Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

від 22 квітня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету М.В.МАРТИНЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги.  Кворум є?

ДУДКІН О.М. 12.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу секретаріат обмежити кількість людей на засіданні комітету. Ми  готові всіх  бачити й вислухувати. Але, на превеликий жаль, ми технічно  обмежені в  приміщеннях. Коли є можливість, ми проводимо в більших аудиторіях. Сьогодні, на жаль, такої можливості немає.  Тому я просив би займати місця і закривати двері, щоб ми могли розпочинати роботу. 

Подумайте, якщо депутат присутній, може помічнику не бути присутнім. Немає депутата – помічник присутній. Якось відрегулюйте, я вас прошу.  Тому незручно, коли люди стоять…

Шановні колеги, по проекту порядку денного. Які є зауваження?

Да, пожалуйста, Артур Володимирович.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. У меня предложение включить в порядок  денный рассмотрение  вопроса  о постановлении регестр.№ 2282 от 03.03.2015 г. тем более там прошли уже сроки, и включить его в порядок денный, поставить одним из первых вопросов. Я передал письмо  профсоюзов вам на рассмотрение. ГОЛОВУЮЧИЙ. 2282, це що? Чому його раныше не включали?

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Это отставка  министра Демчишина.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ставимо на сьогодні, але після всіх питань. Тому що у нас перші йдуть складні питання і по слуханням, і по темі. Немає заперечень?

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Колеги, я обращаюсь к вам. Ну в общем-то градус, он довольно высокий. Шахтеры уже возле Кабмина. Я бы вот как представитель от народа, который избран формально, попросил бы не относиться так, как относится Президент, Премьер и министр топлива. Надо пойти на встречу людям для того, чтобы не давать повод им подтягиваться сюда и как-то влиять на работу комитета. Я думаю, это того не стоит. Давайте, моя просьба такая. Вам принимать решение. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, я вас дуже прошу. Ми ж не перший рік живемо, ми бачили великі страйки, маленькі страйки. Розуміємо всі проблеми. До них ми відносимося з увагою. Але я вимагаю не політизувати наше засідання. Я вам скажу свою точку зору по відставці міністра. Ми можемо це передати на рішення коаліції, крапка. Це не наша функція. Ми дійдемо, ми розглянемо це питання. Це, я вам кажу, моя буде пропозиція.

Ми розуміємо проблеми шахтарів. Сьогодні, на цьому тижні, вже двічі збиралися у Прем'єра по балансам, по електроенергії. Думаємо, що робити з вугіллям. І готові далі думати, працювати. Але політичні процеси є, вони від нас не залежать. Наше завдання – зробити так, щоб люди були з заробітною платнею, щоб використовувалося українське вугілля по нормальним цінам. Над цим ми готові працювати.

Ну, давайте по порядку, спочатку. Немає заперечень? Доповнення приймається, Артур Володимирович. Немає заперечень? Немає. Які ще доповнення до порядку денного? Немає. Перше питання: про затвердження рекомендацій комітетських слухань щодо проблем функціонування підприємств теплової генерації. Доповідач Підлісецький Лев Теофілович, голова підкомітету.

Будь ласка, Лев Теофілович.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Добрий день. Підлісецький Лев, народний депутат фракції "Самопоміч". Хотів би не затримувати довго часу. Тому я спробую коротко. 8 квітня відбулися комітетські слухання на тему "Проблеми функціонування підприємств теплової генерації". Відбулася відверта розмова і дуже довга. І я би хотів виділити якусь резолютивну частину і зазначити основні моменти, які були прийняті і доручені, які були  визначені за підсумком комітетських слухань.

На думку учасників комітетських слухань, без вирішення питань підприємств теплової генерації та вугільної галузі України підготовка до проходження осінньо-зимового періоду 2015-16 року буде ускладнена, а в перспективі може створити загрозу. З метою реалізації позачергових заходів щодо врегулювання нагальних проблем питань функціонування підприємств вугільної генерації, учасники комітетських слухань надали ряд рекомендацій нашому комітету, Кабінету Міністрів. Зокрема, Комітету запропоновано, причому запропоновано паном Мартовицьким, нашим колегою по комітету, звернутися до Ради національної безпеки і оборони України у зв'язку з загрозою національній енергетичній безпеці України внаслідок діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Також звернутися до Служби безпеки України з вимогою перевірити наявність зв'язку між рішеннями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і Міністерства енергетики вугільної промисловості України, та безпрецедентним збільшенням впливу Російської Федерації на енергетичну галузь України в умовах агресії цієї країни проти України. Кабінету Міністрів…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лев Теофілович!

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  …кілька пунктів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, щоб ми зразу може проговорювали ці пункти, по ходу?

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.   Ну, тоді, якщо проговорювати, я думаю тоді треба всі пункти зачитувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто зачитувати. Куди дінемося, треба відпрацювати. Ви зачитайте тільки ті, які вважаєте спірними. Ми їх проговоримо, проголосуємо. А потім,  у кого ще з колег залишаться питання,  вони скажуть. І ми вийдемо на їх обговорення.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.   Або давайте я тоді пройду ці основні, які я вважаю, що є найважніші…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Пізніше інші колеги, які запропонують зачитати інші пункти, які вважаю, також важливими і тоді ми зробим дискусію.

Отже, я зачитав два пункти, 1.1, 1.2, які стосуються Комітету, зобов'язань наших. І пункти, які стосуються Кабінету Міністрів, центральних органів і центральних органів виконавчої влади.

Значить, пункт 2.1 "Врахувати в прогнозному енергетичному балансі на 2015 рік проведення цін на українське вугілля до ринкових, а також передбачити можливе щоквартальне зростання ринкової ціна на вугілля з урахуванням імпортної альтернативи у визначенні необхідного тарифу для вітчизняних ТЕС, для покриття собівартості виробництва електричної енергії".

Пункт 2.5, зокрема, "Запровадити механізм пріоритетного включення до графіка покриття навантаження в Об'єднані енергетичні системи України генеруючих потужностей теплових електростанцій, які працюють на вугіллі газової групи з метою збільшення обсягу споживання вугільної продукції вітчизняного вугледобувних підприємств".

Пункт 2.7 і 2.8, я попросив пана Мартовицького  підредагувати, бо це була його пропозиція і мені здається, що по тексту треба попрацювати.

Пункт 2.10. Забезпечити в повному обсязі та вчасну підготовку підприємств паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 15-16 років.

Пункт 2.18. Оприлюднити звіт про результат службового розслідування стосовно укладання та реалізації контрактів на імпорт електроенергії з РФ до Об'єднаної енергетичної системи України та поставок електроенергії на тимчасово-окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

До речі, це вже не раз піднімалось це питання, але звіту ніхто й не бачив.

Пункт 2.21. Забезпечити своєчасність попередження НАК "Нафтогаз України" про відключення від газопостачання відокремленого підрозділу "Луганська ТЕС", який є стратегічним об'єктом електроенергії на 1,5 мільйонів мешканців регіону в умовах проведення антитерористичної операції.

Третім пунктом цього… цих рекомендацій є доручити контроль за виконанням рекомендацій підкомітету з електроенергетики та транспортування енергії, яким я керую, і також підкомітету з питань вугільної промисловості, і рекомендації направити відповідно у всі згадані інстанції.

Це коротко так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. …прокоментуйте пункти 2.7 і 2.8.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Я не понимаю, что по тексту здесь не походит? Здійснити заходи щодо збільшення обсягів експорту електричної енергії із забезпеченням створення умов для експорту в енергосистеми Європи, Республіки Білорусь та Республіки Молдова з урахуванням збалансованої роботи Об'єднаної енергосистеми України.

Тобто мається на увазі, коли в нас є профіцит електричної енергії, ми можемо отримувати за її продаж валюту. Тобто воно ніяк не заперечує.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. З метою недопущення збільшення обсягу споживання вугільної продукції, якої зараз в нас, на жаль, немає. Тому в нас недостатньо електроенергії. У разі виникнення дефіциту генеруючих потужностей вітчизняних теплових електростанцій.

Тобто у разі виникнення дефіциту ми, насправді, не можемо експортувати.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Правильно. Так это и говорится. Смысл понятен? Если у нас есть излишек электроэнергии, учитывая наличие угля на складах, предлагается экспортировать эту электроэнергию, зарабатывать валюту для страны.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, що зрозуміло редакційно треба відпрацювати це.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Так. Ну мені, взагалі, здається, що, можливо, цей пункт і можна прости зняти, оскільки проблема основна, яка обговорювалася, це недостача електроенергії в Україні в зв'язку з не завантаженістю і не можливостю забезпечення вугіллям.

І коли ми розглядаємо ці питання, і пишемо, давайте ми будемо збільшувати експорт електроенергії, це, звичайно, прекрасно, але воно, мабуть не зовсім на часі. Тому, звичайно, якщо буде надлишок, то треба його експортувати. Це зрозуміло. Чи треба зараз це зазначати?

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Ну, а почему это не обозначить? Как просто снять – так просто его и проголосовать…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми можемо голосувати. Єдине, що незрозуміло, як його виконувати. Все. Я буду голосувати за цей. Але як його виконувати? Мені зрозуміло, треба більше експортувати, треба більше робити. Як це зробити, я не розумію.

Це треба перевести нашу всю енергосистему, треба відремонтувати, мінімум, три лінії 750-х. Проект такий є в "Укренерго", я знаю, ним і займаються.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  І насправді, щоб експортувати в Європу, це треба об'єднати систему європейську. Згідно у нас з коаліційною угодою передбачено об'єднання до 2020 року. І це такий насправді досить амбіційний план.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, немає заперечень проти цього, що збільшити експорт по можливості, по можливості. Немає, так.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. У мене зауваження є, що імпорт електроенергії це має бути крайній захід, що для уникнення відключення. Тобто в принципі стимулювати імпорт, зазначаючи, що він має бути ціна не вища. Якщо навіть ціна імпорту дорівнює ціні українського виробництва або навіть на копійку дешевше, все рівно я вважаю, що перевага має бути українському, українській електроенергії, оскільки там є і вугілля, там є зарплата людей, там є податки українські. Тому не зовсім як би коректно це…

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Зачем вы говорите так, почему мы сейчас покупаем за 85 копеек, а у своих покупаем за 73. Я и говорю за то, чтобы уравнять стоимость импортируемой электроэнергии с нашей, когда она не должна ниже.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Ну, давайте ми може перефразуємо, напишемо: максимально зменшити імпорт. Але це ж справді не є питання Верховної Ради. Ми не можемо це регулювати. Тобто є і системний оператор.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Ми – профильный комитет, и мы должны обсудить…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артур Володимирович, дивіться, одне елементарне питання. Я за те, щоб у нас був імпорт. Але в нас будуть випадки, коли це там технологічно потрібно буде, і ціни нам зроблять вищі. От що нам робити тоді? І система не балансується. А ми тут такої… зараз ідемо.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Я думаю, быстрее бы это сделали. Ну так не делают.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, давайте теж переформатуємо, да. Що допускати імпорт електроенергії при технічній необхідності чи якось…

(Шум у залі)

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Может быть доработать. В основу ложится то, что цена нашего киловатта не должна быть ниже, чем…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не предмет роботи Верховної Ради  - ціна кіловата. Ми не можемо, це контракти заключаються.

Я вважаю, що вона в два рази повинна бути меншою. Але є на ринку ситуація, колись газ коштовував 500 доларів, зараз він коштує 248 доларів. Це від нас не залежить. Просто пишемо ті пункти, які відразу Мінпаливенерго із задоволенням прийме і перегорне сторінку.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Я ж не возражаю. Пусть Мартовицький даст предложение – доработаем. Не вопрос. З тієї точки зору, що допускати імпорт електроенергії при технічній необхідності. Це треба відпрацювати вже з фахівцями.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Согласен. Давайте доработаем.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, до вас питань більше не було в процесі обговорення.

Ще, які пункти ми повинні обговорювати?  Будь ласка, Дмитро Вовк.

ВОВК Д.В. Оскільки парламентські слухання були щодо питань функціонування підприємств теплової генерації, дивує, що у генерації немає жодних питань і звернень. В пункті 2.1, наприклад, врахувати ціну вугілля українського на ринковому рівні, але ринковий рівень в жодному пункті не проговорено. Ми розуміємо, що у нас тут є представники на 70 відсотків теплової генерації, на 70 відсотків виробників вугілля. Тобто необхідно тоді визначити, що є ціною і який вплив буде на споживачів.

Останні тезиси, що я чув від з'їзду, встановити ціну вугілля 2100 гривень проти поточних 1100, це означає додати в кишеню 20 мільярдів гривень. Треба розуміти тоді причини зростання вартості вугілля з 1100 до 2100. Можливо, вернутися до теплової генерації, розкрити в зв'язку з чим зростає ціна вугілля.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я знаю ваше такое отношение к компании …., но я сейчас, как раз говорю о тех предприятиях, здесь в том числе говорится и в первую очередь, которые являются государственными полностью на 100 процентов, Львіввугілля і Волиньвугілля. Если вы установили цену 2100 для импортного угля от 1700 до 1100, то для того чтобы иметь возможность рыночных отношений, пожалуйста, устанавливайте и приобретайте уголь по такой же цене у Волынских, Львовских, Селидовских и Красноармейских шахтеров. Вот и все. Сделайте полторы тысячи на американский уголь или на южноафриканский, пусть будет там рыночно, пусть будет конкурентная цена. Вы же не даете шансов прямо заключать договора, тоже о которых говорятся, нашему производителю. И не важно какая там собственность ……. ли это, или это государственная, мы согласно Конституции все имеют равные права: и частные предприятия, и государственные, и от этого надо… Вот, вот это… Да, а если цена… На цену влияет качество продукта, теплота сгорания, сера и так далее.

ВОВК Д.В. Я пропоную звернутися до Антимонопольного комітету, також, щоб перерахували фактори зростання ціни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, знову, звертаючись до цін. Я за це голосувати не буду. Це не наш предмет. Формулюйте як хочете це питання.

Я назву іншу проблему, яка існує. При ціні на вугілля в 1100 гривень, 110 гривень, якщо не допустити збитковості теплової генерації при тому, що вона на кінець року буде мати 1,07, якщо я не помиляюсь. Так чи ні? Дмитро Володимирович.

ВОВК Д.В. 1,12.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1,07. Я кажу інші речі. 1,07 і ціна оптового ринку електроенергії буде 1,17, яке передбачає ріст спочатку року більше 40 відсотків, якщо я не помиляюсь.

За всі попередні роки ми не допускали ріст електроенергії більше, як на 20 відсотків.

Апелювати зараз до імпортного вугілля, того, що долар став набагато дорожчий і тому подібне, у нас 90 відсотків країни чи навіть більше - 95, вони не по доларам рівняються, по гривням. Якщо ми збільшимо ще вдвічі ціну на вугілля, значить, ринок підніметься ще вдвічі. Ми допустимо підняття ще на 80 відсотків, а не на 40.

Наслідки наступні. Електроенергетика має долю у валовому національному продукті 10 відсотків. І порахуйте, яку інфляцію ми в країні закладемо. Тому тут не буде ніяких чудес.

Зараз ідуть перемовини. Там виробники електроенергії, Кабінет Міністрів, прем'єр проводив нараду, профсоюзи свої думки принесли. Я вважаю, що повинні і Президент, і прем'єр до них прислухуватись. Повинна на це зважувати Національна комісія, міністерство і тому подібне, і вийти на певний компроміс. Але компроміс, це не наше питання. Питання не нашого комітету.

Розуміння ринкової ціни не існує. В країні розуміння ринкової ціни на вугілля не існує, тому що у нас немає ринкової інфраструктури для вугілля. Її треба створювати.  треба робити ринок вугілля. Але його треба створювати. його на  сьогодні не існує, і це є проблема.

З другої сторони, всі виробники повинні працювати з плюсом: і вугледобувні підприємства, і  теплова генерація, і …., і …….., і інші поменші теплові генерації. Вони повинні всі працювати с плюсом. Надскладна задача, яку ми повинні збалансувати. Перший крок зробили уже, перший баланс розіслали на цьому тижні. З понеділка, я думаю, всі його отримали. Це проект балансу, не баланс. Зараз треба його  доробити, терміново доробити до кінця цього місяця, щоб ми вже вийшли з цього клінчу, в якому знаходимося на сьогодні.  І сама велика буде проблема в самих тяжких шахтах. Це шахти, до речі, не ……. самі тяжкі, а ті, що позалишалися під Мінпаливенерго на сьогодні, де ціна буде вугілля  дорожча навіть, чим 1500. І на це грошей в бюджеті  немає. Як вирішувати це питання я теж поки що не знаю. Ну давайте не входити в роботу, яку ми не  можемо виконати, давайте писати те. що ми повинні зробити.

Так, шановні колеги, якщо немає по іншим пунктам заперечень, я  хотів би пройти, щоб ми підтримали чи не підтримали  ті пункти, які озвучив Лев Теофілович, зокрема.  

Пункт 1.1. Звернутися до Ради національної безпеки  і  оборони  України у зв'язку з загрозою національній безпеці і тому подібне.

Пункт 1.2. Звернутися до Служби безпеки….

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Микола Володимирович, вибачте, будь ласка. По пункту 1.1 формулювання незрозуміле і  не було жодних конкретних претензій. Тому я пропоную його  поставити на голосування – виключити.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте я закінчу, а ви потім прокоментуєте. Добре?

Звернутися до Ради національної безпеки  і  оборони  у зв'язку з загрозою національній енергетичній безпеці України  внаслідок діяльності Національної комісії,  що здійснює державне регулювання у сферах енергетики  та комунальних послуг Міністерства енергетики і вугільної промисловості.

Пункт 1.2. Звернутися до Служби безпеки України з вимогою перевірити наявність зв'язку між рішеннями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики  та комунальних послуг і Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Ну, тут більше по прокурорські написано.

Я пропонував  би переформулювати ці два питання в одне. Звернутися на засідання Ради національної безпеки та оборони, розглянути питання енергетичної безпеки країни, підготовки до опалювального сезону 15-16 років з залученням таких, таких, таких відомств, а також проаналізувати енергетичні стосунки з Російською Федерацією. От щось подібне треба сформулювати.

Коректно, нормально і теж саме буде дивитись. Немає заперечень?

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Нет возражений, главное, что бы по сути осталось понятным, и мы понимали, как будем…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Основне звернутись, щоб відбулось засідання Ради національної безпеки з цього питання. Немає заперечень?

_______________. (Не чути) 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Дякую.

Пункти 1.1, 1.2 переформульовуються.

_ ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  А може там……. здійснення впливу Російської Федерації на……

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж сказав, що вказати Росію обов'язково. Хоча з моєї точки зору вона зменшується.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Вона зменшувалась доки не почала збільшуватись.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Газу менше, перетоків зараз майже немає, ядерне паливо замовляємо уже потрошку більше на Заході, так що тут таке.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вугілля. Вугілля Росія нам не дає навіть, якщо ми хочемо в них купити.

Так пункт 2.1, я не розумію, що з ним робити. Ринкові ціни, вугілля.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я хочу, хочу вам объяснить, ну чтобы было понятно. У меня такое впечатление, что вот цена на украинский уголь, она доводится обратным счетом. Вот если доведенная цена на генерацию 73 копейки, вот оттуда и считают, и…… на уголь, вот сколько осталось 1100, столько и осталось. Там 63 процента доля в общей структуре килловат. Да? Или сколько? 69?

ГОЛОВУЮЧИЙ. 70 в структуре себестоимости.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  70. А то, что осталось довели… доведут 60 копеек, значит, стоимость будет 900 гривен тонна. То есть у меня такое впечатление. Я не знаю, там как вы считаете? Почему уголь стоит столько?

И, с другой стороны, если уголь стоит полторы тысячи гривен, а я знаю, что есть 2 тысячи себестоимость на государственных шахтах, это один уровень дотации господдержки, если он будет стоить 1100 этой господдержки больше. Нужно смотреть.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артур Володимирович, от ціна вугілля, ми не вирішимо ніяк, це шлях, знову таки до нашого засідання, в нікуди. Що я пропоную. Рекомендувати Кабінету Міністрів, ну, Мінпаливенерго разом з НКРЄ терміново до кінця місяця затвердити паливний баланс, оце, що нам треба. Він не можливий затвердження без абсолютно ніякого компромісу, компромісу не буде він не буде затверджений. Він не приймається спочатку року, ми запізнюємося з ним, тому що немає компромісу між НКРЄ, між Мінпаливенерго і між самими великими гравцями електроенергії. Тому, це ми можемо рекомендувати і вимагати потім і з уряду, коли вони будуть виступати, і інші речі.

Домовились?

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Домовились.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переформульовуємо.

Пункти 2.7, 2.8 ми пройшли з вами.

Пункт 2.5, ще стоїть. Запровадити механізм пріоритетного включення до графіка покриття навантаження ..... України генеруючих потужностей теплових електростанцій, які працюють на вугіллі газової групи, з метою збільшення обсягу споживання вугільної продукції вітчизняних вугледобувних підприємств.

Я, наприклад, "за" двома руками за цей пункт. В когось є інші точки зору?   Дмитро Володимирович.

ВОВК Д.В.  Можливо, збільшити загрузку АЕС. Чому газову групу робити в пріоритет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що їм треба зарплату платити, Дмитро Володимирович. Повинна працювати. Якось треба гроші збирати на зарплату шахтарям. Отаке ще буває. Якби шахтарів брати тоді на роботу на півставки на атомні станції, тоді, можливо, ваше рішення пройде.

_______________. Микола Володимирович, можна ще в підтримку…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Приймаємо. Пункт 2.5  приймаємо.

У членів комітету немає заперечень? Немає. Ідемо далі.

2.10. Забезпечити в повному обсязі та вчасну підготовку підприємств паливно-енергетичного  комплексу до осінньо-зимового періоду 2015-2016 років. Пункт ні про що, це в першому пункті, при зверненні до засідання Ради  Національної безпеки. Правильно? 2.10 прибираємо і враховуємо його в першому пункті.

Пункт 2.18. Оприлюднити звіт про результати службового розслідування стосовно  укладання та реалізації контрактів на імпорт електроенергії з електросистемою  Російської Федерації та … України для поставок електроенергії  на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. 

Заперечення є? Немає. Залишаємо.

Пункт 2.20. Створити умови для поставки вугілля  із територій де органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі  свої повноваження. А також забезпечити координацію  та посилити взаємодію енергопостачальних підприємств з керівництвом  Антитерористичного   центру при Служби безпеки  України на території Донецької та  Луганської областей з подальшим погодженням подальших маршрутів руху бригад для проведення аварійно-відновлювальних робіт на пошкоджених електромережах. 

Що скажете? 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Хотілося б  зрозуміти в який спосіб створити умови для забезпечення вивозу цього  вугілля. Один спосіб – це напевно, що з тієї території вигнати терористів і загарбників, от в такий спосіб. Тобто як в інший – не знаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, це  питання, на жаль, має  дуже суттєву економічну складову і ще більшу політичну складову. Всі ми прекрасно знаємо, що вся антрацитова  група, яка потрібна для половини наших теплових блоків, вона знаходиться в території, де влада на сьогоднішній день її не контролює.

Як всі ми знаємо, що на сьогодні з цієї території вугілля йде. Мало того, це вугілля в проекті балансу, я бачив, що воно заплановано, що воно повинно йти. Це вугілля якщо брати, воно для держави буде набагато дешевше, ніж купувати за імпортом. Я дивився недавно ціни. Скажімо, при базовій калорійності в 5800 зараз ще можна купити дешево вугілля, це 78 доларів. Якщо на 78 доларів з вами перемножимо, це ми получимо, отримаємо без перевалки, да, на рівні вугілля 1800 і вище, да, враховуючи те, що ринок буде рости далі тільки вверх. З цієї зони ми можемо вугілля отримувати. На сьогодні отримують по 1100, якщо я не помиляюсь, на "Центренерго". Це ті поставки, які йдуть на сьогодні. Це вам економічна складова.

Інше питання, що треба допускати таке фінансування, якщо гроші йдуть на зарплати шахтарям і на виплату податків, чому не платити? Це моя точка зору. Давайте зараз продискусуємо і правильно сформулюємо це питання. Скажімо, ДТЕК той же має відношення до двох дуже великих об'єднань: Ровеньки і Свердловка, де дуже гарне вугілля. І воно треба реально для їхніх же станцій, які стоять на українській стороні і повинні працювати на сьогодні. І треба готуватися до зими, це вугілля завозити.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  2 миллиона, которые были добыты до оккупации, лежат на складах. И 2 миллиона, которые были добыты, положены на склады, и за них заплачены налоги .…. в Украине. Я думаю, что надо поддерживать…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине в мене прохання, з вашого дозволу ми дофурмулюємо, як ми бачимо розрахунки, через кому там. Для-для там, при умові фінансування зарплат, податків і так дальше. Воно правильно, ну, політично виглядало.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.   Хорошо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2.21. Забезпечити своєчасність попередження НАК "Нафтогаз України" про відключення від газопостачання відокремленого підрозділу Луганська ТЕС, "Східенерго", який є стратегічним об'єктом, генеруючим енергію для півтора мільйони мешканців регіону в умовах проведення Антитерористичної операції.  Я не розумію, чому цей пункт записано, але не бачу якихось заперечень… своєчасно?

Діденко І.М. Микола Володимирович, пункт записано він декларативний, але зміст відсутній, немає відключення без попередження. В залежності від групи споживача, є певна кількість днів, яка минає з моменту попередження до моменту фізичного відключення, інакше це не робиться. Тобто, що мається на увазі, чи якесь подовження терміну, що їм треба, якийсь окремий більший час для того? Але … при постійному контакті, якщо є там якісь відключення по будь-якого з його генерації, то пан Бутенко підтвердить, що ми тримаємо в курсі постійно. Тобто, я не розумію змісту?

Громко Я.А. (Не чути)  … несколько слов. По поводу газа ситуация… почему этот пункт, мне кажется, должен находиться, в протоколе, потому что вопрос поставки газа, бесперебойной поставки газа – это вопрос … безопасности самой станции.

Что касается, действительно, …. правила, они придерживаются, они заранее сообщают, но возникла сейчас сложная ситуация в связи с той постановой, которая вынуждала всех поставщиков покупать газ в НАКе, учитывая сложнейшую ситуацию, которая сложилась в тепловой генерации связанная с очень низким тарифом станции, собственно говоря, испытывают сложности с ликвидностью, расплачиваться с этим газом нет возможности, на фоне растущей задолженности …  тепловой генерации исчисляемого … более 5 миллиардов гривен, то есть, получается замкнутая цепочка.

Мы обращались с письмами и в НАК и в министерство с просьбой принять какое-то решение, пока тепловая генерация не вернется в состояние способности заплатить за те долги, которые возникли перед НАКом, чтобы не отключать, потому что это безопасность энергосистемы. Но на сегодняшний день, министерство необходимых постановлений не выпустило, НАК вынужден был действовать в рамках тех правил, которые существуют, и по факту на сегодняшний день все наши тепловые электростанции, они отключены от газа, то есть газ не поступает. А что касается непосредственно проблемы с ………, почему она, собственно говоря, вынесена? Я расскажу, потому что она на сегодняшний день работает ………, то есть нет связи с энергосистемой. Если в случае луганская станция садится на ноль, то есть отключается, то полтора миллиона людей остаются без света. Если другая станция, она не может, то как-нибудь там еще балансировка. То в контексте луганки это особенно актуальная проблема. Это что касается вопроса по газу. У меня не было возможности прокомментировать раннюю дискуссию, я хотел просто папу слов еще сказать.

По поводу прогнозного баланса, о котором вы сказали, мы видели проект, на сегодняшний день тариф тепловой генерации  ……… 92 копейки, а не 107. Более того, хочу обратить внимание, что текущие версии прогнозного баланса представлены НКРЭ, тариф тепловой генерации в мае 75 копеек, при этом тариф для гидроэлектростанций 85 копеек. Соответственно на сегодняшний день та логика, в которой действует НКРЕ, предлагая свое виденье ………, она абсолютно не работает и не балансирует тепловую генерацию. Мы прошли первый квартал на обещаниях, что тепловая генерация будет сбалансированная, по факту этого не произошло. По факту, что произошло, что тепловая генерация прост-на-просто такими действиями НКРЕ, она заводится до края банкротства.

Вопрос цены угля, на самом деле, так как он представляется НКРЕ, это не совсем корректно. Почему? Потому что на сегодняшний день говорить о том, что надо посмотреть какая себестоимость у одного крупного производителя и это является отправной точкой, не корректно. Потому что когда произошли события, связанные с ……… и нужно было импортировать, и было совещание в министерстве в августе месяце/

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сколько вам еще надо времени, чтобы вы закончили?  Как можно короче, пожалуйста.

Громко Я.А. Я закончу, я просто хочу, чтобы была услышана еще другая позиция. То вопрос не стоял, было принято решение  импортировать российский  уголь по 80 долларов потому, что нужно было спасти  систему. На сегодняшний день  ситуация еще хуже,  но почему-то решения, которые необходимы для балансировки, они не принимаются. И то, что пункты занесены в протоколе они, на самом деле, очень актуальны.  И я бы не хотел, чтобы язык конечных формулировок, он был бы  размыт какими-то общими фразами, которые бы  уводили от понимания  того, что если сегодня прогнозный баланс не будет принят согласованно всеми сторонами. 

И я здесь поддерживаю ваш тезис, что … баланс должен быть принят, но он должен быть согласован не только  НКРЭ, но и ключевыми участниками  рынка – это тепловой генерацией.  Так как это было сделано в рабочей группе, результатом которой,  был  протокол  при министерстве. И в ней было определено,  что во втором квартале тариф должен был быть  гривна  12, а не 75 копеек.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Я прошу, НАК "Нафтогаз",  2.21  пункт залишаємо  і зверніть увагу на Луганську ТЭЦ – це перше питання.

Друге. По балансам по  всьому ми поговорили, але не хочу до цього повертатись, тим паче – це окрема дискусія. Єдине можу сказати, що я наприклад, баланс побачив   пізніше, ніж побачив … Так?  … побачив зранку в понеділок, а його побачив … Коли? В обід в понеділок, о  12-й, чи о першій годині дня. Так що, це говорить про те, що і міністерство, і НКРЭ  намагаються поєднати якимсь чином, і знайти компромісні рішення до цих питань.  А 75 копійок, більше,  чи менше… Знову таки, зараз ми до дискусії не дійдемо.

Шановні колеги, всі зауваження ми пройшли, які були і їх сформулювали. По іншим  пунктам рекомендацій - не було зауважень.

Діденко І.М. Можна?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  будь ласка.

Діденко І.М.  Значить, в мене до пункту 3.4 стаття 3-я. "Про заходи спрямовані на забезпечення   сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного  комплексу". Значить законом і проектом передбачається  формування спеціального фонду…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас немає такого пункту, я не знаю, що ви за документ дивитесь?

Діденко І.М.  Дивлюся закон… проект Закону…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка,  ви дивитесь не той документ, ми інший документ обговорюємо.

Шановні колеги! Немає зауважень? Немає. Хто за те, щоб прийняти документ в цілому з висловленими зауваженнями? Хто - "за"? Дякую. Проти? Утримались?  Приймається одноголосно.

Наступний у нас Закон по якому у мене страшенне бажання прийняти рішення і проголосувати швидше його в залі, закон 2214 (друге читання). проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (реєстраційний номер 2214) (друге читання). На жаль немає Войціцької Вікторії Михайлівни, вона знаходиться у відрядженні вона займалась цим питанням, але вона працювала з заступником міністра вугілля та палива Діденко Ігорем, він нам доповість. Я поки, у нас тут на вступному декілька вступних слів вам скажу.

У вас знаходяться на руках матеріали, хочу коротенько прокоментувати самі вразливі місця і чому так зроблено.

Коротенькі тези до даного законопроекту, який ми розглядаємо на комітеті вже третій чи четвертий раз, якщо брати перше читання.

Поправки 10 та 15 стосуються заборони відключення безпосередньої оплати.

Ключовою є врахована поправка Олени Бабак, номер 12 та інші супутні до неї. Тому вони не враховані чи враховані частково. Поправки 30 та 31 стосуються змін до Закону 2711. Це законопроект, ви знаєте, чого стосується, неможливість банкрутства державних підприємств, МВФ …….категорично, що всіх вписати.

Позиція, яку я пропоную втримати. Шановні колеги, якщо ми зараз відпустимо законопроект (2711), зокрема по Енергоатому, який дає на сьогодні більше як 50 відсотків електроенергії, ми просто не підготуємось до зими. І це просто їхня вредність.

Враховуємо все. Ми раніше давали право Кабінету Міністрів визначати кого враховувати, кого не враховувати в Законі 2711, зараз залишаємо тільки Енергоатом.

Наступне питання. Поправка 38 стосується продажу права вимог боргів, це відпрацьовано з "Нафтогазом" і погоджено з Войціцькою. Так чи ні, Юрій Миколайович?

 Діденко І.М. 38, 43 об'єднано ……… За виключення тих…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз закінчу, а потім повернемося.

Поправка  43, Бабак Олени. Наполягає вона на цьому, це стосується заборони продажу вимог боргів теплопостачальних та тепло-генеруючих підприємств. Це не узгоджується з попередньою поправкою 38 і категорично заперечує "Нафтогазу", і валютний фонд.

Підлісецький Л.Т. …компроміс між тими двома.

Діденко І.М. Так, все правильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Почекай, дай закінчити.

Поправки з 56 по 96 стосуються внесення змін до закону про виконавче впровадження, це погоджено з НАК "Нафтогаз". Якщо ви пам'ятаєте, ми коли робили першу табличку, там стосовно виконавчої служби ми виписали норми, які стосуються не тільки НАК "Нафтогаз", а всього юридичного поля країни. Зараз Мін'юст переробив і до цього питання немає заперечення ні у НАК "Нафтогаз", ні у Міжнародного валютного фонду.

Поправка 101 Войціцької щодо економічно обґрунтованих тарифів, погоджено відхилити за умови врахування поправки 38, крапка. Я доповідь закінчив.

Хто далі коментує? Лев Теофілович, будь ласка.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Тут, на жаль, немає ні Войціцької, ні Альони Бабак, тому я знаю, що вони працювали з "Нафтогазом" і є пропозиція, компромісна пропозиція стосовно продажу прав на вимоги ……… Фактично тут врахована поправка 38 і додатково є пункт 13, де зазначено, що заборгованість тепло-генеруючих і теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року і там в дужках з урахуванням пені, штрафів, всього решта, не погашено станом надати набрання чинності Закону про внесення змін до цього закону, підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на строк до 24 місяців відповідно до законодавства на підставі договору звичайно, за умови погашення теплогенеруючим та теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ спожитий до 1 січня 14-го року з урахуванням пені і всього решта. І це є в термін до 1 серпня 2015 року. Це насправді компромісний може бути. Єдине є велике прохання і наполягання все-таки пені в цьому пункті вдвох місцях все-таки їх зняти і, ну, просто скасувати, оскільки ці пені, штрафи були нараховані… Тобто є пропозиція така. Що заборгованість, яка виникла за спожитий газ з 1 січня 14-го року до 31 грудня 14-го року, підлягає реструктуризації за умови погашення всіх боргів на станом на 1 січня 14-го року без врахування пені. І тут без врахування пені і тут без врахування пені.

Перелома С.В. Микола Володимирович, ну, по-перше, так, дійсно точилися дискусії навколо цієї пропозиції, що важко тепловикам одразу погасити, тобто НАК був готовий піти на зустріч і розглянути можливість реструктуризації терміном до 24 місяців заборгованість, яка виникла за спожитий природний газ у 2014 році. Дійсно за умови того, що не буде боргів, зараз розрахуються тепловик до отримання реструктуризації, він має розрахуватись по боргах, що виникли за природний газ спожитий до 1 січня 14-го року.

Проте, ми наполягаємо на тому щоби погашалися і пені і штрафи, то є норми Цивільного кодексу, це перше.

НАК не хоче держатися на прокурорський нагляд, я перепрошую, але це реалії життя.

І третє, всі ці штрафи, пені по тим судовим процесам, які вже скінчилися, де винесені рішення суддів, які вступили в законну силу, вони відображені в бухгалтерському обліку, вони пройшли аудит. І ми жодним чином не пояснимо ні банкам кредиторам, ні Міжнародному валютному фонду, ні іншим нашим контрагентам, з чого в нас падає валюто баланси. Ну, це не є розумно.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Насправді ви не будете наражатися на прокурорський нагляд, якщо це буде  визначено  законом. Тому це відповідно для вас як би індульгенція від того.

А друге питання. Якщо ви готові продавати з дисконтом борги, це фактично є де-факто списання, так, тобто утримання зменшення валюти балансу і отримання менше коштів, то чому ви не можете списати пені і штрафи для визначеної категорії споживачів?

Перелома С.В. А чому ми вважаємо, що дисконт буде  менше… більше… ніж розмір пені і  штрафів. Тобто дисконт – це прозора процедура, яка  визначає  ту вартість, за якою борги будуть продані. Яка вони буде, ні я, ні ви сьогодні ми не знаємо і не можемо визначити. Визначать торги окремі. Пені, штрафи є… Перше,  вони передбачені  були договором і були свідомо з того,  що вони будуть, якщо не буде розрахунків.

По-друге, є рішення судів, які вже відбулися і відображені в бухобліку. По-третє, на ці борги багато років НАК входить до банків, як  державних, так і недержавних, залучає кошти і сплачує  відсотки. Ми будемо платити відсотки, як НАК "Нафтогаз", державна компанія,  за тепловиків. Різної форми власності. Приватних також. Де в цьому логіка, я перепрошую, я не розумію. Тобто наша позиція в тому, що мають лишатися  пені і штрафи. Ті тепловики, хто був дисциплінованим споживачем і вчасно  проводив розрахунки, так, вони цю проблему не мають. Ті, хто порушував платіжну дисципліну, ті, хто боргував постійно протягом багатьох років, я перепрошую, але за це треба платити.

Діденко І.М. Але якщо дисконт економічно обґрунтований їх поглине, то це буде об'єктивним результатом.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Добре. давайте якщо отут… оце дуже добра остання фраза ваша. Давайте тоді запропонуємо так зване право першої ночі при продажу тих боргів боржникам, тобто щоб боржники викуповували свої борги. Ну, просто питання, що ви маєте там 120 гривень боргу, з яких 20 гривень – це є пеня, і хочете продати з дисконтом нехай 20 процентів. Так? То давайте цей же боржник, який має 120 гривень боргу, тобто дайте йому право реструктуризації або іншими словами продажу того ж боргу за 100 гривень.

Діденко І.М. Я вважаю, що має бути щось одне. А так тепловик забагато отримує. Він хоче і реструктуризацію отримати, і пені списати. Тобто в усьому НАК іде назустріч, а де бонуси для компанії державної, як НАК "Нафтогаз".

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Я не бачу бонусів  для компанії "Нафтогаз" від продажі з дисконтом боргів. Я не бачу бонусів. Тобто ви там не бачите проблеми, що ви не доотримаєте коштів, а коли списати або взяти просто з дисконтом, хай вони погасять, от ви бачите проблему.

Перелома С.В.  Бо при продажу миттєво компанія отримує кошти. А зараз, якщо будуть списані борги, це не факт, що тіло боргу буде погашено.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. І тут написано: за умови сплати. Якщо за умови сплати, ви пропонуєте, давайте за…

Перелома С.В.  Ні, за умови сплати, там написано, відбуватися реструктуризація. За умови сплати, відсутності боргів за газ.

Домбровський О.Г. В мене є, я вибачаюсь, в мене є два запитання. Скажіть, будь ласка, хто у нас представляє Міністерство регіональної політики тут? І тоді друге питання: а яка позиція Мінрегіонбуду та МінЖКГ стосовного цього проекту закону?

Діденко І.М.  Вони погоджували його.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Це законопроект уряду.

Домбровський О.Г. Ні, стоп. Я ж, я ж не запитую за уряд. Я запитую за Міністерство регіональної політики. Будь ласка.

Дунайло С.Л. Ну, я не знаю, чи є тут представники. От Микола Володимирович мені надав слово. Я представляю сьогодні асоціацію Укртеплокомуненерго, яка об'єднує всі оці комуненерго. І вважаємо, що на сьогоднішній день цей закон взагалі приймати в цьому вигляді неможливо.

По-перше, чому, скажу. Ну, якщо ми сьогодні бачимо страйк шахтарів, завтра буде такий же аналогічний страйк працівників теплокомуненерго. Чому? Повністю рушиться система централізованого теплопостачання в Україні. Право продажу боргів – це є право володіння основними фондами, по суті справи. На сьогоднішній день куплені борги – це куплена котельня, яка потім може і не запрацювати. Окрім того, закон не передбачає внесення змін в Закон "Про заборону приватизації комунальної власності, давайте не забувати, що це не майно Теплокомуненерго, це майно територіальних громад і про це  говорить на сьогоднішній день Асоціація міст України, яка своє  бачення теж направила, або зараз направить.

Крім того, цей закон, на сьогоднішній день, законопроект він порушує декілька Законів Україні, і в частності Основний закон України – Конституцію України, 42 статтю. Ми сьогодні надаємо преференцію одному монополісту над іншими монополістами, це ж не може так бути. Але, якщо на сьогоднішній день прописуються ті істини, які сьогодні прописані в цьому законі, то повинні бути і такі самі істини прописані для підприємства Теплокомуненерго. Право нараховувати штрафи і пені на боржників, в тому числі бюджет всіх рівнів. Повинна бути встановлена пеня для фізичних осіб населення, яке на сьогоднішній день не сплачує…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна я вас зупиню?

Дунайло С.Л. Можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  По-перше, де ви були раніше з своїми поправками?

Дунайло С.Л.  Я був на робочій групі, яка про це говорила, але …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми розглядаємо цей закон уже …

Дунайло С.Л.   Вони відхилені.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Вони відхилені…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … на кожному засіданні. Це питання перше.

Питання друге, шановні колеги,  перед кожним таким ключовим законом, коли починали по ринку електроенергії, по іншим речам, всі розказували, що нічого неможливо, що ми всі вмремо і так далі, з чогось будемо починати. З чогось треба починати, вводити цивілізаційні норми по цьому закону, так? Зараз розмовляємо тільки по поправкам – все.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! У нас засідання, а не базар! Будь ласка,  сідайте.

Перелома С.В. Микола Володимирович, в мене  є ще одне запитання, я не встиг.

Скажіть,  будь ласка, у нас була в 2014 році проблема боргів державного бюджету перед органами місцевого самоврядування. Якщо я не помиляюсь, різниця   в тарифах відповідно тепловиків перед  "Нафтогазом". Правильно я сказав? По-моєму, там  6 мільярдів десь було.  Так?  Вона у  нас, плюс там були  пені і штрафи по 2014 року за несплату, вона врегульована правками  в цьому проекті  закону, вона, 2014 рік. Ми розрахувалися, чи плануємо розрахуватися? Як ця проблема?

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я зачитаю з вашого компромісного того, повністю цей пункт. Доповнити статтю 18, частинами 12 та 13, першу частину оцю 12 я не буду читати, бо це є фактично ідентично 38 поправка, але вона додається ще 13 пунктом. Заборгованість тепло-генеруючих та теплопостачальних організацій за природній газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року без врахування пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, до речі його ще немає. Не погашена станом на дату набрання чинності закону цього, підлягає реструктуризації шляхом розстрочення строком до 24 місяців, відповідно до законодавства на підставі договори, я читаю далі, за умови погашення тепло-генеруючим та теплопостачальним організаціями заборгованості за природний газ спожитий до 1 січня 2014 року без врахування пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій, що підлягає стягненню  на підставі рішення суду, що залишилися непогашеними станом на дату  набрання чинності Закону  України "Про внесення змін до законів щодо стабілізації фінансового стану  національного "Нафтогазу" в термін до 1 серпня 2015 року. Тобто до 1  серпня 2015 року, ви маєте отримати      повністю заборгованість на 1 січня 2014 року без пенів  і штрафів, і підписати договір на реструктуризацію заборгованості  за 2014 рік – за газ  2014 року.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вас дуже прошу, ми по темі зараз певній розмовляємо. З Центренерго в менеджменті розберіться, що ви там робите? Потім будете питання… (Не чути)

Перше. Поправки… я по-порядку йду… (Не чути)

Наступне.   Я повертаюся по по-прядку до того, з чого я починав.  Поправки 1015 стосуються заборони відключення без попередньої оплати. Ключовою є врахована  поправка  12 Олени Бабак, і інші супутні – до неї.

Хто за цей підхід, прошу проголосувати. Хто - "за". Дякую. Проти, утримався? Двоє.

Поправки 30, 31 стосуються змін  до Закону  2711, за виключенням "Енергоатому". Хто за цей підхід, прошу голосувати. Хто - "за"? Дякую. Проти, утримався? Рішення прийнято.

Поправка  38. Ми в 38 поправку вносимо? (Шум у залі) Стосується продажу права вимоги боргів. Відпрацьовано з "Нафтогаз" і погоджено з  представником комітету з Вікторією Михайлівною. Це в 38-й поправці. Так,  Юрій Миколайович, чи ні?

Діденко І.М.    Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І далі редакційно відпрацьовуємо узгоджений варіант  по  реструктуризації боргів Теплокомуненерго.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто - "за"? Дякую. Проти, утримались? 

Тоді поправку 43 Бабак ми  знімаємо. Знімаємо  поправку 43-у Олени Бабак.

Хто "за", прошу голосувати. Дякую. Проти, утримались? Рішення прийнято.

Поправки  з 56-ї по 96-у, це стосується внесення змін до Закону про виконавче впровадження. Це погоджено з НАК "Нафтогаз", і наші донори теж не заперечують. Хто - "за" прошу проголосувати. Дякую. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Поправка 101 Войціцької, щодо економічно обґрунтованих тарифів, це погоджено відхилити за умови врахування поправки 38. Ми поправку 38 врахували. Хто за це прошу голосувати. Хто - "за"? Дякую. Проти? Утримались?

Я пройшов весь текст і завдяки Льву Теофіловичу у нас є шанс вийти на якесь рішення уже в залі. Дякую вам.

Шановні колеги, тоді готуємо табличку і вносимо до залу. Усі поправки пройшли. Ми пройшли всі поправки. Пропоную проголосувати, що ми завтра вносимо в зал. Хто за це, прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримались?

Ми ж ті поправки раніше всі голосували, це ми доопрацьовували.

Ігор Миколайович, в такому вигляді МВФ буде питання до вас питання ставити?

Діденко І.М. Уявляємо, що ні. Ні, буде ставити, але я думаю, що ми захистимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що можна збалансувати. Це, я думаю, що ви збалансуєте уже.

У нас сидить дуже довго Руслан Миколайович Сольвар наш колега депутат, який приніс нам законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо утримання охоронних зон, магістральних та промислових трубопроводів. Номер 1414. Будь ласка, Руслан Миколайович.

СОЛЬВАР Р.М.  Дякую. Дозвольте коротко, стисло повідомити про цей законопроект.

Метою законопроекту номер 14 являється, це про внесення змін до деяких законодавчих актів Украйни щодо утримання охоронних зон. Є реєстраційний номер 1414, є приведення Земельного та Лісового кодексів України у відповідність до вимог законів України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів. Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів. Згідно з цим законопроектом також надається право державній інспекції енергетичного нагляду України без дозволу та погодження  з власниками або користувачами лісів видаляти самостійно чагарники та дерева у межах просік, які прокладені згідно з проектами будівництва об'єктів. На нашу думку це дозволить створити умови для попередження виникнення аварійних ситуацій в цих зонах та забезпечити підтримання просік у належному стані. Дуже велике прохання підтримати законопроект номер 1414 у першому читанні за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Миколайович. Ігор Миколайович Діденко.

ДІДЕНКО І.М. Закон врегульовує протиріччя, проект закону, який запропонований, врегульовує протиріччя між Земельним та Лісовим кодексами та законами про електроенергетику і трубопровідний транспорт, і міністерство пропонує в першому читанні закон підтримати з послідуючим доопрацюванням.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

Перелома С.В.  Если можно, Николай Владимирович.

НАК "Нафтогаз" поддерживает в принципе данный законопроект. Единственно что, сама формулировка немножко сужает те понятия, которые были сегодня в Законе о трубопроводном транспорте. То есть идея правильная, просто чтобы у транспортников не уменьшились их возможные права по содержанию охранных зон.

СОЛЬВАР Р.М.  Держнагляд сьогодні три рази телефонував, дуже просив прийняти цей закон, тому що зима, якщо буде суровою, то ми знаємо чим це закінчиться.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лев Теофілович, Олександр Георгійович. 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Я пропоную закон підтримати, оскільки він дійсно дуже важливий, і при чому дійсно він дещо вузький, його треба розширити, щоб ще зачіпав цей закон і магістральні лінії електропередач, які також дуже важливо. І там дещо підкорегувати, бо там є по тексту є … не врегульовані питання підводних чи надводних…  Є там моменти, які треба до другого читання попрацювати, доопрацювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я зрозумів. Олександр Георгійович.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Моя пропозиція як продовження, щоб врахувати електричні мережі, щоб ми як би уже одним проектом закону вирішили ті проблеми, які у нас є. Чи це… Якщо це можливо, то це було б дуже супер…

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  У мене вже є поправки, я внесу до другого читання.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.  В принципі закон правильний, тому що дійсно в межах існування цих електромереж, газових мереж, труднодоступно інколи добратися до тих мереж для обслуговування, але в усьому законі діє норма не зменшення зелених насаджень, тому, щоб екологи, можливо, не мали претензій до закону варто передбачити, що відповідну кількість зелених насаджень компанія повинна здійснити в іншому місці, куди буде вказано скажімо тим же Лісовим агентством, чи будь-ким. І таким чином не зменшувати самі лісові насадження – це вимоги екологічних норм, так що тут уже дивимося як буде.

Чижмарь Ю.В. Я так розумію, що цей закон не торкається зменшення охоронних зон, тобто 50 метрової охоронної зони. Але йдеться про що, є магістральні нафтопроводи, є магістральні газопроводи, якщо ми допускаємо зовнішнє інше втручання, тому що це питання вичищення чагарників і інше, лягає поки що на ці організації. Якщо ми втручаємо інші організації ви ж розумієте боротьба цих організацій "Трансгазу" і "Транснафти" насамперед стосується проблем з врізчиками, які є на трубі. Щоб це не вийшло так, що це ми допомагаємо врізчикам далі працювати на цій трубі з незаконними врізками. Щоб тут був чіткий контроль з тими організації по зачистці цієї території.

Батенко Т.І. Я представляю…  шановних депутатів, що відносно поправки до статті 73 Земельного кодексу я під керівництвом водопровідного транспорту,  він здатний створити певні проблеми і можу коротко пояснити, чому. Ніколи, під підземні трубопроводи,  підприємством трубопровідного транспорту не виділялися земельні ділянки. То в чинній редакції, якщо уявити прийняття цієї  поправки, то получається, що землі  …, до земель трубопровідного транспорту віднесуться землі в яких лежать трубопроводи. А це землі і сільськогосподарського призначення, Водного кодексу,  Лісогосподарського, і так далі.   І це в свою чергу створює…

Перше – це питання оформлення речових прав на ті об'єкти, як іще не оформлені і створює питання  віднесення можливих ризиків до перерозподілу земель в частині цільового їх призначення.

І по другій частині,  там де стосується уздовж чого встановлюються охоронні зони, то існуючий на сьогодні принцип – це уздовж осі лінії газопроводів. А  тут пропонується  встановити уздовж  наземних споруд, підземних і наземних трубопроводів. А уздовж споруд, по-перше, "споруди підземних і наземних, і газопроводів" – такого терміну не існує. А споруди – це частина об'єктів магістрального  трубопровідного транспорту до якого,  відносно яких уже чітко врегульована процедура відносно чого  встановлююся охоронні зони. Відповідно, виникнуть чисельні спори: з якого моменту, з якого периметру,  з якої відстані рахувати  охоронні  зони в межах яких ми змушені  захищати ці, власне, охоронні зони.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Це суттєве питання, і треба думати, що з ним робити. Шановні колеги, ще бажаючі виловитись? Немає.

Хто за те, щоб рекомендувати сесійній залі  прийняти даний законопроект  за основу в  першому читанні, прошу голосувати. Хто – "за"? Дякую. Проти?  Утримались?

Пункти 4-6. Зараз буде у нас цікава дискусія.

Проекти   законів про внесення змін до деяких законів   України щодо конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Домбровський та інші, номер 2010 "Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про електроенергетику" (щодо покращення умов для виробництва електроенергії з енергії сонячного випромінювання), автор Левченко, номер 1309.

Наступне "Про внесення змін до статті 17-3 Закону України "Про електроенергетику" (щодо покращення умов для виробництва з вітру), автор Левченко, Осуховський, Іллєнко, Марченко, Головко, Рудик, Булик, номер 1457.

І наступне "Про внесення змін до деяких законів України" (щодо сприяння розвитку геотермальної електроенергетики та виробництва енергії з інших альтернативних джерел), автор Балога Віктор який, номер ….79.

Починає свою доповідь перший заступник голови комітету Домбровський Олександр Георгійович.

Будь ласка, Олександр Георгійович.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Дякую, Микола Володимирович.

Я хочу сказати, що у нас було декілька засідань робочої групи, достатньо напружені, гарячі дискусії в яких приймали участь представники НКРЕ, представники міністерства, народні депутати, які побажали увійти в робочу групу.

І в мене є пропозиція слідуюча. Я дам коротку інформацію відносно роботи робочої групи, потім я би хотів, щоб позицію висловив виконуючий обов'язки голови НКРЕ. І тут є у нас, також один із представників професійного середовища, який був одним із активних учасників стосовно компромісу, який був знайдений.

Тобто яку, яку мету ми переслідували, щоби всі ті проекти закону, які назвав Микола Володимирович, щоб можна було їх всіх покласти на основу одного проекту Закону, увійти там в зал і проголосувати.

А все те, що стосувалося нових правил для розвитку, для розвитку відновлювальної енергетики в Україні фактично на 99,9 відсотка ми цей компроміс знайшли.

Я маю на увазі нові проекти, які будуть реалізовуватись в Україні після того, якщо цей законопроект буде проголосований і підписаний  Президентом. Які принципові речі були узгоджені? Можливо  про деякі я скажу. НКРЕ і представники  професійного ну середовища мене доповнять.

Ми знімаємо  місцеву складову, вимоги по місцевій складовій  і  вводимо додатково  бонусну систему 5 відсотків, якщо рівень використання  українського виробництва… пропонуємо, буде 30 відсотків і  5, якщо 50 відсотків.  Фактично  сонячна енергетика у нас… сонячна енергія  ділиться у нас на промислову і для домогосподарств, зелений тариф – для приватних сонячних установок розповсюджується до 30 кіловат. Ми знімаємо ряд преференцій, які сьогодні є в діючому законі і які, можливо, ускладнюють  реалізацію проекту, але  спрощують, дають можливість більш… ну більш об'єктивно підійти до проблем енергетики, які сьогодні є.

Ну і те. що стосується тарифу, я залишу для Дмитра Володимировича. Єдине, я хотів би що сказати. Щоб ми чітко усвідомлювали, про яку сферу діяльності ми говоримо. Відновлювальна енергетика  вона складається з вітру, сонця, з малої гідроенергетики, біомаса і біогаз. Стосовно структури, якщо все взяти те, що ми маємо на сьогоднішній  день, то вітер у нас  потужність це приблизно 513 мегават, сонце у нас було 818 мегават,  але Крим як окупована територія 400 мегават, він у нас відвалився, фактично залишилося  418. Малі гідро – це   80,  біогаз, якщо не помиляюся, - 35  приблизно. І біогаз – це  14 мегават потужності. Тобто от такий ранжир, от така  структура відновлювальна енерегетики.

Ми сьогодні з вами от дискутуємо і по вугіллю, і по тарифам, і по всьому іншому, в основі лежить проблема грошей. Так от, якщо ми візьмемо проблему розрахунків і проблему структури грошей, то в 14-му році вітер згенерував 58 відсотків, отримав 18 відсотків коштів. Сонце у нас згенерувало приблизно 24 відсотки, більше 24 відсотків, але отримало практично 70 відсотків коштів для відновлювальної енергетики. Мала гідроенергетика 12 відсотків генерації і 8 коштів. Біомаса 3 відсотки генерація, 2,3 коштів. Біогаз 2 відсотки генерації і 1,5 коштів.

І для того, щоб передати слово, ще остання теза для об'єктивності, тому що головна проблема розрахунків це все-таки тарифи не в цілому на всю енергетику відновлювальну, а на сонце. І тут я можу сказати, що, якщо ми візьмемо великі промислові станції більше 10 мега ват, то в 13-му році на них приходилося приблизно біля 90 відсотків коштів, в 14-му році на них, враховуючи, що частково, там ще був Крим, на них приходилося біля 80 і в 14-му році на них, то есть в 15-му році в першому кварталі десь порядка 77 відсотків коштів, це ті, які ідуть на сонячні станції потужність яких більше 10 мега ват.

Тобто ми вважаємо, що на базі проекту закону 2010, ми знайшли на 99.9 компроміс для нових проектів. Але є проблема з розрахунками і позиція НКРЄ по діючим проектам. Я думаю, що я після виступу голови НКРЄ, чи виконуючого обов'язки, потім скажу, яка позиція, чи, які тези ………

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дмитро Володимирович, будь ласка.

Вовк Д.В. Пропрацювали дуже плідно з представниками ринку,    депутатами знайшли компроміс, хочу зазначити основні пункти, що є кращого в новому законі? Перше – це зняття місцевої складової, що було штучним бар'єром для розвитку нових потужностей.

По-друге, перегляд тарифу на квартальній основі виходячи із середньомісячного курсу, згідно курсу НБУ. Виключаємо власні потреби з оплати, тобто оплачуватися буде тільки електроенергія, що ефективно відпущена в ринок.

Створюється мотивація для використання обладнання виробленого в Україні. Це бонусна система 5 і 10 відсотків. Можливо це і не компетенція цього комітету, але так як ми збираємося підтримати місцевого виробника пропоную цю норму поки що залишити.

Скасували вимоги щодо включення об'єктів більше 5 мегават до плану перспективного розвитку. Розуміємо, що в українських умовах це може бути штучним бар'єром, тому ми це виключаємо.

Стосовно тарифів: по нових тарифах, по проектах, що є новими, знайшли компроміс з гравцями ринку, переглянули, щоб дохідність у всіх була адекватна. Якщо конкретно, по сонцю робимо графік з 17 до 15 євроцентів щорічне зменшення. Вводимо поняття для домогосподарств окремого тарифу та дахові об'єкти, пропоную встановити обмеження, щоб не було зловживань на місцях, що дахові не більше 350 кіловат потужність  має бути, щоб виключити можливість, щоб хтось на залізобетонних заводах там 5-6 гектар забудував.

По інших тарифах, крім сонця, є ідея підтримати біогаз, біомасу, по наступним причинам: біогаз і біомаса в Україні мають перспективи для розвитку з точки зору працевлаштування це найкращий вид альтернативної генерації, працевлаштовує більше на мегават в порівнянні з іншими та дозволяє робити.. дозволяє використовувати сільське господарство попутно. Тому пропозиція залишити в 2015 році тариф для біогазу…  для біомаси на рівні 14-го. По всім іншим зберігаємо на поточному рівні. Стосовно старих тарифів. Як сказав вже Олександр Георгійович, є проблема з великими електростанціями, які виробляють електроенергію з сонячного випромінювання. Наша пропозиція: піковий коефіцієнт не застосовується, виключити на певний період. Це дозволить нам в цьому році, тобто за друге півріччя 15 року зекономити для ринку необхідні кошти в розмірі 1 мільярд гривень. Якщо дивитися на повний рік, на 2016-й, це буде приблизно 2 мільярди гривень. Доповідь закінчив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович…

ДОМБРОВСЬКИЙ Д.Г.  ………. можливо, є. Є ………. чи немає? Ігор ……… Немає. Ну, фактично, це вся інформація, яка… Тобто в такому варіанті, в такому варіанті 2010 з тими правками, які узгоджені між НКРЕ і Мінпаливенерго, і професійним середовищем там, асоціаціями, можна вносити в зал і можна його голосувати. Єдине питання, яке залишається, яке по діючим проектам.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Я, я не зрозумів, оцей, що тут нам роздано, це якийсь старий варіант.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Це старий варіант.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. А де є новий?

ДОМБРОВСЬКИЙ Д.Г.  Ми тільки озвучили, тому що вчора ввечері було прийнято рішення, що ми його будемо розглядати сьогодні на комітеті. Я думаю, що ми в цей внесемо-внесемо технічні правки. Ми як би технічно узгодили, якщо проголосуємо.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. По коефіцієнтах. Де тут, в яких,.. по коефіцієнтах ….. міняється?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки я розумію, там одна строчка пропонується.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. По об'єктам більше 10 мегават…

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Я можу, я можу сказати, ……. які були варіанти. Варіанти були провести, перше, провести консультації з НКРЕ і з основними інвесторами. Там великі промислові сонячні станції. І мати дисконтом порядка 20 відсотків на термін 2 роки. Були пропозиції 30 відсотків до кінця,і були пропозиції тимчасово призупинити про яку сказав тільки що виконуючий обов'язки НКРЕ, призупинити в діючому законі норму там на півтора року чи на 2 роки відносно використання коефіцієнту пікового навантаження, який у нас складає 1,8.

Вот фактично 3 варіанти, які пропонувалися, але…

(Не чути) 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Миколайович, скажіть, що небудь.

ДІДЕНКО І.М. Міністерство енергетики і вугільної промисловості було по дорученню Кабінету Міністрів на……., є певні зауваження, пропозиції зацікавлених центральних органів виконавчої влади, зокрема, в основному Мінекономіки. Мінрегіон, Мінфін нейтрально відреагував, і ми вважаємо, що в процесі доопрацювання між першим і другим читанням наші фахівці і фахівці Міністерства економіки долучаться і вдосконалять запропонований законопроект.

КОЖЕЛЬ О. Кожель Олексій, представник асоціації.

Справа в тому, що ми дійшли компромісу на цей момент і теоретично всі пункти узгоджені, єдине, яке питання залишилося і які варіанти озвучив Олександр Георгійович, це питання по сонячних станціях більше 10 мгват. Всі інші… Тому…

_______________. (Не чути)

КОЖЕЛЬ О. Ну, є певна масштабованість самого бізнесу більше 10 менше 10 мегават.  І виходячи з цього, прибутковість об'єктів більше 10 мегават, вона є надлишковою.

ГОЛОВУЮЧИЙ.У вас есть расчет?

КОЖЕЛЬ О.  Ну, є моделі, звичайно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в чем разница себестоимости  выше 10 мегаватт и ниже 10 мегаватт?

КОЖЕЛЬ О. Ну, если говорить объективно, то операционная себестоимость что одного мегаватта, что 10  мегаватт примерно на одном уровне. А объемы от масштаба производства намного больше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За счет чего?

КОЖЕЛЬ О.  Ну, за счет  того, что установленная мощность солнечного поля больше, генерация больше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович.

КЛЮЄВ С.П.   Спасибо. Значит, ну, для меня, честно говоря, несколько странная позиция НКРЭ. Потому что буквально вчера была, насколько мне известна, встреча членов НКРЭ с представителями инвесторов. И была определена позиция, что в  пятницу НКРЭ выскажет, даст предложение с инвестором по субпозиции. И создадут совместную рабочую группу, в течение недели выработают общую позицию. 

На сколько я знаю, со стороны инвестора тоже выраженное желание найти какой-то компромисс по построенному. И, честно говоря, ну, на мой взгляд сейчас ломать через колено  и не найдя компромисса с инвесторами несколько неправильно. Все-таки вопрос касается не только внутренних  инвесторов в Украину. Вопрос напрямую касается ЕБРР, и у них достаточная жесткая позиция, насколько я знаю, до сегодняшнего дня была. Вопрос касается других западных инвесторов, в результате чего, я считаю, что целесообразно найти компромиссное решение, подписать меморандум, и в соответствии с этим же делать законы.

Второе. Постоянно звучит, что слишком высокие тарифы. Если говорить по сегодняшнему дню, да, он высокий. Если говорить по сравнению с европейскими странами, для справки, значит, Германия инвестировала в солнечную энергетику, построила 25 гигаватт солнечных мощностей по цене от 37 до 52 евро центов. Значит, надо не забывать когда эти мощности были введены в эксплуатацию? То есть, если мы говорим, что сегодня они вводились, однозначно, конечно да, потому что в связи с мировым кризисом цены на комплектующие кардинально упали, очень сильно и сегодня абсолютно верно и абсолютно логично, что на новые стройки, которые вводятся с сегодняшнего дня однозначно тариф должен быть понижен. Но если мы говорим о 2009 годе, 2010, 2011, 2012, тогда когда вводились в эксплуатацию, и этот закон, и Николай Владимирович принимал участие в принятии этого закона, он был принят 415 голосами, и практически повторял немецкую модель. Немецкую модель, работает, возобновля… энергетики, с одной стороны. С другой стороны, были взяты, даже уровень тарифов, которые были в Германии на тот момент… То, что сейчас уже по прошествии 6 лет говорить, что это было завышено, на мой взгляд надо сравнивать именно тот период времени, что происходило в мире? Сейчас везде все понизилось, однозначно, я поддерживаю, что на солнце, и надо посмотреть на другие виды генерации тоже, в связи с тем, что новые мощности … появляются. По ветру себестоимость производимой киловатта на сегодня гораздо ниже чем это было  5 лет назад, потому что новые вышки, новые технологии и себестоимость капитальных затрат, на сегодня, гораздо выше. То есть, здесь, я считаю если мы хотим подходить объективно, надо объективно смотреть на эту ситуацию.

К стати, касаемо европейских центр, например в Японии до сих пор свыше 46 центов. То есть, я предлагаю, то, что касается нового, я поддерживаю изменения и тоже предлагаю своим коллегам поддержать. То, что касается построенного старого, я считаю, что необходимо все-таки, как договорились вчера сесть за круглый стол, представители ЕБРР, представители основных, скажем так, генераций и договориться, подписать меморандум и на основании этого меморандума вносить изменения в тарифы. Я считаю, что при гибкой позиции всегда можно найти общую точку зрения. Тем более, что вчера была очень конструктивная встреча и договорились уже об этом, что в пятницу вы садитесь за стол переговоров и отрабатываете, как делать, как поступать, как найти решение которое позволить пережить тяжелые времена на Украине.

Вот такое мое предложение. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Петрович. 

Хто ще з членів комітету бажає висловитись з цього питання?

Будь ласка, Ольга Валентинівна.

БЄЛЬКОВА О.В.  Скажите, пожалуйста, вот в данной версии, в новой, остается требование  или нет?

(Не чути)

БЄЛЬКОВА О.В.   Ну, надбавки все равно ………..

(Загальна дискусія)

Если можно я хочу уточнить следующее. Вот, кто на сегодня в Украине производит то, что нужно для альтернативной энергетики? Сколько этих компаний? Где они находятся? За что мы будем давать надбавку?

(Загальна дискусія)

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Так, тут дається цей бонус не за  те, що вони виробляють, а за те, що споживає  ринок. Якщо компанія бажає використовувати саме українське обладнання, вона  отримує там 5, чи10 відсотків надбавки цієї. Якщо вона бажає не отримувати і для них краще купити там німецьке, або якесь там польське  обладнання, вона  буде отримувати це обладнання. Тому, це сингал  більш ринку  машинобудування, нашого енергетичного машинобудування для того, щоб вони розвивались, якщо вони будуть на ринку конкурентоспроможними. Тому,  це не підтримка якихось окремих компаній, а це підтримка ринку українського вітчизняного виробника.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По крайній мірі, вона не є                            дискримінаційною, тобто її вже, як раніше, вона не буде      дискримінаційною.

Хто ще бажає висловитись? Сергій Петрович,  будь ласка.

КЛЮЄВ С.П.  Вы скажите, пожалуйста, вот сказали фразу, честно говоря,  я ее  ухватил до конца, что на новые проекты  снимается гарантированная плата в размере 100 процентов. Правильно?

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.  Нет, она сохраняется, но  убираются "власні потреби"  с оплаты.

КЛЮЄВ С.П.   Ну, "власні", то сам смысл…

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Используются только…  

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо не має бажання далі дискутувати, переходимо до рішення. 

 …. давайте зразу приймемо рішення… (Не чути)

Хто - "за", прошу голосувати. Дякую. (Не чути)

Я вам скажу відверто, я  проголосував з огидою. В тому числі за це рішення. Законопроект дуже гарний, нема ніяких питань. За виключенням того, що ми робимо наступну помилку: тарифи пишемо в закон. Це ми робимо... знову… у нас немає іншого виходу,  ми іншого нічого не приймемо. А те, що ми  тарифи пишемо в закон, ми це будемо з цим ще маятися  дуже і дуже, дуже і дуже серйозно надалі. (Шум у залі)

Ну так. А якось працює атомна генерація, теплова, інші види генерації. Якось працюють. Це ми повинні мати для себе… щоб якимось чином… (Шум у залі)

Рішення прийнято. Далі.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.   Тут багато дискусій гарячих було.  Тепер що стосується, Микола Володимирович, я вважаю, що ми можемо продовжити, повинні, мабуть,   діалог між інвесторами і НКРЕ і Мінпаливенерго, тому що по великому рахунку є два варіанти. Якщо буде прийнято комітетом і парламентом варіант, що тимчасово призупинити використання коефіцієнту пікового навантаження, то ми тоді зможемо внести, якщо буде прийнято таке рішення, ми тоді зможемо внести зміну між першим, другим читанням, призупинити в 20.10. Якщо буде прийнято рішення, а на цьому, на початку принаймні, наполягав НКРЄ, що це буде дисконт, умовно кажучи, меморандум, там якась процедура, 20-30 відсотків там на якийсь період буде підписаний меморандум, то це може бути додатково ще один проект закону, який буде регулювати саме сонце по старим проектам. Тоді це буде, як би, те що ми говорили, ще один проект закону. Ну, визначимось в процесі робити, ……… внесемо між першим і другим чи буде додатково проект закону  це буде залежати від політичного рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Георгійович, я от хочу настояти, щоб ми не обходили гострі кути, я настоював на тому питанні, щоб ми визначилися з усіх питань альтернативної енергетики сьогодні.

Шановні колеги, у нас немає енергетичного балансу. Суми, які йдуть на сьогодні на альтернативну генерацію, досить суттєві. І те, що в нас відбувається з вугільниками проблеми, з іншими питаннями проблеми, нам треба балансувати все це. Я не хочу називати відсотки, які йдуть на альтернативну енергетику і які йдуть на порівняння на атомну енергетику, яка виробляє 50 відсотків, подивіться, поцікавтеся просто. Але все одно треба якось зліпити, мати вже цифру для того, щоб їх вписати, а цифри йдуть плюс-мінус мільярд, да, там називали. Це дуже суттєві цифри, тому треба приймати рішення зараз і не ховати ці цифри. Тому що за цим законом бігають вже давно. Хлопці, давайте шукати компроміс, давайте шукати компроміс. ………, можна я закінчу, да?

Давайте шукати компроміс це я кажу не перший рік. Ми повинні зараз політично і публічно визначитися з цього питання, як ми рухаємось, як ми виходимо з цього колапсу, який є на сьогодні?

Будь ласка, Лев Теофілович. 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. В мене є пропозиція, насправді, що таке пікове навантаження? Це є ранішній вечірній час. І коефіцієнт 1,8 мав би застосовуватись лише до тої виробленої енергії, яка вироблена в цей піковий момент. Якщо виробник сонячної електроенергії, чи іншої здатний забезпечити облік у випуску електроенергії технічно і фіксувати, я не знаю, там під наглядом… фіксувати і в який момент скільки вироблено, то давайте ми будемо застосовувати той коефіцієнт 1,8 лише на ці обсяги, які вироблені реально в піковому навантаженні. І тоді знімуться всі, і тоді ми знімаємо питання взагалі і по діючих, і по старих ведених, тобто ми ж нічого не поміняємо, ми просто забезпечуємо технічне виконання даного закону.

Тарифікація згідно закону, але в піковий момент.

КЛЮЄВ С.П.   Касательно пикового момента, пикового коэффициента, по большому счету, математику не обманешь. То есть, мы должны говорить не о том, чтобы снимать пиковый коэффициент не снимать, а говорить о том, на сколько понижать. То есть в переводе на русский язык, если называть вещи своими именами, предлагается понизить в 1,8 раза коэффициент, точка. Как это назвать? Толи понизить просто дисконт снизить, толи убрать пиковый коэффициент, в принципе это вопрос техники, не более. Я бы со своей стороны все-таки поддержал, то что я предлагал, плюс поддержать Александра Георгиевича, его предложение. Что конечно можно сегодня, мы уже приняли то, что касательно новых. То, что касательно старых, два варианты конечно есть: можно поломать через колено как в общем-то тоже вариант, поломать через колено, и потом приять круговую оборону, доказывать всем инвесторам потом европейским, китайским, американским, почему это сделали, либо можно, все-таки, пойти цивилизованным путем, тем более, что уже есть договоренность…

 (Вимкнено мікрофон)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ігор Миколайович.

ДІДЕНКО І.М. З урахуванням сказаного і проаналізувавши досвід діяльності цієї міжнародної ініціативи міністерство повністю підтримує, тому що на наступних етапах співпраці з цією ініціативою нашим шановним видобувникам прийдеться розкривати інформацію не тільки про те, куди вони витрачають кошти, а те, кому вони продають. Чи вони продають в податкові ями такий надзвичайно важливий продукт, чи вони продають в реальний сектор економіки.

Тому ми підтримуємо категорично.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще бажає висловитись? Немає.

Рекомендувати для прийняття за основу в першому читанні. Так?

Кворуму немає. Мені передав голос Насалик.

_______________. А що так можна?

(Шум в залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послухаємо наступне питання тоді, якщо питань нема до Ольги Валентинівни. А потім вони зайдуть, проголосуємо.

10 десяте питання. Проект Закону "Про внесення змін до статті 252 Податкового…

А ні! Я один пропустив.

9 питання. Проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України" (щодо умов оплати рентної плати за користування надрами), автор Оніщенко, номер 2395. Запрошені… Від автора є лист.

Артеменко Андрій Володимирович,  щоб доповісти і далі міністерство.

АРТЕМЕНКО А.В. Андрій Вікторович.

Так. Да. Я співавтор цього законопроекту.

Починаючи з серпня… Я дуже коротко. 14 року, як тимчасова міра. Почались, лише до кінця, до 14 року відбувалося суттєве підвищення ставки плати за користування надрами. Пізніше ми разом з вами ухвалили 28 грудня минулого року, ми …….. на постійній основі Законом України прийняли рішення про збільшення розміру ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу. Наприклад, щодо договорів про спільну діяльність, незалежно від глибини видобутку, починаючи з ІІІ кварталу 15 року пропонувалось, і ми прийняли це рішення, – до 70 відсотків. З покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5 тисяч метрів, – до 55 відсотків.

У зв'язку з втратами, які трапились в нашій державі: втратами території Криму, частини території Донецької, Луганської області тимчасово, я рахую, да, падінням економіки, підприємства добичі не можуть реалізувати природний газ та своєчасно сплатити рентні платежі до Державного бюджету України. Обов'язок сплати залишається навіть при неможливості реалізації газу, на …… природного газу. Водночас НАК "Нафтогаз України" змушено за валютні кошти купувати імпортний газ закордоном, в тому числі і з Російської Федерації.

Цим законопроектом пропонується приватним видобувачам природного газу для сплати рентних платежів надати можливість продажу НАК "Нафтогазу України" за ціною, визначеною постановою НКРЕ, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комерційних послуг, що реалізуються промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання. При цьому сума таких договорів не повинна перевищувати суми податкових зобов'язань з рентної плати. А якщо у випадку несплати такого природного газу "Нафтогазом України", видобувачі звільняються від обов'язку сплатити суми податкових зобов'язань з рентної плати на суму таких договорів, та відповідальності за несвоєчасну сплату до моменту повної оплати.

Здійснення на підставі здорового глузду, пам'ятуя постанову Кабінету Міністрів, якщо я… 647-а, да, "О монополізації ринку газу, то це приведення існуючого законодавства та стимулювання галузі, та додаткового надходження фактичних платежів до бюджету. Тобто я пропоную, Микола Володимирович, підтримати цей законопроект та винести на голосування в інші комітети, а потім вже до залу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Питання до доповідача. Мінпаливенерго в захваті від цього закону, НАК "Нафтогаз" також, я думаю.

ДІДЕНКО І.М. Ні, просто у нас була інформація, що тут один шановний депутат автор, виявляється група співавторів.

_______________. (Не чути)

ДІДЕНКО І.М.  Насправді колеги ставлять питання, яке має місце, воно пов'язане з автоматичним виникненням зобов'язання по сплаті рентних платежів після акту видобування і ………. Але Міністерство енергетики і вугільної промисловості пропонувало б розглянути це питання з іншої точки зору, з точки зору праці, співпраці з фіскальною службою про відтермінування моменту сплати такого рентного платежу. І зараз ми будемо виходити з пропозицією щодо НАК "Нафтогаз", тому що газ власного видобування, на який 70 відсотків релта по закону, він буде закачений в сховища і реалізуватися населенню тільки в наступному році. Але в такій постановці питання, як сформульовано шановним співавтором, Міністерство енергетики і вугільної промисловості проти, але ми в робочому експертному режимі з вами попрацюємо, щоб допомогти нашим видобувникам збагачувати кількостями вуглеводнів наш баланс вітчизняний. Дякую. Тобто ми проти даної редакції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання? Бажаючі висловитися? Я знаю, що ви хочете сказати, Сергій Віталійович, тому не треба.

Шановні колеги, слухаємо далі питання це десяте, автор також Артеменко Андрій Вікторович і Батенко Тарас Іванович, проект Закону про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо стимулювання внутрішнього видобутку вуглеводнів.

АРТЕМЕНКО А.В. Тут дуже коротко. Якщо нагадати нашим поважним колегам, коли ми приймали саме цей закон в залі, ми прийняли в такій редакції: "Видобування запасів природного газу, що не відповідає вимоги визначеній в пункті 252.24 цієї статті, і з свердловин, зокрема, відновлених ………….і без діючого фонду, у тому числі під час дослідно-промислової експлуатації геологічного вивчання, які внесені до державного реєстру нафтових та газових свердловин після 1 серпня 14-го року. Протягом 2-х років з дати внесення таких свердловин до значення реєстру". Уважно вивчивши це посилання я та мій колега задались питанням дуже простим. А, що таке державний реєстр нафтових та газових свердловин? І виявилось, що такого реєстру державного не існує в природі. Да, дійсно є приказ по міністерству, який був в 2010 році прийнятий і на підставі якого повинно було розробити міністерство державний реєстр нафтових та газових свердловин. На жаль, це не було виконано і того реєстру не існує. Тому це помилка. І я з голосу намагався змінити остаточний текст редакції під час голосування, мені це не вдалося. Тому саме цей законопроект і виник з тої обставини. Тому я пропоную викласти саме пункт 252.22 в такій редакції: "Видобування запасів природного газу, що не відповідає вимозі визначеній у пункті 252.24 цієї статті, а також інших вуглеводнів із нових проблемних свердловин та відновлених з ліквідного і бездіючого фонду, у тому числі під час дослідно-промислової експлуатації геологічного вивчення, які введені в експлуатацію згідно актів про ввод в експлуатацію датованих не раніше 1.1.13 року. Коефіцієнт застосовується протягом двох років з дня набрання чинності цим законом". Акти існують їх підписують, вони були підписані. І це дуже легка форма для забезпечення дії цього закону згідно …….

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Андрій Вікторович.

Ігор Миколайович.

ДІДЕНКО І.М.  На виконання прикінцевих положень Податкового кодексу України було доручення до 1 липня  2015 року розробити комплексний і внести до Верховної Ради  зміни до Податкового  кодексу  України. Тому ми  пропонуємо і це питання розглянути там комплексно з усіма, які є інші  у вигляді пропозицій.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  То ви, не підтримуєте?

ДІДЕНКО І.М. Не підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Добре.

ДІДЕНКО І.М. Ми вважаємо, що  воно є частиною, але ми  будемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Добре.  Дякую.

Юрій  Васильович,   будь ласка.

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  От ми внесли і   додатково розширили… (Не чути) діючого фонду. Тобто це,  наскільки я розумію, якісь  … і останній звітній період не працювали. Чи не буде це елементом, коли  підприємства навмисно там певний період не працюватимуть для того, щоб в майбутніх … отримати… Тобто як ми сьогодні унебезпечуємо видобувну галузь від такого несанкціонованого отримання цієї знижки. Тут воно  не… жодним чином в цьому законопроекті.

АРТЕМЕНКО А.В. Ми ще раз кажемо: мова йде тільки про останній абзац вже прийнятого закону, який вже існує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Антикорупційне бюро уже створили, голову призначили, продовжили дію прокуратури.

В другому читанні будемо думати.

Ольга  Валентинівна,  будь ласка.

БЄЛЬКОВА О.В. Я також займалася цим питанням і основна, скажемо так, мета цього  пункту, цього коефіцієнту, була якраз стимулююча для того, щоб бурити нові сквасити. Так?  Саме тому      формулювання було таке. І я повністю погоджуюся з шановним колегою Артеменко щодо державного реєстру, такої штуки я теж поки що не знайшла, хоча шукала. Але суть наступна, що цей коефіцієнт має бути застосований до нових скважин, а не до тих, коли якісь були і впродовж двох років з дня набуття чинності цим законом. Ми повинні думати на 10 років вперед і залучати сьогодні інвестиції для того, щоб бурили нові скважини, а не дати знижки тим, хто їх вже пробурив і тим паче раніше ніж 1 серпня 2014 року. Але в цілому я погоджуюсь, що треба скорегувати для того, щоб всі ті, хто сьогодні вклав інвестиції під те, що будуть тільки починатися продаж газу, вони повинні отримати цей коефіцієнт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є ще бажаючі висловитися? Починаємо голосувати. Починаємо з законопроекту 2398, який ми тільки проговорювали, є 12 людей, я слідкую уважно.

Законопроект 2398, тільки що ми його з вами обговорювали. Хто за те, щоб його прийняти за основу в першому читанні? Хто – "за"?

_______________. Три.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? Утрималися? Дякую.

Повертаємось до попередніх законопроектів 2591. Ольга Валентинівна його доповідала. Восьме питання порядку денного у вас в нумерації, восьме. 2591.

Питання є ще можливо якісь до Ольги Валентинівни по цьому питанню? Немає.

Хто за те, щоб прийняти даний законопроект за основу в першому читанні, прошу голосувати. Хто – "за"? Дякую. Проти? Утримались? Дякую. Рішення прийнято.

Дев'яте питання, яке ми теж проговорювали. Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу  України щодо умов оплати рентної плати за користування надрами, автори: Онищенко, Артеменко.

Хто за те, щоб законопроект прийняти за основу в першому читанні, прошу проголосувати. Хто – "за"? Проти? Утримались? Дякую.

 І, крім "Різного" і ще одного питання, яке ставив Артур Володимирович, у нас ще один законопроект номер 2120 про внесення змін до пункту 252.20 статті 252 Податкового кодексу України щодо стимулювання видобутку природного газу в Україні та створення сприятливих умов для залучення  інвестицій в газовидобувну галузь. Автори: Домбровський, Бєлькова, Войціцька, Батенко, Лопушанський, Підлісецький, Кацер-Бучковська.  Всі члени нашого комітету. Я ж кажу, може, зразу проголосуємо.

ДІДЕНКО І.М.  Але ж були робочі групи, Микола Володимирович. І шановні депутати приймали в них участь.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор Миколайович, не вже ви будете проти цього законопроекту? Ви дуже ризикуєте.

ДІДЕНКО І.М.  Ми в ракурсі ідемо робочою групо, яка під зонтиком Міністерства фінансів створена, в якій були народні депутати. І ми підтримуємо дві цифри, а саме до 5 тисяч 35 відсотків, більше 5 тисяч – 15 відсотків. Це позиція міністерства, яка витікає з рішення робочої групи і хай…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачив позицію міністерства, там була градація на 3.

ДІДЕНКО І.М.   Да, але після робочої групи, яка нас наближує всіх до всіх разом. І це тільки на 2015 рік. А з 1січня 2016 року уже буде більша градація і пані Бєлькова може підтвердити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Валентинівна, що нам робити зараз скажіть, будь ласка.

БЄЛЬКОВА О.В. Ну, справедливості раді, очевидно, я маю доповісти, який є результат, проміжний результат робочої групи. Робоча група при Міністерстві фінансів, яка була створена на прохання Прем'єр-міністра, провела певну роботу. Розділила цю роботу на дві частини.

Перша – це короткотермінове швидке рішення для газовидобувної індустрії, яке передбачає, що ми приймемо за основу 2120, той, який ми всі з вами підписали.

Але Міністерство фінансів зробило свої прорахунки і прийшло до нас з компромісним варіантом, де довело, що втрати бюджету будуть мінімальні, які ми цю версію змінимо трошки і запропонуємо дві ставки 35 і 15 при розділюючій глибині 5 тисяч метрів не змінюючи інші показники.

Разом з тим, ну очевидно, можна буде врахувати там і по коефіцієнту 0,55, і про недолугість, скажімо так, формулювання у Податковому кодексі визначення спільної діяльності.

Тому що на зараз ставка 70 відноситься, в тому числі і до приватної спільної діяльності. Тобто приватні і приватні, не тільки державні.

Одним словом результатом робочої групи, які сьогодні мають там узгодити в Міністерстві фінансів, буде певний документ, який запропонує нам і профільному комітету прийняти узгоджену, оновлену версію.

БЄЛЬКОВА О.В. Наш законопроект не приймав рішень, не зачіпав рішень і предметом розгляду спільної…

_______________. (Не чути) 

БЄЛЬКОВА О.В.  Не займався цим.

_______________. Робоча група 70 відсотків  На газовидобування і на……діяльності…….

БЄЛЬКОВА О.В.  Це не було предметом розгляду, я вам так скажу. Це не розглядалося. У прем'єра була своя позиція і він висловився, таким чином, щоб група займалася питанням саме незалежної газовидобувної індустрії.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто – "за"? Дякую. Проти? Утримались? …….що ми повинні прийняти?

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.   Да. По дорученню профспілок… написали до вас листа, який базується на рішеннях вчорашнього 3-го з'їзду шахтарів України.

Мені зачитати? Об всі почули.                                                                                                                                                                                                              

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, давайте…

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Шановний Миколо Володимировичу! Ми як представники трудових колективів підприємств, установ та організацій вугільної промисловості  України вкрай занепокоєні ситуацією, що склалася у вугледобувній галузі та енергетиці в цілому.

21 квітня відбувся  Третій з'їзд шахтарів, на якому  обговорювалися шляхи подолання  кризової ситуації в галузі.  Одним із основних рішень з'їзду стало питання про відставку  міністра  енергетики та вугільної  промисловості Демчишина. Підставами для прийняття такого  рішення виявилися  непрофесіоналізм та  абсолютна безвідповідальність міністра, що призвели до однієї з найглибших криз галузі за роки незалежності.

В свою чергу підтримку вимог  представників трудових колективів підприємств щодо некомпетентності  профільного міністра  3 березня  народні депутати від міжфракційного об'єднання "Захистимо вугільну галузь України" зареєстрували в Верховній Раді проект Постанови за номером 2282 про звільнення Демчишина з посади міністра  енергетики та вугільної промисловості України.

Головним комітетом до предмета відання якого належить попередній розгляд вищезазначеного проекту постанови визначено Комітет з питань паливно-енергетичного  комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Відповідно до частини третьої статті 93 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" головний комітет не пізніше, як у 30-денний строк попередньо розглядає законопроект, проект  іншого акта і ухвалює висновок  щодо доцільності включення   його до порядку денного сесії Верховної Ради.

Станом на 22.04 висновок головного комітету щодо доцільності включення  даного питання до порядку денного сесії відсутній.

Вважаємо будь-які зволікання з попереднім розглядом комітетом  проекту Постанови Верховної Ради України від 3 березня за номером 2282  грубим порушенням норм чинного законодавства. Таким чином, враховуючи  вищезазначене, наполягаємо на включенні до порядку денного засідання комітету 22.04 о 14.30 питання про розгляд проекту Постанови Верховної Ради України за номером 2282  про звільнення Демчишина з посади міністра   з наступним його внесенням на розгляд Верховної Ради  на поточному пленарному тижні.

Голова профспілок ………………. (він пішов до шахтарів), Волинець і ще ряд делегатів з'їзду.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Які є пропозиції з цього питання?

(Загальна дискусія)

 От дивіться, яка ситуація: питання, воно не те що пікантне, а воно  питання  не належить до нашої компетенції. Так? Це питання регламентного комітету. Термін вийшов по вашій  постанові і політично ви внесли, ви фракція, маєте право наполягати на постанові питання цього в залі. Так?      Тому, що  30 днів пройшло, комітет не розглянув, а ви повинні розглядати.

Питання  друге:  що б я зробив. Я б відправив би на коаліцію з супроводжуючим письмом, що  просимо терміново розглянути. Коаліція не визначиться,  голосів в залі  не буде. Вносити в зал, щоб голосів не  було? Не бачу змісту.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  просто хочу  додати не в контексті того, що сказав представник  "Опозиційного блоку". Річ у тім, що ми неодноразово   дискутували  з паном міністром і у нас була така контраверсійна  дискусія на предмет вугільної  галузі, і десь ми доходили компромісів.  А  в цілому, ми не доходили компромісів і  причиною цього була зареєстрована ця постанова про його  звільнення під якою підписалися саме  представники коаліції, якраз  представники  "Блоку Петра Порошенка"   і  "Народного фронту", представники можливо інших фракцій, там порядку  50 людей.

Тому, я підтримую вашу ініціатив, Микола …, щодо того, щоб винести це питання  на обговорення  коаліції. А вже далі сесійна зала буде визначатися по голосах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я на  засіданні ради   коаліції …

(Загальна дискусія)

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Микола Володимирович, в мене  думка, що треба вже займати якусь певну позицію, в тому числі і по Демчишину. Тому що на жаль, сьогодні наприклад, навіть тарифи: от нібито НКРЕ КП  відноситься до нашого відання, а перегляд зараз тарифів, які відбуваються в Комітеті ЖКГ, тому що ми позицію не проявляємо в жодному питанні. І таких багато є питань. Вугільники піднімають питання дуже часто і це, на жаль, вже набило оскомину певну, питання про підключення, те що я піднімав. Знову ж таки наш комітет зарубав, сьогодні Комітет ЖКГ проголосував і створили відповідну комісію. Тобто в мене таке відчуття, що наш комітет стоїть десь з боку тих процесів, ми так приймаємо щось там, десь туди, десь сюди, десь якісь моменти. Тому я, наприклад, незалежно від того "Опозиційний", не "Опозиційний блок", але якщо сьогодні це вже реальна проблема і людям не виплачують…

Я перепрошую, да, вибачаюсь.

Я б все ж таки вважав, якщо є така пропозиція, а чого комітет не може зараз проголосувати про подібну постанову і можливо внести в зал. А чого ні? Тим паче, що я вважаю, що в залі там вже багато невдоволених є, давайте не стояти осторонь, бо інакше дійсно, я особисто, як член комітет, не бачу позицій по захисту там шахтарів, а завтра інших галузей і так далі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Васильович.

Юрій Васильович, якщо працювати на результат, тому я пропоную піти через коаліцію. Те, що буде дискусія, коаліція неоднорідна то це я вам гарантую, я розумію, що вона там буде. Зараз ми внесемо, вкинемо, нічого не буде, нічого не буде, більшість з вас це прекрасно розуміє. Немає питань. Тобто одне питання направити в коаліцію для термінового розгляду на цьому тижні, я так сформулюю для коаліції, сам схожу до них на засідання, вони там кожен день засідають, передам їм папери. Друге питання, щоб прийняв комітет рішення внести постанову в зал. Я їх поставлю на голосування.

Ще якісь треті пропозиції є?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене така позиція, да я  зразу її сформулював, у вас інша позиція.  Я вважаю, що шлях, який ви пропонуєте, він буде менш ефективним ніж те, що я пропоную, от і вся різниця, я ж не критикую навіть вашу позицію.

Треті пропозиції є якісь? Немає.

Перша пропозиція. Просити коаліцію терміново розглянути дане питання по суті. І мені представити це на зібранні там Ради коаліції. А? Про звільнення Демчишина. Про звільнення Демчишина на розгляд коаліції.

_______________. До речі, і одне, і інше не заважає одне одному. Можна проголосувати за етот, і на коаліції… (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за дану пропозицію, яку я сказав, прошу голосувати. Хто - "за"? Дякую. Проти? Утримались?

_______________. Троє.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Троє.

Пропозиція, яку запропонував Юрій Васильович Чижмарь. Вона заключається в тому, щоб внести постанову в зал для голосування. Так, Юрій Васильович? Так. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Добре. Проти? Утримались? Дякую.

(Шум у залі)