Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

від 1 липня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету  МАРТИНЕНКО М.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у нас з кворумом?

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще одного не вистачає?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Казав, що буде.

Шановні колеги, спочатку приємно, потім до неприємного перейдемо.

Вчора був День народження Лівіка Олександра Петровича, йому виповнилося 45 років. Давайте його привітаємо. (Оплески)

ЛІВІК О.П. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, по проекту порядку денного які є зауваження? У мене є письмове звернення по шостому питанню проекту порядку денного. Чижмарь щось хоче зробити з цим законопроектом. Написав листа, що він його взагалі знімає з реєстрації. Тому ми його, звичайно, розглядати не будемо. По іншим питанням нема ніяких проблем. Так чи ні? Ну, якісь будуть питання додаткові, в "Різному" розглянемо.

Є пропозиція затвердити проект порядку денного, прошу проголосувати.

Хто – "за"? Дякую. Проти? Утримались?  Приймається одноголосно.

І переходимо до розгляду першого питання. Це проект Закону про внесення змін до Гірничого закону України щодо уточнення порядку компенсації за оплату комунальних послуг реєстр. № 1634, друге читання.

Доповідає голова підкомітету Бондар Михайло Леонтійович. Будь ласка, Михайло Леонтійович.

БОНДАР М.Л. Дякую. Шановні колеги. Вашій увазі пропонується порівняльна таблиця до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Гірничого закону України щодо удосконалення  порядку компенсацій за оплату комунальних послуг, реєстраційний номер 1634.

До законопроекту надійшло п'ять поправок від народних депутатів України Наталії Королевської та Михайла Бондаря. Всі поправки враховані у повному обсязі.

Так, ви, мабуть, побачили, що під час  підготовки до другого читання, законопроект став дещо більш за текстом, але фахівці вугільники не помітять тут нічого для себе нового. Суть поправок зводиться до часткового повернення гірничого Закону України в частині надання соціальних гарантій працівникам вугільної промисловості до попередньої редакції, яка діяла до 28 грудня 2014 року.  Як ви пригадуєте, тоді в умовах суворого браку державних коштів для фінансування, в тому числі потреб оборонного комплексу, Верховною Радою України без повної процедури розгляду у першому читанні і в цілому був прийнятий закон, яким внесені зміни до десятків нормативних правових актів щодо перегляду соціальних гарантій в державі. Серед тих актів був і гірничий Закон України. Як наслідок цієї категорії працівники, вдови, інваліди, ветерани праці в одній з найнебезпечніших професій мирного часу в один момент втратили соціальну захищеність з боку держави. Особливо цинічно це виглядає на ряді з діючим Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Отже, суть поправок зводиться до наступного: уточнення пільгових категорій шахтарів та приведення їх до попередньої редакції "гірничого закону". У зв'язку із неможливістю повернення до попереднього механізму повного компенсування за спожиті енергетичні ресурси за рахунок субвенцій, запропоновано компромісний варіант – 50 відсотків знижка у межах середніх норм споживання.

Таким чином, прошу підтримати текст законопроекту 1634 до другого читання. Це не тільки  дозволить знизити градус напруги серед шахтарів, але і спокійно готуватися до опалювального періоду.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Михайло Леонтійович. Від міністерства.

ДІДЕНКО І.М.  Доброго дня! Міністерство енергетики і вугільної промисловості не підтримує цей законопроект, тим більше, що у пояснювальній записці визнано, що існує ряд шахт, які є економічно недоцільними в своїй експлуатації, і на наш погляд, краще розглядати… (Шум у залі)  А, 1634! (Шум у залі) Цей підтримуємо. Да!

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, члени комітету, питання до доповідачів, і виступи стосовно даного законопроекту. Будь ласка. Будь ласка, Юлій Якович.

ІОФФЕ Ю.Я.  Просто хотів би  підтримати авторів. І думаю, що це, дійсно, компромісний варіант, і його треба приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Артур Володимирович, будь ласка.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Действительно, нормальный будто бы в социальном плане законопроект – вернуть этот. Но я хотел бы прокомментировать о том, что не надо было принимать такой Закон о бюджете. Не надо было его принимать.

Сейчас тяжело возвращаться назад, тем более, вот здесь было бы хорошо услышать позицию Министерства финансов,  имеют они на это деньги или нет. Эта тема мне знакома, наверное, как и Юлию Яковичу. Когда есть некое решение, а я, работая директором шахты, мне не возвращали деньги с энергорынка, их просто не возвращали, я должен платить заработную плату, у меня задолженность больше двух месяцев, меня вызывает прокуратура – я за это отвечаю. Где мне брать деньги, если государственное предприятие это? Чтобы здесь у нас не возникла такая же правовая коллизия. Мы примем, денег нет, кто-то за это будет отвечать, шахтеры в итоге не получат ничего, приедут сюда. Поэтому да, действительно нужно. Такие льготы были. Да, они были больше. Поэтому давайте подумаем, как нам здесь поступить. Может быть, надо запросить то же Министерство финансов, экономики?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, у нас міністерство, яке підтримує. Ми з усіма міністерствами погоджувати не будемо. Це наше питання. Ми вважаємо це за необхідне? Приймаємо, далі будемо проводити дискусію вже по суті прийняття його в залі. Тобто, якщо ми вважаємо за необхідне, давайте відстоювати. Це моя позиція. Які ще питання є? Будь ласка.

БЄЛЬКОВА О.В. Шановні колеги, я утримаюсь, не буду проти. Але в душі я категорично проти. Я вважаю, що кожна професія має стимулювати до приходу в цю професію людей через свою зарплату. І шахтарі повинні отримувати гідну зарплату, а не давати їм пільги, які їм чи потрібні, чи не потрібні потім. І не зрозуміло, за рахунок яких чи то субвенцій, чи то державного бюджету і як вони будуть розподілятися.

Тому мені здається, що от на фоні всього цього популізму, якщо ми вже… або всім даємо це вугілля, або не всім даємо це вугілля. Потім почнеться з'ясовувати, які там категорії можуть його отримати, а, може. воно комусь і не потрібне. Розумієте? Тому я за те, щоб ми вийшли на нормальний ринок, платили їм нормальну зарплату, нормальну ціну відповідно до ринкової, а вже потім хай шахтарі самі вирішують, що їм купувати на ці гроші.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Ну, как раз и имеет эта компенсация 50 процентов за коммунальные услуги, то есть это за тепло и за  свет. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лев Теофілович, будь ласка.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я також підтримаю колегу Ольгу Бєлькову. Насправді люди мають заробітну плату і треба розробляти законопроекти, які будуть забезпечувати продаж вугілля. Щоб не виникало питання, а де подіти вугілля, а воно насправді продавалося. До речі, от зараз ми знаємо про всі проблеми в Греції. Так, от цікавий дуже момент, дуже подібний на наш. У Грації чиновники, які  працювали в офісних приміщеннях, де було більше ніж  4 поверхи і не було ліфта, діставали додатково 400 євро до зарплати. Нонсенс. Якщо  чиновник працює на якійсь роботі  і у своїй праці досягнув якогось результату, дійшов там до підписання якогось документу, він дістає бонус 300 євро. І таких маразматичних речей дуже багато. Щоб ми не перетворювали українське законодавство до такого, що за все треба доплатити, за це треба доплатити, а те, що ходить на роботу це і зарплата, це просто так. Я нічого не маю проти вугільщиків, але, насправді, треба      думати як їм зарплату забезпечувати виплати і як збільшувати зарплату. Оце питання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Леонтійович, будь ласка.

БОНДАР М.Л. Дякую. Буквально у п'ятницю, я був якраз на Львівщині, і був  в об'єднанні "Львів-вугілля". Шахтарі просили якраз забезпечити їм договори прямих поставок якраз, щоб вони мали якраз реалізацію цієї своєї  продукції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви рахували взагалі, яка сума необхідна для компенсації?

БОНДАР М.Л.  Наразі поки нам ще розрахунки не дали, але це буде набагато. Нижче як була до того, як вони мали.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Тому що  у нас зони ці.

БОНДАР М.Л.  Так, так, там зменшилися кількість працівників і все, так що вона буде набагато нижчою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, на тиждень відкладемо, щоб порахували, щоб ми реально оцінили? Тут є здорова рація, розумієте? Щоб ми реально розуміли, яке ми рішення приймаємо. Тому що зараз ми не розуміємо, яке рішення приймаємо.

БОНДАР М.Л.  Можна і так. Так. Можна відложити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді на наступний комітет. Ми обговорили питання і рішення приймемо на наступному комітеті.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Ви підняли дуже гарно питання. А от що буде із зоною, яка сьогодні нині зветься АТО? Чи не буде потім цей законопроект  впливати і на цю зону? Чи не буде потім, що нам виставлять рахунок?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку буде питання  як розібратися політично з цим питання. Потім уже про дію законів, якщо вони там не діють сьогодні.

Немає заперечень, так, шановні колеги? Переносимо на наступне засідання комітету, так? Я дуже дякую всім.

Наступне питання. Проект Закону про мораторій на закриття шахт, які не виробили свій ресурс (автор – Королевська Наталія Юріївна та інші) (номер 2522). Є письмове прохання автора розглянути без її участі, тим паче, ми розглядали це питання на минулому засіданні, точніше, не розглядали, він стояв у порядку денному. Будь ласка, Михайло Леонтійович.

БОНДАР М.Л.  Ну, не зупиняючись на тому, чи приведе цей запропонований мораторій на закриття шахт до покращення загалом фінансово-виробничого стану саме гірничих підприємств, хочу звернути увагу на техніко-юридичну недосконалість положень цього законопроекту.   Це дає підстави пропонувати комітету повернути його суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Впровадження мораторію без одночасного внесення змін до інших законодавчих актів: Кодекс про надра, про підприємства в Україні та гірничий закон щодо призупинення дії окремих їх положень призведе до суперечностей із цих законом і правових колізій. Адже на ряду із існуючою процедурою ліквідації чи консервації шахт буде паралельно існувати і інша запропонована цим законопроектом. І ряд декілька інших.

Тому пропозиція - повернути суб'єкту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мінпаливенерго. Ігор Миколайович сказав, що вони не підтримують цей законопроект. Мотивація коротенько, чому не підтримуєте.

ДІДЕНКО І.М.   Потрібні додаткові  видатки з державного бюджету. Це перше. І, по-друге. Не можуть існувати підприємства, які не знаходять ринок збуту. Їх потрібно у зв'язку з цим закривати. І я хотів сказати, що краще розробляти законопроект, який би адаптував бувших гірників до життя в нових економічних умовах після закриття шахт. І якраз оцей законопроект, який був перед цим, 1634 – це як маленький крок, там, на певний час їм якісь пільги робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, питання до доповідачів, виступи членів комітету? Будь ласка. Артур Володимирович, будь ласка.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.   У меня есть вопрос к министерству.

Ну первое. Конечно, наверное, надо убыточные шахты закрывать. Но пока я не вижу четкой позиции министерства или программы. Потом какие шахты будут закрываться. Куда будут переходить люди. Поэтому конечно этот законопроект надо дорабатывать, и дорабатывать на основе уже той программы, которую представит министерство. Сейчас ее нету…

ДІДЕНКО І.М.   Мы дорабатываем.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Мы говорим о сегодня.

ДІДЕНКО І.М.   Да, сегодня ее нету.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.   Она должна быть, тогда можно видеть, чтобы не делать, скажем, неправильных каких-то шагов, потому что, да, люди, там есть люди, может быть их надо было закрыть еще раньше, 10 лет назад, но их тянули, тянули и вот в этот момент мы их должны закрывать. И им нужно предлагать альтернативу, как тем, которые не достигли пенсионного возраста, так и тем, которые уже на пенси.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще бажає висловитися? Ми приймаємо рішення. Перше на голосування ставимо пропозицію підкомітету повернути на доопрацювання. Потім буде відхилити, потім другий раз будемо голосувати, якщо  голосів не наберемо.

Хто за пропозицію підкомітету, повернути на доопрацювання, прошу голосувати.

ДУДКІН О.М. 11.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Проти? Утримались? 2 – утрималось. Дякую.

Наступне питання теж у нас по вугільній промисловості. Проект Постанови про невідкладні заклади щодо подолання критичного стану вугільної промисловості та відновлення незалежного соціального захисту шахтарів, автори Королевська, Мартовицький Артур Володимирович, р.№ 2728. Будь ласка, Артур Володимирович для доповіді.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.   Дякую. Шановні колеги, вугільна промисловість України сьогодні перебуває в надзвичайно важкому кризовому стані. На підприємствах галузі за останній рік майже в двічі впали обсяги видобутку вугілля і проведення гірничих виробок. Стрімко зростає заборгованість і заробітних плат, різко посилюється зубожіння трудящих та соціальна напруженість. У вугільній галузі фактично відбувається розгортання масштабної кризи економічного та соціального характеру. …….. безпосередньо загрозу в енергетичній безпеці держави та веде до соціальної нестабільності та згортання розвитку вугільних регіонів.

Тому метою даного проекту є вжиття заходів щодо подолання критичного стану у вугільній промисловості та відновлення належного соціального захисту шахтарів. Зокрема, проектом акту передбачається доручити Кабінету Міністрів України.

Перше. Розробити паливно-енергетичний баланс країни та визначити необхідну кількість вугілля, яка має видобуватися, джерела постачання палива, ціну на вітчизняне вугілля та необхідні обсяги державної підтримки для сталої роботи вугледобувних підприємств.

Друге. Внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо збільшення видатків Державного бюджету України на 2015 рік для забезпечення державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат і собівартості готової товарновугільної продукції.

Третє. Відновити діяльність Координаційної ради з питань врегулювання кризової ситуації у вугільній галузі.

Четверте. Забезпечити для вугільних підприємств своєчасні розрахунки та погашення боргів за спожиту вугільну продукцію та електроенергію.

П'яте. Припинення діяльності державних вугледобувних підприємств здійснювати лише за умови повного відпрацювання запасів вугілля та з обов'язковим вжиттям заходів з подолання соціальних та екологічних наслідків ліквідації вугледобувних підприємств.

Шосте. Забезпечити на підприємствах вугільної галузі погашення заборгованості по заробітній платі у повному обсязі.

Сьоме. Внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів щодо відновлення раніше діючих станом на 31 грудня 2014 року соціальних гарантій працівникам вугільної промисловості, пенсіонерам, інвалідам праці та сім'ям працівників, які загинули на виробництві визначених статтями 43 та 48  Гірничого кодексу України Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Восьме. Внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону щодо відміни оподаткування пенсій шахтарів та відновлення ставки податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10 відсотків від заробітної плати працівників  зайнятих повний робочий день на підземних роботах.

Я звертаюсь до вас з проханням підтримати даний проект акта та рекомендувати Верховній Раді проголосувати його за  основу та в цілому як постанову. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович.

Від підкомітету Михайло Леонтійович, будь ласка.

БОНДАР М.Л.  Дякую.

Мета проекту – вжити заходів щодо подолання критичного стану у вугільній промисловості та відновлення належного соціального захисту шахтарів. Даний проект постанови містить певні техніко-юридичні недоліки та в деякій мірі втратив свою актуальність.

Серед основних зауважень. Проект постанови загалом зводиться до надання одним суб'єктом законодавчої ініціативи Верховної Ради іншому суб'єкту такої ж ініціативи Кабінету Міністрів  доручення щодо розробки ряду нормативно-правових актів, в тому числі проектів законів.

Друге. Деякі запропоновані шляхи вирішення кризових явищ у вугільній галузі вже були опрацьовані комітетом за результатами проведених комітетських слухань щодо проблеми функціонування підприємств теплової генерації України, яке було 8 квітня 2015 року. І рекомендації направлено до відповідних органів державної влади. Частина положень має загальний характер та дублює вже існуючі обов'язкові завдання і функції Кабінету Міністрів та міністерств. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Миколайович Діденко, що ви скажете нам по цьому питанню?

ДІДЕНКО І.А. Ну, найконструктивніша позиція, яка в цьому законопроекті звучить, це створення паливного балансу. А для цього є відповідні урядові рішення. І на сьогоднішній день Міністерство разом з членами комітету і міжнародними організаціями, Українсько-данський центр, цим питанням опікується. А все решта ми не підтримуємо.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до автора, до доповідача у членів комітету?

Ольга Валентинівна, будь ласка.

БЄЛЬКОВА О.В.  Артур Леонідович, мені здається, що я знаю, що треба зробити з постановою, треба її оформити як депутатський запит, направити пану Діденко.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Ні, Мартиненку.

БЄЛЬКОВА О.В.  ... вдвох домовитесь. Ну, якщо чесно, то це частина лише жарту, то, насправді, норми, які ви запропонували, переважна частина з них є і так за посадовими обов'язками або за Кабміном, або відповідним міністерством. Ну, і дійсно з того, що треба було б окремо вимагати це як баланс, але над ним уже працюють і так. Тому мені здається, що, в принципі, підстав для нас голосувати в раді – це ще півгодини розгляду, але і так зрозуміло, що вони повинні це робити. Треба лише від нас всіх вимагати, щоб вони нам прозвітували про це. І тут ми вас можемо підтримати, наприклад, під цим запитом підписатися всі ми і тоді звернути увагу.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.   Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Артур Володимирович, будь ласка.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  У мене запитання к Михаилу: а які там технічні зауваження? І тоді, щоб комітет дав мені та Наталі Королевській, щоб попрацювали, подивилися, які там технічні помилки є. І я звернуся тоді до міністерства, нехай звітують, на якому наразі, зараз на якому етапі знаходиться паливно-енергетичного балансу, бо я дуже сумніваюся.

БОНДАР М.Л.  Передам, як раз тут в мене виписані. Я вам дам пізніше, покажу.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Хорошо.

БОНДАР М.Л.   Добре, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна я трошки допоможу, Михайлу Леонтійовичу. Суть не в балансі, суть в знаходженні компромісу по балансу, що ті варіанти, які лежать, вони не відповідають інтересам окремих членів ринку, в одному випадку – одним, в іншому випадку – іншим. У цьому проблема: не можемо знайти питання ціни на вугілля, ми не можемо зрозуміти яким чином збалансувати блоки, які працюють на різних видах палива, ну, і тому подібне, це у нас проблема, все інше – у нас проблем немає. І воно, на превеликий жаль, в законодавчому полі не знаходиться.

Будь ласка, Лев Теофілович.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Є один, насправді, пункт, який небезпечний, який категорично не можна було б приймати. Це пункт 1.6., який говорить про те, що припинення діяльності державних вугледобувних підприємств здійснювати лише за умови повного відпрацювання запасів вугілля.  Значить, це означає, що якщо там навіть буде  одна тонна, умовно, десь закопана, припинити видобуток не можна. Тобто ми маємо закопувати мільярди, щоб цю одну тонну, яка залягає, викопати. (Шум у залі)

БОНДАР М.Л. Мається на увазі не балансові запаси, а які можна добувати промышленно. Промышленные запасы. Не балансовые, а промышленные.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще які питання?  Ще які питання?  По пропозиціям, пріоритет підкомітету. Михайло Леонтійович, сформулюйте чітко, що  ви пропонуєте. Щоб я знову не наплутав.

БОНДАР М.Л.   Пропонуємо відхилити постанову.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Перша пропозиція – відхилити постанову при розгляді в залі. Так? Хто за пропозицію голови підкомітету, прошу голосувати.

Хто – "за"?  6 із 13. Дякую.

Інші пропозиції давайте?

_______________.  Підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримати при розгляді в залі. Будь ласка, хто –  "за"? (Шум у залі) 2 – "за".  "Проти", "утримались"? Утримались… Проти…. Утримались? Дякую.

На доопрацювання його. Таке рішення цікаве: відправити на доопрацювання авторам даної постанови.

Хто –  "за"?   Хто утримався?  Хто –проти? (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відправляємо на доопрацювання. Рішення прийнято.

Віктор Іванович Балога до нас звертався, а ми перший раз ставимо чи другий. Другий. Давайте  розглядати тоді. Він до нас не дійде, я думаю.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (щодо порядку  компенсації споживачам  вартості встановлених ним лічильників  обліку природного газу постачальниками газу). Автор –  Балога Віктор Іванович, тому що у нас не один Балога. Номер 2824. Доповідає Балога. Його немає. 

Голова підкомітету Лопушанський Андрій Ярославович, його теж не бачу. Ігор Миколайович тільки з вами тоді.

ДІДЕНКО І.М. Коли з'явилися з  цим законопроектом, ми випрацювали таку форму. Вона називається - Міністерство підтримує цільову направленість. Що це  означає? Що ми тільки за те, щоб якомога швидше поставити всім лічильники. Але джерело для фінансування постановки лічильників всім домогосподарствам, які сьогодні не мають лічильників, не  визначена.

Тому ми що  можемо сказати, щоб його на перше читання або на доопрацювання. Тобто у нас тут насправді з НАК "Нафтогаз" трошки розходяться точки зору. Тому що  тут з законопроекту випливає, що Облгази повинні платити, а облгази прийдуть за тарифом. А тариф це, в кінці кінців, все одно люди. Тому забезпечення  лічильниками потрібно в іншому ракурсі робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Миколайович. Шановні колеги, давайте по  черзі, Тарас Іванович, я вас дуже прошу. Ігор Миколайович, ви поки порадьтесь з  Переломою Сергієм Віталійовичем, щоб у вас була одна позиція.

Від НКРЕ – Морозова Вікторія Іванівна. Це ви, так? Це ви новий член НКРЕ? Прошу членів комітету познайомитися. За які ви питання відповідаєте в НКРЕ? Вам повноваження вже якісь нарізали чи ще не нарізали? Які ви хочете? Можемо допомогти вам. (Шум у залі)А?

МОРОЗОВА В.І. За юридичні, за роздрібний ринок в електроенергетиці… Юридичні питання, роздрібний ринок в електроенергетиці і відходи. Ну, це все поки що.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Де ви раніше працювали?

МОРОЗОВА В.І. В комісії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ви в апараті комісії працювали. Зрозуміло.

Будь ласка, що ви скажете по даному законопроекту?

МОРОЗОВА В.І. Ми не підтримуємо цей законопроект, тому що в статті 3 написано, що компенсація таких витрат здійснюється за рахунок коштів, які сплачуються споживачем за природний газ. Але споживач сплачує свої кошти газопостачальному підприємству. На сьогодні підприємства розділилися. Окремо – газорозподільні, окремо –газопостачальні. І саме за лічильники відповідають газорозподільні підприємства.

Якщо ці кошти будуть сплачуватися за рахунок газопостачального підприємства, то вони будуть в збитках. За лічильники мають платити саме газорозподільним. Ну, тут виписано некоректно. Тому ми не підтримуємо цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перелома Сергій Віталійович.

ПЕРЕЛОМА С.В. Я вважаю взагалі, що дуже нормальний закон, який дасть змогу і зацікавить людей прокредитувати державу власними коштами. Задля того, щоб найскоріше завершити процес встановлення лічильників, що сьогодні вкрай необхідно.

Я вважаю, що, дійсно, можна читати другий абзац і казати, що є опосередковано послання до облгазів, які сьогодні знаходяться в нас вже перший день в стадії трансформації на транспортну організацію і газопостачальну організацію. Але це можна врегулювати редакційною правкою.

Третій абзац каже про те, що порядок таких компенсацій  встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Я вважаю, відпрацювати механізм, як споживачі будуть отримувати ту компенсацію: чи за рахунок газу, чи за рахунок тарифу, чи за рахунок інцест-складової облгазів, чи за рахунок якогось іншого джерела, це може бути визначено окремо і додатково. А взагалі, проблема дуже серйозна. І всім зрозуміло, що сьогодні та інвестиційна складова, яка закладена для облгазів в існуючому тарифі, не дозволить нам в короткий стислий термін оснастити лічильниками побутовими домогосподарства та багатоповерхові будівлі. Тобто якщо в країні знайдуться бажаючі, які готові вкладати власні кошти, то мені здається, що їх треба стимулювати і заохочувати до цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Питання до доповідачів? Виступи?

Ольга Валентинівна, будь ласка.

БЄЛЬКОВА О.В.  Я просто не знаю, до кого це буде питання, але от чия власність буде цей лічильник? Хто може мені сказати? (Шум у залі) Да.

Але от саме з цієї точки зору мені видається, що тут сам законопроект, він такий… знаєте. Одна фраза, яка породить на ринку певні колізії, і якщо я вийду на вулицю і спитаю у тих, хто ніби як заплатив наперед, а потім отримає відшкодування, то він скаже, конечно же ж мой, он в моей квартире. І тоді газорозподільні компанії, вони повинні отримати … (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Віталійович Перелома.

ПЕРЕЛОМА С.В.  Я хотів би хотів пояснити.

Не буде він власністю газорозподільчої організації. Власністю газорозподільчої організації є ті лічильники, які були встановлені за рахунок тарифу і сплачені безпосередньо газорозподільчою організацією облгазу. Ті лічильники, які навіть сьогодні люди ставлять за власні кошти, хто готовий до того, навіть при відсутності механізму компенсації майбутніми, то є приватна власність людини, яка такий лічильник встановила.

Це сьогодні з облгазами постійно ми обговорювали, неодноразово. Є представники в залі, вони можуть підтвердити, що я кажу так, як воно є насправді. Тобто тут не буде колізії: людина встановила в своїй оселі, це її власність. Ось вона за свій лічильник компенсацію отримала.

БЄЛЬКОВА О.В. Питання це задала, насправді, не тому, що мені цікаво, хто буде власником. А тому що мені видається, що такі законопроекти мають бути досить чіткими. Повинно було би бути якось вказано по-перше, механізм, по-друге, право власності. Тому що якщо ми даємо відсилку на постанову там Кабміну, то відповідно питання власності у постанові Кабміну не повинні трактуватися. Вони повинні бути у законопроекті. Мені здається, що якщо би ми хотіли і якщо у нас єсть спільна концепція, то саме наш комітет мав би подати законопроект, який більш комплексний, який відповідає на всі питання і який роз'яснить людям і для всіх будуть одні умови. Чи це кредитні кошти, чи це  за рахунок тарифів, але позиція має бути чітка, спільна і зрозуміла людям, і послідовна. Але напрямок правильний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Критика абсолютно правильна, справедлива.

Лев Теофілович, будь ласка.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я, власне, хотів все-таки підтримати ідею пошуку фінансів для встановлення лічильників і, власне, те, що казали пан Діденко, що напрямок правильний і лічильники мають стояти в усіх споживачів, і це має бути нашою метою.

Якщо дійсно є інвестори, а фактично люди є інвесторами, які готові за свій кошт поставити лічильники, я думаю, що їм треба в тому допомогти. І, власне, цей законопроект є, ну, цей місток, згідно якому ми можемо йти до досягнення тої мети і, власне, через оцей документ, який буде Кабінет Міністрів розробляти. Тому, власне, оці всі питання, які піднімаються, вони можуть бути в порядку розробленому Кабінетом Міністрів. Тому я би пропонував це прийняти в першому читанні, до другого  читання доопрацювати і внести якісь корективи і правки і  потім щоби все-таки законопроект прийняти в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте далі. Наталія Володимирівна, будь ласка.

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Дякую. Абсолютно підтримуючи колег в тому, що надважливе питання, яке може стати наступним кроком на шляху до енергетичної ефективності.  І я б хотіла сказати, що зараз оця ініціатива  обговорюється багатьма. І є декілька  громадських ініціатив, які намагаються  розробити законопроекти  про облік природнього газу, про облік тепла в багатоквартирних будинках.

Тому є таке велике  прохання, щоб все ж таки це була  урядова ініціатива, комплексна, і розроблена також, і яка б давала відповіді повністю на всі запитання, починаючи від того, коли люди самі можуть… Платити за ці лічильники в будь-який спосіб і також, які б захищали малозабезпечених громадян, які фактично не будуть мати цієї можливості. Це перше.

І друге питання в тому, що яким чином  ці всі механізми повинні бути розроблені, і яке ваше бачення, які можуть бути  варіанти фінансування, і які з них найбільш ефективні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Миколайович.

ДІДЕНКО І.М. Насправді, готуючись до  вступу в дію Закону про ринок природного газу, ми з усіма зацікавленими сторонами сьогодні працюємо над розв'язанням питань, які виникають в оплатній передачі в оренду державного майна газорозподільчих мереж. Лічильник, це є частина процесу газопостачання і питання власності  його теж повинно бути  описано. І, коли говориться про урядові рішення, от зараз якраз ми комплексно готовимо урядове рішення  разом з Фондом держмайна про те, яким  чином зробити зрозумілою і прозорою, взагалі, інвентаризацію власності. Тому що система газопостачання, так само і лічильники, вони  сьогодні є: державні, комунальні, приватні, спільні, не визначені.  Не визначених, по попередніх  оцінках, десь приблизно процентів  30.

Тому ми, відповідаючи на ваші ідеї, над цим працюємо і найближчими тижнями ми її будемо презентувати.

Тому якщо хочеться нам Віктор Івановичу віддати належне і  сказати, що в першому читанні пройшов. Але в зв'язку з цими питаннями, які от зараз стоять на комітеті серед  депутатів, такі  самі  питання  будуть стояти й там, і без комплексного рішення  нічого не буде. Тому ми, підтримуючи  цільову направленість, його не підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Миколайович, а можна от почути від вас, коли ми від уряду побачимо комплексне вирішення цього питання, в який термін? Сергій Віталійович, на вас дивляться.

(Загальна дискусія)

ДІДЕНКО І.М. Я вам скажу. Ми, як досить демократичне міністерство,  ми долучаємо всіх, і на сьогоднішній день є спільна робоча група НАКу "Нафтогаз", міністерство…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже складно. Коли ми побачимо ваш документ?

ДІДЕНКО І.М.  Ну тоді, я думаю, що 3-4 тижні, можемо записати 3-4 тижні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто у вересні реально це побачити?

ДІДЕНКО І.М.  Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тарас Іванович Батенко.

БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, якщо не набере голосів в першому читанні, я вношу пропозицію щодо створення на базу нашого підкомітету робочої групи з доопрацювання даного законопроекту з урядом і з профільним міністерством. Ми можемо пришвидшити ці наміри  уряду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще? Юрій Васильович, будь ласка.

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Ну я думаю, по тому, хто багато тут висловились, що проблеми з тим, чия це власність буде. Як населення це сприйме. Я думаю, що це все можна врегулювати.

Що стосується урядової ініціативи. На жаль, у мене відчуття, що урядова ініціатива тут буде дуже слабенька, тому що це можна було зробити давним-давно. Не таке складне питання. Але враховуючи рівень корупції сьогодні в уряду, в нафтогазовій галузі, я думаю, що списання на субвенції, списання на ці наднормові і так далі. Це така вже загальна політика і практика.

Тому не треба віддавати уряду сьогодні ініціативу. Я думаю, що закон може йти в першому читанні. Уряд ми тоді зобов'яжемо, тому що тут є відповідна норма, в ближчий час розробити порядок і затвердити і подати. Можна навіть підсилити цю норму якимось терміном. І таким чином ми тоді, дійсно, вийдемо на вирішення питання.

Якщо ми будемо так зараз говорити про комплексне питання, робочі групи, які будуть створюватися при міністерстві, при Нафтогазі, я думаю, це дуже довга історія. І насправді, вона не буде вирішена. А нам треба чимшвидше закінчити стовідсотковий облік газу, тому що ці субсидії, як і ми постійно нараховуємо на надлишково нараховане, ну, це абсурд. І ми купу грошей витрачаємо на субсидії замість того, щоб один раз закінчити цю історію з лічильниками.

І якщо сьогодні є можливість, а я прекрасно розумію, що населення сьогодні не дурне, з калькулятором працює дуже легко, бачить, у сусіда скільки сплачується за газ при наявності лічильника, а скільки йому так, вони вкладуть ці гроші. І ми маємо  серйозний внутрішній резерв в країні для того, щоб завершити стовідсоткову систему обліку вже там на протязі ближчого часу, а не гратися в ці історії з комплексними рішеннями Кабінету Міністрів і Міністерства енергетики.

ДІДЕНКО І.М. Ну, це вимагає репліку, я вибачаюсь.  …….. про майбутній час говориться те, що сьогодні працює, і ми вас запрошуємо у будь-який момент прийти і послухати, які дискусії ідуть. І сьогодні ніхто лічильники не ставить, їх ламають, тому що норми позменьшували.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор Миколайович…  Олександр Георгійович, будь ласка.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.   Я хочу зрозуміти, щоб ми всі зрозуміли, от постановка задачі. Тому що в залежності від того, як ми поставимо  задачу, ми таке отримаємо рішення. 

Ми з вами проголосували Закон "Про ринок газу", маємо імплементувати ще цілу серію там законопроектів, нормативних актів. І якщо я не помиляюсь, з 1 жовтня у нас Закон повинен запрацювати в Україні. До 1 жовтня не так далеко залишилось, і без газових лічильників Закон "Про ринок газу", я не розумію, як він може працювати ефективно. І  чесно кажучи, Мінпаливенерго, Кабінет Міністрів, "Нафтогаз" повинні бути в першу чергу зацікавлені в тому, щоб дуже швидко прийняти цей законопроект.

А з точки зору філософії він вітає в залі Верховної Ради, його  достатньо там… комплексний там і професійно його туди внести, він буде проголосований, я думаю, як мінімум 280 чи майже 300 голосів.

Питання тільки в одному: Ігор Миколайович, так все-таки можна сконцентруватися, щоб уряд вніс дуже швидко, і у нас Закон "Про ринок газу" запрацював? Чи якщо це нереально, то, може, дійсно, тоді зустрічатися   з Балогою, робити або нову версію, або в першому читанні як абсолютно колега пропонує, вносити в зал, і в такий спосіб провокувати роботу в цьому напрямку. Тому що ми без газових лічильників нікуди не прийдемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Всі висловились?

ДІДЕНКО І.М.   В першому читанні можна проголосувати… Ну, але там будуть…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор Миколайович, я прошу, ну, всі ж відкоментували, да? Тільки от коли ми щось говоримо, повинні говорити професійно. Розумієте, да?

Чому населення зараз не встановлює лічильники? Ми прийняли унікальне політичне рішення,  якому аплодували, в першу чергу, БЮТ, інші популісти, які є  в залі. Вибачте, що так кажу, що люди стали платити менше. Але що відбулося насправді? Насправді норми споживання зараз нижче фактичного споживання населенням газу.

Чому населення буде встановлювати лічильники, скажіть, будь ласка? Щоб більше платити за газ? От те, що зробили на сьогодні. І це повинні розуміти.

Інвесторів… Що таке "шукати інвесторів", шановні колеги! Оцінка лічильників, які треба поставити, якось порахували, я думаю, що це плюс-мінус, середня температура по лікарні, біля 10 мільярдів гривень. Тобто це ресурс, який просто так ніде не візьмеш.

Хоч питання надзвичайно актуальне, його треба швидко закінчувати, я це теж розумію. При любому нашому рішенні комітету законопроект буде в залі. Ми  авторам на доопрацювання не відправляємо.

Я пропоную приймати рішення або його не підтримувати, він все одно в зал піде, або підтримувати за основу, все одно в зал піде, і там визначатися стосовно цього питання. І це буде підштовхувати уряд найближчим часом це питання відповідним чином вносити вже на розгляд у вигляді законопроекту.

І приймаємо до уваги завірення Ігоря Миколайовича, що до вересня  місяця ми отримаємо внятний документ стосовно цього важливого питання для держави.

Перше питання прозвучало, не підтримувати законопроект при розгляді в залі в першому читанні. Так чи ні? Те, що я почув за цим столом. Тому я це питання ставлю на голосування. Хто за те, щоб не підтримувати. Хто за це питання, прошу голосувати.

Хто –  "за"?  Дякую. (Шум у залі) Відхилення, відхилити, да. Вибачте за формулювання.  Хто утримався?  Хто – проти?  Дякую.

Друга пропозиція, яка звучала, підтримати за основу в першому читанні даний законопроект.

Хто – "за", прошу голосувати. 7 із 12-и.  Утрималися?  Дякую.  Проти?  Дякую.  Рішення прийнято, за основу в першому читанні. Підтримуємо даний  законопроект  при розгляді у сесійній залі.

Наступне питання. У нас присутній автор, що дуже приємно, Курячий Максим Павлович. Це законопроект 2944 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо обов'язків енергопостачальників, електропередавальних організацій та споживачів енергії.

Будь ласка, Максим Павлович, вам слово.

КУРЯЧИЙ М.П. Дякую.

Доброго дня, шановний Володимире Миколайовичу… Миколо Володимирович, прошу вибачення.

Шановні колеги, за таку можливість доповісти дуже короткий, дуже простий, але вкрай необхідний і давно назрілий вопрос щодо врегулювання тих прогалин, які  сьогодні є в нашому законодавстві України.

До мене, як, напевно, і до багатьох наших колег, в тому числі тут присутніх, надходить численна кількість звернень представників малого та середнього бізнесу зі скаргами щодо своїх відносин з енергопостачальними організаціями.

Дуже коротко дві тези. Перше. Наші природні монополії, користуючись своїм виключно винятковим становищем, енергопостачальні організації фіксують у договорах на споживання електричної енергії обов'язки споживачів здійснювати попередню сплату або так звані "авансові платежі" за споживчу енергію за два місяці вперед. При цьому, вони користуються тією прогалиною, що на законодавчому рівні це питання не врегульоване, і користуючись цим, вони нав'язують свої умови для наших споживачів.

Велика кількість нарікань з цього приводу, з яких… чи справедливо буде споживачам просто кредитувати енергопостачальні організації. Чи не справедливо? На мій погляд і на думку багатьох наших громадян України, і підприємців, і споживачів, ця вимога є несправедливою.

По-друге, наші природні монополії, енергопостачальні організації змушують споживачів електроенергії за власний рахунок забезпечувати виконання технічних умов, що містять в собі вихідні дані для проектування, наприклад, такі, як здійснення за рахунок замовника прокладки кабелю, спорудження трас ліній електропередач для інженерного забезпечення електроустановок, встановлення трансформаторів, додаткове обладнання, трансформаторні підстанції і таке інше. Фактично, енергопостачальні організації змушують здійснювати модернізацію та прокладку електричних мереж за рахунок потребителей.

І саме цим законопроектом пропонується врегулювати ці два види правовідносин на законодавчому рівні і заборонити вимагати від споживачів електроенергії здійснення авансових платежів за постачання електричної енергії, а також заборонити врахувати в…… потужність в вартість приєднання, але  установок споживачів.

Дякую вам за увагу, що вислушали. Я знаю, що є позитивний висновок, в принципі, по суті, Головного науково-експертного управління  нашого Апарату Верховної Ради  України і  розраховую на вашу підтримку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Павлович.

Керівник підкомітету профільного Лев Теофілович Підлісецький, будь ласка.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Дякую. Ну, насправді, проблема приєднань і скарги по приєднанню є відомі в загальному, так? Тобто, коли абонент звертається до Обленерго і Обленерго виставляє: а) технічні умови, які він вважає за необхідні; б) потім зобов'язує, монопольно зобов'язує, що проект, проектні роботи здійснити в компанії Х, конкретно вказуючи на яку, і потім після того, що в компанії У ставлять завдання, що компанія У має виконати ці роботи. І пізніше тільки при умови виконання перших 3 пунктів робота буде прийнята і відповідно об'єкт після того приймається на баланс Обленерго чи передавальної організації, і здійснюється підключення. Ця проблема відома, хоча Законом про ринок електроенергії, насправді все нормально прописано, але неправильно воно виконується. Я думаю, що тут є питання до роботи НКРЕ, оскільки, власне, НКРЕ повинно слідкувати за тими питаннями і контролювати діяльність Обленерго. Але даним законопроектом, насправді, ну ні як не можна вирішити це питання. Як можна викидати ступінь напруги в місці приєднання як фактор для визначення плати за стандартне приєднання? Якщо населення має приєднуватися, там, до мережі 0,4 кіловольт, а підприємство має приєднуватися до 110 кіловольт як може бути, як це не може бути фактором? Тобто, яка має бути вартість приєднання по ціні 0,4 чи по ціні 110 кіловольт? Тобто, от що є фактором? Це є перше питання.

Якщо ми це будемо урівнювати, тоді ми насправді піднімемо вартість приєднання там в 10 разів. Оскільки вартість приєднання до 110 кіловольт лінії буде набагато більше. Це є одне зауваження.

Друге зауваження, з якого ви починали насправді, по авансових платежах. Ну, я, насправді, не знаю, щоби авансові платежі були за два місяці наперед. Я знаю, що авансові платежі є. І колись була проблема, що авансові платежі завжди вимагалися оплачувати, а вони не враховувались як передплата і не враховувались в наступному рахунку. Це ніби є поправлено. І авансові платежі, на скільки я розумію, на місяць наперед. І це є дзеркалом договору з "Енергоринком". І, якщо ми відмінимо і не дамо можливість енергопостачальній організації отримувати авансові платежі від споживачів. То відповідно вони не зможуть розрахуватися перед "Енергоринком". "Енергоринок" буде мати недоплату. Тому це питання насправді є, ну… Я не вважаю, що ми законом можемо влазити в господарську діяльність конкретного споживача, конкретного постачальника, хоча це і є природня монополія. Я думаю, це має регулюватися, власне, безпосередньо НКРЕ.

І оцей пункт щодо якби упорядкування питання підключення і видачі технічних умов. Ну, мені здається, що тут просто переписали послідовні речі в речі, ну, якби по пунктах розклали. Тобто тут нічого такого немає, але воно по суті нічого не міняє. Тобто, дійсно, електропостачальники зобов'язані надати технічні умови при умові звернення, і пізніше зобов'язані підключити. Воно так, як тут написано. Тому, як на мене, цей законопроект можна просто повернути на доопрацювання, доопрацювати. І, ну, хоча я думаю, що це знову ж таки має бути комплексний підхід. І вже, коли ми будемо працювати над змінами до Закону про функціонування ринку електроенергії або будемо відповідно подавати новий закон, тоді відповідно всі ці речі треба врахувати. І, що найважніше, ми, власне, в тому новому законі  маємо передбачити обов'язково  конкурентне середовище в питаннях виконання робіт по під'єднанню і по проектуванню.

Якщо це буде забезпечено, до речі, над тим питанням ми насправді воювали і в кінці включили в Закон "Про ринок природного газу", і це насправді велика перемога, оскільки по під'єднанню до газу… Приходив облгаз, 8 тисяч за під'єднання, і нікого не хвилює, що ці роботи можна зробити за 5 тисяч гривень. Тобто ми це поправили, і в Закону "Про ринок природного газу" це вказано.

Таке саме треба передбачити в новому законі, і тоді це питання мало би, в принципі, знятися.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Лев Теофілович. Коротенько, Максим Павлович, ваша репліка.

КУРЯЧИЙ М.П. Дякую, я дуже коротко. Я дуже вдячний колезі Підлісецькому як фахівцю в галузі електроенергетики. Я не є фахівцем в галузі електроенергетики, але я хочу сказати, що взагалі, слідкуючи за вашою логікою, можна взагалі нічим не займатися. Можна чекати десь….. Я вам кажу, що це питання дуже назріле!..

Я розумію, що в цьому проекті закону є деякі неточності. Я більш того, йдучи сюди, я розраховував на вашу підтримку, що  під час підготовки до другого читання такі питання будуть вирішені там щодо 0,4 чи щось інше, чи щось інше.

Сама філософія цього закону, вона сьогодні потребує реагування, від нас цього чекають люди. І саме тому я і прошу. Я не прошу в цілому, я розраховував при підготовці до другого читання, щоб уже в комітеті були ці питання опрацьовано. На жаль, нема часу в нас чекати, коли буде комплексне вирішення цього підходу. В нас за 23 роки комплексного не було підходу. Да, в нас сьогодні є реформаторський уряд, в нас реформаторська коаліція. Але на те і депутати, щоб трошки поспішати.

Саме тому я прошу підтримати саме в першому читанні такий проект закону. А в подальшому і з вами, шановні колеги, будемо співпрацювати і доопрацьовувати його до другого читання.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Вікторія Іванівна, яка точка НКРЕ?

МОРОЗОВА В.І.  Комісія не підтримиє положення щодо оплати за електричну енергію за фактично спожиту, оскільки, по-перше, законодавчі норми такі є, це Господарський кодекс, який визначає, що плата за електричну енергію визначається, як правило, попередньою оплатою. Крім того, є Постанова комісії про правила користування електричною енергію, де також зазначені форми оплати за електричну енергію. При цьому правильно сказав Лев Теофілович, що дійсно роздрібна ціна на електричну енергію має структуру і питома вага оптової ринкова ціна в цій структурі складає 80 відсотків. І рівень цієї оптової ринкової ціни залежить саме від первинних енергоносіїв, за які іде стовідсоткова попередня оплата. Тобто дійсно, щоб збалансувати інтереси і виробників, і постачальників, і споживачів недоцільно зараз, не зараз, а взагалі оплату робити за фактично спожиту електричну енергію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Ігор Миколайович.

ДІДЕНКО І.М. На сьогоднішній день міністерством розроблено проект законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо фінансування послуг з приєднання до електричних мереж. І там, що так само, як по аналогії з газовими проблематиками, ми запропонуємо як докорінним чином спростити під'єднання. І ми автору законопроекту надішлемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можливо, ви і нам надішлете. Добре.

ДІДЕНКО І.М.   Скажемо так, що технічні умови, вони сьогодні прописані нормами НКРЕ, а що обленерго роблять зловживання, то це вже проблеми правоохоронних органів і зловживань. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Павлович.

Олександр Георгійович, будь ласка.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.   В мене є пропозиція, ну, таке свого роду соломонове рішення. Ми в п'ятницю разом з Мінпаливенерго, разом, сподіваюсь, з народними депутатами України, з комітетом будемо презентувати остаточну версію нового проект у Закону про ринок електричної енергії.  Робоча група практично завершила свою роботу на цим законопроектом спільно з європейськими партнерами. Це попередньо.

І наскільки я пам'ятаю, що багато речей, про які ми обговорюємо в різних там кусочках проектів законів, воно може бути врегульовано в рамках цього великого Закону про ринок електричної енергії.

Я би автору законопроекту і всім членам комітету запропонував, для того щоб не ламати коп'я, можливо, цей законопроект поки що перенести на наступне засідання комітету, і подивитися, що ми маємо в новому проекті Закону про ринок електричної енергії, тому що ця проблема там може бути вже вирішена. І якщо у нас залишаться в рамках нового законопроекту, базового, якісь проблемні моменти, ми тоді зможемо це все регулювати або коректувати, ну, якимось точковими проектами законів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович, будь ласка.

БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, ну, підтримуючи десь Олександра Георгійовича, просто часу на цю сесію залишилося мало, нам робочих тижнів, напевно, два залишилося, хоча ми працюємо без відпусток, як сказав Голова Верховної Ради, без вакацій. Але я думаю, що проблема така все-таки існує. Якщо доручити, там, профільному міністерству, ми його не побачимо на цю сесію вже. Тому, щоб все-таки не відкладати це в довгий ящик, прийняти в першому читанні, винести на перше читання і прийняти, але, щоб збільшити шанс прохідності у Верховній Раді, запросити співавтора цього законопроекту – нашого шановного голову підкомітету Лева Теофіловича Підлісецького. Я думаю, тоді все буде гаразд.

(Загальна дискусія)

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Ви знаєте, мене би взагалі в робочу групу по розробці законопроекту про ринок електроенергії аби запросили, оце би було правильно. Оскільки якось дивно, що в Міністерстві енергетики є робоча група, яка напрацьовує зміни до Закону про функціонування ринку електроенергії, а голова підкомітету електроенергії взагалі про це не знає і там ніколи і не був. Це трішки дивно.

(Загальна дискусія)

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ну, я вам дякую, що ви прийшли… Якось так само, як якась робоча група, наскільки я чув, існує про незалежного регулятора, про який також, як пан Демчишин сказав: "А що Підлісецького запрошувати, він що в тому спеціаліст чи що?". Ну давайте ми нікого не будемо запрошувати ….

БЄЛЬКОВА О.В.  Я вам поясню, просто вони стісняються, розумієте, вони не звуть нас раніше часу. Але шановному колезі я хотіла зазначити щодо філософії цього законопроекту.

Так от перша частина, там де ви бачите більш справедливий підхід до визначення приєднання, да, а я бачу, що ви урівняли всех і переважній частині споживачів зробили дорожче. Це не те, чого сьогодні чекають люди.

Друга частина. Значить ви в принципі підходите з такою філософією, що авансові платежі заборонити, але ж у нас тут комітет, так, скажімо, озабочених розвитком енергетики, так ми ж дуже хочемо, щоб розраховувалися наперед і щоб з нашими компаніями, з якими ми працюємо, щоб у них були обігові кошти, в тому числі на закупівлю вугілля з усіх тих шахт, які ми от сьогодні обговорювали.

Тому от я можу погодитися з тим, що від населення аванс не треба, бо це ж таки наші виборці. Юридичні особи, наприклад, якщо ви вже хочете, то обмежте норму чи 20 відсотків, чи 30, чи 40, да, це можна дискутувати. Але насправді це не є ринковий захід і ринок повинен визначати, чи буде там авансовий платіж, чи ні, і от скоро-скоро у нас буде вільний ринок і там всі будуть вибирати собі, хто буде постачати, і вони будуть уходити від тих, хто визнає двохмісячний авансовий платіж.

Ну, крім того, частина шоста статті 24 закону запропоновано в новій редакції і ви говорите про те, що енергопостачальники, енергопродавальні організації повинні будуть забезпечувати розроблення та видачу технічних умов на приєднання електроустановок, але обов'язок видавати ці технічні  умови вже передбачено Законом про регулювання  містобудівної діяльності та  правом приєднання  електроустановок до електричних мереж, які  затверджує НКРЕКП. Тому тут є певна колізія. 

Тому мені здається, що "Соломонове решение" було геніальним, треба відкласти на один тиждень. Якщо ви не будете задоволені тим, що буде запропоноване як результат робочої групи, то ми повернемося  і допоможемо…

КУРЯЧИЙ М.П.  Я и за решение, и за Соломонове, но одно другому не мешает. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Завершуємо дискусію. Так, мені здається, ми пішли по  другому кругу.  Перша пропозиція голови підкомітету  відправити автору на доопрацювання, так чи ні? Даний законопроект. 

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.  Хто –"за"? Проти? Утримались? Дякую.

Далі у  нас було  "Соломонове рішення" … перенести розгляд даного  законопроекту  на наступний тиждень.

БЄЛЬКОВА О.В. З урахування Закону "Про  електроенергетику".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Точніше перенести на той час, коли у нас будуть пропозиції ті, які озвучив Олександр Григорович, так чи ні? Це буде наступний тиждень чи через два тижні, я не знаю коли воно буде.

Хто за пропозицію Соломонове… Олександра Григоровича, прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримались? Рішення прийнято. Так. Дякуємо.

Будемо розглядати, коли  отримаємо пакет документів від Мінпаливенерго. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу"  (щодо громадського моніторингу (контролю) якості природного газу). Автори: Ляшко, Чижмарь. Номер 2002а. Доповідач співавтор Чижмарь Юрій Васильович.

Будь ласка.

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Шановні колеги, законопроект сам по собі не складний, невеликий, але  виник  з того,  що на сьогоднішній день дуже багато нарікання від населення поступає через те, що якість  газу за останній період значно погіршилася. В чому є певна правда. І тому цей законопроект намагається вирішити питання чіткого моніторингу якості газу сьогодні в Україні для того, щоби споживачі чітко розуміли, за що сплачують. І розуміли, що якість газу, яка поставляється їм, відповідає тим стандартам, які в країні зумовлені і передбачені договором відповідним.

Що передбачається згідно чинного договору. Передбачається,  що на точці виходу   газорозподільчих станціях було облаштовано приладами визначення якості газу, і ці дані щоденно поступали на публічні джерела. Тобто в Інтернеті розміщались або в інших формах. Окрім того, дається можливість, скажімо, організаціям споживачів, які, або органи місцевого самоврядування, які опікуються цим питанням, мати можливість і право співпраці з відповідними постачальниками здійснювати цей громадський контроль і моніторинг якості газу. Таким чином, ми знімаємо соціальну напругу. А враховуючи те, що сьогодні тарифи завищені, і ми прекрасно розуміємо, що ситуація складна з тарифами, то ми повинні розуміти, що постачальники постачають нашому населенню.

Ну, це коротенько. Я думаю, що проблема давно назріла, і вона давно обговорюється. Можуть бути зауваження і заперечення, але нам треба сьогодні працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ігор  Миколайович Діденко.

ДІДЕНКО І.М.  Дуже НАК "Нафтогаз" хоче прокоментувати. У нас одна думка з ними.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приємно. Сергій Віталійович, будь ласка.

ПЕРЕЛОМА С.В. Дякую, Ігор Миколайович. Ну, ми не підтримуємо проект цього закону, бо маємо зауваження як по юридичній стороні, так і по суті. З юридичної сторони, по-перше, жоден з законів України не визначає, що таке "якість природного газу". Він не можу або якісний, або не якісний. Він може… (Шум у залі)

 Це називається фізико-хімічні характеристики. По-перше, …… якість – це не морозиво, тобто це некоректно по суті юридичного трактування. Це перше.

По-друге, якщо йде, скажімо так, річ про те, щоби споживач міг пересвідчуватись про те, що він отримує товар, який відповідає певним ГОСТам та технічним умовам, це не компетенція Закону про ринок природного газу. Це Закон про захист прав споживачів має бути з нашої точки зору. Це по юридичній частині.

По-друге, є практична річ.

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Можна  по ходу зразу відповідати?

ПЕРЕЛОМА С.В.  Може, я закінчу, потім будете відповідати.

Добре, перше. Незрозуміло, що таке якість.

Друге. Має регулюватися іншим нормативним документом, законом іншим. Ну, окрім калорійності, є ще число, є точка роси і там певний набір характеристик, да і фізико-хімічні якості, які керуються відповідним ГОСТом. Газ або відповідає, або не відповідає.

Що ми маємо на практиці. Пан Чижмарь сьогодні озвучив, що є скарги на те, що неякісний газ.  ГОСТ,  який регулює у нас вимоги до якості каже, що калорійність не має бути менше ніж 7600. Більш ніж десять останніх років калорійність не була нижчою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте по черзі якось, уже закінчуємо.

ПЕРЕЛОМА С.В. …….., не цікаво.

Нема калорійності, яка не відповідає ГОСТу.  7600 мінімальна, ми маємо зараз більше ніж 8250. Це стосовно неякісного. Те, що є скарги деяких споживачів, це залежить від того, що, коли газ має дуже велику калорійність, більш ніж 8250, він не повністю прогорає, що залишає нагар на посуді, яким користується споживач, і дає певний колір газу, Це не якість, да. Це він повністю не прогорає. Це фізика, перепрошую, шановні. Це перше.

Друге. Друге питання, скільки буде коштувати таке обладнання? Це робиться двома типами приладів. Перший – хроматограф, другий – ………. Якщо їх встановлювати, ну, по-перше, точки, на які вони мають встановлювати, це затверджені технічними ……………. вимірів фізико-технічних характеристик природного газу  затверджені відповідними нормативними документами України, також і періодичність. Сьогодні працює…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович, можна не так складно, да. От ви заплутали уже всіх. Перше питання. Скільки хіміко-фізичних лабораторій працює в "Трансгазі", які визначають якість?

ПЕРЕЛОМА С.В.  В "Трансгазі" сьогодні працює 62. Вони  розташовані на найбільшій магістралі газопроводу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, вони там стоять, це питання перше.

Друге питання. Як подається інформація? Можна публічно узнати інформацію, яка якість газу в поточний момент?

ПЕРЕЛОМА С.В.  Можна відкрити в щоденному режимі з березня 7-го року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На якому сайті?

ПЕРЕЛОМА С.В.  "Укртрансгазу", офіційний сайт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки на "Укртрансгазу"?

ПЕРЕЛОМА С.В.  Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ще можете десь його повісити.

ПЕРЕЛОМА С.В.  …… можу повісити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Повісьте де тільки можна.

ПЕРЕЛОМА С.В.  Це є, питання вирішено. Тобто не зрозуміло ….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цим законом пропонується де ще поставити?

ПЕРЕЛОМА С.В. Ще не зрозуміло яким чином буде здійснюватися громадський контроль.

ПЕРЕЛОМА С.В.  Коли кажуть, що якісь люди будуть заходити до об'єктів газотранспортної мережі, ну це повне порушення правил технічної безпеки. В нас кожен працівник здає іспити і сертифікацію на право знаходитись на території, якщо буде надано право будь-кому ходити, ну це не нормально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По суті на сьогодні 62 точки в "Трансгазі".

ПЕРЕЛОМА С.В.  В  "Трансгазі" 20 незалежних…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це по суті контролюється вхід в кожну систему "Облгазу", так, з якістю газу?

ПЕРЕЛОМА С.В.  Так.  Це на транспорт і найбільших ГРСах, це обсяг прокачки годовий становить більше, ніж 50 мільйонів на сьогоднішній день.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І ви проти того, щоб даний законопроект приймати, виходячи з цієї інформації, так чи ні?

ПЕРЕЛОМА С.В.  Так. А також це буде дуже коштовно, бо кожен такий хроматограф без ПБВ по імпорту, а також встановлення робіт буде коштувати щонайменше 120 тисяч євро кожний. Якщо ставити, як ….. автори закону, це сотні таких речей, це буде доклади авторів і як результат, це буде збільшення вартості природного газу для населення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

НКРЕ, будь ласка.

МОРОЗОВА В.І.  Підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект чи Сергій Віталійовича?

МОРОЗОВА В.І.  Сергія Віталійовича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже приємно.

ПЕРЕЛОМА С.В.  Дякую дуже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую.

Будь ласка, Лев Теофілович.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ми надзвичайно підтримуємо ідею контролю якості газу, але, на жаль, даний законопроект абсолютно питання цього не вирішить. Оскільки є ДВН, як сказали колеги, який визначає, що якість газу має  бути, тобто не якість, а калорійність газу має бути 7 тисяч 600 і, по-моєму, 8 тисяч 600.

Я спілкувався з спеціалістами Івано-франківського нафти і газу, які розробили прилади, які перевіряють калорійність. Вони сказали, що нижче, ніж 7 900 вони ніколи не бачили.

Тому відповідно питання має бути інше. Нам треба ставити за мету те, що є в Європі: що люди мають сплачувати не за метри кубічні газу, а за калорії. І якщо ми до того дійдемо - і це, власне, має бути тою метою, - значить тоді питання… Власне, я зараз займаюся насправді розробкою тої системи, тобто я от спілкувався минулого тижня з колегами з Угорщини, в Угорщині стоять 300 лічильників калорійності газу в місцях, де може бути як би зміна якості газу. Це є в місцях приєднання до мережі від виробника, тобто від видобування, і також в місцях імпорту. Тобто є всього по країні 300 лічильників таких, і я думаю, що нам треба до того дійти. Пізніше є лічильники, які стоять, ну, в нашому аналогу до "облгазів", і як би на етапі заходження газу до "облгазу", і що… по-моєму, кожні 4 хвилини встановлюється якісь газу, чи 4 хвилини, чи 4 секунди, я от боюсь помилитися.

ПЕРЕЛОМА С.В.  4 хвилини – це режим реального часу.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Так, 4 хвилини. І фактично в людей стоїть лічильник на кубічні метри, але оплата відбувається в перерахунку на калорії. І фактично людині приходить лічильник, що ви спожили сьогодні, там, за цей місяць 100 кубів, але маєте заплатити, там, умовно 800 гривень, а на наступний місяць буде сто кубів, але маєте заплатити 750, бо це залежить від калорійності. Оце має бути мета цього.

Якщо ми розробимо законопроект, яким передбачимо, що розрахунок за спожитий газ має відбуватися не за метри кубічні, а за калорії, тоді відповідно це і буде успіх наш, а не оце, оскільки тим ми нічого не досягнемо. Ми тільки досягнемо підтвердження, що газ, який отриманий людьми в будинку, відповідає державній будівельній нормі. А на це витратимо шалені кошти, а результату, на жаль, не буде.

От, власне, я би хотів почути позицію міністерства і "Нафтогазу" щодо бажання і готовності йти в напрямку переходу на калорії.

ПЕРЕЛОМА С.В. Вже робимо. От у нас є ідея, ми вже декілька місяців працюємо, але тут є не тільки перехід на оплату по енергетичним одиницям, ще паралельна система, це перехід до так званих стандартних умов, тобто це залежність від висоти над рівнем моря і таке.... Тобто два ці нормативні документи ми зараз напрацьовуємо. Основна проблема, чому ще не видали, це як його зістикувати вже з існуючими лічильниками, які встановлені по країні, що дещо ускладнює цю роботу. Але працюємо і найближчим часом... Науку залучили, є відповідні інститути, наша наука "Нафтогаз", тому також...

_______________. Івано-Франківський, Львівський.

ПЕРЕЛОМА С.В.     Вся Україна.

_______________. Харків.

ПЕРЕЛОМА С.В. Буквально на початку цього місяця ми мали у Рівному проводили всеукраїнський семінар за участю .... наукових інституцій, хто працює в цьому напрямку, заводів-виробників, хто виробляє лічильники та інше устаткування, що буде задіяне в процесі, працюємо, також залучаємо найкращій європейський досвід у цьому .... Там буде змішана система, тобто буде і лічильник, який має бути сертифікований. Також буде методика перерахунку. В залежності від приведення  до стандартних умов по кожному конкретному місту і регіоні, де споживання. Бо  ми розуміємо, що тиск, наприклад, в Карпатах, де є висоти, він набагато більший, ніж ми маємо в Полтаві.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ольга Валентинівна, потім – Артур Леонідович.

БЄЛЬКОВА О.В.   По-перше, я хотіла би сказати, що треба подякувати  пану Юрію за те, що він вніс цей законопроект хоча б для того, щоб ми зрозуміли багато аспектів щодо якості газу, який сьогодні поставляється нашим споживачам. Разом з тим, я приєднуюсь до застережень, які були висловлені колегами, і хочу доєднати ще одну. От мені видається, що сьогодні дуже модно стало вспоминать громадськість і зобов'язувати її контролювати все, що вона може проконтролювати, а може думати, що вона може проконтролювати. От мені видається, сьогодні в Україні досить є міністерств, НКРЕ КП скоро стане дуже незалежним і дуже потужним органом. І ми чомусь покладаємо, ну, дуже високотехнологічну місію контролю якості газу, от ми тут за столом не можемо розібратися, як його там контролювати, на якусь незрозумілу от громадськість. Або  є органи по забезпеченню прав споживачів. От мені видається, що зараз буде подаватися новий законопроект, який узагальнить ці прогалини Закону "Про ринок газу", і було би правильно долучити вашу норму, вашу ідею щодо того, що хтось має це контролювати, але це має бути державний орган, на мій погляд. Це от моє застереження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артур Володимирович, будь ласка.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Ну, я хотел бы, первое, тоже поддержать: нормальная инициатива у коллеги Юрия. Так вот, я все-таки не согласен с тем, что, чем лучше калорийность, тем больше надо жечь газа, для того чтобы нагреть один куб воды. Чем больше калорийность, вот Сергей говорит…

(Загальна дискусія)

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. В моем понимании, что такое газ, который идет потребителю, - это метано-воздушная смесь. Так вот, от количества метана в кубе вот этой метано-воздушной смеси зависит, наверное, и его калорийность и этот… Ну, по-другому никак. Поэтому, чем больше метана в одном кубе и меньше воздуха и других там, которые там для запаха добавляются, этих…, то тогда он должен это… И, вот о чем говорит Юрий, на что направлено: для того чтобы газ был калорийный, или я видел, за что я плачу. Поэтому, наверное, Лев Теофилович здесь, конечно, прав. Направление правильное, смотреть по этому...

Я вам скажу, вот метана 35 процентов там максимум, то, что вот я, работая на предприятии, специально давал прибор – шахтный интерферометр. 35 процентов – это вот такое… зимой и……… Все остальное – это воздух. Для того чтобы считать кубы. И тогда оно говорит красным коптящим пламенем.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто ще? Олександр Георгійович, будь ласка.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. В мене є пропозиція-побажання. Шановні колеги, я вважаю, що між комітетом профільним, між Мінпаливенерго і "Нафтогазом" склалися дуже добрі, робочі стосунки в рамках пошуку, ну, певних рішень, там, законодавчих, які потрібні сьогодні для реформування енергетичного, в тому числі газового сектору.

І в чому проблема?  В тому що ми прийняли з однієї сторони Закон про ринок газу, а  з іншої сторони ми не бачимо сьогодні плану або  графіку…Ми говорили на цю тему… Розробки інших законопроектів, графіків, дат і відповідальних, хто над ними працює. От якби…

_______________. … питання.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.    Ні-ні, так я от хочу сказати, якби у нас було, якби ми чітко розуміли. Так, що, хто, коли, то ці питання, які ми зараз обговорюємо, можливо, вони вже були б імплементовані. Так, бо ми б розуміли, що ми над ними  працюємо.

Тому що я не хочу нікого обідити з "Нафтогазу", але пояснювати нам, що те, що пропонується колегами народними депутатами – погано, це не зовсім правильний шлях тоді треба пропонувати щось краще. Тому що реформувати йти по шляху реформ, вибачте, за… Може, трошки банальна така фраза, але я також підтримую і аплодую. Тому що піднялась дуже  серйозна тема вона актуальна для  кожного населеного пункту  по якості газу на сьогоднішній день. Але якщо ми не приймаємо цей варіант рішення, так, то ми повинні розуміти, а які ми приймаємо, і  коли  ми його приймемо. Тому що  у  нас ринок повинен запрацювати, я повторюю, до  1 жовтня 2015 року у нас залишилось, фактично, три  місці. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович і будемо завершувати.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я абсолютно підтримую пана Домбровського, але одна поправка насправді у  нас, на жаль, немає нормальної комунікації між  міністерством і  комітетом. Оскільки ми зараз піднімаємо питання, от зараз в рамках обговорення даного законопроекту, що треба  переходити на калорії. А ви кажете, що ви  там займаєтесь ми про це, взагалі, не знаємо.

Тому я би все-таки хотів, щоб якісь такі ініціативи десь ви, може, поширювали, щоб ми потім навіть, якщо у нас з'являються якісь законопроекти від вас, щоб ми вже були готові, що, дійсно, це напрацьовано, що це довго працювалося. Я, наприклад питанням калорійності  газу   займаюся сам же в останніх там три-чотири місяці, і я, якби дуже  багато в цьому питанні вивчив, не знаю чи дуже багато. Але от це, що кажуть колеги, що там  …….. домішаний наскільки мені розказували спеціалісти, що якщо там повітря домішувалось, то це були б вибухи. Тобто це тільки можна азотом, а азот  відповідно можна домішувати. Ну, в Україні немає можливості домішувати азотом у виключно там якомусь… Що, що? І азоту нема.

Тому фактично… А те, що якість газу різна, ну, насправді різна, бо різниця між 7600 і 8600 це величезна. І, якщо у нас в Україні ми платимо за там, ну, в середньому нехай 7900, а в Європі за калорійність там 8200, то ясно, що ми чайник закип'ятимо в різний час. Тому питання знову ж таки перейти на калорії, і тоді  будемо знати, що ми чітко маємо якість газу таку, яку маємо, але платимо у відповідності до даної якості. Ну, резюме тільки, щоби нас більше залучали, інформували про свою діяльність. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович, і завершуємо.

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Ну, я би хотів відповісти на ті зауваження, які були зазначені. Значить, щодо якості газу. В договорі, тобто в законі це не обов'язково прописувати, тому що у кожного споживача є договір, в якому чітко прописується ГОСТ по якому поставляється газ. Тому тут вписувати  якісь особливості немає необхідності. Щодо сьогодні перевірки на якість газу. Значить, ми прекрасно знаємо, що сьогодні ні один із органів захисту прав споживачів немає обладнання для виміру калорійності газу. І тому парадоксальна в Україні ситуація, коли сам постачальник, сам робить заміри, і сам виносить висновок про калорійність, про якість газу. Це абсурд, ніде такого не існує. Я поставляю і сам говорю це хороше чи це погане, а ви вірте мені на слово. Тому, щоби цю ситуацію виправити, ми повинні зробити. Те, що ви зауважуєте про те, що ми говоримо, що там хтось без допуску буде  доходити на ці підприємства, нічого подібного. Є сертифіковане обладнання, воно сертифікується, воно виставляється. Але дані цього обладнання повинні бути доступні в будь-якій формі для громадськості, для населення та інших органів. А також документи про сертифікацію того чи іншого обладнання, на якому воно вимірюється. Тому, коли ми говоримо про громадський контроль, ні в якому випадку не треба переводити це на такий, ну, на таку якби вашу дуже гіршу сторону, що це хтось заходить на режимні об'єкти. Нічого подібного, це різні речі.

Тому я вважаю, що на сьогоднішній день питання спірності щодо якості газу і навіть питання ціни, якщо ми вже говоримо про оплату, по скільки у нас сьогодні, дійсно, оплачується за кубометри, а не за калорійність, так? То питання  7800 чи 8200 –  це різні ціни. Це різна якість і різні ціни.

Тобто тут теж треба врахувати. Якщо ми по моніторингу …. за певний період побачимо, що поставляється по найменшій калорійності, то, перепрошую, може, треба переглядати тоді і тарифи навіть в цю сторону.

Тому, як на мене, треба менше звертати сьогодні на міністерство, ми знаємо його рівень, особливо нашого міністра Демчишина, з яким мали дуже багато спірних питань по багатьох питаннях. І коли я чую, що будь-яка пропозиція депутатів сьогодні, основне питання, чому його не треба розглядати, бо міністерство вже працює, то, я думаю, хто в цій галузі працює давно, той знає, що міністерство наше над цим питанням вже працює давно, років 10 або 15, але віз і нині там. Тому якщо сьогодні парламент і комітет не будуть задавати порядок денний, в тому числі і міністерству, то, я вважаю, ми не повністю виконуємо свої функції. Тому треба ці ідеї подавати, заставляти їх, долучатись до цих проектів, давати свої пропозиції і вносити це на порядок денний самого і міністерства в тому числі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую всім за виступи. Очевидно, що ми довго дискутували, тому що тема важлива, вона має місце. Ми обмінялися думками, нам  треба приймати формалізоване рішення. Що ми спочатку ставимо на голосування? Одне голосування, один варіант: підтримати за основу в першому читанні. Другий варіант: не підтримувати, відхилити законопроект за результатами розгляду в першому читанні.

Юрію Васильовичу висловимо повагу, поставимо його пропозицію спочатку на голосування. Хто за те, щоб підтримати за основу в першому читанні даний законопроект, прошу голосувати. Дякую.

Проти? Утрималися? Дякую.

Немає рішення за основу. Тобто це рішення, значить, виносимо на те, щоб відхилити його за результатами розгляду в першому читанні. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.

Соломонове рішення: на доопрацювання. Хто за даний варіант, прошу голосувати.

Хто – проти? Утримався? Дякую.  На доопрацювання.

Шановні колеги, порадимося по 8 питанню. Якщо ми його будемо слухати, то я просив би його розглянути після "Різного".

У нас були 2 ініціатора, щоб ми розглянули це питання сьогодні. Інформацію Мінпаливенерго стосовно стану виконання положень Закону України "Про ринок природного газу". Але немає голови підкомітету, я не бачу Лопушанського, він повинен бути на засіданні, він не казав, що він не буде.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. В адміністрації чи не в адміністрації, на засіданні немає. І автор був Ігор Насалик, Ігор Степанович Насалик, його теж немає.

_______________. В нас є пропозиція залишити ….

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Войціцька.

Письмову табличку я бачив, вона знаходиться…

_______________. У нас є вже розширена, можемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роздайте розширену.

Я думаю, що розглянути треба, коли будуть присутні ініціатори по даному питанню, тому що вони на нас можуть просто-напросто образитись, ми їх таким чином не поважаємо.

Немає заперечень? Немає. Переносимо на наступне засідання. Да, да, 8-е.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, "Різне". В "Різному" - перше - пропоную розглянути ситуацію по законопроекту 2055а вчора в залі. Я хочу трішки історію вам нагадати. Це по ліцензуванню, це у нас колізія виникла у зв'язку з двома законами: один Закон про ліцензування, який припиняє дію ліцензії 28 червня; інший Закон "Про ринок природного газу", який входить в силу 1 жовтня, і відповідним чином ліцензії діють.

У нас була подібна ситуація з законом,  яким ми визначали про порядок платежів з врахуванням зони АТО. І коли ми кричали, ми більше місяця голосували, місяць часу згаяли. В кінці кінців його прийняли. Я вам повинен сказати, що після цього законопроекту, наприклад… Хоч кричали, ряд членів комітету в тому числі, вибачте, я нагадаю, кричали, що там корупція.

Розрахункова дата на енергоринку є 15 число кожного місяця. Станом на 15 червня, за період з 15 травня по 15 червня завдяки цьому законопроекту сто відсотків розрахунки на енергоринку. До цього були розрахунки – 75-80 відсотків максимум. Це перше питання.

Друге питання. Виникає законопроект, який вчора розглядався 2055а, що там корупційного, розказуйте мені? Що корупційного, кажіть мені за цим столом? Коли ми кажемо про такі речі, давайте хоча б  ….. своїм словам давати. Якщо ми професійно розглядаємо питання, давайте професійно розглядати. Якщо ми займаємось політиканством, займаємось політиканством. Але у нас в комітеті практика, то займатись тільки професійність. Тому я просив би зараз ще прокоментувати ………. співавторів цього законопроекту, яким чином ми будемо діяти, тому що колізія залишається для учасників газового ринку, яким чином їм зараз працювати.

Пропозиції були у Ольги Валентинівни. Будь ласка, Ольга Валентинівна.

БЄЛЬКОВА О.В.   Насправді основна частина роботи була проведена у співпраці  саме  з НАК "Нафтогаз". І я дуже вдячна. Ліза підготувала для нас, ну, на моє запрошення таку записку, яка аналізує всі колізії. Але я дозволю собі зупинитися на основних.

Перше, якби ми не хотіли, у нас є колізія між двома законами: Законом про ліцензування і Законом про ринок природного газу. Так в одному Законі, а саме в Законі про ліцензування чітко вказується у переліку видів господарської діяльності, що транспортування та розподіл, ліцензування підлягають такі види господарської діяльності: "транспортування та розподіл природного газу, газу метану, вугільних родовищ і його зберігання у обсягах, що перевищують рівень встановленими ліцензійними умовами та постачання, крім постачання природного газу, газу метану, вугільних родовищ за нерегульованим тарифом". Ну, цього визначення уже, перше, немає в Законі про ринок газу, нерегульований тариф. Друге, у самому Законі про ринок газу ми визначаємо, що все постачання природного газу іде за ліцензією. Питання це також цікавий історичний експорт. Я особисто була проти ліцензії на постачання природного газу. Тому що європейські директиви не вимагають ліцензії. Але, з огляду на дискусії з представниками енергетичного секретаріату, нас переконали у тому, що ліцензія  у несталому ринку на  початку його… Ну  повинна бути для того, щоб породити довіру до тих, що… Нових іграків, які прийдуть на ринок. І тут всі ті, хто говорили про те, що ми  хочемо демонополізувати нинішніх постачальників повинні підтримати цю ідею. Разом з тим є окреме пояснення саме  Енергетичного Співтовариства про те, що   якщо немає ліцензії, то повинні бути спеціальні правила розроблені звітності і моніторингу ми їх не передбачували  в законі. Тому от як не крути один з цих двох законів має бути врегульований і змінений, як автор і  як основні рекламісти, скажімо там, Закону про ринок  газу, звичайно, ми унормовуємо Закон про видачу  ліцензій до цього закону про ринок газу. І запропонуйте альтернативу, якщо ви вбачаєте в цьому якусь корупцію.

Друга частина, тут є щодо повноважень за Законом про ліцензування, основні правила  щодо ліцензування  встановлюються Кабміном, і це напевно правильно щодо всього і всіх інших норм ліцензування. Але ж у нашому законі, який є більш спеціальним і йде у відповідності до третього енергетичного  пакету, там ми передбачили, що  це буде робити регулятор і ще й після консультацій з Енергетичним Співтовариством.  Тому відповідно ми  повинні внормувати і цю частину.

Крім того, є колізія щодо механізму переходу  на ліцензування за  новими умовами щодо термінів, от якщо у постачальника на 28.06 є ліцензія тільки на постачання за регульованим тарифом замість трьох місяців йому буде надано 5 місяців для проведення своєї діяльності у  відповідності до Закону про ринок газу. І тут теж наша пропозиція, як авторів, була внормувати певним чином, якщо  є якісь інші пропозиції ми готові їх розглянути. Підсумовуючи, я скажу таке,  що ми все ж таки наполягаємо, я наскільки розумію ви погоджуєтесь про те, що треба унормувати. Було підготовлено оновлену версію законопроекту ми її сьогодні  розішлемо, все ж таки я би просила разом  з цим аналізом  от подивитися уважно, якщо є альтернативи давайте  обговоримо тут у комітеті. Але  у мене таке саме прохання напевно як і у голови комітету.   

От, колеги, на минулому засіданні жодна людина не сказала, що це є корупція, не було висловлено жодних заперечень. І далі в залі ми сиділи, м'яко кажучи, ті, хто були в співавторах, впевнені в своїй ідеї, але нас обізвали корупціонерами. Ну хоча б з поваги один до одного, ну давайте хоча би домовимося до засідання комітету обговорювати ці питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попросив би висловитися Лізу Баданову, вона нам дуже допомагала при розробці законопроекту про ринок газу.

Як ви бачите вихід з цієї ситуації?

БАДАНОВА Є.В. Я скажу так.

Я б хотіла, можливо, зупинитися на проблематиці саме того аспекту, що пані Ольга сказала ….

Про що йдеться? Чому виникла, по-перше, необхідність застосування правки з голосу?  Тому що коли голосувався законопроект на комітеті, було написано, що він набуває чинності 28 червня 2015 року, це дата є чітко мотивована, це є дата набуття чинності закону новим законом про ліцензування. Що відбувається? Як тільки набув чинності 28 червня, цю дату треба запам'ятати, тому що вона є, вона вже стала дійсністю, 28 червня 2015 року згідно з законом про ліцензування нових ліцензій на постачання законопроект нерегульованим тарифом, вони втрачають чинність, вони перестають існувати як юридичною дійсністю, тобто їх немає, не має взагалі цих ліцензій. Добре, якщо ми кажемо, що ця діяльність не є ліцензованою, суб'єкти ринку можуть ….. свою діяльність, але це відбувається до 1 жовтня 2015 року, коли набуває чинності, точніше вводиться в дію Закон "Про ринок природного газу". І тоді виникає основна проблема, яку, на жаль, не можна розглянути на поверхні, це дуже складна юридична проблема.

Новим законом про ліцензування, він встановлює певний порядок захисту інтересів держави і інтересів інвесторів. Яким чином? Передбачається, що орган ліцензування затверджує умови ліцензійні і потім через 2, тільки 2 місяці вони набувають чинності. Тобто дається ці два місяці для того, щоб суб'єкт міг привести свою діяльність у відповідність із цими ліцензійними нормами. Але ця норма працює тільки тоді, коли в тебе ліцензія із самого початку. Якщо в тебе немає ліцензії із самого початку, тобі ці два місяці взагалі не потрібні.

А що вийде? Вийде, що, наприклад, НКРЕКП чи інший орган затверджує ліцензійні умови, поставив їх на стіл, пройшло два місяці, вони набувають чинності, а потім суб'єкти, в яких немає жодної ліцензії, мають іти до органу ліцензування за ліцензією. Жодний орган ліцензування трьомстам суб'єктам господарювання не видасть ліцензії в один день. Це зрозуміло, тобто питання... І прив'язка до 28.06., навіть до 27.06., тому що 28.06 ліцензії вже втратили чинність, вона є логічною, вона витікає безпосередньо і ніяким іншим чином із дати набуття чинності  новим Законом про ліцензування. Її не було до цього, тому що коли голосувався на комітеті, це було до 28 червня. І  було багато часу і в перший раз цей законопроект стояв на розгляді Верховної Ради, якщо я не помиляюся, чи 18, чи 17, чи 16 червня. Тобто він був, як ви пам'ятаєте....

_______________. ...черга....

БАДАНОВА Є.В.  Да, це був дуже такий день, там про вибори як раз розглядалося, тому просто до нього не дійшли руки. І вийшла така проблема, що .... законопроект, який вийде на заміну, про який казала пані  Ольга, він є більш пропрацьований, він є більш пропрацьований з точки зору того, щоб уникнути оцієї колізії і якось її по-людські пояснити, тому якщо, ну, оттака склалася ситуація.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хтось ще бажає висловитися? Сергій Віталійович, будь ласка.

ПЕРЕЛОМА С.В. Я хотів би додати дуже коротенько. З точки зору "Нафтогаз України" як господарчого суб'єкту, тобто НАК завжди працював, багато присутніх знає, ліцензія за нерегульованим тарифом. З 29 числа ліцензія автоматично анульована, але до 1 жовтня начебто і не потребуємо ліцензії. Якщо будуть розвиватися події так, як тільки що пані Богданова розповідала, а скоріше за все, це буде саме так, технічно не Кабмін, ні НКРЕ не зможе зробити швидше, НАК не буде мати жодної ліцензії – ні старої, ні нової за станом на 1 жовтня. Як результат, не маючи юридичних підстав для здійснення  діяльності за відсутності ліцензії, має бути припинити газопостачання усім категоріям споживачів. Це так, щоб було зрозуміло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Васильович, будь ласка.

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Дякую, що дали мені останній цей, бо я вже думав, що не дасте мені слова навіть. Але, тим не менше, так, ми заявляли…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми завжди даємо слово, завжди кажемо правду.

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Ну, спочатку дають членам комітету, а потім дають іншим. Це так, до відома.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми даємо завжди по порядку, хто піднімає руку.

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Ну, можливо, голова комітету не будете  перебивати  мене як члена комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви будете себе коректно вести.

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Я коректно веду і чекав, коли мені дадуть слово.

Значить щодо цього закону. Чому наша фракція голосувала проти, жорстко проти. Перше, ліцензійні умови на сьогоднішній день визначає до всіх ліцензій в Україні тільки Кабінет Міністрів  України. Це перший закон, яким ми хочемо цю функцію передати іншому органу. Це виходить за межі взагалі нормотворчої практики. Тільки Кабінет Міністрів  визначає ліцензійні умови на всі ліцензовані види діяльності. Це перше.

Друге, якщо ми вже приймаємо таке рішення, а воно виходить за межі загальної нормотворчої практики, то чому Комітет з промислової політики та підприємництва до повноважень якого входить   питання визначення ліцензування в Україні цей закон не переглядав на відповідність. Це є порушення навіть Регламенту вже Верховної Ради. І тут виникло питання, чому на цей комітет, Галасюк якого є голова, член нашої фракції, не попав   даний законопроект для розгляду, а одразу попав до сесійної зали. Це є два.

Третє питання. Ми прекрасно розуміємо сьогодні, що цей закон передбачає, що ці ліцензійні умови а відповідно і видачу ліцензій буде проводити НКРЕКП. По новому закону, який ми маємо проект, ми чітко бачимо, що там вони будуть видавати ці ліцензії на ринку і так далі, і так далі. Ну, давайте відверто говорити, що ми не створюємо сьогодні монстра, який і визначає ліцензійні умови, і видає ліцензії, і проводить штрафи і всі ті обмеження, які ніде  не…  Тобто і цей монстр, чи не є загрозою для нашого підприємства враховуючи, що Україна стоїть на великому рівні корупційності в газі, в електриці і так далі, іде перерозподіл власності. Тому ми, наприклад, проти того …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович, можна по суті як вирішувати цю проблему, а не лекцію, добре? По суті законопроекту, що ви пропонуєте для вирішення цієї проблеми? А не читайте нам лекцію про перспективи нашої енергетики.

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Тоді дослухайте. Якщо це вам  цікаво. Ви ж дуже довго керували…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Регламент півтори хвилин, вам  залишилось півтори  хвилини.

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Ви ж дуже довго керували цим комітетом, і, напевно, про корупцію в цьому комітеті ви знаєте найкраще в цій країні. Це так до вас відверто.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Васильович, ………. про корупцію у вашій фракції.

ЧИЖМАРЬ Ю.В.   Тому наша вимога…

Ну, ваша фракція сьогодні урядова, і мені здається, що по корупції до неї найбільше питань.

Тому наша вимога одна: ліцензійні умови повинен визначати Кабінет Міністрів – це перше питання, а не НАРЕКП і не інші органи, як ми.... Тому що це є сьогодні НКРЕКП, завтра буде інше міністерство, по іншим ліцензіям, і ми розбалансуємо цю систему. І ми буедщмо мати непрозорість у визначенні ліцензійних умов.  Тому у нас основна вимога: Кабінет Міністрів повинен залишатись єдиним органом, який визначає ліцензійні умови. Все інше, будь ласка, нема питань.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, Ольга Валентинівна.

БЄЛЬКОВА О.В.   Юра, ну, от зрозуміла ваша позиція. Я дозволю собі прокоментувати.  Коли ми подали цей законопроект, у вас були встановлені Законом і Регламентом два тижні подати альтернативний.

Філософія того, що ви тільки що сказали, є в протиріччя Закон про ринок газу. Ми проводили консультації і визначали, хто саме повинен встановлювати ліцензійні умови. І саме європейське енергетичне співтовариство дало нам коментар. Є окремий коментар по тому, що це не має бути Кабмін. Ми вже прийняли це рішення. То була альтернатива сьогодні для узгодження прогалин: або подати законопроект такий, як ми подали, або вашу версію, і ми з повагою віднесемося до неї.

При тому я особисто вважаю, що я як народний депутат, співавтор цього законопроекту, жодним чином не можу мати відношення до корупції щодо того, що Галасюк не розглядав цей законопроект. Отаке я відношення до цього маю. Але ж трибуни прозвучало так, що це законопроект лобістський, і хтось його там не розглянув.

Ну, пробачте, але Галасюк – дуже знана людина, він відстоює багато цікавих питань, і він міг би наполягти на тому, щоб його законопроект був розглянутий на комітеті. Цього не прозвучало.

Тому у мене до вас просто прохання: конкретизуйте, про кого ви говорите, у чому корупція? То це, можливо, Секретаріат Верховної Ради, але не шановна ваша колега Бєлькова. Розумієте?

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Ну, раз ви вжили моє ім'я, то це…

Перше, кожен законопроект переглядається на вміст корупційних можливості. Це закон чомусь не має висновку комітету Соболєва – це перше. Його не бачили ми. І якщо ви говорите про те, що ми не маємо говорити про  закон як про корупційний чи не корупційний, містить він ознаки корупційності чи ні. Так у нас, вибачте, це передбачено в регламенті, ми його на це і визначаємо. Тому моя думка, що в такій, в такій текстівці він буде корупційний. Ви згадайте той проект, який нам НКРЕКП подало лише, проект закону, що навіть їхні документи не реєструються у Міністерстві юстиції, не перевіряються на відповідність і юридичні…

_______________. (Не чути)

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Ні, чекайте, проект, який подали, так? Ну, і ми ж розуміємо, що він далі буде проштовхуватись.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович…

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Тобто в даному випадку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович, нам зрозуміла ваша позиція. Переходимо до суті…

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Наша позиція проста: Кабінету Міністру залишати цю функцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. … розгляду питання, а не намагаємось чтивом лекцій на незрозумілі теми.

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Вам незрозумілі?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, незрозумілі. Треба хоча б знати одну просту річ, що всі законопроекти на розгляд комітетом направляє Голова Верховної Ради, а не, а не члени комітету.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання перше. Тому що ми автори законопроекту. Ви сказали, що там є корупційна складова. Ми її через лупу там не бачимо цю корупційну складову. Є нагальне питання, по якому треба приймати рішення. Яка є пропозиція, шановні колеги? В мене прохання, щоб разом з секретаріатом комітету. члени комітету… Ольга Валентинівна, хто ще бажає попрацювати над цим питанням? Прохання до Лізи Баданової, щоб ми врахували всі узгодженості з Законом про ринок природного газу, який ми недавно прийняли і відповідним чином найближчим часом відпрацювали даний законопроект і внесли до сесійної зали. Щоб ми прийняли його за основу і в цілому на даному етапі, не чекали це, коли у нас не буде вже просто часу виправити наші помилки. Немає заперечень? Якісь інші думки альтернативні, крім особливої думки, яку ми чули? Немає більше? Немає. Я дуже…

Будь ласка.

_______________. Микола Володимирович, я підтримую це рішення і, вважаю, що буквально тоді як тільки буде підписаний новий законопроект, да, відкоректований, потрібно відправити його, там, як у нас там, в антикорупційний комітет для того, щоб не було ніяких, там, бажань в когось критикувати. Це раз.

І друге. Тоді другим комітетом, ну, рекомендувати для того, щоб знову не получилися проколи, Комітет промислової політики, для того щоб ми розглянули, потім вони розглянули і винесли в зал. Але зробити це максимально швидко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я не знаю, чому ……., ми за це розписуватися не можемо.

_______________. Ні-ні, рекомендувати, я маю на увазі, щоб…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гройсману будемо рекомендувати… Чи з Зайчука фішку будемо робити? Ну як ми це будемо робити?!

Як і друге питання: стосовно того, як розглядає антикорупційний комітет всі ці законопроекти. На одному з засідань я коментував, де були чіткі ознаки корупційні, в нас був висновок, що він антикорупційний. І в нас вал на сьогодні законопроектів, які вони не встигають просто розглядати. Тому що при такому валі визначити, чи антикорупційний закон, чи корупційний, - це фікція, шановні колеги, це фікція.

_______________. Якщо прозвучало з трибуни, давайте відреагуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо з трибуни будуть… На заборі теж щось пишуть, розумієте, Олександр ………? Вибачте за порівняння, але це все одно залишається забором. Тому треба реально реагувати на речі: вони адекватні чи неадекватні.

Шановні колеги, ще декілька питань. Міністр енергетики нас з повагою запрошує в поїздку в Полтавську області, село називається Котельва, 6 липня, де буде зібрання всіх фахівців, які займаються видобутком природного газу в Україні і будуть визначати, як стан в галузі покращувати. Тому, хто бажає поїхати, є відповідні координати, будь ласка…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. По моїм даним, там аеропорту немає, в цьому селищі.

Шановні колеги, порядок денний – він дуже короткий, тому що у нас все вичерпано, що ми маємо з вами розглядати, всі питання.

Тарас Іванович, будь ласка.

БАТЕНКО Т.І. Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги, відповідно до вашого доручення, до рішення комітету нашого, відповідно до виконання вимог Енергетичного Співтовариства щодо забезпечення Україною використання не менше 10 відсотків транспортних палив з відновлюваних джерел до 2020 року ми ініціюємо створення робочої групи з депутатів – членів нашого підкомітету з питань нафти і нафтотранспортної галузі, нафтопродуктів забезпечення і підкомітету з питань нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії і, можливо, що цю робочу групу очолить Ігор Степанович Насалик, в принципі він попередню згоду дав. І ми хочемо завтра зібрати таку робочу групу в цій будівлі, в цій залі, о 14:30. Тому запрошуємо всіх бажаючих, так би мовити.

_______________. (Не чути)

БАТЕНКО Т.І. По питанню біотанолу, ну і це питання, яке звучало на попередньому засіданні нашого комітету. Що правда, я побачив, що на порядку денному на …. липня у нас вже стоїть проект закону нашого колеги Сугоняки з проекції БПП щодо проекту Закону про внесення змін по дерегуляції по виробництву біоетанолу та гармонізації законодавства, то я думаю, що ми так само будемо запрошувати депутатів стосовно розгляду цього  законопроекту, ну принаймні об'єднання, напевно, всіх пропозицій в єдиний законопроект, щоб потім не було альтернативних і потім відповідно не затягувалося це питання до розгляду. Дякую.

Тобто 14:30 в цій залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. дякую.

Єдине тоді перейде в наступний порядок денний інформація, яка у нас стоїть сьогодні восьмим пунктом. Немає заперечень? Немає.

Які ще питання в "Різному", шановні колеги. Якщо немає, дуже дякую.