СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
11 лютого 2015 року.
Веде засідання Голова Комітету Мартиненко М.В.
Мартиненко М.В. Доброго дня шановні колеги. Ми можемо розпочинати роботу. Присутні 14 членів Комітету із 22. Проект порядку денного у Вас на руках, хочу єдине сказати, що із порядку денного виключено законопроект р.№1414 на прохання авторів, які відкликали даний законопроект на доопрацювання. Неначе він уже поступив у новому вигляді на реєстрацію, але ми його іще не отримали, тому розглядати його не можемо. Всі інші питання які ми з Вами розглядали і пропонували під час минулого засідання. Які є доповнення. Будь ласка.
Бандуров В.В. Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги. Є прохання розглянути сьогодні проект р.№2108. Він сьогодні зареєстрований, зараз його копіюють і роздадуть. Це щодо фінансування спеціалізованих медико-санітарних частин, підприємств міст-супутників атомних електростанцій. Ми розглядали це питання минулого разу. Сьогодні доведено законопроект до кінця. І прохання розглянути його сьогодні, оскільки іде про здоров’я працівників атомних станцій.
Мартиненко В.В. Пропоную порушене питання розглянути в Різному, оскільки закон тільки зареєстровано, ми не маємо ніяких висновків по даному законопроекту. Ми його будемо розглядати без затримок. Але вибачте, бігти попереду паровозу не треба. Тим паче Комітет не головний по даному законопроекту. Згодні. В Різному, можемо поговорити по даному питанню. Ще які пропозиції. Я Вам дуже дякую. Проти, утримався немає щодо Порядку денного. Немає.
Розглядаємо перше питання. Проект постанови «Про встановлення мораторію на тимчасові відключення електроенергії населенню України», автори Левченко О.В., Осуховський О.І., Іллєнко А.Ю., Марченко О.О., Головко М.Й., Рудик С.Я., Бублик Ю.В., реєстраційний №1235. На скільки я пам’ятаю ми намагалися минулого разу розглядати даний законопроект - ні. Цей ні. Автори є, присутні на засіданні. Немає. З авторами була розмова Секретаріату.
Дудків О.М. Була. Вони просять розглянути це питання без їхньої участі.
Мартиненко В.В. Яке будемо приймати рішення. Розглянути. Відповідальний, голова підкомітету Підлісецький Лев Теофілович. Давайте тоді і дамо слово Лев Теофіловичу.
Підлісецький Л.Т. Ми звичайно розглянули порушене питання. У грудні минулого року у Верховні Раді України зареєстровано низку постанов щодо заборони відключення споживачів від електроенергії. В даній, конкретній постанові, передбачалося накласти мораторій на відключення закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, суб’єктів господарювання предметом діяльності є ЖКГ та фізичних осіб, що використовують електроенергію для побутових потреб. Іншими слова це була повна заборона на відключення електроенергії, що в принципі є неможливим. Оскільки в Державі нема електроенергії, коли немає як забезпечити пікові навантаження в силу, яких інших обставин. Відповідно відключати не можливо. Треба працювати з причинами не подачі електроенергії, а з наслідками такого явища. Ми маємо працювати щодо подолання та недопущення таких явищ. Є висновок Міненерговугілля, НКРЕКП про неможливість підтримки даного законопроекту. Тому є така пропозиція відхилити зазначений проект постанови.
Мартиненко В.В. Я Вам дуже дякую. І запрошую до слова Олександра Дмитровича – заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості.
Светелік О.Д. Вопрос очень серьезный. Под отключения у нас попадают всевозможные потребители. Это и школы и больницы. Есть объекты, которые не должны быть включены в графики отключений. Мы говорим о графиках аварийных отключений потребителей. У нас есть инструкция по составлению графиков. У нас есть понятие аварийной брони, технологической брони. Безусловно, мы не работаем без ошибок. Но мы в процессе работы постоянно очищаем эти графики. Вот общий запрет, на отключение, он не должен быть. Сегодня эта задача сверхсложная. Мы вступаем в окончание зимы, сложнейший период. Угля на складах нет, подходи на станции тоже очень ограниченные. Боевые действия продолжаются в районе наших поставщиков угля. По этому просьба, этот закон отклонить. А мы будем продолжать работать в направлении исключения отключений тех объектов, которые жизненно необходимы для областей. Мы продолжаем работать с областными администрациями по составлению графиков.
Мартиненко В.В. Я Вам дякую. І від НКРЕКП Тарасюк Валерій Володимирович.
Тарасюк. В.В. Ми погоджуємося з позицією міністерства. І вчора ми обговорили це питання на підкомітеті. Безперечно є порозуміння цієї ситуації, що склалася в енергетичному секторі. Дійсно, це наслідки. Нам сьогодні треба зберегти енергосистему, а не піддаватися популізму. Тому законопроект має бути відхилено.
Мартиненко В.В.Я Вам дякую. Члени Комітету будь ласка.
Мартовицький. А.В. Добавить к вышесказанному. Здесь нужно учитывать, что введение запрета на отключение электроэнергии энергораспределительными компаниями, ЖКХ является безосновательным. И в первую очередь потому, что дублирует уже существующий механизм аварийной, экологической, технологической брони. И в частности законодательством уже предусмотрено запрет отключения объектов, в первую очередь питьевого водоснабжения, водоотведения, теплоснабжения, теплокомунгаза и объектов стратегического назначения. По этому поддерживаю предложение об отклонении данного постановления.
Мартиненко М.В. Я Вам дякую Артур Володимирович. Чи є бажання ще у членів Комітету.
Рябчин О.М. Так, на справді, ситуація у нас в економіці така, що народні депутати реагують на запити своїх громад і вносять такі законопроекти щодо недопущення відключення споживачі. Проте ситуація складна і ми підтримуємо пропозицію міністерства, і сподіваємось, що міністерство вживатиме всіх заходів у своїй роботі щодо зниження ризиків, стабільності енергосистеми та для врахування бажань та вимог народних депутатів та відповідних громад у питаннях енергозабезпечення.
Мартиненко М.В. Дякую Олексій Михайлович. Ще бажаючі висловитися, питання до доповідача. Немає. Лев Теофілович сформулюйте будь ласка проект нашого рішення.
Підлісецький Л.Т. Внести на розгляд до Верховної Ради України про її не підтримання за результати розгляду у першому слухані. Відхили.
Мартиненко М.В. Інші пропозиції є. Немає. Ставлю на голосування:
«За», «проти» - немає, «утрималися» - немає. Дуже дякую. Рішення прийнято одноголосно.
Мартиненко М.В. Наступне питання - проект Постанови про заборону відключення електроенергії в регіонах України, Каплін С.М., реєстр.№1489.
Підлісецький Л.Т. Ми розглянули це питання вчора, на підкомітеті. І я думаю, що немає сенсу повторювати ті самі слова що і до попереднього. Єдина відмінність даної постанови, що вона стосується абсолютно всіх споживачів, крім аварійних відключень. І є обмеження, що не більше ніж на дві години протягом доби. Це теж неможливо забезпечити в силу різних причин. Тому є побажання до Міністерства працювати над тими причинами, щоб вони не допускалися і думати наперед, зокрема - системні оператори, як Укренерго, мають працювати на упередження ситуацій, слідкувати за енергетичним балансом, за наявністю вугілля, всіх ресурсів які мають забезпечувати стабільність у виробництві електроенергії, особливо у пікові періоди. Стосовно самої постанови, є пропозиція її теж відхилити, як і попередню.
Мартиненко М.В. Я Вам дякую. Можливо питання є до Лев Теофіловича. Будь ласка Ольга Володимирівна.
Бєлькова О.В. Хотіла б звернути увагу, що постанова має той самий зміст, що і попередня. Проте в цій постанові, звертаю увагу, мова їде про те, що графіки відключення мають оголошуватися і доводитися до споживачів. Я розумію, що постановою не можна заборонити відключати, це нонсенс, це не ринковий метод. Але чим більше звертається людей з регіонів, це і приватні особи, і компанії, що вони не можуть планувати свою роботу, через відключення. І мені здається, що відповідні органи, мали самостійно зробити якісь дії, щоб опубліковувати ці графіки. І чому це досі не виконується. І для цього не потрібно постанови Верховної Ради України. А органам треба мати здоровий глузд тим, хто опікується цією проблемою.
Мартинеко М.В. Я Вам дякую. Ще є бажаючі. Артур Володимирович будь ласка.
Мартовицький А.В.
Я за прийняття цієї постанови. Проте треба змінити її назву. А саме: Укренерго, обленерго мають в обов’язковому порядку розміщувати оголошення про графіки відключення електроенергії у місцевих засобах масової інформації.
Щоб це було інформативно для мешканців та юридичних осіб. За такої умови постанову можна було би і підтримати.
Мартинеко М.В. За цієї умов це буде зовсім інший законопроект. В першому читанні ми його міняти не можемо. В другому читанні якісь зміни можемо внести. Олександр Георгійовичу будь ласка.
Домбровський О.Г. Шановний Миколо Володимирович. Я в цьому законопроекті бачу більше плюсів, ніж мінусів. І якщо б ми його проголосували у першому читанні, то ми б зняли соціальну напругу в регіонах. Саме своєчасним інформуванням населення, з чим у нас велика проблема. А з іншого боку, постанова спонукала би енергетичні компанії більш серйозно, фундаментально відноситися до проблем з відключенням. Тому я вважаю за доцільне підтримати цей законопроект у першому читання, а до другого доопрацювати його з урахування наданих пропозицій та зауважень.
Мартинеко М.В. Я Вам дякую. Із членів Комітету хтось бажає виступити. Олександр Дмитрович- заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості. Прошу.
Светелік О.Д. Это сложный технический процесс, который вот сейчас у нас происходит, в связи с необходимостью ограничения потребления электроэнергии. Я поясню. У нас есть два способа разгружать энергосистему, Первое – ограничение потребителей. Это мы предлагаем потребителям, самим ограничиться. Мы никого не отключаем, мы предлагаем. То есть доводим до потребителей, кто на сколько должен снизить уровень потребления по разработанным графикам. Как правило, эти графики выполняются очень плохо. Тогда у нас включаются графики аварийных отключений. И вот это самое ужасное, и это вызывает возмущение у потребителей. И это правильно. Но это спасение энергосистемы. То есть диспетчер, если мы говорим об Укрэнерго, он вводит аварийное отключение, когда не может удержать энергосистему. Нет мощностей для подъема. Нет регулирующих мощностей. При этом тепловая генерация загружена полностью. Все блоки работают на газовых углях и антраците. Потому что просто нет углей. Мы учитываем сложившуюся ситуацию и работаем над тем, чтобы своевременно оповещать потребителей о возможном отключении. Работаем мы вместе с областными компаниями и с областными администрациями. У нас есть государственный орган, Энергонадзор, который разрабатывает как графики нагрузок, так и графики веерных отключений. На сегодняшний день, совместно с облгосадминистрациями, мы разработали таки графики. Вот как раз по этим графикам, согласованным на местах, и происходят веерные отключения. С обязательным указанием временного периода, когда и на сколько, будет произведено отключение. Это обязательное разовое, не более двух часов. Таким образом, потребители знают, что через два часа подача электроэнергии возобновится. Кроме это во всех областях начали работать информационные агентства, консультативные центры, куда каждый может обратиться, и получить полную информацию и разъяснение относительно графиков отключения.
Мартиненко М.В. Я Вам дякую. Шановні колеги. Є пропозиція припинити дискусію і перейти до прийняття рішення. У нас прозвучало дві пропозиції. Одна пропозиція, голови підкомітету, проте що, за результатами у першому читанні відхилити Закон, і друга пропозиція, Олександра Гергійовича, прийняти у першому читанні, і далі його якимись чином доопрацьовувати. Хто за першу пропозицію, прошу голосувати – 9. Рішення прийнято більшістю голосів.
Переходимо до наступного питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони на обмеження або припинення постачання електричної та теплової енергії), Батенко Т.І., Добродомов Д.Є., Мусій О.С., реєстр.№1673. І доповідач у нас Батенко Тарас Іванович.
Батенко Т.І. Шановний Миколо Володимирович, шановні колеги, шановні присутні. Насамперед хочу наголосити, що цей законопроект я із своїми колегами реєстрував ще у грудні місяці минулого року. Коли була гостра ситуація із вієрними відключеннями. Активна фаза антитерористичної операції. Війна триває. Тому я звертаю увагу на три складові цього законопроекту. По-перше, законопроект встановлює заборону обмежувати енергопостачання суб’єктам господарської діяльності, які є, насамперед, виробниками продукції оборонного призначення та виконують оборонне державне замовлення на час дії воєнного стану, якого на сьогодні немає. Друга складова законопроекту - це заборона відключення енергопостачання медичним та навчальним закладам. Це я говорю як мажоритарник. Третя складова. Енергопостачальними мають право обмежувати або припиняти енергопостачання виключно після узгодження з органами влади або місцевого самоврядування, що відповідають за фінансування даних установ. Ми говорили з головою підкомітету Левом Теофіловичем, що я готовий відкоригувати останню частину цього законопроекту стосовно погодження з органами влади або місцевого самоврядування, бо це практично неможливо. Жоден з них не дасть такого погодження. А просто своєчасно попереджати органи про такі потенційні відключення. Але не має стосуватися підприємств оборонного призначення. Які на сьогодні повністю завантажені і можуть повністю розраховуватися за спожиту електроенергію. Дякую за увагу.
Мартиненко М.В. Я Вам дякую. Лев Теофілович будь ласка.
Підлісецький Л.Т. Так ми розглядали також цей законопроект. Він є подібний до двох попередніх, але з великою відмінністю. Однією великою відмінністю є те, що він призначений для підприємств оборонного значення, які працюють на обороноздатність Держави, і діє на час воєнного стану або проведення АТО. І як ми говорили з автором, під дію цього законопроекту підпадають медичні заклади та заклади навчання. З чим я не погоджувався. Крім того, відключення можливе за умови його погодження, якого я вважаю ніколи не буде. Тому підкомітет прийняв рішення відхилити законопроект. Хоча, я дозволю собі, поставити на голосування можливість прийняття з доопрацюванням даного законопроекту. При наймі в частині того, щоб виключити «виключно після погодження», а додати поняття «попередження» в десятиденний термін. А щодо підприємств оборонного призначення, то їм передбачити не повну заборону, а передбачивши інші механізми їх забезпечення, покриття витрат енергокомпаній, тощо. Тобто просто заборонити є економічно не правильно.
Мартиненко М.В. Дякую. Олекандр Дмитрович Светелік від Міністерства.
Светелік О.Д. Я хотел бы обратиться к депутатам с просьбой. Прозвучала аналогия по медицинским учреждений, школам, детские сады и предприятиям оборонного назначения. Мы проводим данную работу. То есть, наши инструкции по отключениям предусматривают, что мы не имеем права отключать вот такие объекты. И мы, еще раз повторюсь, не без ошибок работаем. Наверное попадают туда и те предприятия которые не должны были попасть. Это каждодневная работа, и мы учитываем такие нюансы. Закон нам здесь не нужен, мы просто должны выполнять все эти мероприятия в соответствии с действующими инструкциями и графиками. Поэтому мы обязательно учтем, и мы уже смотрим эти предприятия. Но отслеживаем как только можем, вместе с обласними администрациями.
Мартиненко М.В. Я Вам дякую. Тарасюк Валерій Володимирович (НКРЕКП) будь ласка.
Тарасюк В.В. Комісія не підтримує цей законопроект, оскільки не вбачає окремих відмінностей від попередніх законопроектів. Хочу звернути увагу, що порушене питання не є предметом Закону. Я впевнений, що міністерство і НЕК «Укренерго» працюють в цьому напрямку. А відключення підприємств оборонного призначення, воєнних частин будуть здійснюватися лише в останню чергу, і лише за аварійних обстави. І я в цьому впевнений. Враховуючи викладене ми виступаємо проти прийняття цього законопроекту.
Мартиненко М.В. Дякую. Із членів Комітету хто бажає виступити. Будь ласка.
Белькова О.В. У мене запитання такого плану до авторів. Яким чином планувалося покласти збитки? Формулювання у Законі виписані таким чином, що нібито незалежно від оплати не можна відключати.
Батенко Т.І. Насамперед, щодо підприємств оборонного характеру. Ці поправки діють тільки на час проведення антитерористичної операції. Повторюсь, на сьогодні оборонка завантажена на повну і має прибутки. Тому я впевнений, що вони будуть розраховуватися за спожиті енергоносії, і погасять наявну заборгованість. Тобто збитки по оборонці не передбачаються. А стосовно медичних закладів, шкіл, дитсадочків то тут гарантію надають органи місцевого самоврядування. Тому прошу, питання щодо соціальних закладів можливо відкоригувати шляхом попередження, а не погодження відключення з органами виконавчої влади або самоврядування.
Мартиненко М.В. Вікторія Михайлівна будь ласка.
Войціцька В.М. Я б хотіла продовжувати питання, які порушила моя колега. Яким чином будуть покриватися збитки. Ось у чому питання. Я не бачу механізму покриття цих збитків, щоб вони були тут визначені.
Батенко Т.І. Ну тут, колеги, ми не наполягаємо. Якщо є зауваження, ми можемо їх відкоригувати, і разом з підкомітетом винести на подальше обговорення. Я вважаю, що ми тут не повинні знімати цей Закон із порядку денного, оскільки життя таке, що ми змушені будемо вносити відповідні корективи на вимогу сьогодення. Крім того, існуюче ручне управління, віїрні відключення, у мене не має впевненості, що ці правила будуть чітко виконуватися обласними адміністраціями. А Закон він зобов’язує їх це робити.
Мартиненко М.В. Валерій Петрович прошу.
Куліч В.П. Я хотів би звернутися до гостей, що коментують законодавство. Як я розумію, основна маса тих законів, що ми розглядаємо, стосується відключення електричної енергії. Всі ці ситуації вже упорядковані законодавством. Тому прохання більш чітко висловлювати свої думки, оскільки, повторюся, всі питання вже врегульовані і не потребують подальшого обговорення. І тоді коли автори, колеги вносять які правки, то мають чітко аргументувати, с посилання на норми якими ці питання врегульовані, і не потребує подальшого обговорення. Дякую.
Мартиненко М.В. Олександр Георгійович будь ласка.
Домбровський О.Г. Шановні колеги. Мені здається, що ми обговорюємо два блоки, з яких один стосуються оборонки, а другий соціальної сфери. Якщо у нас проблема з електричною генерацією, з розрахунками за теплову енергією в оборонці, то потрібно відстоювати ця позицію, якщо є проблема. Але в рамках того бюджету, що на сьогодні виділений. Якщо є проблема в соціальній сфері, то є місцеві бюджети, прийнятий державний бюджет, де всі ці видатки прописані. Тому можливо моя пропозиція буде заключатися в тому, до авторів. Що якщо є проблема в оборонному комплексі - давайте візьмемо її окремо, спільно зробимо і вирішимо цю проблему. Оскільки іде війна і ми розуміємо чому цей закон потрібний. Якщо є проблема в соціальному секторі, необхідно подивитися і відкоригувати наявні прогалини, в інших законах, зокрема в місцевих бюджетах. Те, що треба балансувати і розраховуватися і за тепло, і за газ, і за електроенергію сумнівів не викликає. Бо ситуація на енергетичному ринку і так критична. Тому розрахунки, це аксіома яка не потребує доказів.
Мартиненко М.В. Я Вам дякую. Олексій Михайлович.
Рябчин О.М. Я також підтримує своїх колег, якщо доведете, що це не потрібно врегульовувати законом, посилаючись на якусь постанову, інструкцію. Щоб люди на місяця (ворожі агенти) наприклад, скажуть відключати підприємства оборонки, або пологовий будинок. Тобто чи є чіткій перелік підприємств таких підприємств. Тобто ми допомогли би в цьому, якщо питання має бути вирішеним на законодавчому рівні. Дякую.
Светелік О.Д. Можна відповісти.
Мартиненко М.В. Прошу Олександр Дмитрович.
Светелік О.Д. Я не смогу Вам сейчас назвать номер Закона. Есть постановление Кабинета Министров на этот Закон, которое предусматривает Порядок разработки и применения графиков отключений, ограничений. Порядком четко регламнтированы позиции, которые мы должны учитывать при подготовке графиков аварийных отключений. В Порядке, также четко дается понятие аварийной брони, то есть предприятия, которые мы при любых условиях не можем отключать. И понятие технологичексой брони, то есть, временной отрезок времени, за который предприятия долино выполнить регламентне работы перед отключения во избежании арварийной ситуации и экологических последствий. Вот это у нас есть законодательные документы.
Мартиненко М.В. Я Вам дуже дякую. Є ще питання, бажаючі висловитись. Шановні колеги, ми розглядає третій законопроект одного і того ж напрямку. У мене таке враження, що ми плануємо з Вами, жити в такому енергетичному просторі дуже багато, багато років. Я цього не хочу. Я переконаний, що в наступному опалювальному сезоні таких проблем не буде. Як це було останніх 15 років. Така ситуація була наприкінці 90 років. Це не стандартна ситуація. Намагатися її вирішити у законодавчому полі – це неможлива річ. А ми ніколи тут не знайдемо якийсь консенсус. Я розумію, чому ці питання виникають. Насамперед через скарги людей с регіонів. Комітет отримує їх дуже багато. Як приклад. Одні пишуть чому Херсон світиться, а Миколаїв у суцільній темряві. З Одеси пишуть навпаки. Ця проблема не стандартна. Тому я думаю по даному законопроекту абсолютно слушну пропозицію і Олександра Григоровича, і Тараса Івановича, і Льва Теофіловича. А саме, щоб не загубити Закон, треба рекомендувати авторам відкликати законопроекти на доопрацювання. А потім як автори приймите рішення, що з ним робити. Приймається така пропозиція.
Хто за те, щоб рекомендувати авторам законопроекту, відізвати його з метою подальшого доопрацювання. Хто «за» дякую. «Проти». «Утримались». Дякую. Рішення прийнято одноголосно.
Наступне питання - проект Постанови про заборону зовнішнього архітектурно-декоративного освітлення будівель і споруд та зовнішньої реклами в період часу з 24.00 до 6.00 (щодо заходів забезпечення економії електроенергії), Помазанов А.В., реєстр.№1686. І будь ласка, знову у нас доповідає Підлісецький Лев Теофілович.
Підлісецький Л.Т. Всіх дуже хвилює питання електроенергії, це пов’язано із тим, що були відключення. Насправді це законопроект, показує, що автор, пан Помазанов, не є фаховою людиною в питаннях електроенергії. Він і не був присутнім на засіданні підкомітету. Я власне помічника питав в якому Комітеті він працює, і хто є юристом. Законопроект не відповідає логіці роботи енергосистеми, де власне в нічний час, з 4.00 до 6.00 ранку у нас зовсім немає проблем з електроенергією. Тобто це є не пікові навантаження, і якщо люди готові платити за споживання електроенергії і спалювати її на зовнішнє освітлення, і платити за неї. За рекламу. Це треба тільки вітати і їм дякувати. Для того і існують нічні тарифи, денні тарифи. Яки би мали регулювати більше споживання у ночі, і менше в день. Тому є однозначна позиція відхили цей законопроект. Така думка є і в Міністерстві, і в НКРЕКП.
Мартиненко М.В. Я Вам дякує. Є предмет для дискусії. Нема. Тому є пропозиція підтримати пропозицію підкомітету. Тобто про відхилення. Прошу голосувати. «За» дякую, «Проти». «Утримались». Рішення прийнято одноголосно. Будемо рекомендувати законопроект відхилити за розглядом у першому читанні.
П’яте питання, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо покращення становища споживачів та постачальників електричної енергії), Левченко О.В., Осуховський О.І.,
Іллєнко А.Ю., Марченко О.О., Головко М.Й., реєстр.№1113. Є прохання авторів ( з Головко спілкувались) розглядати законопроект без їхньої участі. Будь ласка Лев Теофілович.
Підлісецький Л.Ф. Так, цей законопроект ми розглядали на підкомітеті. Суть законопроекту полягає в тому, щоб підсилити відповідальність енергопостачальників у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, якщо обсяг недовідпущеної електричної енергії перевищує 10% від договірної величини, а споживачам у випадку споживання електричної енергії, яка не перевищує договірну величину більше ніж на 10%, звільняється від сплати енергопостачальникам двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини. Ці позиції нібито збалансовують права споживачів та постачальників. Але вони по різному працюють. Скажімо, с точки зору споживача, добре мати можливість перевищувати ліміт, оскільки це не можливо вгадати. Відповідні штрафні санкції від постачальників, обленерго за порушення ліміту є дуже великі. Тому є таке бажання, такий закон пролобіювати. І ці автори, з цих міркувань його і розглядали. Але такий підхід підриває систему, оскільки встановлення лімітів дуже важливе для планування збалансованого ринку електроенергії. Є відповідне заключення від Міненерговугілля про відхилення даного законопроекту, власно з цих міркувань. Щодо надання можливості енергопостачальним компаніям не до поставляти, без штрафних санкцій, до 10%. Це, певна річ, для них послаблення. Але споживачі і так дуже складно відвоювати в суді свої права щодо недопоставки електроенергії. Тому я не думаю, що ця норма запрацює. І остання частина того законопроекту передбачає можливість (обов’язок) зарахування передоплати в рахунок майбутніх платежів. Я вважаю, що це дещо обмежує права споживача у власному його виборі, що робити з переплатою. Тому вважаю що це не правильно. Позиція підкомітету є відхилити законопроект або відправити його на доопрацювання. Ось такі дві пропозиції.
Мартиненко М.В. Дякую. Будь ласка Олександр Дмитрович!
Светелік О.Д. Я просил бы поддержать позицію подкомитета. Дело в том, что эти отношения по лимитам, по рассчетам, они регулируются между двумя субъектами хозяйственной деятельности. Это поставщик электрической энергии и потребитель. Сегодня мы уже ушли от практики установления лимитов, введения кому-то ограничения. Тут палка о двух концах. Первое. Нам нужна товарная продукція. И второе – о режимах, о которых мы говорим. С точки зрения формирования лимитов мы их формируем исходя из заявки потребителя. Сколько потребитель завляет, сталько мы и выдаем. Здесь нет проблемы.
Мартиненко М.В. Дякую. У регулятора (НКРЕКП) така позиція.
Тарасюк В.В. У цьому питанні основне міністерство і ми підтримуємо його позицію.
Мартиненко М.В. Я Вам дуже дякую. Питання до доповідача є. Прошу Оптовий ринок - Юрій Гнатюк.
Гнатюк Ю.Л. Я хотів би додати більше аргументів, що ця норма дійсно порушить дисципліну диспетчеризації. І якщо у нас є бажання іти до нової моделі енергетичного ринку. На сьогоднішній день існує модель єдиного покупця. І якщо дозволяти такий люфт в новій моделі, то в таких відносинах з’являться ще три ринки. Що я вважаю неприпустимим. І тому треба більш детально опрацьовувати. Це стосовно першої частини. Щодо другої - то не має чіткого розуміння стосовно зарахування переплати у якості авансу, але не визначено питання у разі наявності заборгованості. Наша пропозиція, якщо є переплата при наявній заборгованості , то необхідно гасити борги.
Мартиненко М.В. Дякую. Олександр Гергійович будь ласка.
Домбровський О.Г. Шановні колеги. Я хотів би поінформувати, що сьогодні під головуванням Олександра Дмитровича Світеліка, як заступника Міністра, працює дуже велика, потужна група щодо внесення фундаментальних змін до закону про ринок електричної енергії. Треба прийняти концепцію, чи вносити фундаментальні зміни в уже діючий закон, чи проектувати і систематизувати новий закон, який має враховувати всі реалії і вимоги третього енергетичного пакету. Тому моя пропозиція буде в наступному. Всі ті нюанси, що ми висмикуємо окремими частинами з різних законопроектів, інтегрувати в один великий закон, проект закону, або зміни до діючого закону, над яким працює Олександра Дмитровича. Саме за сприяння народних депутатів, фахівців профільного комітету, і не профільних комітетів можливо буде підготувати законопроект на вимогу сьогодення. Тому я пропоную цей закон відхилити, а нашу роботу сконцентрувати на концептуальних засадах. Дякую.
Мартиненко М.В. Дякую. Є ще бажаючи, чи будемо підводити риску. Голосуємо. Одна пропозиція, консолідована, не підтримувати зазначений законопроект. Хто за дану пропозицію. За – дякую. Проти. Утримався. Дякую. Одноголосно.
Шосте питання - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (щодо захисту прав споживачів природного газу, які використовують газ тільки для приготування їжі), Фурсін І.Г., реєстр.№1144. Автора немає. Але ми вдруге вносимо на розгляд Комітету, давайте вже розглянемо і приймемо якесь рішення. Доповідає Голова підкомітету Лопушанський Андрій Ярославович. Прошу.
Лопушанський А.Я. Шановний Микола Володимирович, шановні колеги. Даний законопроект пропонує внести зміни та доповнення до статті 2, 5 та 6, якими передбачено, що населення, яке проживає в приватних будинках та квартирах і використовує газ для приготування їжі, не встановлює лічильники. Тобто і у подальшому пропонується списувати спожитий газ по нормах, а не від спожитого обсягу. Це не узгоджується із метою Закону про облік природного газу. Тому, що основною метою Закону є саме забезпечити комерційний облік газу для категорій споживачів, а саме платити стільки, скільки споживаєш. Облік забезпечує зменшення витрат з бюджету на субсидії і пільги, і багато такого іншого. Якщо, ми знову повертаємось до старого механізму, для населення для їжі, то ми ніколи приведемо розрахунки до належного стану, відповідно до ринкових відносин у газовій сфері. Тому відповідно із висновком Кабінету Міністрів не підтримувати законопроект. Висновок Науково-експертного управління Верховної Ради не підтримувати законопроект. Мінфін також не підтримує законопроект. Я також пропонує законопроект відхилити.
Мартиненко М.В. У НАК «Нафтогаз» і Міністерства така позиція по законопроекту.
Светелік О.Д. Так
Лопушанський А.Я. Шановний Миколо Володимирович, хочу звернути увагу, що на підтримку законопроекту виступив Комітет з питань запобігання і протидії корупції, оскільки у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів. Хоч це і не в нашій компетенції, але профільний комітет мав би, нас спонукати, що в цьому законопроекті є корупційна складова. А нам говорять все в порядку.
Мартиненко М.В. Я вважаю, що НКРЕКП має виявити, яке на сьогодні реальне споживання газу і скільки списується по нормах. Думаю, різниця буде між фактом та нормами буде в 1,5 – 2 рази. Це моя думка. Чому ми не хочемо установлювати лічильники. Далі установлюємо. Ціна газу для населення, ціна газу для промисловості. Це привіт Комітету по корупції. Шановні колеги, чи є інша точка зору по даному законопроекту. Відхилити в першому читанні – так.
Хто за дану пропозицію прошу голосувати. Дякую. Проти. Утримався. Рішення прийнято одноголосно.
Рухаємось далі по Порядку денному. Проект Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за приєднання до мереж суб'єктів природних монополій" (щодо терміну), Яценко А.В., реєстр.№1389. Є його заява, де він просить розглянути законопроект без нього. І доповідає Голова підкомітету Лопушанський Андрій Ярославович.
Лопушанський А.Я. Я буду дуже коротко. Тут суть тільки в термінах. Автор хоче 1 січня 2018 року. І будівництво таких об’єктів розпочато до 1 липня 2018 року. А по закону 1 січня 2013 та 1 липня 2013 років. Висновок Кабінету Міністрів України відхилити, висновок Антимонопольного – відхилити, висновок Головного науково-експерного управління – відхилити. Я вважаю за доцільне відхилити зазначений законопроект.
Светелік О.Д. Здесь можно говорить о технике. Розработали порядок. Национальная комиссия утвердила правила. Это законодательная коллизия Закон точно с таким же названием был принят в 2013 году. Мы под этот закон организовали всю работу и за присоединение уже платят. Если сейчас мы до 2018 года прикращаем эту деятельность, возникает проблема - что делать с потребителями, которые уже подключились, работаю и пользуются сетями. Вообщем тут полностью разрывается весь механизм.
Тарасюк В.В. Я хотів би наголосити, що питання не тільки в термінах, а в тому, що його реалізація призведе до повного колапсу. Ми з Вами розуміємо, що виходимо на нові щаблі в питаннях приєднання. Ми ввели поняття стандартне приєднання, у відповідно до європейських стандартів. Так, дійсно є недоліки. Ми зараз отримуємо скарги від споживачів, що це їм дорого, а енергопостачальних компаній, що їм це дешево. І ми намагаємося це врегулювати. Але те що напрям рух правильний сумнівів немає ні в кого. Щоб спростити процедуру ми вводимо стандартне приєднання, зараз це 16, ми на сьогодні збільшуємо кіловатти. Не можу спрогнозувати наслідки, якщо ми це приймемо. Стосовно якості приєднання, то ми спільно з міністерством, утворили робочу групу підголовуванням НКРЕКП, яка на наступному тижні проведе перше засідання стосовно удосконалення механізму приєднання. Можливо ми , прийдемо до варіанту китайського, безкоштовне приєднання всіх, при цьому з платою за встановлену потужні з абонентською платою, і включення в тариф енергокомпаній, за підрахунками до 1%. Можливо. Час покаже. Стосовно законопроекту категоричне ні.
Мартиненко М.В. Я Вам дякую. Є предмет для дискусії. Немає. Є одна пропозиція відхилити законопроект. Хто за дану пропозицію прошу голосувати. За – дякую. Проти. Утримались. Прийнято одноголосно. Дякую.
Восьме питання - проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо тарифу на електроенергію для суб'єктів господарювання у містах-супутниках АЕС), Ксенжук О.С., Бандуров В.В., Москаленко Я.М.,
Лівік О.П. та інші, реєстр.№1635. Доповідає Олександр Степанович Ксенжук.
Ксенжук О.С. Шановний Миколо Володимирович, шановні колеги. Виходячи із світової практики підприємства, що знаходяться в безпосередній близькості до міст супутників, мають пільги з використання електроенергії. Це можуть бути прямі договори з атомними станціями, а також пільгові тарифи. Враховуючи це світовий досвід, нам також я вважаю внести зміни до існуючої закону до тарифів на електроенергію, а саме щоб закон про пільги розповсюджувався на побутових споживачів, а на всю категорію споживачів, що знаходиться в 30-ти кілометрові зоні навколо АЕС. Це приведе до того, що будуть створені привабливі умови для залучення інвестицій у ці регіони, для розміщення виробництва, які приведуть в подальшому до розвитку інфраструктури цих міст супутників і покращення в загалі життя і життєдіяльності цих місць. Дякую.
Мартиненко М.В. Дякую. Лев Теофілович від підкомітету.
Підлісецький Л.Т. Щодо даного законопроекту є негативний висновок Головного науково-експертного управління, оскільки законопроект не передбачає джерел покриття витрат на забезпечення даної пільги. Друге, що норми закону надають пільгу великій кількості споживачів немає фінансово-економічних розрахунків. Зокрема в пояснювальній записці зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів. Тоді я не розумію, за рахунок яких коштів це буде покриватись. Тобто перехресне субсидіювання. Даний законопроект не відповідає коаліційні угоді в частині, введення мораторію на надання нових пільгових тарифів для окремих галузей економіки та споживачів електричної енергії та газу на рівні закону. Тобто є заборона на введення будь яких пільг. Є пропозиція відхилити даний законопроект.
Мартиненко М.В. Дякую. Що скаже Міненергвугілля та НКРЕКП.
Светелік О.Д. Мы сейчас работаем в направлении реализации закона о рынке электрической энергии, в котором предусмотрено ликвидация всех льгот. Кабинет Министров уже принял первую постанову. Убрали основные льготы для потребителей. Мы исходим из того, что товар должен стоить столько, сколько он стоит. У нас сегодня цена на электрическую энергию для всех потребителей для всех потребителей Украины формируется на оптовом рынке. Если мы кому-то делаем льготу, то эта льгота перекладывается на другую категорию потребителей. Мы убираем сейчас перекрестное субсидирование. А то что предложено в данном законопроекте усиливает перекрестное субсидирование. Мы сейчас работаем над редакцией нового закона о рынке электроэнергии. Там будут прямые договора, и там можно будет рассматривать прямые поставки от атомных станций, по их тарифам потребителю. По этому, на этом этапе, я бы просил не принимать данный законопроект, а продолжать работать над модернизацией нашего энергетического рынка.
Мартиненко М.В. Дякую. Так Володимир Володимирович Бандуров руку піднімав. Прошу.
Бандуров В.В. Уважаемые колеги. Я бы не смотрел на вещи так односложно. Как Лев Теофмлович нам доложил. На самом деле в мире существует практика предоставления неких преференций. Либо это на прямую льготы, либо это прямо договора с атомними станциями. Для чего это делается? Для того, чтобы города супутники атомних станций из монофункциональных превращались в многопрофильные. В чем сегодняшняя проблема. Вот я внимательно изучил експерное заключение Министерства экономики. Но, к сожалению, они подошли к вопросу не системно. Такое заключение моно было ожидать от Минэнергоугля, НКРЕ. Потому что нужно смотреть многие составляющие влияния на экономику того или иного законопроекта. Что происходит. На сегодня зарплата сотрудника на атомной станции, до последнего года, постепенно повышалась и составляет, по уроню, примерно столькоже сколько и у персонала на АЭС ближайших стран. Для того, чтобы не было эффекта переманивания персонала в другие страны. В тоже время зарплата других жителей городов спутников, остается неизмено низкой. И существует огромная диспропорція в доходах между работниками станции и работниками в городах супутниках. Это приводи к социальной несправедливости, так как цены на продукты почти как в столице, при этом покупательная способность низкая. Молодеж не мотивирована и не стимулирована. Качество производительной силы в городах супутниках ухудшается. Государство не показывает перспективы развития городов спутников. На самом деле закон направлен на стимулирование создания робочих мест в городах супутниках. Сегодняшняя модель перекрестного субсидирования такова, что льготы одним повлияют на оптовую цену, на тарифы для других потребителей. По этому речь должна идти не о ликвидации льгот, а к фомированию новой модели энергорынка, которая бы учитывала все нюансы. По этому в данном законопроекте аы решаем стратегическую задачу, создание благоприятных русловий для развития городов спутников, а тактичекую задачу, каким образом эту льготу предоставить ввиде прямих контрактов, либо льготы для той или иной категории призван решить этот законопроект. По этому прошу колег поддержать этот законопроект, это знак и надежда для городов спутников на их дальнейшее развитие.
Мартиненко М.В.
Дякую. Хто ще бажає виловитись по суті законопроекту, коротенько по два слова.
Светелік О.Д. У нас на тепловых станциях положение на много тяжелее. Вокруг наших тепловых станций такие же города спутники, такие же жители Украины, но живут в более худших условиях. И сточки зрения экологии и других проблем. Спасибо.
Тарасюк В.В. Ми категорично проти щодо збільшення перехресного субсидування, створення нових пільг. А якщо є бажання законодавчої, виконавчої влади допомогти, то це має бути виключно адресна допомога.
Куліч В.П. Я думаю, что мы должны постепенно убирать все льготы, ибо любой бизнес настроенный на льготы будет утопичным. Не возможно его выстроить за благо других.
Войціцька В.М. Просто коротка репліка – так далі в черзі за пільгами будуть стояти хіміки, металурги будь хто інший. Давайте будемо дотримуватися тих домовленосте, яких було досягнуто в Коаліційній Угоді.
Бєлькова О.В. Может мы не там ищем источник. Может дать реальную стоимость электроэнергии, произведенной на АЭС. И тогда мы будем решать вопросы оказания помощи поднятием льгот, а кому то не надо. Это культура потребления. И этот Комитет не может Вас поддержать с той точки зрения, что мы фактически говорим, живи в зоне размещения атомной станцией, а мы вам дадим льготы.
Мартиненко М.В. Шановні колеги, я думаю, що по даному законопроекту ми всі визначились. Ні хто, ні кого не переконає, кожен вже сформував свою позицію, думку. Шановні колеги, в порядку надходження пропозицій ставлю на голосування. Пропозиція авторів законопроекту – «в першому читанні за основу». Хто за дану пропозицію прошу голосувати. Троє «за», інші проти. Наступне рішення. Хто за те щоб відхилити законопроект при розгляді у першому читанні. Хто «за» прошу голосувати. Дякую. «Проти» два. «Утримався». Троє утрималось. Я Вам дякую рішення прийнято. Шановні колеги ми не має права з цим гратися, це шлях в нікуди. Я пояснюю свою позицію. Давай працювати над тим, що нам пропонували представники міністерства. Олександр Дмитрович говорив абсолютно правильно. Олександр Григорович правильно казав, що треба працювати над законопроектом, треба мати можливість конкурентного ринку, щоб купувати у різних генерацій, щоб була можливість брати там де дешевше. Я Вам скажу деякі цифри, щоб Ви розуміли на скільки у нас дешева ядерна енергія, це я кажу в лапках. Ми користуємось минулим, да. Запайщиков, яка готовність 3 енергоблоку Хмельницької АЕС.
Запайщиков К.В. 70%.
Мартиненко М.В. Щоб його добудувати треба 2 млрд. доларів. При такі вартості порахуйте скільки ми має працювати на експорт, якщо, я не помиляюсь, 50-60 евроцентів за кіловатт. При генерації 7 млрд кіловатт годин на рік. Скільки ці 2 млрд. доларів будуть окуповуватися. Ви порахуйте, що окупність при такому вигляді, 30% добудувати, перше завантаження буде десь 7-10 років. А якщо будувати з «0». Тобто ядерна енергетика це не дешеве задоволення.
Наступне питання - проект Закону про встановлення мораторію на відключення водо-, тепло- газопостачання, електропостачання, послуг водовідведення населенню України, Яценко А.В., реєстр.№1502. Прохання автора розглядати без його участі. Лев Теофілович будь ласка.
Підлісецький Л.Т. Автор Яценко пішов далі, наклав мораторій на відключення не тільки електричної енергії, але на відключення води, газу, тепла, водовідведення всього чого тільки можна. Тому я думаю не витрачати часу на обговорення, перейти до голосування і відхилити даний законопроект.
Насалик І.С. Підтримую пропозицію щодо відхилення. Проте, пропоную зобов’язати авторів компенсувати витрати Верховної Ради на папір, друк та часу таких законопроектів.
Мартиненко М.В. Шановні колеги. Є пропозиція підтримати рішення підкомітету щодо відхилення даного законопроекту. Хто «за» - одноголосно.
Десяте питання. Комітет не головний, проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо термінів сплати єдиного внеску бюджетними установами, Євлахов А.С., реєстр.№1712. Автор просив розглядати законопроект без його участі. Так вони опікуються своїми законопроектами. Доповідає Голова підкомітету Бондар Михайло Леонтійович.
Бондар М.Л. Ми вчора розглядали це законопроект. Комітет не головний. Тому розглянувши його, основні положення статі 9, вважаємо прийняти його у першому читанні за основу і направити в основний комітет.
Мартиненко М.В. Є пропозиція послухати позицію Міністерства та НРКЕКП, а потім ми перейдемо до питання по прийняттю рішення. Олександр Дмитрович будь ласка.
Светелік. О.Д. Мы поддерживаем этот законопроект, но мы здесь не ведущие. И я хотел бы, что бы Минсоцполитики прокомментировало данный законороект.
Мартиненко М.В. Прошу Осійчук Микола Степанович – директор Департаменту соціального страхування та партнерства Мінсоцполітики.
Осійчук М.С. Міністерством соціальної політики не підтримується даний законопроект, незважаючи, на перший погляд, на його соціальну спрямованість. Оскільки, на думку міністерства, цей законопроект це боротьба з наслідками, а не з причинами. І встановлюючи плаваючі даті, в чинному законі є 20 та 28 число місяця. Встановлювати інше не доцільно. Тому вважаємо, що треба шукати інші механізми щодо своєчасної виплати заробітної плати із бюджету, а не боротися з наслідками не своєчасного виконання розпису бюджету. Дякую.
Мартиненко М.В. Дякую. Валерій Петрович будь ласка.
Куліч В.П. Я розмовляв з автором законопроекту, і цей закон розроблено на прохання лікарень і других бюджетних закладів, установ. Питання в тому, що є затримка із фінансуванням заробітних плат, а сплата всіх внесків має відбуватися по даті. Таким чином, держава сама собі нараховує пені та штрафи за несвоєчасну сплату обов’язкових платежів. Тому цей закон передбачає врегулювання означеної проблеми. Оскільки, за цих обставин у лікарень виникає не до фінансування із державного бюджету. Це треба приймати.
Мартиненко М.В. Дякую. Лев Теофілович будь ласка.
Підлісецький Л.Т. На мій погляд, взагалі, цей законопроект до нашого Комітету помилково направлено. Оскільки, тут ні яких змін щодо гірничих підприємств нема. Проте, на мою думку, щоб ми були обережні, як паливно-енергетичний Комітет, і не брали на себе відповідальність в питаннях щодо відхилення, або підтримки даного законопроекту. Не хай визначається основний, професійний Комітет.
Бандуров В.В. Коли виникали спірні питання, ми завжди відповідали, що законопроект не належить до відання Комітету, і віддаємо це питання на відкуп профільному Комітету.
Мартиненко М.В. Ми можемо зробити, любе формулювання – для прийняття рішення в сесійному залі. Доповідати буде основний Комітет, а далі політично фракції будуть визначатися. Хто за дану пропозицію прошу проголосувати. Рішення прийнято одноголосно.
Одинадцяте питання. Проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (щодо організації наукових досліджень Національної академії аграрних наук), Тимошенко Ю.В., Кириленко І.Г., реєстр.№1810. Доповідає Голова підкомітету Бондар Михайло Леонтійович.
Бондар М.Л. Цей закон більше торкає нас, тому що пропонується зняти з бюджетної програми «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості у частині видатків на підготовку вугледобувних підприємств до ліквідації» (код 1101070) - 60 млн. гривень та направити їх на бюджетні програми «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії аграрних наук України» «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері агропромислового комплексу, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка технічного забезпечення наукових установ, розвитку наукової інфраструктури та об'єктів, що становлять національне надбання». Звертаю увагу, що до нас звернулося Міненерговугілля щодо збільшення видатків, а саме внести зміни до Державного бюджету. І просить 1, 4 млрд. грн. А цим законом нам пропонують забрати. Тому рішення ми пропонуємо, підкомітет, одноголосно відхилити даний законопроект.
Мартиненко М.В. Немає заперечень проти такого рішення. Олексій Михайлович будь ласка.
Рябчин О.М. Я розмовляв з авторами законопроекту, і щодо їх логіки, то аграрну науку в цьому році найбільше турнули, і це загрожує, запевняє автор національній безпеці. При цьому, автори зазначають, оскільки кошти будуть направлені на шахти не підконтрольні Україні, тому вони будуть зарезервовані. І питання до Міністерства, якщо це так, то можливо здійснити їх перерозподіл. Це логіка авторів законопроекту.
Підліцецький Л.Т. Хотів би додати іншої точки зору. Як ви знаєте Міністр АПК висунуто від «Самопомочі», і я, відповідно з представниками міністерства спілкувався, чи потрібна їм на Академію аграрних наук додаткові кошти – вони сказали ні, нам не потрібно.
Войціцька В.М. І якщо буде доведено доцільність та необхідність виділення фінансування, то необхідно шукати в інших статтях видатків бюджету.
Бандуров В.В. Если аграрный комитет будет искать, то он и найдет, а у нас должно быть чувство корпоративного патриотизма. Свое не отдавать.
Мартиненко М.В. Є пропозиція підтримати проект рішення підкомітету щодо відхилення даного законопроекту. Немає заперечень. Інші пропозиції є. нема. Хто за дану пропозицію прошу голосувати. Проти. Утримались. Двоє утримались. Дякую, рішення прийнято.
Питання номер дванадцять. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання використання альтернативних джерел електричної енергії), Кучер М.І., Домбровський О.Г., реєстр.№1821. Від авторського колективу Олександр Георгійович будь ласка.
Домбровський О.Г. Шановні колеги. Ми коли приймали з Вами Державний бюджет, внесли зміни до Податкового кодексу. Де електрична енергія стала підакцизним товаром. З іншої сторони, розділі чотирнадцятому «Спеціальні податкові режими», ми вказали, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, сільськогосподарські підприємці, які виробляють підакцизні товари, за виключенням вина та виноматеріалів, воно прописано. Але. Сьогодні є, не велика кількість, але це декілька десятків сільськогосподарських підприємств, які працюють на єдиному податку, які переробляють відходи, своєї продукції і виробляють електричну енергію. Вони виробляють біогаз, біомаси. Тобто ми виконуємо свої зобов’язання перед Європейським енергетичним співтовариством, відпрацьовуючи технологію розвитку відновлювальних джерел енергії. Тому є пропозиція така, прохання. Суть закону, сільськогосподарських підприємств, які виробляють електричну енергію з когенераційних станцій, та або відновлювальних джерел не є підакцизними товарами, з однієї сторони. І в другому пункті, прописати що вони не можуть бути платниками єдиного податку, за виключенням ось цієї позиції. О це і всі зміни. Тобто хто працює на відновлювальних джерелах енергіє залишаються на єдиному податку.
Мартиненко М.В. Дякую. Голова підкомітету Лівік Олександр Петрович.
Лівік О.П. Предлагаем поддержать. Рекомендовать Податковому Комитету внести это в зал и голосовать в первом чтении. А во втором там уже дорабатывать. Потому что встает вопрос. Если мы с биогаза, биометана вырабатываем электрическую энергию, здесь это учитывается. А если заправляем автомобили, эти биометаном то встает вопрос акциза. Кроме этого необходимо просмотреть стать налогового кодекса, 215, 214, 212 там тоже надо внести изменения. Чтобы не было двойного трактования. А так поддерживаем.
Мартиненко М.В. Олександр Дмитрович прошу.
Светелік О.Д. Это огромный ресурс неиспользуемый. Поэтому мы полностью поддерживаем.
Мартиненко М.В. Я думаю, що у НКРЕ заперечувати логіки не має. Хто бажає висловитись. Артур Володимирович будь ласка.
Мартовицький А.В. Я поддержу в первом чтении. Действительно нужно это делать. Но у меня возникает такой вопрос. Не использования оккаптированого метана, на пример на угольных предприятиях. Метан из дегазации, для обеспечения безопасности на угольных предприятиях. Как он будет дальше рассматриваться. Такие прецинденты были. В одном случаи могут отнести как к добыче, а во втором случаем как договоришься, с кем договоришься. Это нужно поддерживать, если это составляет и экологическую составляющую. Плюс дополнительный ресурс они вырабатывают, благо со своего сырья. На шахтах для безопасности работ идет дегазация. И так для отсутствия выбросов, когда газ утилизируют в когенерационных установках, получая дополнительный ресурс. Я поддержу в первом чтении. Просто дальше могут возникнуть вопросы по углю.
Мартиненко М.В. В загалі газ метан вугільних родовищ треба викреслити. Рекомендувати за основу в першому читанні. Хто за дану пропозицію. Дякую. Проти. Утримались. Рішення прийнято одноголосно.
Номер тринадцять. Проект Закону про встановлення строків переробки деяких товарів за межами митної території України, автори Домбровський О.Г., Бандуров В.В., реєстр.№1917. Будь ласка Олександр Георгійович.
Домбровський О.Г. Шановні колеги, я хочу відзначити, що до вступу в дію нового митного кодексу, ця проблема була врегульована. Враховуючи, що вступили нові норми нового митного кодексу, де термін вивезення на переробку, може бути максимальним - один рік, 365 діб, ця проблема у нас виникла. І ми пропонуємо для двох позицій, по відпрацьованим паливним елементам ядерних реакторів до тридцяти років, і на урановий оксидний концентрат два роки дев’ять місяців. Ця норма діяла у попередній редакції митного кодексу. Раніше такі питання можливо було врегулювати постановою Уряду, на сьогодні тільки шляхом внесення змін до митного кодексу. Пропонується підтримати і проголосувати такі зміни, по двом позиціям щоб підтримати нашу атомну енергетику.
Мартиненко М.В. Від НАЕК «Енергоатом» Болібок Олександр Борисович.
Болібок О.Б. Це дуже важливе питання для НАЕК «Енергоатом, оскільки з одного боку – технологічний процес переробки відпрацьованого ядерного палива, і на сьогодні це вивезення його на переробку. Діюча редакція Митного кодексу на сьогодні обмежує термін одним роком, а технологічний процес на багато довший. Це, що стосується відпрацьованого ядерного палива. Щодо ураново-оксидного концентрату то переробка його та збагачення, та виробництво паливних збірок на сьогодні здійснюється за межами митної території України і термін переробки, теж складає понад один рік і максимально становить два роки дев’ять місяців. Тому просимо підтримати зазначений законопроект.
Мартиненко М.В. Я Вам дякую. Виступи членів комітету. Немає. Пропозиція за основу в першому питанні. Інші пропозиції. Немає. Хто за дану пропозицію прошу голосувати. Дякую. Проти. Утримались. Приймається одноголосно.
Саме важливе питання чотирнадцяте різне. Проект Порядку денного, у нас виходить, дуже коротенький на наступне засідання. Подивіться будь ласка, якщо є пропозиції, питання давайте ми їх додамо. Володимир Володимирович, давайте Ваше питання включимо до наступного засідання.
Бандуров В.В. Я хотів би щоб ми політично визначилися. Щоб розглянули джерела цієї субвенції. На сьогодні вона наповнюється за рахунок вилучення з місцевих бюджетів. Тобто мова йде не про додаткове фінансування, а про перерозподіл реверсної субвенції. Хай розбирається бюджетний комітет, а ми маємо висловити свою позицію.
Мартиненко М.В. Яке б ми рішення не прийняли, воно Вам нічого не дасть. Треба висновок, треба порахувати, треба подивитися що це таке.
Бандуров В.В. Нам треба вирішити щодо ідей підтримки медико-санітарних частин. То це питання вирішується за рахунок цього законопроекту. А все інше то вже бюджетний розгляне, вкладається в їх рамки, чи не вкладається. Нам треба як профільному комітету з цим визначитись.
Мартиненко М.В. Члени Комітету, що будемо робити. Насалик Ігор Степанович.
Насалик. І.С. Я представляю альтернативний законопроект, який би і зв’язував, разом з цим вирішення наявної проблеми. Мало того законопроект, який я запропонував, включаючи і ці проблеми, підтримано Комітетом по охороні здоров’я у першому читанні. Але виникли такі самі колізії, про які виговорите. С початку сказали в бюджетний комітет повернути, а потім бюджетний комітет щоб ми готували відповідні рішення. Тому комітет по охороні здоров’я прийняв рішення поза межами бюджетного комітету, а потім десь там корегувати. Мені здається, що ми не профільний в цьому питанні.
Мартиненко М.В. Я не можу голосувати за те, що я не розумію. Ви пропонуєте підтримати, що підтримати, куди, як підтримати. Я не моду таке рішення приймати. Я про себе кажу. Хтось готовий до цього, я можу поставити на голосування. Не має сенсу. Відпрацюєте по перше, і потім будемо приймати рішення. Але на базі чогось.
Мартовицький А.В. Я не знаком с законопроектом Игоря Степановича. Но прав и Владимир Владимирович, у на комитет по радиационной безопасности, и он относит медико-санитарные части которые возле АЭС, к разряду профилактики безопасности и здоровья, наблюдений за специфическими болезнями связанными с работой атомных станций. И если смотреть его, то надо смотреть его шире по всем эти медицинским частям. Мы записались на прием к Квиташвили, но когда он нас прием мы не знаем. Там мы и будем обсуждать эти вопросы.
Мартиненко М.В. Що це дуже важлива особистість, що не може прийняти депутатів. Шановні колеги, хочу поінформувати, що наступне засідання Комітету відбудеться четвертого березня. Якщо у нас немає заперечень. Практика зборів в між сесійний період, у нас трошки не получається. Ми пробували це вже роботи. А так у нас гарна явка, більшість приходить членів Комітету і працює. І хочу поінформувати про один захід, про який я вже казав на минулому засіданні. У нас відбудеться спільно з Американською торгівельною палатою, круглий стіл на тему, щодо реформ в енергетиці, в тому числі по рентним платежам на газ, зокрема які всіх хвилюють, щодо реформування електроенергетичного сектора і по багатьом інших питань. Тому я дуже хотів щоб ми всі прийняли участь у цьому заході. Засідати буде тут, у підвалі там і місця досить. Тарас Іванович руку піднімав. Прошу.
Батенко Т.І. Шановні колеги. Хочу поінформувати, що на засіданні підкомітету, відбулося засідання двох комітетів, з питань газової промисловості, нафтової промисловості, за участі представників газовидобувних компаній, різних експертів, зокрема компаній які мають іноземну частку власності, частку іноземних інвестицій. Були також представники Американської торгівельної палати. Всі учасники б’ють на сполох, оскільки через такі рентні платежі, вони скорочують свою діяльність, зокрема щодо введення нових свердловин. Тому я вважаю, що це питання потребує всебічного обговорення, ставити питання на Верховній Раді щодо повернення до попередніх ставок рентної плати. Про які ми голосували на засіданнях свого комітету 35,28 та 15 відсотків. Це би на сьогодні поправило критичну ситуацію, що склалася нафтогазовому секторі. Дякую.
Мартиненко М. В. Шановні колеги, це питання, якщо ми з нього якось не вийдемо призведе до катастрофічної ситуації. Я не люблю робити прогнози. Але на кінець поточного року ми недоотримаємо 2-3 млрд.кубічних метрів газу. Це з тих 20, яким ми видобували останні роки з усіх джерел приватні, не приватні, державні. Рентні ставки турбують інвесторів. Тому я просив би до дискусії 13 числа, так би мовити попередня дискусія, а круглий стіл 18 числа. Всіх запросимо.
Всім дуже дякую.