Стосовно: Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо
забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстраційний номер 8449-д, від
05.12.2018)
Відновлювана енергетика має ключове значення для забезпечення енергетичної безпеки, економічного розвитку та екологічної сталості України. Верховна Рада підтримує розвиток цього важливого сектору, приймаючи ключові законодавчі акти, які сприяють реформуванню енергетичного сектору, та приділяючи велику увагу супроводженню їхньої практичної імплементації та внесенню необхідних змін.
Законодавча ініціатива Верховної Ради щодо запровадження сталої схеми підтримки відновлюваної енергетики є як дуже вчасною, так і важливою з точки зору забезпечення сталого розвитку всього сектору. Тому ми вітаємо прийняття 20 грудня 2018 року у першому читанні узгодженої версії (8449-д) проекту закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.”
Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу проведено великий обсяг роботи стосовно цього законопроекту. На нашу думку, відкритий діалог із усіма зацікавленими сторонами, залучення міжнародних експертів, які володіють не тільки глибоким знанням цього питання, а й широким практичним досвідом запровадження аукціонів для підтримки відновлюваної енергетики, забезпечує надійні засади для прийняття якісного закону у другому читанні.
19 жовтня 2018 року, Європейська (“ЄК”), Секретаріат Енергетичного Співтовариства (“СЕС”), Європейський банк реконструкції і розвитку ("ЄБРР"), Світовий банк (“СБ”) та Міжнародна фінансова корпорація (“МФК”) поінформували Комітет з питань паливноенергетичного комплексу про спільну позицію стосовно основних складових законопроекту. Вона також відображає нашу спільну позицію для обговорень у Верховній Раді в контексті підготовки до другого читання.
На цьому тижні заплановано обговорення доопрацьованого законопроекту Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу з метою його схвалення. В очікуванні другого читання, ми хотіли б поділитися нашою спільною думкою щодо основних його положень, а також деяких нових елементів, запропонованих учасниками процесу, що й досі обговорюються. Основними серед них є такі:
1. Ми наполегливо рекомендуємо не включати варіанти запровадження регіональних (спеціальних щодо місцерозташування) квот, чи інших типів квот із особливими процедурами. Це відображає важливість забезпечення ефективності, конкурентності та прозорості процесу проведення аукціонів, які подібні квоти можуть підірвати. Єдиним винятком, стосовно якого подібні квоти можуть застосовуватись, є проекти у Чорнобильській зоні відчуження та проекти прибережної вітрової генерації;
2. Ми рекомендуємо запровадження повної відповідальності за небаланси для проектів відновлюваної енергетики тільки після створення ліквідного внутрішньодобового ринку. Окрім цього, будь-яка відповідальність за небаланси може застосовуватись тільки до тих проектів, яким були присуджені контракти після запровадження відповідальності за небаланси (тобто – після створення ліквідного внутрішньодобового ринку);
3. Ми рекомендуємо визначення розмірів квот, базуючись на прозорому та прогнозованому загально доступному механізмі. Для упевненості інвесторів та зменшення обсягів необхідних інвестицій, надзвичайно важливо запроваджувати квоти на 5-річний період, та підтримувати щорічні квоти стабільними щонайменше протягом перших 3-х років, без суттєвих змін (не більше 20% відхилення);
4. Ми наполегливо підтримуємо положення, прийняті у першому читанні, які обмежують термін дії невикористаних дозволів на підключення. Таке положення є важливим з точки зору забезпечення рівного доступу інвесторів до інфраструктури, та звільнення доступних, але невикористаних спроможностей мережі (ці положення також сприятимуть інвестиціям у мережу, та підвищуватимуть гнучкість електроенергетичної системи);
5. Ми і надалі рекомендуємо просту форму аукціонів із одноетапними торгами, в рамках яких учасники отримують рівень підтримки, який вони запропонували (наприклад, за моделлю pay-as-bid), та при яких пропозиції відкриваються одночасно;
6. Останній термін підписання попередніх договорів купівлі-продажу електроенергії для “Зеленого тарифу” (pre-PPA) має бути обмежений датою прийняття закону плюс шість місяців, але не пізніше 31.12.2019;
7. Запропоновані на даному етапі граничні розміри проекту (тобто рівень потужності) для обов'язкової участі в аукціонах є занадто високими. Ми хотіли б підкреслити, що встановлення порогу на високому рівні може призвести до ризику надмірної компенсації та спотворити перехід нових проектів до схеми конкурентних аукціонів. Ми також рекомендуємо прийняти чітке визначення єдиного проекту у сфері відновлюваних джерел енергії для того, щоб забезпечити неможливість обходження граничних розмірів проекту.
Цю позицію також поділяють експерти проекту ЄС “Аукціони для підтримки відновлюваної енергетики” (“AURES II”); проекту "Рекомендації щодо політики низьковуглецевого розвитку в Україні" (LCU), який підтримує Парламент Німеччини, та DiXi Group. Загальний огляд позиції донорів від 19 жовтня 2018 року, та рекомендації експертів проектів AURES II, LCU та DiXi Group стосовно більш докладних положень законопроекту, представлені у додатку до даного листа.
Ще раз хотіли б скористатися цією нагодою з тим, щоб звернутися до Вас із проханням підтримати якнайшвидше прийняття нового закону у відповідності до наших коментарів та рекомендацій, з тим, щоб уникнути втрати темпів та можливого зменшення обсягів інвестицій у сектор, яке може відбутися в разі, якщо запровадження системи аукціонів буде відкладено.
Ми також хотіли б ще раз підтвердити нашу зацікавленість та готовність продовжувати і надалі надавати підтримку Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу у його роботі.
___________________________
Йоханнес Баур, Перший радник,
Представництво Європейського Союзу в Україні
____________________________________________
Янеш Копач, Директор,
Секретаріат Енергетичного співтовариства
____________________________________________
Маттео Патроне, Керуючий директор у країнах східної Європи та Кавказу,
Європейський банк реконструкції та розвитку
____________________________________________
Джейсон Бретт Пеллмар, Керівник регіонального представництва в Україні, Білорусі та Молдові,
Міжнародна фінансова корпорація
____________________________________________
Сату Кахконен, Директор у справах України, Білорусі та Молдови,
Світовий банк
Додаток: Таблиця із загальним
оглядом позиції проектів AURES II, LCU
та DiXi Group (українською мовою)