Засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
від 14 січня 2015 року
Засідання веде Голова комітету МАРТИНЕНКО М.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження по проекту порядку денного. Є чи немає?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Дякую. Давайте починати працювати.
Перше питання у нас - план роботи Комітету на другу сесію. Матеріали у вас в папках є.
План роботи включає не тільки роботу над зареєстрованими законопроектами, які є і розписані на нас. Також є вже законопроекти, які розроблені членами нашого Комітету. Є й інші розділи в даному проекті документу – це і контрольні питання про те, як імплементуються ті чи інші законопроекти.
Також заплановані деякі конференції, семінари, круглі столи.
Тому, будь ласка, я пропоную обговорити ці питання.
Хто бажає висловитись?
Будь ласка, Вікторія Миколаївна Войціцька.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Дякую, пане Голово. Один момент, який би я хотіла зазначити, враховуючи, що сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів була зроблена перша презентація Закону України «Про ринок газу» і, враховуючи його важливість, я думаю, що було б доречно включити даний законопроект в наш план на наступний місяць.
Тому, пропоную його додати до плану.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це слушна пропозиція. Проблема в тому, шановні колеги, що ми, як правило, завжди в план роботи включали ті законопроекти, які зареєстровані.
Звичайно, ми їх поповнюємо під час нашої роботи. Цей законопроект ще не зареєстрований, ми його ще юридично не маємо, тому його немає в плані роботи.
Також на розгляді знаходиться законопроект про зміни до Закону України «Про фінансування ринку електричної енергії» та інші дуже важливі законопроекти. Ми їх обов'язково будемо розглядати. Звичайно, ми повинні їх опрацьовувати і вносити до сесійної зали.
Дякую за пропозицію. Ще які пропозиції?
Якщо немає зауважень, я пропоную прийняти його для нашої роботи, хоч, як показує практика, він буде змінюватись протягом нашої роботи. Тому, приймаємо.
Наступне наше питання – це проект Закону України «Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі», реєстраційний №0930, (друге читання). Давайте я почну з цього законопроекту, а потім перейдемо до пропозицій і послухаємо точки зору відповідних міністерств, депутатів і тих, хто вносив поправки. Цей законопроект у нас був прийнятий за основу в першому читанні. Термін поправок закінчився досить давно і виходячи з того, що Уряд наполягав на його розгляді, а також з того, що ми маємо складне закінчення зими, ми повинні визначитись стосовно цього законопроекту.
Законопроект непростий, є різні точки зору. Маємо точку зору Кабінету Міністрів і Міненерговугілля відповідно і дещо іншу точку зору – це листи, які ми отримуємо від компаній, які працюють на ринку. Але, тим більше, ми маємо визначатись як законодавці, вносити до сесійної зали і приймати відповідні рішення, або не приймати їх, якщо вважаємо за необхідне.
Є багато поправок і обґрунтування до них є, але багато з них, шановні колеги, не враховані, тому що вони ламають ідеологію самого документу, який подавав Уряд. Тому, я пропонував би, щоб ми послухали представників Міністерства на початку, а потім перейшли до дискусії, відповідно до таблички і відповідних поправок.
Будь ласка, Светелік Олександр Дмитрович – заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.
СВЕТЕЛІК О.Д. Уважаемый Николай Владимирович, уважаемые депутаты! Закон очень важный и вот этот год показал, что нам без этого закона работать очень тяжело. Мы принимаем постановление Кабинета Министров о чрезвычайном положении в энергетике, а практически работаем каждый день вот в этом чрезвычайном положении.
У нас очень много проблем совместной работы с областными администрациями, и вот как показала практика, мы в декабре, когда стали работать тесно, поняли друг друга, нашли общий язык.
У нас есть очень много решений, которые мы могли бы вместе внедрить и вопросы, которые могли бы решить. Декабрь показал эффективность нашей совместной работы в этих условиях, когда мы избавились от аварийных отключений. Когда мы отключали, то это был очень большой резонанс и в прессе, и в обществе. Мы наносили большой вред экономике Украины, будоражили население нашими хаотичными аварийными отключениями. Вы знаете, что аварийные отключения мы вводим, отключая фидера по всем направлениям - там и быт, и бюджетная сфера, и промышленные предприятия.
Работая с областными администрациями нам удалось систематизировать эти ограничения. Но опять же – это ограничения. И вот этот Закон «об особом периоде», дает нам возможность работать в условиях ограниченных ресурсов.
Сегодня у нас большой дефицит топливно-энергетических ресурсов. Сегодня у нас нет угля, нет газа, нет мазута, и практически нет запасов. По складу сегодня 1 миллион 300 тысяч угля. Это где-то, по нашим оценкам, минимум в три раза меньше чем необходимо для нормального прохождения зимы. Поэтому, Закон об "Особом периоде в топливно-энергетическом комплексе"- это основное, что нам нужно, чтобы мы в законном порядке могли применять меры по ограничению потребления электроэнергии. Это нужно для того, чтобы не разрушить нашу объединенную энергетическую систему. Закон очень полезный. Он, я бы сказал, не затрагивает финансово-хозяйственную деятельность предприятий, а наоборот, служит тому, чтобы не нарушать работу наших бизнесовых структур экономики Украины.
Поэтому, Минэнергоуголь полностью его поддерживает и просит продолжать его рассмотрение. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Слово надається Голові Державного підприємства "Енергоринок" Гнатюку Юрію Любомировичу. Прошу.
ГНАТЮК Ю.Л. Ми не маємо особливих зауважень до цього законопроекту. Тим більше, що стосовно нас суттєвих змін або дій немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. У кого є питання?
МАРТОВІИЦЬКИЙ А.В. У меня есть вопросы к Министерству энергетики. Я так и не услышал в чем все-таки видится позитив этого законопроекта? Это первый вопрос. В чем его уникальность, чем он полезен. И второй вопрос - кто все-таки будет определять особый период в топливно-энергетическом комплексе, и по каким критериям вы будете определять наступил этот особый период, или нет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександре Дмитровичу.
СВЕТЕЛІК О.Д. Да, я начну с последнего. По критериям в Законе прописано, что вводит это особое положение Кабинет Министров Украины. Критерии - это недостаток топлива, недостаток ресурсов, недостаток мощностей, топлива.
Что касается полезности, то, что я начал говорить. Вот, только чтобы вы меня правильно поняли, вот сейчас очень плохим словом стало "веерное" отключение. Вот за декабрь нас все время критиковали за применение веерных отключений, которые разрушили все. Вот я вам должен сейчас ответственно сказать, что никаких веерных отключений мы не применяли, мы применяли графики ограничений потребления электрической энергии и графики аварийных отключений по мощности.
Веерные отключения. Мы их внедряли в 2000 году. Это было на выбор областных организаций. Порайонные, поквартальные отключения – это каждая администрация решает. Отключение на 1-2 часа, чтобы сохранить энергосистему и уложиться в те минимальные ресурсы, которые у нас есть для работы. Мы это с областными организациями отработали в течение декабря и, начиная с 28 числа они у нас начали работать в режиме. Мы ни одного дня с 28 декабря не применили графиков аварийных отключений.
Почему я говорю что Закон полезный. Внедрение этих графиков у нас нигде не узаконено. Мы имеем узаконенные графики ограничений и графики аварийных отключений, которые, разрушают нормальную экономику предприятий, они не дают работать. Предприятия не знают когда и на сколько мы их отключим. Эти веерные отключения надо называть по-другому, потому что название дискредитировало себя.
РЯБЧИН О.М. Я прошу прощения. Можно любое название дать, но суть оно не меняет. Или предприятия не работают, или люди в домах не получают электричество.
СВЕТЕЛІК О.Д. Совершенно согласен с вами. Поэтому мы и говорим, что это особый период, при котором надо чем-то жертвовать. Но когда мы отключаем дома, отключаем предприятия и говорим с 8 до 10, с 14 до 16 – это нормально, это люди воспринимают нормально. Это можно, люди тоже наши понимают прекрасно, что такое особый период в энергетике. Вот нет сейчас ресурсов…
РЯБЧИН О.М. Почему решение принимает именно Кабинет Министров Украины? Кто дал ему такие полномочия, принимать решение, вводить ручное управление в отрасль или не вводить?
СВЕТЕЛІК О.Д. Закон.
РЯБЧИН О.М. Который мы должны принять?
СВЕТЕЛІК О.Д. Да. Закон, по которому кто-то должен принять решение. Поверьте, я еще раз скажу, что сегодня у нас миллион тонн угля на складах – это все. Поедете на Трипольскую нашу станцию - площадка угольная пустая, там ничего, там уже начинают метлами сгребать последние граммы этого топлива.
Вот сегодня, практически, весь резерв выпущен. Если мы сегодня не будем получать 120 тысяч тонн угля в сутки, энергосистема развалиться. Что такое развал энергосистемы, наверное, все понимают – это полный коллапс.
Поэтому, еще раз, вот это особый период, вот это особое положение. И мы не можем сегодня отпускать потребителям, исходя от их мощности часовой, выше 25 тысяч мегаватт. Вот нет у нас других мощностей, вот кто бы, что не говорил, мощностей просто нет. Импорта нет, уголь из зоны вывезти не можем, уголь с Российской Федерации перекрыт на границе, доступа нет. Газа нет, то же самое, у нас весь импортный газ. У нас просто нет ресурсов. Нам нужно пройти, и как угодно можно называть вот этот период тяжелейший.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Вікторія Михайлівна Войціцька, будь ласка.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Дякую, пане Голово. У мене наступне питання, вірніше сказати два питання.
Питання номер один. Коли ми чуємо про те, що у нас не вистачає вугілля і ми в тому числі і фахівці можемо так сказати в тому чи іншому там рівні, ми це розуміємо, ми маємо інформацію по вугіллю і так далі. Але люди не розуміють, коли вони бачать, як, наприклад, офісний центр "Гулівер" світиться за сотні кілометрів від міста Києва. Коли у нас святкова ілюмінація по всіх, знову ж таки, вулицях, не тільки в Києві. І виникає тоді питання.
Перепрошую, яку відповідь давати людям, коли в них виключається в домах освітлення, а при цьому вони бачать в центрі міста горять в офісних приміщеннях електроенергія, коли ілюмінацію видно за кілометри? Я от цього не можу зрозуміти. Але як можна тоді собі дозволяти таке використання електроенергії на потреби, які абсолютно не є пріоритетними. Це перше питання.
Питання номер два. Сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів України вельмишановний пан Міністр зазначив, що була проведена відповідна, я не можу сказати точно це інспекція чи перевірка з боку Держенергонагляду з приводу якраз оцих «веєрних відключень» і тих зловживань, які були відповідно визначені. Чи можна було б ознайомитися з результатами і які будуть наступні кроки?
І той факт, що вже сам Міністр зазначив, що є і були певні перекоси в даному питанні. То як тоді даний законопроект дозволить нам уникнути такої ситуації. Дякую.
СВЕТЕЛІК О.Д. Спасибо. Два вопроса.
Первый. Я готов по первому вопросу полностью с вами согласиться. Невозможно людям объяснить, когда светятся офисы. Вот почему мы и говорим, вот опять термин "веерные отключения". То есть, на местах областные администрации, в данном случае городская администрация, вот она может навести порядок с рекламами. Они нам объясняют, что в больших супермаркетах холодильники, какие-то контракты. Есть проблемы, безусловно. Но мы только вместе с администрацией можем разобраться.
Мы со своей стороны по тем графикам аварийных отключений, о которых я вам говорил, можем их отключить. Но вместе с рекламой мы отключим жилые кварталы. А это недопустимо. Понимаете, народ нас не поймет, если вместе с офисом и с рекламой мы погасим свет в жилых домах.
Теперь, возвращаясь к нашему Закону. Он узаконивает мероприятия, которые мы будем проводить вместе с областными администрациями. Вот сегодня к нам обращаются люди, жители разных районов и спрашивают: почему вы нам не можете сказать, с какого и по какое время у меня не будет электроэнергии. Они говорит, что согласны сидеть час или два без света, но только чтобы знать в какое время это произойдет.
К нам обращаются областные администрации. Просят, чтобы в законном порядке можно было самим вводить эти ограничения выборочно по районам и по кварталам. Нам нужен Закон, а у нас его нет. Еще раз повторюсь, графики аварийных хаотичных отключений у нас узаконены. А вот цивилизованные- веерные –нет. Вот поэтому я поддерживаю этот Закон. Не я, а вообще…
КУЛІЧ В.П. Куліч, Чернігів. Скажіть, будь ласка, тут дуже багато в Законі йде посилань на мобілізаційне законодавство, на військовий стан. Чи не доречніше було б , щоб надзвичайний стан в будь-якій сфері вводила Рада національної безпеки, а не Кабінет Міністрів? Як ви до цього ставитесь? Кабінет Міністрів сам визначає, коли він хоче ввести надзвичайний стан, а на скільки це є доречно? І чи не буде маніпуляцій в цих питаннях?
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ігор Степанович, будь ласка.
НАСАЛИК І.С. Шановний пане Голово! Маю декілька запитань.
Перше, повинен сказати, що вже був прийнятий Закон «Про особливий стан функціонування паливно-енергетичного комплексу». І навіщо нам ще один? Що ви хочете затвердити?
Друге. Там є зауваження юридичного характеру. Тобто закон без термінів – це вже не закон. Він носить якийсь безтерміновий характер. А я вважаю, що там повинні бути вказані терміни.
Третє. Проблема у вас з енергоносіями не в тому, що не можна постачати енергоносії, а тому, що у вас працюють непрофесійні кадри, як в Центренерго, так і в інших генеруючих компаніях.
І четверте. При чому тут обласні державні адміністрації до аварійних графіків відключення? Кожне обленерго, складаючи відповідні договори про постачання електроенергії мали б передбачити ці графіки відключення. Вони були передбачені на час, коли відбуваються аварії, а не на ту ситуацію, яка у нас складається в країні. От ми і отримали результат. Вікторія Михайлівна запитувала, чому деякі мікрорайони по 10 годин знаходяться без світла, а інші функціонують цілодобово, тобто нерівномірно розподілено графік відключень.
Ми звернулися Комітетом минулого разу до Міненерговугілля, щоб вони рівномірно розподілили відключення електроенергії. Тоді люди не по 10 годин будуть знаходитись без світла, а як передбачено, півтори-дві години, і це буде стосуватися всіх по-черзі. Крім таких життєво необхідних установ, як водоканал, лікарні і всі інші. Тому Комітет зробив звернення. Я хотів би все-таки, щоб ви до нього прислухались, тоді не буде таких проблем, які виникають у нас на сьогоднішній день.
СВЕТЕЛІК О.Д. Вы очень сложные вопросы задали, начиная с кадровых назначений в нашей отрасли. Да, проблемы есть, безусловно, с кадрами, наверное, как и везде.
Что касается графиков. Вот я просто напомню систему, которая у нас применяется. У нас есть графики ограничений при недостатке мощности. Вторые графики – это графики ограничений при недостатке электрической энергии. Первое дело, когда у нас не хватает ресурсов - вводятся эти графики. Они предусматривают обращение к потребителям самостоятельно ограничить потребление электроэнергии из-за тяжелой ситуации в энергосистеме.
Опыт прошлого года показал, что графики эти практически не действуют. Хотя мы не жили в такой страшной ситуации, в которой находимся сегодня. После того, когда растет нагрузка и энергосистемы ее не выдерживают, вводятся графики аварийных отключений, о которых вы сейчас сказали. Графики аварийных отключений - это отключения линий с наших питающих центров, то есть наши диспетчера областных компаний облэнерго отключают просто линии по направлениям, на которых все: и предприятия, и население, и бюджетная сфера. Вот как упорядочить это, я не знаю.
Вы совершенно правильно отметили, что это спасение энергосистемы. Что касается веерных отключений, о которых я говорю, то нам очень помогают администрации, а также отраслевые ассоциации и комитеты. Вот недавно мы работали с Агропромом. Они говорят - не надо нам вводить ограничения, давайте мы сами сделаем разброс снижения потребления по нашим предприятиям. Обратились народные депутаты. Три области мы смотрели: Николаевская, Одесская и Херсонская. Великолепные предложения. Выехали на место. Мы увидели те ошибки, которые сделали при формировании графиков. Перестроились, у нас есть такая возможность. Мы сняли этот вопрос.
Все нормально получается, когда мы совместно работаем с администрациями. Ни в коем случае один второго не заменяет – это только вместе работа.
По термину. Нет терминов в этом законе. Это закон об особом периоде. Он должен вводиться, его нельзя сразу предусмотреть. Никто никогда не мог подумать, что у нас будет твориться в 2014 году, в какой период мы попадем.
(Загальна дискусія)
КУЛІЧ В.П. Что я хочу сказать по сути. Есть действующая модель законодательства, есть предлагаемый Закон. Я не вижу чем он упорядочивает вашу деятельность и что вам мешает это делать по действующему законодательству. Вы сказали, что можете прекрасно работать и справляться со своими обязанностями.
СВЕТЕЛІК О.Д. Я не могу объяснить следователю прокуратуры, что мы вводим отключение, не имея какой-то чрезвычайной ситуации у нас в энергосистеме. Он мне говорит: - "У вас же все нормально? У вас же частота была нормальная, у вас станции все работали. Почему вы вводите графики аварийных отключений?" Я говорю: - " Это предаварийные ситуации". То есть, если не аварийные ситуации, значит не надо ничего вводить. Понимаете? И мы просто доводим систему до такой стадии, что если у нас система сейчас будет разваливаться кусками, мы погасим все районы Украины. Одни захлебнуться в частоте, другие останутся без частоты.
Мы не можем никому объяснить, что такое аварийные ситуации. У нас аварийная ситуация, когда мы уже развалились. Нам нужно уберечься от аварийных ситуаций. Понимаете? И вот в этом вся суть.
ІОФФЕ Ю.Я. Уважаемые коллеги. Закон направлен на то, чтобы вовремя отключить все, что можно, для того, чтобы не допустить развала системы. Мы знаем, что это было и в других странах. Хотя кто будет определять. Знаете, как в том американском мультфильме, когда собрались мыши и решили, что самый лучший способ борьбы с кошкой, это повесить ей колокольчик. Понимаете, это что-то подобное. Надо рассмотреть вопрос почему не закупается уголь. Одним из факторов являются недоплаты с энергорынков. Тут присутствует уважаемый Юрий Любомирович Гнатюк? Уже, какой месяц недоплачивается энергетическим компаниям. Да, и за что они будут покупать? В этом месяце, насколько я слышал, опять 26 процентов. То есть растут долги у компании, и как они будут выходить. Мы затягиваем эту петлю и говорим о том, что мы будем спасаться, отключать. Я думаю, что процесс надо рассматривать в комплексе. Я понимаю заместителя Министра энергетики. Он думает как специалист, я его знаю, он специалист с большой буквы. Он думает как энергетик, он понимает, что может произойти, в случае развала электросистемы. Это не восстанавливаемые процессы, это катастрофа. Ну давайте, наверное, посмотрим, что к этому приводит. Хотелось бы от Юрия Любомировича услышать, как будет решаться вопрос оплаты энергогенерирующим компаниям. При всем том, что нам и Россия блокирует и все остальные неприятности. Уголь не за что покупать.
ГНАТЮК Ю.Л. Вы, наверное, знаете, как устроена работа. Я совершенно зеркально, по уровню оплат энергопоставляющих компаний, согласно алгоритму регулятора перечисляю деньги. То есть, какой уровень оплаты с одной стороны, такой и зеркальный, и даже больше стараемся. Мы дополнительно привлекаем и кредитные ресурсы. Взяли кредит на погашение тепловым станциям в этом году. То есть мы делаем все, что в наших силах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Любомирович, хто не платить? Які блоки не платять по електроенергії?
ГНАТЮК Ю.Л. На сьогоднішній день дуже велика заборгованість виникла у двох груп споживачів: це вугілля і водоканали. Поки не буде вирішено питання оплати цих двох основних груп, ситуація не буде покращуватися.
(Загальна дискусія)
ЄВДОКІМОВ В.А. Можна доповнити?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Євдокімов, член НКРЕКП.
ЄВДОКІМОВ В.А. Я хотів би ще доповнити. По-перше, основною на сьогоднішній день проблемою, яка є з розрахунками, це АТО. Банківська система там зупинилась, гроші ніхто не збирає. Нуль із зони АТО. І це відповідно впливає на розрахунки з виробниками.
Ми, до речі, і НКРЕКП, і Мінпаливенерго, і "Енергоринок", хочемо якраз завтра провести нараду і вирішити, що далі робити. Тому що питання в тому, що грошей немає, збору немає, і тут треба вирішувати, як діяти далі. Тому що Луганське енергетичне об'єднання має збір – 20 відсотків, Донецьке обленерго – 40 відсотків оплати, "Регіональні електричні мережі" – 30 відсотків оплати. Тобто, це якраз пішов спад розрахунків після того, як призупинилася вся діяльність органів виконавчої влади в АТО.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми можемо дуже довго дискутувати, де замкнене коло: не платять відповідно за електроенергію, не платять за паливо, виробники палива не платять за електроенергію і так далі. Це зрозуміло. Але треба шукати вихід. Бо з таким рівнем неплатежів два-три місяці і все, ми будемо зупинятися просто-на-просто. Також треба думати про зону АТО, що з нею робити, тому що це колосальний обсяг по газу, по електроенергії я не пам'ятаю. По газу рівень споживання, коли були великі морози, це понад 20 мільйонів кубів. 20 мільйонів кубів, якщо ми навіть візьмемо зараз по 330 доларів за куб, то це 7,5 мільйона доларів. 7,5 мільйонів доларів щоденно ми запалювали в цьому регіоні, ми не наскільки багаті. Тому треба вирішувати. Звичайно, це завдання Уряду.
РЯБЧИН О.М. Дякую. Олексій Рябчин, "Батьківщина".
Мы выбрали правительство и мы ему доверяем. Поступил законопроект, который говорит о том, что есть трудности и надо их решать. Но к сожалению, как я вижу из дискуссии, нет единого мнения и мало кто высказывается "за". Говорят о том, кто должен решать - есть ли этот особый стан или нет? РНБО, Верховная Рада, – это первый момент. И здесь определенно есть трудности.
Второй момент. Правительство хочет снять с себя ответственность за те мероприятия, которые могут быть.
Также не разработаны механизмы взаимодействия с частными компаниями. Которые будут страдать из-за этого Закона, и они должны быть более четче прописаны в этом законопроекте. Не надо списывать все на АТО. Это действительно очень тяжелая ситуация и мы понимаем, поэтому хочется от правительства более качественных законов, которые могли бы изменить ситуацию. То есть остается вопрос качества законопроекта и логика законопроекта.
СВЕТЕЛІК О.Д. Я бы хотел обратить внимание, что нам нужны законодательные нормы. Я повторюсь, мы с администрациями нашли общий язык, мы все разработали, а мы не можем продекларировать.
Любая наша декларация по веерным отключениям – это противоречит Закону, это обращение любого субъекта в суд, и мы проигрываем суд. И никто не хочет этим заниматься. Понимаете? Закон говорит об особом периоде, когда уже ресурсов нет. У нас сегодня на складах должно быть 4 миллиона тонн угля. Нам в этом году нужно закупить обязательно. Мы подсчитали баланс 2015-го года, – нам нужно 30 миллионов тонн угля. Это наша задача. Мы должны где-то найти, купить, добыть, импортировать 30 миллионов тонн угля, иначе мы следующую зиму не перезимуем.
РЯБЧИН О.М. Так может логика законопроекта должна быть не в регулировании, а наоборот, в содании рынка, создании условий, чтобы была дерегуляция, чтобы могли развиваться предприятия. Может такая логика, а не концентрировать все на уровне Министерства?
СВЕТЕЛІК О.Д. Я полностью с вами согласен. Многие обращали внимание, что этот закон много раз ссылается на другие законы, что у нас есть. Но мы не подготовились, мы не закупили уголь, мы не пополнили склады, мы не закачали газ в хранилища. И вот этот период, к сожалению, сложился. Что в этот период делать? Мы говорим только об этом периоде, а все, что вы говорите, совершенно правильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую, Олександр Дмитрович.
Шановні колеги! Якщо дозволите, з членів Комітету хтось нехай виступить, Артур Володимирович Мартовицький, будь ласка.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.
Уважаемые коллеги, уважаемые присутствующие! Этот законопроект уже был рассмотрен Верховной Радой и принят в первом чтении 04 июля 2014 года, под номером 4117а. Было два альтернативных законопроекта. Мой законопроект №4117а-1. Комитет не принял тогда однозначного решения, и он был направлен на рассмотрение в зале. Когда я докладывал свой законопроект, Премьер-министр Украины Арсений Петрович Яценюк сказал, что, действительно, ряд норм в Законе, которые были прописаны в моем альтернативном законопроекте, заслуживают внимания и ко второму чтению они будут включены в законопроект. В законопроекте №0930 я не вижу этих поправок, более того, из 22 поправок, которые были рассмотрены, я не знаю, или секретариатом, или Научно-экспертным управлением, учтено две поправки, остальные все отклонены. Две поправки со ссылкой на уже принятый законопроект, наверное, это объективно. 11 дополнений не были учтены, потому что со ссылкой на статью 116, наверное, это объективно, если брать с точки зрения Закона. Но я не говорю о справедливости, но как-то не совсем логично по отношению к обещаниям Премьер-министра Украины с трибуны в сессионном зале в июле месяце. Тем более, мне непонятна здесь сегодня позиция вот Владимира Анатолиевича, Юрия Любомировича, которые по сути дела аплодируют этому законопроекту. Хотя, на мой взгляд, вот та поправка, на которой я все-таки настаиваю, и эта поправка отклонена, она под номером 17. И моя поправка под номером 18, тоже не включена, они вообще ломают все договорные взаимоотношения, которые есть и функционируют на рынке, уничтожают рынок как таковой, переводя его в ручное регулирование.
Так же я в своем выступлении 4 июля 2014 года делал ссылку на слова посла, или на комментарии к законопроекту посла США в Украине. Он его оценил, как законопроект, который откинет энергорынок Украины на 15 лет назад. И я бы сказал еще о том, что присутствует "Американська торгівельна палата". Есть ваше мнение, я с ним знакомился по поводу законопроекта и я думаю, что есть необходимость дать им слово.
Поэтому я предлагаю этот законопроект отозвать и доработать. В таком виде я за этот законопроект голосовать не буду, я буду голосовать против этого законопроекта.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Домбровський Олександр Гергійович.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги! Я хотів би звернути увагу на те, що це дуже принциповий законопроект. Якщо ми вводимо особливий стан, ми повинні розуміти, що ринкові відносини вони зразу завершуються. А, якщо ми вводимо особливий стан і завершуємо або призупиняємо ринкові відносини, у нас зразу змінюються правили інвестиційної гри. А енергетичний сектор - це якраз той сектор, який потребує дуже суттєвого приливу величезних інвестицій. У держави власних коштів для розвитку енергетичної галузі, як ми чуємо на сьогоднішній день, немає. Я розумію, що уряду дуже і дуже складно, надзвичайно складно, і хочеться все регулювати в ручному режимі або змушені регулювати в ручному режимі. Мені здається, що ці процедури достатньо якісно в цьому проекті закону на сьогоднішній день не прописані.
І друга частина коментаря. Давайте уявимо, що цей Закон на сьогоднішній день уже прийнятий і діє. Чи були би проблеми грудня місяця, Олександр Дмитрович? Я думаю, що були б. Тому я підтримую позицію в тому, що над цим законопроектом потрібно дуже серйозно ще попрацювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарас Качка – виконуючий обов‘язки президента Американської торгівельної палати в Україні.
КАЧКА Т. Дякую за згадування нашого листа. Ми постійно були проти цього законопроекту, але не проти регулювання надзвичайного стану. Перш за все хотів сказати, що у нас зараз дуже активно Міненерговугілля працює над законопроектом «Про ринок природного газу». Наскільки я знаю, цей законопроект доопрацьовують і він дуже швидко має бути представлений. В ньому є пропозиції Енергетичного Співтовариства як в газовому, так і в електричному секторі.
Є підхід до врегулювання цих питань. Коли іде прорахунок всіх ризиків і передбачення його на рівні Регулятора чи Міністерства. Це питання не лише повноважень, а й питання передбачуваності надзвичайних ситуацій, коли і що ми повинні робити. Тому що ситуація в якій ми, наприклад, можемо опинитись при прийнятті тих чи інших адміністративних рішень, не ринкових, коли ринок фактично не діє. Матимемо наслідки, ми пройдемо, можливо, через надзвичайний стан, але цей наслідок буде очевидно інвестиційний. Тому, в принципі, варто це питання врегульовувати. Аналогічні інструменти існують в законодавстві, коли йдеться про ринок електроенергії. Тому такий підхід більш прийнятний, коли він прописує як ризики прораховуються, яка послідовність прийняття рішень і так далі. Тому що те, що запропоновано в цьому законопроекті є лише повноваженнями, але те як це буде працювати, чи фактично буде працювати ідентично до того як було восени. А приватні суб'єкти, особливо споживачі електроенергії на собівідчули, що навіть коли вони зверталися до певного планування своєї діяльності, на жаль, рішення, які приймалися по постачанню, по відключенню електроенергії не співпадали з графіками їхньої роботи і так далі.
Тому ми вважаємо, що цей законопроект, справді, дуже негативно позначиться на ринку енергетики в цілому, особливо газу і беручи до уваги ті рішення, які були прийняті в податковій сфері енергетики, я думаю, що це буде ще додатковий удар по залученню інвестицій. Це при тому, що в законопроекті «Про ринок природного газу» йдеться в останніх пунктах про залучення європейських і американських інвесторів до управління газотранспортною системою..
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Володимир Володимирович Бандуров, будь ласка.
БАНДУРОВ В.В. Мы в июле месяце, когда этот вопрос возник на Комитете, задавали вопросы Министерству. Они говорили, что те ситуации, которые возникают, могут быть решены осенью с помощью этого законопроекта. Мы не увидели там тогда этих способов решения. Уже почти 9 месяцев показало, что Закон не решает на самом деле ни одной проблемы, которая за этот период возникла. Ни формирования баланса стратегического, ни ресурсов энергетических, ни отключения в случае неплатежей. То есть, по сути, Закон написан в июне месяце на всякий случай, вдруг такая ситуация возникнет в энергетике.
Но такая ситуация уже возникла. На сегодняшний день у нас уже есть Закон, который по-прежнему на те вопросы не отвечает. Так вот здесь нужны другие инструменты, другие рычаги - это формирование стратегического резерва. Это и право регуляторов принимать решения по отключению в случае неплатежей, и радикальные меры, которые должны привести к предотвращению аварийной ситуации в энергосистеме.
Вот если Кабинет Министров готов предложить пакет мер, которые будут способствовать недопущению аварийных ситуаций в энергосистеме, тогда мы быстро, и четко, и качественно рассмотрим этот законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі! Голосувати – це простіше за все, можемо підняти руки, чи не підняти, можна було б з самого початку це зробити і результат можна було б прогнозувати. Він і зараз прогнозований абсолютно. Тобто, чому я наполіг на внесенні цього законопроекту на сьогоднішнє засідання? По двом причинам. Причина перша – іде зима, а ми будемо дуже тяжко закінчувати зиму. Наприклад, якщо запитати зараз у Светеліка О.Д. - він не дасть чіткої відповіді, як ми будемо її закінчувати. Ви знаєте, що газу у нас в сховищах залишилось, на папері, трохи більше 10 мільярдів кубів. 5 мільярдів – не піднімаються.
Ми використовуємо, щоб було розуміння, в самі великі морози на добу 240 мільйонів кубів газу. У нас є ще трішки російського газу проплаченого, десь 400-500 мільйонів кубів залишилося, те, що можемо забрати з труби, за що зроблено передоплату. Сьогодні трішки потеплішало, за вчорашній день ми використали газу десь до 190 мільйонів кубів, це теж немало, із сховищ, зокрема, піднімали шістдесят мільйонів і 40 - з труби російського газу, інше - це реверс 33 мільйони і, власне, видобуток - біля 50 мільйонів. Ось приблизно такий баланс ми маємо.
Якщо ви підрахуєте, то побачите, що ситуація дуже тяжка. Якщо буде холодний лютий і холодний березень, я не знаю, як ми будемо доживати. Ви бачите, що нам міжнародні донори не спішать допомагати з фінансами. Ми в січні ні на що не виходимо, це вже очевидно, ми, в кращому випадку, вийдемо на лютий місяць. І тому питання, яким чином Уряду діяти, коли він юридично не може обмежувати певні виробництва, які очевидно можна було обмежити в споживанні на сьогодні? Таким чином можна не подавати газ на хімію, хоч і були постанови урядові, вони не працюють, що юридично ми повинні подавати на хімію газ. Тобто є постачальники, є компанії, які мають газ в сховищах, вони пишуть відповідні папери і подають, а ми таким чином спалюємо сотні мільйонів кубів газу щомісяця. Це звичайно добре, люди мають роботу, випускаємо продукцію, платимо податки, все робимо, але ми баланс можемо не втримати, можемо розбалансувати всю систему.
Те ж саме в енергетиці, ми повинні мати якусь процедуру відключення. Я приведу приклад, тому що дуже багато людей зверталося з південних областей України - Херсона, Одеси, Миколаєва. Шановні колеги, що відбувалося? В Херсоні та Одесі - приватні компанії, в Миколаєві - державна компанія. Тому, в Херсоні була світло, в Одесі було, а в Миколаєві було темно, там люди виходили на мітинги. Так чи ні, Олександр Дмитрович?
СВЕТЕЛІК О.Д. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає процедури відключення.
Розглянемо інше питання, шановні колеги.
Наші ліцензіати, які виробляють електроенергію, що вони роблять на сьогодні? Вони блоки, які споживають антрацити поставили на ремонт аварійний, правильно? Для того, щоб, коли буде команда з Укренерго включати блок, у них було пояснення, чому вони не працюють. Це ж фікція. Як саме до неплатників в критичний період ми повинні ставитись. Тому комплекс питань існує, на це очі закривати не треба.
З іншого боку. Я до законопроекту критично ставився і влітку минулого року, і зараз. Але все-таки, оскільки Уряд просить даний законопроект розглянути, докладемо максимум зусиль, щоб довести його. Я пропонував би зробити робочу групу, наприклад, Олександр Георгійович може візьметься, чи Голова підкомітету по енергетиці візьметься за це питання. Зробити робочу групу, залучити фахівців з Міністерства і до наступного засідання зробити спробу збалансувати поправками якраз ті критичні норми, які необхідні для Уряду. Я не сприймаю, коли ми кажемо, Парламент повинен приймати чи Президент. Є одна поправка, я не пам'ятаю хто автор, щоб Президент приймав рішення по введенню особливого стану в енергетиці. Це теж неправильно. У нас парламентсько-президентська республіка. Ми обрали Уряд, який має всі механізми, а у Президента механізмів немає. І у Парламенту немає механізмів, яким чином впливати. Нехай Уряд на себе бере відповідальність. Якщо він його вводить, нехай потім виконує і відповідним чином збалансовує систему в країні. Це основна інфраструктурна складова в нашій країні.
В чому мінус цього законопроекту я вам скажу відверто. Тому що він абсолютно розмитий. Аби представники Уряд і Міністерства сказали, що вони хочуть. Я приведу приклад, який не сподобається приватним газовидобувникам. Уряд може там призупинити на два місяці або на інший обмежений термін продаж приватного газу. Тому що по суті тут іде питання тільки перерозподілу ресурсів. Від цього Закону ресурсів в країні більше не стане. Повинні інші механізми працювати. Тобто ми повинні все продумати, і давайте зробимо таку спробу.
У мене питання до членів Комітету, хто бажає попрацювати над табличкою? Олександр Григорович Домбровський, будь ласка.
Я бачу багато бажаючих попрацювати. Ми зберемося на наступному тижні, за тиждень щоб ми відпрацювали і відповідним чином висловили свою позицію і прийняли якесь рішення.
Я припускаю, що ми можемо не підтримати цей законопроект. Відкликати ми його не можемо – це вже не наша власність, вибачте, Арсенія Петровича Яценюка. Це власність Верховної Ради, ми прийняли його за основу, він уже наш і тому давайте з ним щось робити. І я дав відповідне доручення секретаріату. У нас законопроекти більше довго лежати не будуть. От є законопроекти - їх терміново треба розглядати, висловлювати точку зору: подобається, не подобається, кваліфіковано, не кваліфіковано. Приймати рішення і йти далі.
Тому я попрошу Міненерговугілля, і оптовий ринок, і НКРЕКП, можливо, надати якісь пропозиції, попрацювати разом з паном Домбровським по цих питаннях, на цьому тижні, на початку наступного тижня. І ми потім винесемо в наступну середу відповідне рішення по даному законопроекту. Такий підхід приймається чи ні? Приймається, я вам дуже дякую.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Третє питання порядку денного - проект Закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії, а також для погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій», №1538.
Ініціатор цього законопроекту також Кабінет Міністрів України. Доповідає Білоусов Андрій Володимирович - заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства .
БІЛОУСОВ А.В. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні народні депутати!
Метою законопроекту є удосконалення розрахунків підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиту електроенергію, а також визначення механізму для забезпечення погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій, підприємств водопостачання і підприємств у сфері теплопостачання.
Реалізувати вказаний механізм пропонується шляхом запровадження поточних рахунків із спеціальним режимом використання суб'єктів господарювання у сфері централізованого постачання і водовідведення та визначення єдиних підходів щодо запровадження підприємствами поточних рахунків із спеціальним режимом використання, зокрема, в частині механізму погашення позик отриманих від міжнародних фінансових організацій.
У нас на сьогоднішній день вже діють такі розрахунки для підприємств теплопостачання.
Законом пропонується ввести ті ж самі спецрахунки для підприємств водопостачання, а також додати вимогу, що ці кошти повинні направлятись не тільки для розрахунків за спожиті енергоносії, а і для розрахунків за отримані кредити від міжнародних фінансових організацій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Дмитрович, ви можете щось сказати по цьому питанню?
СВЕТЕЛІК О.Д. Я со стороны Министерства хотел бы сказать только одно. У нас есть печальный опыт в работе, по 217 « постанове» Кабмина. Там был сделан приоритет платежей за газ, и вот у нас компании стали получать все за газ, а у теплоцентралей даже на зарплату денег не осталось. И с водоканалами будет тоже самое. Здесь надо очень осторожно подойти и у нас есть предложение, немного доработать. В какой части? Нам дают алгоритм распределения денег и говорят - будут платежи за электроэнергию, по кредитам там все хорошо прописано. Потом, в качестве примера: «та інші платежі». Вот туда, где "та інші", я старые долги вставлю, там будет такой объем, что за электроэнергию ничего не будет и инвестиций тоже не будет.
БІЛОУСОВ А.В. Если можно, я прокомментирую. Во-первых, Закон определяет правила игры. А 217 постановление Кабинета Министров - это следствие Закона. Устанавливают алгоритмы Национальная Комиссия по регулированию электроенергетики и коммунальных услуг и органы местного самоуправления. Поэтому от того, как Комиссия установит алгоритм, так и будет идти расщепление. А Закон лишь дает возможность принципиально прийти к тому, внедряєм мы эти спецсчета или не внедряем. Если внедряем, то тогда уже Комиссия, как лицензиат, должна определить уровень расчетов по этим спецсчетам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово Машляковському -
МАШЛЯКІВСЬКИЙ Р.Л. В цілому, враховуючи позитивний досвід запровадження таких рахунків в 2001 році в електроенергетичному комплексі, який покращує рівень розрахунків з 20 відсотків до майже 100 відсотків на сьогоднішній день, в цілому Комісія підтримує запровадження поточних рахунків спеціальним режимом використання для підприємств водопостачання. Тим більше, що на сьогоднішній день майже на 100 підприємствах із 148 ліцензіатів і комісій встановлені економічно обґрунтовані тарифи. І, аналізуючи рівень розрахунків, можна сказати, що є певні зловживання підприємств водопостачання в частині розрахунків за спожиту електричну енергію.
Але в той же час не можу не погодитися із заступником Міністра палива та вугільної промисловості в частині необхідності доопрацювання зазначеного законопроекту та частині визначення пріоритетності перерахування коштів по зазначених напрямках.
Також хотів би зробити маленьке зауваження. А саме – направлення коштів для погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій. Бажано було б Комісії передбачити перерахування цих коштів саме з залучених на інвестиційні проект, а не просто залучених від міжнародних організацій на незрозумілі цілі.
Тому , в цілому підтримуємо. Але вважаємо, що необхідно редакційно доопрацювати.
Дякую.
НАСАЛИК І.С. Навіть не знаю, з чого почати, якщо чесно. От ви представили закон, що це є вдосконаленням форм розрахунків. А я б назвав цей закон ліквідацією підприємств по воді і водопостачанню.
Перше. От ви сказали, що треба погашення поза міжнародних фінансових організацій. В основному – це мова йде про Міжнародний валютний фонд, який виділяв відповідні кошти на інвестиційні проекти. Але якщо НКРЕКП, визначаючи тарифи, не закладає туди інвестиційної складової, то за рахунок чого підприємства по водопостачанню повинні сплачувати тоді кредити міжнародних фінансових структур. Назвіть мені тоді джерело, за рахунок чого.
Друге. Ви говорите про розрахунок. В минулому році: 1 мільярд 400грн. перехідним так і не пройшло, не розрахувалися. 6,2 мільярди грн. держава винна по різниці в тарифах підприємствам по теплу, водопостачанню і водовідведенню.
Я 3 січня намагався разом із Секретарем Комітету знайти в нашому бюджеті на 2015 рік, відповідь, скільки ж передбачили коштів на різницю в тарифах. Ми переглянули там різні пункти, і знайшли підпункт "500 мільйонів гривень". Ну якщо держава, нехай з 6,2 мільярдів мінус півмільярда, 5,5 мільярда винна цим підприємствам, то як вона збирається ще забрати по цих рахунках?
От згадав заступник Міністра, що вже в теплопостачанні ввели. Дійшли вже до того, що на теплопостачальні комунальні підприємства поставили алгоритм – 100% забрати всіх коштів, які надходять. А скажіть, будь ласка, за рахунок чого фінансувати розрахунковий центр, який вираховує і видає платіжки та за які кошти повинні фінансуватися ремонті роботи на теплотрасах? А за що повинні фінансуватися теплопункти та інші, якщо 100% забирають. Аналогічно, ви хочете ще зробити по водопостачанню і по водовідведенню.
Особисто я, як міський Голова, який 8 років працював у місті Калуш, можу однозначно сказати, що цей Закон приведе до повної катастрофи підприємств води і водопостачання.
Якщо у вас є взаємостосунки, то визначайте їх, ці взаємостосунки, по розрахунках на рівні енергоринку, Обленерго. Чого вас повинні цікавити розрахунки Обленерго і комунальних підприємств? Ми сьогодні обговорювали на фракції "Блоку Петра Порошенка", щоб цей Закон не підтримувати. У мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто ще бажає висловитись з цього питання?
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Дякую, пане Голово. У мене буде дуже коротка ремарка. Насправді я хочу зазначити, що даний законопроект йде в протиріччя з тою коаліційною угодою, яку ми підписали, а саме пункт 2.5.2 розділу IV коаліційної угоди.
(Загальна дискусія)
ВОЙЦІЦЬКА В.М. За умови стабілізації розрахунків за енергію. Отут якраз нам з вами і треба визначитись, в якому стані ми тоді знаходимося. І ми повертаємося до першого пункту, до першого законопроекту, який ми сьогодні розглядали. В будь-якому випадку підтримую пана Насалика в тих коментарях, які вже були озвучені.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто ще бажає висловитись? Будь ласка, слово надається заступнику Міністра Мінрегіону України - Кістіону Володимиру.
КІСТІОН В.Є. Доброго дня, шановний Миколо Володимировичу, шановні народні депутати! Я би хотів прокоментувати пропозиції до даного законопроекту в такому форматі. Дійсно, не треба втручатись в господарсько-фінансову діяльність суб'єктів господарювання, то є неправильним.
Але на сьогоднішній день у нас склалася непроста ситуація, яку ми обговорювали в рамках попереднього Закону. І, дійсно, такі розподільчі розрахунки, які є на сьогоднішній день в рамках закону №1198 по теплопостачальних організаціях, привели до того, що на січень 2015 року підприємства теплової енергетики можуть залишитися без заробітної плати. Чому? Сьогодні в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості говорять, що в принципі неправильно був розроблено алгоритм. А хто ініціював? Вони його розробили, подали і провели, це - Міністерство. Нами було затрачено багато зусиль для того, щоб внести відповідні зміни у 217 постанову і розв'язати питання на січень місяць.
Тому законопроект дає право на період стабілізації дати можливість хоча б в межах складових тарифів ті кошти, які передбачені самим тарифом, направити на електроенергію. Тобто це питання дійсно досить відповідальне, але я абсолютно переконаний, що на якийсь період до стабілізації, ми повинні запровадити таку норму. Дякую.
(Загальна дискусія)
НАСАЛИК І.С. Послухайте, візьмемо, наприклад, Івано-Франківську область, бо я її знаю досконало.
Там емає в жодного водоканалу заборгованості за електроенергію. З другої сторони - різниця в тарифах. Щоб розуміли про які суми йдуть. Різниця в тарифах Калуського водоканалу - 62 мільйона винна держава, Івано-Франківський водоканал - 85 мільйонів, Коломийський водоканал - 43 мільйони. Це тільки три міста, де є заборгованість по різниці в тарифах. А як ви збираєтесь, не розраховуючись, виконати це зобов'язання держави по різниці в тарифах? Так, ми вийшли зараз на обґрунтовані тарифи і різниці в тарифах немає. Але свої зовнішні зобов'язання, які у вас були, ви ж повинні їх закрити? Тариф не просто так створився. Цю різницю покривали муніципальні підприємства за рахунок своїх доходів, за рахунок того, що міста давали їм в статутні фонди, інше. Як ви збираєтесь закривати? З однієї сторони вимагаєте, з другої сторони не закрили суми, які не відповідають тим сумам, які винні по електроенергії.
КІСТІОН В.Є. Шановні народні депутати, ми говоримо про різні речі. Ні один закон не має ставити в розподільчі рахунки питання боргів за попередній період. Дійсно, це борги, різниці в тарифах, які накопичені за відповідний, попередній період і вони складаються не з одного року, а це, як мінімум, протягом п'яти, а то й більше років, накопичилася ця різниця в тарифах. І є відповідна заборгованість водопостачальних підприємств за спожиту електроенергію. Цей Закон не врегульовує погашення боргів за попередній період, в ньому ми передбачаємо, як ми будемо жити завтра. Тобто з моменту, коли тарифи економічно обґрунтовані. Ще раз хотів би звернути вашу увагу, шановні, що формула розчіплення коштів, які надходять на розрахункові рахунки в якості оплати за холодне водопостачання і водовідведення, повинна відповідати структурі тарифу. Тільки в такому разі це буде об'єктивне і правильне співвідношення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Любомирович, будь ласка.
ГНАТЮК Ю.Л. Я додати хотів, що виходячи навіть із цих механізмів, по різниці в тарифах, виникають ситуації , коли енергетична компанія погашає, бере кредит і залучає ринок. Вона закрита, а компанія не може навіть його використати. Тому ми ще погіршуємо в цьому плані ситуацію, от і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую! Будь ласка.
МАШЛЯКІВСЬКИЙ Р.Л. Я хочу просто навести декілька цифр. На сьогоднішній день, по результатам 12 місяців, рівень розрахунків підприємств водопостачання та водовідведення за спожиту електричну енергію десь біля 75%. Таким чином, цей алгоритм не призведе до будь-яких негативних наслідків, для будь-якого підприємства водопостачання та водовідведення, яке збирає 100 відсотків коштів споживачів води і відповідно ці кошти будуть покривати повні розрахунки за електричну енергію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ігор Степанович, будь ласка.
НАСАЛИК І.С. Хочу сказати ще декілька слів. Це Мінінфраструктури стосується в першу чергу. На попередньому засіданні комітету ми говорили, що якщо у вас не вистачає коштів, бо це в принципі реальні кошти, які до вас йшли, по різниці в тарифах, а на останнє, на кінець року у вас залишалось мільярд 400 мільйонів не використаних грошей.
По- перше, треба було зробити Постанову Кабінету Міністрів, до речі по вашому поданню, і перерозподілити кошти. Якщо у вас була виставлена різниця в тарифах по Донецьку – 208 мільйонів, по Луганську – 180 мільйонів. Що, проблема була їх розподілити на тих, хто не спожив? Ні.
По-друге, ви сказали правильно: ми розпочинаємо з нового. Це так само, як ви в банк поставили депозит 5 років назад, кошти вклали, а вам сказали, що тепер ваш депозит вже за ці 5 років не має ніякого значення.
Хочете працювати, будь ласка, працюйте нових засадах. Не можна так. Є зобов'язання з однієї сторони, є зобов'язання з другої. Будь ласка, скоординуйте все таким чином, щоб вони балансували між собою, а не можна забрати всі обертові кошти з підприємців і забрати все, що в них є.
МАШЛЯКІВСЬКИЙ Р.Л. Если можна по разнице в тарифах. 2 миллиарда 800 было выделено на электроэнергию, освоено – 1 миллиард 600, 1 миллиард 200 не освоено, только по той простой причине, что он был на бумаге, и Минфин заложил такие источники доходов под эти деньги, что и по факту не было.
Последнее перераспределение по разнице в тарифах мы утвердили 23 декабря 2014 года, а 24 декабря мы его согласовали с бюджетным Комитетом и до копейки, все что можна было освоить, все деньги, которые пришли, были освоены. А тот 1 миллиард 200, о которых вы говорите, их просто не было.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Які будуть пропозиції? За минулий рік заборгованість зросла на 900 мільйонів. Це не регулюється цим законом. Ви не праві. Це різні речі, вони не стосуються цього Закону. Якщо зараз є економічно обґрунтований тариф, а вони не платять, як це називається? Давайте попрацюємо над тим, яким чином погасити ці борги, відпрацюємо якийсь механізм.
КУЛІЧ В.П. Давайте тоді запропонуємо таким чином, щоб дія Закону була застосована до підприємств - неплатників. Якщо підприємство протягом 3-4 місяців не платить, є боржником, то до нього застосовується дія Закону. Сумлінних платників цей Закон не стосується. Якщо підприємства на Івано-Франківщині платять нормально, то чому до них цю норму Закону застосовувати? Застосовувати її тільки до тих підприємств, які є неплатниками.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка.
КІСТІОН В.Є. Абсолютно підтримую пропозицію народного депутата, вона дійсно, об'єктивно правильна. І ця пропозиція є в Коаліційній угоді, де прописано, що розподільчі розрахунки скасовуються після стабілізації розрахунків. Якщо підприємство самостійно забезпечує повні розрахунки, то це підприємство повинне мати імунітет і не повинне працювати через розподільчі розрахунки. Якщо немає стовідсоткових розрахунків, тоді є розподільчі розрахунки і контроль.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Анатолійовичу, будь ласка, Вам слово!
ЄВДОКІМОВ В.А. Колеги, народні депутати. Я хотів би взяти до прикладу 2001 рік, коли приймалось таке рішення по енергетиці. І так само було багато питань щодо несприйняття їх. Але, на сьогоднішній день вже такі розрахунки працюють в енергетиці більше 10 років і є відповідний відпрацьований механізм. Такий механізм показав, що збільшились, по-перше, розрахунки, за електроенергію. По-друге, покращилась відповідна дисципліна. Третє. За рахунок того, що алгоритм встановлювався з урахуванням стимулюючих ефектів, тобто якщо компанія платить стовідсотково, то вона стовідсотково отримує на свій поточний рахунок кошти. Тобто, тут немає ніяких проблем. Якщо ти зібрав 100 відсотків, ти 100 відсотків собі перерахував на свій поточний рахунок, а потім з цього рахунку розраховуєшся з енергопостачальною компанією, і, відповідно з іншими постачальниками. Просто це говорить про те, що ми проводимо у водоканалах дисципліну у розрахунках, в першу чергу, за спожиту електроенергію. Тому що в цьому році немає в держбюджеті механізму по різниці в тарифах, а його і не може бути. Тому що НКРЕКП вже встановила економічно обґрунтований, тобто немає різниці в тарифах. Є проблема – це борги. Так, вони дійсно є, але це ті борги, які виникли в період, коли була неудосконалена схема проведення розрахунків по 30 Постанові КМУ. Тому що, як казали колеги із Міністерства, немає реального джерела цих коштів. Тобто немає коштів, тому і немає, відповідно, розрахунків. Це не є кошти загального фонду, це кошти спеціального фонду.
(Загальна дискусія)
Але дивіться, хто є джерелом наповнення цих коштів в енергетиці? Є ті ж самі виробники електричної енергії, які мають заборгованість перед бюджетом.
А немає заборгованості перед бюджетом. Або Мінфін каже, ти роби борг перед бюджетом і ми проведемо розрахунки, розумієте. Тобто ми також штовхаємо виробників не платити в бюджет. Все повинно проходити живими коштами. Виробники повинні платити стовідсотково в бюджет, водоканали повинні отримувати економічно обґрунтований тариф, який на сьогоднішній день є, і відповідно повинна працювати система, яка працює в енергетиці. І енергопостачальні компанії, які так само, як і водопостачальні компанії, говорили про те, що це їм не вигідно, і призведе до колапсу - сьогодні працюють, і нема ніяких проблем. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте приймати рішення, аргументи є. Я вважаю, що ми, як енергетики, повинні відстоювати позицію і в першому читанні, потім доопрацювати відповідним чином, можливо віднесення термінів, те, що ви пропонували, рахунки спеціальні, ще щось доопрацювати в другому читанні, а зараз рекомендувати прийняти його за основу. Тому що перед нашою галуззю це буде не зрозуміло, коли ми не шукаємо якихось шляхів покращення розрахунків по електроенергії, це моє розуміння. Була пропозиція також не приймати законопроект в першому читанні за основу.
Я ставлю на голосування першу пропозицію: прийняти в першому читанні за основу даний законопроект. Хто "за", прошу голосувати. Проти? Утрималися? Дякую. Рішення прийнято.
Нам буде непросто виступати з цією позицією, тому що основний Комітет був проти і у фракціях, я так розумію, дискусії також будуть непрості по даному законопроекту.
Хто бажає виступити з цим питанням на сесії? Немає? Мене запишіть.
Четверте питання. Проект Закону про житлово-комунальні послуги, Кабінет Міністрів України, № 1581.
Андрій Леонідович Білоусов, будь ласка.
БІЛОУСОВ А.Л. Шановні народні депутати! Проект Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розроблено з метою вдосконалення законодавчого врегулювання у сфері надання житлово-комунальних послуг задля демонополізації і дерегуляції їх ринків в умовах вільного вибору співвласниками багатоквартирних будинків форм управління такими будинками. Законопроект зокрема передбачає створення ринку послуг з управління, можливість співвласників багатоквартирного будинку самостійно визначити управителя будинку, ліквідація монополії ЖЕКів щодо надання послуг. Припинення державного регулювання цін на послуги з управління будинком, особливості надання окремих житлово-комунальних послуг, в тому числі послуги з управління багатоквартирним будинком. Встановлення порядку управління багатоквартирним будинком вимог до управителя, його обов'язки, функції та відповідальність. Внормування питань комерційного обліку для визначення фактично використаних обсягів теплової енергії, об'ємів спожитої холодної та гарячої води, а також об'ємів відведених стічних вод. Спрощення механізму укладання договорів щодо надання послуг в багатоквартирному будинку. Чітке розмежування прав та обов'язків споживачів, виконавця послуг та управителів.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую! Наталія Володимирівна Кацер – Бучковська, будь ласка.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Доброго вечора всім присутнім!
Стосовно цього законопроекту. Ідея в принципі дуже хороша і вона назріла, і зараз на розгляді у Верховній Раді є декілька законопроектів, пов'язаних між собою, які намагаються врегулювати дані правовідносини. Але стосовно юридичної техніки, закон розроблений недосконало і власне немає співвідношення між іншими законопроектами, які регулюють дану сферу правовідносин. Щодо цього законопроекту. Він повинен бути погоджений із законопроектом по енергосервісній компанії, стосовно ОСББ, законопроекту, який встановлює право власності і управління багатоквартирними будинками, який теж в принципі має на меті і залучення інвестиції в цю сферу, і залучення енергозберігаючих технологій. Серед основних недоліків я можу зазначити, що, по-перше, звужуються права індивідуальних власників квартир багатоквартирних будинків. Стосовно вільних цін на послуги з управління багатоквартирними будинками, це також на даний момент не можна допускати. Встановлення вільних цін при тому, що Закон застосовує неможливість відмови певного власника квартири від таких послуг. Також серед недоліків Закону - це те, що встановлення обліку електричної енергії є власністю електропостачальника, який відповідає за його обслуговування, але не відомо хто несе витрати за встановлення даних засобів обліку електричної енергії.
Тому в принципі, ідея хороша. Але її потрібно доопрацювати. Такої ж думки дотримується Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Вони написали розгорнуту доповідну записку з цього приводу і вказали на всі недоліки законопроекту на десяти сторінках. Також Всеукраїнське об'єднання профспілок надало свій висновок, в якому вони просять не примати цей Закон, а направити на доопрацювання. І пан народний депутат Мартовицький також висловив аналогічні зауваження. Тому, я вважаю, і на основі аналізу цього законопроекту, а також комплексного підходу до всіх законопроектів, які розроблялися в даній сфері, ми повинні направити його на доопрацювання автору. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Володимирівна. Руслан Леонідович Машляківський НКРЕКП.
МАШЛЯКІВСЬКИЙ Р.Л. Я не можу не погодитися з паном народним депутатом Кацер-Бучковською щодо важливості цього законопроекту в частині визначення повноважень тих чи інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Тому пропоную сьогодні погодитися, і доопрацювати з урахуванням зауважень інших комітетів і центральних органів виконавчої влади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще бажає висловитись?
Будь ласка.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Скажіть, будь ласка, що означає "в цілому погодити", тобто підтримати за основу і доопрацьовувати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. З предметом погодити.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я в таке вже не вірю. Бо мені вже з трибуни таке обіцяли. Тому я, враховуючи ті зауваження, які були написані, а тут, починаючи з технічних термінів, все об'єктивно, і інші там, нехай доопрацьовують. Я буду голосувати проти. Якщо врахують мої зауваження, то ми тоді його розглянемо.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Ні, ми пропонуємо відправити на доопрацювання автору законопроекту, тобто ми не приймаємо його за основу і не підтримуємо його на Комітеті. Це позиція підкомітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хтось ще бажає висловитись?
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Я хотів би підтримати пані Наталю в тому, що цей законопроект взаємопов'язаний з багатьма законопроектами, які сьогодні ще тільки розробляються, над якими працюють певні робочі групи, але які є достатньо резонансні.
Наприклад, по ОСББ внесені два законопроекти і сьогодні створена спільна група, робота іде дуже непросто. Але все рівно, ми повинні виходити з якимось узгодженим варіантом рішення. Тому, я хотів би запропонувати Кабінету Міністрів, Мінрегіонбуду, якщо у нас є пов'язані 3 або 4 законопроекти, то спробувати внести їх пакетом. Взяти тиждень чи два тижні, щоб і термінологія, і поняття, і взаємостосунки між законопроектами були узгоджені і були зрозумілі. Тому що, якщо ми, наприклад, внесемо цей законопроект, а далі будемо розглядати ОСББ, то у нас постійно будуть виникати якісь проблеми. А так, якщо це три взаємопов'язаних законопроекти чи чотири, то розглянути їх, як пакет і потім разом з Урядом вже внести в зал, проголосувати і прийняти.
БАНДУРОВ В.В. Можна сказати декілька слів? Насправді вже давно назріла необхідність регулювання таких відносин. Але проблема у чому? Кабінет Міністрів створює законопроекти протягом не одного місяця. Зараз ми повертаємо його на доопрацювання Кабінету Міністрів, він його вносить в свій план нормативних документів.
(Загальна дискусія)
БАНДУРОВ В.В. Тому дуже слушне зауваження, що треба створити робочу групу спільно з Кабінетом Міністрів і від народних депутатів внести законопроект. Інакше ми цей закон отримаємо через рік.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. В нас ще проблема, що ми маємо схожі законопроекти, які регулюють одні й ті ж правовідносини. Минулого разу ми розглядали закон про ОСББ, там про врегулювання економіки, залучення інвестицій. Інший законопроект, який намагається врегулювати ці самі правовідносини.Тут дійсно потрібно визначати відповідальний орган, можливо, це Держенергоефективності, який повинен відповідати за розробку законопроектів у сфері енергозберігання, і залучати експертів, щоб це були законопроекти якісні, і ми їх могли розглядати. А то, чесно кажучи, щодо якості цього законопроекту виникає запитання. Тобто він не комплексний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
НАСАЛИК І.С. Справа в тому, що і Мінрегіонбуд, і ЖЕКи, мають пострадянську форму управління у містах. Те, що вони не ефективні, і не працюють – це зрозуміло всім. З іншого боку нам треба вирішити питання, як ввести ОСББ. Тому, що ОСББ ніхто не введе. Це позв'язано з тим, що потрібно щоб були настільки потужні капіталовкладення в житловий фонд, настільки великі, що ніхто не погодиться йти в ОСББ.
Що можна запропонували? От в нас розроблена була система, ми працювали з європейськими структурами, з поляками працювали. Ми запропонували на рівні міста перейти протягом року до ОСББ. Тобто в 2016 році повністю перехід. Якщо вам цікаво, давайте я передам ці 6 рішень, які допоможуть у розв'язання цієї проблеми.
КІСТІОН В.Є. Шановні народні депутати! Я погоджуюся з вами, що в принципі даний проект Закону потрібно доопрацювати. Чому ми його не доопрацьовували? Тому що він пройшов процедуру погодження всіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади, був зареєстрований. А на внсення змін треба багато часу.
Хотів би сказати, що особливо цей проект пов'язаний з Законом, який прийнятий в першому читанні «Про особливості власності багатоповерхового будинку». Тобто це тих два закони, які доповнюють один одного, і якщо буде один без другого, то система працювати не буде.
Щодо Закону «Про енергоефективність будівель», то вони не переплітаються, тобто вони не вирішують одні і ті ж проблеми. Закон «Про енергоефективність будівель», який готувався, на даному етапі вирішує основні питання енергозбереження і залучення інвестицій в першу чергу, в бюджетну сферу. Знайти механізм, як на сьогоднішній день залучити інвестиції на капітальний ремонт житлового фонду, враховуючи специфіку, що там є багато власників де-юре.
Тому, я просив би вас проголосувати за нього в першому читанні і за основу. А далі його необхідно доопрацювати, це однозначно. Ми гарантуємо, що ми це зробимо. Я звертаюсь до вас. Якщо ми не приймемо в найближчий час ці законопроекти, то, по великому рахунку, а ми вже маємо більше 20 років розмов про реформу житлово-комунальної галузі, вона так і залишиться на рівні розмов. Тобто, я б сказав, що тут є речі, які закладені концептуально, вони революційні. Зняти монополію житлово-експлуатаційних контор і дати право мешканцям визначатись і з формою, і з ціною, і так далі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Євсейович є одна проблема. Про попередній законопроект ми дискутували. Там у нас є безпосереднє відношення. Цей законопроект - трошки від нас далі. Головний Комітет прийняв негативне по ньому рішення, ви ж бачите. Тобто від того, що ми зараз приймемо рішення, очевидно, плюсів в залі ми не отримаємо. Тому, є така пропозиція. Нехай вас не турбує процедура погодження в Кабінеті Міністрів. Ми готові, от у нас займалася Наталія Володимирівна Кацер-Бучковська даним законопроектом. Я думаю, вона буде не проти підключитися до роботи, до змін цього законопроекту, і внести його як депутатський.
Нехай Голова Комітету Скуратовський С.І. відпрацює його разом з вашим Міністерством й іншими комітетами. І потім вносити цей законопроект не відтягуючи по часу. Доопрацюйте його за тиждень, за два. Для депутатського законопроекту не треба буде чекати дуже довго черги, тільки отримати висновок Науково-експертного управління. Чак чи ні? Ми якимось чином можемо прискорити цей процес і не відтягувати. Тому що зараз, якщо ми будемо наполягати, то його можуть не підтримати в сесійній залі.
БІЛОУСОВ А.Л. Если можно, еще несколько слов. Я вчера разговаривал с Аленой Бабак, заместителем председателя нашего Комитета, она должна от Комитета будет докладывать. Она пообещала, что завтра выступит с предложением направить его на повторное первое чтение в Комитет. Именно в там его нужно доработать. Не в Кабинет Министров вернуть, а в Комитете доработать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Документ або приймається, або не приймається. Це вже автор цього законопроекту інший, а не Кабінет Міністрів. Такого не буває, він так не працює.
Шановні колеги, скоро будемо закінчувати. Є пропозиція прийняти озвучений проект рішення Наталії Володимирівни Кацер-Бучковської, тобто відправити на доопрацювання. І ми констатуємо зі свого боку те, що ми готові підключитися до розробки законопроекту. З відповідною роботою нашою у фракціях, щоб законопроект, який буде доопрацьований, був прийнятий. Немає заперечень? Іншого шляху немає, чисто процедурно, вони правда будуть займатися півроку цим питанням.
Шановні колеги, наступний законопроект у нас не урядовий, а депутатський. Проект Закону про зміну системи регулювання економіки № 1069, автори – Продан, Юринець, Розенко, Бєлькова. Ольга Валентинівна, вам слово.
БЄЛЬКОВА О.В. Бачите, яка консолідація. Шановні колеги, я вам скажу так, що я є не основним автором. Але мене цікавив, скажімо так, політичний підхід до вирішення питання, він є контраверсійним. Я розумію, скільки побоювань він викликає переважно у чиновників нинішніх. Чомусь всім здається, що якщо в Україні не буде законів, то не буде зрозуміло, як і хто буде регулювати. Але саме це і є причина, скажімо, цього законопроекту, що дуже багато нарікань на те, що Україна дуже повільно, скажімо, робить реформи у галузі дерегулювання. Основна його суть така, що законом визначено 87 нормативних актів, які недолугі на сьогоднішній час і вимагають суттєво докорінних змін. Закон дає півроку на підготовку альтернативних варіантів. Якщо за півроку не будуть підготовлені нові версії, то ці закони втратять свою силу. Це дуже радикальна форма зміни, але, тим не менш, я просила б підтримати у першому читанні, для того, щоб ми могли стимулювати органи державної влади змінити правила гри в Україні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Валентинівна.
Хто бажає висловитися ще з цього питання? Будь ласка, Божко Сергій Георгійович - Голова державної інспекції ядерного регулювання.
БОЖКО С.Г. Доброго дня, шановні колеги. Я хотів би ось що сказати. Законом передбачається зупинити дію положень законодавчих актів України в тому числі, на жаль, Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії".
Шановні колеги! В такому випадку, цим законом треба зупинити дію Конвенції з ядерної безпеки, Конвенції з поводження з відпрацьованим ядерним паливом і реактивними відходами. Більше 60 країн світу прийняли вже ці конвенції.
Далі, нам треба послати в європейську спільноту прохання, щоб зупинили Директиву з ядерної безпеки і так далі. Тому я дуже прошу виключити наш Закон «Про дозвільну діяльність», який регламентує порядок отримання ліцензій суб'єктами не господарювання, а експортуючими організаціями, які займаються ядерними технологіями, які мають вплив безпосередньо на безпеку навколишнього природного середовища, людей та персонал ядерних об'єктів. Дуже прошу виключити.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Михайлівна Войціцька, будь ласка.
ВОЙЦІЦЬКА В.М. Шановні колеги! Я хочу підтримати Сергія Георгійовича. Він, дійсно, говорив не як чиновник, а як фахівець. Мова йде саме в цьому Законі не про господарську діяльність, а про безпеку. Про видачу яких саме ліцензій мова йде? Про переробку уранових руд, про перевезення радіоактивних матеріалів, переробка, зберігання радіоактивних відходів, виробництво джерел іонізуючого випромінення, використання джерел іонізуючого випромінювання, підготовка персоналу для експлуатуючої ядерної установки і таке інше. Тобто, я пам'ятаю, що в 2012 році ми добивалися того, щоб саме перевезення радіоактивних матеріалів потрапило в цей Закон. Тобто, мова йде про безпеку не тільки наших громадян, а взагалі - державну безпеку. Тому, насправді це буде протирічити конвенціям, підписантом і учасником яких є Україна.
А в статті 342 «Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», передбачено виконання вимог директив ЄС щодо ядерної безпеки, ядерних установок, а також захисту від небезпеки, що виникає від іонізуючого випромінювання. Там також передбачена підтримка законодавчої національної системи, яка регулює ліцензійну діяльність у цій сфері. В жодній країні світу, яка на сьогодні виробляє атомну електроенергію, ця діяльність не стоїть поза ліцензуванням.
Отже, пункт 41, а саме Закон України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» пропонується виключити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую!
Наталія Володимирівна Кацер-Бучковська, будь ласка.
КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Дякую! Я би хотіла зазначити, що з точки зору юридичної техніки, є також побажання його доповнити, оскільки в Законі чітко не зазначено, які саме дозволи і ліцензії ми повинні відкликати або анульовувати. І це стосується тих законопроектів, які стосуються діяльності нашого Комітету. Тому що, в принципі, Закон хороший. Єдине побажання – доопрацювати з точки зору зазначених статей і юридичної техніки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Дмитрович Светелік.
СВЕТЕЛІК О.Д. Хочу сказать несколько слов. Тут очень обрадовала фраза, на которой акцентировала внимание Ольга Валентиновна Белькова. Нам дается полгода, мы можем пересмотреть, мы можем внести изменения в новый Закон. Это правильно, наверное, нужно так поступать.
Но мы так делали по 41 пункту, о котором мы говорим, о ядерном регулировании. Ольга Валентиновна, вот мы через полгода внесем точно такой же Закон. А у нас для нашей имплементации в Европейский Союз, работе с нашими европейскими коллегами будет непонимание, если мы сейчас все это остановим и начнем дорабатывать.
БЄЛЬКОВА О.В. Мы же говорим, мы услышали. В данном случае, если вы можете убедить, что все подтверждено конвенциями, и все полностью соответствует, наверное, это так, скажем, техническая ошибка. То есть мы готовы слышать. Но вы понимаете, если мы будем постоянно говорить, что у нас полгода не хватает, мы не знаем, кто может разработать лучше, нет лучшего, и т.д. Вы понимаете, тогда в ряде других сфер прикрываются лицензиями те, кто вообще ничего не делает. Это просто сфера для коррупции. И все.
Но в вашем случае я точно слышу аргументы, и действительно здесь затрагиваются вопросы безопасности людей. Как правило, вопросами обеспечения безопасности потребителей прикрываются те, у кого нет сферы деятельности. В вашем случае это очень обоснованно.
Так что, я думаю, что если мы исключим те законы, которые касаются непосредственно очень опасных видов деятельности, стоит поддержать.
МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я все время прислушивался к специалистам. Если есть некие противоречия, лучше их потом убирать, и, ну, опять же, делать это очень быстро. И я бы попросил, Вас, Ольга Валентиновна, обратить внимание на те поправки, пожелания, которые я писал. Поэтому, я тоже считаю, что нужно доработать Закон вместе со специалистами и потом поддержать.
ЄВДОКІМОВ В.А Я б хотів сказати від Комісії, що ми також підтримуємо те, що треба дійсно відходити від дерегуляції. Але, якщо ми не встигнемо, наприклад, внести зміни до Закону «Про суб'єкти природних монополій», то потім будуть зловживання. Тому що, на сьогоднішній день ми забираємо велику частину ліцензування і контролю якраз із підприємств цих суб'єктів природних монополій. Тому щоб ми потім не зробили, як кажуть: хотіли краще, а буде, як завжди. Або дійсно треба якийсь перехідний період виписати для, наприклад, суб'єктів природних монополій, які дійсно можуть потім впливати на кінцевого споживача. Тому що потім скажуть, що немає ліцензування, немає контролю, тому ми робимо, що хочемо. То просто таке застереження з боку Комісії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які пропозиції?
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми робимо. Затримуємо рішення сьогодні. Пишемо наступним протоколом. А ви просто подайте на заміну, випишіть всі пропозиції, які звучали. Правильно? На наступному тижні ми внесемо.
Шановні колеги, тепер "різне". Хто буде в наступну середу в Києві на засідання Комітету, підніміть руки.
Колеги, ми у вівторок зранку зробимо телефонне опитування наших членів Комітету приймемо рішення, скликати людей у середу чи ні. Дуже дякую. До побачення!