Головна > Текстові публікації > Діяльність Комітету 8 скликання > Звіти щодо підсумків роботи Комітету 8
Надрукувати Зменшити зону перегляду

Звіти щодо підсумків роботи Комітету 8

08 серпня 2019, 15:36

ЗВІТ про виконану роботу Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України за період VІІІ скликання ( 2014 – 2019 р.р.)

Комітет був утворений 4 грудня 2014 року (Постанова Верховної Ради України № 22-VIII від 4 грудня 2014 року).

Постановою Верховної Ради України 4 грудня 2014 року № 23-VIII  "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання та обрання голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації" визначені члени Комітету: 

 
Голова Комітету - Мартиненко Микола  Володимирович,  член фракції Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ" (Повноваження народного депутата Мартиненка М.В. достроково припинено згідно з Постановою ВР № 894-VIII від 22.12.2015 р.).
Заступники Голови Комітету:
- перший заступник голови Комітету - ДОМБРОВСЬКИЙ Олександр Георгійович, фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" (з 22.12.2015р. відповідно до п.2 ст.35 Закону України «Про Комітети Верховної Ради України» виконує обов’язки Голови Комітету);
- заступник голови Комітету - БЄЛЬКОВА Ольга Валентинівна, фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА";
- заступник голови Комітету НАСАЛИК Ігор Степанович, фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" (Повноваження народного депутата Насалика І.С. достроково припинено згідно з Постановою ВР № 1106-VIII від 14.04.2016 р.);
- заступник голови Комітету - ОНИЩЕНКО Олександр Романович, депутатська група "Воля народу".
 
Секретар Комітету - ВОЙЦІЦЬКА Вікторія Михайлівна, фракція Політичної партії "Об’єднання "САМОПОМІЧ".

 

Члени Комітету:

БАНДУРОВ Володимир Володимирович, депутатська група "Воля народу";

БАТЕНКО Тарас Іванович, фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА";

БОГДАН Руслан Дмитрович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" (Постанова від 14 березня 2017 року № 1919-VIII);

БОНДАР Михайло Леонтійович, фракція Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ";

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Юхим Леонідович, фракція Політичної партії "Опозиційний блок";

ІОФФЕ Юлій Якович, фракція Політичної партії "Опозиційний блок";

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Наталія Володимирівна, фракція Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ";

КЛЮЄВ Сергій Петрович, позафракційний;

КОВАЛЬЧУК Віталій Анатолійович, фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" (Повноваження достроково припинено згідно з Постановою ВР № 99-VIII від 14.01.2015р.);

КОНОНЕНКО Ігор Віталійович, фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА";

КСЕНЖУК Олександр Степанович, фракція Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ";

КУЛІЧ Валерій Петрович - фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"(Повноваження достроково припинено згідно з Постановою ВР № 440-VIII від 19.05.2015 р.);

ЛІВІК Олександр Петрович, фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА";

ЛОПУШАНСЬКИЙ Андрій Ярославович, фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА";

МАРТОВИЦЬКИЙ Артур Володимирович, фракція Політичної партії "Опозиційний блок";

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Лев Теофілович, фракція Політичної партії "Об’єднання "САМОПОМІЧ";

РЯБЧИН Олексій Михайлович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина";

ЧИЖМАРЬ Юрій Васильович, фракція Радикальної партії Олега Ляшка.

Секретаріат Комітету  складається з  14  працівників і є структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України.

 

Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  здійснює  законопроектну роботу,  готує,  попередньо  розглядає  питання,  віднесені до повноважень  Верховної  Ради  України,  та  виконує   контрольні  функції у наступних сферах відання (Постанова Верховної Ради України № 22-VIII від 4 грудня 2014 року):

- розвиток паливно-енергетичного комплексу, вугільної, газової, нафтової, нафтопереробної промисловості та електроенергетики;

- розвиток ядерної енергетики та ядерної безпеки;

- функціонування ринків енергії та енергоносіїв;

- транспортування енергії та енергоносіїв;

- енергоефективність та енергозбереження;

- нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії;

 

Основними напрямами роботи Комітету були:

1.       Формування цілісної та дієвої системи управління та регулювання в паливно-енергетичному секторі, розвиток конкурентних відносин на ринках енергоносіїв;

2.       Поступова лібералізація та розвиток конкурентних відносин на ринках енергоресурсів і ринків пов'язаних послуг;

3.       Створення передумов для істотного зменшення енергоємності економіки за рахунок впровадження нових технологій, прогресивних стандартів, сучасних систем контролю, управління й обліку, транспортування та споживання енергетичних продуктів і розвитку ринкових механізмів стимулювання енергоефективності та енергозбереження;

4.       Збільшення видобутку та виробництва власних енергоресурсів з урахуванням економіки видобування, а також збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих із нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії;

5.       Диверсифікація зовнішніх джерел поставок енергетичних продуктів;

6.       Досягнення збалансованості економічно обґрунтованої цінової політики відносно енергетичних продуктів, яка повинна забезпечити покриття видатків на їх виробництво й доставку до кінцевого споживача, а також створення відповідних умов для надійного функціонування та сталого розвитку підприємств ПЕК;

7.       Створення умов для залучення до ПЕК приватних інвестицій, нових технологій і сучасного досвіду ефективної роботи;

8.       Нормативно-правове забезпечення реалізації цілей розвитку ПЕК України з урахуванням наявного внутрішнього законодавчого поля, численних зобов'язань, передбачених міжнародними договорами, а також вимогами європейського енергетичного законодавства.

За звітний період Комітетом було проведено 62 засідання,  на яких розглянуто 422 питання. За поданням Комітету  Верховною Радою України прийнято в цілому 26 законів України (1 закон знаходиться на підписі Президента України) та одна постанова Верховної Ради України.

 

Всього проведено засідань

62

Всього розглянуто питань

422

Подано на розгляд ВРУ з висновками головного комітету

175

Подано висновків до головного комітету

64

Розглянуто листів, звернень та запитів на інформацію

2018

Проведено конференцій, семінарів, «круглих столів», засідань робочих груп

133

 

На виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Додаток XXVII Глави 1 «Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику» Розділу V «Економічне та галузеве співробітництво» Угоди про асоціацію між Україною) та Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Комітетом здійснювалась робота стосовно імплементації в українське законодавство в сфері енергетики законодавчих актів ЄС в сферах: електроенергія, газ, нафта, відновлювальні джерела енергії, енергетична інфраструктура, енергоефективність, ядерна енергетика.

 

За звітний період доповнено та вдосконалено:

 

загальногалузеве законодавство:

Законом України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» від 10.12.2015 № 887-VIII передбачається визначення видів інформації, до якої забезпечується доступ споживачів товарів (робіт, послуг) у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Також визначається спосіб доступу споживачів до цієї інформації, а саме: отримання інформації на офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет державних органів, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, на веб-сайтах суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у відповідних сферах, в засобах масової інформації, на інформаційних стендах, в платіжних документах, а також шляхом забезпечення доступу споживачів до електронних систем обліку розрахунків споживачів через офіційні веб-сайти таких суб'єктів господарювання в мережі Інтернет.

З метою надання громадськості доступу до повної та об’єктивної інформації щодо платежів суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, на користь отримувачів платежів, створення передумов для суспільно відповідального використання такими суб'єктами корисних копалин загальнодержавного значення, а також для суспільного ознайомлення та обговорення питань, пов'язаних із використанням та управлінням державою та територіальними громадами корисними копалинами загальнодержавного значення прийнято Закон України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 № 2545-VIII.

Він визначає організаційно-правові основи розкриття інформації у видобувних галузях, встановлює конкретні зобов'язання щодо розкриття інформації, способи розкриття інформації та відповідальність суб'єктів розкриття інформації.

 

у сфері електроенергетиики:

 Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII направлений на виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС; Регламенту (ЄС) 714/2009 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії та яким скасовується Регламент (ЄС) 1228/2003; Директиви 2005/89/ЄС стосовно заходів для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.

Основною метою закону є забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, мінімізації витрат на послуги постачання електричної енергії, шляхом визначення на законодавчому рівні організаційної структури та принципів функціонування ринку електричної енергії, основних засад та передумов його реформування.

Закон передбачає організацію ринку електричної енергії з наступних складових:

1) двосторонні договори;

2) ринок «на добу наперед»;

3) внутрішньодобовий ринок

4) балансуючий ринок;

5) ринок допоміжних послуг;

6) роздрібний ринок.

При цьому основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними регулюються нормативно-правовими актами, які регламентують його впровадження.

Крім цього, законом запроваджується система спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Закон направлений на повне виконання вимог Третього енергетичного пакету ЄС щодо юридичного та організаційного відокремлення діяльності з  розподілу та передачі електричної енергії від інших видів діяльності, що є умовою для запровадження економічної конкуренції на ринку електричної енергії.

Основним завданням Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо особливостей регулювання відносин у сфері електроенергетики на території проведення антитерористичної операції» від 07.04.2015 № 284-VIII є надання повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

 

у нафтогазовій сфері:

Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII створює конкурентне середовище на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС, у тому числі, передбачених Директивою 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламентом 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу.

Закон передбачає:

правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу;

створення нормативної бази діяльності на ринку природного газу;

забезпечення недискримінаційного доступу до ринку природного газу його суб’єктів та всіх споживачів;

створення в Україні повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції із належним рівнем захисту споживачів (зокрема, тих категорій споживачів, які потребують особливого захисту),  надійності енергопостачання та здатного до інтеграції з ринками природного газу сторін Енергетичного Співтовариства, в тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Мета Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу"» від 22.09.2016 № 1541-VIII передбачає, що всі постачальники природного газу зобов’язані створювати страховий запас у розмірі не більше десяти відсотків запланованого місячного обсягу постачання природного газу споживачам на наступний місяць. Розмір страхового запасу встановлюється щорічно Кабінетом Міністрів України на однаковому рівні для всіх постачальників. Таким чином на законодавчому рівні встановлюються єдині умови для всіх постачальників природного газу на мінімально достатньому рівні.

Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу» від 21.12.2017 № 2260-VIII визначає, що загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку, передбачає можливість самостійного встановлення індивідуальних лічильників газу побутовими споживачами з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за природний газ Операторам ГРМ, встановлює заборону для Операторів ГРМ щодо припинення постачання газу у багатоквартирний будинок у разі ненадання співвласниками такого будинку згоди на встановлення загальнобудинкового лічильника газу.

Запропоновані Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в нафтогазовій галузі» від 01.03.2018 № 2314-VIII зміни спрямовані на вдосконалення процедури надання земельних ділянок для проведення розвідувальних робіт та робіт з будівництва, технічного обслуговування, об’єктів трубопровідного транспорту та інших дозвільних процедур нафтогазовидобувної галузі, що допоможе оптимізувати витрати підприємств галузі при проведенні таких робіт та збільшити обсяги нафти та газу власного видобутку.

Внесення змін до Земельного кодексу України дозволить підприємствам, які здійснюють розвідувальні роботи, проводити їх на підставі договору з власником, розпорядником землі або за погодженням із землекористувачем без зміни цільового призначення земельної ділянки, надасть  можливість оформлення та використання сервітуту під об’єкти, пов’язані з облаштуванням родовищ без зміни цільового призначення такої земельної ділянки, а також шляхом розширення відповідних повноважень районним державним адміністраціям - прискорить набуття підприємствами прав на земельні ділянки для здійснення зазначених вище робіт.

З метою зменшення кількості узгоджень проектних документів органами державного гірничого нагляду вносяться зміни до Кодексу України "Про надра" та Закону України "Про нафту та газ" щодо скасування гірничих відводів, оскільки їх функції майже повністю дублюються з функціями спеціальних дозволів на видобування корисних копалин.

Також внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", скасовує необхідність реєструвати об’єкти нафтогазобудування як об’єкти містобудування.

Надано можливість розширити коло суб’єктів, які можуть проводити геолого-економічну оцінку запасів нафти і газу. Позбавлення  Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) виключного права на такі роботи дозволить у майбутньому на рівні нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України імплементувати в Україні міжнародно прийняту систему оцінки запасів вуглеводнів (SPE-PRMS), а також дасть можливість впровадити ринкові механізми в процесі оцінки запасів.

З метою стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 № 423-VIII.

Для досягнення поставленої мети вносяться зміни до:

-   Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (щодо вимог НАК «Нафтогаз України» та її дочірнього газопостачального підприємства в процедурі банкрутства та участі Компанії в процедурі узгодження арбітражного керуючого на підприємствах-боржниках);

-   Закону України «Про виконавче провадження» (щодо вдосконалення процедури стягнення заборгованості);

    Закону України «Про теплопостачання» (щодо вдосконалення механізму розрахунків у секторі централізованого теплопостачання та встановлення принципу забезпечення технологічної безпеки функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання у разі порушення ними умов укладених договорів та діючого законодавства в частині розрахунків та перевищення виділених лімітів природного газу);

 -  Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування  підприємств паливно-енергетичного комплексу» (щодо зупинення з 1 липня 2015 року дії мораторію на виконавче провадження та примусове стягнення відносно заборгованості підприємств ПЕК);

-   Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (щодо особливостей укладення договорів на постачання природного газу та його постачання споживачам, що мають заборгованість за спожитий природний газ та/або щодо яких порушено справу про банкрутство, забезпечення такими споживачами виконання своїх договірних зобов’язань, а також встановлення можливості відчуження прав вимоги щодо заборгованості споживачів за поставлений природний газ на користь третіх осіб шляхом проведення аукціону).

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"» від 22.11.2018 № 2618-VIII прийнятий з метою створення умов для відновлення виробничої діяльності ДАТ «Чорноморнафтогаз», її оптимізації та забезпечення енергетичної безпеки України.

Встановлено, що на період тимчасової окупації України ДАТ «Чорноморнафтогаз» відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання для:

1) проведення розрахунків по забезпеченню виробничої, інвестиційної діяльності, діяльності по захисту майнових прав та законних інтересів в судах (арбітражах);

2) погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також заборгованості перед бюджетом.

Такий рахунок відкриватиметься в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України за пропозицією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Окрім того, законопроектом пропонується передбачити тимчасове зняття арештів з майна Товариства.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у зв'язку з тимчасовою окупацією території України» від 13.03.2018 № 2320-VIII має на меті створення умов для відновлення виробничої діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", припиненої внаслідок тимчасової окупації території України, фінансової стабілізації, забезпечення енергетичної безпеки держави.

Законом пропонується встановити до 1 січня 2019 року мораторій на стягнення заборгованості з Товариства.

 

у сфері відновлювальних джерел енергії, енергоефективності та енергозбереження:

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 25.04.2019 № 2712-VIII розроблено з метою створення конкурентних засад для надання підтримки проектам будівництва об’єктів відновлюваної енергетики та досягнення балансу інтересів суспільства та споживачів електричної енергії та інших учасників ринку, забезпечивши одночасно подальший розвиток відновлюваної енергетики та зменшення навантаження на ціну електричної енергії. Законом запроваджується сучасний механізм підтримки генерації електричної енергії з ВДЕ на конкурентних засадах, шляхом аукціонів. Ключові положення Закону сприятимуть оптимізації структури ринку виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії; зниженню цінового навантаження на споживачів електроенергії в Україні; підвищать інвестиційну привабливість держави.

Законом внесено зміни до законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок електричної енергії», «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», "Про регулювання містобудівної діяльності", чим досягається мета наближення українського законодавства до законодавства ЄС у сфері енергетики.

Законом України від 22.12.2016 № 1804-VIII «Про внесення зміни до Закону України "Про електроенергетику" щодо коефіцієнтів "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії» вносяться зміни до Закону України «Про електроенергетику», встановивши відповідні розміри коефіцієнтів «зеленого тарифу» для електроенергії, виробленої з використанням сонячних електростанцій, потужності  яких перевищують 10 МВт, які побудовані по 30.06.2015 включно.

Метою Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про альтернативні джерела енергії" щодо віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії» від 01.11.2016 № 1711-VIII є забезпечення виконання взятих на себе Україною зобов’язань щодо адаптації національного законодавства до законодавства Енергетичного Співтовариства, зокрема Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, а саме врегулювати питання належності енергії, що використовується тепловими насосами, до енергії з відновлюваних джерел шляхом внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Закон України «Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про альтернативні види палива"» від 01.11.2016 № 1713-VIII спрощує умови провадження підприємницької діяльності у сфері виробництва біологічних видів палива шляхом виключення з Закону України «Про альтернативні види палива» положень щодо ведення державного реєстру виробників рідких біологічних видів палива та біогазів органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, та скасування вимоги щодо внесення до цього реєстру суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва, зберігання та введення в обіг рідких біологічних видів палива та біогазів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» від 04.06.2015 № 514-VIII передбачено:

-   наблизити рівні «зеленого» тарифу на електроенергію, що вироблена з використанням альтернативних джерел енергії, до середньосвітових рівнів;

-   скасувати пільги щодо приєднання об’єктів електроенергетики, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел;

-   скасувати вимоги щодо місцевої складової як такі, що суперечать вимогам міжнародних договорів, ратифікованих Україною;

-   встановити розміри винагороди у вигляді надбавки до «зеленого» тарифу за використання складових українського виробництва при проектуванні та будівництві об’єктів енергетики на альтернативних джерелах енергії;

-   вирішити проблему надмірного стимулюванням розвитку виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та недостатнього стимулювання біоенергетики;

-   стимулювати приватні домогосподарства до запровадження енергоефективних технологій виробництва електричної енергії не лише з енергії сонячного випромінювання, а й енергії вітру.

Метою Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії» від 21.03.2017 № 1959-VIII є створення нормативно-правового підґрунтя для стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії у сфері теплоенергетики.

Досягнення мети планується шляхом внесення змін до чинного законодавства щодо:

- затвердження процедури тарифного стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел;

- передачі повноважень від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг органам місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів та місцевим адміністраціям щодо ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках (крім теплоелектроцентралей, ТЕС та когенераційних установок) з використанням альтернативних джерел енергії.

Метою Закону України від 08.06.2017 № 2095-VIII «Про Фонд енергоефективності» є визначення основних правових, економічних та організаційних засад створення та діяльності Фонду енергоефективності шляхом встановлення чіткої та прозорої структури для його функціонування та фінансового забезпечення. Закон передбачає створення внутрішньої ієрархічної організаційної структури, яка розроблена на основі практик країн-членів ЄС та направлена на виключення корупції та ефективне використання коштів на енергоефективність.

 

у сфері регулювання:

Одним із завдань Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII є створення передумов сталості  державного регулюючого впливу на діяльність суб’єктів природних монополій у сфері енергетики, що дозволить уникнути  різких коливань в  умовах господарювання суб’єктів, діяльність яких регулюється НКРЕКП, зробить таку діяльність прогнозованою на більш тривалий термін, а це є одним з основних важелів для ефективного функціонування енергетики як базової галузі економіки України, забезпечення енергетичної безпеки та досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання у сфері енергетики і держави.

Закон містить прогресивні норми щодо прозорого призначення членів НКРЕКП на відкритих конкурсних засадах, незалежності Регулятора в прийняті ним компетентних та справедливих рішень, відкритості та гласності процесу державного регулювання.

Закон складається з чотирьох розділів, статтями яких встановлюються особливості організації діяльності НКРЕКП, її функції та повноваження, порядок підготовки рішень Комісії, особливості здійснення контролю на ринках енергетики та комунальних послуг. Розділом четвертим визначаються прикінцеві та перехідні положення, включаючи порядок ротації Комісії першого складу.

Для забезпечення сталої діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до моменту призначення нових членів Регулятора за результатами відкритого конкурсного відбору Законом України від 07.12.2017 № 2237-VIII «Про внесення змін до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" щодо надання повноважень Президенту України для забезпечення сталої діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» надаються Президенту України повноваження поза конкурсом призначити декількох членів Регулятора на короткий період до моменту призначення нових членів Регулятора за результатами відкритого конкурсного відбору.

 

у вугільній галузі:

З метою забезпечення стабілізації роботи державних вугільних підприємств на перехідний період до  1 січня 2019 року, проведення необхідного технічного переоснащення шахт та покращення їх техніко - економічних показників шляхом оптимізації непрофільних активів вугледобувних підприємств, визначення конкретних заходів із зменшення собівартості готової товарної вугільної продукції розроблено та прийнято Верховною Радою України Закон України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 № 2021-VIII.

Головною метою Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення державної політики у вугільній галузі» від 18.12.2018 № 2658-VIII є продовження дії до 01 січня 2022 року перехідного періоду, необхідного для сталого розвитку державного вугільного сектору. Зміни до Закону України «Про виконавче провадження» спрямовані на узгодження його положень із положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств», реалізація затверджених стратегічних заходів із технічного переоснащення шахт та покращення їх техніко-економічних показників, а також узгодження положень деяких нормативно-правових актів між собою.

З метою створення сприятливих засад для усунення несправедливості  та напруженості, пов’язаної з вирішенням питання поширення положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на пенсіонерів – колишніх шахтарів калієво-магнієвих копалень прийнято Закон України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" щодо працівників калієво-магнієвих та озокеритних копалень» від 31.03.2016 № 1066-VIII.

 

у сфері ядерної політики та ядерної безпеки:

 Закон України від 16.09.2015 № 697-VIII «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції"» скасовує дії Закону України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції» від 06.09.2012 №5217-VI,  що створює правові підстави для прийняття нового Закону України, який буде орієнтований на добудову енергоблоків Хмельницької АЕС.

Законом України «Про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС» від 16.09.2015 № 696-VIII припинена дія Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС, підписаної 9 червня 2010 року у м. Києві та ратифікованої Верховною Радою України 12 січня 2011 року згідно з Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС».

 

Прийнято Постанову Верховної Ради України від 05.10.2017 № 2158-VIII «Про визначення представника Верховної Ради України до складу Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначено до складу Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за поданням Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Голікову Світлану Веніамінівну.

 

Прийнято в цілому та направлено на підпис Президента України Закону про внесення змін до статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" щодо врегулювання питання генерації електричної енергії приватними домогосподарствами, реєстр. №10357. Закон розроблено з метою забезпечення прав та законних інтересів споживачів, що встановили або планували до кінця 2019 року встановити домашню сонячну електростанцію потужністю до 30 кВт та усунення неузгодженості у визначенні порядку встановлення рівня «зеленого» тарифу для приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання.

 

 

Прийнято у першому читанні:

Метою проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії», реєстр. № 5550-д (прийнято в першому читанні 14.05.2019р.), є гармонізація законодавства України з європейськими вимогами та стандартами, що діють в сфері використання ядерної енергії, встановлення єдиних основних норм безпеки для захисту здоров’я осіб, які перебувають під професійним, медичним опроміненням, та населення проти небезпек, що виникають при іонізуючому випромінюванні. Крім того метою проекту є врахування вимог щодо державного регулювання питань, що стосуються поводження з урановими рудами.

Метою прийняття законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства з питань поводження з радіоактивними відходами», реєстр. № 6089 (прийнято в першому читанні 17.04.2018 р.) є приведення законодавчої бази України у сфері поводження з радіоактивними відходами у відповідність до узгоджених на міжнародному рівні вимог безпеки в частині удосконалення системи класифікації радіоактивних відходів для їх захоронення, яка базується, насамперед, на міркуваннях довгострокової безпеки і способах остаточного захоронення.

Метою прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Гірничого закону України щодо уточнення порядку компенсацій за оплату комунальних послуг», реєстр. № 1634 (прийнято в першому читанні 19.05.2015 р.) є надання однакових соціальних гарантій працівникам діючих та ліквідованих вугледобувних підприємств, що проживають у будинках з різними видами опалення при отриманні компенсацій за оплату комунальних послуг.

 

У рамках виконання контрольних функцій за дотриманням і реалізацією законів України та рішень, що приймаються Комітетом:

а) Обговорено на засіданнях Комітету (12):

- Законодавче забезпечення прогресу України у виконанні своїх зобов'язань відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, а також інших міжнародних зобов'язань України у сфері енергетики (за участю Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Хюга Мінгареллі) (Протокол №53 від 28.02.2018 р.);

- Щодо ситуації у ДПЗД «Укрінтеренерго» (Протокол №40 від 07.12.2016 р.);

- Інформацію Міністра палива та енергетики України Насалика І.С. з питання програми реформування вугільної галузі (Протокол №38 від 02.11.2016 р.);

- Інформацію Голови правління ПАТ ДАТ Чорноморнафтогаз Нєжнової С.В. щодо ситуації на підприємстві (Протокол №38 від 02.11.2016 р.);

- Інформацію Директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янеза Копача щодо стану виконання Україною зобов’язань в Енергетичному Співтоваристві (Протокол №37 від 19.10.2016 р.);

- Інформацію Віце-прем'єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубка Г.Г. щодо фонду енергоефективності (Протокол №37 від 19.10.2016 р.);

- Інформацію Міністра палива та енергетики України щодо поточного стану енергетики України, підготовки до опалювального сезону 2016-2017 рр. та про Програму законодавчих ініціатив (Протокол №36 від 21.09.2016 р.)

- Інформацію Голови правління ПАТ «Укрнафта» Марка Ролінза щодо ситуації у ПАТ «Укрнафта» (Протокол №23 від 25.11.2015 р.);

- Інформацію заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України Светеліка О.Д., Голови правління НАК «Нафтогаз України» Коболєва А.В. та Голови правління ПАТ «Укргазвидобування» Прохоренка О.В. щодо фінансово-економічних показників діяльності газовидобувної галузі в 2015 р. (Протокол №22 від 11.11.2015 р.)

- Інформацію Директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янеза Копача щодо стану виконання зобов’язань України в Енергетичному Співтоваристві  (Протокол №21 від 04.11.2015 р.);

- Інформацію щодо стану справ та проблем на шахтах ДП «Львіввугілля». (Протокол №20 від 07.10.2015 р.);

- Інформацію щодо стану підготовки об'єктів  енергетики  до  роботи  в  осінньо-зимовий період 2015-2016 рр. (Протокол №15 від 18.06.2015 р.).

 

б) Направлено 214 запитів до Кабінету Міністрів України та  окремих міністерств.

в) Членами Комітету  було підготовлено та надано 27 запитань під час «години запитань до Уряду».

г) Члени Комітету брали участь у діяльності ТСК  з питань розслідування обставин розкрадання державних коштів під час надання послуг зі збирання небезпечних відходів гексахлорбензолу в Калуському районі Івано-Франківської області у 2011-2014 роках  (Постанова Верховної Ради України від 19.03.2015 №270-VIII).

Проведені наступні комітетські слухання (14):

08 квітня 2015 року «Щодо проблем функціонування підприємств теплової генерації України»;

09 червня 2015 року «Перспективи та шляхи нарощування видобутку вітчизняних нафти та газу для підвищення енергетичної безпеки України»;

14 вересня 2015 року «Актуальні питання реформування ринку електричної енергії України. Підготовка пропозицій щодо проекту Закону України про ринок електроенергії»;

23 вересня 2015 року «Угоди про розподіл продукції як механізм залучення інвестицій з метою збільшення видобутку»;

09 лютого 2016 року «Стабілізація ситуації у вугільній галузі та перспективи її розвитку до 2020 року»;

18 березня 2016 року «Як забезпечити зростання ВВП за рахунок зниження енергоємності України? Європейський досвід енергетичного переходу»;

28 березня 2016 року «Про стан та перспективи енергозабезпечення столиці. Тарифна політика у сфері енергетики та комунальних послуг» (виїзне);

15 квітня 2016 року «Стратегічний розвиток ядерної галузі України»;

11 жовтня 2016 року «Шляхи вдосконалення процесу приватизації та залучення приватного капіталу до об’єктів паливно-енергетичного комплексу України»;

08 листопада 2016 року «Шляхи вдосконалення процесу приватизації та залучення приватного капіталу до об’єктів паливно-енергетичного комплексу України”;

21 березня 2018 року «ГТС: ключові виклики та критерії залучення стратегічного партнера. Роль парламенту в законодавчому забезпеченні процесу»;

12 липня 2018 року «Ядерна енергетика України – виклики та перспективи»;

21 вересня 2018 року «100 днів роботи оновленої НКРЕКП. Чи стала комісія більш професійна та незалежна»;

19 жовтня 2018 року «Державний сектор вугільної промисловості на шляху до... Стратегічне бачення і бюджетний процес».

 

Проведені «Круглі столи» (29):

18 лютого 2015 року «Щодо реформ в енергетиці в 2015 році»;

16 лютого 2016 року     «Запровадження в Україні обліку природного газу в одиницях енергії. Якість природного газу»;

19 лютого 2016 року «Реформа корпоративного управління і відокремлення функцій із транспортування та постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» (Unbundling) – важливі шляхи для забезпечення енергетичної безпеки України”;

01 квітня 2016 року “Cистемні зміни для збільшення видобутку газу в Україні”;

15 вересня 2016 року    «Дипломатичний фронт. Шляхи посилення енергетичної безпеки України»;

23 вересня 2016 року «Основні виклики для нового ринку електричної енергії»;

25 листопада 2016 року «Результати та перспективи Державної цільової економічної програми енергоефективності»;

05 грудня 2016 року «НКРЕКП в законі. Що далі?»;

09 грудня 2016 року «Передумови для приватизації: реалії та очікування інвесторів»;

10 січня 2017 року «Яка модель управління державними активами потрібна Україні»;

16 березня 2017 року "Енергоефективність: Європейський вектор для українських реформ».

17 березня 2017 року «ВДЕ в Україні. Як гармонізувати енергетичний баланс»;

16 травня 2007 року "Фонд енергоефективності: міжнародний досвід та українські перспективи";

12 липня 2017 року “Україна та Індекс управління природними ресурсами: Яких рішень потребує галузь?”;

14 вересня 2017 року «Енергетична стратегія України: інвестиційні можливості та виклики»;

22 вересня 2017 року «Створення можливостей для експорту/імпорту електричної енергії в Україні»;

06 жовтня 2017 року «Орієнтири для інвестора. План дій для ефективної роботи видобувної галузі»;

10 жовтня 2017 року «Нові підходи до стимулювання виробництва енергії з відновлюваних джерел»;

08 грудня 2017 року «Як захистити споживача в період складних реформ енергоринків»;

18 грудня 2017 року     «Презентація проекту закону про державну політику з енергетичної безпеки»;

23 лютого 2018 року «Співпраця у трикутнику Парламент-Уряд-НАК “Нафтогаз”»;

02 березня 2018 року "Запровадження Rав-тарифів в електроенергетиці: реформа чи перешкода";

02 березня 2018 року «Проблеми формування в Україні мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів»;

06 червня 2018 року "Перспективи створення системи електронної торгівлі біопаливом в Україні";

18 червня 2018 року «Ключові пріоритети реформи видобувного сектору»;

12 вересня 2018 року «Світовий досвід запровадження системи аукціонів із закупівлі електричної енергії»;

23 листопада 2018 року «Досягнення цілей газовидобутку до 2020 року. Чи всі можливості використано?»;

06 лютого 2019 року «Роздрібний ринок електричної енергії України: перший місяць функціонування, виклики, проблеми та шляхи їх подолання».

16 липня 2019 року «Запуск оптового ринку електричної енергії: перші результати та виклики».

 

Проведені інші заходи (5):

16 квітня 2015 року семінар на тему: «Енергетична ефективність та централізоване теплопостачання: стратегічний напрям політики підвищення енергетичної безпеки України»;

29 жовтня 2018 року дискусію на тему: «Держбюджет 2019: політика енергоефективності і енергетичної модернізації, чи високих тарифів і бюджетних субсидій»;

18 грудня 2018 року інвестиційний форум Україна-ЄС з відновлюваної енергетики;

19 грудня 2018 року  семінар на тему: «Стала енергетика та охорона довкілля: «зелений» порядок денний для України»;

21 лютого 2019 року конференція на тему: «Аукціонна система підтримки відновлюваної електроенергетики в Україні»;

 

Було проведено більше 100 засідань робочих груп з підготовки проектів законів.

 

Відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» створена та діє Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів  Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Організаційно-технічне та інформаційно-методологічне забезпечення  діяльності Конкурсної комісії НКРЕКП  здійснює Апарат Верховної Ради в особі секретаріату Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Здійснюється відео трансляція  засідань Конкурсної комісії.

За результатами першого конкурсного відбору на п’ять посад членів НКРЕКП, який відбувся у період з 10 січня по 23 лютого 2018 р., Указами Президента України призначені такі особи:

1.    О.Формагей – Указ № 150/2018  

2.    Є.Магльований - Указ № 151/2018

3.    О.Антонова - Указ № 152/2018

4.    Д.Коваленко - Указ № 153/2018

5.    О.Кривенко - Указ № 154/2018

 

За результатами другого відкритого конкурсного відбору на дві посади членів НКРЕКП, який відбувся у період з 27 лютого по 12 квітня 2018 року, проведено першу співбесіду. Станом на поточний період часу робота Конкурсної комісії НКРЕКП заблокована у зв’язку з Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2018 року, якою Конкурсній комісії заборонено вчиняти будь-які дії, пов’язані з організацією та/або проведенням відкритого конкурсного відбору на посади членів НКРЕКП до вирішення спору по суті за позовною заявою Гудаченка А.В.   

               

 

При Комітеті акредитовані наступні консалтингові групи та ГО:

·        ТОВ «Імепауер Менеджмент»

·        ГО «Українська асоціація виробників матеріалів та компонентів для сонячної енергетики»

·        ГО «Київський інститут енергетичних досліджень»

·        Громадська рада при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України

·        Науково-Технічний Центр «Псіхєя»

·        Громадська організація «Рада з стандартизації та метрології нафтогазового комплексу»

·        ТОВ «Укренергоконсалтинг»

·        Асоціація "Український ядерний форум"

·        ВГО "Енергетична асоціація України"

·        ТОВ «ІМЕПАУЕР Менеджмент»

·        ТОВ "ЛНК"

·        Громадський союз "Асоціація інженерів енергетиків України "

·        Група "Реформа енергетичного сектору" Реанімаційного Пакету Реформ.

·        ПП «Трансенергоконсалтинг»

·        ТОВ «Нафтогазбудінформатика»

·        Київський Міжнародний Енергетичний Клуб «Q-club»

·        Асоціація міст України

·        Асоціація «УкрТЕЦ»

·        Фонд енергетичних стратегій

·        Державне підприємство  «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки»

·        ГО «Діксі груп»

·        ГО "Експертна платформа з енергоефективності"

·        Науково-технічна спілка енергетиків

 

Вони беруть безпосередню участь в обговоренні законопроектів і підготовці експертних висновків Комітету.

Комітетом проведено експертизу 39 законопроектів, підготовлених іншими комітетами до розгляду Верховною Радою України. Висловлені членами Комітету зауваження та пропозиції були направлені головним комітетам і використані ними для покращення змісту й правового наповнення законів, що приймалися Верховною Радою України.

Народні депутати України – члени Комітету беруть активну участь у діяльності колегіальних органів державних установ енергетичного спрямування, є членами колегії Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (за згодою) із правом дорадчого голосу, що значно сприяє розв`язанню проблем, що виникають у паливно-енергетичному комплексі України.

 Члени Комітету беруть активну участь у роботі громадських організацій, що також сприяє підвищенню ефективності законотворчої діяльності.

    Протягом скликання секретаріатом Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки було впроваджено новий сайт Комітету ( http://kompek.rada.gov.ua  ), відкрито facebook-сторінку Комітету, а також створено YouTube-канал Комітету (https://www.youtube.com/channel), на якому проводяться прямі трансляції засідань Комітету, Круглих столів та комітетських слухань.

YouTube канал Комітету має близько 170 абонентів та більше 17000 переглядів.

 

Висновки та пропозиції:

 

У відповідності із статусом та завданнями Комітету:

1.                 Робота Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки в період восьмого  скликання була спрямована на всебічне вдосконалення національного законодавства у сферах енергетики, виконання його контрольних функцій, взаємодію з Кабінетом Міністрів України, ЦОВВ, підприємствами та організаціями різних форм власності, експертним середовищем у процесі обговорення та доопрацювання законопроектів у Комітеті.

2.                 Комітет всіляко підтримував політику євроінтеграції в енергетичній сфері, направлену на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої та Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, енергетичну безпеку України, яка є однією із найважливіших складових економічної та, відповідно, національної безпеки України в цілому.

Елементами практичної реалізації цієї політики стало прийняття Верховною Радою України ключових законів, таких як: «Про ринок природного газу», «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про Фонд енергоефективності», «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії».

3.                  Систематизація та комплексний підхід до створення та вдосконалення законодавчого поля регулювання відносин у паливно-енергетичному комплексі сприяли реформуванню підприємств та установ ПЕК, розвитку конкурентного середовища в енергетичній сфері.

4.                 Потребує подальшого удосконалення взаємодія з державними органами, відомствами та міжнародними організаціями, вивчення найкращих практик відкритості парламентських процесів.

 

 

 

Перший заступник Голови Комітету                          О.ДОМБРОВСЬКИЙ

 

 

 

Керівник секретаріату

Комітету                                                                             О.ДУДКІН