СТЕНОГРАМА

Комітетських слухань "Стан виконання зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Законом України від 15 грудня 2010 року №2787-VI"

від 24 вересня 2014 року

Веде засідання Голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки М.В.МАРТИНЕНКО.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, доброго дня всім! Сьогодні Комітетські слухання присвячені зобов'язанням України, які вона взяла за Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства.

У жовтні минулого року були проведені Комітетські слухання на цю ж тему. За результатами слухань були затверджені відповідні Рекомендації, які ми повинні сьогодні проаналізувати та визначити, які першочергові завдання стоять перед нашою державою.

У цій залі присутні: народні депутати, зарубіжні гості, науковці, представники дипломатичного корпусу, громадськості та різних гілок української влади та засобів масової інформації. Також у Комітетських слуханнях бере участь Директор секретаріату Енергетичного Співтовариства пан Янез Копач. Його вклад у реформування енергетичного сектору України в контексті інтеграції України в ЄС є значущим.

Шановні учасники Комітетських слухань! Наша держава переживає складні часи. Військова агресія, розв'язана проти України, привела до комплексу загроз, в тому числі і в плані енергетичної безпеки нашої держави. Постійна загроза з боку Росії застосувати енергетичну зброю у формі обмеження постачання та транзиту газу для досягнення своїх політичних цілей – серйозний виклик не лише для України, але і для енергетичної безпеки Європейського Союзу. Саме тому реформування енергетики України  в контексті інтеграції до Європейського Союзу має відбуватися досить ефективно, включаючи оптимізацію часових рамок та послідовність реформування всієї енергетики, а не її частини.

Поширення європейських енергетичних стандартів на українське законодавство здатне суттєво підвищити стійкість України до спроб політизувати міждержавні відносини у сфері енергетики, а долучення до загальноєвропейського ринку – зменшити непрозорість внутрішніх енергетичних ринків.

Протягом року, з часу попередніх комітетських слухань Верховною Радою України були прийняті важливі закони. Вони регулюють життєзабезпечення та розвиток енергетичного комплексу України. Зокрема,   Закон України про реформування газотранспортної системи нашої держави, що є позитивним сигналом для наших західних партнерів та свідчить про готовність уряду до глибшої інтеграції. Також Закон про засади функціонування ринку електричної енергії України, який спрямований на реформування ринку електричної енергії України на конкурентних засадах.

Плануючи, що вступ закону в дію буде поступовим, з 2016 року ринок має запрацювати в пілотному режимі, з 2017 року – вже повноцінно.

Разом із тим, політики та експерти визнають, що для практичної реалізації ринкових правил  Закон  потребує  певних змін, зокрема щодо фонду вартісного дисбалансу, які наразі  напрацьовуються. Важливим для імплементації  директив галузі  функціонування ринку природного газу є його  лібералізація. На сьогодні  ринок природного  газу в Україні залишається сегментованим, як з боку постачальників, так і з боку  споживачів.

В квітні цього року секретаріатом  Енергетичного Співтовариства розроблений       новий законопроект  про засади функціонування ринку природного газу.  Він містить низку положень, що стосуються вимог Третього енергетичного  пакету. Комітет дякує за ці кроки і також готовий долучитися до цього процесу. Пріоритетним залишається питання адаптації українського  законодавства до  енергетичного законодавства Європейського Союзу в нафтовій галузі. Необхідно найближчим часом розробити нормативно-правову базу щодо створення та підтримання резервів  нафти та нафтопродуктів на рівні, який буде достатнім для забезпечення внутрішнього  споживання протягом  не менш як  90 днів за рахунок учасників ринку і без залучення коштів державного бюджету .

Також  особливого значення набуло ефективне використання  паливно-енергетичних ресурсів в Україні, враховуючи їх дефіцит.  Минулого року до Верховної Ради  був поданий відповідний законопроект, який в лютому цього року відкликаний у зв'язку  із зміною уряду. Тому перед нами стоїть завдання терміново  напрацювати новий проект  закону по даному напрямі.  Розвиток галузі  слід зробити гнучким, щоб скористатися перевагами енергоефективних технологій, оскільки в країні вкрай низька ефективність більшої частини існуючого фонду будівель і промислових об'єктів. Оздоровлення  енергетичної галузі покликано стати першим кроком    для оздоровлення та зростання економіки  країни в цілому.

Важливим є те, що роль парламентів країн-членів Енергетичного Співтовариства постійно зростає. В червні цього року  секретаріатом Енергетичного Співтовариства було організовано другу зустріч парламентарів  держав-членів Енергетичного Співтовариства, Друзів Спільноти. На ній обговорювалися питання поточного стану гармонізації нормативно-правової бази країн-членів Енергетичного Співтовариства до директив та регламентів ЄС в газовій та нафтовій галузях, сфері  електроенергії, відновлювальних джерел енергії, енергоефективності, навколишнього середовища та питання участі громадськості у прийнятті планів та програм, що розробляються в рамках директив Енергетичного Співтовариства. Представники нашого комітету також брали участь у цій зустрічі.

Мережею парламентських комітетів, яка об'єднує членів парламентів з Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Македонії Чорногорії та Сербії у Будві 6-7 вересня цього року  була організована конференція під назвою "Парламентський контроль енергетичної політики та інвестицій в енергетику країн Західних Балкан". Під час цієї конференції парламентарі закликали до створення Парламентської асамблеї Енергетичного Співтовариства, яка дозволить об'єднати зусилля членів парламентів, договірних сторін Енергетичного Співтовариства і членів Європейського парламенту.  Така ініціатива є слушною та заслуговує на всіляку підтримку.

Секретаріатом Енергетичного Співтовариства підготовлено річний звіт про виконання зобов'язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства за 2013 рік, який представить Директор секретаріату Енергетичного Співтовариства пан Янез Копач.  Після виступів ми обговоримо  відповідний проект рекомендацій.

КОПАЧ Я. Дуже дякую, пане Мартиненко. Я хотів би від щирого серця привітати друзів та колег на цій конференції і всіх поважних гостей, починаючи з депутатів Парламенту. Дуже важливо організовувати такі заходи для того, щоб пояснювати потреби та, я б сказав, деталі що є  за  договором енергоспільноти, які відомі, але, можливо, не настільки детально. І, звичайно, дуже багато є деталей, які потрібно знати, і парламентарі, так, як вже було сказано паном Мартиненком, відіграють дуже важливу роль в тому, щоб розповсюджувати цю інформацію.

Звіт про імплементацію було представлено також і минулого року. У цьогорічному звіті представлено сучасну ситуацію в країнах Енергетичного Співтовариства. Договір  Енергоспільноти було підписано в 2005 і ратифіковано у 2006, і Україна стала  членом тільки в 2011 році. Але на початку потрібно було  підготувати Балканські країни до членства  і в Євросоюзі, і в Енергосекторі, особливо  в секторі енергії та газу для того, щоби злити ринки між Євросоюзом та  цими країнами, що приєднуються.

  Протягом останніх років три країни-члени: Болгарія, Румунія та Хорватія стали членами Євросоюзу, та автоматично припинили  бути сторонами Енергоспільноти, тому що Євросоюз  в цілому є одним членом енергоспільноти. І це єдина організація, де наприклад представник з Молдови, або з України мають ті самі права голосування, ту саму вагу при голосуванні як і представник Євросоюзу. Але ми зазвичай не голосуємо, ми намагаємося вирішувати все консенсусом.

Таким чином, ідея була створити єдині законодавчі рамки, які б дали змогу залучати інвестиції, створювати енергоринок, і підсилювати енергопостачання, і конкуренцію на регіональному рівні. Це сфери, в яких ми працюємо – газ, електроенергія, довкілля, конкуренція, відновлювальні джерела, енергоефективність,  державна допомога, статистика та    нафта. І тут ми майже копіюємо  директиви Євросоюзу, намагаємось їх імплементувати так, щоб і інші наші країни-члени їх імплементували, звичайно, з певною затримкою. Тому що неможливо це робити, так само, як і в тому ж графіку, що Євросоюз. Деякі з цих зобов'язань не сприймалися країнами - підписантами. Якщо зобов‘зання не виконуються, то ми тоді починаємо процедуру порушення. Тепер у нас є 17 таких процедур, три – проти України, одна пов'язана з нафтою, друга -  з розміщенням транскордонних потужностей на західному кордоні, на бурштиновому острові, де ці та існуючі правила не прозорі і вони не дозволяють участь інших трейдерів у відкритих аукціонах. Третя процедура пов‘язана з енергоресурсами, яка поки що не прийнята, оскільки є бюджетні обмеження Секретаріату Енергоспівтовариства, а процедура порушення вимагає певних затрат.

Тепер давайте подивимось на сам звіт. Щодо України, у випадку електроенергії багато чого змінилося з минулого року, але, на жаль, не так, як очікувалося. Минулого року, коли ми обговорювали ці питання, Україна все ще мала застарілий закон, пов'язаний  з ринком електроенергії, який не дозволяв взагалі ринкових відносин. В грудні було ухвалено закон про ринок і правила ринку на електроенергію, який готувався за підтримки енергоспільноти, і ми були ним задоволені. Але зрештою, остання редакція проекту  закону дещо змінилася. Хоча він  і наближений до реалій, але почне працювати повномасштабно  в 2017 році. А це дещо запізно. І таким чином Україна недостатньо виконала свої зобов'язання.

І що важливіше – це впровадження, дійсно, нейтрального, чесного і справедливого ринку задля вигоди споживачів, власне, тих для кого ми всі працюємо. В галузі електроенергії Європейський Союз ухвалив два енергетичних пакети.  Третій енергетичний пакет, який матиме зобов'язальну силу для всіх сторін підписантів угоди, наступного року набуде чинності. Таким чином Україна повільно адаптується до Другого пакету щодо Закону про ринок електроенергії  і це означає, що Україна відстає з початком впровадження Третього енергопакету. Саме з цієї причини ми в секретаріаті намагалися допомогти розробити новий законопроект щодо  ринку електроенергії і надіслали його десять днів тому до Міністерства енергетики та вугілля. І тепер його перекладають українською, щоб якомога більша кількість зацікавлених і дотичних сторін могли б  долучитися до його вдосконалення.

Існуючий закон про ринок електроенергії від грудня минулого року являє собою  значне поліпшення, бо впроваджує різні тарифи для розподільчих компаній.  Хоча закон є, але ще не впроваджено вимоги до споживачів і  як споживачі можуть переходити від одного постачальника до  іншого. Вони є, але поки що на практиці це не працює. І лише за погодженням національним регулятором енергетики може  таке відбутися.

І споживачі ще  не визначені серйозно їх треба визначити набагато точніше, краще, і деякі з них до яких ставляться, як до вразливих не відповідають тим критеріям. І це призводить до  марного витрачання ресурсу.

Це питання є  дуже важливим, адже основні резерви для України полягають саме в тому, щоб заощаджувати певні кошти і зробити можливим реальне  функціонування ринку електроенергії. Доступ третіх сторін до мереж також  дуже важливий для того, щоб цей ринок працював належним чином. Є ще  недоліки цього Закону - розподіл    про транскордонні потужності все ще не працює на практиці. Ми  намагалися оцінити, на скільки виконані зобов'язання за другим енергопакетом, як вони впроваджені в Україні на практиці. І ви бачите щодо авторизації та тендерів, лише 20 відсотків було адаптовано і впроваджено, по демонополізації – 90, по доступу третіх сторін – 75 відсотків, відкриття ринку десь 30 відсотків, збалансування – 50 відсотків і захист споживачів – десь на 40 відсотків. Не дуже обнадійлива статистика впровадження. І це, звичайно, стосується більшості країн, коли ми говоримо про цей розрив між транспонуванням в національне законодавство та його реалізацію, імплементацію на практиці.

У нашому звіті пропонуємо виділити пріоритети. Ми їх тут також означили. Це все, що пов'язано з новим законопроектом, який ми спільно з українською стороною підготували і сподіваємося найближчим часом його вже поставлять на обговорення. Однією з проблем існуючого закону щодо ринку  електроенергії, так званий фонд дисбалансу, який ми вважаємо, має бути вилучений доволі скоро і ми розуміємо, що в перехідний період такий фонд є важливим і потрібним. Але ми не можемо очікувати, що  він сприятиме справжньому функціонуванню ринку енергоресурсів. Впровадження закону не лише серйозно порушує зобов'язання України, а й призводить до зайвих бар'єрів для кращого ставлення до споживачів електроенергії. Перехресні субсидії мають бути усунені, і потрібна серйозна дерегуляція ціноутворення по всіх секторах, та впровадження «Третього пакету», яке також має бути прискорене.

Минулого року пам'ятаю наше обговорення в цьому Комітеті з вами, шановні друзі. Представник Національної комісії з регулювання електроенергетики  сказав, що комісія перевантажена тими підзаконними актами, які вони мають розробити в світлі цього нового закону від грудня минулого року щодо ринку електроенергії. І саме в тому полягає причина, чому треба відтермінувати набуття чинності закону в повній мірі до 2017 року. Мені здається, що зараз краще було б говорити не про внесення змін та поправок до існуючого закону або розробки підзаконних актів на основі саме того закону минулого року, а було б розумніше та ефективніше для України ухвалити Третій енергетичний пакет і закон, що відповідав би його вимогам, а тоді вже починати розробляти підзаконні акти на основі вже нового закону.

Щодо ситуації з природним газом, то її навіть не треба пояснювати, ви її чудово уявляєте. Є закон, який не  повністю  відповідає вимогам Другого енергетичного пакету. Але ситуація  навіть гірша – демонополізація є серйозною проблемою, і ці зобов'язання мають бути повністю впроваджені. Я тут говорю про стосунки між "Нафтогазом" та "Укртрансгазом". Доступ третіх сторін не повністю відповідає зобов'язанням. Він не є повністю відкритим та прозорим. І особливі положення щодо транзиту. За Другим і потім вже за Третім енергопакетом ставлення до транзиту має бути таке ж, як і до будь-якого  іншого постачання і трансмісії. Це –  серйозна проблема, я розумію, для України. Тому що тут  йдеться про особливі стосунки між "Нафтогазом" та  "Газпромом". Існуючий контракт  закінчується в 2019 році, але Україна, як одна  з сторін енергоспільноти, має адаптувати своє законодавство, до законодавства ЄС. А це означає, що контракт між "Газпромом" та "Нафтогазом" має також відповідати стандартам ЄС.

Щодо безпеки постачання. В існуючому законі цей розділ не повністю відповідає вимогам Другого енергопакету, оскільки перелік  заходів безпеки, а також моніторингу та звітності про безпеку постачання не існує. І, знову ж таки, наші оцінки не на 100 відсотків правильні, але оцінки впровадження газових положень директив такі, що деякі з них вже добре адаптовані до українського законодавства, а деякі недостатньо, не так, як це має бути принаймні.

 Як я вже говорив,  нами було розроблено проект Закону щодо ринку газу, перекладено його українською мовою та надіслано в Міненерговугілля. Ми сподіваємось що до законопроекту будуть надані пропозиції та відбудеться його широке обговорення, як у міністерстві так і в Комітеті. 

Пріоритети в цьому законі будуть наступними. Більше компетенції регулятору. Можливо, потрібен спеціальний закон про регулятора. Тому що, якщо ви хочете виконати зобов'язання за Третім пакетом по електроенергії та газу, то регуляторна політика є тут бути дуже важливою і абсолютно незалежною. Регулятор має бути абсолютно незалежним і це означає, що керівництво можна звільняти тільки якщо воно залучене до кримінальних справ і зарплати персоналу мають бути захищеними і робота має бути дуже прогнозована та прозора.

Наступна сфера з якою ми працюємо це - відновлювальні джерела. Україна має декілька зобов'язань, які пов'язані з відновлювальними джерелами. Багато статей директиви щодо відновлювальних джерел не виконуються. І, якщо говорити про енергоефективність то ситуація також тут досить погана. Нічого не змінилося з минулого року, але я думаю, що тепер, принаймні, ми говоримо про те законодавство, яке повинно бути  прийнято. Воно минулого року ще не було прийнято і цього року не прийнято. Є законопроект про енергоефективність, загальний такий: енергоефективність в будівлях, окремі законопроекти, вони все ще десь готуються, обговорюються, але поки що не прийняті. І національний план дій з енергоефективності також не прийнято. Два роки тому Україна порушувала свої міжнародні зобов'язання щодо прийняття такого плану дій, його й досі не прийнято, і єдина сфера в енергоефективності, де Україна робить все за програмою – це директива про маркування. Тут різні директиви прийняті і вже існують. Якщо говорити про довкілля, то важливим завданням для України є виконання директиви про скорочення викидів від великих спалювальних установок. І ми обговорювали, що для України робимо виняток, щоб можна було відкласти прийняття цієї директиви. Тому що для цього потрібно дуже багато інвестицій за дуже короткий час.

Якщо говорити про нафту, то імплементація директиви має відбутися до 2023 року.

І щодо майбутніх планів нашої енергоспільноти. Цього року була створена спеціальна група високого рівня, яку очолював професор Бузак. В ній інтенсивно обговорювалось, які зміни потрібно внести в договір про Енергоспільноту. Енергоспільнота є успішною, але є і недоліки. І тому потрібно удосконалити цей договір, також деякі пропозиції потребують ратифікації і національними парламентами. Тому, ми обговорюємо введення спеціального суду Енергоспільноти та розширення обов'язків у сфері довкілля, можливо, навіть транспортування. І ще ми дообговорюємо пропозицію організувати Парламентську асамблею Енергоспільноти. Про це вже пан Мартиненко казав. Для цього потрібно провести дискусії наступного року. І на наступній Раді Міністрів в Тірані, тому що Албанія буде головувати після України, ми будемо обговорювати зміни до договору. І ми будемо раді звітувати про майбутню діяльність і про новий звіт щодо імплементації через рік. Якщо ви мене ще раз запросите, я з радістю приїду. І тому бажаю вам успіхів в цей важкий для України час. Але дискусія про реформи необхідна, тому що якщо не передбачати реформи на завтра, то сьогодні ви втрачаєте майбутнє. І тому багато помилок було зроблено в українській політиці за останні 20 років, і багато із цих помилок тепер призводять до певних проблем, які перед вами сьогодні. Тобто це не тільки зовнішні причини, але є і внутрішні причини, тому що потрібні реформи не впроваджувалися в минулому.

Але не будемо говорити про минуле, а зосередимо увагу на майбутньому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, подякуємо пану Янезу Копачу за змістовну доповідь. І пропоную  продовжити нашу роботу.

Слово для доповіді щодо ходу виконання зобов'язань України в рамках договору про заснування Енергетичного Співтовариства надається Шевченку Олегу Олександровичу, начальнику управління з питань європейської інтеграції та міжнародного співробітництва Міненерговугілля.

ШЕВЧЕНКО О.О. Дякую, Миколо Володимировичу.

Доброго ранку, шановні колеги! Україна  є членом Енергетичного Співтовариства уже більше 3 років. 1 лютого 2011 року Україна  набула офіційного статусу повноправної країни-учасниці Енергетичного Співтовариства. Таким чином було взято зобов'язання дотримуватися основних напрямів розвитку загальноєвропейського енергетичного ринку та виконувати вимоги відповідних нормативно-правових актів в енергетичній галузі. Також дуже важливим є те, що в цьому контексті в порядку денному стоять питання охорони навколишнього  природного середовища, енергетичної ефективності, відновлення  джерел енергії, а також  інші питання в енергетичній галузі.

Як відомо, цього року  Україна головує  в Енергетичному Співтоваристві і активно здійснює заходи, спрямовані на реформування вітчизняної енергетичної галузі. І вже досягла  значних результатів у цьому напрямі.

Я хотів би подякувати представникам Секретаріату  Енергетичного Співтовариства, які також взяли активну участь для того, щоб ми  досягли певних  успіхів у нашій роботі. Також  успіх  нашої роботи  залежить від плідної співпраці між центральними органами виконавчої влади. У цьому контексті я хотів би подякувати також Міністерству  закордонних справ, Агентству з держенергоефективності  та іншим органам центральної виконавчої влади, які дуже активно підтримали Міністерство енергетики  та вугільної промисловості. Завдяки  їм  ми досягли  певних результатів, про які я поінформую вас далі.

Сьогодні в умовах значної енергетичної залежності від російських  енергоносіїв поряд з вирішенням невідкладних проблем Україна прагне прискорити впровадження реформ в енергетичній галузі, у тому числі, в  газовому секторі. Ці заходи ми  розцінюємо як елемент підвищення енергетичної безпеки нашої країни. Реформи, зокрема, в газовому секторі в дозволять реально інтегрувати його в єдиний європейський енергетичний простір.

Серед важливих вже здійснених кроків у цьому напрямі є, безумовно, прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України". Цей Закон, дасть змогу функціонувати нашій газотранспортній системі відповідно до взятих зобов'язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Також протягом нашого головування були створені реальні умови для використання консультативних механізмів для надання допомоги з боку Енергетичного Співтовариства, імплементації європейських правових норм у нафтогазовій та електроенергетичній сферах.

У цьому контексті, як зазначав пан Копач, були обговорені та прийняті до розгляду проекти законів України, які запропонував  Секретаріат Енергетичного Співтовариства –це проекти законів про засади функціонування ринку електричної енергії України та про засади функціонування ринку природного газу.

Окрім цього, протягом року було проведено значну роботу спільно з секретаріатом Енергетичного Співтовариства та делегацією Європейського Союзу в Україні стосовно розробки та підготовки плану до скорочення викидів від великих спалювальних установок.

Щодо приведення нормативно-правової бази з питань  загальних засад функціонування  внутрішнього ринку природного газу у відповідність до  вимог директив, зокрема до вимог Директиви 2003/55/ЄС з метою належного її виконання   також було розроблено нормативні акти, які були затверджені на засіданнях Уряду.

Щодо  питань функціонування оперативного технологічного  управління газотранспортної  системи,  які обговорюються в рамках цієї Директиви, то слід зазначити, що функції оператора газотранспортної системи можуть бути закріплені за суб'єктами господарювання, засновником, власником якого може виступати виключно держава чи держава та юридична особа. Причому частка державної власності повинна бути не менше як 51 відсоток. Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління єдиною газотранспортною системою України» чітко висловлюється позиція України щодо можливості потенціальним інвестором брати участь в управлінні та організації газотранспортної системи. Крім того, з метою підвищення енергетичної безпеки держави та приведення функціонування газотранспортної системи України у відповідність до вимог Директиви 2009/73/ЄС уже Третього енергетичного пакету прийнято Постанову Кабінету Міністрів про невідкладні заходи щодо реформування системи управління Єдиної газотранспортної системи, відповідно до якої на базі публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" буде створено два публічних акціонерних товариства "Магістральні газопроводи України" і "Підземне газове сховище України", сто відсотків акцій, яких перебуватимуть в державній власності України. Перше з них буде відповідати за транспортування магістральними газопроводами, а друге, за обслуговування українських газових сховищ природного газу. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснюватиме реалізацію природного газу.

Слід зазначити, що робота з імплементації норм Європейського Союзу в національне законодавство продовжується успішно. Таким чином на сьогодні опрацьовується також пропозиції секретаріату Енергетичного Співтовариства про закон  про функціонування ринку електричної енергії, а також законопроекту про державне регулювання в сфері енергетики. Внесення змін дозволить забезпечити відповідність положень Третього енергетичного пакету в українському законодавстві.

Також почала функціонувати робоча група з управління проектом дослідження можливості об'єднання української та молдавської енергосистеми з континентальною європейською системою. Це як приклад того, що наразі опрацьовуються в практичній площині принципи дії співробітництва та інтеграції  об'єднання енергетичної системи України до європейських систем. Цей проект дозволить нам підготувати певні дорожні карти для інтеграції.

Повертаючись до газового сектору, хотів би зазначити, що  нашим міністерством робляться певні кроки щодо диверсифікації шляхів енергопостачання і джерел енергоносіїв. Наразі активна робота ведеться із словацькою, польською та угорською сторонами, які беруть участь у переговорах щодо реверсу газу в Україну.

Як зазначив пан Копач, відбулося дванадцяте засідання Ради міністрів Енергетичного Співтовариства, на якому були  обговорені  та прийняті дуже важливі питання, які сьогодні стоять у порядку денному для України. Наприклад, була дана дуже жорстка і правильна оцінка, стосовно проекту Південного потоку. Заступник віце-президента Європейської комісії Гюнтер Еттінгер зокрема зазначив, що питання Південного потоку стосується не тільки України, а і всіх країн Європейського Союзу. І приведення у площину відповідності до енергетичного законодавства Європейського Союзу – це жорстка і чітка позиція власне Європейського Союзу та пана Еттінгера,  який про це висловився доволі однозначно. Також під час цього засідання було обговорено та прийнято рішення, яке було занесене в протокол, стосовно  тлумачення  терміну "інтерконектор". Яке, дякуючи секретаріату  і пану Копачу, було чітко  виписане і ті  непорозуміння,  які існували,  рішенням Ради міністрів були зняті. 

Також  хотів би відмітити дуже активну роботу разом  з секретаріатом Енергетичного Співтовариства щодо  директиви 80-ї та 75-ї, яка стосується зменшення викидів від великих спалювальних  установок та переведення нашої енергетичної галузі, енергогенеруючих підприємств до вимог  Європейського Союзу. Під час попередніх  робочих зустрічей та проведення  груп високого рівня, було обговорено  та запропоновано певний сценарій щодо імплементації даних директив в законодавчу площину України. А також  було прийнято рішення надати можливість Україні  шляхом представлення плану  зменшення викидів, представити свій сценарій, та затвердити в майбутньому  особливий підхід  щодо прийняття цього нормативного документу Європейського Союзу, я маю на увазі директив 80-ї та 75-ї.

Підсумовуючи мою доповідь, я хотів би також  підкреслити, що дуже важливо дотримуватись напрямів щодо імплементації до  норм європейського законодавства, яка сьогодні вже дуже активно  проводиться. В цьому нам допомагають  наукові організації, а також громадськість. На сьогоднішній день ми плідно розпочали працювати з представниками громадськості, які беруть активну участь у підготовці нормативних документів. Так, наприклад,  основними документами, стосовно імплементації зобов'язань взятих в  рамках Енергетичного Співтовариства є наші постанови Уряду. Завдяки підтримці громадськості вже підготовлений проект такого нормативного документу та на минулому засіданні уряду він був прийнятий. Таким чином, ми виконуємо наші зобов'язання, які взяті в рамках Енергетичного Співтовариства.

Також хотілося б відзначити, що підписання Угоди про асоціацію, вона також, певним чином, накладається на наше зобов'язання і інтегрується разом із зобов'язаннями Енергетичного Співтовариства, більш розширює їх. Але вони йдуть в одному напрямі. І ми вважаємо, що такий підхід, який на сьогоднішній день, і ті кроки, які робляться з боку Верховної Ради України, дадуть змогу привести у відповідну площину всі вимоги.   Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі доповідає Ніцович Роман, координатор програм DiХi Group, тема доповіді: "Стан виконання зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства". Також в цьому ж блоці слово буде мати Олена Котенко, яка доповість інформацію про стан доопрацювання нового проекту закону про ринок газу.

НІЦОВИЧ Р. Дякую, пане Голово Комітету.

Шановні члени комітету, шановні присутні, я маю честь ознайомити вас з результатами громадської оцінки прогресу, здійсненого Україною з часу зміни Уряду і влади в цілому. Ми знаємо, що  секретаріат Енергетичного Співтовариства має свою оцінку, свій звіт про імплементацію,  я думаю, що ми своїм звітом також доповнюємо, формуємо стереокартинку з тим, щоб розуміти, які у нас є перешкоди і як рухатись далі.

Перш ніж перейти до звіту я хотів би повідомити, що наша робота здійснена в рамках проекту, який фінансово підтриманий Європейським Союзом, а також Міжнародним фондом "Відродження". І озвучені мною висновки не відображають офіційної позиції ЄС.

Як аналітичний центр DiХi Group ми робили такі дослідження останні три роки, цього року оцінка була зроблена громадською коаліцією "Енергетичні реформи", яка об'єднує 18 експертів, представників аналітичних центрів та громадських організацій різного профілю. Серед останніх наших ініціатив і, можна сказати, успіхів це започаткування процесу оновлення імплементації директив Енергетичного Співтовариства. Звичайно громадськість ніколи не може бути задоволена кінцевим результатом, і я хотів би докорінної перебудови цього плану, але в принципі, те розпорядження Кабміну, яке було прийнято минулого тижня суттєво додає завдань і в принципі воно відповідає тому стану, тій потребі у виконанні зобов'язань за договором, яка існує зараз. Також нашими колегами з екологічних організацій в парламенті було зареєстровано законопроект про оцінку впливу на довкілля, ми сподіваємося, що депутати наступного скликання Парламенту матимуть змогу розглянути і ухвалити цей законопроект.

Також ми допомагаємо в доопрацюванні законопроекту про ринок газу, який розроблений секретаріатом Енергетичного Співтовариства, і я тут надаю коротке слово пані Олені Котенко, яка працює над цим документом.

КОТЕНКО О. Дякую.

Головним нововведенням законопроекту є те, що на  українському ринку природного газу буде  введено в дію модель ринку ASO, відповідно до якого система транспортування номінально залишиться у власності вертикально-інтегрованого підприємства, але реально всі повноваження  щодо володіння та використання  газотранспортною системою передаються юридичній особі, яка не пов'язана з цим підприємством, тобто незалежному операторові.

Незалежний оператор буде здійснювати весь комплекс повноважень щодо управління системою. Іншим нововведенням є те, що НКРЕКП, як регулюючий орган, стає юридично відділеним і функціонально незалежним від будь-яких державних органів чи приватних підприємств. А його незалежність забезпечується автономністю прийняття рішення та  відокремленим річним бюджетом  і самостійністю розпорядження своїм бюджетом.

В законопроекті також закладено основи для подальшого розвитку оптового ринку природного газу, а саме ринку  за добу наперед.

Також запроваджуються плани дій у випадку переривання  газопостачання та виникнення надзвичайних ситуацій.

В цілому законопроект відповідає всім вимогам європейських стандартів, а також українським  реаліям. Дякую.

НІЦОВИЧ Р. Дякую, Олено.

Серед наших ініціатив, також створення тристоронньої групи за участю: влади, бізнесу і громадськості, яка б допомагала налагоджувати  діалог, як в середині уряду, так  і між зацікавленими сторонами та впроваджувати ці реформи дещо швидше і більш ефективніше.

Пункт про створення такої групи є в останньому розпорядженні Кабміну  про яке згадувалося, і це в цілому відповідає Меморандуму між секретаріатом Енергоспівтовариства та Міненерговугілля, який був підписаний в лютому цього року.

Саме наше дослідження, а також щомісячні і щоквартальні  моніторинги можна знайти на сайті "Українська енергетика".

Отже, наше дослідження покликане, по-перше, визначити, які є ключові перешкоди для запровадження реформ. І по-друге, вказати, як цей процес можна пришвидшити. Ми переконані, що Комітет в цьому може відіграти важливу роль.

Отже, перший висновок –це те, що зафіксовано чіткий курс на євроінтеграцію і ратифікована нещодавно Угода про асоціацію закріплює пріоритетність виконання положень Договору про Енергетичне Співтовариство, навіть у випадку якщо ці положення входять в протиріччя із самою Угодою.

Також Урядом і НАК "Нафтогаз України" визнано необхідність виконання Третього енергопакета, необхідність забезпечення вільного, недискримінаційного доступу до інфраструктури. Також ми відмітили безпрецедентне зростання інтенсивності контактів на рівні Енергетичного Співтовариства і сподіваюсь, що це викликано не тільки тим, що Україна є головуючою стороною і очолює багато заходів, які проводить Енергетичне Співтовариство.

Однак тепер переходимо до менш приємних справ. Політична воля – це необхідна, але недостатня умова для успішності реформ. І як вже було сказано паном Копачем, транспозиція – це один процес, а імплементація -  це зовсім інший процес. Тобто прийняття навіть рамкових законів про лібералізацію ринку не означає, що на ринку зростає рівень конкуренції та що  окремі великі гравці ринку, можна говорити і про державні, і про приватні компанії, перестають користуватися преференціями чи вигідними умовами. Або зі зростанням тарифів структура  цих тарифів стає більш зрозумілою для пересічних громадян. Не варто забувати, що всі реформи впроваджуються не за ради прийняття конкретних документів, як це сприймається  часто, а заради інтересів споживача, його своєчасного інформування, якісного надання послуг і підтримці, навіть у кризових ситуаціях.

Отже, навіть після прийняття цих законів виникає постійна необхідність їх доопрацювання і приведення до вимог Третього енергетичного пакету. Окремі нормативно-правові акти перебувають у такому, проміжному, вигляді, наприклад, тимчасові порядки для перевірки якості палива, або умовність норм закону про додавання біокомпонентів у рідке паливо.

Ще частина документів не приймається, вони існують у вигляді проектів, як це сталося з проектами планів дій з енергоефективності та відновлювальної енергетики та законодавчим унормуванням енергоефективності будівель. Якщо дед-лайн – він досить віддалений, настає через кілька або більше років, то спостерігаємо затягування з діями. Наприклад, в офіційній відповіді Міністерства енергетики та вугільної промисловості законопроект про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів пропонується розробити в 2016 році, чи принаймні до 2016 року, хоча ситуація, яка складається, вимагає дій вже зараз. Те саме стосується плану скорочення викидів на великих спалювальних установках.

Не повинні відкладатися і такі базові речі, як посилення спроможності і незалежності регулятора, посилення норм щодо конкуренції, надання якісної і своєчасної статистики, в тому числі і цінової статистики.

Знову ж таки, багато виправдань йде через кризові умови. Це дійсно так, криза, в тому числі енергетична є перешкодою, однак її можна сприймати і як перешкоду, і як стимул.

Крім того, міністерство, якщо почитати положення про міністерство, формує і реалізує державну політику. А для кризового реагування є відповідний кризовий енергетичний штаб, створений Урядом, і  делеговані туди представники різних відомств займаються кризовим реагуванням. А все-таки стратегічними речами, політикою, формуванням і реалізацією енергетичної політики мають займатися ті органи, на які покладені ці завдання.

Отже, перше - це для налагодження більш ефективного механізму реалізації реформ, як було вже сказано, оновити план імплементації зобов'язань. Це частково зроблено.

Друге. Це нова система контролю за імплементацією. Поки що у нас є  система контролю окремих регуляторних актів, як вони  ефективно виконуються. І в 99 відсотках випадків все пишеться, що виконується все прекрасно.

Я думаю, що тут можна перейняти досвід  секретаріату Енергетичного Співтовариство і встановити чіткі критерії, які можна виміряти. Наприклад, чи є дефініція в розриві споживачів, чи вони захищені, чи прийняті правила щодо балансування, розподілу,  потужності і так далі. І за цими критеріями іти.

Завжди актуальне і кадрове забезпечення. Ми розуміємо, що спроможність і міністерства, і регулятора в умовах скорочення  бюджету, в умовах скорочення  зарплат навіть преміювання є під питанням. Тому, по-перше, необхідно підвищення знань та навичок щодо європейського законодавства. І в цьому варто    покладатися на проведення навчань, тренінгів і стажувань, в тому числі і в секретаріаті Енергетичного Співтовариства, а також більш прозора система мотивації держслужбовців. Наскільки нам відомо, в Адміністрації Президента пан Шимків вже оголосив, що буде створено фонд, який буде, скажімо так, доплачувати певну суму, певну премію працівникам. Якщо цей досвід буде успішний, його можна буде перенести і на інші органи.

 Як вже сказано про те, що необхідна координація, ми цінуємо співпрацю, яку налагодили, в тому числі і з Міненерговугілля. Ця співпраця не завжди є, скажімо так, очікувано легкою, але нам вдається досягати результатів. І створення багатосторонньої робочої групи із залученням різних зацікавлених сторін, впевнені, нам вдасться узгодити позиції ще на ранніх етапах підготовки проектів документів. Щоб, скажімо так, процес узгодження всередині Уряду відбувався більш швидко, більш оперативно. Я впевнений, що робота нашої робочої групи також сприятиме інформуванню суспільства про фактичні наслідки цих реформ. Суспільство має розуміти навіщо це робиться.

Яка роль Комітету і Парламенту в цілому. Роль дуже важлива, оскільки ми живемо вже в реаліях парламентсько-президентської республіки. Я впевнений, що наступне скликання Парламенту, а саме правляча коаліція, буде мати більші механізми впливу на Уряд, який вона сформує. Через Комітет Парламент може  долучитись до формування порядку денного реформ, тобто ініціювати  теми, які потребують першочергової уваги. А також оцінити різноманітність законодавчої ініціативи на предмет їх відповідності виконання зобов'язань в рамках Енергетичного Співтовариства. Не секрет, що є багато ініціатив, які, або сумнівні, або прикриваються цими зобов'язаннями і роль Комітету може бути також такою, як фільтр до подібних ініціатив. Через які форми це можливо? Це можливо через участь членів Комітету та працівників апарату Комітету в засіданнях багатосторонньої групи після того, як вона буде створена, звичайно, а також організація таких слухань як сьогодні, круглих столів, інших публічних подій. Інша форма - це взаємодія Комітету із державними структурами, коаліцією та міжфракційними об'єднаннями. В нинішньому складі Парламенту є міжфракційне об'єднання "Енергетична незалежність України" і сподіваюсь, що подібне об'єднання буде і в наступному Парламенті.

Я дякую за увагу. Наше дослідження, в якому є докладна оцінка стану виконання зобов'язань можна знайти на сайті "Українська енергетика" у розділі "Публікації". І сьогодні воно буде також на сайті нашої коаліції "Енергетичні реформи". Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово для доповіді "Стан виконання зобов'язань Україні взятих за протоколом про приєднання України до Еенергетичного Співтовариства", ратифікованого Законом України від 15 грудня 2010 року, має Євдокимов Володимир Анатолійович, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

ЄВДОКИМОВ В.А.  Дякую, Миколо Володимировичу.

Я хотів би всіх привітати і хотів би привітати Директора секретаріату Енергетичного Співтовариства Янеза Копача.

Хочу нагадати, що відповідно до Указу Президента від 27 серпня № 693. Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики було ліквідовано і указом Президента від того ж числа було створено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Сьогодні відбувається процес передачі відповідно функцій регулятора енергетики, комунальних до новоствореної комісії. Тому, поки що ми можемо говорити переважно про роботу регулятора, значить, з сфери енергетики із забезпечень зобов'язань України відповідно до Протоколу про приєднання до Енергетичного Співтовариства.

 У той же час я хотів би звернути увагу, що вже 17 вересня на першому засіданні новоутвореної комісії було прийнято і схвалено низку рішень, які були спрямовані на виконання зобов'язань України як договірної сторони Енергетичного Співтовариства. Як договірна сторона Україна має забезпечити імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства, які визначені договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства. Як, знаєте, в розпорядженні Кабінету Міністрів від 3 серпня 2011 року №733 визначені органи державної влади, відповідальні за впровадження актів законодавства ЄС. Зокрема, Національна комісія брала активну участь в імплементації Другого пакету енергетичного законодавства (54-55-й) та регламентів ЄС (1228, 1775), а також низки інших директив та регламентів Європейського Співтовариства.

Згідно з договором про заснування Енергетичного Співтовариства до систем інституцій Енергетичного Співтовариства входить рада органів управління, яка консультує Раду Міністрів з правових, технічних та регуляторних питань, а також надає рекомендації щодо врегулювання транскордонних суперечок та інші питання.

Радою органів регулювання створено робочі групи  з питань електроенергетики, з питань газового сектору та з питань споживачів. І відповідні керівники комісії входять в ці групи.

Ще до набуття членства України в Енергетичному Співтоваристві  співробітники НКРЕ брали участь у роботі ради та її робочих груп, а також здійснювали підготовку роботи щодо приєднання України, до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Зокрема, комісія брала активну участь у розробці Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", прийняття якого було умовою набуття членства Україною в Енергетичному Співтоваристві. Але в тім, основне навантаження на комісію було пов'язано з розробкою ряду підзаконних актів, які передбачались цим законом. Це, зокрема, були питання визначення ступеня кваліфікації споживачів природного газу та порядку доступу до  Єдиної газотранспортної системи.

З метою забезпечення відокремлення функцій з розподілу від постачання природного газу 17 вересня цього року вже новоствореною комісією було схвалено та розміщено на офіційному сайті проект Постанови про затвердження ліцензійних умов впровадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу вугільних родовищ за регульованими тарифами.

Розробка нормативної бази ринків електроенергії та природного газу України здійснюється у тісній співпраці із секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Так представниками секретаріату було розроблено та надано проект закону про засади функціонування ринку природного газу, спрямовано на імплементацію норм Третього пакету, а також директиви щодо безпеки газопостачання.

Аналіз положень цього законопроекту дає підстави вважати його таким, що може бути взятий за основу майбутнього проекту закону. Але положення його потребує суттєвого доопрацювання з огляду на прийнятті в Україні вимог нормо-проектувальної техніки.

24 жовтня 2013 року Верховна Рада прийняла Закон «Про засади функціонування ринку електричної енергії», в якому також комісія брала активну участь, і якому було імплементовано директиву 54 по Загальних правилах функціонування внутрішнього ринку електричної енергії та частково 72 директиву про Спільні правила внутрішнього ринку електроенергії Третього енергопакету. Він визначає організаційні, правові та економічні основи функціонування ринку електричної енергії в Україні.

Законом передбачається поетапне реформування ринку. І ви знаєте, з 2014 року вже запроваджено перехідний період, метою якого є створення передумов для впровадження нової моделі ринку і забезпечення її подальшого ефективного функціонування.

Протягом перехідного періоду буде запроваджено нові складові, які сумісні з діючою моделлю. Це механізми, які залишаються сьогодні, а також і нові, які вже починають працювати.

Зокрема, буде запроваджено ринок допоміжних послуг як механізм придбання системним операторам послуг для забезпечення регулювання частоти та активної потужності, підтримання балансу потужності в єдиній об'єднаній енергетичній системі України. А вже з 1 липня 2017 року планується запровадження повномасштабного ринку.

З метою розробки нормативно-правової бази було створено робочі групи із залученням представників органів державної влади та представників галузі, щоб прискорити процес розробки і прийняття цих актів. Крім цього, хочу проінформувати, що вчора в Кабінеті Міністрів було прийнято відповідне рішення щодо утворення координаційного центру. Це дозволить прискорити цей механізм і дасть змогу досягнути конкретного результату.

Одним із важливих напрямів роботи є формування нормативної бази щодо транскордонної торгівлі електроенергією, зокрема щодо розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. І на виконання цього якраз від 17 квітня 2014 року ще Національною комісією, що здійснює державне регулювання електроенергетики, було схвалено проект постанови про порядок проведення електронних аукціонів з розподілення пропускної спроможності міждержавних електричних мереж.

Оскільки до цього проекту надійшло дуже багато зауважень, і в тому числі надійшли зауваження від секретаріату Енергетичного Співтовариства, 21 липня цього року було проведено разом з НКРЕ, "Укренерго", а також із експертами з секретаріату співтовариства відповідну зустріч. І вже за результатами цієї зустрічі було отримано відповідні пропозиції і зауваження, і 15 серпня 2014 року доопрацьований проект був повторно оприлюднений. А вже 17 вересня цього року нова комісія схвалила цей документ.

 З метою імплементації вимог Третього пакету енергетичного законодавства щодо визначення статусу повноважень та завдань органу регулювання електроенергетики, Комісія здійснювала розробку законопроекту про державне регулювання сфер енергетики, яким передбачалось незалежність регулятора. Зокрема, це стосується самостійності у прийнятті рішення, те, що було сказано, незалежність персоналу та інші відмінності. В рамках якраз програми другої позики на політику розвитку ППР-2 Світового банку, Комісії надається відповідна підтримка в розробці цього проекту. І хочу зауважити, що, в новій Комісії це питання  буде пріоритетним. І я сподіваюсь, що ті пропозиції, які висловив секретаріат Енергетичного Співтовариства, ми будемо приймати.

Також Комісією одночасно здійснювались реформи по багатьом напрямам. Це стосується регулювання ринків електроенергії, це впровадження стимулюючого регулювання, впровадження системи моніторингу та регулювання якості послуг. Одним із основних елементів реформи є і дуже болюче питання -  це приведення цін на енергоносії до економічно обґрунтованого рівня. Зокрема, це вдосконалення механізму регулювання роздрібних цін на електроенергію, природний газ для потреб населення за одночасним створенням системи захисту вразливих категорій споживачів. І я думаю, що в цьому напрямі Комісія буде активно брати участь.

Також важливим напрямом реформування є приведення української системи регулювання у відповідність до принципів ринкової економіки. Це розробка нової системи цінового регулювання природних монополій, яка базується на конкуренції норми прибутку, на інвестований капітал та принципах багаторічного стимулюючого регулювання з урахуванням показників якості послуг. На сьогодні комісією розроблений і прийнятий ряд пакетів для запровадження цієї система. А також комісією було прийнято ряд рішень щодо обов'язкового створення в регіональних електропостачальних компаніях cаll-центрів для запровадження  контролю якості надання ними послуг.

Важливою передумовою функціонування ринків є забезпечення недискримінаційного прозорого доступу до мереж. Про це сьогодні говорив пан Янез Копач, і я вважаю, що в цьому напрямі вдалося досягти ряд суттєвих позитивних зрушень. На виконання Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо плати за приєднання до мереж суб'єктів природних монополій» Комісія розробила і прийняла ряд нормативно-правових актів, які суттєво спростили процедури, пов'язані з приєднанням до електричних мереж. Це дуже багато нормативних актів: тут є типові договори, і типові форми. Тобто надана можливість якраз виконати цю вимогу. Також було розроблено і прийнято документи, і в цьому напрямі Комісія рухається, по врегулюванню процедури приєднання до газових мереж, там також були прийняті відповідні документи. Але, звертаю увагу, що впровадження цих нових правил здійснюється в три етапи і має завершитись до повномасштабного ринку до 2017 року.

У зв'язку з ліквідацією Комісії, що здійснює державне регулювання електроенергетики була створена нова Комісія, яка прийняла на себе зобов'язання органу регулювання енергетики в рамках Енергетичного Співтовариства, та, як вже я говорив, на першому засіданні на виконання закону прийняла і схвалила відповідні рішення щодо проектів постанов про затвердження порядку придбання допоміжних послуг, про затвердження порядку проведення електронних аукціонів розділення пропускної спроможності міждержавних електричних мереж.

Ну, як ви бачите, в попередній період українським регулятором енергетики була проведена дуже значна робота у провадженні законодавства, відповідно до тих зобов'язань, які Україна взяла в рамках  Енергетичного Співтовариства. А вже новостворена комісія, як новий орган  регулювання  з перших кроків свого існування успішно буде продовжувати ту роботу,  яку проводила  Національна комісія з регулювання електроенергетики. Тому маємо підстави вважати, що  до наступних парламентських слухань з цього питання перелік досягнень нової комісії суттєво зросте.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Дубовик Сергій Федорович -  заступник  голови Держенергоефективності. Тема  доповіді щодо  стану виконання зобов'язань  України зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства.

ДУБОВИК С.Ф. Добрий день, шановний головуючий,  шановні колеги! Ще кілька  місяців тому назад ситуація з розробленням та прийняттям нормативно-правових  актів з точки зору виконання Україною  своїх зобов'язань в сфері енергоефективності була  просто катастрофічною. На той час практично були прийняті три регламенти з енергетичного маркування.  Це - загальний регламент, так і регламенти безпосередньо на таку продукцію як холодильники та пральні машини, і це було все. Інші проекти нормативних актів  зав'язли в погодженнях, пере погодженнях, з численними органами виконавчої влади. Але за 2 місяці  можна констатувати, що ситуація  змінилась корінним чином, буквально на початку вересня була прийнята Постанова Уряду  про план заходів з імплементації  28-ї директиви. Разом з цим, за цей час був   перероблений національний план дій з відновлювальної енергетики до 2020 року. Це було викликано політичною та економічною ситуацією в Україні, зокрема, використання Росією на сьогодні газу, як інструменту політичного та економічного тиску. А також тим, що на сьогодні відбувається в наших східних регіонах з вугільною галуззю, де, завдяки цим же агресивним діям, у нас дуже постраждала наша вугільна галузь. І тому в національному плані дій були враховані ці фактори, і було проведено зміщення акцентів на використання вітчизняного ресурсу, який на сьогодні не використаний, але дуже перспективний, це -  біомаса біопалива. Тому в національному плані дій саме ці розділи були перероблені, особливо це стосується розділу теплопостачання,  і також в розділі електроенергетичному, де були зміщені акценти в сторону використання біомаси. На сьогодні національний план дій пройшов всі погодження, пройшов урядовий комітет і готується на найближче засідання Кабінету Міністрів України.

Що стосується другого плану, це - національний план дій з енергоефективності до 2020 року, то на сьогодні він практично розроблений, погоджений. Але залишилася одна організаційна процедура, пов'язана з тим, що реорганізація центральних органів зачепила одного з безпосередніх виконавців цілого сектору цього плану, а це саме ліквідація Мінпромполітики. Тому на сьогодні йде робота, як ми знаємо, частина функцій Мінпромполітики буде покладена на Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Тому цей план теж в найближчі тижні узгоджено і винесено для розгляду  Кабінетом Міністрів України. На сьогодні також розроблені чергові технічні регламенти. В Мінекономіки знаходяться регламенти ще на чотири позиції по товарній продукції. Це те, що стосується енергетичного маркування.

І саме для нас сьогодні таке питання, яке знаходиться в неузгодженому стані – це проект закону про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів. В цьому законі є дуже важливий блок, який стосується певних контрольних  функцій. На сьогодні вже ліквідована така інспекція, яка виконувала контрольні функції, немає вже у нас таких контрольно-наглядових функцій. Внесені певні зміни в закон про енергозбереження, де вилучені ці позиції, але директиви ЄС передбачають певний вид контролю. Тому на сьогодні для нас це є певна проблема, як буде виписаний цей розділ в законі, і тому ми потребуємо допомоги, як і секретаріату Енергетичного Співтовариства в цьому плані так і фахівців в цій галузі щоб налагодити контроль за виконанням імплементації і  виконанням положень європейських директив. Ми до цього передбачали можливість застосування в своїй роботі ідеї про заключення двосторонніх договорів з точки зору державно-приватного партнерства в яких одна сторона брала на себе певні зобов'язання з точки зору впровадження енергоефективних заходів, а державна сторона зі свого боку надавала різноманітні пільги. Ви знаєте система пільг на сьогодні дуже велика в Україні ми спробували її оцінити в попередні роки і вийшло десь   порядка 10 мільярдів за три роки гривень – це різноманітні пільги від зеленого тарифу до ввезення обладнання та інші податкові значні пільги. Сьогодні це все відбувається безконтрольно і ми не бачимо, яка користь від цих пільг.

Тому ми будемо раді, якщо фахівці  і Енергетичне Співтовариство  нададуть нам схему схожого контролю в європейських країнах. Тому що ми не можемо повертатись до старих механізмів, коли це  все відбувалось тільки  на рівні штрафів, санкцій і тому подібне. Оце головне, що  зараз відбувається у сфері розроблення та затвердження нормативно-правових актів щодо імплементації  європейських директив. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово для доповіді має Фризоренко Анатолій Олександрович – директор Департаменту статистики та  торгівлі Держстату. Тема доповіді: "Імплементація Регламенту Європейського парламенту та Європейської ради номер 1099/2008 від 22 жовтня 2008 року "Про статистику в галузі енергетики".

ФРИЗОРЕНКО А.О. Шановні учасники комітетських слухань! Як я уже повідомляв на минулих слуханнях, Держстат України розпочав  свою роботу по проведенню статистики до  європейських норм і побажань, так би мовити, задовго до  офіційного рішення  Уряду.

Тому за період  з 2000 року   до 2011-ого було дуже багато зроблено коли Уряд прийняв рішення, що наша статистика енергетики повинна відповідати діючому регламенту ЄС 1099, ми практично були до нього готові. Єдине, чого нам не вистачало – це формування самостійного енергетичного балансу країни, який ми підготували і опублікували у лютому  2012 року, тобто ми вперше зробили свій енергетичний баланс за останні 20 років.  На сьогодні ми підготували вже енергетичний баланс за 2012 рік. Переглянули баланс за 2009 та 2008 роки і формуємо баланс за 2013 рік, який буде оприлюднено  28 листопада цього року.

Ну, що таке регламент 1099? Це, по-перше, вимога, що в Україні повинна збиратися місячна та річна звітність, на підставі якої можна  формувати енергетичний баланс, річна статистика  повинна передбачати отримання звітів з усіх видів палива, за усіма напрямками споживання і яка дозволяє заповнити 5 спеціальних запитальників Євростату та Міжнародного енергетичного агентства. Це запитальники щодо нафти, вугілля, природного газу, електроенергії, відновлювальних джерел енергії з використання узгоджених значень, блоків  та відповідною методологією.

Як я вже повідомляв, це все виконується. Щодо місячної звітності, то вона збирається за спрощеним переліком видів палива, а саме, вугілля, природний газ, нафта сира, бензин, паливо дизельне, електроенергія. Дані збираються за наступними напрямами, це: виробництво, імпорт, експорт, зміна запасів та використання. Всі ці дані щомісячно оприлюднюються і надаються до статичного відділу ООН в рамках проектів "Джодігаз" і "Джодінафта". За підсумками загального результату заходів, здійснених Держстатом, було досягнуто  позитивних зрушень в наступних сферах. Суттєво покращено відображення та повнота надання статистичних даних і якість даних, практично пов'язаних зі зведенням щорічних енергетичних балансів; засновано офіційний зв'язок Держстату з Міжнародними Енергетичними Агентствами та секретаріатом Енергетичного Співтовариства щодо річних даних зі статистики енергетики; розширено співробітництво з відповідними установами. Таким чином, ми маємо всі підстави вважати, що статистика енергетики в Україні відповідає всім вимогам регламенту 1099.

Крім того, Уряд взяв на себе зобов'язання до 31 грудня 2013 року імплементувати директиву ЄС номер 92 від 22 жовтня 2008 року стосовно прозорості цін на газ і електроенергію для промислових користувачів.

Всім нам відомо, що головним координатором в цих питаннях являється НКРЕ,  на сьогодні  це вже – НКРЕ КП, де  встановлюються тарифи та ціни на природний газ та електроенергію. Протягом цього року на підставі даних, які були надані НКРЕ, у липні було підготовлено інформацію щодо середніх цін на природний газ та електроенергію. Але, на жаль, цю інформацію за встановленою формою, виходячи з наявної інформації НКРЕ, неможливо підготувати. Тому зараз ведеться робота з фахівцями НКРЕ щодо можливості внесення відповідних змін в адміністративну звітність, яку вони збирають від ліцензіатів, з тим, щоб ми змогли повністю готувати звіти за відповідною формою та відповідним розподілом за кількістю споживачів і категорій споживачів і передавати таку інформацію до Секретаріату  Європейського Енергетичного Співтовариства та Євростату.

На жаль, потрібно визнати, що така робота потребує часу, тому що ми бачимо, що для отримання такої інформації наші  обленерго і облгази повинні підготувати і внести зміни до  Комплексу електронної обробки первинних даних. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Суходолі Олександру Михайловичу – завідувачу Відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень. Тема доповіді: "Енергетичне Співтовариство в контексті реалізації енергетичної стратегії України".

СУХОДОЛЯ О.М. Дякую за запрошення. І організаторам дуже вдячний за те, що мій виступ розмістили після виступів представників органів виконавчої влади. Хоча я   теж державний службовець, але не є у виконавчій владі і буду трошки критичніший стосовно імплементації директив. І не тому, що я ні за що не  відповідаю, як органи виконавчої влади, а тому, що така у мене робота. Це стратегічний аналіз, і ми намагаємося подивитися вперед.

Отже, я б сказав, що процес імплементації у нас іде добре. З формальної точки зору. Ми приймаємо законопроекти, приймаємо технічні регламенти, відомчі нормативні акти і можемо дуже гарно звітувати перед Енергетичним Співтовариством, а пан Янес Копач оцінить і  скаже, що приблизно ми виконуємо. 

Однак, якщо подивитися по змісту тих дій, які були зроблені і як це впливає на наше практичне життя, є суттєві у мене побоювання. От я, для прикладу,  візьму директиву, яка стосується адаптації директиви по енергоефективності. Сергій Федорович доповідав. І, власне, я дуже здивований, от всі ми тут  колективом сидимо, і Енергетичне Співтовариство перевіряє, і всі якісь документи робляться, але вся ця робота направлена не на імплементацію цієї директиви. Вона про інше, взагалі про інше. Директива по енергоефективності  стосується ринків, електроенергії й газу зокрема. І зокрема на самому початку  сказано, що вона прийнята у   продовження директив Другого пакету енергетичних по ринку електроенергії і ринку газу. І вона має сформувати управління попитом на енергію.

Є ціла теоретична концепція цього інструменту регулювання ринку. В чому вона полягає? Дуже просто, те, що ті, хто продають енергію мають реалізовувати енергозберігаючі заходи у кінцевого споживача. Парадокс? Так. З нашої точки зору – прямий парадокс. Коли тільки директива була прийнята, в мене була розмова з одним із керівників енергетичної галузі. Говорить, що там Євросоюз таке прийняв, таке шумне, ну можеш мені пояснити? Я кажу, от ви все життя продаєте енергію, а я все життя займаюсь енергозбереженням. У нас різні інтереси, ми будемо протидіяти одне одному і Євросоюз пропонує вам зрозуміти, що ваше завдання продати послугу зпостачання електроенергії і заробляти ви можете не тільки продаючи обсяги енергії, а продаючи послуги по енергозбереженню. Фактично вам все рівно  на чому заробляти кошти. Розумна людина, я його дуже люблю. І він так подумав і сказав: "Так це виходить, що я маю перестроїти всю концепцію роботи компаній енергетичних і енергетичного сектору?". Це було у 2007 році. До цих пір ми говоримо про цю директиву, як про якісь заходи.  Уявіть собі, ця директива має сказати: "ДЕТЕК, ти маєш не вимагати збільшення обсягів виробництва, а реалізовувати енергоефективні проекти". І казати: "Я знижу обсяги виробництва енергії".

Про що ми говоримо, коли кажемо про цю адаптацію. Ну це просто, вибачте, Сергій Федорович, щодо енергоефективності,  то це стосується всіх інших, на мій погляд, директив. Коли ми прийняли закон по ринку електроенергії, ми розмістили там фонд вартісного дисбалансу. Фактично він зупиняє застосування принципів того ринку, які прописані в директивах ЄС . Те саме стосується і ринку газу,  коли ми зберігаємо різні ціни для різних ктаегорій споживачів, це в свою чергу примушує нас запроваджувати різні рентні платежі для різних компаній, які постачають цей газ для різних споживачів. Таке складається враження, що вся наша робота "понарошку", тобто ми тут приймемо, а реалізовувати не будемо. Ну, похоже, що "понарошку" закінчується. Дай Бог, щоб ми прожили цю зиму, щоб не рухнула система. А там за углом може "понарошка" прийти до країни, тоді всі проблеми вирішаться – країни не буде.

Як цю ситуацію вирішити, я, чесно скажу, не знаю. От такими зібраннями, як ми тут – дуже дякую Комітету Верховної Ради за це –  так; іншими зустрічами з громадськістю – так; роботою з органами виконавчої влади – так.  Але це є  такі загальні підходи: я запропоную, кілька, на мій погляд, можливих  інструментів до вирішення цієї ситуації і зразу до протоколу, і буду завершувати.

Ну, до пункту, запропонувати Кабінету Міністрів України одним із пунктів можливо 1.2.1 чи іншим сказати, що при розробці актів законодавства забезпечити пріоритет імплементації у законодавство пропонованих директивами механізмів управління та регулювання перед формальною фіксацією зобов'язань у кількісних показниках. От сказали ми, що ми маємо мати 11 відсотків відновлювальної енергетики і кажемо: "ну все ми вже адаптували".

Виникла ще проблема. Оце кризова ситуація показала, що в нас фактично не має системи реагування на кризові ситуації в країні. Точніше вона ніби є і навіть є закон про основи функціонування в особливий період, але насправді він пустий. В результаті виходить, що органи виконавчої влади, Уряд фактично буде і може, і тільки так він може зараз реагувати, застосовувати адміністративні механізми управління.

Тому пропозиція. Запропонувати зміни до законодавства щодо запровадження управління попитом, в частині зобов'язань постачальників надання енергетичних послуг та формування системи енергетичної безпеки з двох частин, це захист енергетичної інфраструктури, ми бачимо, що реалія така, що їй можуть шкодити і постачання, енергопостачання у надзвичайних ситуаціях. Я думаю, що треба окремий закон в цій ситуації або вдосконалити той, який є.

І уже повертаючись до теми мого виступу, я  пропоную спрямувати зусилля всіх органів влади не тільки в сфері енергетики, тому що адаптація, імплементація директив в енергетичній сфері, вона поширюється значно ширше і охоплює значно більше суб'єктів і інтересантів органів влади ніж ті, які працюють в енергетичній сфері.

Я пропоную, щоб в основу удосконаленої чи нової Енергетичної Стратегії України, яка має бути розроблена виходячи з цієї ситуації, лягли саме ті механізми, які ми зобов'язалися імплементувати в рамках Договору про Енергетичне Співтовариство. Тобто, щоб енергетична стратегія показала, яким чином ці механізми будуть впливати на наше життя. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Уніговському Леоніду Михайловичу, генеральному Директору товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбудінформатика". Тема доповіді: "Енергетична безпека України та ЄС. Газові питання".

УНІГОВСЬКИЙ Л.М. Добрий день, шановні присутні!

Спочатку трохи про нашу фірму, тому що тільки ми з паном Рябцевим представляємо недержавні структури.

Наша приватна компанія була створена ще в 90-му році. На ринку консалтингових послуг ми більше, ніж 20 років. Можу сказати, ну на мій погляд найбільш цікаве, що саме ми допомагали готувати Указ Президента і постанови Кабміну про створення Нафтогазу України. А з останніх подій – це з нашою допомогою компанія "РВС еплайтрейдінг" зайшла на Український ринок за реверсним постачанням.

Тепер до суті доповіді. На даному слайді показані газові складові Третього енергетичного пакету. Безумовно, запланований термін імплементації – 1 січня 15 року не буде виконаний, сподіваємось, що він буде виконаний хоча б на початку 2017 року, якщо казати чесно і об'єктивно. На мій погляд найбільше проблеми будуть виникати з імплементацією 715 регламенту, а також додаткових до нього регламентів.

Як  все ж таки треба  імплементувати  цей  регламент, як треба імплементувати нормативні акти  Європейського Союзу з тим, щоб забезпечити  методологічну єдність безпосередньо нашого внутрішнього  українського ринку газу і регіональних європейських ринків газу.

Не всі бачать   цей слайд, тому я просто перечитаю те, що  там записано. Які ці основні  складові. Тарифна система "вхід-вихід".  По цій системи  вже "Укртрансгаз" разом з "Нафтогазом України" розробили тимчасову методику, вона зараз на апробації в НКРЕКП.  Але ця методика  ще достатньо  далеко від  вимог  європейських ринків. До речі, без додаткових інструментів ця методика навіть у тому вигляді, в якому  вона є,   не буде працювати.

Далі, це - кодекси мереж. Є два  типових. Європейський Союз - це розподіл потужностей та  інформація про форс-мажорні обставини. Пан Суходоля   казав про якраз кризові ситуації. От Європейський Союз вимагає розробки спеціального кодексу чи  розділу   кодексу реагування операторів газотранспортних  систем на кризові та форс-мажорні обставини. Це суттєва частина і це повинно бути. Типовий такий кодекс по Європі вже  є.  Це сучасна  система зберігання, тарифна система для зберігання  природного газу  у підземних  сховищах. Хочу сказати, що Європа вже зараз міняє цю систему, формується тарифна система на базі   спреду між літніми  та зимовими цінами. Тільки якщо  тарифна система  буде вкладатися в цю дельту, тільки тоді  будуть трейдери зберігати  газ у підземних  сховищах. Це сучасні  контракти купівлі-продажу природного газу, хоча б на базі типових контрактів Європейської асоціації енерготрейдерів. Це облік  газу по енергетичних показниках. В останньому є певні напрацювання "Укртрансгазу", але це поки що  суто теоретичне напрацювання.

Загальний висновок: системної роботи в цьому напрямі немає. Можу сказати, що щось окреме робиться, але одне без іншого не працює, тому треба дивитися на проблему в цілому і цю проблему вирішувати комплексно, хоча б починаючи з графіку розробки цих документів.

Наше членство в  Енергетичному  Співтоваристві – це  не тільки, на мій погляд, імплементація законодавства, це  - надання нам можливості брати участь в реалізації дуже великих і цікавих інфраструктурних проектів. Один з таких проектів представлений на даному слайді разом з польською компанією "Поленергія". Ми розробляємо концепт-план за підтримки Міненерговугілля. В чому ідея цього інвестиційного проекту. Ми його називаємо так: "Новий газовий коридор країн Центральної та Східної Європи. Захід – Схід". Ідея головна в тому, щоб забезпечити  можливості зберігання в українських  підземних сховищах природного газу, який можна отримувати з торгівельних, найбільш ліквідних на континентальній Європі майданчиках в Північно-Західній Європі, за рахунок будівництва додаткових інтерконекторів між Німеччиною і Польщею, Польщею і Україною. А також за рахунок можливої нашої участі в розширенні терміналу в польському місті Свіноуйсце.

Одна із складових,  цим займається  Укртрансгаз разом з польськими операторами "Газсистем" – це розробка техніко-економічного обґрунтування інтерконектору між Польщею і Україною. Цей інтерконектор зможе додатково транспортувати по цьому коридору приблизно до 15 мільярдів метрів кубічних газу на рік. Це не менше ніж 50 відсотків поки що всього газу, який ми повинні  імпортувати. В чому цінність цього проекту для Європи. 28 травня 2014 року Європейська комісія опублікувала стратегію енергетичної безпеки, в цьому місяці  в резолюції Європарламенту сказано про те, що резерви газу – це стратегічний мотив, це стратегічний чинник для забезпечення енергетичної безпеки Європи. Якщо казати, що Європа зберігає приблизно 90, то і ми пропонуємо додатково 15, ви розумієте, в чому може бути цінність для Європи. Ми сподіваємось, що цей проект може стати проектом спільного інтересу для Європи.

В чому цінність цього проекту для України. Перше, це  - диверсифікація джерел і маршрутів постачання газу, при чому, якщо ми раніше говорили нема транзиту – нема реверсу, то цей коридор дає можливість отримувати газ не тільки російський, норвезький,  а й катарський.

Також є  можливості інтерконекції, тобто, постачання цих обсягів газу на наш українсько-польський інтерконектор. Це будівництво додаткового інтерконектору між Польщею і Німеччиною, там же починається процедура open season.  Займаються цим наші польські колеги. Далі - це можливе розширення, після введення в дію запланованої потужності, розширення терміналу і розширення польської газотранспортної системи, щоб вони могли подати на наш інтерконектор до 15 мільярдів кубічних метрів газу на рік.

Чому це важливо? Чому важливо нам працювати з хабами NCG, Gaspool - це німецькі хаби, з хабами  Zeebrugge (бельгійський), TTF (Title Transfer Facility) - в Голландії. Чому це краще і перспективніше ніж в gas hub Baumgarten. Ви бачите на цій таблиці, якщо торгуються по СПОТу п'ять, чотири, три мільярди на цих західноєвропейських хабах, то на хабе в Baumgarten  800 мільйонів, 700. Тобто, можливості по закупівлі газу значно вищі.

На наш погляд, проект достатньо перспективний. Ми плануємо разом з нашими польськими колегами в жовтні закінчити концепт - план, а далі його представити в Міненерговугілля, і, якщо буде підтримка, до керівних органів Європейської комісії.

І на останнє, Микола Володимирович про це вже казав, і були згадувані про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів, хочу сказати, що ще в 2007 році ми розробили проект за дорученням тоді Міненерговугілля, ми розробили проекти законів про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, про збір для створення, а також методику розрахунків і вартості , і обсягів. Це було в 2007 році. Ну, як кажуть на російській мові: новое – это просто очень хорошо забытое старое. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Рябцеву Геннадію Леонідовичу, науково-технічний центр "Психея". Тема доповіді:  "Стан виконання міжнародних зобов'язань України щодо створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів".

РЯБЦЕВ Г.В. Дякую. Директива, про яку вже сьогодні згадувалося, вимагає створення  в Україні і підтримання в належному стані, і оновлення  запасів нафти і нафтопродуктів. В самій директиві йдеться про 61 день середньодобового внутрішнього споживання, але зараз переглядаються всі ці контракти в бік збільшення, відповідно: або 120 днів середньодобового імпорту, або 91 день середньодобового внутрішнього споживання.

Що це означає? За обсягом внутрішнього ринку України в минулому році – 12,3 мільйони тонн, нам необхідно створити запаси на рівні 3 з лишком мільйонів тонн. При цьому 1,35 – це має бути бензин і 1,13 - 1,35 – то має бути дизельне паливо, 1,13 – автомобільний  бензин. Чому саме зараз  слід казати про ці речі? Термін до 2023 року не має нас вводити в оману, тому що, по-перше, потрібно дуже великі кошти для того, щоб створити цей резерв і не лише великі кошти, але і великий час, адже наші колеги, майбутні колеги по Європейському Союзу, і Угорщина, і Румунія, створювали, формували цей запас протягом великого часу. І навряд чи, якщо ми будемо приймати закон про створення таких мінімальних запасів у 2016 році, то у нас вистачить на це часу  і грошей. І крім того, не слід забувати, що зараз Російська Федерація здатна в будь-який момент часу заблокувати нам щонайменше дві третини постачання нафтопродуктів. Мається на увазі бензин, дизельне паливо. Наслідком буде виникнення дефіциту, який можна компенсувати за рахунок усіх, і за рахунок держави, і за рахунок  учасників ринку, лише на чверть. А поточних запасів трейдерів і те, що залишилося в держрезерві вистачить лише на 15 діб.

Наступне. Нескладно підрахувати скільки палива в Україну заходить з різних джерел, зокрема з країн Митного союзу та з Литви транзитом через територію Республіки Білорусь. Отже, якщо казати про бензин, то за розрахунками в січні-червні цього року з Росії, з Білорусії та з Литви транзитом через Білорусь зайшло 57 відсотків всього палива, всього автомобільного бензину, який було спожито в Україні. При цьому, наш центр враховує не лише офіційну статистику Міненерговугілля, але і враховує продукцію, яка виготовлена на міні-МПЗ, на спиртових підприємствах, на коксохімічних заводах. Якщо казати про дизельне паливо, то в сумі російське дизельне паливо, білоруське та литовське, яке іде транзитом через територію Республіки Білорусь, становить 71 відсоток. Ви бачите, що в середньому дві третини в будь-який момент часу буде просто перекрито, тому що  дуже легко, або через акціонерів Мозирського НПЗ, російських акціонерів, або через політичні якісь важелі, просто натиснути на Республіку Білорусь і заборонити, наприклад, російським компаніям співпрацювати з  українськими операторами. Після цього нам 2023 року  не потрібно буде  чекати.

Що ж у нас зроблено зі створенням мінімальних запасів? Ну розроблено концепцію створення в Україні мінімальних запасів нафтопродуктів на період до 2020 року, затверджено її розпорядженням  Кабінету Міністрів і все. Хтось її виконує? Ніхто не виконує. А що у нас відбувається замість цього? У нас відбуваються  спроби замаскувати  під створення стратегічних запасів, або перенаправлення фінансових потоків між компаніями, або компенсація за державний кошт збитків від неефективного господарювання  цих компаній.  Тут     просто перелічено чотири компанії, які  на думку ЗМІ, якимось чином в цьому  пов'язані. Я не буду казати про них – це справа  Генеральної прокуратури розбиратися хто там винен і в чому. Але  те, що дійсно через ці чотири компанії свого часу, розпочинаючи з 2004 року, і досі створювалися такі спроби формувати стратегічний резерв, і керуватися, використовуючи, зокрема, можливості виконавчої влади, то це є.

Чого не вистачає зараз для того, щоб виконати   міжнародні зобов'язання  України стосовно мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів? По-перше, не має законодавчої бази, яка б визначила організаційно-економічні засади управління таким запасом, тобто, якщо ми його  створюємо за змішаною системою. Тут Леонід Михайлович і його компанія дійсно дуже добре пропрацювала і довела, що саме змішана система є найкращою, якщо  ми будемо  створювати такий запас. Потрібно розробити структуру з  управління таким запасом. Тобто це буде обов'язково агентство, в якому буде представлено інтереси, як держави, так  і учасників ринку, і виконавча  компанія, яка буде  безпосередньо здійснювати всі роботи  щодо запасу і розробити відповідний регламент роботи.

Потрібна інфраструктура, причому  ця інфраструктура з  урахуванням потреб регіонів і наявно в них резервуарного парку.

 Також потрібна система розкриття інформації, щоб було зрозуміло хто формує запас, де його зберігає, як використовує   та як оновлює?

Зрозуміло, основне питання, де взяти кошти? Якщо ми будемо все це робити за рахунок   коштів державного бюджету, то нам потрібно здійснити підвищення акцизного податку на  бензин і дизельне паливо відповідно на 32 і 30 євро з тонни, але цього буде  недостатньо.

По-перше, що  потрібно буде зробити? Це – пояснити громадськості навіщо це потрібно.

По-друге, потрібно передбачити саме цільове спрямування коштів, але  не за рахунок підвищення  акцизу, а потрібно адмініструвати цей податок. Адже акцизний податок має спрямовуватися на покращення стану доріг автомобільних. Які у нас, як ви бачите, підвищили транспортний збір в семеро, поклали його в акцизний податок, а  стан доріг погіршуються.

Потрібно за рахунок цього  акцизу фінансувати перевірки, як  в цінах нафтопродуктів це теж  виконання директиви Європейського Союзу. А у нас відповідні служби – держспоживінспекції не фінансуються з другої половини 2008 року. 

Тобто система контролю якості нафтопродуктів в Україні повністю розвалена. Чому коштів немає? Адміністрування страждає, адміністрування недобре. Але якщо вже ніхто    не хоче запроваджувати громадський контроль над витратами Уряду, тоді існує і другий спосіб, де взяти гроші на формування мінімальних запасів нафтопродуктів. Це так звані договори-резервування з фінансовими установами. Такі, до речі, пропозиції вже лунали. І в 2012 році розглядала одна з наших національних акціонерних компаній таку пропозицію. Але чомусь далі презентація цієї пропозиції, яку робила відома фінансова установа "Голман сакс", справа не пішла. Але саме у такий спосіб ми зможемо в будь-який момент часу, особливо в кризові моменти викупити за ринковими цінами ці запаси, які нам потрібні для того, щоб пройти якийсь особливий період.

Чому не потрібно відкладати все це. Ну, через те, що саме зараз у нас є загроза втрати національного суверенітету, зокрема через ті проблеми, які можуть виникнути на енергетичному ринку.

Тому, перше, на що потрібно звернути увагу це те, що зараз створювати запас нафти недоцільно. Саме нафти. Тому що надто повільне реагування  в разі нагальної потреби. І лише одне підприємство, яке може цю нафту переробляти, діюче підприємство. І це підприємство належить одній дуже цікавій фінансовій промисловій групі.

Тому, друге - це необхідно  створити резерв нафтопродуктів. І створювати його саме зараз не відкладаючи на 2016 чи 2023 рік. І застосування як першого способу, тобто підвищення акцизного податку з покращенням його адміністрування, так і другого способу – запровадження і підписання відповідних угод-резервування. При цьому, на перших порах потрібно десятиденний такий обсяг з нарощуванням до 10 відсотків від обсягів реалізації всіх компаній. Структура має відповідати структурі роздрібного споживання. Розподіл відповідно за споживанням за регіонами, плюс в місцях дислокації і частин, які забезпечують цілісність країни. Зберігання в потужностях учасників ринку і в резервуарах Міноборони, які слід інвентаризувати якомога швидше, і використання, коли виникне дефіцит або, коли зросте ціна більш ніж на 5 відсотків протягом 10 діб.

Хочу наголосити на тому, що зволікання з формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів зараз може коштувати Україні суверенітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В мене вичерпався перелік бажаючих виступити на нашому сьогоднішньому зібранні.

Якщо хтось бажає виступити, буквально по декілька хвилин. Будь ласка, представтесь. Вам слово.

БАКУЛІН О. - представник Союзу учасників ліберализації газового рынка – це громадська організація.

На жаль, за нашими спостереженнями, не дивлячись на велику низку прийнятих нормативно-правових актів, суттєвих змін на ринку не відбулося. Чому?

Фундаментальні вимоги директив не втілені в життя, зокрема, це стосується відсутності регулятора. Ми вважаємо, що діючий регулятор створений всупереч Конституції України. Не досягнуто відокремлення функцій транспортування та постачання природного газу.

Також не виконані вимоги щодо інформування споживачів про реальні споживання газу. Тобто не встановлені вузли обліку, в першу чергу – це стосується населення.

І останні зміни щодо розподілення магістралі, магістральних трубопроводів та сховищ природного газу, ми також вважаємо недоцільними. І, крім того, участь "Укртрансгазу" в спільних підприємствах, ну ми, взагалі, вважаємо, що суперечить закону, оскільки компанія "Укртрансгаз" є приватною компанією, відповідно вплив держави на такі оператори буде, на жаль, відсутній. Ну це дуже коротко і, якщо можна в письмовому вигляді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще бажає висловитись? Будь ласка.

КУЗНЄЦОВ С.  - представник Міненерго. Я стосовно внесення певних редакційних правок у проект Рекомендацій. Тому що деякі з них дещо застарілі. Те, що стосується Державної цільової програми. На сьогоднішній день введено мораторій, в березні місяці, Кабінетом Міністрів щодо розроблення державних цільових програм. І на сьогодні міністерство розробило план. Зараз я зачитаю, як він вірно буде називатися.

"Національний план скорочення викидів основних забруднюючих речовин від великих спалювальних установок". Тобто він є на виконання 80 директиви. Тобто це не державна цільова програма. Це редакційна правка, вона, скажімо так, не має суттєвого змісту. Тому що той перелік заходів, який він буде містити, він навіть більше, чим державна цільова програма.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще бажає висловитись? Будь ласка.

ХОБАТЮК О.  - Фонд екологічних інвестицій. У мене є також пропозиція щодо правок щодо проекту Рекомендацій. До пункту 2.4.2, що стосується Рекомендацій Кабінету Міністрів прискорити прийняття Концепції Державної цільової програми обмеження викидів деяких забруднюючих речовин.

Пропозиція викласти цей пункт в редакції, який визначений Розпорядженням Кабінету Міністрів 864 від 17.09-о, пункт 25 змін до Плану заходів. Оскільки він рекомендує, він зобов'язує розробити Національний план, як це передбачено самою директивою 80-ою, яку ми взяли зобов'язання імплементувати.

А також доповнити ще одним пунктом. Пунктом 2.4.3, те, що стосується знову ж таки виконання зобов'язань за 80 директивою в частині створення Національного кадастру викидів окислів азоту, окислів сірки та твердих частинок від великих спалювальних установок. Прошу включити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу пропозицію. Які ще є пропозиції? Бажаючі виступити? Будь ласка.

КУЗНЄЦОВ С. У мене ще практичне запитання, що стосується пункту 2.2.4 –  розпочати розроблення проекту Закону України про LNG-термінал. На разі це питання політичне, і прийняття закону чи неприйняття, турецька сторона не почне пропускати наші газовози не залежно від результатів. Тому можливо якось перефразувати або поки відійти від цього питання. Тому що, по-перше, це має бути інвестиційний проект, самоокупний, з урахуванням тих планів стосовно розвитку нашого газового ринку.

І питання розроблення закону, я просто не зовсім розумію, що в цьому законі має бути прописано стосовно цього терміналу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, ми прислухаємося до вашого зауваження.

Ще які є зауваження, пропозиції до проекту рекомендацій? Будь ласка.

ЖЕЛЄЗНИЙ А. - представник громадської екологічної організації "Національний екологічний центр України".

Перш за все хочу підтримати ті слушні пропозиції, які були надані паном Суходолею, його, на жаль, зараз немає, але він як науковець, дійсно, знає про що говорив, зокрема про те, що держава має управляти попитом. Це не відображено в цих рішеннях. Якщо ваша ласка, будь ласка, зв'яжіться з ним і попросіть, щоб він надав повторно свої рішення у письмовому вигляді. Це дуже важливо. Ми як екологи теж розуміємо, чому це потрібно. Це необхідно додати в пункт 2.3. Це стосується енергоефективності.

По-друге. Коли говорили в Держенергоефективності про те, що необхідний контроль за виконанням вимог по енергоефективності, то варто почати з імплементації в національне законодавство певних пунктів директиви 32 ЄС. Це щодо обліку енергії будь-яких видів, цього немає, і ніхто не зможе контролювати енергоефективність, якщо не буде цього. І, по-друге, поняття енергетичного аудиту також в українському законодавстві немає, і ніхто не буде контролювати енергетичну ефективність, якщо не буде цих двох понять.

Тому, прохання запропонувати включення до резолюції саме цих пунктів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Є пропозиції ще? Будь ласка.

КОБЕЦЬ М. - співробітник проекту Джеш в Україні.

Ну, по-перше, я хотів би попросити шановного Миколу Володимировича  і секретаріат, чи є така можливість розіслати  в електронній формі це рішення для того, щоб можна було  отримати вже конкретні  зауваження. Бо є редакційні правки, ну я  не хочу займати час щодо  редакційних правок.

Принципове зауваження, я  вважаю, що пункт  2.3  в сфері   енергоефективності та відновлювальної енергетики. Ну, розумієте, рекомендувати Кабміну  забезпечити належну роботу та контроль щодо імплементації,  це  і так зрозуміло, це його обов'язки. Цей пункт потрібно  розширити, наповнити  конкретним змістом. Бо навіть  нещодавно прийнятий план з імплементації я майже не знайшов там змін законодавства чи  прийняття нових законів, що треба робити. Тобто те, що тут написано, розробка законопроекту щодо ефективного  використання паливно-енергетичних ресурсів, цього недосить. Тобто я дуже просив би вас  надати можливість зробити пропозиції  щодо розширення цього пункту, але на це, звичайно, не в цьому  форматі, потрібен хоч день-два.  Буду вдячний.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги,  є  наступна пропозиція.

Перше. Проект Рекомендацій буде знаходитись на сайті  Комітету. На нього можна буде зайти і відправити  свої пропозиції.  Визначимо термін подання пропозицій -  до  1 жовтня цього року. Сподіваюсь, що ми затвердимо Комітетом Рекомендації слухань  в цьому скликанні.

І дозвольте зробити деякі підсумки. Сьогодні практично у всіх виступах ми чули про те, що відчуваємо необхідність  реформування вітчизняної енергетики на засадах Енергетичного Співтовариства. Вважаю, що  це є умовою ефективного суспільства. Тому переконаний, що практика проведення подібних слухань у нас повинна бути і надалі.

Хочу подякувати  всім присутнім, в першу чергу пану Янезу Копачу, що він кожен рік приділяє нам увагу. Його критика є абсолютно справедливою. Через події, які в нас відбуваються ми не допрацьовуємо, але розуміємо, в яких напрямах нам рухатися. І я думаю, що Рекомендації, які будуть затверджені Комітетом служитимуть базою для законодавчої роботи майбутніх парламентарів, які будуть працювати після виборів 26 жовтня цього року.

Дякую всім за гарну роботу. До побачення.