СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки від 04 лютого 2015 року
Веде засідання Голова Комітету М.В.МАРТИНЕНКО
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум у нас є. Які питання є до проекту порядку денного? Немає питань.
У нас виникло сьогодні таке питання. Хоче виступити Перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Зюков Юрій Євгенович щодо внесення змін до Закону "Про Державний бюджет на 2015 рік" в частині вугільної галузі. Я пропоную розглянути цю пропозицію в "Різному", тому що вона актуальна зараз і всіх хвилює. Я думаю, що ви підтримаєте. Так?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже дякую.
Шановні колеги, згідно з Розпорядженням Голови Верховної Ради з 29 січня 2015 на сайті Комітету буде розміщуватись стенограма засідань комітетів, тому я просив би всіх вмикати мікрофон, представлятися (прізвище, ім'я, по батькові), щоб було зрозуміло хто про що говорить і яку має позицію.
Перше питання. Інформація щодо результатів роботи робочої групи з доопрацюванням законопроекту «Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі (реєстраційний № 0930). Домбровський Олександр Георгійович, перший заступник Голови Комітету, будь ласка.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Дякую, Миколо Володимировичу.
Я хочу сказати, що робоча група збиралася, працювала. У нас були гострі дискусії. Якщо коротко, то ми прийшли до наступних висновків: проект Закону, який був проголосований в першому читанні - недопрацьований, має суттєві вади, які визначаються в тому, що нема чіткого визначення особливого періоду, строків його дії, інструментів. Тобто, це бажання в паливно-енергетичному секторі чи в паливно-енергетичній галузі мати можливість вводити ручний режим в будь-який момент.
Крім того, на сьогоднішній день у нас є діючий Закон «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період», в який можна внести відповідні зміни. Про це говорили народні депутати України. Сьогодні у нас є Закон і є проект, над яким працюють народні депутати, «Про засади функціонування ринку електричної енергії». Тому робоча група пропонує Комітету наступне рішення.
По-перше, про неможливість доопрацювання законопроекту №0930 до другого читання без порушення норм Регламенту в тому варіанті, який є. Ми пропонуємо визначитись шляхом голосування щодо проекту про скасування рішення щодо прийняття цього законопроекту. Ну, і з точки зору подальших дій є декілька варіантів.
Перший. Це або внести зміни в діючий Закон «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період», або, другий варіант, внести зміни в Закон «Про засади функціонування ринку електричної енергії». Ще один варіант - це рекомендувати Кабінету Міністрів України створити робочу групу для того, щоб підготувати новий законопроект. Народні депутати України готові взяти в цьому участь і допомогти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ВОВК Д.В. Микола Володимирович, добрий день. Ви дозволите сказати слово і дати коментар по законопроекту?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ВОВК Д.В. Вітаю всіх. Вовк Дмитро, тимчасово виконуючий обов'язки Голови НКРЕКП. З кимось вже познайомився, з кимось ще не встиг познайомитись. Сподіваюсь, що ми будемо плідно співпрацювати наступні, як мінімум, 5 років, можливо. ще і більше. За цей час станемо партнерами у вирішенні комплексних питань, які у нас є в кожному секторі. І якщо пізніше дасте хвилинку, то можу висловити свою думку щодо стратегічного бачення розвитку галузі і в кінці можемо поспілкуватися про нагальні питання, які, можливо, є. Щодо законопроекту №0930. Позиція НКРЕКП - підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Я пропоную процедуру спілкування з НКРЕКП розглянути в "Різному", тоді подискутуємо по цьому питанню, як ми будемо працювати і так далі.
Отже, ми рекомендуємо даний законопроект на відхилення.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Це позиція робочої групи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є заперечення, інші точки зору? Немає. Дякую, Олександру Георгійовичу і всій робочій групі, яка працювала над цим питанням.
Друге питання порядку денного – проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" щодо сприяння розвитку конкуренції на ринку робіт з приєднання Єдиної газотранспортної системи України". Автор – Кужель Олександра Володимирівна. Реєстраційний № 1064.
Шановні колеги, я б вас дуже просив, і про це просила Олександра Володимирівна, яка зараз знаходиться на іншому засіданні Комітету, щоб законопроект представили її представники, які безпосередньо брали участь в його розробці. Немає заперечень? Немає. Хто буде доповідати по даному законопроекту? Будь ласка, представтесь.
Шевцов Г.Б. Більше 400 підприємств по Україні, завдяки цим поправкам, залишилися практично без роботи. Ці поправки дають виключне право «облгазам» бути і оператором на ринку, і будівельником, і самим видавати «технічні умови», і самим у себе приймати.
На сьогоднішній день немає можливості навіть перевірити «технічні умови», які видаються. Тобто, що вони видають, кому і за скільки - це тільки вони знають. Правильно чи ні, бувають же випадки, коли одна труба сто метрів, а друга п'ять кілометрів. Перевірити «технічні умови" можливості немає, бо немає механізму. Енергетики в цьому Законі записали, що кожен, кому видані «технічні умови» може звернутися в Обленергонагляд, який зобов'язаний дати кваліфіковану відповідь на достовірність ведення «технічних умов».
Таким чином, більше трьох тисяч працівників залишилися без роботи. Ми звернулися в Антимонопольний комітет, почали розбиратися, правильно це чи ні. НКРЕКП зайняла дуже грамотну позицію. Вони переписали сам порядок доступу до Єдиної газотранспортної системи так, як записано в Законі. Розбиралась і Генеральна прокуратура, і було три засідання в Міненерговугіллі і в Комітеті було декілька засідань, який ще до цього був очолений Олександрою Володимирівною. Всі погодились, що це не тільки на часі, це давно прийшло. Чому?
От на сьогоднішній день ми маємо дві області з різними руйнуваннями - це Луганська і Донецька області, ви знаєте. І будівельники не мають права ніякого будинку полаштувати, Закон це забороняє. Це може тільки «облгаз», а він не має цих потужностей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По суті законопроекту, будь ласка.
Шевцов Г.Б. Якщо по суті законопроекту, то ми просимо підтримати його, тому що він дуже необхідний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви просто можете сформулювати перше, друге, третє, що Закон дозволяє, щоб зрозуміли всі присутні члени Комітету по даному питанню.
Шевцов Г.Б. Що дозволяють ці зміни. По – перше, встановлюються рівні права суб’єктів ринку. Точно таким, як «облгаз» є будь-яке підприємство, яке має юридичну особу, має ліцензії, дозволи. Таким чином відновлюється справедливість в ринкових відносинах Тобто, незаконні монопольні права, які мають «облгази», цим законопроектом скасовуються.
Друге. Поновлюється право громадянина або інвестора перевірити достовірність «технічних умов», чи відповідають вони справжнім розрахункам.
І третє – це пов’язано з передачею у власність збудованих за кошти інвестора об’єктів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дуже дякую.
Шановні колеги, які є запитання до доповідача? Хто бажає висловитись із цього питання?
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Андрій Лопушанський, "Блок Петра Порошенка" щодо змін до функціонування ринку природного газу, сприяння розвитку конкуренції та ринку робіт з приєднання до єдиної газотранспортної системи України. Я буду дуже коротко.
Ідея правильна, мають бути конкурентні засади. Але там є ряд технічних питань, які мають опрацювати спеціалісти. В мене є пропозиція відправити законопроект на доопрацювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ще в кого є пропозиції?
ВОВК Д.В. … впроваджено в Законі в рамках договору про приєднання до Європейського Енергетичного Співтовариства. На думку НКРЕКП, процедура стандартного приєднання дозволяє споживачам спростити цю операції, і її виключати за цим законопроектом ми вважаємо недоцільним.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Володимировичу.
Ще є бажаючі висловитись? Домбровський Олександр Георгійович, будь ласка.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги, я вважаю, що проблема, яку намагаються врегулювати цим законопроектом, дуже актуальна і серйозна. Як з точки зору розвитку інвестиційної діяльності, так і розвитку економіки і всього іншого. Причому, вона стосується не тільки газотранспортної мережі, а й взагалі проблеми підключення до енергетичних мереж в Україні, як до газу, так і до електричної енергії. І, без сумніву, це питання потрібно врегульовувати. Законопроект я підтримую, тому що він дуже актуальний. Але, в контексті вимог і наших зобов'язань перед європейськими партнерами, і підписаної «Угоди про асоціацію» сьогодні відбувається величезна робота і Уряду, і "Нафтогазу" . В Закон «Про ринок газу» можна було б інтегрувати цей законопроект. У нас є Закон «Про ринок електричної енергії», з яким, потрібно дуже серйозно попрацювати. Можливо, частину по підключенню електричних мереж включити туди. По великому рахунку це буде закон «Про ринок газу», і друга платформа – це «Ринок електричної енергії».
Тому, я зі своєї сторони підтримую актуальність і важливість цього законопроекту, і вважаю, що його потрібно ще доопрацювати для того, щоб він був проголосований в залі, як частина Закону «Про ринок газу», над яким сьогодні працює Уряд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, із членів Комітету хто ще бажає висловитися? Позиція зрозуміла, пропозиція: на доопрацювання. Просимо авторів врахувати, що зараз знаходиться на розгляді в Уряді проект Закону «Про ринок природного газу» і там треба врахувати всі пропозиції, попрацювати разом з Урядом, Комітетом для того, щоб ми врахували ці пропозиції. Немає заперечень? Немає. Давайте проголосуємо. Хто "За"? «Проти»? «Утрималися»? Дуже всім дякую.
Третє питання порядку денного – проект Закону про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо покращення становища споживачів та постачальників електричної енергії. Автори: Левченко, Осуховський, Іллєнко, Марченко, Головко. Реєстраційний № 1113.
Хто присутній із авторів на засіданні? Нікого немає. Що будемо робити? Є пропозиція перенести на наступне засідання Комітету розгляд даного законопроекту і попередити авторів. Далі будемо розглядати по суті, і, можливо, не так як їм хочеться. Шановні колеги, розглянемо це питання на наступному засіданні Комітету, дамо ще шанс авторам, а потім уже будемо приймати остаточне рішення. Немає заперечень? Немає. Дякую.
Четверте питання – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (щодо захисту прав споживачів природного газу, який використовують газ тільки для приготування їжі. Автор - Фурсін, реєстраційний № 1144.
Тут в порядку денному вказано, що автор письмово звернувся з проханням про перенесення розгляду даного питання. Переносимо.
Теж саме стосується і наступного п'ятого питання, Автор напередодні Комітету звернувся про перенесення розгляду даного питання. Немає заперечень? Немає.
Шосте питання – проект Закону «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування питань фінансування заходів з підвищення безпеки ядерних установок». Автори: Бандуров, Гіршфельд, Деркач, Москаленко, Развадовський, №1394. Доповідає по цьому питанню член нашого Комітету, голова підкомітету - Бандуров Володимир Володимирович. Будь ласка.
БАНДУРОВ В.В. Шановні колеги! Хочу зазначити, що наступні три законопороекти, які ми будемо розглядати, були розглянуті на підкомітеті з питань ядерної політики та ядерної безпеки 24 грудня минулого року і знайшли одностайну підтримку у членів Комітету, зокрема, Домбровського, Войціцької, Ксенжука, Клюєва, Лівіка і Лопушанського.
Про що мова саме йде в законопроекті №1394? Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування питань фінансування заходів з підвищення безпеки ядерних установок. Саме цим законопроектом пропонується включення експлуатуючої організації операторам до тарифу на електроенергію, який затверджується НКРЕКП, витрат на реалізацію заходів з підвищення ядерної безпеки та продовження термінів експлуатації ядерних блоків. Мова йде саме про ті заходи, які затверджені Міністерством енергетики та вугільної промисловості та погоджені органом, який контролює питання ядерної безпеки.
Цей законопроект погоджено всіма відомствами і зацікавленими міністерствами без зауважень. Зауваження редакційного характеру, яке висловило НКРЕКП, а саме: замість слова "затверджується" - слово "встановлюється", - може бути враховано при підготовці законопроекту до другого читання.
Дякую. Це коротко, все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Володимировичу. Хто від Міненерговугілля виступить по цьому питанню? Будь ласка.
КУЛЬЧИЦЬКА С.В. Міністерство енергетики та вугільної промисловості підтримує зазначений законопроект. Ми вважаємо, що такі чіткі процедурні уточнення будуть сприяти більш ефективному фінансуванню заходів з підвищення безпеки та продовження терміну експлуатації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Від Регулятора (НКРЕКП) – Дмитро Володимирович, будь ласка.
ВОВК Д.В. Ми підтримуємо даний законопроект. Єдине, може, треба врахувати зміну назви органу Державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки України, якщо така буде. Можна вказати конкретно: Комісія з регулювання ядерної та радіаційної безпеки України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто бажає висловитися від "Енергоатому"? Айсін Айдин Абдурашитович, будь ласка.
АЙСИН А.А. Мы поддерживаем этот Закон в целом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще бажає висловитись? Будь ласка.
МАКАРОВСЬКА О.А. Державна інспекція ядерного регулювання. Ми підтримуємо законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тепер члени Комітету, Ольга Валентинівна Бєлькова, будь ласка.
БЄЛЬКОВА О.В. Абзац перший та другий частини шостої статті 33 в даному формулюванні звучать так, що ніби всі витрати, які включає експлуатуюча організація, є відповідними до Конвенції. А от мої експерти написали, що таким чином не можна робити посилання на Конвенцію, оскільки не всі витрати включаються відповідно до неї. Це більш технічне запитання і правка.
БАНДУРОВ В.В. Мова йде про те, що взагалі потреба у внесенні змін до цього законопроекту виникла в зв'язку з проведенням норм національного законодавства до міжнародного. А саме - міжнародне законодавство трактує, що всі заходи, направлені на підвищення ядерної безпеки і продовження термінів експлуатації, повинні бути враховані в тарифі апріорі. Сьогодні відбувається ручне регулювання включення чи не включення, і саме через погодження з Національною комісією.
Тому мова йде про законодавче закріплення механізму, необхідного для того, щоб всі заходи, які направлені на підвищення експлуатації та підвищення безпеки були в обов'язковому порядку включені до тарифу.
Щодо механізму, то там посилання йде саме не в цьому пункті, на який ви посилаєтесь, а в наступному, щодо саме тих заходів, які затверджені профільним Міністерством енергетики та вугільної промисловості за погодженням з органом, який відповідає за ядерну безпеку - Державною комісією. І механізм включення цих заходів регулюється окремою постановою Кабінету Міністрів України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Володимирович. Бажаючі висловитися члени Комітету, будь ласка. Немає.
Яка пропозиція, Володимире Володимировичу? Прийняти за основу в першому читанні?
БАНДУРОВ В.В. Прийняти за основу в першому читанні для того, щоб можна було при підготовці до другого читання відкоригувати ті слова, на які тут посилалася.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Інші пропозиції є? Немає. Надійшла одна пропозиція, прошу проголосувати за неї. За? Проти? Утрималися? Двоє утрималося. Дякую.
Наступне питання – проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення умов соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає в зонах спостереження» (автори – Бандуров, Гіршельд, Деркач, Москаленко, Развадовський) №1395. Бандуров Володимир Володимирович, прошу.
БАНДУРОВ В.В. Дякую. Шановні колеги, необхідність внесення змін до цього Закону наразі вже на порядку денному стоїть. Ми за цим столом ще під час сесії минулого скликання з нашими колегами депутатами відповідного Комітету розглядали цей законопроект.
Ще два роки тому зайшла мова про необхідність добудови двох блоків Хмельницької атомної станції. І говорилося про те, що повинні бути додаткові важелі прийняття рішення і погодження з населенням, яке проживає в зоні спостереження для того, щоб при будівництві енергоблоків не виникало ніяких питань. Були різні думки стосовно того, щоб надати якісь привілеї чи пільги саме тій зоні спостереження, де йде добудова блоків, Хмельницької атомної станції. Ми прийшли до висновку, що цей механізм повинен діяти на всіх зонах спостереження наших атомних станцій.
Тому був запропонований саме такий механізм. На сьогодні, один відсоток від товарного обсягу реалізації "Енергоатому" направляється на компенсацію ризику населенню, яке проживає в зоні спостереження. Цей відсоток направляється як субвенція, яка йде на покращення умов проживання населення, а саме - на будівництво доріг, на ремонти будівель, соціальних закладів і таке інше. І по суті, за своїм механізмом і за своєю спрямованістю вона не виконує, ті функції, які повинна виконувати. А саме - надавати якісь додаткові пільги населенню, яке проживає в зоні спостереження.
Проаналізувавши це питання і багато провівши роботи і з місцевими органами влади, і, безпосередньо, з людьми, зокрема, я є представником в Парламенті однієї з таких зон спостережень, а саме, міста Енергодар, зробили висновок, що на сьогодні потрібні адресні механізми заохочення та стимулювання людей до того, щоб атомна енергетика збереглась та розвивалась в Україні. Саме таким механізмом, на нашу думку, могло стати медичне страхування людей, які проживають в зоні спостереження. І ми повернулися до механізму, який був запропонований цим законопроектом, бо коли вводився цей механізм компенсації ще в 2008 році, то було запропоновано не 1 відсоток, а 2 відсотки з товарного обсягу, який виробляє "Енергоатом" електроенергії, направляти на цю компенсацію. Ми вирішили не чіпати цей відсоток, який зараз розподіляється на території, і запропонували додатковий 1 відсоток направляти на медичне страхування людей, які проживають у зоні спостереження. Ми провели роботу з обласними адміністраціями, з місцевими Радами, підрахували кількість населення, яка проживає в зоні спостереження. Всього їх проживає близько 800 тисяч, причому дітей, інвалідів та пенсіонерів у зоні спостереження проживає трохи більше 400 тисяч осіб.
Працюючи з медиками, експертами, компаніями з медичного страхування ми прийшли до висновку, що якщо цим механізмом ввести систему медичного страхування для людей, які проживають у зоні спостереження, то за ці, приблизно, 500 гривень, які випадають на кожну людину, що проживає у зоні спостереження з незахищених верст населення, можна застрахувати на 50 тисяч гривень кожну людину, яка там проживає. Цього страхового покриття хватило б на лікування таких небезпечних хвороб як туберкульоз, онкологія, цукровий діабет. А головне, щоб була запроваджена така модель медичного обслуговування людей, яка б наближала послугу медичну саме до людей. Тому що концепція медичного страхування побудована на тому, щоб не тільки лікувати і боротися з ліквідацією наслідків хвороби, а й на превентивне її попередження і виявлення. Тому діагностичні центри, зокрема, з туберкульозу і онкології повинні бути зосереджені саме в зонах спостереження, а не в обласних центрах, як зараз, коли люди за 140-
Ця робота знайшла підтримку і серед експертів, і серед медично-страхових компаній. Науково-експертне управління пише, що ця модель сьогодні не працює в Україні. На жаль, не працює. Але ми повинні до цього йти, і як пілотну модель, ми запропонували і джерела фінансування і механізм реалізації саме такої моделі на території України. Крім цього, законопроектом пропонується збільшити пільговий ліміт споживання електроенергії на 50 відсотків для населення, яке проживає в сільській території, якщо ця сільська територія знаходиться в зоні спостереження.
І третій механізм – це компенсація, додаткова компенсація за наявність в зоні спостереження сухого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Саме таке знаходиться сьогодні в місті Енергодар. Це по суті є ще одне джерело ризику для населення, а з економічною суттю – це механізм економії для держави державних коштів.
Тому, якщо не відбувається вивезення відпрацьованого ядерного палива, а його зберігають на території атомної станції, то там запропонований механізм додаткової компенсації містам і територіям, де знаходяться такі сховища ядерного палива і додаткові джерела надходження до місцевих бюджетів саме за цією програмою.
Коротко по суті – все. Там багато редакційних поправок, багато дуже змін, тому я не буду зараз відбирати ваш час. В процесі діалогу можемо поспілкуватися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Від Міненерговугілля, будь ласка, точка зору по даному законопроекту.
КУЛЬЧИЦЬКА С.В. Законопроект пана Бандурова має на меті дуже благородну ціль. Але Міністерство, на жаль, не підтримує на сьогоднішній день прийняття зазначеного законопроекту. Насамперед, стосовно підвищення ставки збору з 1 проценту до 2 процентів. Це відразу призведе до підвищення тарифу на електроенергію і до перехресного субсидіювання. Стосовно включення до об'єктів справляння збору сховищ зберігання відпрацьованого ядерного палива і включення, і установлення ставки, значить, це питання вже врегульовано постановою Кабінету Міністрів від 2012 року, там вже такі норми встановлені, такі самі ставки збору.
Стосовно введення страхової медицини, ми розуміємо, що ці питання повинні бути розглянуті в цілому, а не точковими моментами, в спеціальних законах. Ну, тобто це повинно бути прописано в законах з медицини.
Стосовно збільшення на 50 відсотків пільг споживання електроенергії для населення. Це також не питання зазначеного законопроекту, а спеціальних законів, тому що це прописано в постанові Кабінету Міністрів, тобто норми споживання встановлені в постанові Кабінету Міністрів від серпня 2014 року «про встановлення державних соціальних стандартів в сфері житлово-комунального господарства». Враховуючи зазначене, Міністерство не підтримує прийняття цього законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Вовк Дмитро Володимирович, будь ласка.
ВОВК Д.В. Позиція НКРЕКП співпадає, майже такі ж коментарі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую.
Шановні колеги, Айсін Айдин Абдурашидович, НАК "Енергоатом".
АЙСІН А.А. Такая же позиция.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Члени Комітету, будь ласка, питання до доповідача, до виступаючих по даному законопроекту. Я вас прошу.
РЯБЧИН О.М. Рябчин Олексій, "Батьківщина". Дійсно, це благородний жест пана Бандурова - підтримати атомника, і дуже хочеться його підтримати. Але я згоден з позицією Міністерства, що це повинно вирішуватися комплексно, і програма страхової медицини – це повинен бути комплекс, яким займається профільне Міністерство охорони здоров‘я. Я думаю, що в рамках цього ви повинні знайти якесь порозуміння. Якщо Міністерство охорони здоров'я погодиться дати такі преференції, тоді будемо розглядати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Андрій Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Я не підтримую позицію колеги, що стосується "давайте почекаємо, поки буде страхова медицина". Чи ці люди доживуть до того часу? І треба сьогодні про них думати. Я не думаю, що то ініціатива тільки нашого колеги, бо йому треба політично щось, а це там живуть люди, і це є зона. І треба сьогодні звернути на це увагу.
Ми говоримо, що у нас немає страхової медицини. Так, немає, вона колись буде. Але Кірпа це ще зробив 10 років назад в залізниці, просто іншу форму. І там люди всі лікуються і мають поліклініки свої. Я не хочу до цього вертатися. Але я б хотів задати питання Володимиру щодо цифр. Ми говоримо: один процент від обороту. Скільки це складає? Потім, скільки людей є в зоні? Скільки припаде на людину? Поможе воно чи не поможе? Якщо поможе, то треба вирішувати. Якщо це просто отак, заради людей, а воно нічого тут відображатися не буде, ну, то, напевно, не потрібно. Але ми підтримали, тим більше, що це потрібно робити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Ярославович.
БАНДУРОВ В.В. Дуже коротенько. Я до цього, коли працював в Міністерстві економіки, потім в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, а саме тому зупиняв якісь законопроекти, тому що не було надано розрахунків. Тому ми дуже ретельно підійшли до відпрацювання цього Закону. Ми попрацювали, як я вже казав, з обладміністраціями, з іншими. До речі, наші розрахунки саме лягли в основу висновку Міністерства енергетики про те, що буде збільшення оптової ціни електроенергії. Збільшення саме на 0,15. Тобто це майже нічого. Мова йде про те, що один відсоток від загального обсягу товарного відпуску Енергоатому складає 185 мільйонів гривень. Тобто 185 мільйонів гривень, про які мова йде, якщо їх розподілити сьогодні в зонах спостереженнях (у мене таблиця) а проживає тут, зараз скажу, 819 тисяч. З них 392 тисячі – це діти, інваліди та пенсіонери. У мене є дані по кожній зоні спостереження.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Це виходить 500 гривень на людину. Це вистачає для того, щоб застрахувати…
БАНДУРОВ В.В. Страхові компанії готові за цю суму створити страховий поліс на 50 тисяч гривень, який покриває туберкульоз, онкологію і інші важкі випадки захворювання.
А головне, якщо ми створюємо механізм на цій території, то до нього долучаються всі інші, а саме ці 400 тисяч, які не підпадають під пільгові категорії. Бо ці люди, якщо створена інфраструктура на території, вони можуть за ці ж самі гроші купити собі такий поліс і користуватися цими послугами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас дуже прошу по суті питань. Тому що у нас час обмежений. Валерій Петрович, будь ласка.
КУЛІЧ В.П. По суті питання. Хочу звернутися до колег. Ми не повинні створювати пільги, які не будуть впроваджені. Єдина форма, яка є, це монетизація пільг. Якщо люди заслуговують якоїсь компенсації, треба передбачити чітко суму компенсації, яка буде виділена. Видати людям грошима, хай вони самі визначаються, чи їм купувати цей страховий поліс чи піти в аптеку і купити ліки. Виключно грошовими коштами. Тоді не буде ніяких спекуляцій і не буде корупції в цьому питанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Насалик Ігор Степанович, будь ласка.
НАСАЛИК І. С. Перш за все, Закон вирваний з контексту. Якщо ми будемо розглядати, то ми повинні розглядати місто Калуш, як зону надзвичайного екологічного лиха, яке має статус. Тоді треба розглядати шахтарів, бо умови, в яких вони працюють – жахливі. Повірте, був на шахтах, бачив, що це надзвичайно важко. Я вам скажу, що безкоштовна медицина існує. І от протягом 4 років вона існує для 120 тисяч чоловік. Якщо ви хочете взнати скільки вона коштує, то вона коштує 10 гривень на кожного мешканця в місяць. Оце вартість. Якщо говорить хтось про страхову медицину, то я вам офіційно заявляю, що страхової медицини не буде ще років 7, а може і більше. Страхова медицина, яка є в Україні тільки в рамках тих підприємств, які мають відповідні соціальні пільги. Іншої страхової медицини не існує. Я зареєстрував зараз законопроект і він буде стосуватися якраз і шахтарів, і атомників. Він буде вводитись по програмі в 2016 році, яка передбачає всім без виключення стовідсоткове забезпечення лікування в стаціонарі, дослідження, аналізи, все повністю. Завжди стоїть питання, де взяти гроші? Так от, ми передбачаємо і, я думаю, що в 2016 році, ми це зробимо, щоб всі, от хочу наголосити, всі без виключення працівники бюджетної сфери знаходилися на обслуговуванні не в "Приватбанку", а в державних банках, щоб всі без виключення державні монополії находились на розрахунку не в приватних банках, а в державному банку. І от це дасть в загальному близько 25 мільярдів гривень. Безкоштовна медицина для 40 мільйонів мешканців України обходиться в 6 мільярдів гривень. Якщо поєднати місцеве самоврядування на половину і державний бюджет, то державному бюджету це обійдеться в 3 мільярда гривень. Цим введенням ми якраз знімемо всі питання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лев Теофілович Підлісецький, будь ласка.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я також хотів сказати щодо страхування. На мій погляд, це є фінансування страхових компаній. На сьогоднішній день невідомо яких компаній, можливо, якихось наближених в майбутньому, які будуть діставати право отримувати ці кошти за рахунок "Енергоатому".
Тому я вважаю, що цей законопроект недопрацьований на сьогоднішній день. І при всьому бажанні допомогти людям, я думаю, що не таким Законом треба людям помагати.
БАНДУРОВ В.В. Я, як один з авторів законопроекту, дам відповідь на це питання. Мова йде про те, що згідно з цим Законом Кабінет Міністрів має розробити механізм залучення страхових компаній – чи то адресна допомога людям, чи якийсь тендер при Міністерстві охорони здоров'я повинен бути проведений. Тобто порядок і механізм буде визначений Кабінетом Міністрів , це перше.
Друге. Є висновок щодо здійснення антикорупційної експертизи, підписаний Головою Комітету Єгором Соболєвим про те, що в проекті Акту не виявлено корупціогенних факторів. Проект Акту відповідає вимогам антикорупційного законодавства, це щодо сумнівів про те, чи чистий цей Закон чи ні.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я не мав на увазі, що в ньому закладена корупція, а я говорю про це, що в майбутньому при виборі страхової компанії, яка буде утримувачем цих коштів, можуть з'являтися певні корупційні речі. Я абсолютно не обвинувачую авторів цього законопроекту, вибачте, я не хотів нічого такого сказати. Тобто, я вважаю, що тут не до кінця прозоро все це. Якщо в нас вже буде запровадження обов'язкового медичного страхування, тоді відповідно це питання не буде виникати. Тобто, людина зобов'язана страхуватися. А за які кошти вона буде страхуватися, чи за власні, чи за кошти, які будуть визначені Законом, де будуть за неї здійснювати оплату. І, насправді, тоді і буде монетизація допомоги. Тобто, якщо навіть буде оплата страхової суми чи, страхових платежів, то буде оплата за рахунок якогось джерела, це і є монетизація допомоги, буде просто оплачуватися страховка, але це ще є неактуальним на сьогоднішній день.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лев Теофілович.
Хто ще бажає висловитися із членів Комітету? Ольга Валентинівна Бєлькова, будь ласка.
БЄЛЬКОВА О.В. Скажіть, будь ласка, я правильно розумію, що однією із норм законопроекту ви пропонуєте підвищити норми споживання електроенергії для населення, яке проживає в зонах спостереження? Яка логіка цієї пропозиції?
БАНДУРОВ В.В. Логіка в тому, що ті ліміти, які сьогодні є, недостатні для того, щоб, люди отримували їх, як пільгу. Тому що, за перевищення пільгових лімітів іде інший тариф – підвищений. Зокрема, ми прорахували і це як пільгу, тобто вона несе в собі більш соціальну загрузку, аніж фінансово-економічну. Користуванні цією пільгою призведе до того, що весь енергоринок не дорахується всього 2,1 мільйона гривень.
БЄЛЬКОВА О.В. Я хотіла би звернути вашу увагу на те, що таким чином ми, Комітет, стимулюємо певну частину людей ніби як споживати більше. І ми визнаємо, що в Україні є декілька класів громадян. Ті, які проживають і чомусь споживають більше. Я можу зрозуміти ризики для здоров'я людей, які проживають в тій чи іншій зоні, але тут погоджуюся з аргументами своїх колег. Почекайте, будь ласка.
От я з міста хіміків. То скажіть мені, як я їм поясню, що ми піклуємося про медичну страховку для, шановних мною людей, хто проживає у ваших містах. Що я їм скажу? А що скажуть інші, наприклад, шахтарі. Це ще можна якось пояснити і можна альтернативні законопроекти. Ну якщо ми по кожній категорії будемо стимулювати до споживання чи хімічної промисловості, чи електроенергії - це не буде правильним.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, це слушне зауваження.
БАНДУРОВ В.В. Мова не йде про те, що ми сьогодні створюємо привілейовану категорію в Україні. А це вже й так визначено законодавством. На сьогодні люди, які проживають в зоні спостереження відповідно до цього Закону, уже мають цю пільгу і мають право на компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження. Просто ці люди, які там проживають на сьогодні цю пільгу не отримали. На ці кошти - 185 мільйонів гривень ремонтуються дороги, школи, лікарні. А механізм розподілу субвенцій державних полягає в тому, що саме на суму цієї компенсації цим територіям зменшують суму інших субвенцій, які направляються на території. Тобто, по суті, компенсація не виконує тієї функції, для якої вона створювалася, вона для населення ніякої мотивації не несе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
БАНДУРОВ В.В. А щодо стимулювання збільшення споживання електроенергії. Мова не йде про те, що вони будуть більше споживати. Вони просто будуть трохи менше платити, тому що люди, які проживають на відстані витягнутої руки від атомних блоків справедливо задають такі питання, чому ми платимо стільки скільки платять люди, що проживають за 200-
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу по черзі. Юлій Якович Іоффе, будь ласка.
ІОФФЕ Ю.Я. Спасибо. Уважаемые коллеги! Я думаю, безусловно, благородное стремление автора создать определенные условия для определенной группы населения, которая действительно пострадала и все это понятно. Но в соответствующих условиях, когда существует у нас законодательная база бесплатной медицины, я думаю, что такие решение кому больше, кому меньше можно принимать только в контексте изменения в целом финансирования здравоохранения. Я буду говорить о своей позиции. Безусловно, я не вижу другого выхода, чтобы сохранить медицину в Украине, как переход к страховой медицине. Это, правда, я так считаю и есть опыт других развитых стран и так далее.
Но сегодня, как правильно тут говорили коллеги, абсолютно согласен что с одной стороны, мы понимаем, как эти 200 миллионов будут делиться между страховыми компаниями, пока еще никто не отменил эти тендера. Мы знаем, как это все происходит. Это первое.
Второе, а где шахтеры, это я должен первый закричать, у меня 30 лет подземного стажа, а где металлурги, давайте всем повышать уровень. Поэтому я думаю, что это должен быть серьезный законопроект по финансированию медицины и его надо решать в комплексе. И в этом комплексе посмотреть, кому создать больше условий, которые больше пострадали. И, наверное, стремление авторов было абсолютно благородным. Но, на мой взгляд, отдельно это принимать – нельзя, без комплексного рассмотрения этого вопроса. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Артур Володимирович Мартовицький, будь ласка.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я бы поддержал законопроект, что касается первой части. И мне понятно, и я благодарен пану Игорю и пане Ольге, как раз Павлоград – это город шахтеров и химиков. Поэтому мне понятно, и я хотел бы, чтобы он тоже попал в «зону спостереження». Потому что там утилизируется ядерное топливо и добывается уголь. Ну, я сейчас не о том. Я поддержал бы, за исключением раздела второй части. Это, что касается льгот по электроэнергии. Почему. Потому что, есть это изменение в Законе «Про электроэнергетику». И предлагается тот тариф, который есть, увеличить еще на 50 процентов. Я не думаю, что кто-то там спекулирует. Не надо видеть, тем более в своих коллегах, какой-то источник или начало коррупционной составляющей. Я всегда говорю, надо людям, в общем-то, доверять.
Поэтому, если бы Владимир с коллегами пересмотрел это, тогда, объединив усилия вместе с предложением пана Игоря, можно было бы рассмотреть. Или дать, по крайней мере, возможность доработать.
По части того, что электроэнергия должна быть совсем бесплатной, я не согласен. За все в этом мире надо платить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович. Шановні колеги, хто із членів Комітету ще хоче висловитись?
Володимире Володимировичу, хвилинку уваги. По настроям членів Комітету ми бачимо, що скоріше за все, законопроект не пройде розгляд в першому читанні та прийняття за основу. Тому є два варіанти. Або ми ставимо зараз на голосування, чи приймати, чи не приймати. Або ви сприймете зауваження колег і доопрацюєте даний законопроект.
Олександр Георгійович Домбровський, будь ласка.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. У мене є пропозиція до Володимира Володимировича, як до співавтора цього законопроекту. Я вважаю, що Ігор Степанович бачить абсолютно правильно і комплексно цю проблему. І я би запропонував тоді, Володимире Володимировичу, Ваш законопроект спільно імплементувати в більш широке бачення. Виступити разом співавторами. І ми б тоді реально закрили проблематику в цілому по країні.
Але з іншої сторони, мені дуже сподобалась ідея. Ідея дуже цікава. Тому що вона дає серйозний ефект мультиплікації коштів. За одну гривню ми можемо, умовно кажучи, залучити на проблему охорони здоров'я 100, 200, 300 гривень. Ну, ідея дуже цікава. Давайте, імплементуйте її разом.
БАНДУРОВ В.В. Дуже дякую за слушні пропозиції. Але от саме ця модель, яку ми запропонували, передбачає і джерела, і механізм, і якісь результати, коли можна відслідкувати і відкоригувати, як працює модель страхової медицини на конкретно взятій території.
Тому я з задоволенням приєднаюся до роботи Ігоря, яку він буде проводити. Є спеціалісти, є експерти, напрацьований якийсь досвід. Але я хотів би, щоб ми тут розглянули, проголосували – і, там, або дали зелене світло, або ні, щоб ми розуміли позицію Комітету по цьому питанню.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Володимирович.
Шановні колеги, скажу декілька слів. Я, наприклад, також не підтримую даний законопроект, тому що я не сприймаю логіку, яка в ньому викладена. Для мене в першу чергу зараз стоїть та катастрофічна ситуація, яка є на ринку електричної енергії з цим перехресним субсидіюванням. Я не розумію, що буде робити НКРЕКП до кінця в цьому році. У минулому році ми ще робили якісь підвищені вирівнювання по цих питаннях. Але перехресне субсидіювання, я вже не знаю, яких цифр сягнуло, мабуть, якщо перерахувати на річні, це за 50 мільярдів гривень. Більше 50 мільярдів гривень. Тобто ми перегружаємо свою надто слабку економіку, накручуємо її витрати, продукція стає неконкурентоздатною. Подивіться, у нас практично по всіх галузях йде падіння. Ми далі так жити не можемо. Це питання перше.
Друге питання. Дійсно, треба допомагати людям. Тут я повністю підтримую колег, які казали про монетизацію пільг. Ми до цього повинні прийти, в енергетиці, в окремих зонах спостереження, якщо держава визначає, що це треба робити в зонах спостереження ядерних об'єктів. Також треба робити монетизацію пільг і приймати рішення стосовно газового ринку. Тому що, коли ми кажемо про корупцію в газовій сфері, то вона якраз робиться на пересортиці цін. Це основне, де робиться корупція. Але треба йти шляхом монетизації.
Тому Володимир Володимирович наполягає, щоб поставили законопроект на голосування. Пропозиція перша була підкомітету: прийняти даний законопроект в першому читанні за основу. Прошу членів Комітету голосувати за дану пропозицію. Хто за?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую, троє "за". Хто проти?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шість – проти. Утримались? Тут арифметично можна зробити. Я вам хочу доповісти, що на засіданні Комітету знаходиться 20 членів комітету з 22. Я думаю, що ми із всіх Комітетів сьогодні рекордсмени по явці. Я вам дякую. Давайте далі працювати над цією важливою тематикою.
Восьме питання порядку денного, проект Закону «Про внесення змін до статті 9 Закону України про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки, щодо розміщення коштів фінансового резерву». Автори: Бандуров, Ксенжук, Войціцька, Підлесецький. Будь ласка, Володимир Володимирович.
БАНДУРОВ В.В. Дякую колегам за терпіння.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер законопроекту 1422.
БАНДУРОВ В.В. Насправді, на минулий законопроект було витрачено багато часу тут і багато часу роботи до цього. Я думаю, що ми врахуємо ті зауваження, які тут прозвучали і, можливо, дамо якийсь новий поштовх цій ідеї. Можливо, ті кошти, які вже сьогодні виділяються, ми знайдемо їм інше спрямування, щоб вони були не розмазані по території, як зараз, а адресно попадали людям, щоб вони розуміли, які переваги мають.
Значить, стосовно цього питання. Мова йде про те, що "Енергоатом" кожного року відраховує кошти на фінансовий резерв зняття атомних блоків з експлуатації. Про що мова йде? Мова йде про 200 мільйонів гривень щорічно. Починаючи з 2005 року, таких коштів було відраховано вже більше, ніж 1,9 мільярда гривень. Ці кошти відраховуються і обліковуються на спеціальному рахунку Держказначейства України. І на сьогодні вони, як мінімум, не захищені від інфляції, а, як максимум, є побоювання того, що коли виникне потреба, коли треба буде розглядати питання про використання цих коштів, то можуть бути серйозні проблеми з наявністю цих коштів на рахунках Держказначейства. Тому, саме колектив авторів цього законопроекту, я зараз доповідаю від імені декількох народних депутатів, запропонував ввести у законодавство спеціальний режим використання цих коштів.
Мова йде про те, що оператор атомних станцій, а саме, НАЕК "Енергоатом" має право на ці кошти купувати цінні папери, емітовані державою. І мова йде про захист цих коштів, як мінімум, від інфляції і про те, що ці кошти будуть працювати на державу - це будуть цінні папері, емітовані Міністерством фінансів України.
Цей законопроект знайшов підтримку Міністерства енергетики щодо тих документів, які у мене є, зокрема, Міністр енергетики провів спільну нараду Міністерства фінансів і Міністерства енергетики, де дійшли висновку щодо погодження цього питання. На жаль, сьогодні я зіткнувся з тим, що висновок Кабміну, який сьогодні ми отримали, підписаний Кириленко, на жаль, чомусь незадовільний. Там посилання йде на Бюджетний кодекс, на те, що це не врегульовано Бюджетним кодексом. Дійсно, треба вносити питання в Бюджетний кодекс. Коли розглядався бюджет 2015 року, ми з вами приймали рішення щодо того, аби замінити суб'єкт використання цих коштів замість Міністерства енергетики, що призводить до неможливості використання цих коштів. Тому що кожного року прописують Міністерству енергетики, а потім люди з Міністерства пишуть листи про те, що Міністерство не має таких повноважень на сьогодні, згідно з бюджетним законодавством, купувати, розпоряджатися цінними паперами, емітованими державою. Тому ми з вами тут прийняли рішення про те, щоб замінити Міністерство енергетики на НАЕК "Енергоатом". І у разі якщо ми приймемо цей законопроект, то цей механізм уже у 2015 році буде працювати. Коротко по суті все. Готовий до відповідей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Володимирович.
Міністерство палива та вугільної промисловості. Сказали, що ви підтримуєте, це так чи ні? Хто із вас неправий?
КУЛЬЧИЦЬКА С.В. З 2010 року кожний рік НАЕК "Енергоатом" відраховував 283 мільйони гривень до спеціального фонду держбюджету. І ці кошти, м'яко кажучи, кожний рік "канули в Лету".
Міністерство було уповноважене Бюджетним кодексом спрямовувати ці кошти на купівлю цінних паперів. Але, на жаль, ці заходи не здійснювались. Але законодавчо все врегульовано. Тобто, діє спеціальний Закон, діє Бюджетний кодекс, діє Постанова Кабінету Міністрів, яка встановлює порядок закупівлі Міністерством цінних паперів за ці кошти. Дійсно, Міністром було проведено спільну нараду, на яку було запрошено Міністерство фінансів, запрошено було представників банку, НАЕК "Енергоатом".
І були дані відповідні доручення здійснювати на сьогоднішній день закупівлю цих цінних паперів відповідно до діючого законодавства. Тобто я хочу сказати, що Міністерству енергетики нічого не заважає на сьогоднішній день виконувати функції, які записані…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви законопроект не підтримуєте? Я вам дуже дякую. Так, а можна по черзі, точки зору послухаємо, потім. Айсін Айдин Абдурашитович, НАЕК "Енергоатом".
АЙСІН А.А. На самом деле я хочу привести две цифры. С 2005 года в этот фонд "Энергоатомом" перечислено 2 миллиарда 172 миллиона. Так вот, если бы применялся этот механизм защиты от инфляции, мы бы не потеряли миллиард 358 миллионов, к примеру. Почему мы, на самом деле, заинтересованы. Будь-то Министерство, будь-то эксплуатирующая организация, приобретя и используя механизм ОВГЗ, мы просто сохраним в какой-то степени эти деньги.
И вторая цифра. Начиная с 2005 года, этим фондом из бюджета куда только не отправлялись эти деньги! Наверняка, это надо было, я это не обсуждаю. Но это мы энергоэффективность использовали, мы и кирпичные заводы какие-то покупали, я имею ввиду государство, и еще что-то.
И третье. Наверное, правильно, я не обсуждаю это, не мой это уровень - обсуждать. Но есть третий момент. В обязательствах международных договоров с ЕБРР, где государство является гарантом, - это создание фонда, наблюдательного совета, и управление этими деньгами – тоже обязательное условие. Мы каждый март месяц отчитываемся перед этим фондом.
Поэтому мы заинтересованы в создании механизма, в каком виде это будет, защита от инфляции этих денег.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще із членів Комітету бажає висловитися? Будь ласка, Олександр Георгійович.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Я хочу задати запитання. А скажіть, будь ласка, скільки коштів є на сьогоднішній день на цьому, казначейському рахунку?
АЙСІН А.А. От я сказав, 2 мільярди 172 числиться…
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Ні, це цифра. А реально коштів скільки є?
(Загальна дискусія)
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Тобто проблема не в тому, що у нас не врегульовано законодавство, проблема в тому, що ці гроші надходять в бюджет, в бюджеті їх використовують. І тепер для потреб "Енергоатома" цих коштів фактично немає. Я правильно розумію проблему?
АЙСІН А.А. Да, потому что, когда ставят вопрос: либо продлевать работу блока, либо снимать с эксплуатации, чтобы мы все понимали: деньги на самом деле надо будет искать правительству.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Михайлівна, будь ласка.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Вікторія Войціцька, об'єднання "Самопоміч". А, скажіть, будь ласка, яку ставку ми платимо по цьому EBRD по їх кредиту? Я просто хочу порівняти гроші, втрачені один раз через інфляцію, і другий раз – коли ми ще й платимо відсотки по кредиту EBRD. Тобто у нас насправді йде, замість того щоб заміщення одних витрат другими доходами, ми втрачаємо як держава двічі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Айсін Абдурашитович.
АЙСІН А.А. Дело в том, что по EBRD – это гарантийная угода и кредитный договор по мероприятиям повышения безопасности объектов, то есть это не связано с фондом.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не виведення з експлуатації. Це підвищення безпеки було б. Це різні речі. Ці кошти направлені на майбутнє для того, щоб знімати з експлуатації ядерні об'єкти. На продовження вони направлені.
Наталія Володимирівна, будь ласка.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Кацер-Бучковська Наталія, блок "Народний фронт".
Мене цікавить наступне питання. Тут, в принципі, ставиться ключове питання енергетичної безпеки, безпеки ядерних об'єктів. Ось більше з точки зору фінансиста. Яким чином ви оцінюєте ризики розміщення цих коштів в цінні папери держави, враховуючи, що рівень ризиків є достатньо високий, виплати не проводяться, постійні реструктуризації? Чи будуть ці кошти ліквідними і чи зможете ви їх використовувати у разі необхідності?
БАНДУРОВ В.В. Тут дуже просто все. Насправді, цінні папери держави в разі дефолту будуть варті хоч чогось. А на казначейському рахунку не буде нічого. Бо у разі зняття з експлуатації відповідальність за використання цих коштів і за збереження цих коштів несе експлуатуюча організація, а саме НАЕК "Енергоатом".
На сьогодні, згідно з бюджетним законодавством НАЕК "Енергоатом" сплачує ці кошти на казначейський рахунок. І далі він не має оперативного доступу до цих коштів, бо є Міністерство фінансів, є Кабінет Міністрів і так далі.
А от у разі настання цього випадку - зняття з експлуатації атомних блоків, експлуатуюча організація несе перед МАГАТЕ персональну юридичну відповідальність за використання цих коштів. Тобто, мова йде про приведення у відповідність до міжнародних конвенцій нашого законодавства, бо, якщо експлуатуюча організація несе відповідальність за зняття блоків з експлуатації, згідно з міжнародними конвенціями, то вона має оперативний доступ до коштів, які кожного року відкладає на ці цілі. Як механізм, було запропоновано саме купівля цінних паперів емітованих державою, бо в цьому випадку НАЕК "Енергоатом", у разі потреби, може виходити на ринок і продавати ці цінні папери. І за весь цей час, головне, на ці цінні папери нараховується облікова ставка, яка також буде зараховуватися в дохід "Енергоатома". І головне, як фінансисту вам поясню: НАЕК "Енергоатом" зможе ці цінні папері заставляти в банку і отримувати на них кредити, а це ще один додатковий елемент покращення фінансового стану НАЕК "Енергоатом". А на сьогодні ці кошти просто незадіяні.
АЙСІН А.А. Во-первых, они виртуальны, а во-вторых, они обезценены.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Вони віртуальні, а так фінансовий директор НАК "Енергоатом" зможе і заробляти на цих операціях.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є проблема захисту від інфляції, це вже інше питання. Для нас проблема основна та, що коштів цих не існує, діючий механізм не діє. Тобто треба його створювати.
Я вважаю, що ми повинні рухатися в тому напрямку, який пропонують автори законопроекту.
Будь ласка, Лев Теофілович.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я хотів висловити ще свою думку, як співавтор. Тобто я підтримав пана Бандурова і підписався під цим законопроектом.
Я вважаю, що це абсолютно здоровий, фінансовий механізм для будь-якої компанії. І ми прекрасно розуміємо, що через от таку ситуацію, яка зараз є, Міністерство фінансів чи Уряд в цілому фінансує, покриває дефіцит бюджету за рахунок коштів «Енергоатому». Тобто, гроші просто виводяться. Фактично, ми не дуже щось змінимо, якщо ми запровадимо цей механізм. Тобто, державний бюджет все одно буде діставати ці кошти, але у вигляді коштів, які приходять від продажу цінних паперів. А для компанії це є додаткова гарантія, можливо, навіть умовно, що ці кошти колись повернуться. Це переше.
Друге – це те, що вони будуть проіндексовані.
І третє - це є механізм для вирішення інших фінансових питань. Зокрема тих же – застави цінних паперів по гарантіях, по кредитах, по будь-чому.
Тобто, я вважаю, що це абсолютно правильний законопроект, який треба підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Ярославович.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.В цілому я підтримую дану ідею. Я щось не розумію, якщо можна поясніть мені, ті кошти відраховуються на закриття, правильно? Їх категорично заборонено використовувати на якусь діяльність, підвищення платоспроможності. Під них взято кредит, а потім якусь діру треба закривати, а коштів немає. Не можна цього робити.
Ідея хороша, механізм є, взяти цінні папери, потім потрібно брати з них відсотки і тоді, коли треба на закриття, якщо держава не дає, то можна взяти кредит тільки під цільове використанням із закриття. На господарську діяльність.
БАНДУРОВ В.В. Можна я відповім на питання. Воно слушне і це все вже прописано в законопроекті. Я зачитаю абзац. "Залишок коштів на спеціальному рахунку не повинен бути меншим від сум, необхідних для оплати товарів, робіт, послуг, пов'язаних із здійсненням заходів у зв'язку з припиненням експлуатації і зняттям з експлуатації ядерної установки у відповідному періоді". Тобто, якщо на сьогодні НАЕК "Енергоатом" закуповує цінні папери держави, використовуючи ці кошти, то він може використати лише ті кошти, які залишаються за вирахуванням коштів, необхідних для зняття в цьому періоді з експлуатації атомних блоків. Тобто, якщо для зняття треба 1 мільярд, умовно кажучи, а на рахунку є 2 мільярди, то 1 мільярд можна на цінні папери, а 1 мільярд повинен залишатися у вигляді грошових коштів. Це питання вже вирішене в законопроекті. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Валентинівна, будь ласка.
БЄЛЬКОВА О.В. Я поділяю вашу стурбованість про майбутнє. І думаю, що варто нам всім чесно констатувати, що цей законопроект ніби задає питання: а кому ми довіряємо більше: Кабінету Міністрів, який буде використовувати і розпоряджатися цими коштами, чи НАЕК "Енергоатом"?
І я хотіла б у вас запитати. Чи розглядалося питання, коли обидва несуть спільну відповідальність і можливість розпоряджатися, а саме, коли всі внески до резервного фонду підлягають обов'язковій конвертації у цінні папери за визначеною процедурою і "Енергоатом" має можливість розпоряджатись у певній процедурі. Тому що мене також турбує, те, що ви назвали, що право фінансового директора розпоряджатися цими коштами, як заставою у банківській установі. Це те саме, що сьогодні Кабінет Міністрів використовує на інші, ніж призначено цілі.
БАНДУРОВ В.В. Мова не йде про те, кому ми більше довіряємо. Справді, я не думав, що стільки емоцій у нас викличе цей законопроект. Мова йде про те, що ці механізми вже давно створені в міжнародній спільноті. Мова іде про їх імплементацію тут. І один з елементів уже створений. Для того, щоб не вирішувати, хто більше правий, НАЕК "Енергоатом" чи Кабмін, є спеціальна Наглядова рада, яка створена відповідно до міжнародних конвенцій, утворена з представників Кабміну, і з представників НАЕК "Енергоатом", яка розпоряджається цим фондом.
Тому керівники будуть діяти відповідно до посадової інструкції і відповідно до рішень, цієї Наглядової ради. Тому мова не йде про те, що хтось кращий, а хтось гірший. Мова йде про елементарне збереження цих коштів від інфляції, тому що це дуже довгостроковий період.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Володимировичу. І від інфляції, і збереження взагалі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Єфим Леонідович, будь ласка.
ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Один простой вопрос. Вот, "Енергоатом", за 2014 год заработал 50 миллионов. У вас проблемы. В 2018 году вы должны выводить станцию и так далее. А кто запрещает эти 50 миллионов, которые вы в 2014 году заработали, положить на депозит в государственный банк, не в частный, то есть коммерческий, а в государственный под проценты. И они сохраняются, и никто не возьмет.
БАНДУРОВ В.В. Хорошее предложение. На самом деле, с точки зрения сохранения денег есть два механизма - надежный и очень надежный. Депозит считается надежным. А ценные бумаги государства считаются менее рискованным и более надежным.
ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Ты понимаешь, при покупке ценных бумаг есть механизмы вправо-влево. А когда ты положил на депозит в государственный банк, получил документ, что ты на 12 месяцев под 20 процентов, получил - всё, они законны.
БАНДУРОВ В.В. Ну, а к государству всегда больше доверия, чем к государственному банку. То есть, если Минфин имитировал бумаги, это надежнее, чем государственный банк.
ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Нет вопросов. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Хто ще бажає висловитись? Вікторія Михайлівна.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Пропозиція до Комітету: розглянути таку можливість, щоби визначити конкретно цільове призначення і цільове використання відповідних ресурсів. Тобто, якщо буде врегульоване це питання, то зніме багато тих обговорень, які ми дали. Така пропозиція, я хотіла поставити на розгляд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Айсін Абдурашитович і переходим до голосування.
АЙСІН А.А. Касательно вашего вопроса, значит, фонд снятия с эксплуатации, не только постановлением, но и законом законодательно утвержден. И когда эти вот принимались законы, мы все до мелочи, все мероприятия, они выписаны как предложение к этому Закону, они абсолютно все есть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Законодавчо визначено, куди повинні використовуватися ці кошти.
ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. На следующий год планировать, значит, Минфин планирует затраты, значит, на "Энергоатом" он посчитал, что у тебя 50 миллионов лежит по 20 процентов, 100 миллионов, значит….. заложит, он с бюджета народ не заберет больше денег и не даст ему.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ефим Леонидович, к сожалению, в бюджете по "Энергоатому" ничего нет, це таке питання, тому немає чого давати – тільки забирають.
Шановні колеги, є дуже проста пропозиція. Підсумовуючи нашу дискусію, питання перше, всі практично підтримують те, що треба створити механізм як ці кошти треба зберігати. Це питання перше.
Є певні зауваження, так, відносно додаткового розширення повноважень по використанню цих коштів.
Шановні колеги, у нас буде друге читання. Оскільки є законопроект, запропонувати його прийняти в першому читанні за основу, в другому читанні можемо викреслити те, що записано, про що говорила, зокрема й Вікторія Михайлівна.
Тому пропозиція є одна від автора – це прийняти за основу в першому читанні. Інші пропозиції, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. І тут, це друге читання воно й так буде на доопрацювання.
І єдине питання, давайте ми протокольно відмітимо, що Уряд на сьогодні проти. Але він проти, щоб цей Закон приймався в першому чергу, з 2015 року. Це нічого нам не заважає зробити, щоб він вступив у силу ще з 1 січня 2016 року. Але треба, щоб механізм почав діяти. Ми знімаємо навіть з Уряду це питання. Немає ніяких проблем.
Тому хто за пропозицію автора законопроекту, прошу голосувати. Хто - "за"? Дякую. Проти? Немає. Утримались? Дякую. Рішення прийнято. 12 – за, інші утримались.
Наступне питання, ми переходимо в розділ, де Комітет не головний по законопроекту. Це 9 питання порядку денного, проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про управління об'єктами державної власності щодо управління господарськими товариствами енергетичною галуззю". Автор Москаленко Ярослав, реєстраційний №1589.
Від автора надійшов лист що у зв'язку з тим, що він знаходиться зараз на засіданні іншого Комітету, розглянути даний законопроект без нього.
Лев Теофілович, що ви скажете? Будемо розглядати чи ні – як Голова підкомітету.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Попросив нас, то розглянемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Лев Підлісецький, "Об'єднання "Самопоміч".
Я хотів сказати, що ми розглядали, принаймні спробували розглянути даний законопроект на засіданні підкомітету, принаймні в тій кількості членів, які прийшли на засідання підкомітету, на той час також Москаленка, автора, не було, то ми розглядали без нього. І тоді також лист - звернення, розглядати без його участі.
Даним законопроектом передбачається направлення частини прибутку з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, тобто чистий прибуток, який має йти на зменшення…, він зменшується на суму цільових коштів в обсяг інвестиційної складової. Я вважаю, що це не має насправді ніякої економічної суті – така норма. Але хоча така норма передбачена взагалі в Законі «Про управління об'єктами державної власності». Тобто цей Закон стосується багатьох підприємств, і автор просто додає підприємства енергетичної галузі, 100 відсотків яких…….. уповноваженому органу управління.
Не визначено, і автор нам не пояснив кого це стосується, але є підозра, що це стосується "Укргідроенерго". Тому на мій погляд, це не зовсім доцільний законопроект, не зовсім економічно правильний, хоча тоді зазначено, що прийняття даного акту не потребує додаткового фінансування з Державного бюджету, але однозначно прийняття даного акту не забезпечує повне виконання Державного бюджету. Тобто це буде недофінансування Державного бюджету через прийняття даного акту.
Моя пропозиція, пропозиція підкомітету і принаймні тих членів, які прийшли на засідання, є - відхилити даний законопроект, не підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є запитання? Будь ласка.
КОНОНЕНКО І.В. Ігор Кононенко, "Блок Петра Порошенка".
Я підтримую колегу, що, дійсно, по суті це питання стосується одного підприємства і вважаю такий підхід неправильним, бо це не є комплексним, не є системним і пропоную його відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Степанович.
НАСАЛИК І. С. Мало того, я хочу всім членам Комітету нагадати, що весь прибуток, який був від "Укргідроенерго", розподілявся в різницю в тарифах і в минулому, і в позаминулих роках використовувався в основному в цьому напрямку. Тому підтримую Ігоря Віталійовича і доповідача в тому, щоб не підтримувати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще бажає висловитися?
Поступила одна пропозиція – це не підтримувати даний законопроект у першому читанні у прийнятті за основу. Хто за дану пропозицію, прошу проголосувати. Дякую. Проти? Немає. Утримались? Два.
Наступне питання проекту порядку денного – про збереження спеціалізованих медично-санітарних частин. Я хочу проінформувати членів Комітету, що до мене зверталися письмово, я тільки не пам'ятаю, хто був ініціатором, щоб по даному питанню зібралось чотири комітети: бюджетний, екологічний, охорони здоров'я і палива та енергетики. Я відмовився по одній простій причині, тому що я не розумію, як цю процедуру проводити. Пообіцяв, що ми це питання розглянемо на наступному засідання Комітету, тобто сьогодні. Автор присутній? Доповідач – Шинькович Андрій Васильович, народний депутат України.
ШИНЬКОВИЧ А.В. Я один зі співавторів, якщо дозволите, я коротко по суті доповім.
Про що мова іде. Додатком №10 до Закону «Про Державний бюджет України» передбачена передача деяких медичних закладів на фінансування місцевого бюджету. Мова, зокрема, йде про спеціалізовані медично-санітарні частини, які знаходяться у містах-супутниках атомних блоків, атомних станцій. Це може призвести і на думку нас, народних депутатів, які представляють ці міста-супутники у Верховній Раді і, на думку спеціалістів і експертів, до втрати не тільки спеціалістів, не тільки спеціалізації, але й до погіршення ядерної безпеки в Україні. Тому що саме в цих закладах обслуговуються атомники, є спеціальні програми, які направлені на спеціальне медичне обслуговування саме цієї категорії населення.
Тут, зокрема, присутні з міста Нетішин. Славутич, присутні? І Нетішин також, і Кузнецовськ, ну, от бачите, дуже резонансне питання. Я просив би слово дати представникам, вони донесуть нам цю стурбованість. Тому що не тільки йде втрата спеціалізації, але й зменшення фінансування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ЖИГАЛОВ В.К. Я – перший заступник міського голови Жигалов Володимир Костянтинович. Дійсно, так як було сказано у вступному слові, на 2015 рік Законом «Про державний бюджет» на місцеві бюджети передані так звані медичні субвенції, на фінансування спеціальної медицини, медико-санітарних частин, це перший етап.
І другий етап передбачає прийняття в комунальну власність, умовно кажучи, цілісних майнових комплексів, які називаються медико-санітарні частини. Ну, це тема окремої розмови: доцільно це чи недоцільно. Але я хотів би привести одну цифру. От наша п'ята медико-санітарна частина, яка обслуговує особливий контингент, який займається зняттям станції з експлуатації і мабуть щільність постраждалих в місті Славутичі найбільша з усіх регіонів в Україні. Значить, у нас медична субвенція становить ... я до чого веду? До того, як Міністерство охорони здоров'я планує здійснити цю передачу. Розмір медичної субвенції становить 15 мільйонів гривень. Якщо 15 мільйонів гривень розділити на 12, то виходить один мільйон 294 тисячі. А в них фонд оплати праці – мільйон 800 в місяць. А ще ж крім оплати праці, чи можна жити, сплативши тільки заробітну плату? Можна, але недовго.
Крім цього, ще треба утримувати об'єкти. І така схема реформування, на нашу думку, межує не з реформуванням, а з руйнуванням.
І треба враховувати специфіку спеціальної медицини. Вона працює з особливим контингентом, який працює в особливих умовах. Тому ми вдячні, що Комітет дослухався до того звернення, про яке ви говорили. І я хотів би, щоб висловились начальники медико-санітарних частин буквально по 2-3 хвилини. Їх тут два, нашої і четвертої медсанчастини Хмельницької атомної станції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якось незручно. Одних послухали, інших – ні. Будь ласка, представтесь.
Міський голова Нетішина. Я хочу наголосити на чому. Ми зробили аналіз по даних наших працівників поліклінік. Мало того, що у нас підвищений рівень захворюваності, порівняно з іншими містами. У нас, якщо брати окремо працівників атомної станції, то як правило в півтора рази, а інколи по деяких захворюваннях - по хворобах системи кровообігу у нас в 5 разів більше захворюваність, ніж навіть в Нетішині, серед інших жителів міста.
Крім того, я хочу наголосити на тому, що нас рівняють до дільничної лікарні загального профілю, не враховуючи те, що у нас медики проходять систематично спеціальні навчання по запобіганню і реагуванню на ті хвороби, які можуть виникнути внаслідок катастроф аварій на атомній станції. Ніхто з інших, навколишніх частин не проходять такі курси. Я хочу звернути на це увагу. І не можна зараз просто-на-просто знищити такий заклад.
Крім того, зараз ще одна проблема, на якій я хочу наголосити. Нам передають з обрізаним бюджетом, але у нас колектив лікарів і немає ресурсів для того, щоб скоротити цих людей, це не передбачено теж. І не передбачено нічого навіть порядок того, як ми маємо прийняти це.
Тобто, питань дуже багато, і ми дуже стурбовані цією проблемою. У нас безробіття, мабуть, теж досить велике, порівняно з іншими містами України. Я прошу вас звернути на це увагу і передбачити фінансування на цей об'єкт. І передбачити також чіткий план, як ми маємо це робити.І хочу особливо звернути увагу, не може бути наполовину.., коли знаходиться в державному бюджеті, а фінансуватися з місцевого бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Шановні колеги, припинили дискусію по цьому питанню, сформулюйте, будь ласка, пропозицію. Будь ласка, Артур Володимирович.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я хочу сказать, не знаю, кто такой Бондаренко, который готовил справку, но понятно, коллеги сейчас говорят о тех медико-санитарных частях, которые… И всего их в Украине 16. Я их посчитал, здесь есть 12. Я говорю о городе Павлограде. Сюда не вошла специализированная медсанчасть №7, которая обслуживала филиал "Южмаш", и сейчас там идет, продолжается утилизация снарядов и всего. Потом не вошла медико-санитарная часть №15, которая обслуживала химзавод, где сейчас свезены вторая, третья степень ракет баллистических, и сейчас утилизируют. Еще не понятно, что вреднее там или атом, или вот эта вот химия. Я на приемах знаю, с какими болезнями приходят женщины, их здесь тяжело называть.
Я обращаю внимание почему? Они сюда не включены. Хотя вот уважаемый человек, которого я не знаю, он пишет о том, что "є необхідність збереження СМСЧ в Україні", тобто тут не може бути вибірковості якоїсь, або всі… Тим більше, що ми готуємо таке загальне звернення на Яценюка. .
Поэтому я говорю о том, что необходимо включить все эти медико-санитарные части. И, понимая, вот сейчас опасность какая, это действительно специализированные, части, они готовы в случае, не дай Бог, какой-то техногенной аварии, принять людей вот по своему профилю. И они готовы сейчас тех пенсионеров, вот например там этот химзавод, это более 7 тысяч человек, "Павлмашзавод", это там 14 тысяч микрорайон. Они обслуживают и ветеранов, и всех, и детей, и тех людей, которые еще работают на заводе.
Поэтому я за то, чтобы мы поддержали, но включили те спецчасти, которые не вошли сюда, а именно: 7 и 15 и две, которые еще по Украине есть. То есть доработать и поддержать, понимая, что это наш ответ, не дай Бог, какая произойдет техногенная авария. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович. Будь ласка, Ігор Степанович.
НАСАЛИК І. С. Ми повертаємось до того самого питання, яке по енергетиці ми говорили. Бо знову, якщо ми будемо продовжувати далі, то ми повинні згадати і спеціалізовані заклади, які є на залізниці і ті спеціалізовані заклади, які знаходяться в хімічних підприємствах,наприклад в місті Калуш - 50 відсотків гексахлорбензолу знаходиться. І я зараз розмовляю якраз з представниками міст не як народний депутат, а як міський голова, який 8 років пропрацював на цій посаді. Не треба жалітися, що вас зробили субвенцією, бо субвенція набагато вигідніша ніж дотація, бо дотація перерозподілялась як завгодно, а субвенцію ви можете використати суто і безпосередньо тільки на медичні потреби. Але субвенція не забезпечує по всій Україні надання невідкладної допомогои, чи придбання миючих засобів, чи розхідних матеріалів. І це треба констатувати.
Субвенція забезпечує мінімальну заробітну плату і на рівні 0,1 відсотка медикаментів, які визначаються як невідкладні. Тому, є пропозиція в дійсності визначити заклади. Міністерство охорони здоров'я визначило другий і третій рівень, щоб ці медичні заклади ввійшли якраз в третій рівень і тоді при розрахунку, який проводиться на медичну субвенцію, на саме ці заклади встановиться коефіцієнт, який би складав якраз ту потребу, яка необхідна для забезпечення цієї категорії населення. У мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович, будь ласка.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ми вже 20 хвилин обговорюємо цю тему, але я так і не зрозумів, який ми документ обговорюємо. Тобто це ні законом не регулюється, ні якоюсь постановою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович, я ж намагаюсь дати слово Бандурову Володимиру Володимировичу, щоб він сформулював конкретно пропозицію. Будь ласка.
БАНДУРОВ В.В. Пропозиція нашого підкомітету після обговорення з мерами міст і з представником медично-санітарних частин буде така.
Розглянувши пропозицію народних депутатів (перелік додається), щодо необхідності збереження спеціалізованих медико-санітарних частин в України, що виникла внаслідок зміни їх загальнодержавного статусу, передачі фінансування з державного бюджету на місцеві бюджети згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", підкомітет пропонує рекомендувати ініціаторам пропозиції внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" щодо збереження статусу державних спеціалізованих медико-санітарних частин, для чого: перше – виключити з Додатку № 10 перелік закладів, установ, організацій та закладів освіти, культури, охорони здоров'я та фізичної культури і спорту, які передаються на фінансування з місцевих бюджетів, наступні заклади. я не буду перераховувати, їх дійсно тут 12. У матеріалах, які роздані для вас, вони не включають чомусь, не включив пан Шинькович ні Енергодар, ні Южноукраїнськ. Тому я цю пропозицію подам в письмовому вигляді до секретаріату, щоб була можливість оформити правильно документи.
І друге питання: врахувати у Додатку № 3 розподіл видатків Державного бюджету України на 2015 рік Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» видатки на утримання медичних закладів (пункт перший) в межах фінансування бюджетної програми спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, що надається загальнодержавним закладам охорони здоров'я (код 2301110).
І третє питання: звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо вирішення питання збереження загальнодержавного статусу спеціалізованих медико-санітарних частин.
Ми з моїм колегою зараз готуємо такого листа, і від усіх представників міст, на території яких знаходяться спеціалізовані частини. От пропонується прийняти за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можемо закінчувати дискусію? Можемо. Олександр Георгійович, будь ласка.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Одне запитання. Ціна питання цієї проблеми? Може хтось озвучити? Скільки це обходиться для бюджету?
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки коштів не вистачає?
БАНДУРОВ В.В. Я можу сформулювати. От, на сьогодні затверджено міжбюджетний трансфер у зв'язку з передачею місцевому бюджету на місто Енергодар, зокрема, 34 мільйони, тоді як належне фінансування на межі 56 мільйонів. Тобто в 20 мільйонів різниця.
Кузнєцовськ – 25 мільйонів затверджено, а 47 – необхідне фінансування. Далі. Нетішин – 22, мені от скажуть, 45 –Нетішину треба. Далі. Славутич -15, скільки, - 47 видатки. Новоукраїнськ – 25, от колега каже, що треба - 50. Тобто в 2 рази більша необхідність.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги! Тоді у мене є друге запитання. Якщо ви пропонуєте повернути все на "круги своя", звідки взяти? Це немаленькі гроші. Так, приблизно по 20-30 мільйонів не вистачає на скільки там установок? На п'ять? Це більше 100 мільйонів. Тоді ми повинні запропонувати, звідки взяти 100 мільйонів, якщо, ну, погоджуватись з вашим рішенням. Тобто їх в когось забрати або десь їх знайти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Володимирівна, будь ласка.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. У мене запитання щодо Міністерства охорони здоров'я. Наскільки нам відомо, зараз вони проводять реформу в сфері медичного забезпечення, в тому числі і стосовно спеціалізованих закладів. Чи погоджено це питання і чи знаєте ви їх думку з цього приводу? І також Кабінету Міністрів?
БАНДУРОВ В.В. Ми зверталися ще на етапі, коли ознайомились, коли була можливість в кінці грудня цього року ознайомитись з проектом бюджету. І при підтримці мерів міст всі мої колеги депутати, а це - Москаленко, Лівік, Яніцький, Шинькович, я, зокрема, ми зверталися і до Кабінету Міністрів України, і до Міністра охорони здоров'я, і до Голови бюджетного Комітету, з питанням не допустити того, щоб були розформовані спеціалізовані медичні частини. На жаль, ми не отримали ніякої відповіді на сьогодні від Міністерства охорони здоров'я.
Щодо реформування, - можна реформувати. Але в цілому систему, а не висмикуючи фрагмент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Скажіть будь ласка, номер документу у нас існує чи не існує? Документу, який ми будемо підтримувати.
БАНДУРОВ В.В. Проект закону треба підготувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. От дивіться. Ми прослухали проблему. Готуйте документ і виносимо на розгляд Комітету. Ну що ми зараз рішення будемо приймати?
БАНДУРОВ В.В. Я думаю, що це треба виносити на розгляд профільного комітету…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає ніякого сенсу. Ви озвучили проблему. Приїхали мери. Мені перед ними незручно, що ми розглядаємо ніщо. Чому документ не підготували? Він готується рівно один день.
БАНДУРОВ В.В. Миколо Володимирович, мова йшла про те, що ми повинні підготувати слухання для того, щоб вирішити, яким механізмом ми саме підемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухання – це окремо, а засідання Комітету – це окремо. Тому що було звернення, у тому числі і членів Комітету, проводити, вибачте мене, незрозуміло що в чотирьох комітетах. Чому я виніс на розгляд? Ну скільки часу ми згаяли, розмовляючи ні про що. (Шум у залі)
БАНДУРОВ В.В. Ми проговорили про проблему…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проблема існує. У нас не слухання сьогодні!
(Загальна дискусія)
Тож працюйте! Ви знаєте проблему, вносьте законопроект. Ви – народні депутати, давайте його розглядати. І будемо підтримувати.
БАНДУРОВ В.В. Ми підготуємо такий законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
(Загальна дискусія)
Заключне слово по цьому питанню надається Насалику Ігорю Степановичу. Будь ласка.
НАСАЛИК І.С. Шановні друзі! Я ще раз хочу сказати, що розрив у всіх без виключення по субвенціях по медицині по всій Україні значний, складає від 20 до 40 відсотків.
От ви згадали 50 мільйонів там і 30. У мене 100 мільйонів в минулому році, а субвенція складає 80. Але "Енергодар", якщо ви подивитесь, по доходам на душу населення однакові тільки з Калушем. Аж потім іде Донецьк і всі інші міста.
То є хороший механізм для цього. Складайте міську програму про забезпечення додатково медичних закладів і фінансуйте з міського бюджету. А паралельно розглядаємо те питання, яке стоїть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, чекаємо законопроект і в першочерговому порядку його розглядаємо на засіданні.
Шановні колеги, "Різне". Закінчуємо уже скоро.
Юрій Євгенович, у вас термінове питання. Будь ласка.
ЗЮКОВ Ю.Є. Спасибо. Уважаемый Николай Владимирович, уважаемые депутаты! Министерство просит рассмотреть изменения в Закон Украины "О Государственном бюджете на 2015 год" и учесть часть предложений.
Первое – это восстановить бюджетную программу "Государственная поддержка угледобывающих предприятий на частичное покрытие расходов по себестоимости" в связи с невозможностью сразу… С начала года у нас осталось 35 государственных шахт: 17 шахт - это те, которые у нас находятся на сегодня в различной стадии закрытия и ликвидации, и одна шахта-новостройка – это "Нововолынская №10". Это 54 тысячи трудящихся. Пять шахт предполагаем законсервировать. Для этого необходима разработка документации, соответствующее решение Кабмина, разработка и выход, закончить надо передачу этих шахт до июня 2015 года. Семь шахт, на которых уже заканчивается отработка запасов, нет возможности выйти на безубыточную работу, предполагаем закрыть. Передача на закрытие данных шахт через постановление Кабмина предполагается до 1 мая, 2015 года. Для того, чтобы обеспечить добычу угля, выплату заработной платы, также выполнение необходимых мероприятий для подготовки к ликвидации нам необходима минимальная господдержка, соответствующие расчёты прилагаются - это 1 миллиард 340 млн. грн. Если сравнить эти 35 шахт в 2014 году, то на эти шахты было потрачено 4,3 миллиарда средств, на их работу. Это первый вопрос, который просил бы рассмотреть.
Второй вопрос. Изменить название бюджетной программы. Сама программа, которую мы прошлый раз просили изменить, "Реструктуризация угольной и торфодобывающей промышлености" в части расходов на подготовку угледобывающих предприятий к ликвидации. То есть, мы просили изменить "Реструктуризация угольной и торфодобывающей промышлености" так, как оно и было в прошлой транскрипции, потому что данное название, которое заложено сейчас в Законе, оно позволяет финансировать только те предприятия, которые находятся в так называемой третьей группе, то есть в подготовке к ликвидации. А те, которые ликвидируются, там, где действуют водоотливы, это не предполагает финансирование данной программы.
Также продолжить финансирование капитального строительства, потому что в Закон о бюджете-2015 не включено строительство шахты, достройка шахты "Нововолынская № 10", которую мы рассматривали на прошлом заседании, когда мы от Министерства предлагали внести изменения.
Мы просим 355 миллионов, и в том числе на шахту "Нововолынскую № 10" 200 миллионов. Почему? Потому что в Волынской области остается три шахты, общая численность порядка 4 тысяч шахтеров. Две шахты из них – девятая и первая, - они практически отработали свои запасы и некуда переводить людей. Если не достроить… Там больше этот вопрос, конечно, социально-политический по данному региону.
И было бы очень важно – это мероприятие по передаче объектов социальной инфраструктуры. Потому что каждый из объектов, которые у нас остались, - это порядка 110 объектов, - шахтеры тратят 137 миллионов ежегодно денежных средств и занимаются тем, что не свойственно. Этим должны заниматься местные советы. На передачу этих объектов мы просим 125 миллионов. Четыре вопроса.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Євгенійович, можна зразу до вас одне просте питання? От ми зараз рішення, я думаю, приймемо по цьому питанню. Треба підтримати галузь, в цьому році це кошти набагато-набагато менші. Ми бачимо, які проблеми сьогодні існують у вугільній галузі. Ми розуміємо, що ми змушені імпортувати дуже дороге імпортне вугілля і тому подібне. Але скажіть, у вас є взаєморозуміння по цьому питанню з Мінфіном, з Кабінетом Міністрів? Чи ми його вперше розглядаємо, а в тих приміщеннях ще не розглядалося це?
ЗЮКОВ Ю.Є. Мы там были, когда была акция протеста, мы были с группой депутатов, с профсоюзами были у Премьер-министра, и он дал нам поручение разработать все наши предложения, чтобы мы могли пройти 2015 год с выплатой заработной платы ежемесячно, а не только в январе-декабре. Вот поэтому этот вопрос был, и поручение было дано Демчишину, Яресько, Минэкономики, всем министерствам и ведомствам для решения данного вопроса.
И еще хочу сказать, Николай Владимирович, мы посчитали все, и в теории получилось, что на сегодня мы добываем 700 тысяч рядового угля. Это порядка где-то 350-380 тысяч готовой угольной продукции. Но потребителями данного угля газовой группы является только два предприятия – это Углегорская ТЕС, которая входит в Центренерго. И группа станций, которая на Западе – Бурштын, Ладыжин, Добротвор, которые входят в «Західенерго».
Так вот, на сегодня, уже девятые сутки нет проезда, террористы разбивают Углегорку и шахты, которые добывали уголь в Луганской и в Донецкой области. Они остались практически без проезда, и без сбыта.
А раз нет сбыта, значит, нет реализации, нет реализации, значит, нет денежных средств, то есть практически, там нет источника.
По Львовско-Волынскому договорились с ДЕТЕКом. ДЕТЕК забирает их на свои станции, но этот уголь с Донбасса он не может взять, потому что у него есть свои производственные мощности: Павлоград, Доброполье и так далее.
То есть ситуация очень непростая, мало того, что мы не платим в том году…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрий Евгеньевич, нас не надо убеждать.
ЗЮКОВ Ю.Є. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми переконані, що вугільній галузі треба допомагати.
ЗЮКОВ Ю.Є. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене одне просте питання. Ми повинні прийняти, якесь рішення, яке покладемо на папір. І воно повинно відіграти якусь свою позитивну роль. Що у нас повинно бути? Звернення до Прем'єр-міністра, до Міністерства фінансів, до когось ще…
ЗЮКОВ Ю.Є. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По цих питання?
ЗЮКОВ Ю.Є. По цих питаннях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви цього від нас хочете?
ЗЮКОВ Ю.Є. Так, абсолютно вірно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тепер зрозумів, що ми хочемо і яке рішення прийняти. Члени Комітету, будь ласка.
КУЛІЧ В.П. Уточнение небольшое. Мы при рассмотрении бюджета переносили отдельной строкой поддержку достройки Волынской шахты. Это та же позиция или ? …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ж сама позиція. Тоді вона не була врахована в сесійній залі. Ви пам'ятаєте як голосувався бюджет.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Вікторія Войціцька, об'єднання "Самопоміч". У мене декілька питань, у тому числі і по "Нововолинській 10-й".
Ви зазначили суму в 355 мільйонів, яка необхідна для того, щоб її добудувати, правильно?
ЗЮКОВ Ю.Є. Нет! Мы туда обозначил 355 миллионов, это по пяти проектам. В том числе по Нововолынской – 200 миллионов. И 155 миллионов, там есть еще шахта Мельникова, шахта Степова на Львовщине. Ну и так далее.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Добре. От бачите, дякую, що ви мене виправили, тому що було б чудово, щоб перед нами щонайменше хоча б лежали цифри, щоб ми їх бачили і бачили обґрунтування. Це перше.
ЗЮКОВ Ю.Є. Мы прислали официально. Всё у вас, в Комитете.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Я перепрошую, напевно варто це робити трішки раніше, щоби секретаріат встиг відповідно надати цю інформацію. А друге питання. Знову повертаючись до Нововолинської. Скажіть, будь ласка, сьогоднішнє керівництво, яке є на шахті, скільки воно перебуває на посаді.
ЗЮКОВ Ю.Є. Керівництво… Це стосується фінансування?
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Ні, мені цікаво. Хто там в керівництві? Скільки він керує…
ЗЮКОВ Ю.Є. Директор шахты там находится, фамилия его Солод. Он, может быть год, может полтора. Я не могу точно сказать. Ну по крайней мере когда я пришел в Министерство, он уже работал директором.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Не 23 роки, ні?
ЗЮКОВ Ю.Є. Нет. Ну он где-то может быть год-полтора, не больше.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. І тоді останнє питання у мене до вас… Чи можете ви, будь ласка, чітко сформулювати, що ви хочете від Комітету.
ЗЮКОВ Ю.Є. Я хочу чтобы Комитет поддержал, то, что нам надо, чтобы прожить с этими 54 тысячами трудящихся, которые остались в угольном государственном секторе, для того чтобы цивилизованно закрыть 7 шахт, консервировать 5 шахт и 23 шахты вывести на безубыточный уровень, прошу минимальную господдержку.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Так, а що комітет має зробити?
ЗЮКОВ Ю.Є. Поддержать нас перед Министерством финансов.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Що ми зараз конкретно маємо підтримувати? Я просто хочу зрозуміти чим це регламентується, що конкретно ви від нас зараз чекаєте, в чому буде проявлятися наша підтримка чи непідтримка, чи зауваження?
ЗЮКОВ Ю.Є. Сейчас подготовили меморандум Комиссией по регулированию вопросов в угольной отрасли. Он создан по команде Премьер - министра. Значит, там наработанные вопросы, которые нужны угольщикам. Вот и сейчас первый заместитель Министра просит перераспределить и это надо утверждать и Кабинетом Министров, вернее, Комитетом, и профильным Комитетом для того, чтобы внесли изменения в Закон. Минфин, чтобы внес изменения в Закон на те суммы, которые они определили для работы отрасли. Мы обоснования своих предложений направили на Министерство финансов, на ваш Комитет и на бюджетный Комитет. Ну, просто мы тоже самое делали и, когда формировался Закон - 2015. Но эти вопросы не были учтены. На сегодня, еще хочу сказать, что в том году был секвестр миллиард 800 в конце года, вы знаете, это повлекло за собой, что убрали господдержку ноября и декабря. Мы ноябрь на сегодня выплатили собственными средствами. Декабрь не выплачен. Почему? Потому что у нас есть активы. У нас есть уголь, который отправили и сожгли. Миллиард нам должны это компания "Центрэнерго" и компания ДТЕК. Нам бы этих денег хватило…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юлій Якович.
ІОФФЕ Ю.Я. Уважаемые коллеги, как человек, имеющий некоторое отношение к угольной промышленности, я хочу сказать. Прежде всего, абсолютно согласится с Юрием Евгеньевичем и поддержать вас в этом плане. Я понимаю, какая там ситуация. Но мы должны, я зараз перекладу українською мовою, що він хотів сказати, для вас. (Шум у залі) Зараз, не переживайте, зараз. Я зрозумів.
Прикро те, що наш рідний Уряд не має згоди. І Міністерство просить у нас захисту від Міністерства фінансів. Там така ж сидить симпатична дівчинка, як ви, і він просить, а вони не можуть переконати її, що потрібно, бо буде погано, тому що прийшли вже ті шахтарі під Міністерство, і Міністр – там йому було дуже погано, коли живих шахтарів побачив. Не знаю, в НКРЕКП не приходили, ні? Приходили. (Загальна дискусія)
Тому, безумовно, ви абсолютно праві в тому плані, що є три суб'єкти законодавчої ініціативи – це Кабмін (по зміні бюджету), це кожен з народних депутатів і це Президент. Це правда. Але вони, після того як прийшли шахтарі і зрозуміли, що в Уряді їх не розуміють, вони просять в нас підтримки. Тепер ви зрозуміли, що вони хочуть? Вони просять захисту від Міністерства фінансів, от що вони хочуть. Я їх підтримую, я готовий проголосувати, якщо є такий документ. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлій Якович! Шановні колеги, дійсно, це питання треба розглядати зараз. Чому я про це кажу? Наші рішення будуть абсолютно неефективними, коли нам роздадуть проект змін до бюджету. Треба на сьогодні починати працювати, в тому числі депутатам нашого Комітету, з відповідними міністерствами на етапі формування. Коли вони сформують, коли збалансують, вибачте, МВФ, з яким зараз йде робота, буде у нас секвестр чи буде у нас збільшення дефіциту бюджету? Ми розуміємо, що у нас буде. Тому зараз треба намагатися це зробити для галузі. Тому що, коли прийде проект змін нам за день до голосування, ми нічого вже не зробимо. Ми тоді прийняли абсолютно правильне рішення: і по Волині, і по інших питаннях і так далі.
Це неможливо було зробити, технологічно неможливо. Тому от я б сформулював пропозицію по цьому питанню. У нас є голова підкомітету пан Бондар, доручити йому з його підкомітетом підключити всіх бажаючих, терміново відпрацювати пропозиції Міністерства, і з ними звернутися до Уряду, щоб їх врахували на даному етапі в Мінфіні, тому що Мінфін зараз балансує своє і цих пропозицій не буде потім. Я правильно говорю чи ні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 відсотків добавить. Ігор Степанович, будь ласка.
НАСАЛИК І. С. Хвилинку, шановні, пане Лопушанський. Коротко, про що йде мова. Йде за 35 державних шахт. З цих 35 державних шахт - 23 рентабельні і працюють. 8 - середні, які ще можуть працювати, а 7 - які треба закривати. Але закрити в один день не можуть. Для того, щоб їх закрили, треба попередити людей і на це треба відповідні кошти. І тому сьогодні прийшов Міністр: я розумію, що в мене в галузі, що з тими коштами, які виділили - мільярд 200, я собі раду не дам. Тому виділіть ще 200, мова йшла про 250-300 додаткових мільйонів, щоб зберегти цю галузь, бо в цій галузі працює 54 тисячі людей. Ми її зберігаємо чи ні. Це перше.
ЗЮКОВ Ю.Є. Миллиард 340 – господдержка, дополнительно. Выделили на отрасль в этом году, выделили по двум программам, выделили миллиард 500, это выделили миллиард 200 на реструктуризацию, на закрытие хватает вполне, и выделили на горноспасателей, на те отряды, которые выезжают, не дай Бог, на аварию. Все. Других программ не предусмотрели.
НАСАЛИК І. С. Можна я завершу, шановні друзі? Хай підкомітет виробить ту суму, яка необхідна мінімальна, бо розуміємо, який в нас бюджет і винесе на Комітет для того, щоб ми її розглянули. Це перша частина питання.
І друге. Я вважаю, що ті шахти, які залишися в зоні АТО, які працюють, ми повинні їм дати підтримку. Сталося так, що я все-таки зустрівся в Донецьку з представником, який, очолює енергетичну галузь. І є можливість постачати зараз і з Донецька і з тих місць, де находиться вугілля, яке на сьогоднішній день необхідне Україні. Вартість цього вугілля десь в межах 1200 те, що і передбачено було… Можна я завершу, Юрій Якович? Бо це в дійсності важлива тематика. Я мав змогу там зустрітися і з представниками залізниці, яка може повною мірою забезпечувати, і дослівно, отримав відповідь, що в повній мірі можуть забезпечити.
Тому, я все-таки вважаю, що наш Комітет повинен розглянути, тому що позиція затримується. От я був біля шахти Юхима Леонідовича 7 днів назад, там як бабахнуло, то ворота знесло повністю. Але вони працюють і постачають. Але якщо шахтарям не дати зараз, от я звертаюся до всіх. Якщо на сьогоднішній день шахтарям не заплатити за вугілля, а їм уже не платять протягом півроку, то куди вони підуть для того, щоб забезпечити свою сім'ю? От дайте собі відповідь на це запитання. Бо я там був, там йде, Юхим Леонідович знає, "Оплот" - це така передача і там іде інформація кожен день рядками, що запрошуємо добровольців, запрошуємо добровольців по районам.. Якщо ми не дамо шахтарям зараз за їхню роботу коштів, вони підуть абсолютно в іншому напрямку. І тому дуже хотілося б, щоб Комітет, я розумію, що зараз часу немає, але активно включився в ту роботу, щоб ми вугілля із зони АТО отримували на територію України. В мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Михайлович і будемо завершувати. Будь ласка.
РЯБЧИН О.М. Да, я, попробую очень быстро. Действительно нужно поддержать шахтеров, мы не хотим, чтобы было очень много шахтерских бунтов, люди сюда приезжают и пока что предупреждают. Давайте реагировать на эти предупреждения, это не такие большие суммы, которые бы выделялись на эту отрасль, как я знаю, раньше выделялось 14,5 миллиардов, потом хотели срезать до 4,5, потом фактически там в ноль вышли. Поэтому, давайте, если эти вопросы уже больше не возникнут в этом году, давайте это будет последнее то, что мы поддержим и уже больше, как бы, вопрос не решаем и просьба підготовить, действительно, те позиции, которые снимут социальное напряжение в этом году. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Євгенович... Порівнюйте цифри (Не чути)
ЗЮКОВ Ю.Є. Все цифры записаны в меморандуме. Отдаю прямо с папкой. Там все то, что надо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в "Різному" ще 2 питання.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Можна коротку пропозицію?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, будь ласка.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Я вважаю, що в недалекій перспективі бажано б на засіданні Комітету розглянути взагалі ситуацію і модель вугільної галузі в Україні у зв'язку з подіями, які відбуваються, що у нас відпадає, що відрізається, що ми можемо використовувати, який потенціал теплових станцій, який потенціал у нас по вугіллю, по яким маркам і як все це можна збалансувати в 2015-2016 роках. Ну, щоб ми працювали якось неупереджено.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. В рамках того є, Коаліційною угодою визначено, що в нас всі шахти підлягають продажу або ліквідації. Чи йде якась робота в цьому напрямку? Чи йде оцінка шахт, щоб їх можна було продавати? В тому числі можна оцінювати і продавати цю ж десяту шахту. Я думаю, що знайдеться багато власників, які можуть вкласти значно менше і буде значно ефективніше навіть працювати.
ЗЮКОВ Ю.Є. Я отвечу. Мы сейчас готовим пакет документов по четырем шахтам Львовского региона, по двум шахтам Волынского, продолжается работа по остальным. Почему взяли тот район, потому что он на сегодня как бы безопасный. На 1 июня будут готовы все документы по всей группе шахт на приватизацию.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Шановні колеги, в "Різному" ще 2 питання залишається.
Перше. Я просив би звернути увагу членів Комітету на законопроект про ліцензування певних видів господарської діяльності (реєстраційний № 0934). Він знаходиться на стадії підготовки таблиці до другого читання. По тій інформації, що ми маємо, значну кількість видів діяльності звільняють від ліцензування, зокрема, нас дуже хвилює і ми не можемо, щоб це не ліцензувалось, використання ядерної енергії, транспортування нафти, постачання природного газу, зберігання природного газу. Тому, я просив би щоб у фракціях при обговоренні даного законопроекту, в мене таблиці ще немає, вона скоро з'явиться, звернули на це увагу, тому що ми будемо мати проблему.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я на сайті переглядав, це те, що зареєстровано на сайті на 0934, то всі оці питання є…
ГОЛОВУЮЧИЙ. В першому читанні є.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Вони всі є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу звернути увагу на таблицю. Ми рекомендували в першому читанні і він підтвердив це, ліцензування цих видів діяльності. А зараз готується вже таблиця.
Наступне питання. Проект порядку денного на наступне засідання, яке відбудеться 11 лютого 2015 року. Зауваження? Немає. Ну, будь ласка, доповнюйте.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги, я хочу дати коротку інформацію. Ви пам'ятаєте, що декілька засідань тому у нас на засідання виносилось питання проекту Закону №1313 по енергетичній модернізації і ми домовились, був пакет мій, який я вніс, і був пакет Ляшка і робочої групи. Ми домовились про те, що ми працюємо разом, напрацюємо один варіант і 2 відзиваємо, потім вносимо. Потім в процесі нашої спільної роботи, ми дійсно достатньо ефективно і багато працювали. Було прийнято таке рішення, щоб базою зробити проект закону №1313 для того, щоб не гальмувати процес. Всі позиції, всі нюанси, які у нас були, які були передбачені в моїх законопроектах, всі попали на платформу №1313 і кардинально його переробили.
Більше того, ми фактично підписали Угоду по поправкам від всієї групи авторів до другого читання, якщо в першому читанні цей законопроект буде проголосований. Тому, я просто хочу, щоб ви всі знали, що ситуація узгоджена, база №1313. Всі правки внесені, є єдина, позиція …
ГОЛОВУЮЧИЙ. №1313 – це Ляшка.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Це - Ляшка. Тобто він, базовий і він узгоджений, як основний проект Закону. Це позиція номер 1 для інформації і, якщо дозволите, Микола Володимирович, 2 пропозиції короткі.
Різні експертні групи звертаються, різні компанії, різні міжнародні організації по проблематиці видобутку газу по собівартості, по податкам і так далі, і тому подібне. І є така пропозиція: провести круглий стіл, щоб цей круглий стіл проходив на базі парламентського комітету, а не в торгових палатах на стороні для того, щоб подивитися моделі, подивитися реальні цифри, послухати аргументи, щоб ми володіли ситуацією. Перша позиція – це по видобуванню газу і нафти. А друге, якщо не заперечуєте, в контексті Закону «Про ринок газу», над яким активно працює Кабінет Міністрів разом з "Нафтогазом" - це про реформування газотранспортної системи України. Тому що, навіть проблематика, по підключенню до газових мереж - це проблема «облгазів», які теж повинні бути врегульовані, якби в цьому загальному комплексі. Тому, я пропоную, якщо немає заперечення, організувати і провести 2 «круглих стола». Я беру на себе, як перший заступник Голови Комітету, організацію. Ми всіх вас проінформуємо для того, щоб ви були в темі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Михайлівна.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Є питання щодо цього «круглого столу». Я також спілкувалася відповідно з представниками ринку газодобувного і я просила їх. На жаль, тільки декілька надали на сьогоднішній день інформацію щодо їх планів, тобто робочих програм на 2015 рік щодо показників по видобутку. Я також їх просила, щоби була надана інформація, модель, де б вони показали, які би були показники, якщо б рента у нас була на рівні 28 відсотків, 35 відсотків і відповідно поточний рівень. Тобто, в розмові із компаніями, які ми будемо запрошувати варто було б, щоб вони зробили свою домашню роботу і прийшли вже з конкретними цифрами, і, щоб ми могли наприкінці зробити загальну таку аналітику для того, щоб потім мати можливість відстоювати ті чи інші позиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сформулюємо спільно вимоги і запросимо тих, хто виконає домашнє завдання.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція по цьому питанню. 18 лютого у нас запланований «круглий стіл» по дискусії по реформуванню енергетичного сектору разом з американською Торгівельною палатою. Цей захід уже існує. Давайте на нього запросимо представників, підготуємо, і всі разом проведемо дискусію. Вони приведуть всіх міжнародників на цю дискусію, ми притягнемо всіх фахівців, разом вже подискутуємо, чого будемо двічі збиратися, одна проблематика, друга… Американська Торгівельна палата буде, в першу чергу, говорити про ринок газу, я в цьому переконаний - це буде основна тематика. І не будемо засідати двічі.
Отже, завершуємо? Є питання ще?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, останнє питання, хочу з вами порадитися. По енергетичній стратегії. Наші донори, які нам допомагали в цьому питанні просять, щоб ми провели відповідно першу дискусію з цього питання зі своєю точкою зору і так далі на 26 лютого – це четвер, це сесійний тиждень. Це перше питання.
Питання друге. Ми можемо перенести засідання на поза сесійний тиждень і тоді не буде депутатів, це я вам гарантую.
На сьогодні я дуже задоволений такою явкою, приємно всіх бачити, тому я вам дуже дякую за сьогоднішню роботу. До наступної зустрічі.