Комітет Верховної Ради України

12 липня у Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбулися слухання на тему: «Ядерна енергетика України – виклики та перспективи», на яких обговорювалися питання функціонування та розвитку ядерної енергетики, а також першочергові завдання, необхідні для підвищення безпеки ядерних енергетичних установок, ефективного функціонування галузі. 

У слуханнях брали участь народні депутати України, представники центральних органів влади України, органів державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та сфері ядерного регулювання,  підприємств, наукових установ, організацій енергетичної галузі, профспілок, громадських організацій.

Олександр Домбровський, в. о. Голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки зазначив: «За останні роки атомна енергетика стала в нашій країні дуже потужною галуззю. За своєю фундаментальністю, за своїми технологічними рішеннями та можливостями сьогодні українська атомна енергетика може бути одним із засобів для подальшого потужного динамічного розвитку вітчизняної енергетики». 

Водночас, О. Домбровський звернув увагу на те, що важливо на цих Комітетських слуханнях ще раз повернутися до питання тарифоутворення в атомній енергетиці, з огляду на призначення нового складу НКРЕКП. Існуюча система тарифного утворення в частині АЕС України не покриває експлуатаційних видатків та витрат, пов’язаних з їх будівництвом чи подовженням термінів експлуатації, забезпеченням належного рівня безпеки АЕС, поводженням з відпрацьованим паливом і радіоактивними відходами,  необхідністю накопичення фінансових резервів для зняття енергоблоків з експлуатації. Питання тарифоутворення напряму пов’язано з питаннями  збереження висококваліфікованого ліцензованого персоналу атомних електростанцій, плинність якого збільшується з України в країни Європейського Союзу. Також О. Домбровський наголосив що наразі дуже багато залежить від ефективної  роботи державних інституцій, зокрема, Верховної Ради України: «Не дивлячись на те, що Рада приймає багато законів, але ситуація, коли 49 енергетичних законопроектів, які пройшли Комітет ПЕК дуже швидко, які підготовлені і є високопрофесійними, «висять» в парламенті по декілька років, тому що до них просто не доходять руки, є абсолютно ненормальною».

У свою чергу, Вікторія Войціцька, секретар Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, наголосила, що ядерна галузь є однієї з ключових для енергетики України й, окрім того, є низьковуглецевою технологією, а тому розглядається як інструмент досягнення цілей по зниженню викидів. «Незважаючи на це, ми вимушені констатувати, що ядерна енергетика не отримує достатньої підтримки з боку органів влади. І тут однією з основних у недопрацюванні, на жаль, є Верховна Рада України. Про це свідчать підсумки голосування за законопроекти, які були схвалені та внесені Комітетом ПЕК і нашими колегами з інших комітетів. Йдеться, зокрема, і про законопроект №3131, від прийняття якого залежить збереження висококваліфікованого персоналу на атомних електростанціях. Це також прийняття законопроекту №5550-д, який гармонізує законодавство України в галузі радіаційної безпеки з відповідною Директивою ЄС. Важливий задля постачання палива є законопроект №2336 досі не розглянуто на пленарному засіданні. Тобто це наразі є не тільки законопроектами, які ми повинні виконувати відповідно до внутрішніх політик, а й зобов’язаннями, які ми взяли на себе в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. І дуже прикро бачити, що ці законопроекти часто ставляться наприкінці наших обговорень і ми не завжди встигаємо дійти до них. Більшість документів не розглядається дуже довго – з 2015 року, тому ми заборгували ядерній галузі розгляд цілого пакету важливих документів, і зараз я закликаю своїх колег-депутатів прийняти законопроекти, щоб посилити підтримку галузі», ? підсумувала В. Войціцька.

Також, В. Войціцька звернула увагу на проблему, яка потребує законодавчого врегулювання для забезпечення успішної реалізації проекту будівництва нових енергоблоків  з ядерними реакторами – це внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі».

Цикл спорудження нових ядерних потужностей від початку виконання передпроектних робіт до введення об’єкту в експлуатацію становить біля п’ятнадцяти років. Тобто, «якщо ми говоримо про реалізацію завдань «Енергетичної стратегії – 2035» у контексті ядерної енергетики, ми маємо рухатися за жорстким графіком. Крім того, закупівля необхідних товарів, робіт і послуг, має відбуватися у суворій відповідності до чинного ядерного законодавства, орієнтованого на безумовний пріоритет забезпечення ядерної та радіаційної безпеки над іншими інтересами».

Голова підкомітету з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки Володимир Бандуров більш детально зупинився на проблемних питаннях діяльності ядерної енергетики. Перш за все, це заміщення енергоблоків які будуть виводитися із експлуатації після 2035 року, питання прийняття програми довгострокового розвитку ядерної енергетики, захист від інфляції коштів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, справедливість формування тарифу для ядерної генерації, збереження кваліфікованих кадрів, боргів енергоринку перед НАЕК «Енергоатом», соціального захисту персоналу АЕС та населення, що проживає та територія розміщення АЕС.

Міністр енергетики Ігор Насалик, у свою чергу спростував інформацію про те, що Україна продовжує співпрацю з російською компанією «Росатом»: «Все навпаки – за 8 років ми нарешті завершуємо співпрацю». Він також додав, що «наразі одним із головним завдань є будівництво ЦСВЯП: «Чому так? Тому що це була пуповина, яка тривалий час зв’язувала нас з РФ. У нас просто не було інших альтернатив утилізації відпрацьованого ядерного палива. Як зауважив президент компанії Holtec, в жодній країні подібні об’єкти не були побудовані в такі короткі стислі терміни. І я більше ніж переконаний, що всередині наступного року вже розпочнеться експлуатація першої черги об’єкту».

Президент НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський, доповідь якого була ключовою, наголосив на тому, що на сьогодні одним із головних завдань галузі є продовження строків експлуатації діючих енергоблоків: «У коштах це майже у більше ніж 20 разів дешевше, ніж будувати нові енергоблоки. На сьогодні Компанією реалізуються  програми щодо ефективності підвищення номінальної потужності та коефіцієнта використання встановленої потужності. Виконання цих заході дозволить ядерні генерації збільшити потужність до 2760 МВт, що додатково дозволить виробляти від 6,9 до 14,8 млрд. КВт годин щорічно.

 Успішно реалізується проект спорудження спеціалізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива, отримані відповідні ліцензії. Успішно реалізуються міжнародні проекти, зокрема з компаніями Westinghouse (диверсифікація постачання ядерного палива)  та Holtec (будівництво сховища зберігання відпрацьованого ядерного палива). Реалізується пілотний проект приєднання об’єднаної енергетичної системи України до об’єднаної системи Європейського Співтовариства».

Одним із викликів, які потребують рішення, це створення кадастру майбутніх майданчиків будівництва АЕС.

Він також наголосив на тому, що «нажаль, ця робота ведеться в умовах дефіциту тарифних коштів. НКРЕКП минулого складу практикував вибірковий підхід, застосовуючи для теплової генерації індикатив, а для атомної - "витрати+". В минулому році ми прогнозували тариф на відпуск електроенергії АЕС – 72 коп/кВт-год, отримали 47 коп/кВт-ч. Компанія розробила і затвердила фінансовий план, узгоджений з усіма міністерствами, відомствами і Кабміном, але вже після затвердження фінансового плану в кінці року НКРЕКП зняла ще 3,3 млрд грн, чим загнала компанію в штучні збитки".

За словами Юрія Недашковського, навіть при встановленому на 2018 рік тарифі 54 коп/кВт-год дефіцит «Енергоатому» складає 13,9 млрд грн. Він також зауважив, що з розрахунками, з 2006 по 2017 рік «Енергоатом» через низький тариф недоотримав 5,5 млрд дол., котрі могли би бути витрачені на добудову енергоблоків Хмельницької АЕС, а також на модернізацію діючих реакторів.

Більше того, голова НАЕК «Енергоатом» акцентував увагу, що завдяки тому, що НКРЕКП фактично двічі знімає кошти з Компанії, він таким чином отримує ресурси доля поповнення «Роттердам+»: «В результаті, теплова генерація і банківський сектор, який її обслуговує, у виграші за рахунок "Енергоатому": приватний бізнес заробляє на державних активах"… Ми не просимо ніяких преференцій. Ми лише просимо поставити НАЕК «Енергоатом» в рівні умови з усіма учасниками ринку», підсумував Юрій Недашковський.

Водночас, член НКРЕКП Дмитро Коваленко заявив, що наразі Комісія розглядає можливості збільшення фонду заробітної плати НАЕК «Енергоатом», а також найближчим часом Регулятор готовий розглянути перегляд тарифу для компанії. Втім, він додав, що Компанія не завжди вибирає навіть ті кошти, які встановлені тарифом, а це важливо і впливає на подальше формування тарифу.

Голова Атомпрофспілки Валерій Матов наголосив, що проблематика розвитку ядерної енергетики піднімається протягом останніх 3-3,5 років. Питання атомної енергетики - комплексне і потребує фінансового забезпечення. Основна проблема це збереження персоналу АЕС.  

Підбиваючи підсумки, Олександр Домбровський запропонував провести внутрішню дискусію між НКРЕКП та «Енергоатомом», щоб вже визначитися з подальшими діями, запропонувавши для цього майданчик Комітету. При цьому він зазначив, що за потреби Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки готовий виступити і модератором цієї дискусії.