Шановні друзі!
На офіційному сайті Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної   політики та ядерної безпеки ви отримаєте повну та актуальну  інформацію про діяльність нашого Комітету -  розроблені  та прийняті законопроекти, законодавчі ініціативи, плани роботи Комітету та архівні матеріали. докладніше

Повідомлення

Перейти до розділу
19 квітня 16:26
23 квітня 2018р. відбудеться засідання Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. посилання...
17 квітня 11:59
19 квітня 2018 року відбудеться круглий стіл на тему: "Концепції впровадження конкурентних механізмів ціноутворення на електроенергію з ВДЕ". докладніше
10 квітня 14:53
13 квітня 2018р. відбудеться засідання Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. посилання...
20 квітня 13:15
У Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбувся круглий стіл, щодо Концепції впровадження конкурентних механізмів ціноутворення на електроенергію з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та поданих до неї пропозицій. докладніше
13 квітня 13:54
Запрошуються експерти для обговорення питання «Про створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів» докладніше
10 квітня 15:55
У Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбулась зустріч з Міністром енергетики Литовської Республіки. докладніше
04 квітня 16:08
Інформаційне повідомлення. Засідання Комітету 04.04.2018 року. докладніше
22 березня 17:55
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки 21 березня 2018 року провів Комітетські слухання. докладніше
21 березня 09:05
Ніколи не йшлося про скасування “зеленого тарифу” – Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. докладніше
19 березня 08:53
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки за сприяння Уряду Великобританії провів 2 березня 2018 року круглий стіл на тему «Запровадження RAB-тарифів в електроенергетиці: реформа чи перешкода». докладніше
16 березня 15:09
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки провів круглий стіл на тему: «Впровадження конкурентних інструментів закупівлі «зеленої» енергії в Україні». докладніше
19 березня 2018, 08:53

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки за сприяння Уряду Великобританії провів 2 березня 2018 року круглий стіл на тему «Запровадження RAB-тарифів в електроенергетиці: реформа чи перешкода».

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки за сприяння Уряду Великобританії провів 2 березня 2018 року круглий стіл на тему «Запровадження RAB-тарифів в електроенергетиці: реформа чи перешкода». Було обговорено питання впровадження системи стимулюючого тарифоутворення (RAB-регулювання) в Україні: чи є RAB-тариф обґрунтованим, як нова система тарифоутворення вплине на процес приватизації в енергетичному секторі та економічну політику держави.

В роботі круглого столу взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, представники Комітету з питань промислової політики та підприємництва, Фонду державного майна України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, Європейського банку реконструкції та розвитку, енергопостачальних компаній, профільних неурядових організацій.

В.о. Голови Комітету Олександр Домбровський, відкриваючи засідання, зазначив: «Я хотів би звернути увагу всіх на те, що ми маємо достатньо серйозні виклики в енергетиці. Це пов’язано, зокрема, з технічним станом енергетичної інфраструктури: і тією, яка генерує електричну енергію, і тією, якою здійснюється розподіл електричної енергії. Я наведу два приклади: перший – загальна довжина наших електричних мереж складає 800 тис. км, ними можна 20 разів «обійти» по екватору Земну поверхню. Якщо ми візьмемо газові розподільчі мережі, то їхня довжина складає 400 тис. км. Тобто ми повинні розуміти обсяг цієї проблеми з огляду на її величину. Тим паче, що більше майже 50% електричних мереж потребують капітального ремонту, заміни і модернізації».

Голова підкомітету з питань електроенергетики Лев Підлісецький зауважив: «Взагалі я великий прихильник RAB-тарифоутворення, але правильного. Я би запровадив його ще два-три роки тому. Суть і мета запровадження RAB-регулювання полягає в тому, щоб власники обленерго мали стимули вкладати в безпеку і якість роботи, щоб вони були стимульовані інвестувати в цей бізнес, а не виводити ці гроші в офшори, складати на рахунках або заводити в інші бізнеси. Це абсолютно благий намір і вона має бути реалізована. Що для цього потрібно? Треба дати таку ставку доходності на вкладений капітал, яка буде їх приваблювати. Що ми маємо на сьогодні? В 2015 році ми обговорювали 5% на стару базу, 19% на нову. Сьогодні ми маємо по 12,5% і на стару, і на нову. Вчора було повідомлення – НБУ підняло кредитну ставку до 17%. Чи є якийсь власник обленерго, який буде вкладати кошти під 12,5%? Я не думаю. Тобто це абсолютно вбивча система для нових вкладень. Нових вкладень при такій системі не буде».

Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективностi Олексій Рябчин, підтримавши позицію Льва Підлісецького, відзначив: «Повністю підтримую колегу – Льва Підлісецького. Це той випадок, коли в нашому Комітеті є згода стосовно того, що ті речі, які були раніше озвучені – про те, як вводитиметься RAB-тариф, прогресивна методика, і що те, як воно вводиться в Україні – це такий хештег «зрада». І це не тільки зрада для промислових підприємців, а й для населення. Малий та середній бізнес добре відчують на собі таке впровадження RAB-регулювання. Але питання, чи підвищиться якість послуг, чи просто хтось на цьому заробить, залишається».

Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитро Вовк, зокрема звернув увагу на те, що впровадження стимулюючого регулювання передбачено документами ЄС, Коаліційною угодою «Європейська Україна», Програмою діяльності Уряду. Досвід розвинених країн свідчить про ефективність запровадження стимулюючого регулювання природніх монополій. Резюмуючи, Дмитро Вовк наголосив: RAB-регулювання є необхідною реформою для України. Підготовлені Комісією нормативно-правові акти та відповідні документи були предметом аналізу фаховими спеціалістами, розглядались словацьким регулятором і багатьма іншими профільними установами. Запровадження RAB-регулювання створює нову парадигму, оскільки компанії будуть змушені заощаджувати, і мотивацією менеджменту буде заощаджувати, тому що тарифи будуть фіксовані на період дії регуляторного періоду – 3 роки перших та 5 наступних. Механізм запровадження стимулюючого регулювання також передбачає обов’язковість здійснення інвестицій у основні фонди, який має складати не менше 50% від норми доходу. А також у разі невиконання ліцензіатами вимог Регулятора передбачені механізми вилучення відповідних коштів та запровадження до таких суб’єктів методики тарифоутворення cost-plus (витрати плюс).

Директор Запорізького титано-магнієвого комбінату Володимир Сивак проінформував про наступне:  титано-магнієвий комбінат є підприємством електрометалургії, в собівартості продукції якого витрати на електроенергію складають близько 40%, тому всі фактори, які можуть збільшити ціну електроенергії, для підприємства є надзвичайно важливими. Аналіз інформації свідчить, що введення стимулюючого тарифоутворення для розподільних мереж може призвести до збільшення кінцевої ціни електроенергії на 10-40%. Ринок збуту продукції підприємства безпосередньо пов’язаний із її собівартістю. За рахунок тарифу на електроенергію собівартість продукції титано-магнієвого комбінату зросла на 700-1300 доларів США за тонну. У Казахстані на 60% нижче тариф на електроенергію для «титанщиків», у РФ – на 40%, на 20% – у Японії, Китаї та США.

Учасники круглого столу переважно погодились, що існуюча модель тарифоутворення cost-plus (витрати плюс) для мережевих енергокомпаній, очевидно, вичерпала себе та потребує змін. Модель тарифоутворення cost-plus не створює стимулів для залучення інвестицій і підвищення якості послуг, а симулює до збільшення або завищення витрат.

На круглому столі зазначили, що існує гостра потреба пошуку додаткових джерел фінансування для вирішення проблем, пов’язаних з існуючим незадовільним технічним станом енергетичної інфраструктури, зокрема – електричних мереж різних класів напруги, один з яких – введення виваженого стимулюючого тарифоутворення з метою відновлення та модернізації електричних мереж, підвищення надійності, якості та безпеки постачання електроенергії споживачам. Разом з тим існує необхідність урахування позиції кінцевих споживачів електричної енергії, як промислових так і населення, щодо ймовірного зростання роздрібних цін на електричну енергію.

Представником Фонду державного майна України було зазначено, що запровадження системи стимулюючого тарифоутворення може підвищити інтерес інвесторів до купівлі державних пакетів акцій енергопостачальних компаній, контрольні або значні пакети акцій яких перебувають у державній власності.