Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект Закону про енергетичну ефективність (р. № 4507).
Законопроект покликаний врегулювати ключові питання розвитку енергоефективності в країні та осучаснити підходи до них, адже діючий сьогодні Закон «Про енергозбереження» був прийнятий у 1994 році.
Проектом Закону передбачається встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності, запровадження енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії.
Законопроект розроблено на виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію України з ЄС.
Щодо цього проекту Закону Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг отримав лист підтримки від Секретаріату Енергетичного Співтовариства, в якому йдеться, що законопроект здебільшого відповідає вимогам Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2012/27/ЄС «Про енергоефективність», яка встановлює загальні цілі з енергетичної ефективності та інструменти їх досягнення.
Чому законопроект про енергетичну ефективність важливий?
По-перше, врегульовується на законодавчому рівні питання щодо підвищення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в Україні;
По-друге, ефективне використання енергоресурсів зменшує їх споживання і, відповідно, скорочує витрати на їх оплату;
По-третє, виконання передбачених у Законі заходів з енергоефективності сприятиме зниженню рівня викидів вуглекислого газу.
Що передбачає законопроект:
- визначаються основні заходи державної політики в сфері забезпечення енергоефективності, серед них: надання переваги заходам з енергоефективності, які зменшують попит на енергію при розробці нормативно-правових актів та інших стратегічних документів державної політики; усунення регуляторних бар’єрів та стимулювання до здійснення заходів з енергоефективності; сприяння розвитку ринку енергосервісу);
- встановлюється чітка система управління у сфері забезпечення енергоефективності, розмежовуються сфери відповідальності між центральними, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
- визначаються особливості розробки Національного плану дій з енергоефективності та окреслюється порядок звітності про результати виконання заходів з енергоефективності. Підставами для формування Національного плану є виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
- передбачається врахування критеріїв енергоефективності під час придбання енергоспоживчих продуктів (товарів) та послуг, пов’язаних зі споживанням енергії, а також під час придбання чи найму (оренди) будівель органами державної влади;
- передбачається встановлення окремими технічними регламентами (розроблених на основі відповідних актів законодавства ЄС) вимог до екодизайну продуктів, пов’язаних із споживанням енергії;
- встановлюється цільовий показник щорічного скорочення споживання енергії. Його моніторинг та оцінку результатів досягнення здійснюватиме Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.
- визначаються засади енергетичного менеджменту та енергетичного аудиту, який здійснюватиме незалежний енергетичний аудитор з відповідною кваліфікацією;
- запроваджується Національна система моніторингу та верифікації економії енергії, яка забезпечуватиме збір, обробку, зберігання, захист, перегляд і використання інформації у сфері забезпечення енергоефективності;
- передбачається стимулювання впровадження енергоефективних заходів в сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу, теплопостачання, водопостачання. Також передбачається встановлення інтелектуальних систем обліку, які надаватимуть достовірну інформацію про фактичне споживання енергії, в тому числі за часовими періодами;
- запроваджується відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергоефективності та визначається перелік заходів для стимулювання розвитку енергоефективності серед споживачів.