СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
16 березня 2016 року
Веде засідання Перший заступник голови Комітету
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція, поки народні депутати збираються до повного кворуму, розпочати нашу роботу, розпочати обговорення, а потім голосувати, коли у нас буде кворум. Не буде заперечень? Тоді я би хотів розпочати з двох позитивних таких моментів. У нас вчора була іменинниця Наталія Кацер-Бучковська. Я хотів би від імені комітету, від імені народних депутатів, від імені колег, Наташенька, щиро привітати з днем народження, побажати добра, здоров'я, радості, успіху і великої, великої енергії і загальнодержавної… (Оплески)
І є ще одна приємна… є ще одна приємна процедура, ми її давно не можемо виконати, у нас є Почесна грамота Верховної Ради України, нагороджується Вдовенко Віталій Григорович. Дозвольте, Віталій Григорович… (Оплески) І до грамоти навіть медаль. Успіху і всього найкращого. Вітаємо.
Так. Я так розумію, що поступила пропозиція розпочати наше засідання з п'ятого питання. Це рекомендації комітетських слухань по стабілізації ситуації у вугільній галузі та перспективи її розвитку до 2020 року, так?
Тоді давайте розпочнемо з цього. Народні депутати підійдуть, ми потім повернемося до першого питання. Пане Михайло, будь ласка.
БОНДАР М.Л. Дякую. Шановні колеги, вашій увазі запропоновані рекомендації проведених 9 лютого цього року комітетських слухань щодо стабілізації ситуації у вугільній галузі та перспективи її розвитку до 2020 року.
Це зведений та опрацьований нашими фахівцями документ, який включає в себе пропозиції, що були озвучені учасниками безпосередньо на слуханнях, а також направлені нам за результатами обговорень.
Зазначу, що в процесі опрацювання деякі пропозиції були відхилені як такі, що повторюються за змістом або суперечать вже схваленим. Члени комітету направляли свої пропозиції, які були враховані, колеги Артура Мартовецького як раз. Прошу підтримати та направити рекомендації відповідним органам державної влади.
Дякую. Рекомендації роздані всі. Всі ознайомлені з ними.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую.
Будь ласка, шановні колеги, які є запитання до доповідача? Немає.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Підтримати пропозицію доповідача.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бажаючі виступити? Олексій Рябчин, будь ласка.
РЯБЧИН О.М. Дякую за якісно підготовлені рекомендації.
Я хотів би стосовно пункту 1.3 - створити міжвідомчу робочу групу для вирішення питань мінімізації соціальних ризиків внаслідок вивільнення працівників вугільної галузі на рівні Кабміну із залученням певних органів та народних депутатів. Я хочу просто публічно заявити, що я хотів би приймати участь в цій групі. Я думаю, що багато колег долучаться. Існують певні проблеми координації між міністерством, між народними депутатами, між органами виконавчої влади. Давайте створимо цю групу, тому що, ну, це одне з нагальніших питань у вугільній галузі: що ми будемо робити з людьми, які там звільняються? Тому я хотів би долучитися до цієї групи, щоб міністерство запросило мене та інших депутатів і повідомляло, коли ця група буде створена. Дякую.
БОНДАР М.Л. Обов'язково ми розішлемо всім запрошення, хто бажає в ступити в цю групу, і міністерствам, і народним депутатам і будемо раді бачити кожного народного депутата в цій групі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ще є бажаючі висловитися, можливо, побажання якісь? Немає.
Тоді хто за те, щоб затвердити рекомендації комітетських слухань, члени комітету, прошу проголосувати. Хто "проти"? "Утримався"? Один утримався. Дякую. Рішення прийнято.
Так, переходимо до основного порядку денного. Проект Закону про внесення змін до Закону України про електроенергетику (щодо покращення становища споживачів електричної енергії) (реєстраційний номер 3774). Народний депутат Бублик, він у нас тут є присутній сьогодні. Будь ласка.
БУБЛИК Ю.В. Шановні колеги. Поданим мною законопроектом пропонується внести зміни до статті 24 Закону України "Про електроенергетику", згідно з якими електропостачальник може обмежувати електропостачання або припиняти електропостачання лише у разі, якщо розмір неповної оплати спожитої електричної енергії перевищує 6-місячні розміри виплати, визначених виходячи з відповідних нормативів споживання електричної енергії та тарифів, які діють на день обмеження надання електричної енергії.
Також пропонується встановити заборону на припинення постачання електричної енергії в зимовий час для споживачів, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення.
Пропонується внести відповідні зміни до Закону України "Про електроенергетику", суть яких полягає у встановленні нижньої межі заборгованості по оплаті спожитої електричної енергії для набуття прав електропостачальнику обмежувати чи припиняти електропостачання споживачу у разі неповної оплати спожитої електричної енергії.
Виходячи зі змісту статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, можна визначити, що саме держава має зобов'язання перед своїми громадянами щодо захисту їх життя та здоров'я, крім того, держава є гарантом захисту інтересів і потреб тих споживачів, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення.
Таким чином, проблема може бути вирішена лише наданням гарантій споживачам електричної енергії шляхом встановлення максимальних меж заборгованості за спожиту електроенергію та заборони припинення електропостачання незахищеним верствам населенням.
Законопроект розроблено з метою вдосконалення правовідносин між споживачами та постачальниками електричної енергії з позиції встановлення гарантій захисту життя і здоров'я громадянина. Прийняття закону сприятиме встановленню гарантій з боку держави щодо покращання становища споживачів електричної енергії.
Щодо зауважень Головного науково-експертного управління, я хочу звернути увагу на те, що в законопроекті передбачається саме відтермінування відключення споживача від електромережі, а не зменшення боргу чи взагалі його списання, прощення. Тому реалізація положень законопроекту не вплине на рівень розрахунків за спожиту електроенергію, тому що цим законом не відміняються щомісячні платежі за спожиту електроенергію. Крім того, за несплату вчасно спожиту електроенергію потрібно буде платити більшу суму з урахуванням штрафних санкцій, що, навпаки, покращить фінансово-економічний стан постачальників та виробників електроенергії, на їх рахунка будуть вже більші суми, ніж за фактично спожиту електроенергію.
На зауваження ГНЕУ про те, що запропоновані в проекті зміни не в повній мірі узгоджується частиною 9 статті 26 Закону, згідно з якою, за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання дорівнює екологічній …… або повністю його припинити у разі відсутності такої, при цьому відповідні зміни до зазначеної статті у проекті не передбачені. Зазначаю, що ця норма не прямої дії, яка стосується факту припинення чи не припинення постачання електроенергії, це є додаткова умова для електропостачальної організації, при якому припинення постачання електроенергії при повній оплаті послуг все ж таки відбудеться, але не пізніше, але пізніше на 6 місяців.
Також норма законопроекту не потребує узгодження із іншими статтями закону, тому що це не пільга, яка передбачає відшкодування з інших джерел, а тільки відстрочення фактів відключення електроенергії, при якому кошти все рівно поступлять на рахунок електропостачальної організації чи вчасно, чи з запізненням, але вже в збільшеному розмірі, за рахунок пені невиконаних зобов'язань, тому і компенсаторів у законодавчих актах передбачати не потрібно, як зазначають спеціалісти ГНЕУ.
З цього питання, думаю, навіть можна звернутися до антикорупційного бюро з питанням про те, яким чином у керівника ГНЕУ та його спеціаліста при відтермінуванні відключення електроенергії споживача, а ні при прощені чи зменшенні боргу вийшла необхідність у компенсаторах імовірних витрат постачальника електроенергії з Державного бюджету і це притому, що суми за спожиту електроенергію на рахунок постачальника поступлять у збільшеному на пеню розмірів. Виходить, що в разі на рахунок постачальника поступить втричі збільшена сума, а саме сума за спожиту електроенергію, сума пені в разі заборгованості і третя сума – сума компенсації з Державного бюджету, що є абсурдним.
Але навіщо, за що держава при такому розкладі заборгувала? Пропозиція заборонити припиняти постачання електричної енергії в зимовий час для споживачів, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення, виникла з досвіду європейських держав та директив євроспільноти, згідно з якими країни-члени повинні створити відповідні та ефективні механізми для регулювання контролю та прозорості, щоб уникнути будь-якого зловживання домінуючої…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович, я вибачаюсь. Можна ще в рамках максимум 1 хвилини, добре?
БУБЛИК Ю.В. Добре, тоді я своїми словами закінчу.
Цей законопроект пропонує внести зміни до статті 24, в якій цими змінами пропонується надати відстрочку споживачам на сплату за спожиту електроенергію, вірніше, не відстрочку, а заборону відключення за спожиту електроенергію.
І друга позиція: заборонити соціально незахищеним верствам населення відключати від електропостачання у зимовий період. Такою нормою більше півмільйона французів у Франції захищені. Оскільки ми йдемо в Європу, тому і нам потрібно такі соціальні речі впроваджувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович, дякую.
Лев Теофілович Підлісецький, будь ласка.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ну, я хотів би додати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Хотів би додати. Дійсно, даним законопроектом передбачається насправді дві норми. Перша – це… і одна, і друга стосуються статті 24, в якій передбачено можливість енергопостачальної компанії зменшувати до затвердженої броні постачання електроенергії або і за відсутності такої броні повністю припиняти електропостачання. Автор законопроекту запропонував передбачити, що це зменшення або припинення може застосовуватися після… у випадку 6-місячної прострочки оплати, що, в принципі, можливо, має… може мати сенс. Я не знаю, чи може бути 6 місяців, може, все ж таки це, може, трохи забагато. Я думаю, може, якщо вже шукати якийсь компроміс і таке йти, можливо, це треба передбачати якусь меншу кількість місяців, може, 3, наприклад.
І друге питання – це забороняється припиняти постачання електричної енергії в зимовий період для малозабезпечених споживачів і незахищених, соціально незахищених. Правда, ця вже норма, знову ж таки, якщо ми визначимо лише в зимовий період… Тобто це де-факто є 3-місячне, також, можливо, 3-місячне відтермінування.
Є заключення і міністерства, і ГНЕУ, що це не корелюється з Законом "Про ринок електроенергії" в частині забезпечення сталого функціонування ринку і здійснення забезпечення системи розрахунків. Але я думаю, що, враховуючи сьогоднішню ситуацію, в принципі, можна це прийняти за основу з доопрацюванням до другого читання, де передбачити там трьохмісячний період як на одне і на друге
БУБЛИК Ю.В. Погоджуюсь.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я, до речі, хотів би сказати, буквально минулого тижня був з парламентською делегацією в Литві і питав в них: чи в них є якісь законодавчі обмеження щодо відключення споживачів? Вони сказали, жодних обмежень в них немає, але вони ні разу ще не відключали. Тобто вони знаходять, як на рівні в переговорному процесі, знаходять можливість як вийти на якусь взаємну домовленості, щоби... до відключення. Тобто, ну, це вже питання енергопостачальної компанії.
У нас компанія, мабуть, не настільки є такі людяні і ідуть на такі поступки. Я думаю, що таке відтермінування, не скасування зобов'язань, а відтермінування, встановлення трьохмісячного бар'єру якогось такого захисного, можливо, має логіку.
Є заключення Комітету економічної політики Іванчука про підтримку в першому читанні. Я думаю, що можна в першому читанні прийняти.... підтримати з доопрацюванням до другого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Позиція міністерства, будь ласка, Олег Дмитрович Светелік заступник міністра.
СВЕТЕЛІК О.Д. Якщо можна, два таких, я би сказав, застереження.
Перше, що нас турбує, это экологичная бронь. Экологичная бронь, она не для отключения. Экологическая бронь у нас закадывалась на законодательном уровне для того, чтобы было финансирование из бюджетов. То есть мы экологическую бронь никогда не отключаем, если она правильно оформлена. Вот просто, вот чтобы мы не попали в такой законодательный казус. Если мы говорим, что экологическая бронь устанавливается обязательно с определением источника финансирования, то ни о каком отключении речь не может идти, это раз.
И второе, волнует население вот то, что мы сейчас говорим, шестимесячный срок, население у нас и так стимулировано для оплаты, чем больше он потребляет электроэнергии, тем больший тариф накладывается на население. То есть за месяц это будет одна плата, там 150 киловатт часов он если потребил, за 2 месяца – будет выше, за 3… То есть градация идет и повышается все время тариф. Нас беспокоит то, что мы можем по населению два раза ударить. Мы 6 месяцев не будем ему напоминать о себе, а облэнерго могут и сознательно это делать. Растет тариф. Вот то, что мы говорим. Мы на самом деле не отключаем население, а чем больше он потребляет, тем больше, тем по большему тарифу он будет оплачивать. Каждый месяц не фиксируется объем. Понимаете, в чем дело? Если бы мы каждый месяц фиксировали объем потребления по бытовому – это касается только населения, - если бы было зафиксировано, сколько он потребил каждый месяц, тогда да, никакого опасения нет. А так, за 6 месяцев накапливается сумма – и применяется больший тариф. Это опасно.
Поэтому я бы тоже поддержал принятие в первом чтении, но доработать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я хотів би поправити, якщо можна. Ну, там не йде мова, що фіксувати на 6 місяців. Ні, це є 3, там, 3, чи 6, чи 3, скажімо, в кінцевому варіанті якщо ми поправимо, 3-місячні заборгованості допускаються. Тобто ти маєш цих 100 кіловатт з мінімальним тарифом, раз не заплатив, другий раз не заплатив, третій раз не заплатив – і тоді вже виникає підстава в енергопостачальної компанії припинити поставку. Тобто це не є множення 100 на три рази.
СВЕТЕЛІК О.Д. Я розумію. Але… Вот до нас очень много есть обращений, когда население, житель говорит: "Я не заплатил за полгода, за 6 месяцев. Я в январе потребил столько, в феврале – столько, в этом…", - и раскладывает помесячно, сколько он потребил, сколько он должен заплатить. А мы ему говорим: "Нет, ты за полгода потребил больше миллиона киловатт-часов, поэтому тариф у тебя будет самый высокий", - то, что мы говорили тогда, для богатых. И мы ему выставляем за 6 месяцев по завышенному тарифу. Вот это волнует, мы ударим по тем потребителям, которые немного потребляют.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Дмитрович, добре, зрозуміло.
Наталія Володимирівна, будь ласка.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Доброго дня, колеги. Насправді я абсолютно погоджуюся з паном заступником міністра стосовно того, що це ще може мати гірший ефект на населення, ніж те, що ми не будемо приймати, по-перше, цей законопроект з огляду на підвищення тарифів при збільшеному споживанні. Це дуже сильний аргумент стосовно неприйняття цього законопроекту навіть в першому читанні.
І другий аргумент є те, що ми все ж таки повинні якимось чином систематизувати роботу і захист соціально незахищених верств, для цього є цільова програма субсидіювання і, власне, перший її етап і другий етап, яка повинна бути монетизація даних субсидій, і вирішувати проблему виключно по напрямку соціального забезпечення і захисту громадян через субсидіювання, а не придумувати ще якісь додаткові механізми. Тобто цим ми можемо тільки ще більш заплутати і ще погіршити ситуацію, яка і так є на даний момент поганою ситуацією з платіжної дисципліною за електроенергію. Тому я не буду підтримувати цей законопроект в першому читанні і також рекомендую колегам задуматись над тим, на скільки ми будемо вирішувати неринковими методами ринкові відносини на ринку електроенергії, навіть в тому ключі, що ми зараз хочемо приймати Закон "Про ринок електроенергії", реформувати його, відмовлятися від різних неринкових механізмів таких, як роз……ювання, я думаю, що це не той метод, яким ми повинні лікувати цю проблему.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.
Ігор Степанович, будь ласка.
НАСАЛИК І.С. Здається, що легше ввести закон про безоплатну медицину, оскільки вона гарантована Конституцією України, чим ввести цей закон, бо він поки що не гарантований нічим, а є загальна, скажімо, в нас Закон "Про ринок електроенергії". Я не про це. Коли ви говорите про екологічну бронь, вона завжди була, вона ніколи не була відсутня, тому що непостачання електроенергії на броньовані екологічні підприємства може привести взагалі до екологічної катастрофи, це хімічні підприємства, де хлор і все інше.
Повністю підтримую колегу іменинницю про те, що у нас категорія визначена і для цього є субсидії, які платяться категоріям людей, які не в стані оплачувати електроенергію. Якщо ви говорите "малозабезпечені", то на сьогоднішній день є депутати Верховної Ради тоже малозабезпечені, бо 4 тисячі 300 гривень, які вони отримують, то також їх треба ставити в цю категорію. Якщо є вона, то, будь ласка, визначіть її.
Друге. Якщо ви визначаєте і хай цей би закон увійшов в загальну дію, то ви найдіть компенсаторні характеристики для обленерго, бо "Укренерго" їх не буде питати: "Будь ласка, от ми видали закон, а чим компенсувати будете цю систему?". Тобто якщо вже виводити таку систему в дію, то ви повинні розробити систему компенсаторну, бо не можемо в магазині видавати хліб, якщо за цей хліб ніхто там, чи буде платити через 6 місяців, підприємство просто зупиниться.
І на завершення. Я хочу сказати, що взагалі електроенергія, першими у нас завжди були розрахунки, якщо хтось пам'ятає, у 1997-1998 роки у нас взагалі за електроенергію розраховувалися векселями під 5-10 відсотків, оскільки електроенергія не була товаром, хто пам'ятає той період. То от після того ми все-таки встановили закон, що електроенергія є товаром, і просто такий відпуск нікуди, ну це також не зрозуміло. Тому пропоную авторам законопроекту, які є, все-таки розробіть компенсаторну характеристику, закладіть їх чи в бюджет, чи окрему складову, тоді можна говорити про дію цього закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, члени комітету, хто хоче… Секундочку, Юрій Васильович. Члени комітету, хто хоче ще висловитись? Ольга, будь ласка.
Ну, будь ласка, Ігор Віталійович.
КОНОНЕНКО І.В. Буквально два слова, я просто хочу сказати, що цей законопроект не узгоджується з принципами державної політики, в електроенергетиці це стаття 5 Закону "Про електроенергетику" і протирічить статті 26 того самого закону. Тому, якщо ми навіть його приймаємо, ми або маємо вносити зміни до цих двох статей, або ми закладаємо підстави для судових позовів і все одно питання не вирішуємо. Тому я також погоджуюсь з колегами і пропоную цей закон відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Валентинівна.
БЄЛЬКОВА О.В. Ну, насправді, у мене майже ті самі аргументи, що і у моїх колег, але я хотіла би звернути увагу ще на фактично таке, що у цьому законі ніяким чином не… або запропонованому законопроекті ніяким чином не зачіпається от подальша цепочка всіх можливих розрахунків. Скажіть, будь ласка, а на 6 місяців можна буде відтермінувати оплату за вугілля, за газ там, де це потрібно буде для вироблення електроенергії? Тобто я не розумію, як Верховна Рада у сьогоднішніх умовах, взагалі в цьому стані на ринку енергетики може пропонувати от просто перший крок, не говорячи про те, що буде далі з усіма іншими підприємствами. Крім того, визначення самого споживача воно так, а підприємства також будуть потім не платити 6 місяців чи ми тільки громадянам дозволяємо? Чому ми ставимо їх у пріоритет? Чому ми не визначаємо, які саме споживачі сьогодні мають визнаватися такими, які можуть не платити, а яким ми не дозволяємо цього робити? Мені здається, що, хоча ми підтримуємо колегу в його намаганні забезпечити соціальний захист громадянам. Як сказала пані Наталя, є інші механізми, будь ласка, нехай громадяни сьогодні подаються на субсидії адресні і там буде видно чи взагалі їм потрібний той чи інший певний обсяг такої, ну, які вони споживають і чи це доцільно фінансувати їх, в тому числі за рахунок відтермінування оплати, бо все одно це вартість капіталу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Члени комітету. Юрій Васильович, ви хотіли щось казати.
ЧИЖМАРЬ Ю.В. Ну, я, насправді, підтримую своїх колег. Дійсно в державі може бути єдина система підтримки соціально захищених верств населення по оплаті комунальних послуг, це субсидії, створювати додаткові форми немає необхідності, тому що ми тільки заплутуємо саму систему надання пільг, створюємо можливість для корупції, а так само, ну, реально просто порушуємо той порядок, який ми хочемо вибудовувати.
Інше питання. Створити умови для підвищення доходів громадян, інше питання, аналіз цін, щоб вони були більш економічно обґрунтовані, щоб люди могли їх сплачувати. Це вже інше питання. Але єдина система – це є субсидія, вона притаманна для багатьох країн і в Україні. Тому я так само не підтримую даний законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
БУБЛИК Ю.В. Шановні колеги, передумовою для підготовки цього законопроекту були звернення громадян і кожен з вас як і я, сподіваюся, періодично проводить прийом громадян, слухає людські біди. От я наведу декілька прикладів.
На зимовий період діти забирають батька із села у місто. Повесні приїздять до сільської хати, електроенергія відключена. Ну, тому що пройшло 3 місяці, не подавалися… нічого не платилося, при заборгованості, там, у 5 гривень або взагалі відсутність такої заборгованості. Їдуть в обленерго, намагаються вирішити цю проблему, потрібно сплатити більше тисячі гривень, щоб бригада виїхала і підключила знову.
Інший приклад. Десь збій в програмі пройшов, показав борг в розмірі 100 гривень в одного домогосподарства, в одній родині, приходять з роботи, також відключене домогосподарство від електроенергії. 3-4 дні їздять по обленерго, з'ясовують ситуацію, потім знову обленерго вимушує їх заплатити за підключення цієї електроенергії. І таких випадків дуже багато.
Щодо компенсації за спожиту електроенергію, то немає тут… нічого тут не потрібно закладати, ніякої компенсації з державного бюджету, тому що мова не йде про відстрочку платежів. Мова йде про відстрочку, гарантія невідключення від електроспоживання. Якщо вчасно не заплачено, включається механізм накопичення, потім штрафи, пені і так далі. Тобто ці речі мотивують до своєчасних платежів. Але бувають отакі випадки, на які я… таких прикладів дуже багато.
Більше того, щодо невідключення в зимовий період, ну, чому українці гірше французів. коли у Франції півмільйона французів захищені цією нормою? Так, немає в них можливості заплатити, але в зимовий період енергопостачальницька організація їх не має права відключити.
Тому, оскільки всіх нас вибирали українці, а не олігархи, ми повинні захищати інтереси українців, а не інтереси електропостачальницьких контор. Дякую за увагу. Прошу підтримати. Прошу допустити до зали в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Лев Теофілович, будь ласка.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я вибачаюся, що затримую всіх.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте в межах хвилини, добре?
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Так, так, не більше.
Я просто, мабуть, перший раз в історії засідання комітету відстоюю якісь неринкові правила на ринку, якісь неліберальні правила. Але, як на мій погляд, просто, оскільки… і це, власне, пан Бублик зараз сказав ще раз, що не йде мова про стимулювання неоплати, йде мова про захист від випадкового відключення. Ну, ти щось не встиг заплатити – і тобі прийшли і обрізали це. Тобто це якийсь певний такий мінімальний захист, який ти за це, насправді, більше заплатиш, оскільки тобі штрафні санкції нарахують, якщо є в договорі. Тобто ми стимулюємо людей платити, але даємо якийсь мінімальний захист там на три місяці. Навіть в банках, банки йдуть на якісь там податкові канікули, якісь там допускаються, там два місяці неоплати. Я думаю, що в тому нічого такого критичного немає. Я не бачу тут якусь велику глобальну проблему, якщо ми це... Єдине при умові, якщо ми шість поміняємо на три до другого читання.
БУБЛИК Ю.В. Погоджуюсь.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Тому варіант: або відправити автору на доопрацювання, щоби поміняти, власне, цих шість на три, або приймати за основу, а потім міняти на три. Я не бачу тут великої проблеми і не думаю, що це величезне втручання в якісь ринкові механізми взаємостосунків постачальника та споживача.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Якщо дозволите, в мене є дві позиції, про які я хотів би сказати. Ну дивіться, у нас ринок електричної енергії сьогодні загальна сума неплатежів практично, якщо я не помиляюсь, підходить десь під 30 мільярдів. Тобто сума відстрочених платежів, про які ми зараз тут дебатуємо, вона уже 30 мільярдів. Тільки по "Енергоатому" у нас сума недоплати енергоринку складає більше 11 мільярдів. Тобто ми вже знаходимося в такому стані, в якому може бути, ну, в будь-яку там хвилину, годину певний енергетичний колапс, ну, це перша позиція. І я думаю, що такі речі треба враховувати.
Але друга позиція, на мій погляд, є ще більш важливою. Якщо ми приймаємо з вами Закон про ринок електричної енергії, який ми повинні з вами прийняти, то Закон про електроенергетику, він втрачає чинність, тобто ми починаємо зараз вдосконалювати законопроект, який, по великому рахунку, ми протягом там якогось короткого періоду повинні взагалі, ну, з порядку денного зняти і перейти абсолютно в іншу систему ринкових взаємовідносин.
Я підтримую норму, яка у Юрія Васильовича прозвучала, тут можуть бути такі нюанси, Але можливо, Юрій Васильович, давайте ми попробуємо сконцентруватися, щоб це раціональне зерно імплементувати в Закон про ринок електричної енергії, який, я так сподіваюсь, ми проголосуємо у першому читанні. А між першим і другим читанням ми б могли цю норму подумати, як її правильно в рамках ринкових інструментів і діючої системи субсидій чи монетизації у майбутньому субсидій можна було б імплементувати. А в цій сьогоднішній версії фактично ми вдосконалюємо законопроект, який ми хочемо завтра з вами в принципі замінити абсолютно іншою філософією, перекреслити.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому у нас є… Наскільки я розумію, у нас було дві пропозиції. Пропозиція перша, яка прозвучала від Льва Теофіловича, – прийняти за основу в першому читанні або 3, або 6, да? А друга пропозиція, яка прозвучала, яку я також підтримую, – повернути автору або на доопрацювання, ну і можливо імплементувати якісь речі в рамках нового законодавства про ринок електричної енергії.
В порядку надходження я ставлю позицію Льва Теофіловича…
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Оскільки я автор все-таки своєї пропозиції, то я думаю, що враховуючи оцей аргумент, що у нас є новий закон, який буде, сподіваюся, на наступному комітеті ми будемо розглядати…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну він є зареєстрований.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Давайте ми потім уже будемо, по тому закону будемо обговорювати, коли він прийде. Але враховуючи, що він уже опрацьовується, то можливо, власне, залучити ці пропозиції до там того закону. І я не… Ну, об'єктивно не дуже віриться, що даний законопроект ми би могли ще провести і перше, друге читання і внести зміни. Тому, можливо, все-таки повернути автору, а пізніше залучити його пропозиції до там того законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович, ви би розділили так нашу колегіальну увагу і увагу.
БУБЛИК Ю.В. Я прошу колег підтримати законопроект, тому що те, що буде хтозна коли воно буде і як воно буде, а це в першому читанні, і далі погоджуюся, зменшити термін в форматі поправки із 6 до 3, це буде правильно. Буде у людей запобіжник щодо непередбаченого такого відключення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я ставлю в порядку надходження. Хто за те, щоб прийняти цей законопроект за основу в першому читанні, прошу голосувати.
Хто – "проти"?
_______________. Шість.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто утримався?
_______________. Три.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми повертаємо, наскільки я розумію, автору законопроект. І ми би просили, Юрій Васильович, щоб все-таки цю норму, раціональне зерно давайте попробуємо разом імплементувати в процесі обговорення дуже важливого закону про ринок електричної енергії. Ми все рівно від нього нікуди не відійдемо, нам все рівно треба рухатися в цьому напрямку. Добре? Вибачайте. Дякуємо.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. На доопрацювання?
_______________. Так. Тому що це була позиція на основу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так ми відмовили.
_______________. А рішення не прийняте.
_______________. … рішення не прийнято по першому питанню.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді сформулюйте, що ми повинні поставити на голосування.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Повернути на доопрацювання? Хто за це, оцю пропозицію, прошу проголосувати.
У Наталії Володимирівни два голоса. Прийнято, так?
КАЦЕР-БУЧКІВСЬКА Н.В.. Так. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Васильович, дякуємо.
Так, другий пункт порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння пошуку та видобутку нафти і газу в Україні. Ігор Степанович Насалик. Прошу, Ігор Степанович.
НАСАЛИК І.С. Ну, перш за все, я дякую колегам, що цей закон… (не чути) щоб ми його могли розглядати… (Не чути) Ми розглядали практично… Вот, сьогодні вам роздані всі такі таблиці до проекту Закону України, які складаються з 5 пунктів. І я хотів, щоб ми по них пройшлися і потім відповісти на всі запитання, які ви загальні задавали. Ви роздали? Роздали. Так, в кожного є даний...
Ну, перше і саме основне, я повинен сказати, чому взагалі цей закон, зміни до закону появились. По результатам цього року, я доповідаю вам, цифра 820 мільйонів, задумайтесь, 820 мільйонів – це зменшення видобутку двома структурами тільки: "Укргазвидобування" і "Укрнафта". Але я вам повинен сказати, що з роками це не лінійна пропорційність, яка іде, це не значить, що на слідуючий рік це буде мільярд 600, а це є гіперболічно і можна очікувати спад в порядку трьох мільярдів кубів. Тому, очевидно, треба зробити все для того, щоб стабілізувати видобуток вуглеводнів на території України.
Даний законопроект, зміни до законопроекту, я повинен сказати, що я як депутат приймав участь у прийняті самого закону про розподіл продукції, але цей законопроект і зміни, він стосується, скажемо, останніх 3-4 років ті проблематики, які виникали у видобутку вуглеводнів, і ті казуси, які виникали, от хочеться їх повністю зняти.
Тому коли ви відкриєте першу сторінку, то перший пункт вони стосуються суто, вони називаються "Зміни до Кодексу про надра та Закону "Про нафту і газ". От вони відрегульовують ті моменти, які були неправильно вставлені в Закону по розподілу продукції чисто юридично. Умовно, надра мають бути не власністю, а об'єктом права власності українського народу, саме так це звучить, скажімо, в Конституції, тому хотілося б цю норму висвітити так, як вона є в Конституції.
Друга. Що не вид робіт, це не будівництво, скажімо, а вид користування надрами тощо. Тобто перша частина, це зняття тих казусів, які чисто юридичні, які в цьому законі працюють і не відповідають Конституції України.
Другий пункт. Це зміни до Закону "Про угоди про розподіл продукції". Ми врахували, скажімо, зауваження "Самопомочі". "Візьми і зробити" – ви дали, ми зробили. Ми врахували, скажімо, побажання і зробили все, щоб була зміна по розподілу продукції, вільні земельні ділянки розприділялися виключно на аукціоні. Крапка.
Що стосується ділянок, які є, а ці ділянки, щоб ви розуміли, це надзвичайно багато ділянок, які є в структурі державних підприємств. Тобто і "Укргазвидобування" це стосується тільки, і "Укрнафту". От ми мали практику те, що проводилось по НАК "Надрам" і "Чорноморнафтогаз", були великі дві компанії, це ну ви знаєте: і ….. і французька, да, компанія. От довго розробляли, як вони мають вкладати кошти, і от єдину форму, по якій їм передали ліцензовані ділянки, - це був Закон "Про розподіл продукції".
Тому в другій нормі, яку ми вводимо, що саме через Закон "Про розподіл продукції", оці зміни, можуть входити ці відповідні ліцензійні ділянки, які в дійсності діють і працюють.
Третя позиція. Вона стосується чисто бюрократичних причин. В свій час, для того щоб пройти і ввести в дію Закон "Про розподіл продукції", треба через Кабінет Міністрів України було двічі проходити дозвіл. Тобто давався раз дозвіл, потім приходило через область по тих самих спеціалізованих ділянках, і тільки тоді приходило другий раз на затвердження Кабінету Міністрів України.
Ми вважаємо, і чому ми саме так вважаємо, ми вважаємо, що затвердження повинно бути тільки один раз, тому що ми мали чотири судові практики, коли Кабінет Міністрів України давав дозвіл, були відповідні роздраї в обласних радах, не підтверджувався дозвіл в обласних радах на ділянки, які вже давали відповідні дозволи. І фірми представляли Кабінету Міністрів України судові позови, які вирішувались в арбітражних судах. Тому ми знімаємо цю бюрократичну, скажемо, процедуру, іде підготовлення на рівні області, на рівні міжвідомчої групи, на рівні "Укргазвидобування", "Укрнафти" і інших структур і тільки тоді подається на затвердження Кабінету Міністрів України. І тільки після того люди можуть розпочинати роботу.
Четверта структура – це четверте питання, яке піднімалося. Ми подивилися, і це в дійсності були дуже великі казуси у тому, що держава вкладували у відповідні в геологічні роботи, в надра надзвичайно великі кошти для того, щоб і захистити запаси, і зробити свердловини розвідувальні свердловини, щоб зрозуміли колеги, що в питанні йшлось про десятки і сотні мільйонів гривень. Але сам закон про розподіл продукції, який на сьогоднішній день, не давав механізму компенсації держави за ці дані вкладені кошти. Так от 4 розділ говорить про те, що ці затрати, які понесла держава, можуть бути відшкодовані компенсаційною продукцією, яка добувається по Закону про розподіл продукції. Це також та судова практика і ті втрати, які протягом цього часу були розглянуті.
Ну і останній пункт законопроекту, він стосується того, що геологорозвідувальні роботи, вони розділялися як державні, так і міського бюджету. І ми би хотіли, і тут уточняємо, що затрати, які понесли міські бюджети, вони компенсуються міським бюджетам, а ті затрати, які понесли державні підприємства, щоб їх компенсовували з державних підприємств.
У мене все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ігор Степанович, дякую.
Олександр Дмитрович, позиція міністерства.
СВЕТЕЛІК О.Д. Я навіть як співдоповідач буду виступати з Ігорем Степановичем. На наш погляд, це хороший корисний закон, тому ми його підтримуємо, але просимо внести деякі доповнення. От в проекті закону очень хорошее визначення "ділянка надр", що стосується внести до закону України. Тут четко визначено, що "ділянка надр – це частина надр в межах спеціального дозволу". Таким чином термін частина ділянка надр вже жодного сенсу не має. І вот ее можно полностью убрать из проекта закона, потому что если ділянка делится на несколько частей, то каждый из них становится ділянкой, это в соответствии с вашим предложением.
НАСАЛИК І.С. Дивіться, я зразу поясню з цього приводу. Звичайно, це можна забрати без всяких абсолютно… Але я на конкретному прикладі просто покажу. Є це Франківське, ви знаєте, Бабченське-Битківське родовище. Воно працює з 1896 року. Ось там пробурено 460 свердловин, реально які працюють у межах одної ділянки, скажемо, а це велика ліцензійна площа, працює біля 100. 360 стоять мертвим грузом, ніхто не займається…
СВЕТЕЛІК О.Д. Но на каждый є спецдозвіл.
НАСАЛИК І.С. Давайте я завершу і ви скажете. Вони були зупинені у свій час, коли видобуток, скажемо там, 3-4,5 тисяч кубів газу по року рахувалось нерентабельне, їх просто зупиняли. Наразі є нові технології… Ну я не говорю, скажемо, про буріння горизонтальне, скажемо, гідророзриви, є інші уже технології по видобутку, бо ми в принципі там видобували 40, 50, 60 максимум відсотків захищених… решту залишали в надрах. Так от цей, мається на увазі, що ті свердловини, які працюють і дають великий дебет державі, хай вони дають і дальше, а ми виділяємо ту площу в рамках цієї ліцензійної площі, яка є нерентабельною і яка готова до внесення відповідних коштів і інвестицій для того, щоб вони запрацювали і щоб дебет, вибачаюсь, був не 3,5 тисячі, а як мінімум хоча би 350 тисяч кубів. Чи як 14-а, скажемо, Полтавська, яка дає там 3,5 мільйона кубів в місяць. Ось логіка, чому якраз…
СВЕТЕЛІК О.Д. Я зрозумів, Ігор Степанович. Ну, на кожну ділянку чи частину ділянки є спецдозвіл, це ваш закон.
НАСАЛИК І.С. Так.
СВЕТЕЛІК О.Д. Все, і це ділянка, і це визначена ділянка. (Шум у залі) Воно так і є по закону.
НАСАЛИК І.С. Ні, є, подивіться. Давайте так, от ділянка, окремо вона визначена координатами, чітко визначена координатами, її експлуатують, тому що прийшов захист відповідний, ділянка, умовно, там 3,5 квадратних кілометри. Ну візьмемо, скажемо, яку площу, там, Бориславську, вона десь біля того, Бориславська площа… десь біля
СВЕТЕЛІК О.Д. Ігор Степанович, це не так принципово, ще дві пропозиції додати, додати два пункти.
Перший пункт – це з метою забезпечення прозорості і неупередженості… Там є таке визначення окреме щодо укладання угоди про розподіл продукції з переможцем конкурсу та визначенням згідно з умовами конкурсу товариством, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі, от наголошено – державі. От ми пропонуємо цей розділ виключити, щоб не було неупередженості. Належать державі чи не належать державі, умови повинні бути однакові.
І друга пропозиція. З метою створення сприятливих фіскальних умов та стимулів для…
НАСАЛИК І.С. Це ви маєте четвертий, да, загальний, оце що видається "витрати винесені надрокористувачами до укладення УРП між... які підлягатимуть відшкодуванню, да.
СВЕТЕЛІК О.Д. Ну, по-перше, тут до статті 7 закону.
НАСАЛИК І.С. Там, де пропонується передавати майно, яке було відшкодоване компенсаційною продукцією і перейшло у державу, у власність держави?
СВЕТЕЛІК О.Д. Так, так.
НАСАЛИК І.С. Оце ви хочете?
СВЕТЕЛІК О.Д. Ні, ні, ні, в статті 7, в статті 7 угоди про розподіл продукції...
НАСАЛИК І.С. В 7-й, так?
СВЕТЕЛІК О.Д. … от там є частина перша статті 7 щодо укладення угоди про розподіл продукції з переможцем конкурсів, там, де 100 відсотків належить державі. От воно окремо визначено, от ми його пропонуємо скасувати, оцей...
НАСАЛИК І.С. Пане Светелік, я знаю, що ви – спеціаліст в вуглі, в електроенергії, в углі, так, але не скільки в цьому. От я повинен всім довести до...
_______________ (Не чути)
НАСАЛИК І.С. Так, але я вам повинен сказати одну річ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але давайте, давайте щоби по черзі, давайте по черзі.
НАСАЛИК І.С. Я повинен сказати одну річ.
_______________. (Не чути)
НАСАЛИК І.С. Всього родовищ, які находяться, от ми робимо базову річ, родовища, які находяться в складі "Укрнафти" і "Укргазвидобування", складається 328. Із них тільки 21-22 родовища, які дають 80 відсотків загальної продукції, решта 320, от вход 320... Можете порівняти дві цифри, які входять в мінімальний випуск продукції? Про ці великі ніхто не має мови. Але я навів уже вам приклад про Бабчинсько-битківське родовище, де стоїть 360 свердловин, які стоять, ніхто ними не занімається і не буде заніматися. І от на прикладі французької фірми, яка входила, вони покзали, що єдиний спосіб, де вони готові вкладувати кошти, ми все одно до цього прийшли, це був Закон про розподіл продукції і саме в такій формі, в якій пропонувалося.
СВЕТЕЛІК О.Д. Ігор Степанович, от мене особи сто турбує, що коли ми розділяємо: є державна форма власності, є недержавна форма власності. На мій погляд, закон повинен визначати загальні вимоги для будь-яких підприємств, для будь-якої форми власності, тоді це буде прозоро, зрозуміло. І я ще скажу одну пропозицію, це про Угоду про розподіл, норми щодо орендної сплати за користування надрами під час виконання угод про розподіл продукції, це для фіскалов, на рівні 2 відсотків – для нафти і конденсату і 1,25 – для газу природного. І відповідно внести зміни в Податковий кодекс, там також в таблиці 252.2 доповнити ті ж самі цифри. Ну тут, я думаю, що не буде…
НАСАЛИК І.С. У нас міняється рентна плата через кожні півтора місяці, тому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку. Тут Вікторія Михайлівна, а потім…
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Я спочатку дозволю собі задати декілька питань, а після того вже я хотіла би ще почути насправді представників державної компанії "Укргазвидобування", що вони думають з цього приводу. Я дуже сподіваюсь, я не знаю, у нас тут є представники Держгеонадр чи немає? Не запрошені? Ну тоді я на свій, є вираз … ський, дівчачий розум, виходячи із трошечки декількох років роботи в газовидобувній компанії, просто хотіла би задати декілька питань.
У нас є гіпотетична ділянка. На ділянці є декілька резервуарів, з яких відбувається видобуток. При цьому ми маємо ті свердловини, які видобувають і є ті, які законсервовані. ліквідовані, які ви пропонуєте виокремити і надати можливість на окремій ділянці в ділянці забезпечувати видобуток газу. У мене тут виникає питання.
Перше. Якщо це спільний резервуар, з якого видобувається, вже ведеться видобуток, то, наприклад, просто встановлюючи – не треба гідророзриви робити, навіть dual completion не треба робити – просто компресорні станції ви берете і підвищуєте відповідно видобуток. То тоді, вибачайте, у нас тих свердловин, які вже видобувають із резервуара, який існує, іде зазвичай зниження тиску, відповідно і зниження видобутку. Тому для держави це є невигідно.
Більше того, наведу інший варіант. По своїй геології, якщо робити розріз геологічний, коли газовидобувні компанії, нафтогазовидобувні працюють, у нас може бути ситуація, коли йде декілька пластів видобувних і, наприклад, ми говоримо, що в одному із них ведеться видобуток, другий пласт, який знову ж таки на цій ділянці знаходиться, і де у нас є законсервована свердловина, все, що буде робитися, ми її розконсервуємо. Але при цьому при всьому, у нас буде і перша задіяна, може бути, відповідно, свердловина, і друга, і ми її віддаємо в договір про спільну діяльність. Знову таки, що, з мого хлопського розуміння тою геології, яку, як мені пояснювали геологи західні, ми, знову ж таки, втрачаємо. Тому от поясніть мені, будь ласка, от елементарні я навела приклади, як ми будемо вирішувати це питання.
НАСАЛИК І.С. Пояснюю, Вікторія…
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Особливо там, де вже є відкриті резерви і вже ведеться видобуток з резервуарів, які вже дають продукцію? Дякую.
НАСАЛИК І.С. Видно західна геологія, ну, недостатньо досконало пояснила весь процес, який відбувається, тому що, напевно, так, ну, напевно.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Напевно. Протягом чотирьох років не пояснило… І тому і збільшили видобуток в 3 рази...
НАСАЛИК І.С. Можна я завершу, Вікторія?
ВОЙЦІЦЬКА В.М. ... за 2 роки.
НАСАЛИК І.С. Можна я завершу, Вікторія? Я чудово знаю, як вони занімаються, що вони занімаються там. Так, бо то саме Калушське глибоке буріння вже немає, вже вони добурилися, яке входило в систему...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я прошу, давайте, давайте по суті.
НАСАЛИК І.С. Конкретне запитання – конкретна відповідь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання – відповідь.
НАСАЛИК І.С. От коли ми говорили саме в цьому законі, що повинні бути компенсаційні витрати для того, щоб запустити родовища в роботу, треба провести геологічні роботи, треба захистити запаси. Тільки тоді...
ВОЙЦІЦЬКА В.М. (Не чути)
НАСАЛИК І.С. Дослухайте, послухайте. Тільки тоді запускається в роботу. От коли... свердловина – це не просто така свердловина. Кожна свердловина має свій паспорт і ліцензія видається на відповідний шар проведення видобутку того на відповідний шар, де є загальні заклади. От визначається ліцензія, якщо у вас у мовно по паспорту....
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Визначається резервуар.
НАСАЛИК І.С. Та при чому? Резервуар – це інше, це облаштування території і облаштування свердловин, і резервуар... ви хочете, ви, що думаєте, вони зливають в один резервуар?
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Та не зливають.
НАСАЛИК І.С. А що?
ВОЙЦІЦЬКА В.М. У вас є резервуар, де знаходиться газ, з якого...
НАСАЛИК І.С. Який резервуар з газом? Про що ви говорите? Ну, ви що жартуєте? Який резервуар з газом?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Степанович, Ігор Степанович, давайте...
НАСАЛИК І.С. І після того, друзі, ну, ви, ми повинні знати, ви повинні самі знати то.... Можна я завершу? Ну, тут...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки завершите.
НАСАЛИК І.С. Прослухайте, ну, якщо на родовищі резервуар за газом. Нема ніякого на родовищі резервуару з газом, є очистка, скажімо, від механічних і ідуть, і ідуть…
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Резерв, коли визначений геологами щодо покладів, у геологів це називається резервуар.
НАСАЛИК І.С. Це є захист запасів.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Захист запасів...
НАСАЛИК І.С. От загальний....
ВОЙЦІЦЬКА В.М. … після того, як визначається...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, шановні колеги.
НАСАЛИК І.С. ... чи угода, чи… в експлуатацію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачайте, але...
НАСАЛИК І.С. Коли ви говорите не просто так, не просто так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу дати.
НАСАЛИК І.С. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлій Якович, я ж хочу вам слово дати.
НАСАЛИК І.С. Якщо дається ліцензія, вона дається на видобуток відповідних вуглеводнів на такий-то глибині, таких-то загальних цифр. Видобули, зробили і оце, як ви говорите, насоси, немає насосів ніяких. Це вже коли вже взагалі там видобуток нещасний. Воно стоїть на штуцері і цей штуцер має, вибачаюсь,
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
Юлій Якович і…
ІОФФЕ Ю.Я. Я первое хочу сказать…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!
ІОФФЕ Ю.Я. Я хочу первое сказать, что меня Виктория очень приятно удивила своими знаниями геологии, законов геологии и как бы месторождения, это зависит… это не только газ, вот, месторождения газа, о котором вы говорите, но и на шахте метан…
_______________. (Не чути)
ІОФФЕ Ю.Я. ... и все остальное, она прекрасно все объяснила, ну. это отдельная наука. Если вы к этому не имеете отношение, конечно, вам сложно. Штуцер тут не причем.
НАСАЛИК І.С.Юлий Яковлевич, Юлий Яковлевич, я говорю про вуглеводні…
ІОФФЕ Ю.Я. Абсолютно штуцер… Не касается. Не, ну….
НАСАЛИК І.С. Я ж не говорю про видобуток вугілля.
ІОФФЕ Ю.Я. И второе, и второе, минутку! Мы говорим про говорим профессиональные вещи, и я очень приятно удивлен Викторией, ее познаниям. Первое, думаю, чего….. (Сміх, оплески) А я думаю, чего она сюда пришла? Оказывается, пожалуйста, она знает дело, мне как горному инженеру с тридцатилетним подземным стажем это очень приятно.
Второе… Да, действительно. Второе, смотрите, если мы принимаем вот такое дело, это практически тоже, кроме того, что сказала очень правильно Виктория, кроме этого, еще мы говорим о том, что вот если кто-то, вот государство сдает в аренду или в концессию какой-то объект, что мы даем право давать это еще в субаренду. Это практически тоже самое.
_______________. (Не чути)
ІОФФЕ Ю.Я. Да, вот что получается, поэтому это то, о чем говорили вы, это то, о чем говорил и в поддержку. При всем уважении и давно знаю коллегу, значит, ну, как бы не могу поддержать, а поддерживаю Викторию и поддерживаю вот заместителя министра. Спасибо большое.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
Олег Васильович, будь ласка, "Укргазвидобування".
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дам обов'язково. А запитання? Тоді є запитання, потім будете відповідати.
БЄЛЬКОВА О.В. Дуже дякую. Як раз, що поступилися словом, бо мої питання будуть до вас. Я би не хотіла зачіпати і змагатися зараз з Вікторією в пізнаннях геології. Але я думаю, що нас всіх тут сьогодні хвилює взагалі доля державної, найбільшої державної компанії, яка займається видобутком газу і з таких от аспектів, да. Значить, сьогодні було зазначено, що кілька є у вас там ліцензій, які нібито недовикористовуються. А скажіть мені, будь ласка, чи цей законопроект надасть вам реальних механізмів, які би змінили цю ситуацію з волі УГД, не з волі інших людей, а з волі...?
Друге. Скажіть, будь ласка, чи зачіпає цей законопроект, на ваш погляд, ваші історично непрості і доволі складні відносини з такою групою інвесторів як спільна діяльність?
І третє. Яким чином ви вважаєте, що цей законопроект і які саме частини для вас, ну, які ви позитивно оцінюєте, вони би захистили майбутні плани 2020 УГД, де ви малюєте там великі цифри розвитку, от де ви бачите потенціал використання саме цих норм цього законопроекту? Якщо можна – будь ласка, охопіть ці питання, дякую.
ПРОХОРЕНКО О.В. Дуже дякую.
Шановні народні депутати, хотів наголосити кілька моментів. Звичайно, ми зараз знаходимося в непростій ситуації, тому що видобуток зменшився, але нагадаю, що в порівнянні з попереднім роком видобуток зменшився на 200 мільйонів кубометрів з-за втрат в зоні АТО, які були втрачені на родовищах там, а також 360 мільйонів кубометрів з-за вини операторів СД як раз. Тобто це питання – дуже релевантне і, насправді, компанія "Укргазвидобування" перекрила те падіння, яке було від СД і, насправді, збільшено на 300 мільйонів кубометрів відвантаження товарного газу для потреб населення, тому це було в 2015 році. Але, звичайно, хочу наголосити, УРП – це зараз дуже важлива тема, навіть за умов того нестабільного фінанс... фіскального режиму, який ми зараз маємо, все одно до нас приходять міжнародні інвестори. Тобто ми ведемо одразу кілька розмов про потенційні УРП, тобто це тема дуже жива.
Хочу наголосити на кілька моментів. Ми підтримуємо всі норми, які стосуються спрощення порядку, тобто там, де, наприклад, ми усуваємо подвійне звернення до органів самоврядування або якісь погодження, це, звичайно, ми підтримуємо. Тут прозвучала важлива думка, що тут нема норми про встановлення рентної плати, звичайно... для угод про розподіл продукції, звичайно, це можливо регулюється іншими законопроектами, але я хотів підняти це питання. Тому що у нас була, насправді, кілька розмов з потенційними інвесторами, міжнародними інвесторами, великими нафтогазовими компаніями і вони піднімають це питання. Вони кажуть, поки питання ренти для угод про розподіл продукції не буде врегульоване, не буде повернуто хоча б до того рівня, яке було, ми ці розмови не можемо нормально вести, то це дуже, дуже важливо.
Тепер що стосується захисту інтересів "Укргазвидобування", тобто ми підтримуємо спрощення процедур, але необхідно забезпечити баланс інтересів "Укргазвидобування". Значить, що стосується дуже важливої думки, яку піднімала Вікторія Войціцька, насправді, тобто я теж поясню, мова іде про резервуари, це геологічна назва покладів або шари геологічні. Можете називати як будь-яким терміном, але мова іде про те, що, наприклад, одна свердловина, вона може давати газ, наприклад. на глибині там 5 тисяч метрів, а може давати на 3 тисячі метрів. І поклади будуть інші, резервуари будуть інші. Мова іде про те, що треба збалансувати інтереси які? Щоб, наприклад, не відбулося, що ми видобуваємо з резервуару, я теж використаю цей термін, наприклад, з глибини 3 тисячі метрів, є інша свердловина, яка вже там закинута, яка виводяться в угоду про розподіл продукції і вони починають видобувати з того ж резервуару або з того покладу і ми конкуруємо за один і той самий поклад, це ненормальна ситуація. У нас була думка, яку ми пропонували, якщо пам'ятаєте, були комітетські слухання, десь, задається в листопаді, ми пропонували оце розподіл ліцензій робити як раз за резервуарами, тобто...
_______________. А не за площею.
ПРОХОРЕНКО О.В. А не за площею. Тобто ту площа немає ніякого відношення, тобто що має значення, це як раз резервуари, тобто глибини, на яких видобувається. Тому у нас була пропозиція ще раніше, яку ми обговорювали, це як раз якщо здійснюється розділення ліцензій на ділянки, то ділянки мають значення як раз глибин. Тобто була така... була така думка.
Потім ще, що ще хочеться сказати? Тут є норма про те, що напряму ми як надрокористувач або самостійно, або разом з потенційними інвесторами ми можемо звертатися без проведення конкурсу. З одного боку, звичайно, це спрощення процедури. З іншого боку, я хочу підняти питання, це тут треба, знову ж таки, збалансувати інтереси, тобто процес повинен бути вибудований такий, що він не залежить від особистості. Тобто хто стоїть на чолі "Укргазвидобування". Процес повинен... тобто закон повинен закласти норми, які б закладали прозорі конкурентні процедури. Ми вважаємо, що, наприклад, якщо... це, звичайно, нам спрощує, але я хотів би побачити в законі, наприклад, якась норма, яка зобов'язує нас провести конкурс по залученню міжнародних інвесторів. Тобто я навожу ситуацію, зараз ми ведемо розмови з потенційними інвесторами, але всюди ми відразу кажемо: "Хлопці, у вас немає ніякої ексклюзивності, відразу наголошуємо". Тобто відразу ми кажемо: "Ми будемо проводити відкритий конкурс, ми зацікавлені в залученні інвесторів, але я хочу побачити, ви даєте, наприклад, 50 мільйонів доларів, я хочу побачити, що хтось запропонує 100 мільйонів доларів на ту ж ділянку". І я не хочу, щоб, наприклад, від моєї особистості чи від будь-якої особистості залежало, хто вкінці-кінців зайде в цю угоду – той, хто давав 50 або той, хто давав 100.
Тому, наприклад, я – сторонник, щоб це було спрощено, але хоча б конкурс, який буде гарантувати залучення міжнародних компаній, і принаймні кілька учасників. Тобто дуже схожа процедура як відбуваються закупівлі, я вважаю., що це необхідно, щоб ця норма не стала такою back door – тобто двері, за які заходять там корупційні схеми. Ну, ось саме такі речі і по захисту інтересів "Укргазвидобування", ми запропонували кілька норм, які, на нашу думку, повинні захистити інтереси "Укргазвидобування". А саме, коли... коли ділянка використовується для угод про розподіл продукції, той рівень видобутку, який вже є, він повинен завжди залишатися за "Укргазвидобуванням".
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Можна маленьке уточнення?
ПРОХОРЕНКО О.В. Так.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. У нас же з вами, насправді, видобуток іде по кривій.
ПРОХОРЕНКО О.В. Да, да.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Да, тобто крива, яка визначається щодо, ну, щодо… по видобутку, яка визначається, напевно, має визначатися, наприклад, Держгеонадра, вона така...
ПРОХОРЕНКО О.В. Або ЦКР.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Я перепрошую. Або....
_______________. Центральна комісія з...
ПРОХОРЕНКО О.В. З розробки вона...
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Да, да.
ПРОХОРЕНКО О.В. Вона затверджує цей....
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Перепрошую, перепрошую. Да, от вона має залишатися на тому ж самому рівні, яка була визначена.
ПРОХОРЕНКО О.В. Тобто оцей base-line – базовий рівень, він повинен визначатися, що цей базовий рівень завжди залишається за "Укргазвидобуванням". І...
ІОФФЕ Ю.Я. Если отбросить некое лукавство, то в законе предлагается существующую лицензию отдавать в субподряд, все.
_______________. Нічого подібного.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, давай те, давайте...
НАСАЛИК І.С. Я тільки одне запитання до "Укргазвидобування"....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухайте, секунду, секунду.
ІОФФЕ Ю.Я. Давайте называть вещи своими именами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлій Яковлевич, ну давайте, давайте ми поважати людей, які прийшли... які прийшли до нас на комітет і які виступають.
ПРОХОРЕНКО О.В. Так, і ще я додам, крім рівня видобутку базового, який вже затверджений ЦКР, ми також хочемо норму, що власність, яка вносилася від, наприклад, "Укргазвидобування", вона залишається у власності компаній. Тобто після, після розділу... після закінчення терміну дії угоди про розподіл продукції. Також про інформацію, тобто інформація, яка була створена власним коштом, навіть інформація, яка була створена ще за часів Радянського Союзу, що вона… ми можемо розпоряджатися цією інформацією на власний розсуд.
НАСАЛИК І.С. Ну, вона виписана в законі, це виписано.
ПРОХОРЕНКО О.В. Так, так, тобто ми це підтримуємо. І, ну, і, власне, інформація, яка була створена із залученням наших ліцензій, що ця інформація буде залишатися у нас після розподілу угод про розподіл продукції. Тобто такі норми, на нашу думку, захистять інтереси державних компаній.
НАСАЛИК І.С. ... хотів задати. Скільки, скажіть, за останній рік звернулося до вас іноземних компаній для того, щоби прийняти участь у фінансуванні по родовищах. Плюс-мінус, я ж...
ПРОХОРЕНКО О.В. Ну, принаймні три компанії. З якими досить серйозні розмови, які мають зацікавленість, конкретну зацікавленість. Тобто вони...
НАСАЛИК І.С. От конкретно цей закон спростить їм процедуру?
ПРОХОРЕНКО О.В. Він спростить в частині процедурній, тобто проходження цих процедур. Але, знаєте, він... Я чому підняв питання ренти? Тому що для всіх це дуже важливе питання. Вони кажуть: "Ну, поки не буде....
_______________. (Не чути)
НАСАЛИК І.С. Я хочу, щоб всі зрозуміли одну загальну суть, що принимая рішення: чи входити в цей закон про розподіл продукції, чи не входити, я хочу, щоб це наголосити і сказати всім, це принимает безпосередньо "Укргазвидобування" і "Укрнафта" – дві державні компанії. Тільки коли вони дають згоду на ту чи іншу площу взаємодії і фінансування, після того це розглядає міжвідомча комісія, після того воно іде на затвердження Кабінету Міністрів України. Ніхто інший в цей процес не вмішується. Якщо є вільна ліцензійна площа, то це, зрозуміло, що давайте ми її ви ставимо на аукціон – хай нею занімаються. Але у вас 310 площ, де, ну, потрібне фінансування, а в рамках того, що там по свердловині і по чому ви нічого не зробите. От іде загальна система, оце, в принципі, зроблено під вас.
ПРОХОРЕНКО О.В. Ні, так я, тут нема питань. Я кажу про те, що, наприклад....
НАСАЛИК І.С. Тому я хочу, щоб ви сформулювали: це вам потрібно чи не потрібно.
ПРОХОРЕНКО О.В. Так я вам кажу, нам потрібно, але, але треба захистити інтереси компанії. А інтерес компанії полягає... і держави, інтерес компанії і держави полягає в тому, щоб, знаєте, я веду перемовини з трьома міжнародними компаніями, а хтось інший буде вести перемовини з трьома операторами СД, які, ну, як раніше це було.
НАСАЛИК І.С. Тільки ви приймаєте рішення по Закону про розподіл продукції.
ПРОХОРЕНКО О.В. Ну, так я і кажу, щоб від мене не залежало. Я хочу, щоб у законі був записана норма, яка зобов'язує компанію проводити відкритий міжнародний конкурс, щоб в міжнародних колах ця інформація була, щоби, знаєте, не я вирішував: якого інвестора ми залучаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
Запитання які ще є? Тоді, ну, давайте до обговорення перейдемо.
Ольга Валентинівна, будь ласка.
БЄЛЬКОВА О.В. Шановні колеги, ну, насправді, я почну з подяки Ігорю Степановичу за те, що він не відступається. У цього законопроекту доволі нескладна... складна історія і саме тому от у мене буде пропозиція в кінці. Спочатку я дозволю собі висловитися по суті питання.
Ми проводили слухання і я особисто перечитала всі книжки, які тільки можливо не по геології, а якраз по суті юридичній цієї угоди.
Україна, як і завжди, є трошки виключенням і ми намагаємось застосувати традиційно угоду, яка використовується для дуже великих проектів, ми намагаємося використати для закриття наших недолугих дірок. А саме, щоб не таїти тут у цій великій кімнаті… маленькій кімнаті великого слона, у нас є проблема с СД і у нас є проблема неефективності, нераціональності державної компанії. Хто її довів до цього – це інше питання. Але сьогодні ми маємо благіє наміри, ми хочемо примінити цей законопроект, допомогти УГД. І я особисто бачу багато норм, які могли би спростити. Разом з тим. Ігор Степанович, я бачу, що є норми, які знову поставлять вас у трошки незручне становище у залі. І тоді ми знову як комітет будемо виглядати як група людей, які ніби мають освіту, шановна Вікторія сьогодні нас свалила наповал, назвемо так, своїм пізнанням геології, що є абсолютною правдою, а тим не менше третій раз ми подаємо законопроект, який, можливо, буде провалений. Я би цього для вас не хотіла.
У зв'язку з цим, щоб не забирати час, у мене є окрема пропозиція, що, ну, вислухати сьогодні колег, але відтермінувати на один тиждень. Мені здається, що якщо би була робоча група і ми би більш детально подивилися по нормам, я переконана, ну у всіх є… аргументів і впевненості в собі було би більше для того, щоби підтримати і, знаєте, щоб не просто мене просили хтось "проголосуй", а щоби я разом з вами його обґрунтовувала. Для цього треба провести консультації, як мінімум з Держгеонадра, більш глибокі з "Укргазвидобуванням", не знаю, наскільки "Укрнафта" – вам видніше, я не розумію, чи вони мають у цьому інтерес. Але принаймні для мене ще більш цікавим є провести конкретні переговори якраз з цими міжнародними компаніями, з якими я також частково вела переговори. І от у мене є певні сумніви. Я просто хочу, щоб зразу він був більш досконалий, щоб ми не викликали якихось потрясінь в залі. Але це моя така просто дружня пропозиція, тому що я боюсь, що він буде не однозначно сприйнятий.
В цілому я бачу значне покращення. От я точно це розумію, але були підняті питання та проблема, про яку говорила Вікторія, до речі, вона в усіх державах, де видобувають нафту і газ, де один, ну, перекачує з іншого резервуару і це, ну, в світі мільйон проблем і ніхто ще поки цього не вирішив. Тому і ліцензію видають на ділянку, а не на частину. І сьогодні, коли ведеться горизонтально, скажіть мені, будь ласка, як ми будемо визначати частину ділянки? По чому, по верху чи так, як хто, як хтось почне бурити горизонтально? Це....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре.
Хто ще? Хто хоче ще? Ігор Віталійович, будь ласка.
КОНОНЕНКО І.В. Я коротку репліку. З огляду на обговорення, яке було, я підтримую позицію, що все ж таки створити робочу групу і доопрацювати, щоб все ж таки вийти на рішення, яке влаштує комітет і прибрати можливі там якісь речі, які можуть виникнути в залі, і дійсно пройти вже, спокійно пройти через голосування, через зал.
Але репліка стосується все ж таки, мені не досить зрозуміла позиція керівника "Укргазвидобування", який має чи не найбільшу зарплату в державі, згідно контракту, який каже: "Зробіть так, щоб я не за що не відповідав. От я не хочу нести відповідальність, не за що відповідав". Так на те і керівник підприємства, щоби відповідати, згідно контракту, за господарчі показники підприємства і прийняти оптимальне рішення щодо підприємства, щоб прибутки підприємства були максимальні.
А прописати в законі, якісь суперавтоматичні процедури, які будуть без участі керівника підприємства – я вважаю, що це недоцільно. А навіщо нам тоді керівництво підприємства і навіщо у нас ті конкурси, які ми проводили на керівника підприємства, і навіщо той контракт, який підписаний? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Члени....
ПРОХОРЕНКО О.В. Можна репліку?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ще не завершили, ми надамо останнє слово.
Так, Юрій Васильович, будь ласка.
ЧИЖМАРЬ Ю.В. Я, насправді...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег ..., я дам вам слово.
ЧИЖМАРЬ Ю.В. ... позиції, що закон має цей певну родзинку, тому що ми дійсно хотіли би, щоб сьогодні спростили можливість залучення іноземних інвестиційну добувну галузь України, яка потребує сьогодні інвестицій. Але, зрозуміло, хотілося б, щоб цей процес був максимально якийсь прозорий і зрозумілий для державних інтересів, тому десь узаконити, в тому числі питання, скажімо, міжнародних конкурсів. Тому що ми розуміємо, що основні гроші в газовидобувну галузь можемо залучити із-за кордону, а не в Україні. І тому проводити якісь тут місцеві. Такі локальні домовленості, ну це вже апріорі не самі вигідні умови. Тому, я думаю, що над цим законом треба досить не….гато працювати. Суть є, але знову ж таки тільки такі чіткі прозорі важелі. Відповідальність директора чи ні – це таке питання. Сьогодні директор один, завтра директор другий і ми, дивлячись, скажімо, на сьогоднішнє керівництво, можна визнавати, що є певні правильні кроки вперед, і я думаю, тих купа інформаційних привидів лише говорить про те, що значить десь вдарили по болячому місцю когось. Але, тим не менше, я вважаю, що цей закон треба доопрацювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Володимирівна, будь ласка. Потім – Вікторія Михайлівна.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Шановні колеги, я також приєднуюся до ініціативи, щоби була створена робоча група і доопрацьована ця хороша ініціатива по дерегуляції видобувної галузі. Але, в тому числі ми повинні розуміти, що наскільки зараз важко залучати інвестиції, тут я вас розумію. І це, дійсно, процедура повинна бути прозора, незалежна і така, яка зрозуміла міжнародним інвесторам в першу чергу.
Тому з радістю долучуся до цієї робочої групи і також пропоную перекласти розгляд цього питання на тиждень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Вікторія Михайлівна.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Я хочу повторити те, що було вже сказано декількома колегами стосовно того, щоби доопрацювати даний законопроект разом із залученням не тільки, між іншим, наших спеціалістів, я би ще запросила і спеціалістів, поговорила би і з посольствами, там, Великобританії, де є доволі хороший у них досвід, і американським посольством, ну і нашими європейськими також колегами, щоби вони надали свою експертизу для того, щоби зробити якісний, повноцінно якісний законопроект.
Щоби ще хотіла сказати, що мені якраз дуже приємно чути від керівництва "Укргазвидобування" тези про те, що вони хочуть забезпечити прозорість і конкурсність залучення інвесторів. І я погоджуюся із паном Кононенком стосовно того, що керівник дійсно має нести відповідну відповідальність за ті рішення, які приймають. Але, з другого боку, я хочу сказати, що мені знову ж таки дуже приємно чути, що саме керівник сьогодні, новий керівник "Укргазвидобування" наполягає на прозорості всієї процедури. Тому мені здається, ми в рамках робочої групи маємо визначитися із принципами, як от ми мали дискусію стосовно виділення окремих ділянок, виокремлення окремих, наприклад, свердловин, забезпечення того рівня видобутку, який вже існує для держаної компанії, забезпечення інтересів держави і забезпечення прозорості, конкурентності по залученню інвесторів. Тому загальна ідея - дуже хороша, але давайте співпрацювати над тим, щоби дійсно отримати якісний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, тоді Олег Васильович – відповідь, Ігор Степанович і виходимо на рішення. Добре.
ПРОХОРЕНКО О.В. Дуже швидко. Я підтримую повністю ідею про створення робочої групи. Ми приймемо найактивнішу участь в цій робочій групі.
Стосовно там ремарки відносно мене особисто. Моя.. моє завдання – максимізувати цінність цих активів для держави і ми робимо все це. Робимо дуже активно, проактивно. Я зустрічаюся з міжнародними компаніями тут, зустрічаюсь за кордоном. Моє завдання – щоб, якщо відбуваються конкурси по заключенню угод про розподіл продукції, щоби максимально залучити інвесторів і максимально створити інтереси. Ми це робимо і будемо робити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ігор Степанович, будь ласка.
НАСАЛИК І.С. Олег Васильовичу, очевидно, що ми маємо зараз такий період, коли від нас відходять інвестори, не приходять. Якщо би в нас стояли, вибачаюся, в чергу, хто хотів би освоювати. Бо я не дарма вас запитався: чи багато? Ми ведемо розмови і ми би тоді по посольствах не ходили і не говорили, шановні друзі, давайте ми будемо інвестувати.
Ми, напевно, той маємо період, коли тяжко з інвесторами, які зараз в періоди війни, в період інших бюрократичних причин, які є. Ви мені скажіть, якщо це й закон не потрібний вам, я його зніму і не треба ніяких робочих груп, і не треба нічого створювати. В основному він – цей додатковий закон, який от зараз зміни до Закону розподілу продукції, це на рахунок там 10 років, які... проблематика, яка виникала, от ми її усунули звідси і намагаємося його більше просто спростити. Якщо він вам не потрібний, то не треба ні робочих груп – я його просто зніму і ми його розглядати не будемо. Якщо він дасть можливість розвивати підприємства,то давайте його тоді разом впроваджувати.
Я підтримую колег, що немає запитань, що давайте зробимо, але треба, щоб спочатку, тому що на 80 відсотків, на 80 цей закон буде стосуватися "Укргазвидобування". І якщо вам треба цей – давайте ми будемо робити... якщо він вам не треба – нащо ми будемо дурно час, свої можливості і знання тоді витрачати.
_______________. Треба, так разом давайте, разом....
НАСАЛИК І.С. Ну, я ж керівника запитався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, тоді я прошу...
ПРОХОРЕНКО О.В. Я вже свою думку сказав.
_______________. Сказав...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Він сказав, що потрібно. У нас Артур Володимирович не виступав.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я... Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можу не надати йому слово.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Не собирался, в общем-то, говорить, но действительно закон этот интересен, то, что сказал Игорь Степанович. Все они – сложные проекты законов, но этот закон, он дает возможность инвестиционной привлекательности, открытие инвестиционной привлекательности. Мы говорим о том, что там, нет, не приобретаем газ в России, но там приобретаем реверсные поставки. Но мы должны еще говорить и в приоритет ставить добычу своего газа на своей территории. Поэтому много, кончено, было коллизий, я знаю, какие принимались здесь и без решения выносились в зал там, и без этого. И когда были такие высказывания зачастую, ну, когда давайте, говорят, примем в первом чтении, а потом доработаем. Чем отличается…? Я предлагаю поставить, принять его в первом чтении, вот, а потом доработать поправками. Это вот в поддержку Игоря Степановича, его позиции. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
НАСАЛИК І.С. ...все-таки робочу групу, напрацюємо через тиждень, прийдемо.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, я так розумію, що от базова пропозиція: перше, законопроект потрібний. Друге, законопроект потребує доопрацювання в певних моментах. Для доопрацювання, для того, щоб він пройшов в залі, нам потрібно, ну, якби доопрацювати його в рамках робочої групи, щоб ні в кого не було тут ніяких сумнівів. Я правильно розумію, ну, спільну позицію?
НАСАЛИК І.С. Так-так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми тоді приймаємо рішення: створити робочу групу, допрацювати цей законопроект разом з Ігорем Степановичем і на наступному засіданні...
НАСАЛИК І.С. ... робочу групу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ...всі бажаючі, хто хоче – включаються і на наступному засіданні комітету ми повертаємося...
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Степанович.
НАСАЛИК І.С. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І на наступному засіданні комітету ми повертаємося до цього законопроекту.
НАСАЛИК І.С. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається?
НАСАЛИК І.С. Приймається.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за цю...
НАСАЛИК І.С. Включить ще туди "Укргазвидобування", в цю комісію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вони...
НАСАЛИК І.С. І "Надра".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково.
(Загальна дискусія)
Ну, ми подумаємо по технології родовища, бо у нього закладки ідуть, а у нас ідуть лінзи, це трошки інші речі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, Олег, ми подумаємо потім, як це зробить.
Приймається така пропозиція? Хто за це рішення, прошу проголосувати. Хто – проти? Хто утримався? Гаряча дискусія і одноголосне голосування, бачите як.
Переходимо до третього питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії (3858) (Кабінет Міністрів України).
Юрій Васильович. Ігор Степанович. (Шум у залі) Все, добре. У тебе три? Все, домовились.
Значить, Тетяна Петрівна, будь ласка.
КІЛОЧИЦЬКА Т.П. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Заступник голови Держатомрегулювання.
КІЛОЧИЦЬКА Т.П. Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії. Цим проектом забезпечується імплементація в законодавство України деяких положень Європейської директиви стосовно радіаційного захисту населення, а саме: захисту від небезпеки, що виникає від використання джерел іонізуючого випромінювання в нашому житті і в промисловості, і в медицині, і так далі. Директива 2013 року №59.
Цим законопроектом пропонується внести зміни до чотирьох законів України, а саме: про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку, про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії, про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання, про видобування і переробку уранових руд.
Які зміни передбачаються? Ну зокрема ми хочемо врегулювати питання термінології та подальшого використання термінів стосовно видобування та переробки уранових руд. Цим законом встановлюється також необхідність встановлення референтних діагностичних рівнів опромінення пацієнтів під час проходження ними діагностичних процедур з використанням джерел іонізуючого випромінювання, нуклідного і відкритого типу, і так далі. Цим законом встановлюється чисельне значення для середньорічної ефективної дози опромінювання певної категорії людей, які працюють з джерелами іонізуючого випромінювання, але до цього часу не відносились до категорій персонал, це студенти, стажери і так далі, рівень 2 мілізіверти на рік.
Цим законом також встановлюються вимоги до суб'єктів діяльності, які провадять діагностичні та терапевтичні процедури з джерелами іонізуючого випромінювання, в Європі дуже суворо ставляться до того обладнання, яке, власне, опромінює пацієнтів. Також дуже важливо зазначити, що цим законом надаються повноваження Кабінету Міністрів України розробляти, затверджувати та впроваджувати в життя національний план стосовно захисту населення від опромінювання радоном. Ми всі з вами знаємо, що радон – це радіоактивний газ і населення може отримувати певну додаткову дозу опромінювання живучи в будівлях і не знаючи про це, в Європі це регламентується як на рівні будівельних норм для будівельних матеріалів, також це регламентується і регулюється, якщо вже населення отримує певні дози, тобто існують плани і держава захищає, компенсує це опромінення.
Стосовно погоджень. Значить законопроект пройшов і отримав всі необхідні погодження щодо пропозицій Головного науково-експертного управління до положень законопроекту, то деякі з них, на нашу думку, є слушними і ми пропонуємо їх врахувати під час підготовки законопроекту до другого читання. Все це ми відобразили в таблиці.
Тепер висновки. Прийняття проекту цього закону сприятиме гармонізації законодавства України з законодавством ЄС, гармонізації з міжнародними вимогами і стандартами безпеки, які, зокрема, відображені в стандартах Міжнародного агентства з атомної енергії, що діють в сфері використання ядерної енергії. Також сприятиме впровадження цього закону встановленню єдиних основних норм безпеки для захисту здоров'я населення та осіб, які перебувають під професійним медичним опроміненням, підвищенню ефективності забезпечення радіаційної безпеки та радіаційного захисту при застосуванні ядерної енергії у різних сферах економіки та безпеки життєдіяльності людини.
Шановні депутати, враховуючий вищезазначене, прошу підтримати поданий Кабінетом Міністрів України законопроект про внесення змін до деяких Законів України у сфері використання ядерної енергії та запропонувати прийняти його у першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням за наданими пропозиціями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Петрівна.
Володимир Володимирович Бандуров, будь ласка.
БАНДУРОВ В.В. Шановні колеги…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Олександр Дмитрович потім – позиція міністерства.
БАНДУРОВ В.В. Ми розглядали цей законопроект на підкомітеті профільному, він, дійсно, слушний. Там, в основному, техніко-юридичні правки. Є зауваження Головного науково-експертного управління, про які вже говорили. Тому законопроект може бути прийнятий за основу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Позиція міністерства.
СВЕТЕЛІК О.Д. Цілком згодний з пропозицією, і просимо підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Є виступи? Бажаючі? Можна ставити на голосування підтримати у першому читанні?
Хто за це рішення, прошу членів комітету проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно. У нас є три голоси. Дякую.
Переходимо до останнього запитання порядку денного – проект Закону про внесення змін до деяких Законів України (щодо вирішення проблемних питань постачання природного газу). Автори: Бєлькова, Чижмарь. 4034.
Ольга Валентинівна, будь ласка.
БЄЛЬКОВА О.В. Дуже дякую.
Колеги, я буду намагатися дуже стисло пояснити суть проблеми. На сьогодні, фактично, жодна з бюджетних організацій, які знаходяться в регіонах, не можуть офіційно із дотриманням всіх норм законодавства купити газ. Чому? Тому що від бюджетних організацій вимагається, що закупівля газу здійснюється на тендерах за відповідним Законом "Про державні закупівлі". Там є тільки дві процедури – це тендери або договірна процедура, яка передбачає можливість одного постачальника. А ми з вами прийняли Закон "Про ринок природного газу" і не прийняли зміни до Закону "Про ліцензування".
На сьогодні в Україні, в регіонах майже не існує постачальників природного газу, які би мали чинні ліцензії. Серед них переважно є облгази і НАК "Нафтогаз". Ні перші, ні другі не мають жодного бажання приймати участь у боротьбі за таких особливих споживачів, як бюджетні організації. Але вони не заперечують того, що вони могли би продати газ, якщо від них це не вимагає дуже великих адміністративних витрат. Тому треба нам вирішити, нам як комітету і Верховній Раді: так все ж таки яким чином будуть змінені вимоги до ліцензування. Тобто або ми вносимо зміни в Закон "Про ліцензування…", або в Закон "Про ринок природного газу. Тому що на сьогодні за цим законом вимагається ліцензія на поставку газу, на постачання газу. Або ми скасовуємо ліцензію, і тоді всі, хто хочеш, можеш постачати, можуть постачати, в тому числі бюджетним організаціям. Саме у бюджетних проблема в тому, що тільки від них фінансові органи вимагають моніторингу. І вони не допустять того, щоб компанія без ліцензії продала газ. Тоді весь дохід звертається в дохід держави. Таким чином, у нас коло, яке ми самі собі створили. І рішення, яке я пропоную, воно тимчасове. Як на мій ліберальний, так скажімо, підхід, воно не є ідеальним. Але, на жаль, ніхто за три місяці не придумав кращого. А саме я пропоную, що на строк до 1 червня ми дозволяємо бюджетним організаціям застосовувати так звану переговорну продукцію…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Процедуру.
БЄЛЬКОВА О.В. …процедуру, вибачаюсь. Але мене дуже хвилювало, щоб вони там не договорились таким чином, ну, як нам з вами не сподобається, за державні кошти. Тому єдиний… Ну, ми консультувались із НАКом, із регулятором, і з усіма. Єдиний такий нормативний розмір-запобіжник ціни кубу газу, от я описала його так, як мені запропонував НКРЕКП. Це те, які вони визначають у себе на веб-сайті і оголошують.
Ось це така суть проекту. Мені теж ніби як з огидою робити виключення із загальних правил. Але сьогодні у мене є 150 листів від різних організацій. Це проблема всіх мажоритарників. Фактично я не знаю взагалі, як вони там беруть на себе і закуповують сьогодні цей газ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, які є запитання або які є пропозиції?
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Питання єдине, що наскільки у відповідності до Закону "Про ринок природного газу" вже на Національну комісію не покладена функція регулювання визначення ціни?
БЄЛЬКОВА О.В. Вони мають середньозважений якийсь там показник, який публікують. Він не впливає ні на жодні інші зобов'язання. Але ж я не можу їм наперед зазначити ціну.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Ми не хочемо взяти ціну, яка… (перепрошую). Ціну, яка використовується для визначення розміру об'єму рентних платежів? Зараз є та сама ціна, яка визначається на базі розрахунку середнього по імпорту газу, яка визначається Кабміном на базі інформації, які вони отримують від ДФС.
БЄЛЬКОВА О.В. Правильно, Вікторія. ДФС мені сказало, що це буде неправильно, тому що вона визначається за попередній період. А у цій переговорній продукції… Насправді, ви можете зробити цю пропозиції, мене влаштовує люба. Але мені ДФС сказало, що це неможливо, неправильно і вона акумулюється за квартал після того і наперед домовитися про майбутнє буде неправильно. І от, наприклад, за останній квартал 2015 року вона була значно вища ніж та, яка середньомісячна, яку публікує НКРЕКП у себе на сайті уже сьогодні. І це, ну, правда, ми намагалися знайти найнижчу, але з пристойних. І от між всіма колегами, НАК, ну, бюджетні організації, це от їх влаштувало, Мінекономіки ми залучали, не знайшли іншого показника. Але, якщо ви знайдете його… Я, саме я наполягала на тому, щоб був хоча б якийсь запобіжник. Я… Ми можемо окремо поговорити і можемо внести.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Можна тоді просто уточнююче питання. Яка методологія розрахунку тієї ціни, яку якраз, власне, НКРЕ КП ставить у себе на сайті? Мене просто це от цікавить, яким чином вони визначають цю ціну. От і все.
БЄЛЬКОВА О.В. У них є звітність, яку їм подають постачальники і покупці. У них є якась звітність. Вони її беруть…
_______________. (Не чути)
БЄЛЬКОВА О.В. За місяць. Не за квартал, а за місяць. А та, яка за ДФС, вона – за квартал попередній.
_______________. Минулий?
БЄЛЬКОВА О.В. Минулий. І тому, зважаючи на те, що кожен місяць… От вчора ми зустрічались з головою НАКу, да, і вони нам сказали, яка приблизно ціна очікується зараз, да? І вона значно менше ніж попередній квартал. Тому це в тому числі для того, щоб, не дай Бог, вони не ставили завищені ціни і, щоб не було kick back.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Валентинівна, ми наше рішення в цілому ми голосуємо чи в першому читанні?
БЄЛЬКОВА О.В. Комітет буде просити другий Комітет – економічної політики і уряд буде просити в цілому, да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В цілому.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. ... терміни не зазначені... до 1 червня.
БЄЛЬКОВА О.В. В "Прикінцевих положеннях" написано, вам роздали оновлену версію, яка вчора була перереєстрована. Я не знаю, де ти дивишся зараз.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я на сайті дивлюся.
БЄЛЬКОВА О.В. Треба дивитися ту, яка роздана, бо вона сьогодні перереєстровується. Суть одна і та сама, єдине, що в прикінцевих положеннях змінено "1 травня" на "1 червня".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто у нас пропозиція: в цілому?
БЄЛЬКОВА О.В. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас є інша пропозиція? Я можу ставити на голосування? Хто за пропозицію в цілому прийняти?
СВЕТЕЛІК О.Д. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, будь ласка, Олександр Дмитрович, я вибачаюсь.
СВЕТЕЛІК О.Д. Дякую. Маленьке таке зауваження, пропонується, що ліцензійні умови затверджуються Кабінетом Міністрів. Але у нас є положення про Національну комісію, де ліцензійні умови затверджуються НКРЕКП. І у нас є Закон про ринок електричної енергії, где – також...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект закону.
СВЕТЕЛІК О.Д. В Законі про ринок електричної енергії ліцензійні умови затверджуються НКРЕКП, а в положенні про НКРЕКП говориться про те, що це колегіальний орган. Тому ми пропонуємо доповнити там, де у вас є, затверджується Кабінетом Міністрів, додати: або уповноваженим законом державного колегіального органу. Це нам дасть можливість...
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Валентинівна.
СВЕТЕЛІК О.Д Так, приєднатися, приєднатися... это НКРЕКП…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Дмитрович, напрасно я вам дав слово, у нас так все добре йшло, напрасно.
СВЕТЕЛІК О.Д Олександр Георгійович, ну, так же не можна, щоб так все...
(Загальна дискусія)
_______________. Хорошее было предложение.
_______________. Діалог не підтримуємо, тепер .... питання.
СВЕТЕЛІК О.Д. Ще маленьке доповнення можна?
_______________. Дозвольте?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
СВЕТЕЛІК О.Д. Два слова, це більше технічна правка від Міненерговугілля. Там в переліку корисних копалин написано: газ колекторів шільних порід і газ центрального басейного типу. В Постанові 742-й про затвердження переліків корисних копалин стратегічних і державних. Немає такої корисної копалини "газ колекторів щільних порід". Це теє саме, що газ центрально басейного типу. Ми пропонуємо просто вилучити ці три слова.
БЄЛЬКОВА О.В. Але чекайте. Ми її брали з Закону "Про ринок природного газу".
СВЕТЕЛІК О.Д. Совершенно правильно, в Законі "Про ринок природного газу" є помилка…
БЄЛЬКОВА О.В. Ні, ну, ми… не можемо…
СВЕТЕЛІК О.Д. І ми зараз будемо готувати законопроект з пропозицією це вилучити. Тому що в геологічному сенсі це те є саме.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Значить, треба договоритись, що, да, внести, що зміни, і внести зміни до цього…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Може тоді в першому, за основу?...
(Загальна дискусія)
СВЕТЕЛІК О.Д. Ну, це технічна, це технічна правка, яка не впливає.
БЄЛЬКОВА О.В. Це ж вони мене… саме попросили. Мене-то цікавила інша частина.
СВЕТЕЛІК О.Д. А інша, по іншій частині теж. Дивіться, не зовсім зрозуміло, що таке "нагальна потреба". Можливо, є сенс уточнити, що мається на увазі – нагальна потреба.
БЄЛЬКОВА О.В. Ну, а як ви вважаєте, в зимній період вони для чого газ купують?
СВЕТЕЛІК О.Д. В зимній період. Але ж це не визначено, все зрозуміло. Ви говорили…
БЄЛЬКОВА О.В. Нагальна потреба…
_______________. …про бюджетні організації.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Ну, кожного місяця необхідно, да. Ну, все одно тут же визначається періодом до 1 червня.
БЄЛЬКОВА О.В. Воно до 1 травня, до 1 червня, да. Ви розумієте, вони вже накупувалися на нагальних потребах, тому що у них не було фактично постачальників. Це і є пов'язано з нагальними потребами. Якщо у них є постачальники в регіоні, то хай, будь ласка.
СВЕТЕЛІК О.Д. В принципі, да, ми теж, коли ми побачили в "Прикінцевих положеннях", що це стосується, грубо кажучи, кінця опалювального сезону, то ми підтримуємо повністю і в такому сенсі.
_______________. Да. (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що ми голосуємо? В першому читанні?
_______________. В першому читанні.
_______________. Ні, в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В цілому?
_______________. З урахуваннями…
БЄЛЬКОВА О.В. Воно ж уже… ви зрозумійте, що Рада його ніколи не прийме.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. То до 1 червня, тому в цілому, да. Не встигнемо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. В цілому?
БЄЛЬКОВА О.В. В цілому. Якщо треба, з голосу будемо… навести пряме…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, шановні друзі, тоді я ставлю… Добре, попробуємо з голосу. За те, що підтримує цей законопроект в цілому, щоб проголосувати, прошу проголосувати. Дякую.
БЄЛЬКОВА О.В. Да, я організувала мітинг.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто проти? Утримався? Два. Дякую. Три. Дякую. Так, шановні колеги, у нас є, у нас з вами є "Різне".
От є "Різне". Секундочку-секундочку. Я, по-перше, прошу подивитися порядок денний на слідуюче засідання комітету і внести, якщо будуть якісь пропозиції Олегу Миколайовичу, щоб ми підготувалися.
Друге. Ми плануємо розглянути Закон "Про ринок електричної енергії", проект закону. Я би просив Льва Теофіловича взяти на себе разом з колегами максимальний груз відповідальності.
Наступне питання. До нас звернувся голова правління "Укргазвидобування". Немає Олега Васильовича? (Шум у залі) Ага, от так.
Щодо дуже непростої такої, негарної ситуації, яка викликана внаслідок дій окремих народних депутатів. За його словами. ця ситуація має ознаки протиправного втручання в господарську діяльність.
Я думаю, що, можливо, Ольга Валентинівна, більш детально розкаже. Нам потрібно відреагувати на цю ситуацію.
БЄЛЬКОВА О.В. Шановні колеги, насправді це ситуація сьогодні, в тому числі і політична криза, вона також частково викликана певними такими міфами або не міфами щодо тиску якогось політичного, і коли до нас звертається одна з найбільших компаній, яка сьогодні забезпечує майже 70 відсотків газу, ми повинні реагувати.
Конкретні факти, які викладені керівництвом цього державного підприємства, я не думаю, що кожен із нас може взяти і перевірити їх, це не є нашою, скажімо так, нашим обов'язком, але ігнорувати їх ми не можемо, тому ми підготували приблизний проект звернення від комітету, тому що ми профільний комітет і вони звернулися до нас.
_______________. Надо знать о чем речь.
БЄЛЬКОВА О.В. А у вас же роздано в документах. Ось такі от документи, на скільки я бачу, у мене є вони і у вас так само мають бути.
_______________. Друзі, ми вам всім…
БЄЛЬКОВА О.В. Ось так воно виглядає.
_______________. От є лист, це вже третій…
БЄЛЬКОВА О.В. Ігор Віталійович, оце лист…
_______________. Про конфлікт з деякими народними депутатами України. Це вже третє звернення…
(Загальна дискусія)
_______________. Давайте так …
(Загальна дискусія)
_______________. Давайте ми не фракції будемо називати…
БЄЛЬКОВА О.В. Да, от…
_______________. …. прізвища, які звучать: Поляков і Дейдей. Правильно, да?
БЄЛЬКОВА О.В. Да.
_______________. Здійснюють незаконний тиск на керівництво "Укргазвидобування".
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Пусть родители з ними разберутся……
БЄЛЬКОВА О.В. Шановний пане Артур, насправді це креативна ідея, ми можемо і таке рішення врахувати і додати.
Але от ми порадилися з Олександром Георгійовичем і я запропонувала таку форму, що, перше, ну ми як депутати профільного комітету ми не можемо просто закрити на це очі, але разом з тим ми не є слідчими, ми не є прокурорами, суддями і так далі. І ми підготували доволі нейтральну, тим не менш сильну, як на мій погляд, заяву, яка би засуджувала будь-який тиск на будь-які компанії в енергетичному секторі без назв, без вказування депутатів. І ми би хотіли направити матеріали, які ми отримали, у відповідні органи і хай вони цим займаються, це саме Прем'єр-міністр, голова депутатської фракції, перший заступник голови комітету регламентного, СБУ і так далі.
От є пропозиція цього листа, я би хотіла, щоб…
_______________. А в чем тиск?
БЄЛЬКОВА О.В. Подивіться, будь ласка…
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. У меня все-таки вопрос есть. Мы должны разбираться, есть давление, есть нарушение статьи. От мне не очень нравится в том, с чем мы обращаемся. Становити загрозу для подальшого розвитку індустрії. Ну кто давал оценку, какой подальший… "загроза розвитку індустрії". Может тут апеллировать не такими фразами, а чисто со ссылкой на закон, что нарушаются, не смотря на то, что это наши коллеги, но нарушаются статьи такие закона, вмешательство там это, если полноправельно, что направляем в регламентный комитет, должны оценить с точки зрения правильности…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми так і направляємо.
БЄЛЬКОВА О.В. ми так і направляємо, ми не даємо ніяких заключень… тому що ми їх не маємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлій Якович.
ІОФФЕ Ю.Я. Я хочу дать действительно… Не нужно ни на что ссылаться, мы должны просто просить правоохранительные органы дать правовую оценку действиям лиц обоих сторон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми так і робимо.
ІОФФЕ Ю.Я. Все, точка. А к чему мы говорим это… А может он обманывает, может… Мы что анализировали?
Поэтому обратились, ко мне тоже обращаются уже шестой созыв, и я обращаюсь к правоохранительным органам, прошу, ко мне обратились такие-то, прошу дать правовую оценку, в случае необходимости принять меры правового воздействия.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлій Якович, ми так і робимо.
БЄЛЬКОВА О.В. Ми так і робимо. Ми тільки на Регламент посилаємося.
ІОФФЕ Ю.Я. Но мы не должны давать оценку, правильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не даємо оцінку. Ми фактично перенаправляємо це звернення, яке поступило, до комітету, на Службу безпеки, в Антикорупційне бюро. Враховуючи, що це скарга на народних депутатів, керівнику конкретної фракції і виконуючому обов'язки голови Регламентного комітету і Прем’єр-міністру України.
ІОФФЕ Ю.Я. Ну, может быть, может быть.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Олександр Георгиевич, можна?
Маленьке зауваження, що регламентний комітет розглядає тільки ті порушення, які відбуваються в залі сесійного засідання і не мають відношення до того, що відбувається поза межами сесійних засідань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна виключити.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Да, я думаю, що це просто, ну, неналежний, да…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Александр Григорович…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще які пропозицію?
_______________. Александр Григорович, а можно предложение? Мы, по-моему, создаем неправильный прецедент, когда субъекты хозяйственной деятельности, даже государственной, обращаются в комитет. То есть жалуются одним депутатам на других депутатов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вони скаржаться в комітет, а не депутатам конкретно.
_______________. Но мы одновременно являемся и депутатами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зробимо простіше. Я просто перенаправлю, перенаправлю це звернення автоматично на відповідні правоохоронні органи, хай вони розбираються.
_______________. … без комментариев.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Без коментарів, що поступила така заява, прошу вас там розібратися, відреагувати по суті.
ІОФФЕ Ю.Я. Нет, дать ответ комитету, раз оно к нам, и заявителю, все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Конечно. Відповідно як виконуючий, як виконуючий обов'язки голови комітету, і все.
_______________. Мы не рассматриваем по сути…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми не можемо давати оцінки… тут права абсолютно.
БЄЛЬКОВА О.В. Ну, колеги, насправді я вважаю, я розумію, що є певне рішення. І легше за все було просто переслати і навіть не виносити це питання. Але це питання не просто однієї з компаній, це питання не просто там якихось слухів. Воно звучить у пресі, до багатьох з вас, напевно, вже зверталися журналісти. І все, що я хотіла, ну, запропонувати у цьому листі, що ми категорично засуджуємо будь-який політичний тиск, не залежно від того, хто, з якої партії і так далі. Щоб прозвучало це тільки одне як від політиків. Якщо ж на сьогодні у вас немає такої зацікавленості, то і я, і ви, ми всі можемо перенаправити. Але ж від цього не зміниться політична ситуація.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна? Тоді, можливо, давайте розіб'ємо на дві частини. Ми перенаправляємо в правоохоронні органи для того, щоб вони реагували по суті і відповідно до своїх повноважень, які є. А я Ольгу Валентинівну підтримую, що, якщо ситуація… Ольга Валентинівна, якщо ситуація така, яка потребує реакції комітету як заява якась, то давайте ми можливо тоді окремо на слідуючому засіданні комітету ще попрацюємо і на слідуючому засіданні комітету просто приймемо заяву по фактам там впливу, тиску або, ну щоб вона була універсальна, уніфікована якась, добре? Ну, звичайно.
Ігор Віталійович, будь ласка.
КОНОНЕНКО І.В. Я просто може ще колеги не мають цієї інформації, просто думаю, що ми до цього питання "Укргазвидобування" ще будемо повертатися, бо буквально там вчора чи позавчора в Інтернет викинули внутрішню переписку членів тендерного комітету. І нібито там з Росії вони отримали вказівки, як формувати тендерну документацію і таке інше. І я знаю, що група народних депутатів з урахуванням цієї інформації вже звернулася до НАБУ, я думаю, що тут буде провадження. Тому я думаю, що ми просто до питання "Укргазвидобування" ще вимушені будемо повертатися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, в "Різному"… У нас є три позиції в "Різному". Будь ласка, Лев Теофілович.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я хотів звернутися до комітету з такою інформацією, відповідно з пропозицією і проханням. Ми пам'ятаємо минулий рік ми всі тішилися, що збудована лінія 750 "Рівненська атомна – Київська підстанція", і відкривав її Президент, але це, насправді, тільки одна частина виконаної роботи, яку нам треба досягнути. Цей загальний комплекс, великий комплекс робіт, який ще передбачає також включення лінії, яка іде з Хмельницької атомної до той ж Київської підстанції, а також дві лінії з Київської підстанції на дві до Києва. І оцей комплекс заходів, закриття комплексного питання штопориться одним невирішеним питанням на лінії. яка йде… лінії 330 з Київської підстанції до Києва. Це штопориться правом власності на одну ділянку, на одній опорі людина не хоче впустити на свою територію, щоб поставити опору і закінчити фактично весь проект, який там вартістю порядку півтора чи навіть більше… не півтора мільярда, це ще в старих грошах, тобто це ще по 8 було, тобто десь порядком 3-4 мільярдів гривень коштів. Тому я би… Є законопроект, якого я є співавтором про законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення відведення земель для суспільних потреб. Цей законопроект… Це є не примусове вилучення, це є вилучення через суди і також для суспільних потреб. Тобто це є вже комітет аграрний… це земель… аграрний комітет вже розглянув, прийняв за те, щоб його прийняти у першому читанні, і воно там вже висить рік часу.
Я би хотів, щоб ми від імені нашого комітету звернулися, вас попросити, щоб звернутися і до керівництва Верховної Ради, оскільки це стосується, перш за все, лінійних об'єктів. Це є 2155, законопроект 2155, він стосується, перш за все, лінійних об'єктів, а це є і лінія електропередач, і трубопроводи, а також там і фортифікаційні споруди, які також важливі, Але, власне, прийняття даного законопроекту може вирішувати на майбутнє ці проблеми, які ми маємо зараз в питаннях будівництва ліній, і заходимо на Київську… на Київ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?
Тоді я виступлю. Я вибачаюсь, просто Артур Володимирович…
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Да, а то я так тут рядом простою.
У меня есть в "різному" вопрос. Мы должны были провести выездное заседание, выездные комитетские слушания по тому порядку, который мы утвердили, это ТЭЦ 5. Эта программа остается есть договоренност, есть порядок, который рассылали мы, и он был на прошлом комитете.
Александр Георгиевич, уважаемые коллеги, я просто просил бы определиться… есть предложение провести комитетские слушания 28-го… опять же, 28 марта. И неплохо было бы, чтобы комитетские слушания прошли в период, когда предприятия оказывают услуги по отоплению, по обеспечению теплом. Есть рад вопросов, порядок предполагается: до 10 часов сбор, потом прибытие в 10.45, ну, и дальше по программе до 15 часов, 15.45-и.
С вопросами к руководству предприятия, "Киевэнерго" с вопросами, и обсуждение тех проблем, которые есть вообще по обеспечению города Киева теплом на этом выездном заседании. Поэтому у меня есть просьба такая, определить время сегодня, вернее, дату – дату, когда, чтобы…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це буде, це буде в понеділок, да?
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Да, это в понедельник. Или же тогда такой вариант, 30 марта, это вместо комитета. Хотя мы повестку уже утвердили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я думаю, що нам потрібно комітет проводити. Давайте будемо планувати 28-го, ну, на понеділок. Ми запрошуємо всіх народних депутатів, ну, я маю на увазі членів комітету. Єдине, подивимося по часу, тому що це погоджувальна рада в 11 годин починається. Хтось: або я, або хтось із заступників повинні будуть бути на погоджувальній раді для того, щоб, в тому числі, там ініціювати розгляд наших законопроектів.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Программа предполагает вот с 11-и до 16-и часов, 4 часа – это и ознакомление, и вопросы там, сессия вопросы-ответы и обсуждение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Немає заперечень? Попередньо – 28-го. Тобто це не "обязаловка" для всіх, но це бажано. Ну, це слухання.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Кто не приедет, мы разместим на сайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Олексій, будь ласка. Олексій, будь ласка.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Прізвища.
РЯБЧИН О.М. Колеги-колеги, хочу до вашого відома, що у п'ятницю у залі податкового комітету буде круглий стіл на тему: "Як забезпечити зростання ВВП за рахунок зниження енергоємності України. Європейський досвід енергетичного переходу". До нас приїжджають експерти з Європейської комісії, з європейських інституцій та українські експерти. І я хотів би попросити поставити на голосування, щоб ми підвищили статус з круглого столу на комітетські слухання. На жаль, не було у минулих тижнях засідання, тому ми не змогли зробити це завчасно. Тому за два дні прошу вашого дозволу проголосувати, щоб підвищити статус до комітетських слухань. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, бо тема важлива. Я думаю, що не повинно бути у нас заперечень, да? Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати, щоб провести комітетські слухання. Дякую.
РЯБЧИН О.М. Дякую за цю позицію.
І друге. Перепрошую, да. До мене і групи народний депутатів з міжфракційного об'єднання "ЄвроОптимісти", коли ми були на Донеччині, і були у Сєвєродонецьку, звернулися товариство ЛЕО. Це енергопостачальна компанія, яка зараз, ну, вона фактично постачає електроенергію і на контрольовану, і на неконтрольовану територію, з певними пропозиціями по вирішенню їх проблем. В них є борг більше мільярда гривень перед енергоринком, енергоринок їм там якісь кошти винен. І є в нас специфіка регулювання, є в нас дві компанії – Донецька та Луганська, які повинні бути переєструватися, донецька компанія ДТЕК "Донецькобленерго" переєструвалися на підконтрольній території, ЛЕО не бажає переєстровуватись, в них тариф, наприклад, 134 гривні за мегават, у ДТЕКа 62, а в "Київобленерго" 17, тобто в них є різниця в тарифах і в них є пропозиції, в них є певні розбіжності у як їм здійснювати політику з Міністерством енергетики, тому я пропоную запросити його в розділ "Різне" на наступне засідання комітету і заслухати міністра або заступника міністра і голову цього ЛЕО для прийняття рішення, тому що там є купа проблем і треба прийняти в першу чергу політичне рішення, що робити з цими компаніями, які там контролюються, функціонують на контрольованих або не контрольованих територіях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо в підкомітеті спочатку, щоб ми розглянули ці питання, а потім уже…
РЯБЧИН О.М. Добре, давайте на комітеті тоді…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович, добре?
Володимир Володимирович, будь ласка.
БАНДУРОВ В.В. Стосовно останнього питання, я б запропонував би, все-таки у нас є виконавча влада, правильно, і виконавча влада, напевно, вже напрацювала якісь відповіді на ці питання, яке Олексій піднімає. Я думаю, що найкраще було б спочатку заслухати в письмовому вигляді відповідь міністерства на це питання. Тобто, Олексій, як народний депутат можете подати на міністерство, а потім уже на підкомітеті, ми не повинні підміняти виконавчу владу, навіть коли є політична.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Олександру Дмитровичу я дам слово, ви завершіть.
БАНДУРОВ В.В. І друге питання основне.
Відбувся підкомітет з питань ядерної енергетики і є ряд напрацьованих законопроектів, у нас в цьому році 3 блоки, які мають бути в продовжений термін експлуатації, є термінові законопроекти, які уже розглянуто навіть нашим комітетом, але, на жаль, так до порядку денного потрапляють, але там в кінці списку, колись в кінці дня і ми за них не голосуємо.
Тож прохання буде до вас, долучити до того законопроекту, які колеги піднімали, ряд законопроектів. Я письмово до вас звернувся, щоб одним списком уже звернулися до Голови Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Дмитриевич, по Луганску.
СВЕТЕЛІК О.Д. Хотел сказать, что там несколько вопросом и мы от министерства относительно расчетов…
_______________. А ми ініціювали вже…
СВЕТЕЛІК О.Д. Мы вносим изменения в 263 постанову, будем просить депутатов принять эти… Ой, я извиняюсь, Кабинет Министров принять эти изменения. Но! У нас одно из основных питань – это расчеты по казначейству, мы не сможем этот вопрос решить.
Просьба: направить в органы не только Министерства энергетики, мы этот вопросне решим по казначейству, поэтому посмотреть его.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухайте, я в певній мірі підтримую, що спочатку треба цю ситуацію попробувати знайти рішення не рівні виконавчої влади. Тому що тут, якщо ми… ну це буде просто розмова. Якщо мова буде впиратися в якісь законодавчі рішення і, ну це вже… але це буде вже другий крок після того, як на рівні Мінпаливенерго або уряду якісь речі. Цифри, які у мене є, це просто глиба. Ну стільки грошей туди провалюється, що це просто страшно. І тим більше, що вони не переєструвалися.
Шановні колеги, порядок денний вичерпано, всі питання обговоренні. Я дякую за те, що ми активно попрацювали, і – до нових зустрічей.