СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

від 11 листопада 2015 року

Веде засідання Голова Комітету М.В.МАРТИНЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Проект порядку денного. В кого є зауваження?

Олександр Георгійович, будь ласка.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановний Микола Володимирович! В мене не зауваження, в мене є пропозиція. Ми домовлялися, що пунктом 8 ми сьогодні розглянемо інформацію Міністерства енергетики та вугільної промисловості по фінансово-економічним показникам "Нафтогазу України" і "Укргазвидобування".

А на жаль, будь-які мої, будь-які мої там прохання отримати хоч, будь-які цифри або будь-який підготовлений зміст, звіт, ну має коефіцієнт корисної дії 0,0.

Я вважаю,  що в зв'язку з дискусіями, які відбуваються під куполом і в питаннях там податків, і взаємостосунків, і так далі, ми повинні, ну привчити наших партнерів державних бути, ну коректними по відношенню до комітету.

Я пропоную тоді 8 питання сьогодні зняти з розгляду, тому що матеріали, жодних матеріалів і цифр немає. Перенести його на наступне засідання комітету і в порядку парламентського контролю дати доручення підготувати цифри, матеріали для того, щоб про щось можна було говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вважаю, що це слушне зауваження, тим паче у нас є ще слухання інформації по іншому питанню. В нас є чим займатися, тому представники, які прийшли на питання 8 щодо фінансового стану "Укргазвидобування" можуть бути на сьогодні вільні.

Приймаємо таке рішення. Так, колеги? Так. Дякую.

Так питання 8-е знімається.

Шановні колеги, які ще зауваження до порядку денного? (Шум у залі)

Перенести, да, на слідуюче засідання. Добре? Це п'яте питання.

Немає заперечень? Немає. Приймається.

Ще які питання? Будь ласка,  Лев Теофілович.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. В "Різному" є … (Не чути) …що можна чуть-чуть вище підняти… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да. Так давайте зараз  скажіть це питання. Ми приймемо по ньому рішення, зараз після прийняття порядку денного.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Давайте так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більш немає зауважень. Хто за запропонований порядок денний , прошу голосувати.  Хто - "за". Дякую. Проти, утримались? Рішення прийнято.

Будь ласка,  Лев Теофілович, ви хотіли питання в "Різному".

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Дякую.

Щоб ми закінчили як би попередній комітет, який був тиждень тому, коли ми розглядали  25…… досить оперативно і  2505а. Там  коли йшлося про  інвестиційні програми, освітлення інвестиційних програм, якщо пригадуєте,  то говорилося про   маленьких ……….скажімо там,  водоканал в якому селі, який, можливо, не має Інтернету, то ми там писали… дописували в дужках "за наявності" і потім додавали фразу "та або на інформаційних стендах  проектах інвестиційної програми та  інформації про порядок надання по ньому пропозицій".  Тобто ми в кожному місці, де згадується, це є… скажу, яка це стаття…. Щоб ми не заплуталися.

Це є 6 стаття. Тобто ми зробили невеличке уточнення, просто додали "за наявності…" та або… "за наявності  Інтернету" та  "або інформаційних стенд….."

Правильно? Тому, відповідно, це треба підтримати,  що отаке формулювання воно є. Оскільки  в оцих правках, які там існували на той момент такого формулювання не було.  Тобто якщо немає заперечень, ми тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З цього питання є бажаючі висловитись? Чи можливо питання до Льва Теофіловича?

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. І ще одне. Було у нас, з запізненням прийшли поправки Левченка, які не попали до нас на розгляд. Відповідно враховуючи те, що вони прийшли поза термінами, коли можна подавати правки, відповідно є пропозиція їх відхилити і це проголосувати за відхилення поправок Левченка, які прийшли пізніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Є зауваження до даних пропозицій? Хто за те, щоб підтримати пропозиції голови підкомітету, прошу проголосувати. Дякую. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

І підемо по порядку денного – це проект Закону про внесення змін до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" щодо укладення довгострокових договорів на постачання теплової енергії, номер 3320 законопроект подав Кабінет Міністрів України. Доповідає Корчміт Олексій Юрійович присутній? Перший заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Будь ласка,  Олексій Юрійович.

 

КОРЧМІТ О.Ю. Шановні народні депутати! Шановні члени комітету! Сутність законопроекту дуже проста – це фактично одне речення, змін до 19 статті, де ми надаємо пріоритет для теплогенеруючих установок, які виробляють теплову енергію з альтернативних джерел енергії і альтернативних видів палива і поставляють цю теплову енергію бюджетним установам. На сьогодні, ми, скажемо, маємо вже річний досвід існування 453 постанови, яка надала більш-менш привабливий інвестиційний тариф і за яким на сьогодні є суттєва зміна балансу з точки зору використання видів палива для опалення бюджетних установ.

Але є проблема, яка заключається в тому, що багато інвесторів не хочуть йти за умов, коли бюджетна установа прикриваючись Бюджетним кодексом і можливістю укладання однорічних договорів на теплопостачання, саме на сьогодні не дають гарантії  для інвесторів вкладання коштів в теплогенеруючі установки. І таким чином, скажемо, так  призупиняється можливість розвитку цього ринку. Тому, на сьогодні, надається можливість гарантованого вкладання інвестицій в альтернативні джерела енергії і поставки  теплової енергії  за рахунок того, що надається гарантований   термін  строку договору не менше 5 років. Ось така була основна ідея стимулювання впровадження альтернативних видів палива в поставки теплової енергії бюджетним  установам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам дякую.

Підлісецький Лев Теофілович з цього ж питання,  будь ласка, як голова підкомітету.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Заключення дуже просте, і як сказав  доповідач, складається лише з одного   пункту, і   набирає чинності  з 1 січня 2016 року. Але, мені здається, він занадто простий, щоб його можна було отак  зразу прийняти. Пояснюю чому. Оскільки він дуже сильно перетинається із законом, який ми прийняли десь літом чи навіть в квітні, про так звані "ески" чи як вони там, відповідно, називався Закон "Про запровадження нових інвестиційних  можливостей і гарантування  прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації". 

Даним законом, я маю на увазі отим діючим законом, не передбачено жодних термінів. Відповідно терміни встановлюються на умовах  проведення конкурсів і відповідно визначається в договорі.

Хоча слід звернути увагу на деякі пункти того згаданого мною  закону про щорічні платежі, виконавців енергосервісу з енергосервісними договорами,   мають встановити  не менше 80 відсотків та не більше 90 відсотків від суми щорічного скорочення  витрат замовника. Також, строк дії енергосервісного договору  не може перевищувати 10 років і енергосервісний договір припиняється достроково  в разі, якщо сукупна сума виплат  здійснена  на користь замовника за енергосервісними договорами досягла ціни  енергосервісного договору. Тому, як на мій погляд,  запроваджувати обмеження, що контракт має бути не менше ніж 5 років, ми насправді достатньо обмежуємо місцеві органи самоврядування, а також бюджетні  установи  щодо маневреності в підписанні договорів. Якщо, скажімо, буде пропозиція якоїсь компанії запровадити енергоощадні технології, в яких, для прикладу, скажемо, лікарні, і воно дає окупність 3 роки, то чому ми будемо обмежувати цей термін, або, з іншого боку, ми будемо стимулювати підвищення вартості оплати за це по тому договору. Оскільки у нас там тим законом передбачено, що оплата повинна становити не менше 70 відсотки. Тому, якщо ваш законопроект, який пропонує Кабінет Міністрів, не стосується тих договорів, то треба вказати, що це не стосується. Якщо воно стосується, то давайте подумаємо, як ми це будемо поєднувати.

Моєю пропозицією я пропоную, власне, її підтримати на засіданні нашого комітету відправити суб'єкту законодавчої ініціативи  Кабінету Міністрів   на доопрацювання даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вовк …

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Хоча, я тільки закінчу. Хоча, в принципі, ідея захисту інвестора правильна. Єдине вона достатньо сира, ну,  як сокира. Давайте ми обмежимо, що не менше ніж 5 років ви будете гарантовано заробляти. Правильно, але не до кінця опрацьовано. Треба доопрацювати. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Володимирович, будь ласка.

 

ВОВК Д.В. Для першого читання, я думаю, можна було  б підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Дмитрович.

 

СВЕТЕЛІК О.Д. Я цілком підтримую те, що сказав Лев Теофілович. Дійсно, треба підтримувати. Тому що потрібно зацікавити інвестора. Але треба доопрацювати стосовно інших законів. Там Господарський кодекс, Цивільний кодекс треба узгодити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Питання до доповідачів і виступаючих членів комітету, будь ласка.  Будь ласка, Наталія Кацер-Бучковська

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Кацер-Бучковська, "Народний фронт". Скажіть, будь ласка, я так розумію, що тут іде питання про генерацію теплової енергії, а не про  енергозбереження, про яке говорить Лев Теофілович. Тобто це є різні питання.  І питання енергосервісу, воно відноситься виключно до технологій, які мають на меті збереження енергетичних ресурсів. То поясніть, будь ласка, оцей момент, якщо я правильно розумію, що це є різні речі, різні поняття.

 

КОРЧМІТ О.Ю. Дякую за запитання. Шановні, це зовсім різні договори. 327 і 28 закони про ЕСКО – це ідея, що сплачується ЕСКО-компанії виключно з економії, яка отримана  за рахунок впровадження енергоефективної технології, за економію. Тобто ці 10 років, які надаються ЕСКО-компанії, вони надаються на можливість всю економію, яку …… енерго-сервісна компанія, а це буде переважно утеплення будинків, це не генерація буде тепла, а це буде утеплення будинків, і вона повертається інвестиції, які були вкладені в термо-модернізацію фасаду, заміну вікон, встановлення індивідуальних теплових пунктів. Цей закон стосується виключно питання генерації теплової енергії на альтернативних видів палива – це різні природи договорів. Тобто на сьогодні бюджетна установа не обмежена в можливості обрати два різних договори, або вона укладає договір і каже, я залишаюсь, наприклад, на газовій котельній, а я буду вдвічі менше споживати газу, якщо укладу ЕСКО-договір і тепло-модернізую фасад, і розпачуватись з інвесторами з цієї економії газу. Або вона каже, ні, краще я взагалі відмовлюсь від газу, встановлю альтернативну котельну і буду, скажемо так, споживати тепло з альтернативного виду палива. Але, щоб інвестор прийшов я гарантую, що за 5 років поверну його ці гроші, за, які він встановив цю котельню і так далі. Виключно за умови сплати за теплову енергію, не за умови заощадження, сплати за теплову енергію, тому один закон не заважає і зовсім не пересікається з іншим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Володимир Володимирович.

 

БАНДУРОВ В.В. Дуже дякую представнику уряду за професійне пояснення і професійне розставляння акцентів, це насправді різні договори. І я думаю, що і на передодні опалювального сезону, який вже розпочався і взагалі, я по власному округу знаю, що зараз йде така компанія масована по заміні газових котлів на альтернативні і на сьогодні ці відносини інвесторів з розпорядниками бюджетних коштів, вони в такому на чесному слові тримаються. Це великі інвестиції, які повинні бути захищені і ми нічого… Треба керуватися здоровим глуздом і зважити, що корисніше: прийняти в такому вигляді, або не прийняти взагалі?

Мені здається, що правильно було б дати якийсь імпульс інвесторам для того, що їх інвестиції будуть по меншій мірі захищені і обслуговуватися на протязі 5 років. А далі можна буде вже до другого читання доповнювати, розширювати, там вносити зміни до інших законодавчих актів. Тобто якщо ми з таким підходом до цього закону підемо, я пропоную все-таки підтримати цю законодавчу ініціативу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лев Теофілович, будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я хотів запитати, питання, а чому власне, якщо ви кажете, що є проблема, що бюджетні установи не можуть більше ніж на рік укласти договори на отримання палива чи енергії, чому не передбачити просто можливість укладання на термін більше ніж одного року, а не обмежувати їх не менше 5 років? Для чого обмежувати підприємства в їхньому праві визначати самостійно на який термін укладати?

 

КОРЧМІТ О.Ю. Ми на сьогодні провели аналіз ринку, вартість на сьогодні теплової енергії, вартість вкладених капіталовкладень. І на сьогодні, за нашими розрахунками, окупність заходів за умови вкладення в альтернативну котельню складає від 4,5 до 5 років, це є результати розрахунків. Тому ми кажемо на сьогодні це єдиний вихід, щоб забезпечити повернення коштів.

Я вам хочу сказати, насправді, проблема укладається в тому, що дуже все просто. Органи місцевого самоврядування  почали просто шантажувати інвестора тим, що користуючись Бюджетним кодексом і можливістю наступного року просто переукласти договір, вони кажуть наступне, ми зараз переключимось до старої газової котельні і все, а далі що хочеш то і роби. Забирай ……… котельні і уходять. Тому на сьогодні ми просто захищаємо інвестора.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Валентинівна, будь ласка.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ми цілком, я думаю, що всі погодимось з тим, щоб ми б хотіли захистити інвестора, лише приймаючи це рішення, я особисто хотіла б мати розрахунки ваші ті, які ви провели, щодо інших ніж ця тріска, дерев'яна тріска, є ж інші, є також вугілля, палети. Я б не хотіла, щоб склалося таке враження, що от ми виокремили один якийсь там сегмент альтернативних джерел і чомусь створюємо якісь там особливі умови, в пояснювальній записці у вас саме так і написано, на жаль. Тоді ви пояснили, що ніж 4,5 і 5 років. Скажіть, будь ласка,  все ж таки, чи можна було би зробити менший строк, тому що раніше на різних засіданнях і круглих столах я особисто чула і 3, і  4 роки. Були і менші.

Чому я це питаю? Тому що фактично  так як у вас викладено  пункт 19 стаття Закону "Про теплопостачання" фактично встановлюється обов'язок всіх бюджетних установ, організацій укладати довгострокові  договори на постачання теплової енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, незалежно від того, чи реалізовуються там ці інвестиційні проекти, чи ні.  Фактично ми імперативно… Прочитайте свою статтю, там немає і мови про інвестиційний проект.  Ми …….., що ніби він там є. а може бути так, що немає сьогодні, але ми вже обов'язок закладаємо  на 5 років.

 

КОРЧМІТ О.Ю.  Незрозуміле питання.

На сьогодні ми…….про наступне. Це укладання нових договорів. Тобто на сьогодні це не може бути варіант відсутності інвестицій, коли приходить новий інвестор з модульної альтернативної …………. Потім по вашому питанню, правильно ви зауважили, питання не тільки по …пораховано, ми  рахували сьогодні і по ……….

А сьогодні по тріски у нас окупність від 4,9 до 5,1 року для населення, а для бюджетних установ тріска у нас складає від теж 4,8 – 5. І по ………..від 4,6 до 4,5. Тобто ми рахували по тріски і по …………. велися розрахунки.

Більше того, я вам хочу сказати, ми рахували за тарифом, який на сьогодні  встановлений і досі не змінювався, так, вже рік по 453-й Постанові і складає лише тисячу гривень. Тому ми кажемо, що на сьогодні ситуація така, що… а за цей час  у нас сьогодні вартість інвестицій за інфляції… здорожчання і так далі зросла. Тому це  розрахунки навіть  на сьогодні такі мінімальні по 5 років, на жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Точність ваших  розрахунків: 4,8 4,9. Трохи  не буває.

Олексій Михайлович, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М. Олексій Рябчин, "Батьківщина". В мене питання перше. Ну… незважаючи на те. що є тут бурна дискусія і є  сумніви, що, дійсно, цей законопроект допоможе альтернативної генерації, я схиляюсь його підтримати.  Тому що я буду лобіювати ті закони, які зможуть нам дати  енергозбереження та розвинути альтернативні джерела палива. Але, в мене є декілька питань.

Перше. Ми знаємо,  що законодавством терміном  дій зараз такий 1 рік, а ми хочемо зробити 5. Чи треба нам у цьому випадку вносити зміни також у бюджетне законодавство – це перше питання.

І друге. Дійсно, в мене є  сумніви. І те, що нам будуть задавати питання в залі, чи не лобіюємо ми дійсно,  якийсь там  один вид палива, який на 5 років. А можливо там є якийсь на 3 роки і ми тоді дамо там 2 роки якогось екстра прибутку. Нам треба ці розрахунки для того, щоб ми могли нашим колегам у дискусії, коли і до першого, і до другого читання мати аргументи, можливо якісь листи підтримки із організацій. Можливо, якісь вже розрахунки тих моделей, які працюють, тобто, нам треба більше  даних, щоб для другого читання це, дійсно, пройшло, можливо, і на перше. Але для першого читання, я згоден підтримати.

 

КОРЧМІТ О.Ю. По Бюджетному кодексу. Правильно ви кажете, на сьогодні Бюджетний кодекс ніхто не змінював. Можливість  взяття  бюджетних зобов'язань протягом одного бюджетного періоду, але  цей закон не суперечить Бюджетному кодексу. Справа в в тому, що розрізняється поняття "бюджетне зобов'язання" і "правове зобов'язання". І на сьогодні наказ Мінфіну про порядок реєстрації бюджетних зобов'язань, який чітко пише, що є можливість взяття довгострокових бюджетних зобов'язань, але планування дорічне виключно в бюджетних асигнуваннях, передбачених бюджетом на один рік. Є яскравий приклад тоді,коли є договір на  капітальне будівництво моста, наприклад, він будується  на 10 років,  тендер визначає один раз генерального підрядника і правові зобов'язання, що  всі 10 років, він буде будувати. Але бюджетні зобов'язання виникають виключно протягом кожного бюджетного періоду в рамках асигнувань, які є. Тому, це лише, ми надаємо не бюджетні зобов'язання, а правові зобов'язання, що він буде поставляти енергію 5 років.

А по  розрахунках на сьогодні. Я вам хочу сказати наступне:  надприбутків тут не буде тільки  тому, що вони регулюються не строком договору, а вони регулюються насамперед тарифом. Тому, на сьогодні, потрібно просто дивитися і ми бачимо вже, на сьогодні, тариф вже  рік не змінюється, не зважаючи  на складові, які впливають на нього з альтернативних видів палива. Тому, питання надприбутків, я думаю, тут питання у нас регулятор, який все відрегулює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лев Теофілович, потім –  Олександр Георгійович. Будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Абсолютно не хочу виглядати якимось, людиною, яка не підтримує інвестиції в заміщення газу. Але все ж таки, тут ще один нюанс, який мене дещо насторожує. Ми говоримо про децентралізацію, передачу повноважень і функцій на місця. Разом з тим, ми назад… з Кабінетом Міністрів хочемо визначати умови співпраці всіх бюджетних установ з тим чи іншим… по тих чи інших питаннях.

Зокрема, якщо ми говоримо про передачу, наприклад, рішення для медичних закладів, які будуть фінансуватися з місцевих бюджетів. І ми говоримо про автономії тих медичних закладів чи навчальних закладів, то хай вони самі і визначають, як їм найбільш вигідно працювати. Можливо їм краще якогось там з якимось інвестором укласти на 3 роки один договір, пізніше за 3 роки буде якийсь інший, можливо з іншим інвестором більш вигідно.

Мені здається, що це ми забагато на себе беремо повноважень і зобов'язань. Чим менше обмежень, тим більша можливість конкуренції на ринку і можливість, ну, якось утримувати найкраще молодь.

Друге, що ще мусив би зауважити, що в нас немає висновку науково-експертного управління. В нас є інформація, що немає… Є висновок? Так?

 

ДУДКІН О.М. Я перепрошую. Міненерго надало другий лист від 25 серпня, де погодило даний законопроект. В нас є цей лист.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Георгійович.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги, я вважаю, що це дуже правильно і дуже вчасно законодавча ініціатива українського уряду.

Я поясню чому. По-перше, ми визначаємо якісь гарантовані правила гри для інвесторів, які приходять в країну на різні рівні, там органів місцевого самоврядування і вони чітко усвідомлюють, що принаймні 5 років вони можуть грати по цих правилам, з однієї сторони.

З іншої сторони, норма в 5 років, яка закладена вона дає можливість боротися з певними корупційними наслідками, тому що, якщо ми кожен рік інвесторів будемо пускати по кругу, я хочу в цьому році у тебе купувати, а в наступному не буду, якщо ти мені не будеш давати якісь відкати – це теж є певні стабілізуючий фактор, який є дуже правильний. І я вважаю, що в першому читанні обов'язково треба приймати, виносити в зал, дебатувати, можливо потім вносити якісь акценти змінювати, але це рішення є дуже правильним. Тому що враховуючи, що у нас є проблема з імпортом газу, у нас є проблема з видобутком українського газу, газозаміщення на українську біомасу має саме великий економічний мультиплікатор для країни і це дуже важливо.

А друге питання принципове, я хотів би звернутися, можливо, до голови НКРЕ, Дмитро Володимирович, декілька днів тому ми проводили тут круглий стіл, якраз в частині цього питання по альтернативному теплу, яке стосувалося середньозваженого тарифу на тепло. От Олексій Юрійович сказав, що останній раз НКРЕ коректував середньозважений тариф по теплу – це в грудні минулого року. Дуже багато змінилося і правила по якому НКРЕ повинно або раз в квартал, або раз в рік по якій процедурі коректувати середньозважений тариф на тепло із альтернативних джерел на сьогоднішній день, на жаль, немає. То я хотів би задати запитання, можливо сюди ще одним пунктом включити, сформулювати, подумати як правильно включити, що хоча би один раз на рік зобов'язати НКРЕ визначати середньозважений тариф на початку опалювального сезону для альтернативщиків. Тому що сьогодні цієї норми немає вона підвішена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дмитро Володимирович.

 

ВОВК Д.В. Якщо коротко, зустріч була тут два дні тому з альтернативщиками. Пропозиція була наступна: переглянути середньозважений  тариф. Робити цей перегляд, мабуть, поквартально з урахуванням останньої ціни за теплову енергію, паливної складової, що склалася перед встановлення. Ми плануємо такий розрахунок зробити і, щонайменше, весь наступний рік таким чином рухатися. Як тільки будуть там пропозиції також від сектору, ми будемо їх аналізувати.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.  Ви вважаєте, що в цей законопроект не потрібно вносити цю норму?

 

ВОВК Д.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, всі висловилися? Наталія Володимирівна, будь ласка.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Я дуже коротко. В принципі, там звучало, що ми не можемо обмежувати органи місцевого самоврядування. Я скажу, що в принципі інвестиційні показники таких проектів вони і так вкрай незадовільні на даний момент. Це в першу чергу, і через тариф, який не переглядається, це також стосується загальної економічної ситуації в країні. А з іншого боку, ми хочемо зміщувати природний газ, ми хочемо робити, ставати більш енергонезалежними і більш енергоефективними. Я вважаю, що цей закон потрібно підтримати точно в першому читанні хоча б з цією метою, що він дає хоча б якусь мінімальну передбачуваність незмінності умов договору для потенційного інвестору, в тому числі закордонного. Для них незрозуміло, чому один рік, коли вони здійснять основну інвестицію, рада може заключити такий договір орган місцевого самоврядування, а на інший рік їм приходиться ще раз приходити, домовлятися. І це також є такий певний корупційний елемент, коли фактично підприємство, бо інвестор, який вже про інвестував, ставиться у зовсім не вигідне положення, оскільки він вже фактично інвестував і з ним може бути цей договір не перезаключено.

Тому абсолютно розумна ініціатива і з огляду на те, в якому становищі зараз українська енергетика, нам потрібно його приймати, підтримувати. І абсолютно я тут також підтримую норму, і пропозицію Олександра Григоровича стосовно перегляду тарифів для таких підприємств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Ярославович.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.  Шановний головуючий, 125 виборчий округ, Лопушанський Андрій. Ви доповідали дуже так змістовно про річ щодо економії державних коштів і направлення їх на теплоефективність, але так пройшли. Сьогодні інвестор не зацікавлений в енергоефективності. Він ставить теплопостачання, продає гігакалорії. Чим більше він продав гігакалорій, тим більше він отримав прибутку. Треба, економія цього, економія енергоефективності з бюджетних коштів, які направлені, в основному це школи, це є держустанови, які зекономлені. Треба дати можливість тим установам направляти на таку статтю як енергоефективність. Тоді ця школа, директор школи, зекономивши ці кошти, він може поставити вікна, він зможе утеплити фасад,  і після чого відповідно   він буде менше споживати гігакалорій. Тому що  інвестор цього робити не буде. І я пропоную в першому читанні підтримати, а в другому доопрацювати. І якраз дати можливість  зекономивши кошти від енергопостачання на альтернативних джерел, направити їх на енергоефективність. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Шановні колеги, ну, насправді проблема є глобальною, тому що бюджетних коштів сьогодні не вистачає для того, щоб зробити енергоефективними всі наші бюджетні установи, великі лікарні, школи, садочки. Нам треба шукати якийсь вихід. І ми цього року приймали з вами Закон про енергомодернізацію, де передбачили не 5 років, а передбачили взагалі не менше 11 років. На скільки я пам'ятаю, там ще договір може укладатися для того, щоб інвестор … Не більше 10. Ну, я пам'ятаю, що там великий термін  ви показали. Тобто ми розуміли, що будь-який інвестор заходить тільки в тому випадку, якщо  в нього є тривалий період роботи, він тоді встановлює нові котли там і робить енергоаудит. Але в любому випадку, те, що ви говорите зараз, любий інвестор, який заходить, він проводить енергоаудит будівлі для того, щоби дійсно через вікна і шпаринки не виходило тепло. Для того, щоб він мав  більшу ефективність. І на сьогоднішній день хто в цьому, я а думаю, що ми тут всі розбираємося,  для того, щоб поставити ефективні котли на альтернативному паливі, провівши аудит, інвестор ще більше зацікавлений поставити вікна, утеплити дахи або стіни для того, щоб мати кращий КПД.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.   (Не чути)

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Дивіться, тобто на сьогоднішній день …

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.   (Не чути)

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Пане Андрію, але поки що я виступаю. Ні, нормально, я виступаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Регламент. Я розумію, що на сесії все можна,  але хоч в комітеті тримаємось в руках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович, далі, будь ласка.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Тому, я думаю, що насправді проблема є. Можуть бути різні дискусійні теми. В першому читанні треба підтримати. Можливо, далі розглянути більш детально якісь інвестиційні зобов'язання накласти, можливо, в тому числі, що по результатам енергоаудиту вони повинні забезпечити всі можливі, всі ці моменти покращення, збереження тепла. Але я вважаю, що в першому читанні треба приймати, розглядати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчені виступи?

Олександр Георгійович, будь ласка.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Друзі, маленький коментар.

Ми все правильно говоримо про енергоефективність, але в даному випадку акцент дещо інший. Ми говоримо про те, що є газові котельні в бюджетних установах, які споживають по великому рахунку або російський або російський через європейський реверс газ або ми залучаємо і створюємо правила гри для українських інвесторів, які використовують енергетичний український відновлювальний ресурс, який має абсолютно іншу економічну капіталізацію. От про що іде… І ми для цих інвесторів хочемо, ну, застабілізувати правила гри. А те, що паралельно або одночасно треба впроваджувати ….контракти, треба економити, це навіть не обговорюється.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нема більше виступів?

Лев Теофілович, ваша пропозиція, перша для голосування.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто за те, щоб прийняти за основу даний законопроект в першому читанні прошу голосувати. Хто – "за"? Дякую. Проти? Утримались? Дуже приємно.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М.  Можна звернутися з проханням?

Дуже егоїстично, я до вас пан Домбровський. Враховуючи те, що є пропозиція після отримання цифр від газодобування "Нафтогазу" провести зустріч і обговорення на наступному засіданні, це вже буде за два тижні, то    якщо можна, хоча б розпочати все ж таки сьогодні цю дискусію, враховуючи, що у нас є представники "Нафтогазу" і "Укргазвидобування". Я розумію, що якісь цифри вони нам принесли  і все-таки під кінець сьогоднішнього  засідання, якщо у нас буде залишатися час,  розпочати цю дискусію.  Бо я не впевнена, що я  наступного разу просто зможу бути тут. Дякую.  (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Розпочати. Продовжити на  наступному засіданні. Так чи ні?

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М.  Розпочати сьогодні і продовжити на наступному. Якщо…. (Не чути)

І якщо можливо, якщо є, дійсно,  цифри, тоді  просити їх нам надати хоча би, щоб зробили  декілька копій, щоб ми мали перед собою, члени комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Укрвидобування", маєте матеріали для  роздачі членам комітету чи ні?

 

Прохоренко О.В.  Ми маємо копію, яку ми зробили для комітету. Але ми ще…  матеріали для "Нафтогазу"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, у вас з собою є?

 

Прохоренко О.В.   Є копія, яку можна  розмножити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я тоді попрошу секретаріат розмножити матеріали і роздати членам комітету.

 

Прохоренко О.В.     Ось цілком зведені дані  "Укргазвидобування", НАК "Нафтогаз", все, що отримали Міністерство енергетики, у мене, повний пакет. Я можу надати секретаріату, вони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Теж передайте секретаріату, щоб зараз підготували матеріали членам комітету. (Шум у залі)

І будемо  бити їх зараз, Андрій Ярославович, щоб за це…

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.  Ні, …на майбутнє для того, щоб …….. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається.

Шановні колеги,  я змушений просити вибачення у членів комітету й просити далі провести засідання Олександра Георгійовича, тому що у мене робочі накладки. Єдине у мене виправдання, що це пов'язано з депутатською діяльністю. Так що гарного засідання. Прошу, Олександр Георгійович.

Олександру Георгійовичу передаю. (Шум у залі)

 

Веде засідання перший заступник голови Комітету О.Г.ДОМБРОВСЬКИЙ

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. До побачення.

Шановні колеги, ми продовжуємо нашу роботу. Наступний законопроект про адміністративні послуги (№ 3322). Кабінет Міністрів України. Доповідач – Шліхта Валентин Михайлович. Є?

Будь ласка. 

 

ШЛІХТА В.М. Шановний головуючий, шановні члени комітету! Проект законопроекту, метою його є впорядкування ряду адміністративних послуг, які сьогодні діють в  Україні, у відповідність до прийнятого Закону  України "Про адміністративні послуги".

Мова йде про дві адміністративні послуги. Перша – це  видача свідоцтва про належність установки до когенераційної, це передбачено Законом  України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії", та видачу свідоцтва про належність  палива до альтернативного, яке передбачено Законом  України  "Про альтернативні види палива".

Ці зміни  передбачають собою приведення у відповідність до  Закону про адміністративні послуги в частині  визначення саме  на законодавчому рівні таких аспектів як: перше – це підстава для одержання  адміністративних послуг; друге – чітке визначення  суб'єкта надання  адміністративних послуг та його повноважень щодо надання цих послуг; третє - це перелік   та вимоги до документів необхідних для отримання адміністративних послуг, чіткого визначення платності, або безоплатності даних послуг, граничного строку надання  адміністративних послуг та переліку підстав щодо надання, або  відмови в наданні цієї послуги.

Даний законопроект  був підготовлений. Головний розробник – це  Міністерство регіонального розвитку та будівництва. Він пройшов узгодження зі всіма міністерствами і відомствами, і був погоджений всіма міністерствами і відомствами. Якщо є запитання у шановних членів комітету, я готовий відповісти.                                  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Добре. Дякую.

Будь ласка, запитання   які є? Олексій Рябчин.

 

РЯБЧИН О.М. Чи ми можемо назвати цей законопроект більш технічним, або, чи він більш такий  детальний для вас?

 

ШЛІХТА В.М. Ні, це дійсно є… Дякую за запитання. Це дійсно є технічний більш законопроект. Справа в тому, що дані послуги виконуються і на даний момент, вони не викликають якихось нарікань, вони відпрацьовані. У нас, ми як суб'єкт даної діяльності в агентстві прийняті і відпрацьовані накази, які затвердили порядок надання цих послуг, вони виконуються на даний момент і це є дійсно технічні.  Тому що в даному випадку є ряд моментів, які мають бути визначені саме на законодавчому рівні, тобто на рівні закону України.

 

Підлісецький Л.Т. У мене є інформація, що там неузгодженість термінології та відсутність єдиної … є там по деяких, свідоцтво про належність палива до альтернативного, просто свідоцтва, нормативний документ…  Треба доопрацювати, я думаю тут до другого читання за всіма нормами.

 

ШЛІХТА В.М. Дякуємо. Ми розглянули ці зауваження, вони надійшли до нас, дійсно, там є технічні правки, вони пов'язані якраз з тим, що даний законопроект проходить всі круги узгоджень і кожне відомство давало зауваження і на цьому етапі виникли ці деякі неузгодження термінологічні. Ми згодні  з цим і до другого читання готові їх виправити, вони не носять принциповий характер. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  запитання.

 

ЛІВІК О.П.  Ливик Александр, "Блок Петра Порошенка". Сегодня состоялось заседание подкомитета тоже по этому законопроекту, чтобы мы хотели добавить? До комітету нашого надійшло звернення Комітету з питань державного будівництва регіональної політики та місцевого самоврядування за підписом Сергія Власенка, де він просить передати їхньому комітету этот законопроект. У нас есть проект видповиди, его подкомитет тоже рассмотрел нашего комитета и предлагает его поддержать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Їхній комітет?

 

ЛІВІК О.П. Нет, наш комитет подготував проект видповиди, так подкомитет подтримуе. В целом решение подкомитета поддержать этот проект, рекомендовать вынести его принять в первом чтении и доработать. Действительно там есть вопросы в терминологии, там есть вопросы какие Экспертное управление предлагает прописать непосредственно в самом законе, перечень документов и так далее, это такие технические моменты, не принципиальные. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так запитання ще якісь є?

В мене є дуже коротке запитання. Чи не вважаєте ви, що цим законопроектом у разі, якщо його буде прийнято, ми внесемо певні серйозні бюрократичні от такі зачіпки, які будуть навпаки ускладнювати життя альтернативщикам, а не спрощувати їх? Ну, наприклад, що я маю на увазі? От я читаю, підстави для видачі свідоцтв про кваліфікацію  по когенерації.  Це настільки розмите поняття, яке можна трактувати по-різному. Ну, наприклад, перелік підстав для відмови у наданні адміністративних послуг. Якщо компанія, яка, наприклад, має когенераційну станцію, не отримує цю послугу, що це когенератор, який по великому рахунку є когенератор. От що далі, тобто ми спрощуємо чи ми ускладнюємо життя?

 

ШЛІХТА В.М.  Дякую. Перше. На даний момент, по великому рахунку, це дійсно технічне питання, на сьогодні ми, по великому рахунку, нічого не змінюємо, тому що на сьогоднішній день ми видаємо.

Другий момент в даній ситуації є це те, що, на жаль, але на сьогоднішній день у нас немає стимулюючих заходів щодо підтримки когенерації. Тобто, по великому рахунку, для власника когенераційної установки наявність чи не наявність даного свідоцтва не надає на сьогоднішній день фактично будь-яких пільг. Але оскільки у нас є план імплементації, пардон, тут не 28, тут мова йде про восьму директиву, яка сьогодні лягла, перейшла в 27 директиву ЄС і це директива щодо підтримки когенерації, ми зараз працюємо над цими моментами. На мій погляд, на сьогоднішній день немає сенсу щось міняти, оскільки ми маємо механізми кваліфікації, механізми визначення того, що це когенерація або не когенерація. Єдине, що, ще раз кажу, даний закон, чому виникла необхідність даного закону? Тому що на сьогоднішній день є розбіжність і ми порушуємо закон, який вже прийнятий, тобто Закон про адміністративні послуги. Ускладнень зараз, я не думаю, що будуть якісь ускладнення, і жодних предпосилок немає до того, щоб він ускладнив життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Юрій Чижмарь.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. У мене, по-перше, що мене насторожило? Чому я все-рівно прочитаю дуже детально, те що він називається, там розшифровується як про адміністративні послуги, а насправді, зовсім про інше, аж ніяк не виключно про адміністративні послуги.

І от у мене є зараз, наприклад, ми беремо про альтернативне паливо, є державні стандарти про яким виробляється і на відповідність сертифікується обладнання на якому виробляється і сам продукт, а для чого нам ще це свідоцтво, яке потім треба отримати на підставі тих же самих висновків. Яке діє протягом двох років, якщо є стандарти, є сертифіковане обладнання, виробляє певну продукцію?

 

ШЛІХТА В.М.  Дивіться, свідоцтво виникло це те, що я якраз озвучив зараз свідоцтво виникло тоді, коли в принципі були пільги, податкові пільги, митні пільги даної продукції, тобто для альтернативних видів палива. На сьогоднішній день їх, дійсно, не існує, тому це свідоцтво, підкреслюю, є такий момент, от на сьогоднішній день воно не дає власнику даного свідоцтва будь-яких пільг. Але ми зараз працюємо над ними, йде дискусія про те, що деякі повернути, але відпрацювати, сьогодні це не тема сьогоднішнього столу я не готовий зараз презентувати це. Стоїть питання чи є сенс нам сьогодні відмовитись від вже існуючих механізмів, які відпрацьовані і працюють механізми визначення – це альтернативне паливо чи ні, з тим, щоб в подальшому визначене альтернативне паливо підтримувати чи не підтримувати, чи є сенс сьогодні відмовитись від цього?

Сьогодні у нас є конкретна проблема, яка вже виникла конкретно – це питання відповідності одного законодавчого акту до інших законодавчих актів, тобто прийнятий законодавчий акт про адміністративні послуги. На сьогоднішній день є від адміністративні послуги, які надаються і для того, щоб вони надавались відповідно до вимог діючого вже на сьогоднішній день законодавства, ряд аспектів мають бути визначені саме Законом України, а не підзаконними нормативними актами чи іншими. Тому ми привели в порядок два закони. Це, ще  раз кажу: технічний закон, технічні зміни до закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання ще якісь є?  Хто хоче висловитись? 

Будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М.  Я думаю, що відповідь була вичерпна, і ви зрозуміли, що вводиться якийсь документ, який сьогодні не потребується ні для виробничого процесу,  ні для якоїсь там податкової системи і так далі. Тобто, як на мене, немає необхідності сьогодні додатково донавантажувати      виробника альтернативного палива певними свідоцтвами, отримання певних дозволів, проходження експертних висновків, якщо ми і так  узаконили це все в межах ГОСТів, і в межах сертифікації обладнання. Що?

 

ШЛІХТА В.М.  Ні, на сьогоднішній день, вже існують ДСТУ для всіх добавок у моторне паливо. Тому, вибачте, і біоетанол уже так само, можна його сертифікувати, там є   відповідний стандарт. Я зараз не можу вам  сказати номер стандарту…

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Так. І в мене виступ  просто. А ви виступите в свою чергу.

Тому в мене є бачення тільки одне. Зрозуміло, що відповідне агентство хоче створити  певний механізм впливу на виробника  альтернативного палива, яке, на сьогоднішній день: ні об'єктивно, ні для суспільства, ні для якоїсь нормотворчої роботи - не має необхідності.   Тому, моє бачення, якщо будуть якісь певні пільги так само як  по "зеленому" тарифу, як по іншим, тоді зрозуміло, що  орган, який  надає ту, чи іншу пільгу, повинен провести ту, чи іншу експертизу, перевірку   для того, щоб дати висновок, чи відповідає дане виробництво з метою отримання пільг.

Поскільки сьогодні такого немає  і цієї потреби ми не бачимо в … свідоцтві, я вважаю, що цей законопроект треба не підтримати, відхилити і  відправити  на доопрацювання. Якщо там є якісь тільки технічні моменти, нехай технічні моменти і ставлять. І на майбутнє:  нехай  не ховають під адміністративними  послугами  ведення  нових свідоцтв і нових експертиз, нових дозволів. Тому що це, по крайній мірі, ну неповага до комітету і неповага до парламенту.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Хто ще хоче виступити?

 

Бандуров В.В. Я хотел бы уточнить. Вот: "Належність     палива до альтернативного" – воно ж  уже прописано в ряді законів.   И когда мы хотим получить некий тариф, мы получаем же, сертифицируем это паливо як альтернативне.  Я понимаю, что здесь другая логика – это "надання адмінпослуги".   Я прихожу в единое окно, сдаю единый перелік документів… і получає у десятиденний чи у двадцятиденний термін свідоцтво, що це належить до альтернативи. Это сейчас уже есть, работает так, ……… или нет?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це абсолютно різні речі. Ліцензування і отримання відповідно сертифікату через адміністративну послугу – це абсолютно різні речі. Якщо відверто, якщо відверто, я розумію, що я головуючий, можливо хтось інший повинен там виступити і там розпочати дискусію, я не зовсім розумію от логіку цього законопроекту. Тобто ми заганяємо систему альтернативної енергетики, альтернативного палива, яка не розвинута, де в країні немає ще ринку, ми її заганяємо в якусь умовну систему адміністративного регулювання. Для чого? Для того, щоб виробник приходив, в єдине вікно стукав, звідти відповіді немає, як правило, з будь-якого адміністративного вікна, які сьогодні працюють в державі, звідти приходила відповідь негативна, потім подавали другий раз, знову негативна відповідь. І після цього ми створювали ряд бар'єрів, які тормозили процес розвитку енергонезалежності нашої країни. От поясніть мені, в чому все-таки суть цього?

 

ШЛІХТА В.М. Пояснюю. Перше. У нас в Україні прийнято два законодавчих акти, в яких відображено, які передбачають те, що перший законодавчий акт це про альтернативні види топлива, який передбачає необхідність порядку визначення і віднесення того чи іншого палива до альтернативного. І якраз процедура визначення або видача свідоцтва відношення палива до альтернативного передбачено цим законодавчим актом. Тобто ця адмінпослуга, вона не придумана, вона виконується на виконання закону України, який сьогодні діє, така сама ситуація з когенерацією. Кваліфікація когенераційної установки, ця діяльність, вона також передбачена Законом про спільне виробництво теплової і електричної енергії. Тобто цим визначена необхідність, і тому з'явилась ця послуга.

Друге. Ми зараз не можу сказати, що ми зараз придумали щось нове, для того, щоб заважати комусь. По-перше, ця послуга вже діяла і діє, і можна, і ми обговорювали в процесі підготовки законодавчих актів ми знаходимось в контакті з виробниками, нарікань на те, як ця послуга надається, не було і немає.

І друге. Для того, щоб говорити про можливу подальшу підтримку того чи іншої альтернативної енергетики, або енергетики когераційної, ми маємо все ж таки визначати якимось чином це відноситься до альтернативної чи ні? Зараз ця діяльність вже відпрацьована, якщо ми її зараз відмінимо, ми все одно, до того повернемося. Тому що підтримувати ту чи іншу діяльність, ми можемо тоді, коли ми визначили, це вона чи ні? Тобто це альтернативний чи не альтернативний вид палива, це так в цілому світі робиться,  тому ми і не створювали якусь нову перепону. Я підкреслюю, вона вже давно працює, вона відпрацьована і єдине, що вона попала врозріз з новим законом про адмінпослуги і ми привели в порядок з цим новим законом, приводимо, точніше, не привели, а пропонуємо привести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Володимир.

 

БАНДУРОВ В.В. Взагалі врегулювання цього питання краще ніж відсутність врегулювання в ньому. Там не вистачає лише однієї речі, там є підстави для відмови в реєстрації і у видачі свідоцтва, треба до другого читання доповнити, що в разі відмови або відсутності висновку на протязі 30 днів наступає просто декларативний принцип. Тобто, якщо заявник подав всі передбачені вимогами законодавства документи і не отримав відмову, то реєстрація вважається відбувшоюся. Оце треба зафіксувати до другого читання, все інше, вважається корисним, тобто не треба бачити у врегулюванні цього питання, якусь там злу волю. Вважаю, що законопроект носить суто технічний характер і треба просто його підтримати, і далі рухатися. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще хоче висловитися?

Будь ласка, Ольга Бєлькова.

 

БЄЛЬКОВА  О.В. Дякую. Ну, я, як голова засідання, не зовсім розумію мету цього законопроекту, але ж я сподіваюсь, що ви її розумієте.

Разом з тим, я хочу звернути вашу увагу на наступне. От стаття 5 Закону України про адміністративні послуги визначає, що виключно законами, які регулюють у відповідній сфері, встановлюються підстави видачі документу, перелік та вимоги до документів, необхідні для отримання адміністративних послуг.

Тому в мене питання, мені зрозуміло, чому запропоноване положення частини другої, статті 6 Закону про альтернативні види палива передбачає те, що саме Кабмін встановлює порядок видачі свідоцтва? Тобто є певна неузгодженість, з одного боку або в законі опишіть, а потім вже Кабмін нехай описує там якісь додаткові норми, а тут є певна неузгодженість. Я погоджуюсь з тим, що її між першим і другим читанням, до речі, можна було б виправити.

І друга частина моїй зауважень особисто в тому, що частина третя цієї статті 6 встановлює, що заявник подає заяву про видачу свідоцтва про належність паливо-альтернативного, у якому зазнається перелік документів. У той же час законопроект не містить чіткого переліку таких документів, що мають подаватися разом із заявою. Тобто незрозуміло, тоді в чому сенс цієї поправки вашої пропозиції? Ще раз, я даю вам, так скажімо, я сподіваюсь, що ви розумієте мету цього законопроекту краще ніж інші, між першим і другим читанням ми узгодимо це з виробниками, ми переконаємось в тому, що в них немає застережень і вони бачать потребу. І принагідно закликаю, що чим менше сертифікатів і додаткових документів, тим краще для України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще хоче висловитися?

 

Лопушанський А.Я. В мене два запитання, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

Лопушанський А.Я. Запитання перше. Що дає свідоцтво про кваліфікацію сьогодні? Нічого, так? І друге питання, якщо можна зразу, до Дмитра Володимировича, так? При отриманні ліцензії на виробництва електроенергії, правильно ви можете вже там казати, це є альтернативне паливо чи ні? Правильно? Тому що тут стоїть в другому питанні стоїть, що ця довідка про альтернативне паливо, заключає чи можуть платити по зеленому тарифу чи ні? Ви це можете все відображати в ліцензії і ніяких тут свідоцтв, додаткових поправок не потрібно – це моя думка.

 

ШЛІХТА В.М.  Не можу вам зараз точно сказати чи перевіряється наявність цієї довідки при видачі ліцензії, але загальний висновок нашого Юридичного управління був, що можна підтримати цей закон. Я схиляюсь до позиції пана Бандурова, що треба підтримати цей законопроект, тому що в подальшому, якщо будуть запроваджуватись якісь пільги, то треба мати реєстр до кого їх застосовувати. Тому я… за те, щоб підтримати в першому читанні і до другого читання доопрацювати декларативний… заявницькі принципи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді у мене є запитання. Коли ми з вами купуємо, шановні друзі, прошу сконцентруватися. Коли ми з вами купуємо автомобіль, простий автомобіль, ми з вами звертаємося до адміністративної послуги якоїсь, щоб нам дали сертифікат, що я купив автомобіль на якому я їжджу? Я купую когенераційний блок, я підписую контракт я отримую всі документи від виробника, що це обладнання, яке генерує теплову там електричну енергію, ви хочете мене заставити з цим… чи українське, чи імпортне. Тепер я повинен до кого піти за вашою адміністративною… хто буде мені давати цю адміністративну послугу?

 

ШЛІХТА В.М.  (Не чути)… купити автомобіль і можете  їздити. Але є  показники цього автомобіля і  там … має  теж певні показники. Ви можете …… 10 відсотків, 2 відсотки, 3, 50, 80, 90… Закон встановив: 10 відсотків є на вирішення … - це когенераційна установка, якщо це на … А якщо є  додатково інші види палива, там до 42-х відсотків, повинно бути … теплової енергії. Це показники, які … і їх повинен хтось підтвердити.  Так, а де відповідна сертифікація, де відповідні  …, вони дають … інформацію, чи… Ну, я розумію це.  І в даному випадку,  тут немає  … Але, при будь-якому варіанті агентства … документи де є підтверджено, що це  … відповідно протоколу і надає відповідно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто буде   адміністративну послугу надавати?

 

ШЛІХТА В.М.  Держенергоефективності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви знаєте, я от держенергоефективність  постійно, з закритими очима підтримую. Ви знаєте. Але я от цієї логіки вашої не розумію.

 

ШЛІХТА В.М.  Так ми зараз працюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  О'кей. Тоді навіщо  нам вносити зміни?

 

ШЛІХТА В.М.. От почуйте. Є два закони, які сказали: Кабмін встановлю порядок,  держенергоефктивності  і видає  відповідні свідоцтва. Вже є …

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ШЛІХТА В.М.. Тому, щоб отримати … Достатньо там два закони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Працюємо. Що ми покращуємо? 

 

ШЛІХТА В.М.  …, як кажуть, всі послуги повинні бути визначені в  перелік,  оплатність, безоплатність. Ну, показники…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так  це  буде оплатна, чи безоплатна?

 

ШЛІХТА В.М.    Повинно визначатись виключно законом, інших варіантів нема і нічого іншого агентство просто на  … цих двох …

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Іванович, я поясню   певний свій   такий песимізм. Чому? Тому  що буквально декілька днів назад у мене була велика  там зустріч відносно адміністративних послуг, які надає нам Архітектурно-будівельна    інспекція. На початок будівництва, здавалося б, я хочу почати будівництво і  інвестувати  кошти в якісь там промислові, чи цивільні об'єкти.  Ні, нічого подібного. Я повинен спочатку  звернутися за дозволом  в єдине вікно, я так думаю, 99 відсотків звідти іде відмова без пояснень, під формальними приводами. Потім я другий раз звертаюся, знов відмова йде, і я не починаю будівництво, я не починаю інвестувати.

А потім зі мною пробують шукати якісь зустрічі, для того, щоб на якусь тему поговорити.

Я боюсь тільки одного, щоб ми знову адміністративні послуги, ми так опікуємося альтернативною енергетикою всі разом, ми стільки уже разом з урядом пройшли і з Верховною Радою, для того, щоб дати можливість розвиватися, щоб ми знову не загнали в певну систему, щоб від одного бюрократа нєгодяя буде залежати дати дозвіл чи не дати. От в чому суть.

Я розумію, що можливо, я дую на холодне, але те, що сьогодні відбувається, воно, на жаль, не дає оптимізму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка.

 

Коваленко Д.В.  …тут відрізняти, бо ми заплутались. Ми маємо відрізнити обладнання на якому виробляється і сам продукт. Тому що, коли ми говоримо навіть про зелену енергетику, ми отримали ліцензію на виробництво. Ну на електрику ніхто ж свідоцтва не отримає потім? А тут виникає свідоцтво про належність палива до альтернативного.

Тобто в мене сертифіковане обладнання, все в мене сертифіковано, ну виробивши обладнання… тобто паливо, я ще маю на нього отримати свідоцтво. Ну на електрику ж не отримують? Ну на самий продукт, який продається далі. От в чому… Я про це мав на увазі.

Не про обладнання. Обладнання повинно сертифікуватись. Бо ми повинні розуміти, що воно видає. І так само в зеленій енергетиці, НКРЕ так само, виїжджає на місце, дивиться обладнання, дає йому… і так далі, і так далі, і так далі. Робить висновок. Експертизу. Це всюди є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте останнє пояснення і будемо голосувати. Просто, щоб ми не топталися на місці.

 

Коваленко Д.В. Ну останнє, якщо можна, ще раз. Це ж ці свідоцтва не носять обмежувальний характер. Ці свідоцтва, я підкреслюю, вони, це визначено законам України, які передбачали підтримку коґенерації і підтримку альтернативних видів палива.

Для того, щоб, щось підтримувати, треба було зробити визначення, яким чином визначити. Це як когенерація, яку ми будемо підтримувати, чи це не когенерація. Так само з альтернативними видами палива. Коли були прийняті ці закони, була вправаджена, вже вона працює ця послуга. І більше того, для того, щоб, будемо так говорити, зняти якісь застереження, можна вже поспілкуватися з тими, хто їх отримують, чи є це проблемне, чи ні.

Друге питання. Що сьогодні абсолютно вірно було підмічено, що ці, результат цієї послуги, тобто ці свідоцтва, сьогодні власнику цього свідоцтва не дають жодних пільг. Але це поряд з тим, що немає в Україні  цих пільг, але вони будуть, ми над ними працюємо.

Тому ми можемо сьогодні або відмінити оцю процедуру визначення того, що оця діяльність – це саме та, яку ми будемо підтримувати, яка вже працює сьогодні. Або ми його відмінимо, але потім, коли ми будемо говорити вже про підтримку розвитку когенерації, про підтримку розвитку альтернативних видів палива, нам знову прийдеться вводити якісь процедури, які ми маємо визначити, це той самий об'єкт, суб'єкт, який ми маємо підтримати, чи це не той.

Тобто і цей закон, ще раз підкреслюю, ми його… воно працює вже сьогодні, немає жодних нарікань. Єдине, що ми попали в протиріччя з прийнятим Законом про адмінпослуги. Тому що те, що ми вже робимо, ряд з цих аспектів має бути закріплено саме на рівні закону України, а не на рівні, підкреслюю, підзаконних актів чи нижчого рівня нормативних актів. Тому ми вийшли з цією ініціативою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так от ми і турбуємося, що приведення цієї норми у відповідність до Закону про адміністративні послуги, щоб воно не затормозило процес, а щоб система нормально продовжувала працювати. Ось, у чому проблема.

Так, я так розумію, що у нас була базова перша пропозиція від підкомітету, і тут звичало, прийняти в першому… рекомендувати прийняти в першому, за основу в першому читанні. Так?

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Рахуйте. Хто проти? Хто утримався?

 

ДУДКІН О.М.  Шість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, у мене два голоси.

8 – "за". Тобто рішення приймається? Добре, за основу. Дякую.

Третє. Проект Закону про внесення змін до статті 8 Закону України про альтернативні види палива, Кабінет міністрів, 3330. Шліхта Валентин Михайлович доповідає. Будь ласка.

 

ШЛІХТА В.М.  Дякую. Даний законопроект пов'язаний з виконанням плану заходів щодо регуляції господарської діяльності, і вже цей нормативний акт якраз зворотній, він спрощує роботу і також врегульовує на законодавчому рівні, але … відміну ведення реєстру біологічних видів палива суб'єктами усіх форм власності. Даний законопроект також, він пов'язаний з тим, що постановою Кабінету Міністрів номер 676, було визначено необхідність введення такого реєстру, в той же час ми ще не встигли, будемо так говорити, це хронологія цього питання, не встигли впровадити цей реєстр, як вийшла постанова номер 357, яка передбачає вже скасування вимог щодо необхідності введення такого реєстру. В той же час, в законопроекті, тобто в Законі про альтернативні види палива, передбачена необхідність введення цього реєстру. Тобто фактично цей закон також носить технічний характер, він вносить порядок в цей хаос, який виник на протязі якогось періоду, і тим самим ми відміняємо реєстр, який дійсно не потрібен і спрощує діяльність суб'єктів господарювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання. Будь ласка, Олексій Рябчин.

 

РЯБЧИН О.М. В мене немає запитань, я тільки хочу зацитувати висновок головного управління, що воно не має зауважень щодо змісту проекту. В той же час звертаю увагу на те, що прийняття поодиноких змін технічного характеру до окремих законів, а даний проект містить саме такі зміни, призводить до не раціонального витрачання бюджетних коштів та пленарного часу парламенту, обсяг якого обмежений.

 

ЛІВІК О.П.  А у меня только один вопрос.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання ще?

 

ЛІВІК О.П. Да, запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лівік.

 

ЛІВІК О.П.  Да, якщо він носить технічний характер, тут все зрозуміло чому ми рекомендуємо його в першому читанні, а не зразу в першому читанні за основу та в цілому, якщо тут нема питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження якісь, пропозиції? Є інші пропозиції? Хто за те, щоб прийняти за основу і в цілому прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається.

Так, проект Закону про внесення змін до статі 21 Закону України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку (щодо функцій та повноважень Міненерговугілля), Кабінет Міністрів, реєстраційний номер 3335. Діденко Ігор Миколайович.  Але я так розумію, Олександр Дмитрович.

Да, будь ласка.

 

СВЕТЕЛІК О.Д.  Дякую. Шановні народні депутати, законопроект розроблений Міністерством палива та енергетики ……… законодавчої ініціативи. Метою законопроекту є закріплення на законодавчому рівні повноважень Міненерговугілля у сфері використання ядерної енергії, які на даний час міністерство виконує відповідно до стратегічних планів та рішень уряду. У проекті пропонується доповнити статтю 21 Закону України про використання ядерної енергії положеннями, згідно з якими на орган, що здійснює державне управління у сфері використання ядерної енергії покладається виконання ряду функцій. Всі функції у цьому проекті є, планування, координація, планування заходів щодо повернення його в Україну, всі додаткові функції. Зазначені функції, ще раз скажу, що виконуються Міненерговугілля на виконання завдань, визначених енергетичною стратегією України і програмою діяльності уряду. Прийняття проекту закону дозволить Міністерству енергетики та вугільної промисловості здійснювати свої повноваження  відповідно до чинного законодавства України.  Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Дмитрович, дякую.

Співдоповідач – Бандуров Володимир. Будь ласка.

 

БАНДУРОВ В.В. Шановні колеги, от наш колега Олексій абсолютно слушно замітив чи  Головне науково-експертне управління замітило, що документ суто технічного характеру і взагалі це таке марнування часу. Тому є пропозиція не обговорювати, а просто його прийняти, там нічого такого немає. Дійсно від інших нормативних актів зараз все це, тобто повноваження Міністерства у сфері регулювання ядерної енергетики та ядерної безпеки переноситься на рівень закону, все, крапка, більше тут обговорювати нема чого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень, я можу ставити на голосування? Є заперечення? Немає. Хто за те, щоб прийняти за основу і в цілому, прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Утримався? Приймається одноголосно.

Так, п'ятий ми зняли порядок денний.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прав на пенсійне забезпечення працівників освіти, охорони здоров'я, соціальне забезпечення шахтарів та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, народний депутат Мураєв (реєстраційний номер 3299). Доповідач – Євгеній Володимирович Мураєв.

 

_______________. Євген Володимирович не зміг приїхати, захворів, є помічник.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю, у нас…

 

_______________. Я думаю, нужно дать возможность…….  це соціальні проекти і проект закону, і тут є позитивні висновки  науково-дослідного управління. Тобто там не тільки шахтарі, там усі категорії, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи. Це моя пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які пропозиції?

 

СВЕТЕЛІК О.Д.  Я коротко, якщо можна. Ми, якщо нагадати,  що от до 31 грудня ввели  якраз обмеження і поки ми почнемо  процедуру  прийняття, винесення в зал, просто цей законопроект втратить  актуальність і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто, ваша пропозиція?

 

СВЕТЕЛІК О.Д.  Відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді є  пропозиція  перенести розгляд на наступне засідання сесії, тобто комітету, в присутності автора законопроекту. Так? Я ставлю,  хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Хто проти?  Утримався?   Приймається.

Ми бажаємо  народному депутату Мураєву виздоровлення  і чекаємо на наступне засідання комітету. Так? Дякую.

Так, проект Закону про внесення  змін до деяких законодавчих …   щодо пільг, оплати житлово-комунальних послуг. Народні депутати Королевська, Солод (3313). Авторів немає.  Тобто, ми тоді не розглядаємо. Так? Ми його   знімаємо з розгляду, поки що і переносимо  на наступне засідання комітету.  Нема заперечень? Немає.

Переходимо до восьмого запитання: інформація Міненерго, Нафтогазу і "Укргазвидобування". Матеріали нам роздали, і я думаю,  що не всі встигли  ознайомитись. Я думаю, друзі, давайте   як ми побудуємо?

Олександр Дмитрович. Шановні колеги!

Олександр Дмитрович, ви у нас  розпочинаєте. Так? Потім -"Нафтогаз". А потім – "Укргазвидобування". Чи зразу "Нафтогаз"?  Як ви вважаєте?

 

СВЕТЕЛІК О.Д. Якщо можна як Андрій зараз каже. Цілком інформація його, і він повну інформацію має. Якщо дозволите, як пропозиція. Я думаю, що ми можемо почати з цифр УГВ. Голова правління "Укрвидобування" розповість про всі параметри, особливо про ті цифри які так цікавлять, я так розумію, депутатів щодо заборгованості поточного стану виконання плану. А потім я прокоментую про те як ми плануємо цю заборгованість гасити, коли це буде зроблено, в якому темпі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді на правах головуючого я Олександру Дмитровичу, заступнику міністра, надаю зразу слово.  Олександр Дмитрович, будь ласка.

 

СВЕТЕЛІК О.Д. …яку ви зараз бачите інформацію, вона вся перед вами, це та, що ми підготували. Я, вибачаюсь, я не знав, що ми повинні були письмово надіслати, тому…

Видобуток нафти та газу. Спочатку 15-го року в Україні видобуток… Я не знаю як вам буде зручніше, всю інформацію читати яку ви бачите, ще раз скажу, або сказати за такі загальні цифри. Що у нас зменшення видобутку спочатку 15-го року на 9,3 відсотків по нафти з газовим конденсатом та на 3,5 відсотків по газу. Підприємство НАК "Нафтогаз" видобуло за січень-жовтень 15-го року 1,84 мільйона тон нафти з конденсатом, зменшення проти 14-го року на 9,8 відсотків. Та 13,4 мільярда кубічних метрів газу - це  зменшення проти 2014 року на  6,9 відсотків. Це стосовно видобутку нафти і газу.

Геологорозвідувальні роботи. Обсяги пошуково-розвідувального  та експлуатаційного      буріння по підприємствах НАК "Нафтогаз"  України за     свічень-жовтень 2015 року  становлять 73,8 тисяч метрів розвідувального та  8,1 тисячі метрів експлуатаційного  буріння. У порівнянні з відповідним періодом 2014 року,  зменшення на 2,4 тисячі метрів і експлуатаційного – на 15,3 тисяч метрів.

Газопостачання, споживання та транзит природного газу,  за оперативною    інформацією, за 10 місяців 2015 року. Ресурси природного газу  за січень-жовтень 2015 року склали 90,1 мільярд кубічних метрів. За відповідний період 2014 року – це зменшення на   6,2 мільярда кубів.

За зовнішньоекономічними  контрактами до  України надійшло:  69,4 мільярда кубічних метрів природного   газу,  за відповідний період,  було  більше на  0,7 мільярдів кубічних метрів. Споживачі  України за  цей період 2015 року використали  25,8   мільярдів кубічних метрів природного  газу. У тому числі,  безпосередньо споживачі – 23,3 мільярдів кубічних метрів. Решта – це  виробничо-технологічні  витрати та втрати природнього газу.

Відбір природнього газу з ПЗГ за цей період -  3,9 мільярда    кубів. За відповідний  період 2014 року  було 7,7 мільярдів. За січень-жовтень 2015 року,  за оперативними даними,  транспортовано через територію  України – це транзит природного  газу  всього 54,4 мільярди, відповідно за 14 рік - 54,1 мільярди. Тобто збільшення транзиту природного газу.

Ну далі у нас іде виробничі показники діяльності "Укргазвидобування" та НАК "Укрнафта". Мабуть от голова буде… голова доповість уже детальніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка.

 

ПРОХОРЕНКО О. Шановні народні депутати, добрий день! Прохоренко Олег, голова правління "Укргазвидобування".

Якщо подивитись на матеріали, які були роздані від нас, хочу зауважити наступне. Суцільний план видобутку природнього газу на 2015 рік складає 14,5 мільярдів кубометрів газу і з цього виходить план на 10 місяців. По жовтень місяць був 12 мільярдів 72 мільйони кубометрів, і як ви бачите, ми повністю виконуємо виробниче завдання згідно плану. Тобто ми виробили 12 мільярдів 94 мільйони, що складає 100,2 відсотки. Тобто це дуже важливо.

Що ще дуже важливо. Хочу звернути увагу, що реалізація газу НАК "Нафтогаз" була перевиконана на 3 відсотки. Тобто план був 10 мільярдів 297 мільйонів, реалізовано було для потреб населення за цей період 10 мільярдів 607 мільйонів. Тобто ви бачите, що товариство повністю виконує соціальні зобов'язання та виробничі завдання. План на 15 рік загалом по цьому показнику – це 12 мільярдів 500 мільйонів.

Що хочеться ще зауважити, що по інших покажчиках теж вдалося виконати та по декількох навіть перевиконати ті плани, які були. Наприклад, переробка на Шаблинському заводі план був 378 тисяч тон, вдалося переробити 381 тисяч тонн. Реалізація нафтопродукту 280, переробили 297 тисяч тон або 106 відсотків від плану.

По покажчиках буріння, ви зараз бачите, ми прискорили вже за останній період ці показники для того, щоб добитися виконання плану. Наприклад, свердловини закінчені будівництвом. Бачите план на 10 місяців був 48, вже введено 56. План на весь рік 63. Свердловини введені в експлуатацію, план був на 10 місяців 45 свердловин, факт же 61, що вже означає перевиконання всього плану за 15-й рік, тобто на 36 відсотків за період, а вже перевиконання плану за весь період. Це було зроблено спеціально для того, щоб виконати в наших важких умовах план, перевиконати план по реалізації газу для потреб населення. Тобто товариство, не зважаючи на ситуацію з рентою, на ситуацію з недофінансуванням, з іншими показниками, ми повністю виконуємо етап, перевиконуємо виробниче завдання.

Зараз давайте подивимося по фінансових покажчиках.

А! Ну, ще другий слайд хочу показати. Що важливо. Ми зараз працюємо в умовах, коли кожного року відбувається природне падіння видобування десь на 1,3 мільярди кубометрів. Тобто, ось бачите, динаміку, наприклад, в 14-му році покажчик видобутку був 15,1 мільярд. За рахунок втрат в зоні АТО було втрачено оціночно 185 мільйонів кубометрів. І 1 мільярд 280 мільйонів це природне падіння видобутку газу із виснажених родовищ. Тобто, що це означає. Що цього року товариство повинно було компенсувати падіння майже 1,5 мільярдів кубометрів. Вдалося компенсувати 851 і це відображено в цій цифрі 14,5 мільярдів. Але, що хочу зауважити. Що цього року вдалося вийти на планові покажчики, тобто ми вже прораховуємо план на 14,5 мільярдів, як я казав. Але за умови ренти, яка є, це буде все  важче і важче робити  в наступний рік. Тобто, якщо цього року  показники   прораховуються, то вже в наступні роки, це буде важче і важче робити. Тому, що наприклад ще 3 роки тому, падіння кожного року складало 1 мільярд -  природне    падіння, яке треба було компенсувати. Але, по мірі виснаження родовищ, цей показник стає більш глибоким, тобто вже минулого року він був 1,3 мільярда  і цього року, він 1,3   мільярда.  Тобто, це  означає необхідність вкладати і інвестувати більше  в підтримання видобутку,  який є.

Так ось, що хотів зауважити. Що 80 відсотків родовищ,  які оперують зараз "Укргазвидобування",  вони виснажені на 70 відсотків і більше. І  у нас, наприклад, 60 відсотків  газу видобувається зі свердловин, які були  введені до 2007 року. Між 2007 і 2013 роком, у "Укргазвидобування"  провал в отриманні  нових ліцензій. Тобто за цей період було отримано всього 4 нових ліцензії  за умови того, що в минулі роки товариство отримувало 15-20 ліцензій на рік.

Ліцензія, нагадаю, це не родовище. Ліцензія – це площина, яку треба …, треба провести сейсмічну розвідку і треба      знайти ці родовища. Тобто, чим менше ліцензій зараз отримує   "Укргазвидобування" за минулі роки, тим  менше ми маємо перспективи розвитку на майбутнє. Тому, зараз ми працюємо в дуже важких умовах і стає два  завдання. Перше завдання – це забезпечення    ліцензіями товариства, щоб ми могли опоісковувати, щоб ми могли знаходити  родовища для поповнення нашої ресурсної бази. А друге – це наявність ресурсів для кап інвестицій, для  підтримання нашого видобутку. Тобто, це дві головні задачі і дві головні проблеми.

Хочу показати ще слайд номер 3. Ми зараз, 2013 рік, він дуже важкий, звичайно. Від дуже важкий тому, що  ми, "Укргазвидобування" жило на       зламі систем, тобто була підвищена ціна на газ, який відпускається для потреб населення. Але в той же час була підвищена рента. Тому фінансові показники за  2015 рік, їх не можна називати стабільними. Тобто 16-й рік в цьому плані буде більш показовий.

І що відбулося? Зараз загалом по компанії іде недофінансування виробництва на суму десь 2,2 мільярди гривень. Тобто це ті суми, які планувалися витратити на придбання запчастин, на придбання обладнання, на виконання робіт та послуг. Тобто, наприклад, сейсмічні роботи, роботи по будівництву дотискуючих компресорних станцій. Ці роботи  не були виконані, тому що товариство отримувало вчасно ресурсів. Тому зараз ми бачимо ситуацію недофінансування на 2,2 мільярди гривень. Це те,  що важливо для майбутнього. Зараз у нас ситуація, якщо подивитись слайд номер 4. На що треба звернути увагу? У нас зараз сформована велика кредиторська заборгованість, іще дуже велика дебіторська заборгованість.

Саме з того, що у нас не дофінансувалося виробництво, у нас кредиторська заборгованість складає зараз 641 мільйон гривень. Тобто це вже поставлене обладнання, поставлені запчастини, виконані роботи, які ми не маємо коштів зараз оплачувати. Крім того, зараз у нас є дуже велика проблема з боку Держфінінспекції. Держфінінспекція, яка контролює роботу та проплати від "Укргазвидобування" на разі блокує багато оплат за статтями капітального будівництва. Головне пояснення, це тому, що закупівлі за ціма статтями не були зроблені у відповідності до Закону "Про держзакупівлі". Але тут Держфінінспекція бере на себе функцію такого органу, який визначає за якими законами працювати "Укргазвидобуванню".

У нас є висновки судів, у нас є юридичні висновки, як з одного боку, так і з іншого боку. Тобто є висновки, де кажуть, що ми повинні працювати за Законом "Про держзакупівлі", є альтернативні висновки судів, які кажуть, що ми не повинні працювати за Законом "Про держзакупівлі". Вони зараз блокують оплати за тими контрактами, які були заключені рік тому, півроку тому і вони дають висновки, ми не можемо… ми це не погоджуємо, тому що це не за Законом "Про держзакупівлі".

Тому ми ставимо питання. Ми хочемо поставити питання, щоб це питання було вирішено, що на якомусь рівні все-таки прийняли питання, прийняли рішення, за якими законами працювати "Укргазвидобуванню", Закон держзакупівлі чи не Закон про держзакупівлі, тому що ми все-таки публічне акціонерне товариство, і розблокували роботи. Тому що зараз під загрозою є будівництво нових свердловин для виконання виробничого плану та модернізація Шаблинського заводу з газопереробки. І ці суми, які вони блокують, вони саме сидять ось тут в 504 мільйони придбання МТР та 141 мільйон придбання робіт та послуг.

Тепер хочу звернути увагу на іншу сторону. Дебіторська заборгованість, яка складає біля 8,7 мільярдів гривен. Це дебіторська заборгованість, яка склалася за рахунок того, що ми відпускали газ для потреб населення на НАК "Нафтогаз" у літній період, в неопалювальний період і цей газ закачувався в підземні сховища. Тобто зараз ми очікуємо від НАК "Нафтогазу" активізації роботи з погашення цієї заборгованості для того, щоб ми могли вчасно почати розраховуватися з Державною фіскальною службою. Тому що інша сторона цієї заборгованості це розстрочення наших податкових зобов'язань. Це те, що стосується фінансових планів.

Я тут ще включив інформацію про наші прогнози на 16-й рік. Якщо у членів комітету є час та бажання, можемо поговорити ще про це. Якщо ні, то я тоді зупинюсь тут.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, секунду. Давайте ми дамо вже можливість Андрію Коболєву, ... "Нафтогазу" висловитися, а потім будемо задавати запитання. Добре?

Будь ласка.

 

КОБОЛЄВ А.В. Дякую за можливість висловитись.

Я б хотів до того, що сказав пан Прохоренко, додати дві важливі речі. По-перше, я думаю, що…  Декілька важливих речей. Перше. Думаю, що треба, дійсно, в кінці-кінців внести певну ясність в ситуацію с Державною фінансовою інспекцією. Тобто позиція змінювалася двічі за мій час в "Нафтогазі". Спочатку була позиція, що потрібні тендерні процедури, потім позиція, що не потрібні, зараз знову, що вони потрібні. Тут треба внести будь-яку ясність, яка б вона не була, компанія буде працювати згідно тих правил, які були встановлені, в цьому немає ніякої проблеми.

Є велика проблема щодо погодження початку роботи за новими ліцензіями. Як сказав пан Прохоренко, кожна нова ліцензія, це ще не означає, що там є родовище, це ще не означає, що буде видобуток газу. Необхідно отримати дозволи сільгоспінспекцій, необхідно отримати дозволи Госгеонадра, необхідно отримати дозволи на використання землі. І всі ці процеси, вони затягуються, ідуть дуже важко і дуже довго. Це також є проблемою щодо подальшого розвитку компанії. І ми зі свого боку вносили пропозиції щодо змін до законів України, і сподіваємось, що вони найближчим часом будуть розглянуті на комітеті.

Що стосується заборгованості, то ця заборгованість є плановою. Це важливо розуміти. І той механізм субсидій, розрахунків і погашення, він був якраз заздалегідь узгоджений на нараді і з Міністерством фінансів, і з ДФС.

Тобто що відбувається? Влітку газ закачується, не продається, але й потреби в субсидіях на які ця рента повинна йти, вона також відсутня. Ось зараз перший місяць, коли люди отримали за газ, який пішов на опалення, і зараз якраз йде кардинальне збільшення обсягів субсидій.

Ми сподіваємося, що, наприклад, в листопаді цього року ми отримаємо приблизно 1 мільярд 900 мільйонів гривень коштів, які будуть направлені, як субсидія, направлені на погашення заборгованості перед "Укргазвидобування", "Укргазвидобування" погасить перед бюджетом, а бюджет заплатить людям.

Паралельно з цим є другий елемент – це розрахунки по різниці в тарифах на постачання тепла населенню і це 3,5 мільярди. За нашим планом заборгованість, яка була накопичена в цьому році, а з цієї заборгованості 2 мільярди – це стара заборгованість, що виникла ще в 13, 14 роках, джерела для погашення якої, поки що ми не визначили, на жаль.

Тому ось цей… ця додаткова заборгованість і вся заборгованість перед бюджетом, відповідно, "Укргазвидобування" за планом, який ми узгодили з Міністерством фінансів буде погашено до кінця цього календарного року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Будь ласка, запитання.

 

ПОЛЯКОВ М.А.   Будь ласка, якщо дозволите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка.

 

ПОЛЯКОВ М.А.  У мене є декілька запитань. Дуже добре, що є і голова "Нафтогазу"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо можна мікрофон включіть.

 

ПОЛЯКОВ М.А.  Дуже добре, що є голова "Нафтогазу" та голова Наглядової ради. Є декілька питань, це якраз підняте питання щодо проведення тендерів. Я взагалі не можу зрозуміти, в чому проблема, в тому, щоб вас дійсно ………… Тому що по справці, яку мені надали Державна фінансова інспекція, вже під час керування пана Прохоренка було завдано збитків на 106 мільйонів, при вашому керівництві. Ви блокуєте всю роботу, при тому, що у вас є оперативний менеджмент наших аудиторів державних, ви чомусь намагаєтесь не допускати їх до роботи. І хочу навести тільки два останніх приклади, коли за зверненнями народних депутатів, а саме групи "Депутатський контроль", було два тендери відмінено. Коли планувалося завести одну тендерну російську компанію під начеб то американськими якимись коріннями, але насправді це один із акціонерів "Сибнефти", який працював на 33 мільйона. Технічний аудит, який би дав можливість росіянам отримати, взагалі, всю інформацію, яка є і які можливості потенційно на десятки років наша держава. Це перше. Хоча це можна було зробити абсолютно силами менеджменту Укргазвдобування в якому працює понад 20 тисяч чоловік. Але чомусь ми десятки мільйонів викачуємо в іншу компанію. Ну, це одне питання.

У мене до вас ще одне питання і до пана Коболєва в тому числі. Яким чином у вас змінене імперативний менеджмент керівництва щодо і керівництва, заступники, які замаються фінансовими питаннями. І чомусь за відповідальність за державні закупівлі ключові посади займають вихідці з російської компанії "Роснефти". Яким чином це відбувається. Я підготував звернення і до Прем'єр-міністра і до Голови наглядової ради. Чому не збирається сама рада не зрозуміло. Не відбувається нічого.

 А щодо прозорості…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вибачаюсь. Просто запитання,  ви, народний депутат, захочете виступити, ви потім виступите після запитання. Добре? У нас просто є своя процедура…

 

ПОЛЯКОВ М.А. Дуже коротко. Да, я завершую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто запитання і відповідь, а потім виступ.

 

ПОЛЯКОВ М.А. Да. Запитання  щодо тендерів, закупівель. До нас звернулась Державна фінансова інспекція, що їй блокують роботу, не дають перевіряти.

Я не бачу в цьому проблему, для того, щоб допустити в якій є власником 100 відсотків держава. Тому що на лист від Прохоренка, що держава не є акціонером не мають ніякого відношення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КОБОЛЄВ А.В.  На питання, які піднімає шановний пан депутат Поляков.

Значить, 106 мільйонів гривень… Я радий, дуже радий, що ви піднімаєте це питання, тому що ми знайшли навіть більше зловживань за минулого керівництва.

Тобто ту цифру на яку ви ссилаєтеся Держфінінспекція, вона не сказала за який період вони знайшли ці зловживання. Я думаю, що зловживання за минулий…Так от я хотів би побачити по яких саме контрактах вони знайшли. Тому що я хочу сказати, що нове керівництво вже заощадило тільки на закупівлях 400 мільйонів гривень. Це  прокладки, яких ми відлучили. Тому я розумію ваше занепокоєння пан Поляков, тому що ми відлучили прокладки на 400 мільйонів гривень вже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі! Шановні колеги, я вибачаюсь…

 

КОБОЛЄВ А.В.  Якщо брати річний ефект, то це біля мільярду гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь. Значить, у нас є профільний Комітет палива і енергетики, в якому є чіткі прописані процедури, як ми працюємо. Ми зараз проходимо етап запитання, максимально в зжатому вигляді відповідь. Потім якщо в когось є бажання виступити, ми дамо можливість виступити, а потім підведемо підсумки.

І я просив би всіх дотримуватись нашої процедури.

Олексій Рябчин, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М.  Добрый день! Рябчин Алексей, "Батькивщина". У меня вопрос. Вы показываете по плану факту в этому году…..даже чуть-чуть превысили, это очень хорошо, нам нужно больше украинского газа.

А если мы сравним с предыдущим годом деятельности за тот же самый период? Я так вижу, что у вас минус 10 процентов?

 

КОБОЛЄВ А.В.   Минус 10, это что?

 

РЯБЧИН О.М.  Ну добыча. Добыча. Да.

 

КОБОЛЄВ А.В.   По отношению к чему?

 

РЯБЧИН О.М.  К предыдущему периоду, то, что жовтень 14… до жовтня…

 

_______________. (Не чути)

 

РЯБЧИН О.М.  Да. То есть у вас сейчас… Вы сейчас работаете хуже, соответственно на вас эта рента давит, вы не можете, у вас нету собственных денег, для того, чтобы добывать больше украинского газа. Правильно, я так понимаю?

И расскажите еще раз, отношения, вот то, что прибыль либо не прибыль, либо эти убытки, как они влияют на субсидию, сколько у вас забирают на эти субсидии? Потому что очень много разговоров вокруг этой тематики. Давайте на профильном комитете вот этот вопрос. Сколько у вас забирают и отдают на субсидии, и сколько вы недополучили из-за этой ренты украинского газа, который мог бы быть дешевле проданный населению, у нас бы не возникал такой вопрос с тарифами.  

Два вопроса. Спасибо.

 

ПРОХОРЕНКО О.  Питання за обсягами виробництва. Хочу звернути увагу на дуже два важливих моменти.

По-перше, компанія "Укргазвидобування" втратила біля 200 мільйонів кубометрів видобутку за АТО. Тобто є об'єкти, які знаходяться в зоні АТО, це 200 мільйонів кубометрів річного видобутку. Це, по-перше.

 

______________. (Не чути)

 

ПРОХОРЕНКО О.  Це Донецька та Луганська область, так.

По-друге, в матеріалах, які ми представили, на жаль, ми бачимо зниження видобутку операторами договорів спільної діяльності. Це ви побачите на першому слайді. Тобто план на 2015 рік по цих операторах був мільярд 342 мільйони, відповідно план на 10 місяців був мільярд 216, факт по 10 місяців це 956. Тобто вони відреагували на ренту на багато більше ніж, наприклад, ми відреагували, тобто ми не відреагували. Ми частково перекрили втрати, тобто Укргазвидобування за рахунок власного видобутку, який ви бачите в попередньому рядку, ми частково перекрили, але не повністю, тому що фізично це не можливо за такий короткий період. Але це якраз той джерело втрат газу по країні, який ви бачите. Як це впливає на нас? На нас за, як я кажу, за 15-й рік оперативно це поки що не вплило, рента. Тому що знаєте як? Це як машина, яка іде по інерції, тобто ми працюємо за інерцією. Але ризик відповідно є на 16-й рік. Якщо ми, наприклад,    залишаємося в тій ситуації, в якій є, ми оцей  вал не профінансованих видатків, він накопичується, відповідно, ми не вводимо, дотискуючи компресорні станції, не вводимо свердловини, і відповідно ми починаємо втрачати видобуток.

Так. Так.

 

_______________. (Не чути)

 

ПРОХОРЕНКО О.  Ну ми субсидій не бачимо. Тобто ми бачимо вилучення до Державної фіскальної служби сплати ренти.

У нас… У нас обсяг сплати податків кожного місяця, тобто він не рівний, але якщо вирівняти, він складає біля 1,9, 2 мільярди гривень на місяць. Це сумарний, це не тільки рента. Тобто це акцизи, податки на землю, ПДВ, податок на прибуток, рента і таке інше.

Тобто як ДФС і потім Мінфін перерозподіляє кошти, ми цього не бачимо. Тобто наша задача – заплатити податки, заплатити ренту та домовитися там про строки проплат.

 

РЯБЧИН О.М.  Я б хотів просто запитати, що… там якщо можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М.  …питання просто про пільги і субсидії. Тобто механізм там наступний. "Укргазвидобування" платить ренту до бюджету, бюджет накопичує ці гроші і ці гроші даються на постачальників послуг, які на закритих казначейських рахунках і вони мають право ці гроші перераховувати тільки на покриття витрат тих послуг, які покриваються пільгами, субсидіями.

Це може бути як газ, це, так само, може бути, наприклад, електроенергія і ще щось.

Потім ці гроші по такому самому принципу на казначейському рахунку надходять в оплату за, наприклад, газ для "Нафтогаз України", а "Нафтогаз України" розраховується з "Укргазвидобуванням".

Що відбувається з точки зору принципу роботи механізму? Тобто після підняття тарифу, який, ну там досі все-таки не є ринковим, ті люди, які мають можливість сплачувати повну ціну, вони фактично і слачують повну ціну за свій рахунок. Ті, які не мають такої можливості, ці люди отримують компенсацію і допомогу в тій частині, яка визначена регулюванням, і законом з державного бюджету.

Тобто по суті, це механізм про який так багато люблять говорити, перерозподіл багатства між тими, хто може і тими, хто не має такої змоги. Тому так важливо його зберегти. І на нашу думку, ну, іншого виходу із ситуації немає.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але тисяча 200 кубічних метрів на опалювальний сезон –  це якраз в рахунок по ціні три там скільки там?

 

ПРОХОРЕНКО О.  Ні, це різні речі.  це різні речі. Тобто для того, щоб збалансувати і зробити систему більш справедливою, будь-яка людина, яка використовує газ на опалення, має право за опалювальний сезон отримувати тисячу 200 кубометрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А звідки ми беремо цей газ?

 

ПРОХОРЕНКО О.   Це той самий газ, який… Все правильно. Але на додаток до цього навіть отримавши цей газ, якщо  у людини немає і цих грошей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зверху субсидії.

 

_______________. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  200 метрів, умовно тисячу 200 іде на кожну родину без виключення.

 

_______________. Да, без  виключення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бідний… на домогосподарство, бідний, багатий – не важливо. А субсидії дають тільки тим, хто потребують цієї допомоги від держави.

 

ПРОХОРЕНКО О.   Хто потребує. Тобто  цей елемент 200 кубів, це така, ну, російською мовою, не знаю українського перекладу,  сглаживальный объем.  Умовно кажучи, є багато людей, які встановили газові котли за рахунок на низьку ціну газу. Якщо відразу їм дати ринкову ціну, ну, це не зовсім коректно. Тому це фактично перехідний період, за який люди можуть переключитися на тверде паливо, на альтернативні речі, про які тут говорили, на …

За планом з МВФ, який був погоджений і підписаний урядом, повний перехід до ринкової ціни повинен відбутися з 1 квітня 2017 року. Тобто ще наступний опалювальний період повинна бути якась частина газу, яка буде продаватися не по ринку. З хороших новин. Ми спостерігаємо, ну, навіть не очікували дуже сильне падіння ціни на газ  на європейському ринку. Тфу, тфу, тфу. Дай Бог. Це не подобається цим товаришам, але це подобається дуже нам. Це правда.

 

_______________. Ні, ну, нам це подобається, тому що це дозволить наблизитися до цієї ринкової ціни швидше.

 

_______________.  Так. Тому, можливо, ми зможемо швидше. Ми вже там вчора побачили на європейському ринку на хабі цін, наприклад, там 190 доларів. Ну, це вже великий прогрес. Якщо так далі піде,  то ми сподіваємося, що, можливо, наступного року ці дві криві якраз перетнуться, і це можна буде зробити швидше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Лев Підлісецький, будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. У мене є питання, кілька питань. По-перше, отут, якщо подивитися на цей перший слайд, ми бачимо зменшення  по договорах про спільну діяльність, і фактично таке ж збільшення на таку саму суму власного видобутку. Чи означає це, що чи відбувалися ті факти, що була відмова від договорів про спільну діяльність і  …  переходили, верталися назад у власність,  повне володіння і користування "Укргазвидобуванням" тих свердловин. Оскільки мета  запровадження 70 процентів, вона передбачала в тому числі можливість повернення назад. Оце перше питання.

Друге питання, яке є дуже важливе, оцей законопроект, який вчора ми не прийняли і який називався  щодо здешевлення газу для населення і щодо зменшення рентної плати, який не був підтриманий.

Я так розумію, що коли рентну плату зменшать, ви як "Укргазвидобування", передбачаєте вкладення цих коштів у збільшення видобутку. Правильно?

 

_______________. Звичайно.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Тобто тут абсолютно не йдеться    взагалі в філософії про   зменшення ціни на газ для населення, оскільки ці кошти    будуть використані для інвестування і відповідно підняття видобутку. Правильно.

 

_______________. Так-так.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. То може вже відповіли, фактично.

І третє питання. Наскільки, от ми тільки що дискутували, пан Коболєв    сказав про зменшення ціни на газ. Наскільки я чув, не так давно керівник "Газпрому" казав, що очікувана ціна на наступний рік взагалі 140 доларів і вони закладають 140  доларів.  Якщо так, тобто я передбачаю, знаючи, що на цей рік   ви закладали в розрахунки 250 середньорічну ціну, то на наступний рік, якщо 140 – це очевидно, що з 1 січня буде проводитись перерахунок з врахуванням закладання, перерахунок цін на газ, з закладанням власне тої очікуваної ціни 140 доларів в  формулу розрахунку ціни на газ.

Якщо воно дійсно так (ви підтвердіть, або  спростуйте), то  оці 1200 кубів, які зашиються зараз по 3,60, фактично, я не думаю, що люди споживуть, здебільшого, споживуть до 1 січня більше, ніж 1200 кубів. Тобто, ми говоримо, що люди мають 1200 кубів по 3.60 до 1 січня, а з 1 січня, вже будуть мати  ціну абсолютно не 7,20, а якусь нову ціну, яка буде визначена комісією вже виходячи з нових реалій по світових цінах на газ.

 

КОБОЛЄВ А.В.   Тоді прокоментую щодо цін на газ. Насправді очильник ……… такого ніколи не казали, є звіт, на який посилаються українські газові експерти, дуже дивні люди, вони трактують все своїм якимось там цікавим шляхом, "Газпром" не казав. Це звіт щодо бюджету, це бюджетний комітет, там закладалася інша цифра і ця цифра складає насправді 190, якщо казати, якщо ми дивилися на цю цифру, вона 190. Але її важко аналізувати, тому що туди входить як країни, яким Росія дає дуже дешевий газ, наприклад, Білорусь, так як країни такі, як, там умовно кажучи, там Італія чи Франція, де ціна достатньо висока. Тому яка саме буде ціна запропонована нам важко сказати.

Але тут є дуже простий розрахунок. В ціні 7,188, якщо прибрати всі податки, прибрати транспортування, як низький тиск, високий тиск та тарифний розподіл, чиста ціна газу як товару складає 5 тисяч 44 гривні. Якщо дозволите, я візьму просто калькулятор. Якщо взяти курс, прошу пробачення, це чиста ціна газу як товару. Тобто, коли ми кажемо ціна імпорт "Х", коректно порівнювати оце 5,044 і ціну, яку ми отримуємо, наприклад, від "Газпрому", тому "Газпрому" воно не включає ні в транспортування, ні податки, нічого. Тому якщо взяти 5,044 і ми поділимо на прогнозний курс на наступний рік, а він, наскільки я знаю, складає 24,1, так що не менше казала пані Яресько нещодавно, ми отримуємо ціну 209 доларів. Тому коли у нас ціна імпорту знизиться нижче ніж 209 доларів, тоді в уряду буде можливість, якщо на це погодиться МВФ, це дуже важлива така ремарка, тому що нам не можна ніяким чином зірвати програму з ними. І ми в принципі це також будемо пропонувати, і на це звертати увагу, що буде така можливість. Якщо ціна опуститься нижче цього рівня, тоді оці 7,188 можна буде опускати, опускати і опускати. І якщо, дай бог, вона досягне 150 чи 160 і відповідний цей компонент впаде, а разом з ним впадуть і ПДВ, і всі інші видаткові витрати, і ціна 708 може там зменшитись, може на півтисячі гривень, може на тисячу гривень. Тобто така перспектива дійсно є.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Але фактично, коли була запроваджена ціна 7,20 і 3,60, то ………… на якихось 5 з чимось, враховуючи 200 кубів по 3,60…………..по 7,20. Зараз, коли запроваджено 1200 кубів по 3,60 і 1200………….. по 7,20, фактично ви не вийдете на цих… 

 

КОБОЛЄВ А.В.   Буде менша ціна, так.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Значно менша.

 

КОБОЛЄВ А.В.   Насправді не значно менша, ми… Ціна 1,200, не ціна, а обсяг, 1,200 – це обсяг він не є заниженим, це обсяг такий, по наших розрахунках, наприклад опалювальна площа 76 метрів, нормальний температурний рівень, цілком реально вкластися в неї, за умови, що температурний режим цієї зими буде приблизно такий, який був минулого року. Якщо він кардинально холодніший, тоді можливо уряд прийме рішення переглядати.

Насправді, не популярна думка в Україні, дуже велика частина газу спалюється неефективно, не тільки через не ефективне обладнання та не ізольовані приміщення, а звичку людей підтримувати надто високу температуру. Ми звикли тримати, я думаю, всі ж були в Європі, там взимку 22 градуси в квартирі, це можна, звичайно…

 

ПРОХОРЕНКО О.  Не тільки звичка людей, я прошу пробачення, що перебив, а просто немає можливостей таких. Я б у себе дома бажав би зробити менше, але, якщо я не можу це технічно.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ми зараз говоримо про те населення, яке споживає газ безпосередньо. Всі, хто споживають газ, безпосередньо вони всі мають можливість регулювати, це не центральне опалення, це опалення приватних будинків, сільська місцевість. Дійсно,  є не ефективність, яку ми хочемо зараз прибрати за рахунок програми енергоефективності з китайцями. Це змінити обладнання котелень, тому що сільські хати, які спалюють газ в рубах так званих, там ефективність вона страшно низька. Але не буде великої втрати "Нафтогазу", якщо ціна впаде, то буде можливість оцю верхню межу зменшувати, ми вже направили запит в МВФ, що вони скажуть, якщо так відбудеться? І сподіваємося на їх відповідь найближчим часом.

 

КОБОЛЄВ А.В. Я ще два коментарі… тому що були питання.

По другому питанню. Так, нас цікавить саме різниця між   ціною та рентою, звичайно. Тобто ми зацікавлені в якнайшвидшому переході до ринкових цін і саме, як казав пан Коболєв, передбачається програмою МВФ з 1 квітня 2017 року там записано, що "Укргазвидобування" повинна отримувати не менше, ніж 150 доларів. І от якраз я вважаю, що  якщо ми  будемо бачити такі рухи на ринку, як зараз, то можливо це якраз і буде ринкова ціна к тому часу. А можливо вона буде трохи менше. Тобто ми якраз і розраховуємо свої фінансові плани на це. І  звичайно  дуже має велике значення різниця, яка залишається після сплати ренти та інших податків.

По першому питанню. Ми бачимо оцей… оцю різницю цифр, яку ви бачите, це не сталося, тому що  договори спільної діяльності  віддавали…… Але  є звернення, вони поодинокі, але є, де вони приходять, і вони кажуть: ми  віддаємо  свердловини, тому що там видобуток, умовно кажучи,  5 тисяч кубів  на добу, і ми розрахували за існуючою рентою  це економічно неефективно їх ремонтувати, тому ми відмовляємося.  По  деяких свердловинах ми активно звернулися, тобто ми провели дуже велику роботу по аналізу ефективності…… і ми звернулися там, де ми бачимо, що роботи не проводяться, і ми запропонували їм повернути, тому що ми кажемо: "Шановні, якщо ви нічого не робите,  повертайте". І зараз ми опрацьовуємо: хто повертає, хто не повертає. Тобто якщо не повертає, тоді будемо приймати інші міри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка,  хто ще запитання які має. Немає, да? У мене…… Будь ласка.

 

Лопушанський А.Я. В 70-ті роки  і початок 80-х Україна експортувала в Росію більше 70 мільярдів кубів газу тільки… ну можна сказати, з полтавського  родовища.

Мене що цікавить? Скажіть, будь ласка,  на вашу думку, ви як голова НАКу і газвидобування, які бачите перспективи сьогодні збільшення  видобутку газу. Тобто  де в нас є  родовища, і що вам треба від комітету для того, щоб помогти для збільшення, тому що ми знаємо і в частині шельфу також. Дякую.

 

КОБОЛЄВ А.В.  Дуже дякую. так. це… 70-ті роки, як ви кажете, це …………..родовище, воно само давало 33 мільярди кубів на рік, це більше, ніж видобуток. Одне родовище давало більше, ніж  видобуток всієї України. І тоді, звичайно, Україна дійсно експортувала до Росії.

Де зараз перспектива. Таких об'єктів як Шаблинка вже, на жаль, немає, тобто це було родовище світового класу. Але є перспектива… Я б сказав три речі. 

Перше, це ……….., тобто це газ плотних піщаників, це породи, які ми бачимо, це юзівські площі, це, ну, тобто велика частина Дніпро-Донецького басейну, Полтавська область, частина Харківської області, воно там є. Але, треба робити дуже серйозні сейсмічні геолого-розвідувальні роботи, це перше.

Друге, це шельф. На шельфі є підтверджені запаси, є родовища. Румунія активно розвиває. І до України є великий інтерес. Я був два тижні тому на конференції, я зустрічався в Х'юстоні з декількома компаніями, де задавали питання як ми можемо опрацьовувати шельф. Тому що вони кажуть в Румунії ми бачимо ідуть роботи, чому в Україні, що треба. Я кажу, ну, давайте працювати разом.

І третє, це перспектива. Можливо, це така теж довгострокова перспектива це Карпати. Тобто у нас є захід, який вже досить вироботаний. Але, є Карпати, тому що Польща вона опрацювала підкарпатські зони, вони знайшли досить серйозні поклади. І вже давно піднімається питання і в цьому якраз нам допомагає …………. американський, вони зацікавлені, вони цю тему якраз продвигають, щоб провести поиски в Карпатах тобто підкарпатська зона.

Оце три таких, знаєте, зони, які мають перспективи. Але, що для цього треба? Для цього треба великі інвестиції в геолого-розвідувальні роботи. Колись в Радянському Союзі був податок, який фінансував геолого-розвідувальні роботи. Ми зараз, у нас буріння на рівні 170-180 тисяч метрів проходки, колись в Україні це було майже 500 тисяч метрів проходки. Тобто треба знаходити ці об'єкти, треба бурити, треба робити сейсміку, 3D сейсміку. У нас недофінансування всього навіть сейсмічних робіт. Це перспектива яку треба інвестувати.

І допомога, яка від комітету. Ну, знаєте питання ренти дуже політичне, воно дуже таке заполітизоване, на жаль, багато популізму. Але для фінансування в рамках Укргазвидобування нам необхідно ресурси. Ми можемо це робити, у нас є база, у нас є технологічна база, є спеціалісти, з нами готові працювати міжнародні компанії. Але вони кажуть, дайте стабільні умови роботи, дайте зрозумілі умови роботи і щоб ми розуміли для чого ми вкладаємо гроші в цю країну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще запитання? Будь ласка.

 

_______________. Інформація, запитання. В дійсності, в області ……… там по попередніх даних і більше 3 трильйонів кубів газу, і треба на це звернути увагу, тому що це ……… розвитку. І я б пропонував вам врахувати в бюджеті наступного року в дійсності суттєвого збільшення пошуково-розвідувальних робіт. Це є той механізм, який дасть можливість нам зіскочити тієї російської голки. Як тільки буде у нас ресурсна справка скільки у нас є ……… кубів газу находиться, нам буде легше знайти інвестора, який сам вкладне інвестиції і буде партнером чи "Нафтогазу", чи буде продаватися, що дасть можливість збільшити видобуток і мати свій газ. Дякую.

 

КОБОЛЄВ А.В. Тут ще зауважити, тобто є механізм, коли ми це вкладаємо за рахунок власного бюджету, але за умов ренти це неможливо. Але є альтернативний механізм це за умови долучення інвесторів, тобто в рамках угод про розподіл продукції. Ми зараз активно зі свого боку опрацьовуємо, ми приймали участь в комітетах якраз, де піднімалося питання законопроекту угоди про розподіл продукції. У нас є потенційні партнери, які готові працювати. Якщо будуть чітко виписані правила і вони під нове керівництво "Укргазвидобування", вони нормально працюють з нами, вони розуміють як ми працюємо і що ми хочемо. Ми хочемо відкритий і прозорий конкурс з залученням якомога більше інвесторів, і саме таку роботу ми ведемо, там США в Україні, і вони готові, але вони кажуть, дайте нам стабільні умови роботи, щоб не змінювалися кожного року там податкові правила і таке інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, якщо ви дозволите, два дуже коротких запитання від мене, як від головуючого, і підводимо підсумок. Добре?

Запитання номер один, от дивіться, фактично рік наш профільний комітет виступає за кардинальне зниження рентних платежів, в тому числі і в першу чергу по "Укргазвидобуванню". Запитання перше, який оптимальний рівень, от компромісний рівень між інтересами галузями, між інтересами "Укргазвидобування" і урядовими зрозумілими інтересами по наповненню бюджету ви б вважали, яка ставка сьогодні є такою оптимальною.

 

КОБОЛЄВ А.В. Знаєте, коли задають таке питання, я кажу: ви скажіть, скільки обсягів газу  вам необхідно, країні необхідно. Тому що від цього, ми можемо сказати:  ось, наприклад…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, для початку, щоб ми не                                                                        зменшували обсяг той, який ми  маємо.

 

КОБОЛЄВ А.В. Щоб не зменшували обсяг, щоб стабільно на протязі 2-3 років мати 15 мільярдів кубів, необхідні  інвестиції там в обсязі десь 14 мільярдів. Це прораховується за умов  ренти 20 відсотків. Тобто це   повернення до тієї ренти, яка була і за умов тієї ціни, яка вже є і ціна, планується до збільшення. Так? 

Тобто рента 20, тобто це середня рента, і це, звичайно, це нормальна рента тому, що якщо порахувати умови для приватних компаній в 29,14, це так ж сама рента.  Тобто, ми вважаємо, що нам не треба спеціальних умов, а дайте нам такі умови як приватним компаніям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Але, знаєте, коли ви кажете, це  нормальна рента, то, наприклад, є урядовці, які кажуть, що 70 – це теж нормальна рента.

 

КОБОЛЄВ А.В. Ні, 70 - це ненормальна. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І тоді, в мене ще друге запитання. У нас ще 200 метрів  кубічних соціального, так званого соціального газу на кожне  домогосподарство. Це в обсягах держави, скільки у нас  получається на опалювальний сезон в кубах? Може хтось мені сказати?

 

КОБОЛЄВ А.В. Це приблизно 9 мільярдів кубічних метрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 мільярдів. Тобто, якби ми сьогодні, наприклад, мінімально підняли б з 200 на місяць до 300 – це нам, приблизно, 4,5-4 мільярди треба     було б добавити  соціального газу. Я правильно розумію? Ну, щоб порядок цифр розуміти.

 

КОБОЛЄВ А.В. Так, такий порядок. Більш  того, ми, якщо там дивитись на пропозиції, які робить уряд, наскільки я розумію,  остання позиція наступна.  Що по результатах січня, до кінця лютого, буде визначено середнє   споживання, буде взято під моніторинг 20-30  приблизно споживачів типових де буде більш детальна  перевірка, будуть  вивчатися температурні графіки. І якщо буде очевидно, що цього недостатньо, ця   цифра може бути збільшена.

Але зараз, якщо ми скажемо, що буде 300, люди просто не будуть економити. Зараз  один із  позитивних  факторів за рахунок чого  зменшилось навантаження на бюджет – це те,  що люди в цьому році, саме населення, почали реально економити газ. У нас найбільше скорочення споживання йде саме за рахунок категорій населення. Тому, якщо там подивитись на співвідношення, а ви добре знаєте, у нас співвідношення споживання населенням енергії там в 4, в 6 разів більше, ніж в країнах Європи.                                     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, я це розумію. Але в умовах, коли тепло на вулиці, можна економити газ. А не дай Бог, якщо буде холодно і люди так само будуть пробувати економити, то це може призвести до абсолютно інших наслідків.

 

КОБОЛЄВ А.В. Як тільки ми зрозуміємо, що 1200 недостатньо, саме це була ж пропозиція перейти на 1200. Коли вони будуть вибиратися, ми будемо відразу рекомендувати уряду змінювати це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей. Друзі і колеги, ми… Олексію, будемо підводити підсумки, ми не завершуємо. Ми домовилися, да, що по пропозиції Вікторії Войціцької, ми домовилися, що ми все-таки сьогодні поспілкуємося, ми отримали якісь роздаточні матеріали. Ми над ними ще попрацюємо, і можливо на наступному, може з головою комітету тоді порадимося, чи на наступному, чи через комітет ми би хотіли продовжити нашу розмову-дискусію в частині дуже простих речей.

Перше. Ми повинні мати відповіді на ті запитання, які дискутуються під куполом. Раз. Вони не завжди у нас є, тому що у нас немає цифр і аналітики.

Друге. Ми повинні мати відповіді зрозумілі для тих людей, які за нас голосували, які нас обирали. Два.

І, можливо, саме головне. Ми хочемо створити нормальні умови для того, щоб ви нормально працювали в Україні, для того, щоб ви нормально видобували український газ, українську нафту. Ми її правильно використовували, і ми зменшували імпорт, і менше витрачали доларів для того, щоб експортувати чи оплачувати чи в Росію, чи в Європу. По великому рахунку для мене це невелика різниця, з якої сторони ми купуємо той самий російський газ.

Тому я ще раз підтверджую, що ми є партнерами. Я думаю, що ви бачите, що ми достатньо, так коректно і стараємося вам допомогти і підставити плечі. Але ця тенденція у нас повинна бути взаємною.

І я хотів би ще раз також і з нашим секретаріатом домовитися, що якщо ми домовляємося про якийсь розгляд, то все-таки матеріали треба вимагати, щоб нам готували. Тому що зранку і мені телефонували, і підходили до мене народні депутати. Немає матеріалів, немає нам що обговорювати, а це ненормально, це неправильно. Це викликає якісь неправильні дискусії, яких взагалі в природі немає.

Я хочу всім подякувати за участь сьогодні. І до слідуючих зустрічей.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми 8”

20 березня 2019 11:36
07 грудня 2018 17:13
22 жовтня 2018 09:22
07 вересня 2018 09:39
06 липня 2018 09:34
23 червня 2018 11:47
06 квітня 2018 13:38
02 березня 2018 09:30
09 лютого 2018 09:19
11 грудня 2017 09:20
Переглянути ще