СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

07 жовтня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету МАРТИНЕНКО М.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачення за затримку. Але кворум зібрався, можемо починати працювати.

Зауваження до проекту порядку денного які є?  Є  декілька речей, про які попросив автор законопроектів напередодні засідання. Друге питання просить зняти Сташук. Перенести на наступне засідання. Немає заперечень.

 

_______________. Це 2636, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так.

І хочуть, щоб ми розглядали без авторів, це п'яте питання – 3146 (Князевич, Поплавський). (Загальна дискусія)

Що таке 3104?  Ми вже вносили його чи ні?

 

_______________. Це щоб знімати без застережень? (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він просить перенести, так?

Добре, шановні колеги, знімаємо друге, четверте питання. І питання Князевича, Поплавського розглядаємо без авторів чи не  розглядаємо  на їхнє прохання? Ми, як правило, на прохання авторів розглядали. Останнім розглядаємо. Хорошо.

Немає  заперечень, все інше затверджуємо?

Будь ласка.

 

Турманов В.І. Доброго дня, шановні колеги, чи можемо ми в розділі "Різне" заслухати шахтарів, які тут присутні. До мене звернулось декілька керівників організацій, які привезли сюди тисячі  шахтарів. Я прошу дати 2 хвилини, щоб ми як комітет  їх вислухали, і виконали свої функції як народні депутати, щоб до нас не було ніяких претензій, якщо ви не  заперечуєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хотів сказати, Михайло Бондар звертався також з цією  пропозицією. Я думаю, що не буде заперечень, так чи ні в "Різному". Немає  проблем. Дякую.

Ігор Степанович, будь ласка.

 

НАСАЛИК І.С.  Шановні друзі, ми всі разом тут заслуховували Міністерство палива і енергетики. Отримували всі завірення. Ми розглядали разом тут всі закон 2214 про покращення і стабілізацію оплати по НАК "Нафтогазу України". Ми отримали повністю запевнення, що він не буде включатися в роботу, поки не буде розрахунку різниці в тарифах. На сьогоднішній  день хочу всім  акцентувати, просто брешуть нам як тільки можуть брехати. Це позиція, яка зараз зупинить взагалі поставку тепла у всіх містах і районних центрах. Тому що не враховуючи різницю в тарифах, не враховуючи те, що НАК "Нафтогаз" взагалі не дав можливості закривати різницю в тарифах. Закрили і заблокували рахунки всіх комунальних підприємств. Ну, хлопці, ви жуліки. Ви є жуліки, і іншого слова просто не можна сказати. Зараз іде забезпечення, вони поблокували всі рахунки. На різницю в тарифах не звертають ніяку увагу. Забирають ні заробітної плати, ні можливості запуску. Ну, як це назвати? І я ще захищав цей закон 2214 із трибуни, і отримав повністю запевнення, що, Ігор Степанович, все буде закрито. Ну, не можна так, маючи свої зобов'язання, закрити і не запустити тепловий сезон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, порядок денний затверджуємо? Ідемо по порядку. В "Різному" вернемося до питання, яке піднімав Ігор Степанович. Перше питання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" щодо передачі повноважень на встановлення тарифів та ліцензування господарської діяльності  з виробництва теплової енергії  з альтернативних джерел енергії, автор Кабінет Міністрів  України, номер 3047. Слово від комітету голові підкомітету профільного Підлісецькому Льву Теофіловичу. Лев Теофілович, ми з вас починати будемо. Тут надрукували по одному, а ми трохи по іншому будемо працювати. 

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Даним законопроектом Кабінету Міністрів   України пропонується передати для… (Не чути) місцевого самоврядування вирішення питання щодо визначення цін на  теплопостачання, яке вироблене з альтернативних джерел енергії в обсязі, що не перевищує 55 тисяч Гігокілокалорій на рік. Так от, до повноважень місцевих державних адміністрацій пропонується внести здійснення ліцензування суб'єктів виробництва суб'єктів виробництва такої… (Не чути)

Є насправді досить дивне застереження від Асоціації ……… України, яка звернулася до комітету з застереженням щодо пропозицій, які містить вищезазначений законопроект. І вони передбачають, що, враховуючи, можливо, конфлікт інтересів місцевої адміністрації щодо забезпечення теплопостачанням підприємствами, які належать місцевій адміністрації, а вони використовують газ, звичайний газ …….., відповідно можуть бути тут зловживання. Хоча, як на мене, це якісь такі, надмірні переживання. Я вважаю, що така ініціатива по фактичній децентралізації і підсилення повноважень місцевої громади і керівництва місцевої громади, я вважаю, доцільною. Тому, як на мій погляд, слід даний законопроект підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лев Теофілович.

Від міністерства хто буде виступати?

 

Діденко І.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні присутні! Цей законопроект був урядовим, він пройшов всі узгодження в центральних органах виконавчої влади. Тому ми його однозначно підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро Володимирович, від НКРЕКП, будь ласка.

 

ВОВК Д.В. Підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще бажає висловитися? Будь ласка, Наталія Кацер-Бучковська.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Доброго дня, шановні колеги.

Звичайно, ми проаналізували цей закон. І я вважаю, що він є досить небезпечний для відновлювальних джерел енергії, оскільки фактично у нас на сьогодні яка система, тобто всі тарифи на "зелену" енергетику встановлюються на підставі закону.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

Діденко І.М.  Ігор Степанович, коли до вас можна прийти з поясненнями, хто і чому…

 

НАСАЛИК І.С. Не треба пояснювати, я вибачаюсь, ви заблокували всі рахунки…..

 

НАСАЛИК І.С. Виконавча служба, по закону…

(Загальна дискусія)

 

НАСАЛИК І.С.  Я не в виконавчій службі, я вибачаюсь, я в законі 2214 ви виставили ці умови. Не треба розказувати казки. Я виступав, захищав цей закон і сказав: якщо не буде різниці в тарифах зараховано, а ви її не зарахували, то ви заблоковуєте ці рахунки. І ви, виступаючи тоді з трибуни, сказали: "Це все буде знято". Зобов'язань скільки, на 2,9 мільярда? Ви поблокували через виконавчу службу і вони не можуть жодної копійки використати для  того, щоб тепло запустити.

 

Діденко І.М. Ми нічого не блокували.

 

НАСАЛИК І.С.  Розказуєте казки Брянського лісу тут.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь.  Будь ласка, продовжуйте.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. От, фактично в нас тарифи встановлюються на енергетику, яка вироблена з альтернативних джерел на підставі закону. Передачу таку права на органи місцевого самоврядування може нести в собі ризики того, що, по-перше, будуть на кожному місці по окремо встановлюватися тарифи, це буде неоднаковий підхід, а інша справа, це також вносить нестабільність в розвиток відновлювальної енергетики, а, зокрема, тепло виробляється, як правило, з біо-маси, біогазу, який ми розглядаємо як основна можливість заміни природнього газу. Тому ми повинні створювати для даного виду теплової електричної генерації найбільш сприятливі умови для залучення інвестицій і забезпечити їм  стабільність. Тобто в тому випадку якщо для інвестування в цю галузь не буде зрозуміло, яким чином буде забезпечений той чи інший тариф, галузь ця розвиватися не буде. Тому категорично "проти" і прошу своїх колег, які небайдужі до "зеленої" енергетики, які не байдужі до енергетичної незалежності країни, не підтримувати цей законопроект і його відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Рябчин, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М. Підтримуючи свою колегу Кацер-Бучковську, також можу сказати, що, ну, ідея підтримати "зелену" енергетику, винести на місцевий розгляд, при децентралізації, при тому тренді, є позитивна. Але вона реалізована не дуже гарно на практиці. Тому що коли ти без жодних гарантій, без жодної там гарантії прозорості ти передаєш це на... передаєш це право на органи місцевого самоврядування, ти маєш корупційні ризики,  що хтось буде мати преференції, хтось їх не буде мати, це все людський фактор.

 І саме тому, ну, можна так сказати і підтримати  асоціацію біо-енергетиків, які сказали, що, ну, комунальники, вони не будуть зацікавлені в розвитку цих біо- альтернативних джерел енергії. Тому повернути автору на доопрацювання, зробити більше гарантій для захисту саме альтернативних джерел енергії. І тоді будемо розглядати цей законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ольга Валентинівна, будь ласка.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Я би хотіла авторів законопроекту. Я, правда, не розумію, хто тут автор і основний доповідач. Але звідки все ж таки взялася цифра 55 тисяч гігакалорій на рік? От, чому саме така цифра? Якщо можна, поясніть будь ласка.

І поясніть будь ласка, пане Дмитре, як це ви так віддаєте від себе ці повноваження? В чому мотивація для вас передати їх на місця.

 

ВОВК Д.В. Я поясню, чому така ініціатива. По-перше, Кацер-Бучковська і Рябчин високо оцінили, що все ж таки комісія не дискримінаційна, прозора встановлює тариф. Насправді це невеличкі котельні, це невеличкі котельні, які зазвичай приєднуються до якоїсь лікарні або до дитячого садочку. І комісія за загальним принципом всім встановлює тарифи без жодних преференцій.

Якщо це буде місцевий рівень, до 55 гігакалорій, то зазвичай мер буде вимагати ще щось зробити. Вікна, двері, вулицю. Ми думаємо, що це напрямок децентралізації. І невеличкий рівень завалювати комісію однією котельнею для однієї лікарні недоцільно. Це місцевий рівень. Інше питання, як місцева влада буде цим користуватись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вікторія Михайлівна, будь ласка.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Я хотіла би підтримати своїх колег насправді, Наталю і Олексія в цьому питанні. І я вважаю, що те, що ви зазначили, пане Дмитро, як можливу якраз для зловживань місцевою владою, а як ви сказали. Вимога щодо встановлення вікон, дверей і всього іншого не буде призводити до того, щоб ми йшли шляхом заміщення газу на альтернативні джерела. Це перше. Тому я вважаю, що це недоцільна абсолютно сама ідея. І я не розумію взагалі, в чому вона, який сенс її.

А друге хочу зазначити, що Біоенергетична асоціація України звернулась із застереженням до пропозицій, які містить вищезазначений законопроект. І асоціація вважає, що передача повноважень по затвердженню тарифів на тепло з альтернативних видів палива органам місцевого самоврядування може призвести до зупинення заміщення природного газу альтернативним паливом. От і все. Це два коментаря, які я хотіла би зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович Чижмарь.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Шановні колеги, альтернативна енергетика взагалі-то тільки зароджується в Україні. І як нова галузь вона потребує саме державної підтримки. Те, що на низах не завжди є розуміння  цієї ситуації  через те, що використання газу і оці  наднормові  витрати, вони завжди  були сферою корупції, то зрозуміло, що ми маємо  з цим проблему. Те саме, що в смітті, ми не можемо передати централізовано збору, тому що  кожен мер збирає там вершки, і це корумповане ми маємо сміття на вулиці. Але якщо ми хочемо, дійсно, цю  галузь підтримати, створити, аби вона самостійно  далі працювала через певний період, то вона повинна мати чітко  державну позицію і державну підтримку. Тому передавати  на місцеві органи самоврядування, мені здається, сьогодні буде трошечки зарано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ну я все-таки висловив слова підтримки ідеї. Можливо, а можливо я дещо зіпсутий місцевою владою у тому плані, що я зі Львова, і у Львові  зовсім інші  підходи до енергоефективності, і Львів вже давно тим займається. Тому, як для Львова, я вважаю, що це абсолютно правильно, і питання децентралізації сприяння заміщення дорого газу іншими альтернативними джерелами є достатньо ефективним і раціональним.

А  якщо тоді  у мене, власне, питання для дискусії. Якщо ми не передаємо  це рішення на місця, відповідно   чи є бачення  у  пана Вовка як керівника комісії, яка  буде зобов'язана це  фактично приймати рішення? Яким чином буде встановлюватись тарифи, чи ці тарифи будуть  такими як на  газове опалення, чи там якісь будуть інші  підходи?

 

ВОВК Д.В.  Дивіться, тарифи  зараз встановлюються вже комісією. Ідея закону була зробити децентралізацію і трошки зменшити наплив маленьких  котелень на державний орган в місці Києві, щоб легше було на місцях встановлювати.  Нам як  комісії все одно, нам легше,  у нас  більш досвідчені, мабуть, фахівці, мені однаково. Принцип, який зараз використовується, він єдиний для всіх типів альтернативщиків. Тобто паливо приймається   одна і та ціна, розглядається все уніфіковано. Чи буде так робити, чи так роблять місцеві  органи влади, я не знаю. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще питання. Виступи членів комітету.

 

Лопушанський А.Я. Я думаю, що потрібно підтримати, щоб цим занімався НКРЕ однозначно, тому що сьогодні тарифи встановлюють голосуванням і йдуть певні торги кого запустять, кого ні, підвищення, зниження. Якщо це буде врегульовано і більш досвідченими людьми, це буде, по крайній мірі, розвиток, а не тормозіння теплопостачання на місцях. А потім, коли пройде який час, можна передати це це дійсно, коли вже буде все сформовано, і ринок, на органи місцевого самоврядування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще, хто бажає висловитись з цього питання? То, якщо дозволите, мені пару слів.

Я буду голосувати за те, щоб законопроект приймався за основу в першому читанні. Як на мене, це моє переконання, для того, щоб ми в країні щось почали робити ми повинні залучати більшу кількість людей до всіх процесів. Ми не можемо через вузьке горло пропускати всі речі. Ну, це… Якщо ми всі тотально не довіряємо, ну, це неправильно. Комісія, зокрема, визнає, що це можливо робити.

Друге питання. У всіх в голові сидить, що будемо до останнього, там, гігаватах тепла чи до останньої кіловат/години будемо законом встановлювати тарифи для альтернативщиків.  Ні, не будемо. Та взагалі, то норма, знову-таки, на моє переконання, яке прийняте з самого початку було, що законом встановлювати тариф… тарифи, вона є досить спірна, як на мене. Але вже пішли по цьому шляху, ну, будемо щось робити, якось виходити. І в кінці-кінців світ йде до того, що альтернативна енергія почне… починає уже конкурувати з традиціями. Я не бачу чому не можуть, там, місцеві органи влади приймати ті чи інші рішення, які, зокрема, бачать ті речі, які відбуваються, коли стоять дві котельні, одна половина вулиці отоплюється, з одного боку, по одній ціні, а друга – з другої ціни. Буває таке, Дмитро Володимирович? Буває. І от місцеві органи треба залучати до цих процесів. Я думаю, що і комісія, там, рік, два, три прийме в кінці-кінців рішення, якісь методи, да, і відпускати це на місцеві органи влади, тому що неможливо з Києва все рахувати.

Тому я ставлю на голосування 2 пропозиції, яка була. Перша пропозиція голови підкомітету прийняти за основу в першому читанні. І друга пропозиція відправити автору даного законопроекту, тобто Кабінету Міністрів на доопрацювання. Я так сформулював другу пропозицію?

Олексій Михайлович, на доопрацювання.

У порядку надходження, хто за те, щоб прийняти за основу у першому читанні? Дякую. Проти? Дякую. Утрималися? Дякую.

В мере ще один голос не забудьте порахувати. Все одно не пройшов, тобто рішення не приймається. Друге рішення я ставлю на голосування, яке запропонував Олексій Рябченко.

Будь ласка, хто за пропозицію направити на доопрацювання автору законодавчої ініціативи, прошу голосувати.  Дякую. Проти? Утрималися? Рішення прийнято.

Друге питання ми пропускаємо.

Третє питання, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку використання природного газу, видобутого на території України. Автори Головко, Левченко, Іллєнко, Бублик та інші. 2408а.

Де автори?

 

ДУДКІН О.М. Головко на податковому комітеті. Казав, буде по ситуації орієнтуватися, він обіцяв зайти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми перший раз ставимо питання чи ні?

 

ДУДКІН О.М.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший. Давайте тоді пропустимо, почекаємо.

Четверте питання ми зняли.

П'яте питання – в кінці.

Шосте питання – проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі). Мусій автор, номер 3090. (Шум у залі)

Лист від автора щодо доповідача є, написано, вибачаюсь. Будь ласка, Михайло Леонтійович.

 

БОНДАР М.Л. Дякую.

Метою цього закону є створення умов стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі, погашення підприємствами паливно-енергетичного комплексу заборгованості, що утворилася внаслідок  несплати споживачами за електроносії, недопущення порушення справ щодо штучного банкрутства підприємств ПЕКу, забезпечення енергетичної безпеки держави.

Прийняття законопроекту забезпечить проведення розрахунків між підприємствами ПЕК, які мають борги минулих років за…  та покращить їх фінансовий економічний стан. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі, хто у нас виступить?  Лев Теофілович.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте, поки ви думаєте, міністерство, Ігор Миколайович, будь ласка.

 

ДІДЕНКО І.М.  Да, міністерство і уряд не підтримує цей законопроект з огляду на його протиріччя з меморандумом укладеним урядом України з МВФом. Також до широкого трактування енергетичні компанії попадають і ті недолугі тепловики, і облгази, які заборгували шалені суми заборгованостей за природний газ, тому ми категорично його не підтримуємо. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, шановні колеги. З іншого комітету дзвонять по нагальним питанням енергетики, до речі.

Дмитро Володимирович, ваша позиція.

 

ВОВК Д.В. Це реінкарнації закону 2711, не відповідає меморандуму з МВФ. Тому ми не підтримуємо його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, я вам дякую.

Лев Теофілович потім.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ну, насправді тут наступний у нас законопроект це 3097, який фактично є по суті тим самим, те, що інакше написаним. Але ідеться мова про перенесення термінів, який перенесення термінів з моменту якого можна розпочинати процедуру банкрутства стосовно підприємств паливно-енергетичного комплексу. З однієї сторони це стало функціонування паливно-енергетичного комплексу важливо, оскільки більшість підприємств паливно-енергетичного комплексу є стратегічними. Але з іншої, впровадження тих строків ніяк не призводить до погашення заборгованостей. І воно відповідно іде в розріз того законопроекту, який ми прийняли про стабілізацію стану паливно-енергетичного комплексу і компанії "Нафтогаз". Тому відповідно тут є, в принципі, питання, чи ми щось готові вже міняти і працювати над закриттям тих боргів, чи ми далі будемо відтягувати і давати можливість не проводити жодних... жодних заходів щодо повернення  заборгованості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я по этому законопроекту, да, там Дмитрий Владимирович говорит о том, что это это реинкарнация – хорошее  слово, но, на мой взгляд, 2711, его отменять рано было, вот. Почему? Потому что на сегодняшний момент существует колоссальная задолженность энергорынка - 24-25 миллиардов, которая порождает цепную реакцию. Получается замкнутый круг: должны угольщикам, угольщики должны за  электроэнергию, ну, и так далее. Поэтому я думаю, что этот законопроект… Я буду поддерживать законопроект 3090. А вот 3097, который там, возможно, будут обсуждать дальше, о котором говорил Лев Теофилович, это ситуация, когда мы делаем этим  законопроектом ряд привилегированных, то есть мы лишаем, в нарушение там Закона о равных правах, мы делаем "Энергоатом" или "Атомэнерго" и "Центрэнерго" ставим в более привилегированное положение. Я считаю, что это неправильно. Если принимать закон, то его нужно принимать для всех, учитывая ситуацию сегодняшнюю. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще бажає висловитися? Дмитро Володимирович.

 

ВОВК Д.В. Оскільки МВФ більше всього хвилювала ситуація в газовому секторі, провести окремо обговорення з ними щодо електрогалузі, зробити певне виключення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще бажає висловитися?

Можливо, зразу обговоримо 3097? Потім  будемо приймати рішення, тому що вони певним чином, ну, стосується одного і того ж самого предмету. Немає заперечень? А потім  проголосуємо один і інший.

Проект Закону про внесення  змін до закону України про заходи  спрямовані на  забезпечення сталого функціонування і так далі (щодо забезпечення стабільності на енергоринку), автори – Насалик, Тригубенко, (номер 3097). Сергій Михайлович, будь ласка,

 

ТРИГУБЕНКО С.М. Шановні, цей законопроект, як ви кажете, робить ........ так, по даному напрямку, але він дає можливість "Енергоатому" і "Центренерго"  довести тепловий  сезон до логічного завершення.  Якщо ви гадаєте, що борги, які нарощені за ті роки, які  були, вони реальні, а ми аналізували цю ситуацію з Насаликом, там більше  60 відсотків цих боргів дуті. Дуті, які зараз із рахунків реальних підприємств, які повинні проплачувати за вугілля,  реально списуються. Тому я бачу, що якщо не буде, як ви кажете, привілейованості для того, щоб ми могли  захистити державну власність, то реально опалювальний сезон і сезон зимовий по виробленню електроенергії в східній частині нашої держави буде зірваний. Не будуть веєрні відключення, будуть масові відключення. Це енергетична безпека нашої держави,  і ми  повинні захисти нашу державу від того, щоб ті надуті борги тими підприємствами   і тими особами, ми їх всі знаємо, які є, щоб вони… могли нас поставити на коліна перед Росією, перед іншими, так сказать, енергозалежними ЛНР, ДНР, які там  рахують те,  що вони  нас взяли  і контролюють тим, що  не відпускають і не відвантажують вугілля. Тому я вважаю, цей законопроект  необхідно підтримати, тому що  ми повинні перш за все дбати про нашу державу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам, Сергій  Михайлович.

Вікторія Михайлівна, будь ласка.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. У мене коментар і питання. Питання  буде до міністерства. Ваше бачення, насправді, вирішення проблеми? 

А друге. Знаєте, все це дуже чудово, що ми маємо захищати інтереси держави, особливо  підприємств, де у нас доля держави більше  50 відсотків,  і такі стратегічні  об'єкти як "Центренерго" є, дійсно,  для нас    дуже важливим. Але у мене, наприклад, виникають питання. "Центренерго"  абсолютно нещодавно у першому кварталі 2015 року закуповував вугілля  із зони АТО у  підприємства, яке насправді фінансує терористів.  А чому тоді ми  їм маємо сьогодні створювати  якісь спеціальні умови, враховуючи ту практику, яку вже насправді визнала Служба безпеки України? Як ви на це дивитесь? Тобто все чудово, але якщо ми йдемо на рівень нижче, то ті події і ті рішення, які приймаються на рівні таких державних підприємств, як Центренерго, вони не  свідчать про те, що, дійсно, компанія зацікавлена в захисті інтересів саме України і українців.

Ну, а друге, ще раз я кажу, що мені цікаво почути думку Міністерства.

 

ТРИГУБЕНКО С.М. Те, що ви сказали, це злочин. За злочин повинен відповідати той чиновник, який робить цей злочин, але не  державна компанія. Тому ми зараз говоримо взагалі про нашу державу, а не тих корумпованих чиновників, які сидять і десь чогось хочуть.

Тому, я гадаю, відповів по цьому питанню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ігор Миколайович.

 

ДІДЕНКО І.М. З огляду того, що цей законопроект порушує меморандум уряду з МВФом, ми проти цього законопроекту в тій редакції, в якій він викладений. Але, розуміючи, що МВФ робив виключення в минулих наших дискусіях з  приводу "Енергоатому", то якщо лишати тільки в частині "Енергоатому", то ми були би його підтримували, продовжити ще на якийсь час. Тобто формально цей законопроект  ми не підтримуємо, тому що тут фігурує дві компанії. Насправді, на сьогоднішній день у зв'язку з вимогами Міжнародного валютного фонду така невеличка компанія, як НАК "Нафтогаз", "Укртансгаз", теж уже на рівних умовах виходять на суддівський ринок боротьби за своє право не платити ті страшні штрафні санкції, які спеціально їм були написані. Тобто не підтримуємо.

Але, користуючись нагодою, що в нас ця тема до обговорення, можливо запропонувати комітету разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів провести якусь спільну нараду, щоб вони самі по своїм суддівським лініям давали якісь рекомендації по тим договорам, які завтра лавиною будуть в судах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор Миколайович, ви не те говорите. Я вибачаюсь! Як із суддями спілкуватися за... Нонсенс. Навіть був там і 3, і 5, і 10 років назад. Ну, про що ви говорите? Ну, давайте про серйозні речі говорити.

 

ДІДЕНКО І.М. Вони зараз всі проходять переатестацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я знаю, про що скаже "Енергоатом", що це доцільно. Я знаю все!

Юрій Гнатюк, будь ласка, оптовий ринок.

 

ГНАТЮК Ю.Л.  Доброго дня, шановні...

Насправді, я приймав безпосереднью участь ще з 2009 року, коли був прийнятий цей закон, і на нього покладалися очікування врегулювати заборгованість на .….. І, на жаль, він не, ну, не спрацював так як на нього були покладені сподівання.

Щодо заборгованості ДП "Енергоринок" 25 мільярдів. Я би хотів просто уточнити це перед ким? Перед генерацією? Ну, щоб я… я міг будувати розмову, чи перед енергопостачальною компанією, перед ДП "Енергоринок"?

І розуміючи НАК "Нафтогаз", в енергетиці трохи інша специфіка розрахунків між енергопостачальними компаніями і генераціями. Дуже жорстко зарегульовано. Але мораторій розповсюджувався на всіх. І на сьогоднішній день десь в реєстрі підприємств ПЕК близько 215 підприємств і дуже велика частка теплових компаній, централей і комунальників. Чому вони туди впали? Тому що була ідеологія залучити максимальну кількість підприємств проводити розрахунки та інше.

Але ми все рівно в процесі підготовки і проходження опалювального сезону стикнемося з багатьма проблемами, які будуть… виникнуть, виникнуть з причини відмовлення виконавчих проваджень, пред'явлення нових судових рішень, блокування рахунків і те інше. Я не кажу, що ці закони треба підтримувати повністю. Але ми будемо вимушені шукати якісь шляхи врегулювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще бажає висловитись з цих двох законопроектів 3090, 3097? Будь ласка.

 

КОНОВЕЦЬ С.О. НАК "Нафтогаз України".

По закону 3090. Я підтримую позицію міністерства, тому що цей закон… законопроект суперечить меморандуму підписаному з МВФ. Де написано, що не тільки Україна зобов'язується відмінити ці мораторії 2711, але і зобов'язується не запроваджувати їх продовження.

Зараз в нас ситуація з заборгованістю така є і  і в ТЕЦ є дуже складна. Загальна сума заборгованості зараз більше 20 мільярдів. Тому цей законопроект ми не підтримуємо.

Стосовно другого законопроекту, де згадується "Центренерго" і "Енергоатом", за нашою думкою, цей законопроект також суперечить зобов'язанням по меморандуму, але не впливає на фінансовий стан НАК "Нафтогазу", тому що у нас немає прострочених боргів саме з цих двох компаній. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую.

"Енергоатом", будь ласка.

 

ЗАПАЙЩИКОВ К.В. Шановні народні депутати, я хочу уточнити в частині преференцій НАЕК "Енергоатом". Коли необхідно було в 2015 році накопичити кошти на закупівлю вугілля, уряд зробив абсолютно правильні дії: взяв 2 мільярди кредиту в "Ощадбанку", і цей кредит було розподілено виключно тепловій генерації. Погашення цього кредиту пішло за рахунок боргів минулих періодів. Тобто НАЕК "Енергоатом" недоотримав тих коштів, які були пропорційно, але то є стан енергетики, ми те все розуміємо. І нам немає фактично по 700 мільйонах тої заборгованості, яка є по рішеннях судів, ми не маємо джерел надходження, піднімати тарифи, ми розуміємо, що нам ніхто не буде. І це в нашій країні недоцільно.

Тому у мене прохання від компанії: підтримати Закон 3097 хоча б в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вікторія Михайлівна, будь ласка.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Дякую.

Я просто хотіла уточнити. Була знову названа цифра заборгованості – 20 мільярдів гривень. І ми свого часу на одному з комітетів говорили, що буде складено насправді перелік цієї заборгованості, вона буде розбита на ту, яка відноситься безпосередньо до господарської діяльності, і та, яка виникла в результаті некомпенсованої суми різниці в тарифах. Чи це було зроблено? Чи ця інформація є в наявності? Якщо ні, то коли очікувати, що вона буде наявна, і в доступі відкритому в тому числі? Дякую.

 

КОНОВЕЦЬ С.О. За вимогою МВФ НАК "Нафтогаз" було замовлено послуги на проведення фінансового аналізу дебіторської заборгованості "Нафтогазу" компанією PricewaterhouseCoopers ця робота завершена. Звіт на нашому сайті з повним аналізом дебіторської заборгованості по категоріях, як вони виникли. І в тому числі інформація по різниці в тарифах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А з якого числа?

 

КОНОВЕЦЬ С.О. 30 вересня цей звіт знаходиться на сайті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Насправді даним законопроектом у нас є дві речі. тобто одна річ, це ми говоримо про відтермінування вже зазначеної в законі, в діючому законі про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу спеціальної процедури для "Енергоатома" з 1 вересня 2015 до 1 січня 2016… З 1 січня 20156 року, коли вона мала закінчитися, до 1 грудня 2016 року. Це є одна складова, яку можна там дискутувати. Але тут з'являється дуже важлива друга складова, і така ніби невелика. Це, власне, поява в цій привілейованій процедурі погашення компанії "Центренерго". І насправді, коли ми говоримо про забезпечення надійної роботи державної компанії. Насправді забезпечення надійної роботи державної компанії не має полягати у наданні їй права не платити вчасно кошти відповідно, щоб вона мала певний захист. А у забезпеченні правильного менеджменту тієї компанії. А, якщо менеджмент компанії допускає шалені мільярдні збитки в останній рік, то питання є, а чого такий менеджмент є тої компанії. А не ми будемо толерувати такий менеджмент і такі збитки, і будемо разом з тим запроваджувати в законодавство норми, які будуть їх захищати від відповідних позовів і стягнення коштів.

Тому я вважаю, що підтримувати власну норму щодо включення в цей перелік спільно з "Енергоатомом" ще і "Центренерго", абсолютно недоцільно. Оскільки ми потім ще можемо почати включати і інші компанії, які ми знаємо є на ринку енергетики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще бажає висловитись? Володимир Володимирович, будь ласка.

 

БАНДУРОВ В.В. Шановні колеги, можливо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БАНДУРОВ. В.В. Шановні колеги, можливо, в ідеальних умовах якби ми працювали з вами, коли б не було тих загроз і викликів, і ризиків, які сьогодні є, можливо, було б на порядку денному і актуальним питання дослухатись до рекомендацій Міжнародного валютного фонду і, мабуть, не продовжувати дію мораторію і спеціального режиму розрахунків за електричну енергію.

В умовах, які ми маємо на сьогодні, я думаю, що рекомендація МВФ, вона слушна, але все-таки рекомендація. І виходячи з об'єктивних реалій, коли на сьогодні є ціла низка в ланцюзі тих, які не розраховуються, суб'єктів господарчої діяльності, підставляти під удар дві, два суб'єкти, які мають стратегічне значення для безпеки держави, мабуть, з нашого боку було б некоректно.

Тому інша думка, друга думка стосовно того, чому саме "Енергоатом". Ну, я бачу, що серед колег немає сьогодні заперечень стосовно того, що "Енергоатом" має бути в цьому переліку. Але "Центренерго", це єдина сьогодні така потужна теплогенеруюча компанія державної форми власності, яка впливає сьогодні і на енергетичну безпеку, і в цілому на баланс споживання електроенергії.

Тому я думаю, що було б правильним сьогодні прислухуватись до авторів законопроектів і підтримати ці законопроекти хоча б в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще бажає висловитись? Ігор Миколайович.

 

ДІДЕНКО І.М. Ну, ви говорите про те, що перше читання передбачає тільки проходження подальшої процедури обговорення, під час якої ми будемо настоювати на виключенні "Центренерго" із таких преференційних компаній. Лишити тільки, може, на якийсь короткий час "Енергоатом", то тільки у варіанті з "Енергоатомом" і все.

 

_______________. А чому державна компанія "Центренерго" викликає таку…

 

ДІДЕНКО І.М. Державна компанія "Центренерго" в плані приватизації стоїть, державна компанія "Центренерго" робить речі, пов'язані із придбанням вугілля, такі, що якби тут вам надали правоохоронці звіт, то всі люди здорового глузду зійшли би з ума. Це я вам доповідаю як людина, яка не відповідає за вугілля, яка дотично чує на нарадах ті уривки негативної інформації, які існують з приводу вугілля і "Центренерго". Тобто будь-що вкинули в топку, перевели її в гроші через платіж "Центренерго", і далі всі потирають ручки. От і все.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. І відкрита кримінальна справа Службою безпеки України з приводу якраз поставки вугілля на "Центренерго" в першому півріччі 2015 року компанії, яка фінансує терористів в зоні АТО. Так що це все вже відомі факти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі мали можливість висловити свою точку зору, і голосуванням кожен затвердить те, що він думає з того чи іншого законопроекту. Я, наприклад, погоджуюся з Володимиром Володимировичем, що ми повинні якось розносити ті кримінальні речі, які відбуваються, зі справді державними речами, які треба вирішувати. Законопроекти ці мені не подобаються, ні інші, як мені не подобався 2711. Але в тій ситуації, вибачте, або в нас платежі були на рівні ста відсотків, чи хоча б 97-98. Коли ми перші півроку жили з платежами 80 відсотків, коли ви пам'ятаєте, як ми билися, двічі голосували законопроект, з якого виводили зону АТО по фінансуванню, і тим самим ми своїми діями, до речі, продовжили цей безлад на ринку, як депутати я маю на увазі, всіх, не те що членів комітету, всіх, що ми не могли набрати 226 голосів раніше.

 

ДІДЕНКО І.М. Можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можна. Ігор Миколайович, я ж вас слухав…

 

ДІДЕНКО І.М. Я з приводу 2711.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте я далі продовжу.

 

ДІДЕНКО І.М. Тому що його теж започатковували за здравіє, а получиться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас дуже прошу, всі знаємо історію 2711.

Тому, перше: у нас завищені платежі по ринку. І, справді, вона ж нікуди не ділася заборгованість, тому що Дмитро Володимирович дуже акуратно рахує, на що їм потрібно гроші без врахування тієї заборгованості, яку накопичує перед генерацією оптовий ринок. Так чи ні? І проблема існує, і на неї не можна закривати очі.

Друге питання. В країні є ключові компанії, з якими ми повинні пройти зиму. На сьогодні, що відбулося. Чому "Енергоатом"? "Енергоатом" – єдина генеруюча компанія, яка добавила, якщо я не помиляюсь, в плюс працює на сьогоднішній день відносно минулого року. І це дає можливість працювати більш стало з меншими проблемами в енергетиці, іноді на грані фолу, вибачте.

І, з другого боку, має… ми маємо можливість мати понижений тариф. Я знаю, там, заборгованості, наприклад, таких компаній як, вибачте, "Укрелектроват". Я думаю, половина, таку назву ви чули. Ми з одного мільйона зробили мільйонів 150 чи 200. І така заборгованість там дійсно існує. Давати можливість і забирати перед зимою чи не давати, ну велике питання. Я, мабуть, підтримував би те, що, щоб не давати таку можливість.

Друге питання – "Центренерго". Якщо там така ситуація, давайте писати депутатські запити і нехай знімають те керівництво, яке… А це знову-таки із регулюючих потужностей, ну, в тепловій генерації є ДТЕК і є "Центренерго", більше нікого немає, всі інші ТЕС можна, можна не рахувати.

Але, шановні колеги, ставимо на голосування спочатку законопроект 3090. Пропозиція… Перший виступав Михайло Леонтійович і ви просили його підтримати в першому читанні за основу, да? Ну в порядку надходження законопроект 30, ну, 90, щоб прийняти в першому читанні за основу. Прошу голосувати.

Хто – "за"? Дякую. Проти? Утримались? Всі інші утримались.

Законопроект 3097. Що ставимо спочатку, підтримати, так, за основу в першому… Да.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. А між першим і другим читанням можна викидати по "Центренерго"?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конечно, можна і дописувати, і не тільки викидати.

Тому, хто за те, щоб прийняти за основу в першому читанні 3097, прошу голосувати. Хто – "за"? Дякую. Проти? Утримались? Не прийнято.

Що ми на альтернативу пропонуємо відправити на доопрацювання, чи просто його валити? На доопрацювання перший і другий, так?  Хто – "за", прошу голосувати. На доопрацювання обидва законопроекта. Дякую. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Вікторія Михайлівна передає слово Леву Теофіловичу.

Так, шановні колеги, ідемо далі. Законопроект, який у нас іде восьмий в проекті, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі. Автори, зокрема члени нашого комітету Бєлькова, Насалик. Номер  3096.

Ольга Валентинівна, будь ласка, розкажіть.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Дякую, пане голово. Я вчора так наговорилася, що вирішила сьогодні зробити картинку, щоб всім легше було зрозуміти про що цей законопроект. Передайте, будь ласка.

Насправді я повинна зазначити, що цей законопроект не тільки депутати розробляли. Є у на представники із бізнесу?

Значить, з ідеєю звернулися перш за все газові компанії, які ведуть видобуток газу і повідомили про те, що на сьогодні у них існує кілька суттєвих проблем не фіскального порядку, які фактично заважають їм розбудовувати потенціал власного видобутку в Україні. А саме ідеться про те, що не узгоджені є питання землевідводу, існує ще гірничий відвід, і не визначений статус правовий об'єктів нафтогазовидобування.

Значить, що ми пропонуємо зробити. Перше, це ми пропонуємо дозволити видобувним підприємствам здійснювати  розвідувальні та інші пов'язані роботи на підставі договору з власником за погодженням із землекористувачем без зміни цільового призначення земельної ділянки. При цьому законопроектом чітко визначено, що входить до поняття розвідувальні роботи. Тобто мова іде  саме про період  розвідувальних робот.

Також встановлюється п'ятнадцятиденний термін, протягом якого землекористувач повинен розглянути відповідне звернення підприємства, яке проводить розвідувальні та інші, пов'язані роботи щодо укладення договору на проведення розвідувальних робіт.

Також врегульовано питання користування земельними ділянками на час переведення розвідувальних свердловин у категорію видобувних та облаштування та підключення їх до промислових і магістральних мереж.

Надано можливість оформлення та використання сервітуту під об'єкти, пов'язані з облаштуванням родовищ без зміни цільового призначення такої земельної ділянки. Оскільки чинним законодавством України не встановлено процедуру механізму купівлі-продажу пайових земельних ділянок, законопроектом пропонується внести зміни до пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу з метою врегулювання питання  набуття їх підприємствами, установами та організаціями для будівництва трубопроводів місцевого та між промислового значення, нафтових, газових свердловин та пов'язаних з їх експлуатацією виробничих споруд.

З метою зменшення кількості узгоджень, проектних документів, органами державного гірничого нагляду ми пропонуємо скасувати процедуру оформлення гірничих відводів, оскільки такі функції майже повністю дублюють функції спеціальних дозволів на використання… видобування корисних копалин.

І останнє, зважаючи на специфіку споруджень об'єктів нафтогазової галузі, свердловин, трубопроводів тощо, переважне розташування їх за межами населених пунктів та відсутність їх впливу на забудову територій населених пунктів, пропонується виключити такі об'єкти з переліку об   'єктів містобудівної діяльності, скасувавши необхідність реєструвати об'єкти нафто газовидобування як об'єкти містобудування.

Я би дуже просила підтримати цей законопроект, тому що сьогодні серед всіх досліджень, які були проведені з газовидобувними компаніями, саме цей аспект зазначався як один з тих, що дуже сильно стримує подальші інвестиції в Україну.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ігор Миколайович Діденко.

 

ДІДЕНКО І.М. Міністерство підтримує даний законопроект. Формально це називається "із зауваженнями", але по суті із доповненнями. Повністю підтримуючи ідеологію ми би хотіли, щоб законопроект звучав закінчено. Доповнити його в статті 92 пунктом д), який би звучав наступним чином: "Підприємства, що провадять діяльність транспортування магістральними трубопроводами, зберігання у підземних газосховищах відповідно до Закону України "Про трубопровідний транспорт". Тобто ще і транспортувальників, полегшити їм життя.

І в статті 208 пункту один доповнити словами: "під розміщення, будівництво, експлуатацію, технічне обслуговування, ремонт і реконструкцію об'єктів трубопровідного транспорту нафтових і газових свердловин та пов'язаних з їх експлуатацією виробничих споруд, під'їзних доріг, ліній електропередач та зв'язку".

Тобто або це можна говорити, що це до другого читання буде авторами, дослухаються до цього. Або в протоколі воно вже є, тому ми його підтримуємо. Тому що вони не просять в цілому, а просять перше читання. І там ми доопрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від НАК "Нафтогаз" хто буде виступати? Перелома Сергій Віталійович.

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Шановні депутати! Що хотілось би сказати. Ми в цілому підтримуємо проект. Більше того, НАК "Нафтогаз" розробляв проект з цього ж питання, який дуже схожий з тим, що запропонований зараз, і ми уже отримали багато погоджень від центральних органів виконавчої влади. І наш варіант знаходиться в Мін'юсті для надання правової експертизи. Тобто все, що викладено, ми підтримаємо.

Більше того, можу сказати, так збіглося, що я учора брав участь у виїзній нараді по "Полтаванафтогазвидобуванню". І ті ж самі питання, які сьогодні можна буде вирішити шляхом прийняття цього закону, теж спростить роботу нашої вітчизняної видобувної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Володимирович.

 

ВОВК Д.В. Підтримуємо зауваження міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки всі підтримують, давайте голосувати. Ви - "проти"?

 

ЩЕРБАКОВ Є.Ю. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Проти" чи "за"?

 

ЩЕРБАКОВ Є.Ю. "Проти".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?

 

ЩЕРБАКОВ Є.Ю. Поясню. По-перше, не досягається мета цього законопроекту, оскільки його метою визначено спрощення врегулювання процедури відведення земельних ділянок для розміщення таких споруд. А по тексту законопроекту це пропонується врегулювати шляхом визначення такої діяльності використанням не за цільовим призначенням, але таким використанням не за цільовим призначенням, яке може бути єдиним виключенням з загальної  вимоги щодо використання земель за цільовим призначенням. Окрім того, в цьому законопроекті містяться норми, які можуть порушувати права власників земельних ділянок. Наприклад, здійснення таких дій на орендованих землях без згоди землевласника, та примусове встановлення сервітутів для цієї діяльності.

Окрім того, те, що ви зазначили, бачите, в законопроекті написано, що ці об'єкти не визнаються об'єктами містобудування. Ви сказали про об'єкти містобудівної діяльності, а по суті метою ви мали на увазі, мабуть,  об'єкти будівництва. Це три різні терміни. І хочу наголосити, що об'єкти містобудування у нас це території, це планувальна документація. Якщо ж ви таки введете вимоги, що ці об'єкти не є об'єктами будівництва, то ми потрапляємо в термінологічний казус. По-перше, в законопроекті записано, що ці об'єкти будуються, там здійснюється капітальний ремонт і таке інше, що є будівництвом. І, по-друге, якщо їх не визнавати об'єктами будівництва, їх не можна буде в законний спосіб вводити в експлуатацію, оформлювати на них право власності і таке інше. Таким чином ми  спричиняємо небезпечну ситуацію із правовим статусом таких об'єктів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артур Володимирович.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я  согласен  с предыдущим выступающим. Ну, я бы поддержал за основу этот законопроект. И конечно доработать его с учетом того, что там еще есть ряд моментов, которые нужно доработать поправками до второго чтения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще хоче виступити по даному законопроекту? Там десь рука далеко-далеко тягнеться. Будь ласка.

 

_______________. Від "…бізнес", громадської організації, ми якраз хотіли б зазначити, що колега з Мінрегіонбуду зазначав, що без згоди власника може відбуватися роботи. Насправді законопроектом чітко передбачено, що укладається договір про проведення робіт, тобто виключається можливість без згоди здійснення такої діяльності.

 Ну, і, по-друге, у нас є прецеденти щодо використання земельних ділянок без  зміни цільового призначення вже в законодавстві це для земель енергетики, для станцій, для повітряних ліній передач.

І, окрім цього, комітет підтримав аналогічний законопроект  щодо  звільнення від обов'язку зміни цільового призначення для об'єктів відновлюваної енергетики. Тому хоч і з цього вбачається, що… і більші підстави вважати, що треба…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Я вважаю, що ідея на часі, її треба реалізовувати, тому що ми за період 20 років, ну, вибачте на слові, але "роздеребанили" землю вже так, що сьогодні не можна ні дорогу провести, ні геологорозвідку провести, ні провести лінії комунікацій. І таким чином ми стримуємо практично, ну, розвиток територій.

Тому, я думаю, що сама ідея, да, вона має, там, ну, сам законопроект має, там, у своєму виконанні, можливо, якісь зауваження, які можна доопрацювати між першим і другим читанням, тим паче, воно пройде певні комітети і інші, які теж долучаться до того, щоб туди щось внести і відчеканити, скажімо, норми права. Але, тим не менше, ми повинні не тільки сьогодні для геологорозвідки і для виробників вуглеводнів, але в тому числі для енергетиків, для інших галузей спростити процедуру відведення і використання земель, якщо це необхідно для розвитку населених пунктів, територій, інфраструктури. Бо інакше ми залишимося на рівні, ну, вчорашнього дня.

Тому треба підтримати і між першим і другим читанням доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є пропозиція, мабуть, голосувати, так? Автор законопроекту Ольга Валентинівна запропонувала прийняти за основу в першому читанні законопроект номер 3096, так?

Хто – "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Одноголосно. Ми вас вітаємо.

Повертаємось до законопроекту Князевича. Я все-таки поважав би авторів, розглянув би без них. Немає заперечень?

 

_______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки від них є звернення. Проект закону… Це 5 пункт в вашому… у ваших паперах в проекті порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки щодо приведення їх окремих положень у відповідність до Конституції України, автори: Князевич, Поплавський (номер 3146).

Володимир Володимирович, будь ласка.

 

БАНДУРОВ В.В. Шановні колеги, даний законопроект вносить зміни до ряду законопроектів, які стосуються ядерної безпеки та ядерної політики. Ці зміни слушні, бо вони сьогодні відповідають Конституції України. І зміну акценту у виконавчій гілці влади, там, де більше відповідальність сьогодні покладається на Кабінет Міністрів України. З огляду на це, ті зміни, які вносяться, вони не носять принциповий характер, а лише формальний характер з метою приведення норм цих законопроектів, які у вас є в матеріалах, до Конституції України.

Є пропозиція і прохання підтримати цей законопроект в першому читанні. Оскільки можливі ще якісь зміни будуть при підготовці до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Божко Сергій Георгійович, Держатомрегулювання, будь ласка.

 

БОЖКО С.Г. Дуже дякую. Цей законопроект стосується діяльності Держатомрегулювання певною мірою. Тому ми в цілому підтримуємо пропозицію щодо прийняття його в першому читанні. Але до другого читання у нас є очевидні зміни до нього, ми реалізуємо їх. Все, дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Ігор Миколайович?

 

ДІДЕНКО І.М. Міністерство так само пропонує підтримати за основу і в першому читанні з перспективою доопрацювання в другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Володимирович?

 

ВОВК Д.В. Аналогично.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Члени комітету, є бажаючі виступити? Нема. Є пропозиція прийняти законопроект № 3146 за основу в першому читанні. Хто – "за"? Прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримались? Приймається одноголосно.

Переходимо до розділу, законопроектів, де комітет не головний. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо упорядкування системи надходження та використання коштів з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату. Автори – Бєлькова та інші, № 3038. Будь ласка, Ольга Валентинівна.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Дякую, пане голово. Ну, цей законопроект фактично був поданий групою депутатів, які опікуються так званою децентралізацією через фіскальний розділ. Мова йде про те, що сьогодні нафтогазові компанії які ведуть видобуток вуглеводнів, фактично перебуваючи на місцях, не мають ніякого фіскального зв'язку з місцевою владою. І  ситуація складається таким чином, що вуглеводні видобуваються, скажімо, в Полтавській області, а вся рента відповідно до Бюджетного кодексу надходить до центрального бюджету України. Ну, відповідно на місцях виникає питання: а за що нам терпіти вигоди, ну, цього складного бізнесу руйнування доріг, шум і таке інше, а місцевим бюджетам нічого немає. Ну, от ми зайнялися  аналізом цього питання. Були і раніше спроби узгодили перерозподіл між місцевим та центральним бюджетом, лунали дуже  різні цифри. Наш колега з нашого комітету пан Онищенко подавав свій законопроект, в якому він запропонував значно щедрішу, скажімо, квоту у розмірі 20 відсотків. Але  я провела кілька перемовин з Мінфіном, з  податковими органами, і було  сказано… і провела розрахунки відповідно на місцях скільки доцільно було  б перерозподілити для того чи іншого регіону.

І моя позиція така: що   сьогодні  можна було б виділити із загального обсягу ренти, яка підлягає сплати до державного бюджету,  5 відсотків, з яких  2 відсотки, а саме найбільшу частину, віддати до сільських, селищних та міських бюджетів,   1,5 – до обласних і  1,5 –  до відповідних районних  бюджетів, тобто розподілити між усіма  зацікавленими сторонами. Ну, безумовно, місцеві  органи влади вони воліють отримати більшу суму. Але, на мій погляд,  при їх, скажімо так,  ще невмінню перерозподіляти такі суми це може призвести до такого певного нераціонального використання грошей. І ми от взяли конкретне село, порахували, який це міг би бути обсяг, і прийшли до висновку, що все ж таки 5 відсотків це нормально. До речі, нагадаю, вчора  в одному  із виступів, у нас  там  всі теж закликали до того, і є альтернативний законопроект  3038-1, в якому пропонується  виділити  10 відсотків.

Я би все ж таки просила колег підтримати  5 відсотків. Чому? Тому що хоча б це провести і вже ми отримуємо величезне дякую від місцевих органів влади. У мене  є пачка документів з усіх селищ, районів і обласних рад, які дуже просять підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу в першому читанні.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Я би сказала, там нема що змінювати. Ви розумієте, там мова іде виключно про відсотки. Якщо така схема приймається, якщо вона підтримується державними органами влади саме в такому перерозподілі, то можна було б – за основу і в цілому. Якщо ж є застереження або пропозиції...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  ... в залі, ми тут проголосуємо, в залі не пройде.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Чому? Там є дуже прості питання, там всього лише три цифри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Юрій Васильович, будь ласка.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Ну, я теж підтримую, що закон треба приймати в цілому, нема  чого там розсусолювати. Питання відсотку можемо погодити в комітетах з  бюджетами і так далі.

Чому? Якщо ми хочемо розвинути сьогодні видобуток вуглеводнів, ми повинні зняти оту проблемку, яка постійно виникає з місцевим населенням: а що нам з цього є? Тому о будь-яке таке будівництво впирається в те – побудуйте школу, подуйте дорогу і це накладає додаткові корупційні моменти на підприємство, яке  проводить георозвідку і відповідно добуває вуглеводні. Таким чином, ми зробимо легальну, законом узаконену, скажімо, форму, коли ми знімаємо соціальну напругу на місцях і люди будуть зацікавлені аби приходив туди інвестор, розробляв, а відповідно ми  вирішували основну проблему країни – це зняття залежності від поставки  газу з-за кордону. Тому я думаю, що цю норму треба впроваджувати, ну, якби і тим паче, це відповідає нашій ідеології децентралізації і наповнюваності бюджетів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лев Теофілович.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. В підтримку законопроекту хочу виступити і сказати буквально кілька слів про місто Борислав, в якому з'явилася взагалі газова галузь, в самому центрі міста в центральному парку стоять свердловини, які качають, а доріг в місті немає. Відповідно мені  здається, що  це просто неповага до місцевих громад, які віддають свою землю і з того нічого нема. Ну, звичайно є там робочі... можна говорити про робочі місця, але щось ненамацальне, а так, якщо їдеш по нормальній дорозі, це вже інакше. Так що треба підтримувати однозначно. Я думаю, пропонувати підтримку в цілому також, оскільки тільки три цифри – півтора, півтора і два, які… або підтримуємо, або не підтримуємо.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Ольга Валентинівна або "Нафтогаз", може хтось сказати приблизно суми? Наприклад, 100 процентів чи скільки буде надходити  до бюджету? Наприклад, свердловина одна там є, там платиться її плата рентна, так? За користування. Скільки село буде получати? Чи це буде 100 гривень чи це  буде там один мільйон?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ні, дивіться, пане Андрій…

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Рентна плата в одиницях. У відсотках.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Рентна плата у нас сьогодні, як ми пам'ятаємо, на сьогодні 55 відсотків, да? Тобто рахуємо з кожного кубу, який…

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Це, я зрозумів… (Шум у залі)

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так, а в чому? (Шум у залі)

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. По сумі скільки? Приблизно.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Я вам зараз скажу. Якщо ми говоримо про 2 відсотки, беремо, що ціна бази для оподаткування – це середньозважена імпортована ціна, множимо 220 доларів на курс, получаємо гривни, 2 відсотки… це получається десь 110 з  кубу.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. 110 з кубу – що це?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ну, з тисячі кубів.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. І ще одне питання. Чи є Перелома? (Шум у залі) Так-так!

Скажіть, будь ласка, я не пам'ятаю добре, газові сховища – платиться якась рентна плата?

 

Перелома С.В.  Це не є видобуток.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Ні, я не видобуток. Є транспортування, правильно? Ми платимо також, 0,21 центи ми платимо за великий транзит, це є. Чи платиться якась рентна плата з  газосховищ? Який… Не платиться, так? (Шум у залі) Ні-ні-ні, це пізніше. Дякую! (Шум у залі) Ні-ні, є газосховища, які… (Шум у залі) Ні, це окремо, це – в Стрию.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, мені здається, треба поставити на голосування.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Я це давно розумію, що люди живуть на газі… (Шум у залі, загальна дискусія)  

 

ПЕРЕЛОМА С.В. (Мікрофон вимкнено)  Я хотів би додати два питання, якщо можна… (Не чути) … підтримуємо  законопроект ….. питання з місцевими органами влади.  Стосовно п'ять – багато чи мало. Я можу сказати, що узагальнена така, ну, скажімо, практика, що є законодавчо звичайно встановлена, коли місцеві органи домовляються з приватними компаніями щодо  сплати близько півтора відсотка від ренти плати. То 5, це повністю достатній рівень, тобто він правильний. Це перше.

Є єдине застереження, що сьогодні рента плати є джерелом в бюджеті України для виплати субсидій. Тобто треба з Мінфіном, звичайно, переговори, щоб тут не було перекосів. А  взагалі дуже гарно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, законопроект 3038 за основу і в цілому. Хто – "за", прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Десяте питання. Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за пошкодження об'єктів магістральних або промислових, нафти, газу, конденсату проводів та нафтопродуктопроводів, Ольга Валентинівна (номер 3129). Будь ласка.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так. Продовжуючи свою… своє піклування про нафтогазову галузь, мушу зазначити про наступне. Сьогодні в Україні склалася вкрай критична ситуація з несанкціонованими врізками до державних нафтогонів, крадіжками нафти та пошкодження трубопровідної інфраструктури. Значить, не вдаваючись в подробиці, подлецов треба наказать? Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу і в цілому, так?

 

_______________. Чого тільки державні?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Насправді, я теж здивувалася, що мені написали. Кримінальний кодекс не поділяє, любої форми власності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, за основу і в цілому. Артур Володимирович, будь ласка.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я хочу сказать, надо поддержать этот законопроект, чтобы Ольга оформила на сегодняшнем комитете хет-трик, да. Это третий  законопроект.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Что-что?

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Хет-трик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Три гола в свои ворота, называется.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Я ж не играю, поэтому… Окей. Давайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "За основу" чи "за основу і в цілому"?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Я думаю, що за основу, бо є заперечення, там….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу. Прийняти за основу в першому читанні.

Хто – "за"?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не буває поправок, поправки бувають в другому читанні. Зареєстровано. Дякую.

 

БЄЛЬКОВА О.В. А тут немає визначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? Утримались? Рішення прийнято. 

Так. Переходимо, наступне питання про затвердження рекомендацій комітетських слухань на тему: "Актуальні питання реформування ринку електричної енергії України. Підготовка пропозицій щодо проекту Закону України "Про ринок електричної енергії". Підлісецький Лев Теофілович, будь ласка. 

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я хочу нагадати тим, хто не був, щоб просто  доповісти, що 14 вересня у нас були слухання, що стосується ринку… Закону про ринок електроенергії. І, насправді, вдалося зібрати абсолютно всіх стейкхолдерів і учасників ринку, починаючи від генерації, всі види генерації були, закінчуючи представниками найбільших холдингів Обленерго, власників Обленерго, в тому числі був і "Укренерго", і "Енергоринок", і міністерство, і експерти, і громадськість. Тому вдалося досить добре, як на мене, успішно проговорити всі питання, проговорити. А відповідно був представлений законопроект Светеліком, який на той момент ще не був написаний. Тому ми, насправді, слухали ідеї, які не могли намацально побачити, а аж пізніше вже з'явилися на сайті міністерства.

Я сьогодні спілкувався з паном Светеліком, який ніби був десь тут, але чогось його тут немає. Я його запитав чи були враховані якісь моменти, які обговорювалися. Ну, він сказав, що на Кабмін пішов той законопроект, який вже був пропрацьований, більше змін не було.

Тому все-таки ми в рекомендаціях прописали основні тези, які були висловлені. І, в принципі, закликаю кожного подивитися, оскільки, мені здається, що була така щира, відверта дискусія і багато всього було як доцільного, так і недоцільного сказано, а дещо треба врахувати.

Тому відповідно ми забезпечимо роздачу кожному коротких тез даної… з даного заходу, а також відповідно визначили ряд рекомендацій для комітету, для Кабінету Міністрів і центральних органів влади, зокрема, для комітету ми передбачили, звичайно, важливість підтримання законопроекту про ринок електроенергії з врахуванням, власне, позицій, які висловлюватися, і обговоренням позицій, які висловлювалися на комітетських слуханнях. Але я так розумію, що це вже буде після  першого читання, оскільки законопроект вже не буде мм переглядатися. Ну, наскільки я розумію, від пана Светелика.

Що важливо, але, знову ж таки, ми доручення зазначили Кабінету Міністрів переглянути деякі моменти, а також проходять зараз  багато звернень і пропозицій по змінах даного ще незареєстрованого  законопроекту. Ну,  не знаю, про виходу  іншого немає,  як  чекати до першого… до того, щоб між першим і другим читанням це розглядати і змінювати.

Важливим я вважаю, що треба звернути увагу на алгоритми покриття різниці між "зеленими" тарифами та тарифом, який буде складатися на ринку, важливо розглянути… Ну, як на мене, це би мало бути, ввійти вже безпосередньо в закон, оскільки якщо ми лишимо "ручне регулювання" цих питань, то ми будемо постійно стикатися, що треба надати якісь певні пільгові умови тому виробнику чи тому виробнику, захистити того виробника чи того.

Ми, якщо ми законодавчо вже зможемо забезпечити чіткі і прозорі і максимально передбачити всі механізми, які мають працювати у подальшому на ринку, мені здається, що це буде легше як і комісії працювати, як і  Міністерству працювати, як і всім у державі, що ми будемо знати, що в нас є чіткі джерела покриття "зелених тарифів", в нас є чітке бачення, що не будуть з'являтися якісь надприбутки в якоїсь однієї галузі, а інша галузь буде недотримувати.

Я  вважаю, ми мали би перед тим, як впроваджувати новий ринок електроенергії, ще раз переглянути, як формувалися всі ціни і тарифи  як на енергоносії в різних виробників, так і на тарифи на транспортування як для Обленерго, так і для генерації, оскільки в нас же ж всі тарифи формувалися на базі "витрати плюс", а витрати завжди традиційно надувалися.

Тому перед тим, я вважаю, що треба переглянути ці всі речі, щоб ми в ринок зайшли ну з потенційною надмірним… не з потенційним надмірним ростом вартості електроенергії, а щоб він був зважений і справедливий.

Я все-таки би звернувся і просив би кожного переглянути  цю рекомендацію, оскільки, дійсно, там багато речей було сказано і незаангажовано абсолютно різними  учасниками ринку.

Як  на… відповідно на себе беру контроль за виконанням рекомендацій в частині, власне,  надання і розіслання всім матеріалів, а також створення, так би мовити, координаційного  якогось центру щодо прийому пропозицій до … по зміні… про внесення змін і правок до даного законопроекту.

В цілому, пропоную підтримати це… затвердити ці рекомендації і, дійсно закликаю переглянути, оскільки, думаю, що кожен зможе знайти для себе щось важливе тут.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прийму до уваги вашу інформацію. В нас немає зараз кворуму, на превеликий жаль. Затверджуємо… (Шум у залі)  І у вас два голоси – в нас все одно не вистачає.

Тому є пропозиція проголосувати у наступному засіданні вже без доповіді, да? Рекомендуємо нашим  колегам просто поцікавитися цим питанням, почитати і прийняти відповідним чином.

І те ж саме по  слуханням, яке проводила Ольга Валентинівна по розподілу продукції, вже давайте  наступним разом, тому що голосувати на можемо. (Шум у залі) Я все пам'ятаю, шановні колеги! З пам'яттю, слава Богу, все в порядку.

Почекайте, будь ласка, є "різне", да? В "різному" у мене декілька питань.

Шановні колеги, у нас стоїть, у нашому календарному плані, робота в комітетах на тиждень з 12 по 16 жовтня і щ 26 по 30-е. В середу, 14 жовтня офіційно в нас вихідний. Тому є пропозиція провести комітет 28-го. Ми б провели б і раніше, але нам немає особливо, що розглядати. В нас ті законопроекти, які є, в нас всі розглянуті на засіданні комітету. (Шум у залі) Не сесійна. 28 жовтня, так? Це перше. Це буде вже після виборів, будуть інші настрої, більш  позитивні. Немає заперечень? Ну, прохання: вносити законопроекти на розгляд.

Наступне, 4 листопада в нас буде директор Секретаріату  енергетичного співтовариства Янос Копач.

В цей  же день у нас комітет. Він буде нам презентувати імплементаційний звіт: Україна в енергетичному співтоваристві. Тому прохання: це мати на увазі. Я думаю, буде цікава розмова.

Також до нас продовжують звертатися громадські організації щодо акредитації при комітеті. В вас є перелік, подивіться, наступний раз проголосуємо. І вчора Голова Верховної Ради звернувся до нас, щоб ми визнали головні законопроекти, які не тільки на розгляді в комітеті, які не попали до зали, щоб ми могли спланувати роботу таким чином, щоб  першочергові законопроекти  були  включені в прохідну частину. Коли в нас проходить сесійний тиждень. Тому прохання: в секретаріат дати свої пропозиції, ті, що у вас є з цього питання. Це стосується, зокрема, і виконавчої влади, можливо, якісь в регулятора пропозиції – що перше, що друге, подивіться, будь ласка, щоб ми це ініціювали.

Ігор Миколайович, ви щось хотіли?

 

ДІДЕНКО І.М. Да. Ну, продовжуючи ваші тези про наступні засідання, уряд буде все-таки переформовувати вчорашній провалений закон (3072) про внесення змін до деяких законів України щодо введення в дію закону про ринок природного газу, це ми дуже динамічно представимо в комітет. І хотілося б, користуючись сьогоднішнім вашим позитивним настроєм, завтра закцентувати свою увагу, що буде розглядатися (2309) законопроект колеги Насалика про Кримінальний кодекс, про крадіжки газу. І зараз у Южаніної дуже критичний із цієї тріади  законопроектів: 3072, 3073, 3074, тобто змінив Податковий кодекс з точки зору встановлення нової дефініції для бази оподаткування по рентним платежам, тому що зараз вакуум і Мінфін нічого не зможе робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Миколайович, я вам доповідаю, із-за законопроекту уже серйозного по ренті, по газу було зірвано засідання комітету Южаніною. Тому зараз я просто рекомендував би домовлятися з Южаніною провести по цим законопроектам трьом, тим паче я не бачив там якихось складнощів в проведенні комітету, щоб провести завтра це все чи  зранку. Зараз треба вирішувати, треба там підключати депутатів наших, там звертайтеся – будемо рухати… Але із-за того, що сьогодні намагалися закрити правки до другого читання в порушення Закону про Регламент, засідання не відбулося, те, що мені по телефону розказали, вибачте, коли я розмовляв в цей час.

Все, запрошуйте гостей. Нема більше в "різному" питань? Дякую.

Да, Олексій Михайлович.

 

РЯБЧИН О.М. У мене питання 0929 – про підвищення престижності шахтарської праці, про калієво-магнієві копальні. Чому ми не подаємо до залу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Михайлович, ми подаємо все.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проходьте, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М. А як із 3072 ще на комітеті .....?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, його провалили, його треба перезатвердити в якомусь іншому форматі, його не можна розглядати. Його вчора провалили.

 

РЯБЧИН О.М.  Ну, тобто це фактично буде інший номер, інша назва?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інший номер, інша назва...

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, всі розсілися? Шановні колеги, у нас знаходиться делегація представників вугільної галузі, зокрема, "Львіввугілля". Присутні, у мене по списку, 8 людей. В списку чомусь не було Турманова, але я бачу Віктора Івановича. Так.

Тому я почав би з чого? Слово надав би голові підкомітету профільного Михайлу Леонтійовичу Бондарю. Введіть нас в курс  справи, як ми зараз подискутуємо і над якими питаннями, щоб далі продовжити дискусію.

Будь ласка.

 

БОНДАР М.Л. Дякую, Микола Володимирович. Основною проблематикою  шахт, ми вже побачили у 2015 році, це є  держпідтримка. І, фактично, кругом цього якраз питання і буде ця дискусія, тому що у 2016 році ми бачимо, що не заложено у Держбюджеті зовсім держпідтримки. І ще стався у нас три місяця 2015 року, в якій теж треба знаходити кошти… (Шум у залі) Так-так. Он немає коштів, і якраз тут треба подискутувати, з розумінням віднестися до шахтарів, щоб вони залучилися нашою підтримкою і допомагали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую.

Шановні колеги, я перед тим, як ви будете виступати, це багато хто з вас про це знає, ви повинні чітко розуміти повноваження, які є в комітету. Завжди комітет виступав за підтримку вільної галузі. Комітет не являється профільним, коли йде мова про бюджет. Щоб у нас не було ілюзій. Ми розглядаємо законопроект, який стосується енергетичної галузі, далі їх підписуємо, подаємо. Щоб було зрозуміло наші повноваження. Нас не треба переоцінювати – це перше.

З іншого боку, кожен член комітетів представляє свою фракцію. І коли будуть ініційовані ваші питання, ми відповідним чином будемо мати дискусію фракції для того, щоб займати ту чи  іншу позицію з даного питання. Це коротенько, да? Що ми можемо, що ми не можемо.

Тому зараз хто починає дискусію? Віктор Іванович, будь ласка.

 

ТУРМАНОВ В.І. Дякую.

Уважаемый Николай Владимирович, уважаемые члены комитета! Сегодня вот заседание комитета и рассматриваются проблемы угольной промышленности. И я очень благодарен Михаилу Бондареву, что он этим вопросом занимается у нас. Могу сказать, что вроде бы не шахтер, но так понимает шахтеров! Что вот было  бы такое понимание у нашего министра Демчишина и первого заместителя.

Я просто хочу проинформировать, ситуация в отрасли просто катастрофическая. Я не нагнетаю. Мы в этом году проводили акции протеста, мы встречались с Премьер-министром благодаря народным депутатам, они нам помогли. Мы там постарались рассказать Премьер-министру проблемы, которые сегодня имеются в угольной промышленности.

Сегодня на территории Украины, подконтрольной Украине, работают 52 тысячи шахтеров, а члены семей – это 150 тысяч. Как можно их оставить без заработной платы? Как можно оставить без средств существования? Ну, у нас все было, но такого никогда не было. И такого отношения к углю никогда не было. И то, что там непрофессиональные люди работают, мы уже об этом на каждом шагу говорим, но ничего буквально не меняется.

В этом году бюджет, который утверждали на 2015 год, нам удалось внести статью господдержки, потому что без нее мы не можем, мы не можем цену поднять, Николай Владимирович, вы же это хорошо понимаете. Да? Ведь энергетики не будут по такой цене уголь брать. И у нас всегда была эта господдержка. Но это уже случилось не потому, что шахтеры виноваты. Такая была политика у нас в правительстве по отношению к угольной отрасли. Но мы всегда платили заработную плату. Сегодня это вопрос номер один. Перекрываются дороги на Западной Украине. Сегодня приехала шахта "Краснолиманская", 700 человек шахтеров приехало. Не платится заработная плата, имеются долги по заработной плате. Там есть кадровый вопрос. Все это как-то решается, знаете, в кулуарах где-то, кому-то что-то как-то выгодно. Эксперименты проводят такие, которые – я столько лет в угольной отрасли, - такого еще никогда не было.

И вот, имея бюджет 2 с половиной миллиарда, сегодня вот уже говорил депутат о том, что мы не имеем ни копейки на заработную плату по статье себестоимости на октябрь (полностью отсутствует), на ноябрь и на декабрь. Надо отдать "должное" ( в кавычках), ни министр, ни первый заместитель об вообще без понятия, не знаю, как они думают. Я сказал: "Как вы собираетесь год дожить с шахтерами?" Надо проект закона подготовить, внести изменения. Где-то "рвет" у нас порядка 700 миллионов до конца года.

А если говорить о бюджете следующего года, 2016-го, это просто катастрофа. Тут 2 с половиной миллиарда не знаем, как концы с концами свести. Сейчас контрольная цифра Минфина. Я встречался с замминистра финансов. Он сказал: "У вас вообще… Ну, давайте я вами, там, как-то повстречаюсь". Я просил Яценюка, когда был на коллегии и июле месяца у нас, и вы были, я попросил его: "Ну, примите, пожалуйста, меня! Я не буду политику, ничего, я только за шахтеров расскажу". Наверное, Премьеру все это не доносят. А вот эти в Минфине, которые там сидят, они понятия не имеют, что такое угольная отрасль. Хотят ее уничтожить? Ну, так надо в открытую все сказать. Но шахтеры этого не дадут. Тем более, где этим людям работать? Возьмем тот же западный регион. 10-я "Нововолынская" шахта. Надо 1-у, 9-у закрывать? Да, они отработали свое. Но надо же дать 300 миллионов, пустить в первую очередь в 2016 году – и этих людей перевести на 10-ю "Нововолынскую" шахту, создать рабочие места, они будут работать, получать заработную плату. Говорим – как впустую, понимаете?

Так а бюджет этого года, контрольная цифра – 1 миллиард 42 миллиона. Их них – это на все министерство, - из них 418 миллионов на реструктуризацию или закрытие шахт, проще вам сказать так, а 290 миллионов – на горноспасателей наших, они у нас как бюджетники. Все, ни копейки. Статьи господдержки нету, техники уже нету. Я уже говорил и Премьер-министру, и министру: нам нужно сегодня дать на развитие миллиард, мы больше не освоим. Но этот миллиард нам даст возможность на следующий не брать такое количество средств с бюджета, которое мы берем каждый год. Но никак не решается вопрос.

Ну, и ситуация сегодня, ну, просто катастрофическая. Я вот обращаюсь к вам, Николай Владимирович. Я же отдал комитету вместе с вами здесь, вы как-то ж там общаетесь с Премьером. Я очень прошу с Премьером встретиться, вот даю вам гарантию: ему это не доводят, что может быть катастрофа.

Мы проводили вот эти акции, с трудом управились. Сегодня акции идут некерованные. Там объявили такую акцию, там – вот такую акцию. Вы понимаете, к чему это приведет? Тем паче, что мы проводили когда акции: и первую акцию в января, и в феврале когда проводили в Верховной Раде, значит, - я не хочу никого обидеть, но, вы знаете, всегда к шахтерам политики подлазят, и начинается там, значит вот, политическая обработка и прочее-прочее. Мы не хотим этого. Но я еще раз говорю. Вот сегодня краснолиманская здесь вам доложит коротко информацию. Вот, они, 700 человек приехали! Их просто вот, председатель ………., их просто выгнали в Киев и сказали, езжайте и решайте там вопросы наши! Ну, что?

Поэтому, Николай Владимирович, я понимаю, что наш этот профильный комитет, он не решает вопросы бюджета. Но мы подготовим, я вам со всей ответственностью называю. Вчера у нас был галузэвый трудовой спор, который мы проходим в соответствии с законом. Присутствовали УСПП(?), значит, все. От Министерства труда и социальной политики был зам. министра. От нашего министерства – никого. Двух женщин прислали, директоров департаментов. Вот это отношение! Из Министерства финансов никого вообще не было!

Минэкономики там человека какого-то прислали, значит, все. Ну, как мы можем решать? Мы цивилизованно хотим решить вопросы. Это закон есть. Там все, согласились с нашими пропозициями и мы готовим это. И вот сейчас мы подготовим проект бюджета. Я думаю, комитет поддержит, я имею в виду по 2015 году. И мы далее. Я, между прочим, по бюджету 2016 года обратился к Премьер-министру, ко всем руководителям фракций Верховного Совета. Каждому письмо написал с просьбой поддержать пропозицию министерства нашего и профсоюза.

Направил такие аналогичные письма каждому губернатору, где у нас есть угольные предприятия, - Донецькой, Луганской, Львовской и Волынской. Но я знаю, что по Волынской, там занимается, значит. Другие спят, молчат, значит, вот, думают, что они там в стороне останутся. Ну, не останется никто в стороне. И я не хотел бы, чтобы шахтеры стали по такой ситуации, значит, вот, детонатором в нашем государстве. А такое может случиться. Я очень не хочу этого.

Поэтому просьба такая, что мы подготовим. Я уже с Михаилом говорил, он наш шахтер, значит, уже. Значит, подготовим проект закона. И конечно, все будет зависеть от руководителей фракций в парламенте. Ну, а на 2015 год, хотим мы или не хотим, эту проблему надо решить. Чтобы платилась зарплата.

И на 2016 год тоже есть предложение. Мы не ставим те суммы, которые когда-то были, 12, 15 миллиардов на отрасль, не надо. Давайте реально посмотрим, что необходимо для того, чтобы угольная отрасль сегодня работала, давала уголь и  чтобы не закупался в два раза дороже уголь африканский, качество не лучше чем нашего украинского угля, и чтобы электроэнергия на закупалась в Российской Федерации  по завышенной цене, а отечественные  наши  производители и угольщики, и энергетики страдают. Ну вот так я может эмоционально я проинформировал. Просьба, когда будет подготовлен… мы буквально два дня, ми  подготовим  этот законопроект, потому что министерству не надо, мы подготовим. И я прошу депутатов   взять это, поддержать с тем, чтобы мы как-то решили этот вопрос. 

Спасибо. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віктор Іванович.

Перше.  Я думаю підкомітет повинен буде розглянути ваші пропозиції.  Ми їх підтримаємо. Тобто подивитесь, попрацюєте, щоб воно було відповідним чином якась політика відображена. І прохання до Міністерства також попрацювати відповідним чином. Краще буде,  якщо буде одна точка зору  і комітету, і міністерства  з цього питання. Тому що проблема дійсно  існує, проблема існує не тільки з тієї точки зору, що треба дотувати, проблема існує, Віктор Іванович, не зовсім так зараз по африканському вугіллю. Ціни на світовому  ринку падають, ми ж нормально говоримо про ті речі, які об'єктивні. То ми повинні все подивитися, люди повинні  бути із зарплатами у нашій галузі. Це перше питання.

Друге питання. Треба дивитись, яким чином робити ціну вугілля конкурентною. Ви правильно сказали про те, що  можна думати про якісь там інвестиції, приватизацію, інші речі, давайте думати. Тому що  вона постійно ця проблема буде залишатись. От ми зараз поговоримо, щось проведемо, щось не проведемо і тому подібне,  а стратегії галузі внятної  я не бачив до сьогоднішнього дня. Одна територія, друга територія, як воно буде функціонувати, проблем більше чим відповідей. Але поточні питання для того, щоб  вирішити, давайте документи терміново, ми терміново їх будемо розглядати, якимось чином намагатися рухати.

Артур Володимирович руку  піднімав.  Будь ласка. (Шум у залі)

 

КІСЕЛЬОВ К.В.   Киселев Константин  Васильевич.

Ну, у нас проблема немножко другого характера. Значит мы единственная государственная…  Я прошу прощения, генеральный директор  ГП "УК "Краснолиманская" Киселев  Константин Васильевич.

У нас проблема немножко  другого характера, собственно говоря  чего люди сюда и  приехали. Наше предприятие имеет численность 4 тысячи 700 человек. Господдержки на себестоимость мы никогда не имели. Добыча на предприятии порядка 8 тысяч в сутки. Уголь реализуется, вопросов по реализации нет. У нас проблема другого характера, у нас все проблемы возникли после того, как товарищ Береза, некоторый народный депутат, который нам помогал, решил, что шахта его, и начал убирать, назначать директоров…

 

_______________. У нас два Берези.

 

КІСЕЛЬОВ К.В. Нет, Юрий Николаевич, я прошу прощения. Назначать директоров, вот профсоюзный лидер наш сидит. Я с ним разговариваю по телефону, когда я не поехал к нему на отчет, и он говорит в трубку: "Тоді готуйся!" И после этого – сейчас посмотрите в Интернете: вокруг шахты стоят бочки, сидят люди. И после того как 10 дней реакции ноль, ни с министерства, ни с откуда, министра нет, он вообще не интересуется, никто не приехал ни с комитета, ни поговорил с людьми. Прислали горнорабочего, вот сейчас, Артур Владимирович, вы, наверное, немножко прозреете: генерального директора назначили, имеющего опыт работы горнорабочего второго разряда на "Краснолиманскую". Это нормальные люди?! Приехал юрдепартамент его представлять!

 

(загальна дискусія)

 

КІСЕЛЬОВ К.В. Да, плюс к этому, плюс к этому. С министром договорились: нужно продавать уголь на ДВК, на "Центрэнерго". Продаем? Продаем. А чего я должен потом деньги у ДВК выпрашивать? И мне директор ДВК в трубку рассказывает о том, что нету некоторых договоренностей. То есть из-за того, что я не поехал до Березы, не пообщался с его подчиненными, то есть я не выполнил некоторые договоренности, и из-за этого деньги коллектив не получит при задолженности в 42 миллиона. Так я, извините, тогда тоже: опять взял развернул угли на ДТЭК. Я уже не выполнил договоренность с министром – и опять нехороший. Но я знаю, что в октябре у меня проблем с выплатой зарплаты не будет. Вот это такая проблема. Действия министра непонятные, вообще непонятные, абсолютная… ругого слова не подберу, отмороженность. У меня  в этом  году ситуация была, когда люди попали в завал 7 человек, мы 4 часа не знаем судьбу людей – не было даже звонка.

Ну, и дальше, мы не раз подымали вопрос. У нас шахта искусственно была разделена на два предприятия, то есть частной структуре были отданы 60 миллионов тонн. Она эффективно очень управлялась, ну, как бы нанесла убытков  государству прямых порядка 400 миллионов, вот, это до моего прихода. Мы начали работать на их запасах, коллектив объединился, сказал, что больше не будет. Сокращения шли, сокращения выплат шли, сократили за один год, за один год сократили 25 процентов состава, убрали всех: крепелей, горнорабочих, то есть шахту готовили через пару лет к… Ну, как? Чтобы она ходила с протянутой рукой.

А капстрой сокращенный, как его нагонишь?

И мы стучимся уже месяц: верните запасы государственному предприятию, коллектив работает, готов эффективно работать – никто тоже этого не слышит. Вот основные вопросы, то есть отношение со структурами государственными  как бы… Так еще ж нас же искусственно все  шахты вгоняют в  ДВК, это  для "Лиманской" – смерть. Если я буду выпрашивать, отдавая в ДВК так порядка 160 миллионов гривен туда прибыли, ну, мы стараемся работать так, как передовые предприятия, как ДТЭК. Мы ездим, обмениваемся опытом, технику берем соответствующую, соответствующие технологии применяем. Ну, вот представьте себе, как, что мне скажут коллеги, у которых, будем говорить, отбойный молоток, зачем мне зубки немецкие нужны именно, почему это я так выпендриваюсь? Или канатные анкера мне зачем нужны? Ну, зачем, ну, работают же без этого? Это смерть, это предприятие надо выключить из этого списка, внесенного в ДВК. Его надо убрать оттуда! Вернуть ему запасы и мы спокойно будем работать. К слову, только за август месяц…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, дозвольте, будь ласка, дивіться. Все це нам боляче слухати. Ми бачимо, що є проблеми і так далі. Давайте сформулюємо питання. Якщо питання не сформульовано, емоції нам нічого не дадуть. Сформулюємо. Будемо просто "трясти повітря", я вибачаюсь. Якщо ми зібрались для такої мужської розмови, давайте розмовляти по-мужськи. Що треба вирішити, куди йти, куди бігти.

Ольга Валентинівна, вибачаюсь.

 

БЄЛЬКОВА О.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наша, ви наша. Ми не проти вас. Но сформулюйте, що ми повинні робити?

 

КІСЕЛЬОВ К.В. Первое – вернуть запасы. Все вернуть запасы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, вернути запаси. Який папір треба підписати? Можемо затвердити якийсь папір, потім з ним кудись побігти. Попрацювати над питанням формалізовано. Це все треба формалізовувати. Просто поговорити нецікаво. Ні вам не цікаво, ні нам не цікаво.

 

КІСЕЛЬОВ К.В. Я подготовлю пакет документов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сформулюйте конкретно, що ви бачите. Повернути запаси, повернути запаси, це питання… Знову-таки, шановні колеги, є Мінекології. Мінекології з Держгеонадр, відпрацювати з юристами треба, яким чином це зробити. Чому до сьогоднішнього дня це не повернуто. Треба відпрацювати питання.

Далі там Береза. Береза у нашій фракції. Не знаю, чого ви Березу слухали? От, чого ви його слухали?

 

КІСЕЛЬОВ К.В. Так я ж і не слухав.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Леонідович, я вас дуже прошу, я вас дуже прошу, чого ви його слухали?

 

КІСЕЛЬОВ К.В. Так я как раз і не послухав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте міністерство. Ну, що нам робити з цією інформацією, що ви там перекладаєте напрямок на Березу? Що з цією інформацією робити?

 

КІСЕЛЬОВ К.В. Я просто объясняю ситуацию, чего люди приехали. А то, что касается документов по передаче запасов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви як керівник не повинні слухати Березу, ви повинні слухати по вертикалі, державні вертикалі, хто повинен чим займатися. Все. Все дуже просто, вибачаюсь, що я вас критикую. Займіть жорстку позицію і слухайте тільки міністерство.

 

КІСЕЛЬОВ К.В. Зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Те, що ви повинні робити. Ну, як по-іншому? Я не знаю, що тут говорити.

Далі, крім запасів ще які питання?

 

КІСЕЛЬОВ К.В. Ну, вернуть долг ДВК, ну, это такой, рабочий момент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернуть долг?

 

КІСЕЛЬОВ К.В. 42 миллиона, которые на данный момент "Державна вугільна компанія" должна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аби вона тільки вам була винна ця державна вугільна  компанія.

Так давайте, я говорю, я готовий підключитися, якщо відпрацюєте юридично, я готовий з комітетом займатися робочими питаннями. Будь ласка,  сформулюйте, є голова підкомітету, з ним  відпрацюйте ці речі, далі будемо дивитися. Добре?

 

КІСЕЛЬОВ К.В. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую.

Далі  прошу Львів. Хто буде виступати?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Миколайович,  розберіться з цим питанням. Я розумію, що це не ваш напрямок…

 

ДІДЕНКО І.М. Я передам всю  занепокоєність комітету і шановних колег і міністру, і своєму колезі пану Мартиненову.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Переходимо до Львова. Будь ласка.

 

ДЯЧЕНКО А.П. Шановний Микола Володимирович, присутні! Виконуючий обов'язки генерального директора "Львіввугілля" Дяченко Андрій Павлович. Щиро дякую за  надану можливість озвучити ті проблемні питання. Я думаю, що Віктор Іванович уже  сказав    глобально в масштабах  держави, вугільників, я би хотів на прикладі  "Львіввугілля".

На сьогоднішній день  у  державного підприємства "Львіввугілля" є 6 шахт, 7 шахт, 6, які відобувають вугілля, і  7-а шахта находиться в реструктуризації. Кількість працюючих 9600 чоловік. Це є містоутворююче підприємство, в яке входить  22 відокремлених підрозділи.  Сплата податків в бюджет  міста Червонограда,  те що ми є  містоутворюючим підприємством,  місто Червоноград, місто Соснівка і  Сокальський район, які   знаходяться навколо міста Сокаль і біля  міста Червоноград, значить сплата в бюджет  місцевого  рівня Червонограда порядку, дольова участь 48 відсотків і по Сокальському району 49 відсотків. Тобто ми практично наповнюємо бюджет місцевий на 50 відсотків.

На сьогоднішній день утворилася ситуація, то, що говорив, Віктор Іванович, це є покриття, ну, державно-фінансова підтримка на покриття собівартості, це в першу чергу. Тому що, якщо раніше ми ще мали технічне переоснащення, там мільярди, мільйони, трильйони, сьогодні ми цю тему не піднімаємо.

На сьогоднішній день державне підприємство може реалізувати свої можливості в плані і вуглевидобутку, і реалізації продукту. Що нам дає? В першу чергу своєчасну виплату заробітної плати. На сьогоднішній день не врегульовані питання ціноутворення. Тому, що ми не є конкурентоздатними порівняно із світовими цінами на вугільну продукцію.

І по-друге, сьогодні ми обмежені у своїх можливостях, тому що підприємство видобуває марку "Г", тобто газової групи, яка тільки йде на електростанцію. Сьогодні фонд виплат по заробітній платі містить, становить порядка 90 мільйонів, - 93 мільйона, якщо говорити більш докладніше.

Ми сьогодні покриваємо наші видатки. Якщо собівартість рік назад становила порядка тисячу сімсот вісімдесят гривень на видобуту тонну, сьогодні вона становить вже тисячу п'ятсот. Ми вже протягом року працюємо над зменшенням витрат, над зменшенням витрат для того, щоб хоч трошки балансувати. Ну, різкий обвал і зняття державної фінансової підтримки привело до затримки заробітної плати.

В першу чергу що воно, як негативно склалося? Ми сьогодні передаємо там в соціальну сферу, чисельність, оптимізація, будь-які кроки робимо для зменшення навантажень на цю тонну. І тобто зменшення, покриття. І ….. напрацювати в заробітну плату. Сьогодні невиплата заробітної плати, тобто якщо даже передаємо сферу в комунальну власність міст бюджетну, яка нам давала збитки 42 мільйона по року. Ну, вже йде той процес, поступово ми від того увільняємося. То сьогодні невиплата заробітної плати і нарахована компенсація за невиплату заробітної плати за 8 місяців 2015 року становить 47 мільйонів гривень.

Тобто ми тут нібито щось робимо, якісь кроки. А з другої сторони ми не можемо виплатити заробітної плати. Я не буду багато говорити. Я єдине прошу, врахувати ті моменти, що Віктор Іванович і то, що я сказав. Я думаю, що будуть ще виступати два голови профспілок наших.

Ми сьогодні багато не просимо. Тобто даже ми не просимо. Ми просто говоримо про те, що сьогодні треба виділити до кінця року порядка на 2016 рік, ми всього-на-всього просимо півмільярда, тобто 500 мільйонів внесення, бюджетне фінансування, покриття собівартості, в 2016 році ми за рахунок тої програми, яка в нас є, доводили і можемо довести до міністерства там і в себе, значить, ми в 2016 році виходимо на беззбитковість, тобто ми повністю покриваємо всі видатки. В мене – все, якщо є до мене питання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Питання до вас.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Це ви  тільки, чи всі шахти?

 

ДЯЧЕНКО А.П. Це всі шахти. Ні, мається на увазі по "Львіввугілля".

Ну, я вам скажу таку цифру, якщо ми в 2016... От, наприклад, в 2015, 2014 році ми отримали з бюджету 758 мільйонів, повернули назад в бюджет сплат, ну, там в різній формі 616 мільйонів, в  2015 році ми отримали 642 мільйони, повернули, ну, знову таки, 516 – повернулися в бюджет. В 2016 році, якщо ми, нам от 439 мільйонів, ну, 500 мільйонів – ми повернемо 621 мільйон. І дальше ми працюємо відповідно без збитковості, повністю забезпечуємо. Ну, саме основне – це, будемо  говорити, соціальна напруга, тому що, ну, регіон специфічний, як і всі вугільні міста, він є специфічний, тому що ми є містоутво... ми не можемо, ну, себто те, що говорить і колега наш, і те, що говорить Віктор Іванович, ну, це є проблема. А перепрофілювати людей на будь-які професії – це дуже складно, це є, ну, це не швачки, це не мотористи, це, ну...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павлович, прохання: теж відпрацюйте документи формалізовані з Михайлом Леонтійовичем.

 

ДЯЧЕНКО А.П. Єсть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми  готові допомагати.

 

ДЯЧЕНКО А.П. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Постійно в  Києві тут і давайте кудись рухатися.

 

ДІДЕНКО І.М. І ми конструктив теж підтримуємо, тому що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І з міністерством теж будемо...

Я готовий займатися конкретними документами, а не вправленнями коаліційної угоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То єсть я цим займатися, Ігор Миколайович, не буду.

 

ДІДЕНКО І.М.  Я ж констатую. Я ні в якому випадку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми в супереч будемо робити Коаліційній угоді.

Так, шановні колеги, профспілки? Львівщина?

 

ТУРЧИН О.П. Турчин Олег Петрович, голова профспілки ……..

У нас питання розумієте таке, дійсно кажуть, соціальне питання воно дуже важке. Тому що в цьому районі Львівському, я  належу…….. Львівсько-Волинський, а Львівський басейн. У нас зв'язаний Сокальський район, Радехівський і Жовківський. І за 24 роки нашої української влади ми в цьому районі нічого не побудували, ніяких робочих місць. Це тільки шахти. Якщо їх зараз оставшиєся шість шахт закрити, це зараз ми викидаємо 137 тисяч людей на вулицю мовчки.  Оця депресивна ситуація на кордоні із Європою, розумієте? Тому що то є серйозне дуже питання  я його вже піднімаю не один рік. Тому що мої, напевно, 40 з лишнім років сам в шахті працював і знаю. Тому що зараз люди без зарплати це сім'ї і діти. І зараз стало питання і зробили в 2015 році без тої держпідтримки. Ми ж не просили дати нам, постійно давати так, як було… Ми ж кожний рік згідно тої, вибачайте, Коаліційної угоди, там було кожний рік зменшено на 20 відсотків. Ми згідні було з тим питанням. Там виходило до 18-го року без дотації. Я угоду як Отче наш знаю, і ми згідні. А тут раптово вдарили ззаді по затилку. Люди без зарплати. Ще один закритий…………………….. борги зараз і штрафи. У пенсійному люди не закриті їхній, що вони в шахті працюють. Тому що в пенсійний не заплачено.

Ну, шановні депутати, помагайте, бо другого просто виходу другого немає. Я вас дуже прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Петрович.

Будь ласка.

 

ШАБЛЯ М.О. Михайло  Шабля, регіональна об'єднання  незалежних профспілок  гірників України  міста Червоноград.

Я не буду до  Коаліційної угоди, Олег Петрович сказав, що  ми були в зоні. Ми взагалі були категорично проти, але коли  переглянули її, все-таки погодились, що іншого варіанту немає, ми погодились, що будемо працювати у тому руслі, що буде зменшувалось.

По робочих місцях вже не буду говорити. Якщо не будуть виділені кошти на державну фінансову підтримку,  у нас же ж, ви знаєте,  що знос нашого обладнання 70 відсотків. Працювати не буде чим. Ми самі закриємо, просто ………… ми закриємо свої шахти своїми руками, не потрібно нічого робити.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Так это ж цель такая.

 

ШАБЛЯ М.О. Так, до того ведеться. Не знаю чия політика ………….

По робочих місцях вже було  сказано. Але ще  є два таких питання. Не виривайте кращі шахти, не продавайте їх зараз, так як дехто хоче забрати у  нас, наприклад, дві шахти і вивезти  самі  кращі  і залишити тих 4, що  живіть як хочете. І завтра ми закриємо також це другий  варіант. Але така спроба вже  міністерства була. Ми писали і на Кабінет Міністрів, і Президенту, і  міністерству, ……….. щоб такого не робили, але є таке розпорядження, до речі, ………..

І ще одне питання, тут воно не піднімалося.  ………………., сьогодні якраз  проходить суд про визнання її банкрутом, без якої, хочемо ми того чи не  хочемо, ми працювати просто не зможемо, не буде   проводитися збагачення вугілля. А везти вугілля за  тисячі кілометрів  фактично також  немає  збагачувальних фабрик, це  буде банкрутство вже  …………  Тому питання допомогти в реприватизації, документи  будуть надати, в скорішій   реприватизації фабрики  і віддати її …………. так як власники ніколи  не виконували  своїх зобов'язань. І заборгованість там десь  складає  на фабриці, де працює 835 чоловік, і  з них  600 жінок, складає 5 місяців. Ви представляєте!? Фабрика, на якій працюють  деякі сім'ями  по 5 чоловік, вони не отримують.

Зараз фабрика стоїть у нас, люди вже не знають до кого……. Звернення буде  до вас обов'язкове ………………….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Осипович, прохання по цій фабриці. От дивіться,   от ви сказали слово реприватизація. Забудьте, його не існує цього слова.

 

ШАБЛЯ М.О.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться,  тут треба знайти  юридичну форму, що робити. Попрацюйте, будь ласка, допоможіть.

 

ШАБЛЯ М.О. Цим питанням займається обласна державна адміністрація на чолі з головою ОДА Олегом Михайловичем Сальниковим …………. вибачаюсь, займаються депутати від Львівщини, у нас було буквально, скільки,  тиждень назад ………………….. воно стоїть на контролі, я думаю ………….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Лев Теофылович, ви теж  підключіться, будь ласка,  в своєму регіоні допомогти по цьому питанню.

Шановні колеги,  хто ще бажає висловитись? Артур Володимирович.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Действительно, здесь  накипело и достало, я знаю ситуацию, знаю по Львову ситуацию. Абсолютно согласен с Николаем Владимировичем в части того, что нужно сформулировать, какие вопросы и где нам включиться, обязательно сформулировать. Но основной вопрос к министерству, может  быть  там не к Игорю  Николаевичу, но наверное точно не к Мартыненко, понимая его полномочия на этот момент или отсутствие  этих полномочий вообще каких бы то  либо.

Значит, коалиционную угоду. Не знаю, там была рассрочка какая-то, вообще-то  по сколько Виктор Иванович было, там   или дано на угольную отрасль или 5 лет, по-моему…

 

ТУРМАНОВ В.І. 5 лет.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. 5 лет, потом…  Да, да, да, сейчас, Дим, подожди. По очереди. Потом это свернулось до того, что  в бюджете на  15 год эти предновогодние  бдения  там до  4 утра, когда там  ходили,  ходили, в  итоге не включили  этот вообще и проголосовали за это.

Так я вот все-таки здесь  один какой момент  важный. Почему   вот  у людей есть,  да это уже не  обеспокоенность, это крик души, смута  и неуверенность в завтрашнем дне. Я еще раньше,  работая директором на государственном предприятии там, и это тут… я все время задавал вопрос: нужен ли уголь Украине, и вообще по той риторике, которая сейчас там есть в парламенте, там, по тому, что мы говорим одно, в законы там предлагается, продавливается другое. То есть мы вообще как понимаем энергетическую безопасность нашей страны, что это такое? Возможна ли она без угля? Какой этот уголь должен быть? Вот, на мой взгляд, нужно дать вот эти вот ответы. Потом людям сказать: "Я абсолютно прав". Да, он не нужен, этот уголь, но, в любом случае, нельзя так: сегодня мы проснулись, имея вот этот уголь, мы можем быстро заместить его, там, другой электроэнергией, другим углем при наличии средств, или опять при той же… Международном валютном фонде дадут кредиты для себя же любимых, для поддержки своих производителей, привезут сюда… Но наши-то никуда не денутся: 52 тысячи шахтеров, которые заняты на производстве, они никуда не денутся, и по которым ничего не решается. Просто все должны прочувствовать.

Вот сказали там: Червоноград, Сокальский район, там, и другие районы. Это я знаю, город Родинское, я там 8 лет жил, шахты "Родинской" уже нет? "Краснолиманская" еще там упирается, вон Константин там с этой… Ну, сейчас и его там… Потому что это интересно, и такие активы, которые интересны и которые еще работоспособны, это касается всех, на них сейчас очень на всех пристально смотрят с точки зрения, которые привлекательные, ану сейчас, рейдерство, а как же… Поэтому это ж тема та же.

Второе. Или, например, говоря о втором… о первом, нужно понимать: впереди второе. Куда деваться людям? Что является для них альтернативой? Как аграрная страна не состоялись, пока не можем состояться, тожее быстро не получается, тоже зона риска. Что нам делать, люди? Я же знаю этих женщин с обогатительной фабрики, мы с ними на тех встречах общались. Сейчас вообще никто не встречался с министром. Вот чего не встретились с министром? Михаил, чего не встретились?

 

ТУРМАНОВ В.І.  Я з міністром бачився в сесійній залі, піднімав там  всі ті питання...

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. У него не прошлии законопроекты 3072 и 3073 – и он благополучно ушел. Ну и все, вот и до чего договорились.

Поэтому, Николай Владимирович, абсолютно согласен, коллеги напишите, здесь равнодушных нет. Потому что есть проблема: что делать людям. И вообще есть проблема уже говорить там о державності: потрібна вугільна галузь і, там, енергетична безпека країни, або вона не потрібна, або це тільки балачки. Но делать это надо быстро. Я сказал то, что вижу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ольга Валентинівна, будь ласка.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Шановні колеги, ну, я вашого бізнесу точно не знаю, не розумію його глибоко. Саме тому хотіла от почути, які у вас є проблеми. Але той аспект, в якому я розуміюся,  це те, що, ну якщо ми кожен рік… Я розумію нагальність сьогоднішніх проблем і  я розумію, що ви  з нікуди не візьмете гроші на компенсацію там різниці і цінах між світовими і тими умовами, які є.   І ці всі борги з минулого і борги сучасні,  звичайно нічого, якогось фантика я не вийму  і не  запропоную. Але, з іншого боку,  рішення  про  те, що оцей плавний перехід на бездотаційний режим існування – це не рішення там  10 людей, це напевно рішення в загальному сенсі політичне  всієї України. І треба щось робити з цим. І основне питання  ваше  - це загальний аспект, куди дівати людей.

У мене до вас питання. Чи були у вас ефективні, якісь цікаві проекти з міжнародними організаціями, які би  змогли зробили  перенавчання цих людей?  Чи були намагання це зробити? Чи ви до когось зверталися?  Чи ви  би  хотіли до когось звернутися?  Чи ви бачите в цьому потенціал? Тому що ми не можемо мовчати про "большого слона  в  комнате", ви розумієте, так чи інакше нам доведеться  їх перенавчить або переселить. Це реальність. От на мій погляд, це реальність, поступово, по чуть-чуть, но все одно  доведеться. (Шум у залі)

 Ви розумієте, але до чого я вас запитую. Тому що  я мала  досвід   певний подібних програм. Сьогодні  нам іноземці весь час пропонують допомогу, але вони  хочуть допомогу така, яка… ну не зовсім таку, як ми  хочемо. І один із напрямків – це  якраз перенавчання цих людей. Якщо хтось із вас  зацікавлений, я би  хотіла спробувати  з вами сісти, подивитися  на демографію вашого регіону, може  навіть приїхати, побачити на власні очі, який потенціал  у цих людей, і  спробувати залучити якесь фінансування  під те, щоб запропонувати людям хоча б якісь варіанти для перенавчання. Якщо вас це цікавить, будь ласка, я до ваших послуг. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Леонтійович, будь ласка.

 

БОНДАР М.Л. Якраз з перенавчанням неодноразово тоже піднімалося питання в ОДА. Якраз Олег Михайлович працює над якраз питаннями індустріальних парків. Якраз райони, які є,  в тому числі Сокальський також є хороші, як то кажуть перспективи для розвитку індустріальних парків. І тому  якраз це питання тобто піднімається неодноразово. Але зараз на даний момент поки ще цього нема, тому вугільну галузь обов'язково треба буде підтримувати.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Це не натомісь, це в додаток.

 

БОНДАР М.Л. В додаток. Так, так, так.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Мы сейчас занимаемся подобной программой. Люди из Донецка приезжают сюда, у них нет работы. И вот, мы им предлагаем, переучивайтесь на ……. Они раз – и получают 500 долларов. Тоже неплохо, понимаете? Но для этого надо понимать, это люди те или не те, и можно ли сейчас переучить, и за чьи деньги. Но это большая комплексная проблема. И о ней тоже нельзя молчать.

Если мы будем ходить в Минфин и только каждый год просить, дайте столько, дайте столько, дайте столько.

 

_______________. Министерство должно сделать программу, я согласен.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Но пока мы будем ждать, пока министерство сделает, так ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Петрович. Потім Ігор Миколайович.

 

ТУРЧИН О.П. …що розказують, я вже 20 років слухаю, у мене вуха вже болять. І в 2013 році Азарова і Януковича було переселити… Тільки не знаю, де на Україні такі місця найдемо, переселити тих людей, 300 з лишнім тисяч сім'ями. (Шум у залі)  Но фактично за 24 роки ми нічого не зробили для того краю.

А зараз ви хочете за один-два роки зробити таку фантастику, що навіть і мені не снилося. Раніше ……. тисячу доларів. Зараз він получає 325 доларів по тих самому заробытку. Поясніть мені, як зложити мені то? Як його пояснити? Він 22 дні на колінах там в лаві повзає. Що мені йому сказати? Він має сім'ю. Як за 20 років в послідні 10 років у Львівський басейн не вложили …….. для того, щоб ті забої, лави, то всьо, нову техніку. Вони працюють на техниці семидесятих років! Гроші, може, він і дав …..  но туда не вложували ні копійки.

Я ж 40 років на шахті відробив там, розумієте? І зараз треба подумати, як вийти з того положення. Не …. Це мала б держава подумати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Петрович.

 

ТУРЧИН О.П. … але зараз неможливо. Як мені пояснити тим людям? Ми файно говоримо. Вони кажуть, ну, скільки ви можете говорити? Ну, діло треба, а не розмови!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліки. Ми пішли вже по другому колу, шановні колеги. Треба колись і працювати, не тільки засідати. Ігор Миколайович, два слова.

 

ДІДЕНКО І.М. Насправді міністерство подало комплексну програму виходу вугільної галузі із крити і подало її в Кабінет Міністрів. Ваше втручання якраз на рівні Прем'єр-міністра було б якраз слушне. Щоб це питання знову активізувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павлович.

 

ДЯЧЕНКО А.П. Одна репліка, дякую. Я просто на три речі. Перше. Правильно ви сказали, нам треба визначитись, чи потрібно вугілля Україні. Ваша позиція, значить, перевчати людей. Ми категорично проти. Це має бути в комплексі всіх проблем, які є. Далі, можливо, треба перевчати. Абсолютно з вами згідний.

І третє питання. Сьогодні ми працюємо, сьогодні клубок таких тих проблем. Ми сьогодні хочемо працювати з німцями, з поляками, з чехами. Вони готові нам помагати обладнанням. Під 5 відсотків пропонують нам крепі, обладнання, які працювали, використовувалися в Німеччині. Але вони вимагають, дайте нам хоча би принаймні державні гарантії! Під 5-7 відсотків вони готові фінансувати нас своїми кредитами від Євросоюзу, розумієте?

І найбільша ще проблема крім того, що ми не можемо залучити інвесторів. Тому що нас "душать" оці пені і штрафи, і податкові зобов'язання, які у нас існують сьогодні. З нами ніхто не може, коли ми називаємо цифри по податковій півмільярда, по пенсійному 600 мільйонів. Хто з нами буде говорити?

І правильно сказав Миколо Володимирович, ми передамо оці всі пропозиції, ми готові надати. То так в комплексі все розглядати. Дякую. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Олексій Михайлович і Лев Теофілович, і будемо завершувати.

 

РЯБЧИН О.М. Рябчин Алексей, фракция "Батьківщина", Донеччина, я сам родился в Макеевке, в Донецке жил. Прекрасно знаю проблемы шахтеров. И я могу сказать, что этот вопрос для нас сейчас неполитический. Тут сидит "Батьківщина", "Блок Петра Порошенка", "Народный фронт", "Самопоміч", "Оппозиционный блок". Подготавливайте свои предложения, мы действительно будем работать.

Но у меня один просто такой вопрос, наверное, риторический. А кто ваши депутаты, от ваших мажоритарных округов, насколько хорошо они работают с нами, с енергетическим комитетом…

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Мусій Олег Степанович.

 

РЯБЧИН О.М. Мусий, вопросов нет. У вас? Вопросы, ну, не ваш, по-моему, да? Поэтому тоже вопрос, насколько качественно работают депутаты местных советов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович,  будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Насправді, ми бачимо, що    проблеми  є комплексні і взагалі такі, хоча різні в різних  регіонах, але в принципі  питання говорить про проблеми вугільної галузі і взагалі про проблеми міністерства. Я хотів запитати Андрія  Павловича, чи ви  бачили  той проект, про який пан Діденко сказав, який є на затвердженні,  проект  концепція  розвитку… чи ви бачили?

 

ДЯЧЕНКО А.П.  Вчора, одним оком,  якщо чесно, тому що мене передзвонили, що він появився, там затверджений. Я знаю  за ту проблему, але вона переплітає там, дві шахти ДВК передати те, що говорив Михайло Осипович…

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Тобто ви знаєте. І в цілому ви як би  підтримуєте, не підтримуєте…

 

ДЯЧЕНКО А.П.   Я ще не коментую, я мушу вивчити, а тоді сказати.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  О'кей, добре. Ну насправді, це  багато про що  говорить, коли керівник "Львіввугілля", насправді, одне з найбільших підприємств   зараз є дуже важливих  в Україні, він, насправді, не бачив цього проекту реформування. Мені здається, що це зовсім  неправильний підхід, і ви не бачили, неправильний підхід реформування. Тобто ми робимо  реформування, щоб потім якось впихати невпихуєме. Тому, мені здається, що це  вже показує неправильний підхід. І я вважаю, що тут питання виникає ще раз до  мыныстерства, чому так?  А з вами власне хотів, ну мені дуже приємно було, по-перше, перший  раз вас побачив, ми  ще познайомимося ближче, але оці ваші слова, що ви працюєте над зменшеннями собівартості, над реструктуризацією, реформуванням вашої внутрішньої компанії це дуже важливо. Чи ви би могли принаймні на прикладі своєї компанії запропонувати проект реформування компанії… і проект зменшення, збільшення ефективності,  також  відповідно  забезпечення робочих місць, якщо  є можливість там вивільняти людей чи є можливість  їх десь інакше запропонувати, тобто   якісь  напрямки, тобто  щоб це була така комплексна програма, яку потім  разом оте, що ви кажете, залучати там гарантії під  кредити. Скажімо, недавно питали Демчишина за гарантії для приватної шахти "Любеля". То він сказав, що це є приватна шахта, держава не буде допомагати, можливо, в Демчишина буде інше питання, інші підходи і підтримка таких шахт, державних шахт. Тому, можливо, власне, в тому напрямку треба чітко попрацювати. І давайте разом попрацюємо...

 

ДЯЧЕНКО А.П. З задоволенням.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. … І будемо просувати… пробувати просувати далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте підводити підсумки. Уже наговорились достатньо і так далі.

Перше. Я дуже дякую, що ви прийшли на комітет, що ви сказали по всім проблемам. Велика подяка за вашу роботу. Це одна сторона.

Друга сторона. Все-таки давайте доопрацюємо формалізовано ті проблеми, які є. Всі ми їх не вирішимо це 100 відсотків, якісь вирішимо, це також, вважайте, що майже 100 відсотків, десь будемо бігати, щось робити, за щось голосувати. Тому давайте швиденько формалізуємо зібрання всіх матеріалів за Михайлом Леонтійовичем. Ми тут в Києві, в Києві постійно знаходимось, да. Я вплоть до того… Михайло Леонтійович, я думаю, що комітет нормально віднесеться, якщо супер термінові речі якісь є, там, зробимо, опитування в робочому порядку, ми таке останнім часом не робили, оскільки буде не сесійний тиждень, щоб прискорити якісь рішення, якщо вони будуть необхідні. Я теж на місці, до ваших послуг. Ігор Миколайович, прохання все-таки з міністерством попрацювати, щоб не було цих робочих моментів, починаючи з якихось непорозумінь кадрових і закінчуючи тими речами, що не ознайомлені керівники самих великих підприємств вугільних на Україні з програмою, яка взагалі готується і стосується тих же підприємств. Якщо вони не бачили цього…

 

_______________. Приймається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … а ми його затвердили, воно працювати просто-напросто не буде. Тому я всім дякую і давайте працювати, і отримувати якийсь результат. Дякую.

 

_______________. Я ще секундочку по… якраз по Концепції розвитку вугільної галузі. Весь час, коли зустрічалися, коли було опрацювання в міністерстві, проблематикою була одна, що, коли узгоджувалися питання кожні по пунктах, на другий день чи на другий раз, коли збиралися ті пункти знову ж таки були викреслені і знову, ну, вимагаючи підпису від профспілок, від різних підприємств, тобто не підписувалися, тому що знову ж таки не було досягнуто домовленості. Вот і вся проблема.  

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми 8”

20 березня 2019 11:36
07 грудня 2018 17:13
22 жовтня 2018 09:22
07 вересня 2018 09:39
06 липня 2018 09:34
23 червня 2018 11:47
06 квітня 2018 13:38
02 березня 2018 09:30
09 лютого 2018 09:19
11 грудня 2017 09:20
Переглянути ще