6 липня на Закарпатті відбувся українсько-словацький енергетичний форум «Інтеграція українських та європейських енергетичних ринків», який ініціювали Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та депутатська група з міжпарламентських зв’язків зі Словацькою Республікою. Головним завданням учасників було представити бачення перспективи інтеграції ОЕС України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E, ГТС України до європейської мережі операторів газотранспортних систем ENTSOG, а також обговорити можливості для економічного зростання Західного регіону України через забезпечення конкурентних ринків електричної енергії та природного газу.  Захід об’єднав українських та міжнародних експертів, урядовців, політиків, представників асоціацій.

Серед учасників були Герман Галущенко - Міністр енергетики України, Андрій Герус - Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Валерій Тарасюк – Голова НКРЕКП, Володимир Кудрицький - Голова правління НЕК «Укренерго», Юрій Вітренко - Голова правління НАК «Нафтогаз України», Сергій Макогон - Генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України», Торстен Воллерт - Керівник групи підтримки України з питань енергетики та навколишнього середовища Європейської комісії, Янез Копач - Директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Петро Котін - в.о. президента ДП «НАЕК «Енергоатом», Ігор Сирота - генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго», Костянтин Петриковець - директор ДП «Гарантований покупець», Андрій Жупанин - Голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання, Анатолій Полосков - Голова Закарпатської обласної державної адміністрації, Олексій Петров - Голова Закарпатської обласної ради, Юрій Мушка - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словацькій Республіці.

Інтеграція українського ринку в європейський енергетичний ринок є точкою неповернення для України. На цьому під час українсько-словацького енергетичного форуму наголосив Герман Галущенко, Міністр енергетики України: «Факт синхронізації з ENTSO-E – це своєрідна точка неповернення. Тоді ми точно зможемо стверджувати, що ми є частиною енергосистеми Європи. Очевидно, що ми очікуємо можливий спротив щодо процесу синхронізації на зовнішньополітичному рівні. Але зі свого боку ми розуміємо, що іншого шляху у нас нема, потрібно впевнено рухатись до кінцевого результату – інтеграції з європейськими ринками».

Водночас процес синхронізації також вимагає впровадження відповідної регуляторної політики. «Синхронізація вимагає зрозумілих європейських правил роботи ринку. Я радий констатувати, що стосовно цього є спільне розуміння і у державних виконавчих органів, і у парламентарів», - наголосив Герман Галущенко.

Андрій Герус, Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг переконаний, що інтеграція українських та європейських енергетичних ринків є тим питанням, яким сьогодні займаються всі: і парламент, і уряд, і системний оператор і міністерство.

«У нас навіть не виникає дискусія щодо інтеграційного курсу, це рішення прийнято на всіх рівнях, синхронізація України з енергетичною системою континентальної Європи відбудеться», - наголосив Андрій Герус.

Також очільник Комітету зазначив, що парламент зі свого боку активно сприяє інтеграційному процесу України: «Ми, як парламент, приймаємо всі необхідні рішення, аби інтеграція відбулася в заплановані терміни. Насамперед, це прийняття законопроекту 3364-1-д про здійснення сертифікації оператора системи передачі електричної енергії НЕК «Укренерго», який вже став Законом, адже це є необхідною умовою синхронізації української та європейської енергосистем».

Окремо Андрій Герус наголосив, що синхронізація енергосистем сприятиме розвитку конкуренції на ринках, адже їх робота базуватиметься на європейських правилах, де зловживання ринковою владою або маніпуляції цінами буде неможливим.

Синхронізація з європейською енергосистемою є чи не найважливішим викликом для України. Про це зазначив Валерій Тарасюк, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

«Без впровадження нової моделі ринку, над чим власне Україна зараз і працює, інтеграція українських та європейських енергетичних ринків неможлива. Так, вона складна, але вона потрібна щоб приєднатися врешті-решт до Європи. У будь-якому випадку має відбутися насамперед фізичне об’єднання системи», - каже Валерій Тарасюк.

Процес інтеграції європейської і української енергосистем заплановано завершити в 2023 році. Значна частина цього процесу більшою мірою завершена: налаштована система управління на блоках енергостанцій, розбудована мережа на Сході України, щоб безпечно від’єднатися від російської енергосистеми, з якою ми наразі об’єднані, розбудований інтерфейс на західному кордоні, щоб приєднатися до європейської енергосистеми. На цьому акцентував увагу учасників Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго».  «Тепер нам як оператору треба отримати сертифікацію європейського зразка, щоб підтвердити, що стандарти української енергосистеми повністю відповідають європейським, - каже Володимир Кудрицький. - Другий крок – отримати від європейців результати їхній досліджень щодо того, за яких техумов може відбутися фізичне об’єднання, чи не виникне проблем і в разі виникнення як їх нівелювати. Такий звіт має бути восени». Третій крок, за словами Володимира Кудрицького, це проходження ізольованого режиму для тестування в режимі реального часу без приєднання до енергосистеми Росії.

«Один з важливих елементів - поєднати можливості транспортування на кордоні з ЄС, на жаль, це не було можливо у рамках законодавства, яке було досі. Але закон був змінений цього року і  ми розпочали обговорення стосовно передачі, - розповів Янез Копач, директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства, - всі учасники погодилися, що зроблять все можливе, щоб запустити нашу роботу у другій половині наступного року. Але ми повинні обговорити ще дуже багато аспектів».

«Бізнес бачить, що інтеграція з європейськими енергосистемами йде швидко і ми вже починаємо бачити результати», - вважає Ярослав Мудрий, керуючий партнер ТОВ «Енергетичні ресурси України». За його словами, Україна могла б і повинна відігравати важливу роль для забезпечення надійності постачання в Європу. Важливо також створення віртуальної точки газу, яка б дозволила ще більше поглибити співпрацю і використовувати бізнесу краще транзитні коридори як України, так і Словаччини. 

У свою чергу, генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота зазначив, що найбільша гідрогенеруюча компанія країни повністю готова до інтеграції в європейську енергосистему, яка має відбутися у 2023 році.

«У серпні ми вводитимемо  в експлуатацію четвертий гідроагрегат Дністровської ГАЕС. Це додаткові 324 МВт цінних маневрових потужностей для Об’єднаної енергосистеми. Окрім того ми вже маємо рішення Світового банку про виділення 212 мільйонів доларів для реалізації проєкту зі встановлення гібридних систем накопичення електроенергії ємністю 197 МВт. До кінця липня ми плануємо підписати з банком контракт і до 2023 року завершити будівництво. Загалом хочу підкреслити, що технічно компанія повністю готова до інтеграції української енергосистеми до ENTSO-E і жодних проблем на цьому шляху я не бачу», - підкреслив генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота.

 
Закарпаття є одним з найбільших енегродефіцитних регіонів України. Генерація енергії складає 25% від внутрішньої регіональної потреби, власний видобуток природного газу - 1,5%. На цьому наголосив Анатолій Полосков, голова Закарпатської ОДА. Зате гідроенергетичний потенціал Закарпаття є одним з найпотужніших в Україні і становить 25% або чверть всього потенціалу країни. Є також можливість розвивати видобуток природного газу. «Однією з особливостей Закарпаття є те, що ми входимо до Бурштинського енергоострову, а з 2002 року енергетична система Закарпаття працює фактично відокремлено від єдиної енергетичних  системи України і разом з тим потужно інтегрована у європейську енергетичну систему», - додав голова Закарпатської ОДА.
Залежність області від Бурштинської ТЕС
є
значною проблемою для Закарпаття. «Ми потерпаємо від недобросовісних неконкурентних дій генератора електроенергії, який має монопольне становище на території. Закарпаття повністю залежить від цієї генеруючої станції, - каже Олексій Петров, - для Закарпаття будь-яких змін поки не відбулося, ми як отримували електроенергію по завищеній ціні такі і отримуємо».  За його словами, загальна переплата області за 2020 рік склала 391 млн. грн. «Це наш дорожній фонд на весь рік. Ми переплачуємо весь свій дорожній фонд в інтересах одного виробника.  Ми купуємо за найбільшу ціну електроенергію, який інвестор до нас у такому разі прийде? – каже Олексій Петров.

Для того, щоб зменшити вартість електроенергії, необхідно збільшити кількість споживачів. А для цього потрібні кілька вагомих кроків з боку держави. Адже на сьогодні велика кількість документів та тривала процедура робить енергетичний сектор невигідним для розвитку підприємництва. Так вважає Анатолій Костюх, керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Словацькою Республікою.

«Зареєстровано відповідний законопроєкт 5009: замість того, щоб принести 20 документів і проходити рік погоджень, людина звертається у одне вікно. Для бізнесу це однозначно добре, - каже Анатолій Костюх, – окрім того, повинне бути розуміння про резерв потужності для інвесторів. Це все повинно гарантуватися цим законопроектом, ми повинні перейняти досвід європейських країн.  Спрощення приєднання електричних мереж має економічний ефект: збільшення кількість робочих місць, інвесторів, виробників продукції, надавачів послуг, що безпосередньо впливає на ріст економіки та добробуту країни».

За словами Анатолія Костюха, на міжнародній арені втілення реформи підіймає статус України, адже в рейтингу Світового банку простоти ведення підприємницької діяльності «Doing business», за параметром легкості приєднання до електричних мереж, Україна займає 128 місце із 189 країн світу. При цьому, позиція України залишається майже не змінною з 2016 року.

Олег Лукша, Голова Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України акцентував увагу у своєму виступі на участі громад в розбудові енергетичної системи України. «Після завершення у 2020 році адмінреформи провідниками місцевої економіки стали спроможні територіальні громади, - зазначив Олег Лукша. -  У бюджетах тергромад видатки на енергоносії навіть у кращі роки підтримки державою були і є видатками за рахунок власних надходжень. Тому знижувати видатки на енергетику та енергоносії є дуже потужною мотивацією для територіальних громад». 

Одна з панелей форуму була сфокусована на темі наслідків реалізації проєкту «Північний потік -2»  для України та європейських держав. На жаль, зазначали експерти, Захід змінив політичні меседжі, що загрожує не тільки економічними наслідками, але й несе безпекові ризики.

За словами Юрія Вітренка, голови правління НАК «Нафтогаз України будівництво Північного потоку-2 - це вірогідність масштабних воєн.

«Північний потік-2» став певним символом в Україні, українці і словаки дивляться на цей процес як на певний тест від Заходу: чи дійсно Захід робить те, що декларує, і чи дотримується визначених цінностей на практиці».

За словами Сергія Макогона, генерального директора ТОВ «Оператор ГТС України», 80% доходу ГТС України отримує від транзиту газу, тому необхідно докласти максимальних зусиль, аби завадити запуску «Північного потоку-2».

«Зараз всі оператори ГТС шукають майбутнє для своїх кампаній, коли вже викопне паливо не буде використовуватися. Потрібно знайти нове використання нашої системи. Загальноєвропейські тренди – це використання інших типів метану, зокрема, біометану - з різних типів відходів. В Німеччині понад 15 тисяч біогазових станцій, багато заводів. Згідно з оцінками нашої профільної асоціації Україна має потенціал виробляти щорічно близько 7 млрд газу, що складає четверту частину від виробництва природного газу (28 млрд)», - зазначив Сергій Макогон.

Також Сергій Макогон зауважив, що можливий розвиток транспортування водню: «Європа, зокрема, Німеччина пов’язують своє енергетичне майбутнє насамперед з воднем. Але для України – це складне завдання через оцінку всіх ризиків транспортування та модернізацію систем».

Українська газова система потребує оптимізації. Є два проблематичні моменти: один - це потужність наявних систем, власні потужності. Другий момент - це синтетичні гази. Про це у своєму виступі розповів Станіслав Казда, директор зі стратегічного розвитку ТОВ «Регіональна Газова Компанія».

«Поки українська система незорієнтована, ми проводимо випробування водню і метану, тестуємо газорозподільнуу мережу. Маємо багато моментів, де нам потрібно плідно працювати з ГТС, а також на кордоні з оператором ГТС, - сказав Станіслав Казда, - перед нами дуже велика робота, спільна робота. Сьогодні оператор ГТС в Україні відповідальний за її дуже велику частину».

«Північний потік-2» буде добудований, але це загроза для всієї Європи, а не тільки для України», - так вважає Єлизавета Ясько, голова підкомітету з питань міжпарламентського співробітництва, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

«Правда така, що ті політичні сигнали від США і Німеччини не дуже добрі для України.  Політично нам треба зробити все з боку України і партнерів (Словаччини, Польщі, Угорщини) щоб не допустити того, щоб в Україні була ще більше небезпека. Адже будівництво створює загрози будь-які: військові, економічні, культурні. Для нас важливо мати план «B», «С», якщо дійсно все це буде працювати, - зауважила Єлизавета Ясько, - поки маємо контракт з «Газпромом» - це одна реальність, чи готові ми відійти від неї і чи будуть компенсації зі сторони Заходу – інше питання».

«Росія «Північним потоком-2» хоче не тільки обійти Україну, але й прив’язати до себе локомотив Європи – Німеччину і ще більше узалежнити Європу від себе. І тут інтереси обох країн співпадають», - переконаний Юрій Мушка, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словацькій Республіці.

«Німеччина хоче мати газ і вона його має по дуже спеціальній ціні. І ми це знаємо, це не є великою таємницею. А що хоче Україна? Зберегти транзит, уникнути великого конфлікту і займатися розвитком держави, - наголосив Юрій Мушка, – а тепер спробуйте це об’єднати. Практично неможливо, бо в кожного свій інтерес». 

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словацькій Республіці зауважив, що введення в експлуатацію проєкту Росії буде залежати від кількох чинників, у тому числі і від виборів в Німеччині, які відбудуться у вересні.

Торстен Воллерт, керівник групи підтримки України з питань енергетики та навколишнього середовища Європейської комісії підкреслив, що Єврокомісія відзначає певний прогрес у сфері політики енергетики і власної позиції щодо України. І запевнив, що ЄС дуже багато робить для того, щоб зменшити загрозу для України і підтримувати її.

«Що може статися у випадку, якщо конструкція буде закінчена? Але збудувати, це не експлуатувати. І ми не знаємо, до чого призведе завершення будівництва «Північного потоку-2».  Крім того для введення в експлуатацію необхідно отримати ліцензію, виконати всі необхідні умови. У рамках Третього Енергетичного Пакету невідомо, як такий трубопровід може функціонувати, - каже Торстен Воолерт, -  тестування не завжди відповідає вимогам ЄС і ця частина угоди буде мати певні наслідки для європейської енергетичної політики, які ми побачимо пізніше». 

«Північний потік-2» готовий і буде добудований, і буде готовий до кінця року як операційний потік. На цьому наголосив Петр Чабо, міжнародний експерт з питань енергетики та енергетичної безпеки. 

«Кілька хороших новин: ми не можемо уникнути того, що баланс систем буде більшим питанням. Інфраструктура буде інша. Цей форум це прекрасна можливість подумати про майбутнє, ми повинні справлятися з тими проблемами, які виникають», - резюмував  Петр Чабо. 

Дискутували учасники також про «домашні» сонячні електростанції, їхнє оподаткування та сплату ПДФО. А також про те, що Україна повинна сформувати на території 25% джерел відновлюваної енергії. Говорили про співпрацю області із сусідніми Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Фото з Форуму доступні за посиланням.


Відео та запис трансляції на YouTube-каналі Комітету: https://bit.ly/3ACGWON








Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

28 березня 2024 12:45
26 березня 2024 11:04
21 березня 2024 14:24
15 березня 2024 16:37
15 березня 2024 16:08
08 березня 2024 13:26
28 лютого 2024 13:43
22 лютого 2024 17:43
22 лютого 2024 13:52
14 лютого 2024 14:14