У межах Німецько-Українського енергетичного партнерства у Берліні відбувся Третій Німецько-Український енергетичний день (Energy Day 2023) – щорічний захід на підтримку інвестицій та сталої відбудови енергетичного сектору України.
Метою зустрічі є обгорнення та пошук заходів щодо сталого переходу енергетики України, її відновлення із залученням широкого кола ключових стейкхолдерів: представників Уряду, парламентарів, неурядових та донорських організацій, громад, бізнесу та громадських організацій.
Від Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг участь у заході взяли голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції Інна Совсун та голова підкомітету з питань енергетичної безпеки комітету Вікторія Гриб.
Під час дискусій та обговорень питань щодо поглиблення зв’язків між Україною та Німеччиною окрема увага була приділена виробництву та експорту біометану – біогазу, що за своїми характеристиками рівноцінний природному газу, але є його сталою альтернативою. Відповідно до плану ЄС REPowerEU щодо відмови від імпорту російського газу, країни-члени ЄС куди більше покладатимуться саме на біометан, на виробництво якого до 2030 року визначена інвестиційна потреба у розмірі 37 мільярдів євро.
Завдяки потужному аграрному сектору та розгалуженій газотранспортній системі Україна має значний потенціал до виробництва біометану, ключовим ринком збуту якого є країни-члени ЄС. Німеччина ж, як найбільший споживач та імпортер газу у ЄС, має високий рівень зацікавленості у зеленій альтернативі блакитному паливу.
Інна Совсун відзначила, що вкрай важливим є визнання як Німеччиною, так і
іншими країнами Європи біометану українського походження, що відкриє можливість
їхнього експорту та залучить додаткові інвестиції до України:“За останній рік, на жаль, Європа наростила імпорт російського зрідженого газу у півтори рази порівняно із 2021 роком. Україна здатна стати партнером ЄС у питанні повної відмови від російського газу, експортуючи зокрема біометан. Для цього необхідні не тільки зміни у нашому регулюванні, над якими вже працює Верховна Рада, але й визнання європейськими партнерами нашого зеленого палива. Завдяки цьому можна нарешті відкрити значний коридор можливостей для наших виробників”, - сказала вона.
Інна Совсун також відзначила зусилля та підтримку з боку німецького уряду та німецького енергетичного агентства DENA задля впровадження в Україні реєстру біометану.
“Інтеграція української енергетики з європейською – один з ключових механізмів гарантування енергетичної безпеки України в довгостроковій перспективі. Саме Німеччина зробила найбільший внесок до Фонду енергетичної підтримки України, який складає близько 130 млн євро, надала Україні 95 вантажів гуманітарної допомоги загальною вагою понад 1,5 тис. тонн, 284 силові трансформатори, 63 генератори та інше необхідне енергосектору обладнання”, - наголосила Вікторія Гриб.
Вікторія Гриб також взяла участь у 5-й щорічній конференції «Енергетика без ґендеру», яка відбулась в Берліні.
За словами депутатки, післявоєнне відновлення вимагатиме більшої
залученості жінок у процеси державного будівництва. “Саме для цього вже сьогодні маємо напрацювати прийнятні механізми, які, зокрема, сприятимуть поверненню жінок, які разом із дітьми виїхали за кордон, рятуючись від російського вторгнення”, - повідомила народна депутатка.
Вікторія Гриб подякувала німецькому уряду за рішучу підтримку України та за внесок у відбудову української енергетики.