Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету  з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики   та ядерної безпеки

від 4 березня 2015 року

Веде засідання  Голова Комітету М.В.МАРТИНЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги!

Перше питання. Хотів би, щоб ми привітали присутнього у нас на засіданні директора секретаріату Енергетичного Співтовариства пана Янеза Копача. (Оплески) Ми за це йому вдячні, що він буде присутній при обговоренні першого питання порядку денного: проект Закону «Про ринок природного газу». Закон, який ініційований Кабінетом Міністрів України, реєстраційний №2250.

По порядку денному у нас є зауваження?

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Я прошу передати голос пану головуючому, через те що я не можу бути присутньою на всьому засіданні. Так що хочеться, щоб врахували. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторія Михайлівна.

Більше немає ніяких оголошень, заяв? Будь ласка, Наталія Володимирівна.

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Аналогічне прохання: передати голос Олексію Рябчину, тому що я не зможу бути присутньою до кінця засідання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще є оголошення? Артур Володимирович.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. У що у нас з кворумом?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум на момент, коли я почав говорити, був 13 чоловік, а для того, щоб засідання відбулося, нам потрібно 12 чоловік. Так що поки все в порядку.

По проекту порядку денного є зауваження?  Немає. Тоді починаємо роботу.

І по першому питанню про проект Закону «Про ринок газу» в Україні слово надається пану Янезу Копачу, який безпосередньо сам брав  активну участь в розробці цього документу. Він розповість про свої підходи, своє бачення по тому, як повинен працювати безпосередньо цей закон. Будь ласка, пане Копач.

КОПАЧ Я. Добрий день депутати, шановні гості! А тепер я перейду на англійську мову, якщо можна. Тому що я більш-менш розумію українську, але не розмовляю нею.

Велика честь для мене бути з вами сьогодні на цьому засіданні, в цій будівлі. Я дійсно дуже довго пов'язаний з Україною. Це велика честь для мене бути з вами, мати можливість звернутися до вас. І виступити перед вами в якості одного із співавторів нового Закону «Про ринок газу», який є таким важливим для майбутнього України.

Проект Закону «Про ринок природного газу»,  підготовлений секретаріатом Енергетичного Співтовариства разом з представниками Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та експертами "Нафтогазу". Цей Закон відповідає Третьому енергетичному пакету.

Для початку скажу декілька слів про Європейську енергоспільноту, співтовариство. Енергетичне Співтовариство - це міжнародна організація, яка має 9 членів: один член – це загалом Євросоюз, другий член – це Україна, третій – Молдова і далі, західнобалканські країни – додаткові члени. Тепер Грузія стає членом, Туреччина, Вірменія та Норвегія – вони спостерігачі. І це єдина панєвропейська інституція, яка збирає разом всі держави, які розділяють однакові правові рамки – законодавство в Євросоюзі в той же самий час, але із запізненням транспонується на всі ці країни-члени Енергетичного Співтовариства.

Ви бачите, які сфери роботи ми охоплюємо. Бути членом Енергоспівтовариства – це означає, що країна має зобов'язання сприйняти загальноєвропейські правові  рамки в сфері ринку газу. Це також те, про що ми не будемо говорити сьогодні: електроенергія, інфраструктура в енергосекторі, відновлювальні джерела, енергоефективність, статистика енергетична і таке інше. Все це наші загальні правові рамки в Євросоюзі та в інших країнах-членах Енергетичного Співтовариства. Україна – член з 2011 року. Коли ви член Енергетичного Співтовариства, то це начебто ви у залі очікування, ви чекаєте членство в  Євросоюзі таким  чином.

Європейський Союз в минулому  розробив так звані  три пакети законодавства у сфері енергетики. Перший пакет було прийнято у 1998 році і в ньому були принципи, які розвивалися потім в Другому пакеті, який було прийнято в 2004 році. І Третій пакет, який прийнято у 2009 році. Країни-члени Енергетичного Співтовариства мали перенести в свої правові рамки другий пакет. І ваше законодавство більш-менш відповідає Другому пакету.  Тепер з 1 січня цього року Україна повинна Третій енергопакет переносити на своє законодавство. Це ті принципи, які ми бачимо тут. Вони пов'язані з багатьма роками досвіду, політичними дискусіями в енергосоюзі.

І метою було те, яким чином зробити, щоб конкуренція працювала, щоб учасники ринку могли виконувати і діяти в конкурентних рамках, тому що без конкуренції ціни дуже високі. Головні принципи – це конкуренція. І це означає благо для кінцевого споживача компанії та побутового і житлового сектору. І головне, найважливішим тут є те, яким чином попередити неправильне використання монополіями свого стану. Якщо інфраструктура знаходиться у власності однієї компанії, якщо та компанія електроенергію або газ проводить через цю структуру, то скоріше чи пізніше вони будуть неправильно використовувати свою монополістичну позицію. Тому так важливо було відокремити це у дві окремі компанії не тільки юридично, але і функціонально. Це означає, що одна компанія не повинна  мати ніякого впливу на іншу компанію, тому що ця компанія, яка має інфраструктуру, повинна бути окремою. Інфраструктура повинна управлятися системним оператором. І ціни для використання цієї інфраструктури встановлюються регулятором. А регулятор в Україні – це НКРЕКП, яка тепер відповідає за те, що знаходиться в комунальній власності. Вона має бути не тільки відокремлена, а ще й  має бути незалежною. А по справжньому незалежною, це означає, що жоден політик або бізнесмен не повинен мати можливість втручатися в її роботу тому, що вона повинна встановлювати тарифи на використання інфраструктури. А ці тарифи повинні віддзеркалювати затрати. Тобто, це головні принципи в усіх трьох пакетах. І це означає, що вони повинні підраховувати, що потрібно для того, щоб будувати цю інфраструктуру. Що потрібно, які ставки амортизації плюс прибуток.

І якщо це не буде встановлено незалежним регулятором, то тоді скоріше чи пізніше це неправильно будуть використовувати.

І у минулому було дуже багато таких міні-газпромів. І тому Євросоюз розробив всі ці принципи для того, щоб зробити можливою конкуренцію.

Тепер, якщо ми говоримо про наші правові рамки, Енергоспівтовариства, це представлено трьома законами, які повинні поважатися Україною. Перший – це Директива 2009-73, так звана Директива Третього пакету, одна постанова і також Директива про безпеку постачання, яка була прийнята з 1 січня 2009-го. З 2012-го вона повинна була діяти в Україні.

А Україна поки що не поважає  навіть Другий енергопакет, тому що функціональне відокремлення поки що не відбулося. Юридично так, вони відокремлені ці компанії, а функціонально ні. Коли ми говоримо про таке відокремлення, європейське законодавство передбачає три можливі моделі.  Всі три з них офіційно дозволені. Але країна сама має вирішувати, яку саме вибрати. Ми, як секретаріат,  завжди  пропонуємо найчіткішу. Це розділ,  відокремлення власності. Тобто це означає, що якщо одна компанія постачає газ, а інша має інфраструктуру, то  вони мають бути  під різними власниками. Але якщо компанії в державній власності, як це з "Нафтогазом" та "Укртрансгазом", то тоді  вони повинні бути під абсолютно різними міністерствами або державними установами, і щоб був китайський мур між ними. Таким чином, щоб одна компанія не могла впливати на іншу компанію.

Інші дві можливі моделі – це незалежні оператори, оператори незалежних систем, де оператор  систем нічим не володіє, це просто компанія на папері, яка орендує.

І третій варіант –  незалежний оператор передачі, тобто  це дочірня компанія. Але ми повинні тут також збудувати цей  китайський мур, щоб одна компанія не мала жодного впливу на іншу  компанію. Ви повинні мати  спеціального представника енергорегулятора, який  щоденно буде перевіряти чи не має впливу однієї компанії на  іншу. Таким чином, в цьому законопроекті ми запропонували тільки дві моделі, не три.

Одна – розподіл власності, а інша – незалежний оператор систем. Це трошки складно, але формально все можливо.

Далі давайте пройдемо. Закон дає спеціальні компетенції різним учасникам газового ринку. Один із найважливіших учасників – це регулятор. Регулятор відповідає за ліцензування, а ліцензії це дуже важливо. Оператор систем передачі повинен отримувати ліцензії, оператор підземних сховищ повинен мати ліцензії. Ліцензії повинні мати оператори сховищ зрідженого газу і все це повинно контролюватися. І ми ще додали ліцензування постачальників газу. Може так статися, що деякі постачальники газу з'являться і потім зникнуть, вони зберуть гроші від клієнтів і зникнуть. Це так звані компанії-метелики. Вони існують і в інших країнах світу, в Європі. Але ми  передбачаємо ліцензування постачальників газу. Це є таке спеціально, воно не копіюється із директиви.

Наступне. Кабінет Міністрів має відігравати свою роль. По-перше, він вирішує, яку модель відокремлення прийняти для оператора розподілу системи. І наступного липня Україна прийматиме рішення, яка це має бути модель. Наскільки знаю, МВФ наполягає, щоб Україна це зробила в цьому році, а не в наступному. Як Енергосекретаріат ми будемо підтримувати і затверджувати це рішення України.

Ми підтвердимо і схвалимо все, що запропонує Україна, просто перевіримо, щоб воно було зроблено все, як належить.

Далі. Кабінет Міністрів має вирішити щодо постачальника на випадок неочікуваних ситуацій. І це постачальник, який резервується на випадок, коли всі не спроможні постачати газ. Наприклад, звичайний постачальник збанкрутував і ми можемо передбачити будь-які ситуації щодо постачальників. І оцей постачальник на випадок надзвичайної ситуації має бути створений. Але він повинен виконувати зобов'язання збанкрутілого постачальника не більше ніж 2 місяці. Але звичайно він робитиме це за підвищеною ціною. Ясно, що ціна такого надзвичайного постачальника буде вища ніж ринкова, тому що він має знайти десь цей газ у випадку, коли всі виявилися неспроможні виконувати обов'язки.

Далі. Кабінет Міністрів повинен прийняти Програму щодо захисту вразливих споживачів. Це означає, що має бути прийнята резолюція, хто є такі соціально вразливі верстви. З точки зору цін навіть дуже багаті люди можуть вважатися соціально вразливими, хоча навіть і отримують газ безкоштовно. В Європі є чітке визначення, яке було закладено ще при розробці цієї директиви. Але ж чи є соціально вразливі люди? Їм треба допомагати із державного бюджету не через вищі ціни або завищенні ціни для інших споживачів. Ці компенсації надаються з держбюджету, тому що саме держбюджет несе соціальне зобов'язання. Для цього Кабінет Міністрів має прийняти відповідне рішення, тому що, власне, він і є розпорядником державного бюджету.

Він може делегувати цю роль комусь, хто буде сплачувати різницю між соціальною ціною і ринковою ціною. Тобто, це є відповідальність Кабміну.  Тепер відповідальність Міністерства енергетики та вугільної промисловості, яке відповідає за енергетичну політику в цій сфері. Воно має свої плани щодо безпечності постачання, дій на випадок надзвичайних ситуацій,  має технічні правила, тощо.

Отже, тепер доходимо до спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних потреб. Це не надто детально визначено навіть в європейському законодавстві і існує багато прикладів, що саме описують як оці спеціальні  обов'язки? Тим не менше директива визначає це в 11 статті, і вона каже, в яких випадках або з чим це має бути пов'язано? Це пов'язано з безпекою постачання, якістю послуг, захистом довкілля, ефективністю електроенергії і з будь-якими обставинами, які пов'язані і з  інтересами суспільства.

І наступний слайд  демонструє оцю 11 статтю, яку я не буду так детально розглядати. Тому що ви бачите українською мовою це перед собою. І на наступному слайді тут є визначення, тут узагальнено статтю 11, де говориться, що спеціальні обов'язки для  забезпечення  загальносуспільних інтересів існують у якості інструментів для забезпечення економічних інтересів усього суспільства. І це визначення має стосуватися безпеки поставок, регулярності, якості і послуг захисту довкілля включаючи ефективність  енергії з поновлюваних джерел і захист клімату.

Отже, деякі країни Євросоюзу, можливо, це використовують таким чином, що  це викривлює ринок. І в Європі тоді  можна податися до суду і подати позов на державу, і це має бути, можливо, і в Україні  також. Деякі країни Євросоюзу просили Єврокомісію до  того, як вони записали оце положення про спеціальні обов'язки прокоментувати формулювання. І у випадку України це може бути важливим.     

Тому, саме цими днями українська влада обговорює новий фінансовий пакет від МВФ. І МВФ, сподіваюся, ви всі про це  знаєте, просить Україну підвищити газові ціни і реформувати газовий ринок. Звичайно, не за ніч, але  протягом двох років – до  2017 року. І в цей перехідний період, звичайно, Україна повинна  розробити регулювання цін, як це робиться зараз – нічого  революційного не відбудеться, але всі речі мають бути під контролем.

Я дуже пишаюся тим, що  ми знайшли можливість трансформувати її в нову модель, яка узгоджується з  європейською моделлю, і зробити це за два роки    через застосування цього визначення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів. Тобто, не треба лякатися, що тут  станеться щось революційне одразу після прийняття цього закону. Але він дозволить нам поступово м’яко рухатися в тому напрямку, який просять прийняти, власне, керівники МВФ.

І ще одне речення про  те, яким чином написано сам текст. Коли ми його складали, то, звичайно, це був закон європейський. Різниця між Україною та іншими країнами-членами Євросоюзу полягає в тому, яким чином закони складаються.

В Україні дуже багато деталей виписано в законі. А в світі це не так. Є керівні принципи в законі, але конкретні компетенції вже даються регулятору, Уряду або ще комусь. У них є компетенція, є свобода, щоб це розробити правильно. Це не рецепт, так би мовити. В Україні такий є досвід, де дуже багато деталей, яких ви не побачите ніде у світі в законі, а в Україні вони є в законі. І саме тому країна відносно така, негнучка.

Але цей закон тепер записано по-новому, більш по-європейські. Можливо, хтось побачить і подумає, що це дивно. Але я сподіваюся, що це принесе дещо свіже в вашу правову практику. Тому що наступним кроком буде закон про ринок електроенергії, який має відповідати Третьому пакету. Ми це надіслали українською мовою у Міністерство енергетики та вугільної промисловості ще у вересні, нічого поки  що  не відбувалося, час плине і 1 січня  вже в минулому. І ми почнемо процедуру порушення проти України, якщо нічого не буде зроблено, а ми тут не для того, щоб когось карати, ми хочемо побачити розвиток.

І я зустрічався з міністром Демчишиним сьогодні, казав йому ті ж самі речі, і я сподіваюся, що це новий, абсолютно свіжий приклад нового законодавства, яке  є законопроектом по газовому ринку, він допоможе  і в реформуванні інших законів, які повинні відповідати директивам, які є частиною міжнародних зобов'язань України, оскільки  Україна є членом Енергоспівтовариства.

Дякую за вашу увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дозвольте подякувати від вашого імені пану Янезу Копачу за доповідь, і за ту дуже велику роботу, яку провів і він,  безпосередньо, і секретаріат Енергетичного Співтовариства у  розробці даного документу.

Далі.  Я запропонував би до обговорення ще надати слово Міністерству: Діденку  Ігорю Миколайовичу,  Коболєву Андрію Володимировичу – голові НАК "Нафтогазу". І потім,  від підкомітету -  Андрію Ярославовичу Лопушанському, щоб ми завершили доповіді, і потім перейдемо вже до  дискусій по даному документу.

Ігор Миколайович чи  Андрій Володимирович, хто буде виступати?

Будь ласка, Ігор Миколайович, вам слово.

ДІДЕНКО І.М. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні народні депутати! Шановний пане Копач! Шановні присутні колеги! Насправді, сьогодні є історична подія в стінах Парламенту. Розгляд законопроекту відбувається в той день, коли 25 років назад  вперше обирався незалежний Парламент нашої держави.

Цей законопроект розроблений на  виконання Договору про  приєднання України до Енергетичного Співтовариства, і, також є продовженням роботи щодо імплементації Україною  Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Як було вже відмічено паном директором, скажу, що в цьому законі принципово змінена законотворча база і від норм прямої дії, які всі звикли читати в законах, тут принципи сформовані. Слід також зазначити, що  прийняття цього закону передбачає перегляд або прийняття приблизно нових 70 законодавчих і підзаконних актів України, в тому числі і кодекси мереж і таке інше.

Слід  відзначити, що в зв'язку із цим була проведена надзвичайно кропітка робота Міністерством енергетики разом з секретаріатом і всіма зацікавленими учасниками обговорення і з центральними органами виконавчої влади. На засіданні Кабінету Міністрів питання розглядалося, як мінімум, п‘ять разів.  Найдовша дискусія була з Міністерством юстиції, яке повинне займатися імплементацією європейського законодавства в Україні і навпаки, багато словосполучень не розуміли. Але, слава Богу, все було зрозуміло.

Щодо Міністерства, то йому тут передбачається роль в двох основних моментах безпеки газопостачання. Тут слід відмітити, що ми сьогодні живемо в режимі правил безпеки газопостачання в Україні зразка 1998 року. Ми їх переглянемо і актуалізуємо. І також державний екшн-план. Це коли надзвичайна ситуація, тобто загроза нестачі енергоресурсів. В минулу зиму ми працювали разом з американськими, канадськими, європейськими колегами по створенню такого документу на один період, в законі передбачено, що це буде обновлятися щосезонно в залежності від тієї чи іншої ситуації із паливними ресурсами в державі.

Також слід сказати, що на сьогоднішній день діяльність на газовому ринку регламентуються дев'ятьма законами України. Ну і потрібно ще багато працювати по законодавчій роботі другого рівня, і імплементація передбачається з 1 жовтня поточного року. Тому при кропіткій роботі і підтримці всіх зацікавлених осіб і народних депутатів ми це зробимо.

Також хочеться звернутися до представників різних фракцій, що якщо є бажання на фракціях окремо провести бесіди з цього приводу, то, я думаю, ми сформуємо команду, яка буквально буде пояснювати всі питання, які кого цікавлять.

Тому дякую за увагу, і є прохання підтримати законопроект в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Миколайович.

І до слова прошу Коболєва Андрія Володимировича, Голову НАК "Нафтогаз". Будь ласка.

КОБОЛЄВ А.В. Доброго дня, шановні колеги. Дякую за можливість продовжити обговорення цього законопроекту, який, дійсно, є, на нашу думку, дуже важливим і дуже вчасним.

Пан Копач досить детально розповів про його структуру, про позиції, які він передбачає, про те, як він впливає на ринок. Я б хотів поговорити про цей законопроект з точки зору "Нафтогазу": що він означає для цієї компанії. "Нафтогаз" часто згадується різними словами, тому він фактично  є представником майже 90 відсотків всієї газової галузі України, і ми сподіваємося, що цей законопроект, якщо він буде прийнятий, дозволить ситуацію і в галузі, і в "Нафтогазі" суттєво покращити.

Якщо говорити більш конкретно. Що нам в цьому законопроекті вважається найбільш важливим для нас, найбільш цікавим. Це  новий підхід, який набагато більш близький до реальності щодо регулювання цін і тарифів. Ціни на газ як на товар, який може вільно купуватися і продаватися між учасниками ринку, є нерегульованим і незалежний регулятор отримує певні права по впливу на цей ринок, але  метою цього впливу є встановлення саме ринкових цін. Тобто, є концепція ринкової ціни, вони повинна підтримуватися і впроваджуватися в життя регулятором. Поряд з цим зберігається можливість для держави в особі Кабінету Міністрів, встановлювати спеціальні умови для постачання газу в особливих випадках. Ну, наприклад, в нашому випадку, це буде постачання газу для населення. Ми всі розуміємо, що це важкий аспект, який буде вимагати певного перехідного періоду, який буде займати приблизно три роки. Поряд з цим, ці особливі умови і особливі  вимоги до ведення  бізнесу повинні бути компенсовані, що, на нашу думку, також є справедливим. Якщо навіть державну компанію чи приватну компанію держава ставить  в ситуацію, коли вона повинна продавати щось за ціною  нижчою, ніж ринкова ціна чи ціна придбання цього товару, то повинна бути виділена певна компенсація. Насправді цей  механізм існує і зараз в нашій державі. Просто він прямо не прописаний, його ховають за всім  відомим механізмом збільшення статутного фонду "Нафтогазу",  тобто стандартна ситуація: в бюджеті передбачаються облігації -  вони випускають, "Нафтогаз" їх продає в цьому році Нацбанку -  отримує гроші. Це прихований механізм компенсації за таку різницю. На нашу думку, про це треба говорити прямо, відкрито пояснювати всім людям нашої України, чому ця компенсація відбувається, як вона обраховується, і що є її природою. Тому, на нашу думку, це зробить механізм більш прозорим, більш справедливим і більш близьким до реальності.

Другий аспект позитивний для НАК "Нафтогаз" у цьому законі - це створення європейського конкурентного і прозорого ринку газу. З одного боку, це може здатися якимось просто гаслом аморфним, але за майже рік роботи в компанії, саме в цей період ми на собі відчули, як це важливо бути реально інтегрованими в європейський ринок газу.

Зараз, коли ми купуємо більше 70 відсотків газу імпортованого з ЄС, а не з Росії - у нас різні постачальники. Ці постачальники хотіли б напряму заходити на український ринок. Вони хотіли б напряму працювати з українськими споживачами. Вони, можливо, хотіли б зберігати газ в підземних сховищах України. Вони, можливо, хотіли б мати прямий контракт на транзит цього газу територією України. І тут можемо говорити не тільки про російський напрямок, але є потенціал транзиту газу на південь до Румунії, Угорщини, Болгарії і Туреччини.

Це зараз реальність. Ми ведемо про це перемовини. І з точки зору розвитку ринку, цей закон повинен дати певні гарантії європейським компаніям, що така діяльність буде можливою, що вона буде коректно регулюватись, і що прозорість ринку дозволить їм щонайменше вести цю діяльність передбачувано, бажано з прибутком, наскільки це буде можливо.

Третій важливий елемент цього закону – це створення нових видів діяльності. В першу чергу, у випадку "Нафтогазу" - це передбачає повне відокремлення мережі транспортування газу високого тиску, її розподіл на транспорт і зберігання. На нашу думку, потенціал українських підземно-газових сховищ є великим. Він зараз не використовується. І ми сподіваємося, що цей закон дозволить державі, чи якщо буде там інший власник підземних сховищ, використовувати їх повною мірою.

І звичайно,  останній аспект, цей закон чітко передбачає можливість створення постачальника із соціальними зобов'язаннями, про які розповідав тільки що пан Копач. Зрозуміло, що на першому етапі, скоріше за все, цю роль буде виконувати "Нафтогаз". Ми також до цього готові, розуміємо необхідність цього, сподіваємося, що в перспективі можуть з'явитися  інші компанії, які будуть грати роль на ринку газу, можливо,  більш ефективно, ніж "Нафтогаз".

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович.

Слово надається голові підгалузевого комітету Андрію Ярославовичу Лопушанському. Будь ласка.

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Шановний Микола Володимирович, шановні депутати, шановні колеги! Це дуже важливий проект закону України, тому що він покладає початок реального реформування газової промисловості. Основою цього закону являються такі правові засади функціонування ринку природнього газу  в Україні, який складається з трьох моментів: це вільна конкуренція, це захист прав споживача і безпека газопостачання.

Всі ці три речі, які повністю відповідають нормам Енергетичного Співтовариства враховані в даному законі. Головним управлінням проаналізований цей законопроект і внесено ряд зауважень і пропозицій. Зауваження є, суттєві, але їх можна врахувати в робочому порядку. Це є, наприклад, перелік визначення основних термінів, є тут, наприклад, у нас "гарантований постачальник", а в законі – "постачальник останньої надії". Тобто деякі терміни треба позмінювати. В пункті 7: належний рівень рентабельності, треба визначити, що таке належний рівень рентабельності, тому що це впливає певним чином на сам тариф, на рівень тарифу. Це ті робочі питання, які ми можемо допрацювати в робочому порядку. А основні принципи, викладені правильно, узгоджені із міністерствами, де є без зауважень, деякі зауваження враховані, повністю враховані позиції  секретаріату Енергетичного Співтовариства. Я вважаю, що даний законопроект треба приймати  за основу в першому читанні. Доопрацюємо. Ми чітко повинні розуміти,  що це є початок реформи і дуже велика тут роль зараз ляже на регулятора. Дуже багато потрібно ще зробити змін і правових актів. У нас є фахівці, вони це зроблять все максимально швидко. Я думаю, за  2 роки ми реформуємо галузь згідно до норм і правил Енергетичного Співтовариства. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Ярославович.

Шановні колеги,  ви послухали основних доповідачів, співдоповідачів від Комітету по даному законопроекту. Які є питання?

Будь ласка, Олексій Михайлович.

РЯБЧИН О.М. У мене запитання до пана Януша Копача. Дякую за те, що ви приїхали, дуже приємно мати гостя такого високого рангу в цьому приміщенні. Це дійсно величезний крок у співпраці між Україною і Європейським Співтовариством при розробці цього закону. Він писався в новий спосіб для України, коли ми дуже щільно контактували з вашим фахівцями. Для України це ще трохи незвично.

А чи не думаєте ви, що можуть виникнути викривлення ринку? Навіть маючи всі ці правильні речі, в Євросоюзі є таке поняття, як енергетична бідність. Ми би хотіли уникнути енергетичної бідності в Україні. Ми не заперечуємо щодо переходу до ринкової економіки, але якщо навіть в Європі є енергетична бідність, то чи не трапиться цього і в Україні? Дякую.

КОПАЧ Я. Дякую за запитання.

Енергетична бідність – ширший вираз, який не має конкретного визначення, але очевидно, що він означає, що є люди, які не можуть подужати оплату достатньої кількості енергоносіїв для своєї родини. Цей вислів використовує Євросоюз.  В цьому законі – це соціально вразливі споживачі.

Бідність – це є факт. І багато людей в світі, навіть в Євросоюзі є бідними. І соціально вразливі складають від 5 до 15 відсотків населення. Але в Україні їх напевно набагато більше. І тому це визначення соціально вразливих споживачів, яке охоплює 5, 15, 30 чи 40 відсотків населення, повинно чітко визначати цих людей. І ці люди, згідно з визначенням, повинні отримувати допомогу від держави. Не від інших учасників ринку, а він держави. У випадку України, МВФ і Світовий банк підтримують Державний бюджет значними коштами для того, щоб переключити цю соціальну політику із існуючих низьких цін на поступове підвищення до ринкової ціни через допомогу із бюджету.

І якщо я не помиляюся, в суботу Кабмін схвалив резолюцію, яка визначає, хто такі є соціально вразливі верстви населення в України. Тому що існуюча постанова стосувалася меншої кількості людей. І згідно із нею, тільки мільйон соціально незахищених, соціально-вразливих осіб було в Україні. Але наш обрахунок показує, що це  має бути на багато більше. Тобто оце визначення повинно охоплювати значно більшу кількість населення. Не хочу говорити надто багато. Отже, енергетична бідність або соціальна вразливість відносно енергоносіїв у відсотковому відношенні в найближчому майбутньому  можливо, і знизиться, але їм повинна, тим, хто є такі соціально  вразливі, повинна надходити допомога із бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ольга Валентинівна.

БЄЛЬКОВА О.В.  Дякую. Пане Копач.

У мене невеличке одне запитання. Наскільки я розумію, ви кажете, що є одна ліцензія, яка не вимагається за директивою. Це ліцензія для постачальника. Але ви наполягаєте або пропонуєте, що вона має бути включена в Україні. Мені здається, ліцензія не означає будь-якої безпеки для клієнта, якщо з нею не буде якийсь страховий платіж. Будь ласка, поясніть. Ми боремося проти додаткових ліцензій. І хочу запитати: а яку частину цієї реформи, на вашу думку, буде найважче імплементувати?

КОПАЧ Я.  Ну, по-перше, відповім на друге запитання.

Мені здається, дуже багато частин цієї реформи буде важко імплементувати, тому що є дуже багато конкретних інтересів. Якщо я подивлюся на досвід інших країн, що найпроблематичніше, буде дуже важко  відокремити операторів систем дистрибуції. Тому що на місцевому рівні власники, менеджери трубопроводів та постачальники газу, дуже близькі до клієнтів, споживачів. Споживачі сприймають це як частину свого оточення. Вони пов'язані вже десятиріччями, все життя з ними. Мери до них дружньо ставляться.

І таке справжнє відокремлення, воно дозволить і конкуренцію. І це важко на місцевому рівні. Є Словенія, маленька країна. Але я можу вам сказати, що на нашому ринку газу було всього 16 постачальників. Для такої країни це досить велика кількість. І наші ціни на газ були постійно на 20-30 відсотків вищі, ніж в інших сусідніх країнах.

Я був міністром. І ми не могли зрозуміти, що відбувається. Ми думали, що це якась статистична похибка. А потім 17-й з'явився постачальник і раптом він почав пропонувати на 30 відсотків нижчу ціну на газ. І за місяць всі інші 16 понизили свої ціни на 30 відсотків. І тільки пізніше ми встановили, що ці 16 постачальників, вони нелегально зустрічалися в ресторанах час від часу і домовлялися про ціну.

І немає гарантії, що просто більша кількість постачальників все змінить. Інституції повинні також працювати. Антимонопольний комітет має тут дуже важливу роль і так далі. І всі люди цих в інституціях повинні, по-перше, мати великі знання. Вони мають бути досвідченими. Вони повинні  гарну оплату отримувати, тому що інакше вони просто будуть йти в приватний бізнес, будуть іти з таких інституцій. Я думаю, що це проблема. І в нас була і в Україні така сама.

І ще одна проблема буде для регулятора: яким чином встановити тарифи для різних операторів систем дистрибуції. Тому що великий тиск, всі намагаються довести, що його конкретно трубопровід якийсь спеціальний і тариф на використання має бути тільки таким. Регулятор повинен вирішувати всі ці сотні різних питань, боротися з цим, і мають підраховувати все правильно. Це буде, я думаю, також дуже важко. Це процес, який декілька років продовжується. Це не за день робиться.

І проектування всього вторинного законодавства також дуже проблематично через те, що повинні бути знання, потім державні службовці мають бути освічені. Також є тиск від різних учасників ринку, від різних зацікавлених сторін і таке інше, але в останньому випадку, я можу вам сказати, і ви бачили вже закон, українська влада сама, ми не просили цього, але вони багато разів писали це. Вони казали, що будуть розробляти і виписувати вторинне законодавство у консультаціях з Енергоспівтовариством. Ми були раді, але тут також можуть виникнути проблеми. Можливо, рівень довіри буде більшим в Україні, але це означає, що у нас дуже багато роботи буде. І це друге питання.

А тепер перше ваше запитання: про ліцензії. Ну, да, я можу уявити, що ви втомилися від ліцензій. Коли ми проектували закон, то "Нафтогаз" не був задоволений цими ліцензіями, але ми погодили це з міністерством. Міністерство наполягало на цьому, знову таки, я можу сказати, що так само як і в інших країнах буває оці компанії, з'являються і потім зникають, і ви щось робите, а споживачі, ну, не настільки все знають. Вони не знають хто за якоюсь компанією стоїть. І тоді ми думали, що буде непогано, щоб був певний фільтр і регулятор має такі ліцензії для учасників ринку давати.

Я можу вам сказати, що Україна, яка є членом Енергоспівтовариства, повинна дозволити, щоб дочірні компанії інших країн-членів там мали якісь філії для того, щоб діяти на ринку. І, звичайно, з Євросоюзу так само: одна компанія Євросоюзу може мати дочірню компанію або філію, щоб продавати газ кінцевому споживачу, навіть не юридичну особу, не банківський рахунок, формально це можливо. І тому ми подумали, що, можливо, це буде захист споживача таким чином.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще які питання є, шановні колеги? Наталія Володимирівна, будь ласка.

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Доброго дня! Дякую вам за вашу презентацію. Наталія Кацер-Бучковска.

В мене запитання до трьох доповідачів і воно, в принципі, більш технічне. В законі досить логічно  передбачено "постачальника  останньої надії" як постачальника, який буде постачати газ для споживачів, у  разі, якщо  на певній території не буде відповідного постачальника, або збанкротує відповідний постачальник. Але в законі дуже чітко прописано, що після 45 днів "постачальник останньої надії" зобов'язаний  припинити поставки. І не передбачено механізму, а що, якщо не буде іншого на певній території  постачальника? Тобто є зобов'язання чітко не постачати і немає альтернативи у разі, якщо  ця ситуація не буде вирішена. Можете ви прокоментувати цю позицію?

І не вважаєте ви за потрібне якимось чином врегулювати цю  прогалину в законодавстві, в законопроекті? Дякую.

КОПАЧ Я.  Добре. Якщо ми  використовуємо цю назву "постачальник останньої надії" – це переклад з директиви, але хтось каже, "гарантований постачальник" . Але треба, щоб було зрозуміло, що  таке "гарантований постачальник" та "постачальник останньої надії"? Тобто у виключних випадках – це не той, хто буде  постачати весь час, коли немає  іншого постачальника. Тобто, такий постачальник повинен бути встановленим, і якщо хочете, ви можете навіть передбачити більш довгий період, але він має бути обмежений цей період. Так, може бути два-три місяці, але має бути обмеженим.

Тому що принцип ринку такий, що покупець і постачальник між собою домовляються про свої стосунки. Я не знаю, чи є  територія в Україні, де може таке статися, що не буде взагалі постачальника.

Тому що зазвичай, на ринку, якщо є покупець, то є і постачальник. Всі зацікавлені в тому, щоб мати споживача – споживача, який платить. Якщо споживач не  платить, або, якщо  споживач соціально-вразливий, то тоді державний бюджет має  втрутитися. Але знову-таки   ви навряд чи можете уявити, що нікого не буде на ринку. Теоретично, ну, може таке статися, можливо. Але якщо ми передбачимо, що є хтось, хто від імені держави, від імені когось іншого буде надавати газ, якщо ніхто інший не буде надавати не в обмежений період часу, а завжди, тоді хтось має сплачувати за це. І це вже втручання в ринок, яке буде коштувати грошей. Основні ринкові принципи функціонують зазвичай, ну, можливо, пан Діденко щось ще скаже?

ДІДЕНКО  І.М.  В практиці цей закон передбачає, що за постачання до населення буде серйозна конкуренція. І теоретично це може бути декілька місяців. Але практично ми собі не можемо уявити, що з'явиться пусте місце по пропозиції.

Тому що, якщо на ринку є запит на будь-який товар, так само і на природний газ, ми ж не говоримо про те, що буде порушена інфраструктура. Тут написано про те, що якщо зникне постачальник, який постачає на конкретну територію! Повірте мені, конкуренція буде. Це 14 мільярдів кубів газу на сьогоднішній день, уявіть собі, по ринковим цінам. Це страшні гроші!

Тому 45 днів, це абсолютно достатньо. Що відбудеться, наприклад, у бабусі, якщо протягом місяця постачання газу буде  старим постачальником. Потім буде баланс газу на наступний місяць і, наприклад, їй перекриють газ. Вона піде або в сільраду, або до районної влади. І зразу державні органи будуть про це знати. І державна компанія, яка буде так само постачальником газу для населення, зразу прийде зі своїми ресурсами газу. Ось чому місяць плюс 15 днів буквально на якусь ситуацію.

Я зрозуміло пояснив  чи ні?  Пан Копач підтримує  мою логіку?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор Степанович, будь ласка.

НАСАЛИК І.С. Коротенько, до НАК "Нафтогазу".

Ну, перше: вільний ринок газу. Треба зразу зрозуміти, що відкриті публічні компанії енергетичні і НАК "Нафтогаз України" – це абсолютно поки що різні речі по своїй суті. Це є перше.

Друге. Відкритий ринок газу не може існувати з різними цінами на газ. Це зрозуміло. Це так само, як банківський курс: один – який ми маємо банком, і другий – комерційний курс. Аналогічна ситуація сьогодні і з газом для населення, який використовують і для генерації. Виявляється, нам в чотири рази дешевше генерувати електроенергію, чим палити вугілля.

Я знаю, що є якнайменше ще дві цінові позиції на газ, тобто в нас як мінімум існує чотири різних ціни на газ, який існує в нашій державі. Тобто як ви знімете цю проблему?

І третє. Тяжко працювати з вільним ринком газу, якщо сам НАК "Нафтогаз України" визначає підприємство, де може тільки він поставляти, ніхто інший. Таких підприємств я знаю, як мінімум - 158. Тобто, якщо ми вже говоримо про ринок газу, то повинні якось знімати і йти назустріч цим позиціям. Як ви збираєтеся цю проблему вирішити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович Коболєв, будь ласка.

КОБОЛЄВ А.В. Дякую за запитання.

Ну, по-перше, регулювання цін не є наразі прерогативою "Нафтогазу" і, мабуть, ніколи не буде. Тому, кількість цін і кількість тарифів, які є на ринку, їх дійсно дуже багато. Наскільки мені відомо, "Генерація" не має можливості отримувати газ по ціні для населення, там трохи інша ситуація все-таки. Але позиція "Нафтогазу" завжди була дуже проста: ми за єдину оптову ціну газу. Ми це підтримуємо для всіх категорій, за єдину ринкову ціну газу. А якщо хтось не спроможний сплачувати, для цього є механізм прямих субсидій. І не треба видумувати ніякого велосипеду, це в світі всюди є. Як "Нафтогаз" – ми за це. Більш того, ми навіть чудово розуміємо корупційний компонент різних цін. Ми можемо приблизно його порахувати. Я думаю, що точно порахувати його не може ніхто. І для того, щоб це зробити, нам треба виконати одну таку технічно маленьку дію, яку поки що не виконали, на жаль. Але, дай Бог, це колись станеться. І ми будемо мати єдину ціну газу. Тому ми підтримуємо цю ідеологію.

Що стосується споживачів, то якщо говорите про Постанову Кабміну, коли закріплювались певні споживачі за "Нафтогазом", вона припинила свою дію. І вона не буде поновлюватися. А всі інші споживачі вільні купувати газ в будь-кого завгодно за одним виключенням. Споживачі, які винні нам гроші, доки з нами не розрахуються, такої свободи не мають. І це коректно. Так в усьому світі. Спочатку розраховуються з попереднім постачальником, а потім змінюють постачальника на іншого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович.

Лев Теофілович, будь ласка.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. У мене таке дуже коротке запитання щодо обговорення оцього "постачальника останньої надії". Пан Копач казав, що ціна оцього "постачальника останньої надії" вища за ринкову ціну. Чи цей "постачальник останньої надії", має бути державною компанією, чи ні? І на скільки для них буде прибутково робити все згідно з правилами? І чи можуть гравці з ринку, просто інші учасники ринку стати отакими "постачальниками останньої надії". А можливо цю статтю треба змінити, бо якщо за 45 днів не з’являється інший постачальник газу, то оцей "постачальник останньої надії" повинен перейти на звичайну не підвищену ринкову ціну для цього споживача.

Можливо, я дуже швидко це викладав під час презентації. Але оцей "постачальник останньої надії" має обиратися на тендері. Чи це буде "Нафтогаз", чи це будуть інші якісь компанії, які пропонуватимуть. Я наведу приклад, щоб проілюструвати. В деяких  країнах, вони просто записали в законі, що ціна постачальника "останньої надії" має бути десь 30 відсотків понад звичайну ринкову ціну. І коли ми узгоджували з міністерством оцей законопроект, ми також внесли оці 30 відсотків в цю статтю. Але пан Яценюк особисто попросив це викреслити, тому що він вважав, що це надто висока ціна. Ціни постачальника "останньої надії", це така карна ціна для споживача. Звичайно, він не винен, якщо його постачальник збанкрутував, але така ціна, яка змушує дуже обережно, дуже зважено підходити до вибору свого постачальника.

Отже, оцей постачальник "останньої надії" має визначатися на тендері. В Законі про "Нафтогаз" визначена процедура тендеру. Можна визначити, наскільки буде вищою ціна запропонована таким постачальником "останньої надії" чи на 15, чи на 20 відсотків, але це має бути згідно із положеннями закону і Кабмін може встановити сам цю прозору процедуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Миколайович.

Будь ласка.

БОДНАР М.О.  Боднар Мирослав, компания "Агентство инвестиционного менеджмента". Если можно, три коротких комментария к этому закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте без коментарів. Ми поки що задаємо питання до доповідачів, ми процедуру не закінчили. Вибачте, секундочку. Добре? Почекайте.

Які питання ще у членів Комітету? Немає. Виступи членів Комітету по цьому питанню?

Олександр Георгійович, будь ласка.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановний Микола Володимирович! Шановний пан Копач! Я в свою чергу також хочу подякувати секретаріату Європейського Енергетичного Співтовариства і нагадати, що саме вони виступили, передали нам базовий проект Закону «Про ринок газу», який і став основою для подальшої дискусії, імплементації цього закону у Верховній Раді. Але на що я хотів би  звернути увагу.

Ну, перше. Це не наші якісь забаганки, це наше жорстке зобов'язання, України, в рамках підписаної Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. І я хотів би сказати про те, що Україна в цьому напрямку відстає, а Європейський Союз, навпаки, рухається дуже швидко. І ми повинні цей темп враховувати в прийнятті і в законодавчій роботі.

Я приведу тільки два приклади за останні три місяці, які рішення прийняв Європейський Союз. В кінці листопада минулого року вони прийняли інвестиційний план, новий інвестиційний план на два роки для Європейського Союзу, який буде коштувати більше 300 мільярдів євро і значна сума цих грошей буде реінвестована в розвиток енергетичної інфраструктури.

І друге. Я вважаю, що фундаментальне, знакове рішення – це створення європейського енергетичного ринку, яке було прийнято 26 лютого, буквально декілька днів тому.

І що мені б хотілося сьогодні в контексті розгляду Закону «Про ринок газ» розглядати? Було би правильно, якби у нас було сьогодні три проекти Закону: був би Закон «Про ринок газу», були би зміни або Закон «Про ринок електричної енергії» і був би третій Закон «Про національного регулятора», тому що питання регулятора є дуже важливим, актуальним і воно, наприклад, частково прописано в цьому законі. Але для того, щоб оптимізувати роль, місце і значення регулятора, потрібно мати і бачити  сам Закон про регулятора. І відповідно, які повноваження можуть бути і в Законі «Про ринок газу», який ми бачимо, і, відповідно,  частину функцій, які регулятор повинен мати в Законі «Про ринок електричної енергії». Тому ці речі, звичайно, хотілось скоординувати. Тут пан Коболєв сказав, що про "Нафтогаз" іноді кажуть різні слова. Я сьогодні хочу зробити компліменти "Нафтогазу", тому що вони як би йдуть в графіку і добре, що ми будемо цей проект закону розглядати.

Наступний момент, на мій погляд, дуже принциповий і серйозний. Який вплив буде мати прийняття цього закону на регіональні, локальні монополії, я маю на увазі «Облгази». Щоб ми не говорили, а і для "Нафтогазу", і для законодавців, і для експертів хочу нагадати, що система газопроводів на регіональному рівні, навіть з точки зору власності, є дуже складною. У нас є газопроводи середнього і низького тиску, які належать державі, які належать сільським територіальним громадам, які належать промисловим підприємствам. І все  це сьогодні якось обслуговується, з цим працюють «Облгази», які є монополістами і цей монополізм вони не завжди використовують в демократичному і правильному напрямку. І тут потрібно було б нам змоделювати, я звертаюсь до заступника Міністра і до "Нафтогазу": а як прийняти цей закон, щоб не порушити взагалі  структурну систему на рівні кожного регіону. І звичайно, ще одна позиція. Нам би з точку зору імплементації Закону "Про ринок газу", потрібно було б мати весь комплекс, всю дорожню карту тих законодавчих актів і тих нормативних актів, і постанов Уряду чи проектів, яку ми повинні пройти дуже швидко для того, щоб цей закон почав ефективно працювати.

І звичайно, ми говоримо, я особливо хочу звернути увагу, що ми говоримо не просто про проект закону. Ми говоримо про ринок, Закон "Про ринок". І тут, мабуть, потрібно було б  серйозно нам разом, і Комітету попрацювати, можливо, по додатковому проекту закону -  це про газову біржу або енергетичну біржу. Тому що це фундаментальний ринковий інструмент, який повинен діяти в країні. Я думаю, що потрібно було б нам серйозно подумати і про клірингову палату з точки зору розрахунків і проблем, які можуть виникнути.

І 2 таких зауваження, можливо. Взагалі поняття ринку, демократичного газового ринку і "Нафтогазу" в сьогоднішньому стані, вони дуже складно для мене поєднуються. Тому я думаю, що "Нафтогаз" повинен бути готовий до дуже серйозного реформування і такої демократизації цього ринку.

І остання позиція. Я, на жаль, побачив розділ 6-й, потім я побачив розділ 8-й. Я не знайшов розділу 7-го взагалі. Якщо це якась технічна помилка, то її треба виправити. Якщо щось ми пропустили, то треба додати. А якщо це рівень підготовки документу до прийняття у Верховній Раді, то це не зовсім правильно і коректно. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Георгійович.

Із членів Комітету ще є бажаючі висловитись? Немає. Ігор Миколайович, будь ласка.

ДІДЕНКО І.М. Я вважаю, що це технічна якась ситуація, тому що 6 стаття Закону називається "Національний план дій", 7 стаття Закону називається "Моніторинг безпеки постачання природного газу".

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.  7-й розділ, Ігор Миколайович, 7-й розділ, 6-й розділ є. 8-й – це "Прикінцеві і Перехідні  положення".

ДІДЕНКО І.М.  Це технічна помилка.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.  Я просто звертаю увагу, тому що проект закону зареєстрований. І тоді треба  подумати,  як правильно внести сюди зміни.

ДІДЕНКО І.М. Зрозуміло. Що стосується безпеки постачання на  регіональному рівні? Зазначено слушне зауваження і одним з найперших  документів другого рівня, ми вже з секретаріатом працюємо – це буде Кодекс мереж.

Кодекс мереж, який описує саме безаварійне функціонування, як газотранспортних трубопроводів високого тиску, так і середнього і низького. Тому, це  все передбачено і ніякі нові алгоритми не будуть  працювати, поки всі закони і підзаконні акти не будуть   імплементовані.

І ще, відповідаючи на ваші ремарки, скажу, що на наступному тижні Уряд прийме свої рішення по імплементації багатьох підзаконних актів до цього закону навіть ще не при прийнятому законі. Тому що це є вимога Світового банку і вчора ми з паном Копачем так само до ночі сиділи з колегами –  відпрацьовували.

Я знаю, що є дорожня карта у Міністерства і в «Нафтогазу». А стосовно деталізації цього проекту закону, ми би просили, як народні депутати, поділитися, щоб ми чітко усвідомлювали, які  рішення нам потрібні, які законопроекти потрібно приймати в які терміни і для того, щоб Комітет до  цього готувався. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

_______________. Я б хотів ще зробити пару коментарів, що стосується Закону  про НКРЕКП.

Наскільки нам  відомо про регулятора, якраз зараз відбувається діалог між українським існуючим регулятором і  секретаріатом Енергетичного Співтовариства на тему розробки цього законопроекту, і ми беремо там також певну участь. І я думаю, що найближчим часом цей законопроект також буде подано до розгляду у Верховній Раді. 

Питання «облгазів» та питання власності  давно стоїть і повинно бути вирішено. Відразу скажу, що ми чудово розуміємо велику кількість різних ситуацій, коли газопровід державний, чи був побудований споживачем, чи місцевою владою. Але всі ці унікальні ситуації мають одну спільну рису: власник газопроводу, зазвичай, в ринкових умовах повинен отримувати орендну плату за його  використання, бо це гроші, які були  вкладені в цей газопровід і він чогось був вартий в будь-якому випадку.

Якщо «Облгаз», як компанія, яка експлуатує цей газопровід, буде комусь сплачувати ці кошти, то кошти автоматично повинні бути враховані в тарифі, а це знов-таки нас приводить до збільшення цього самого кінцевого тарифу для кінцевого споживача. Тому, ми якраз за те, щоб ці питання врегулювати, але ми повинні бути свідомі того факту, що врегулювання питань в ринковий манер  зазвичай призводить  до  того, що всі  елементи, послуги чи товари повинні сплачуватися по ринковій ціні. І ми як "Нафтогаз" я думаємо за це. Я думаю, що й «облгази» не будуть проти, це буде на користь всім, тому що це врегулює велику кількість існуючих проблем. Але в ми повинні перейти до нормальних ринкових відносин, коли на вартість повинна нараховуватися якась вартість капіталу.

Є проект  плану. Більше того, зараз за участю Світового банку розробляється план імплементації реформи всього сектору, і він найближчим часом повинен бути закінчений. Ми про це говорили також з паном Лопушанським нещодавно. Він пропонував цю ідею декілька тижнів тому. Тому що ми зробили перший план такий загальний, а детальний план з усіма елементами найближчим часом також з'явиться, і він буде зроблений широким колом фахівців.

Ми дуже підтримуємо створення біржі, і як "Нафтогаз" вважаємо, що це було б дуже коректним кроком. Що стосується ринковості "Нафтогазу", я хочу привести приклад.  Цієї зими в Україні потенційно міг бути дефіцит газу.  Крім "Нафтогазу"  ніхто, на жаль, газ не імпортує. Причина дуже проста – це курс. Тому, з одного боку, б'є тендер, будь-який бажаючий міг взяти участь. В Словаччині, в Угорщині зараз є можливість імпортувати газ. Але економіка така, обставини такі, що приватні компанії не вважають за потрібне це робити.  Тому що вони всі розуміють,  що "Нафтогаз", як гарантований постачальник вимушений буде продати їм газ по  певній ціні і не треба брати на себе ризик валютного  курсу, який "Нафтогазу" в свою чергу закриває Нацбанк, як ми всі знаємо. Тому цей закон повинен змінити структуру ринку і в результаті такий споживач повинен обирати, або він придбає цей газ сам на імпорті, або йому треба буде звертатися до «постачальника останньої надії». Тому якраз цей закон і повинен підштовхнути створення ринку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, пан Янез Копач.

КОПАЧ Я.  Єдине додаткове прояснення. Це Закон «Про ринок газу» не потребує будь-якого додаткового закону. Тільки вторинне законодавство, яке передбачено. Але я сказав, що є Закон по енергорегулятору, який розробляє лише компетенції енергорегулятора, пов'язані з цим законом вже в цьому законі.

Таким чином, цей Закон по енергорегулятору буде говорити про те, яким чином регулятор має бути незалежним. Більше нічого там не буде. Там не  буде говоритися про компетенції, пов'язані з газовим ринком або будь ще  чимось з іншим. Це кінцевий продукт, звичайно. Дуже багато вторинного законодавства на основі цього буде розроблено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дати слово для коротких реплік представникам експертного середовища, будь ласка, хто бажає висловитись? Будь ласка.

БОДНАР М.О. Спасибо. Боднар Мирослав, Агентство инвестиционного менеджмента. Ну, исторически мы сотрудничаем с большинством «облгазов» в Украине. И практическую сторону вследствие принятия закона мы очень хорошо чувствуем.

Скажу честно, «облгазы» достаточно в неопределённой ситуации на сегодня. Потому что, читая закон, исходя из той практики, которая сложилась в стране, когда в законе должны быть реперные точки расставлены, данный закон очень концептуальный.

Согласен с господином Копачем, что закон должен ограничивать принципы и давать полномочия. В части полномочий, мне кажется, что этим законом по крайней мере недостаточно выписаны возможности НКРЭ по дизайну рынка. А именно такие вещи, которые у нас на рынке исторически сложились, как то механизм задействования распределительных счетов. Если он исчезнет в связи с отменой Закона «Про засади функціонування ринку природного газу», полномочий НКРЭ действующих не хватит, чтобы этот механизм восстановить.

Точно так же вопросы урегулирования взаимоотношений с собственником, о котором говорил господин Коболєв. На сегодня как-то это работает в соответствии со статьей 7.1, 7.2 Закона «Про засади…». Если их ликвидировать, у нас в стране 33 тысячи собственников, которые хотят за право владения своими объектами получать компенсацией деньги и которые хотят на своих условиях урегулировать с эксплуатационными организациями свои взаимоотношения.

Поэтому, если позволите (я главе подкомитета), если вы принимаете какие-то конструктивные замечания, мы готовы были бы подготовить и обсудить. Либо в части исправления запятых, либо просто в плане выписывания правильных полномочий НКРЭ, для того чтобы у них была возможность в документах второго уровня все эти вещи повторять. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще бажає висловитися? Володимир Омельченко.

ОМЕЛЬЧЕНКО В. Мене турбує таке питання – це проблема «облгазів». Тому що відомо, що вони контролюються певною структурою, приблизно на 70 відсотків, і не можливо буде побудувати прозорий і конкурентний ринок, якщо ця проблема залишиться. От як бачить НАК "Нафтогаз" вирішення цієї проблеми? Це по-перше.

І друге питання – це роль "Нафтогазу" в нових, ліберальних умовах створення конкурентного ринку. Тому що на сьогодні НАК "Нафтогаз" – це фактично монополія. Та коли ми створимо ліберальний ринок газу згідно цього закону, то роль "Нафтогазу" буде абсолютно інша. Я хотів би почути від керівництва "Нафтогазу", від Андрія Володимировича, яку роль він бачить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, будь ласка.

КОБОЛЄВ А.В. Якщо говорити про перспективу декількох років, кінцевою моделлю ринку ми бачимо наступну. "Нафтогаз" повинен перестати бути основним контрагентом "Газпрому" по договору з транзиту, і "Трансгаз" повинен бути незалежним транспортним оператором, який буде мати контракти бажано не тільки з "Газпромом" на транспортування газу, а і з європейськими компаніями чи з якимись іншими компаніями, які забажають скористатися нашою інфраструктурою.

І це треба робити якомога швидше, тому що конкуренція на цьому ринку висока і є інші проекти, які складають конкуренцію українським  газотранспортним системам. І це не турецький "Поток", наприклад це "Південне кільце", яке зараз активно лобіюється компанією "……стрім".

Що стосується видобутку газу. На нашу думку, після підвищення цін  "Укргазвидобування" повинна бути приватизована, і я думаю, що  дохід від приватизації цієї компанії може побити всі рекорди нашої країни. Тобто "Нафтогаз" не буде власником видобування, він залишиться або може залишитися  теоретично за однією з моделей правління ГТС, партнером в компанії, яка буде управляти ГТС, тобто виконувати роль державного контролю в цій монопольній і дуже важливій стратегічній сфері.

Ми також вважаємо, що "Нафтогаз" повинен стати конкурентним на ринку постачальника "останньої надії". І зараз "Нафтогаз" є найбільш ефективним імпортером газу в країну. Відповідно, скоріш за все він зможе надавати найбільш цікаві цінові пропозиції в цьому контексті.

"Нафтогаз" ми пропонували би, щоб був за рішенням Кабінету Міністрів компанією, на яку буде покладено функції постачальника з соціальними обов'язками певними, тобто це постачання газу для населення та для інших важливих категорій споживачів. І  "Нафтогаз", на нашу думку, може бути дуже ефективним  гравцем на ринку продажу газу, саме продажу, просто простого продажу газу для населення. "Нафтогаз" може скласти конкуренцію існуючим «облгазам», ефективну конкуренцію. І поряд з цим "Нафтогаз" міг би стати одним з  операторів функцій енергоефективності. Тобто зробити комбінацію: постачати газ кінцевому   споживачу, а також давати йому можливість зменшувати обсяги споживання газу, впроваджуючи  енергоефективні технології.

Я відразу хочу сказати, я часто чую від деяких людей, що "Нафтогазу"  комерційно невигідно зменшувати споживання газу, насправді це не так. Найбільш вигідний бізнес для газової компанії – це продавати кожному абоненту невеликий обсяг газу, але по високій ціні. По тій ціні, по якій він має можливість сплачувати, впровадивши заходи енергоефективності. Це стандартна європейська модель. Вона працює в багатьох країнах, і в цьому могла би бути роль "Нафтогазу".

Монопольної ролі ми для "Нафтогазу" не бачимо. І та команда, яка зараз в "Нафтогазі", бачить своєю метою не посилення монопольної ролі "Нафтогазу", а створення конкурентного, ефективного ринку газу, на якому зможе заробляти як держава, так і інші приватні компанії. Дякую.

_______________. Дивіться, "Облгаз" за своєю природою є монопольною структурою, тому що в один і той же будинок не може входити 2 газові труби. Тому хто б "Облгаз" не контролював, подобається комусь прізвище Фірташ (ми ж про нього говоримо, давайте зараз з цими іменами), чи не подобається. Може, там будуть інші прізвища, там Іванов чи Петров, все одно це буде монополіст.

Тому головна мета Закону, щоб "Облгаз" не зловживав своїм становищем. Наприклад, у нас зараз з "облгазами" є одне цікаве питання. Його розуміють фахівці дуже добре. Це база абонентів. Фактично дешевий газ за низькою ціною "Нафтогаз" передає не кінцевому споживачеві, а "Облгазу", який за своєю базою абонентів, які ми не бачимо, розподіляє цей недорогий газ. Мабуть,  це правильно. Тому, якщо регулювання буде таке, що база абонентів буде доступна іншим постачальникам, і умовно кажучи, там для Коболєва, який купує газ по ринковій ціні, як споживач, може прийти інший споживач і запропонувати ціну дешевше. І "Облгаз" не зможе стати перепоною такому контракту, то прізвище власника, буде не принципово. Головне, що принципи зберігалися, а прізвище, – це, на мою думку, якраз не проблема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Є пропозиція закінчувати дискусію. Чи ще бажає хтось висловитися, настоює на виступі? Будь ласка, коротенько тільки, по декілька слів.

_______________. Я дуже коротко. Щодо «Облгазів», то неважливо, хто  власник. Так, на це є Антимонопольний комітет, прокуратура, є регулятор. Це перше.

Друге. «Облгази» - це не  та структура, яка має у власності газопроводи свої і яка ними розпоряджається. В основному, більша частина «облгазів»  -  це є якась техніка трошки і кабінети, і столи. І держава надала їм в право користування мережі. Але дуже правильно підняли питання щодо тих мереж, які щодо безпеки газопостачання в «облгазах». Тому що де-юре у них все правильно. Газ не піде без жодного документу в любу оселю, населення, якщо не буде оформлений. Але це де-юре. А де-факто ситуація зовсім інакша. Треба сплачувати і дуже швидко ПДВ, а його треба за щось платити, воно не включено в тариф і не приймається.

Тобто, не може бути безпечного газопостачання, якщо немає ефективного власника тих газопроводів, які сьогодні є збудовані чи находяться в користуванні «облгазів». Треба там навести порядок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Справа від мене хто піднімав руку? Будь ласка, представтесь.

ЯКОВЛЕВА М. Яковлева Марія, Союз учасників лібералізації газового ринку.

Пане Коболєв, я хочу вам сказати, що ваше бачення цілком зруйнувало нормальну ідею саме європейського ринку для України, ринку природного газу. Знаєте, в такому вигляді, як має цей закон, треба змінити йому назву. І назвати його Закон газу для НАК "Нафтогазу". Ви говорили, що ніхто не може з вами конкурувати по ціні імпортного газу, так? Ви сьогодні знаходитесь в привілейованому стані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна я вас переб'ю, вибачте? У нас не дискусія з паном Кобалєвим. Ми розмовляємо по суті законопроекту. У нас часу немає на цю дискусію.

ЯКОВЛЕВА М. Вибачте, Миколо Володимировичу. По суті законопроекту, шановні депутати, хочу звернути вашу увагу. Тут є проблема, яка, на жаль, закладена була влітку того року. Це стосовно розділення "Укртрансгазу".  Це робилося з приводу того, що начебто це і є вимога Третього енергопакету. На сьогоднішній день, я так  розумію, пан Копач може підтвердити і спростувати  цю ситуацію, це не є вимогою Третього енергопакету.

Вимогами Третього енергопакету є розділення видів діяльності. І дається великий інструментарій, коли кожна країна виходячи із свого особистого стану використовує цей інструментарій.

Прийняття, розділення, відокремлення труби від газових сховищ проходило  в такому незвичайному стані, не була зроблена   оцінка технічного відокремлення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, давайте цю дискусію продовжимо, коли ми будемо обговорювати раніше прийняті рішення, а зараз ми розглядаємо законопроект.

Будь ласка, представтесь.

РЯБУХА Т.В. Рябуха Тетяна Володимирівна, заступник директора Департаменту Комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг.

Якщо можна, суто по проекту закону. Справа в тому, що представники регулятора приймали участь у розробці. На жаль, концептуальні питання, які б  ми хотіли, щоб в обов'язковому порядку були в цьому законі, не були враховані. Я їх озвучу тезисно.

Перше. Як уже було сказано, що в Законі «Про ринок газу» немає жодної статті про ринок природного газу. На сьогодні в Європі функціонують такі види ринків – це  балансуючий на  ринку природного газу, двосторонніх контрактів та на добу наперед. Слова про це немає у цьому законі. Більше того,  в більшості країн Європейського Союзу ці ринки працюють за правилами, які затверджує зазвичай в Європі  регулятор. Тобто, фраза, ми не наполягаємо, щоб це були саме ми, але  це така європейська практика.  Тому що сказати, що ринок  працює, він повинен працювати  згідно з якимись нормами, з якимись правилами. Ці правила гри на цьому ринку повинні були встановлені. Це перше.

Друге. В проекті зазначено в "Прикінцевих положеннях", що з 15 жовтня цього року втрачає чинність діючий Закон «Про засади функціонування ринку  природного газу». В НКРЕКП є побоювання з приводу чого? На минулому тижні було прийнято, як  всі знають, лист про  наміри, підписаний  Президентом, меморандум  з  Міжнародним валютним фондом, згідно з  яким було задекларовано поетапне підвищення    цін, як вже було сказано на три роки. З втратою чинності діючого Закону «Про ринок газу» дає повноваження регулятору встановлювати ціни. Ми  вважаємо, що це буде ставити під загрозу виконання цього меморандуму. Це друга теза.

Третє. Як також було сказано, в цей час всі розрахунки за природний газ здійснюються через рахунки із спеціальним режимом використання. Просто, щоб всі розуміли, що з 15 жовтня цього року такого алгоритму не буде і в НКРЕКП є побоювання, що не всі кошти від постачання, як вже було сказано,  їх може зараз буде тисяча,  будуть доходити до власника природного газу, наприклад,  як зараз НАК "Нафтогаз", котрий і буде в принципі  на певному етапі ще власником ресурсу природного газу для споживачів України, особливо для населення.

І  останнє, що також принципово ми б хотіли, щоб пішли назустріч регулятору. Зараз в цьому проекті зазначено, що кодекс магістральних мереж регулятор повинен прийняти 1 квітня цього року. Зараз 4 березня. Цим же законом встановлено, що регулятор приймає Кодекс магістральних мереж тільки після того, як йому подає його на затвердження  оператор. Тобто якщо би нам на сьогодні оператор ринку "Укртрансгаз" транспортних мереж  подав цей проект навіть, але він його не подав, і ми б сьогодні  вивісили його на сайт за процедурою, яка  встановлена Законом «Про засади про державну регуляторну політику у сфері господарської діяльності», то він місяць тільки повинен би бути на сайті  НКРЕКП. Тобто, не раніше 4 квітня ми  змогли б його прийняти. А я вже не кажу про процедуру державної реєстрації і опублікування.

Дякую за увагу. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Ярославович, треба буде уважно попрацювати з НКРЕКП до другого читання цей законопроект, безумовно.

Єдине питання. Все-таки я не розумію поняття в газовій енергетиці, можливо ми щось упустили,  "балансуючого ринку", "ринку на добу наперед". Це взагалі інша дещо конфігурація. Воно міняє підходи. Поясніть, будь ласка.

РЯБУХА Т.В. Справа в тому, що такі ринки існують в європейському газовому ринку. Двосторонні договори у нас і на цей час працюють. А  от балансуючий і  ринок на добу наперед –  можливо  пан Коболєв прояснить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Андрій Володимирович.

КОБОЛЄВ А.В.  Насправді, дійсно, я погоджуюсь з  Миколою Володимировичем, ринку немає. Є ринок газу, на якому є компанія, яка виконує балансуючу функцію. Тобто, якщо виникає негативний чи позитивний баланс, ця компанія повинна збалансувати.

Приведу приклад щодо закидів, що закон про "Нафтогаз". Дійсно, "Нафтогаз" хотів би бути цією компанією, але була принципова позиція секретаріату, що це повинна бути компанія незалежна. Це може бути комерційна компанія, і вона повинна обиратися на тендерній основі. Тобто, ця  компанія фактично буде надавати послуги або учасникам ринку, або "Укртрансгаз" для балансувань. Окремого ринку для цього не потрібно, є ринок газу, в якому є функція балансування.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це в енергетиці, я вибачаюсь, є розуміння того, коли  енергетичний ринок дуже  реактивний, тому  швидко реагує на ці речі.  Ви не можете створити додаткові контракти на постачання газу в момент. Для цього існує компанія "останньої надії", чи як ми її називаємо.

РЯБУХА Т.В. Справа в тому, що є комерційне балансування, а є фізичне балансування. Це різні речі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо далі допрацьовувати. Ми зараз фізику постачання не вирішимо в цьому залі. Здається, ми дуже глибоко заходимо.

Я вибачаюсь, зліва від мене хто піднімав руку?

ЛОГАЦЬКИЙ В. Я піднімав руку, хотів повернутися до проблеми «облгазів».

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтесь, будь ласка.

ЛОГАЦЬКИЙ В.  Мене звати Логацький Віктор, Центр Разумкова, експерт.  У мене питання, мабуть, стосується, в першу чергу, Ігоря Миколайовича Діденка. Чи не розглядаєте  ви можливість не передачі в оренду цих комплексів газорозподільних мереж, а оцінки їх і просто виставлення на продаж, хто більше заплатить, той купить і той буде власником їх. Тим самим держава від цього активу відійде. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово пану Янезу  Копачу.  Будемо закінчувати і приймати рішення. Будь ласка, пане Янез.

КОПАЧ Я. Дякую ще раз, всі дискусії, дійсно, дуже слушні. Але хтось вже пояснював, а комусь потрібно додаткове ще пояснення. Вже два рази сказали про рахунок дистрибуцій, який існує. Думаю, це гарний інструмент, коли гроші від газу, за газ, за тариф за систему дистрибуції та оператори, збираються в одне місце. Потім вони розподіляються, це досить дивна практика, яку ми бачимо  в інших країнах. Але в Україні, якщо вона працює, то навіщо її скасовувати? Це нормально. І я думаю, що це можливо продовжувати це за статтею 11 «Спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів». Ну, це гарний мотив, я погоджуюся.

Далі. Була дискусія про відокремлення газопроводів від газових сховищ. Це не обов'язково, але це допомагає збільшенню конкуренції. Тому що завжди, коли у вас є компанія, яка має два різних ключових бізнеси, то ці два бізнеси підтримують один одного. А Україна – дуже велика країна, де велика інфраструктура, я думаю, може запропонувати кращу конкурентну ситуацію. Якщо такий оператор, системний оператор газових сховищ і систем трансмісій відокремлені.

І що є ще більш важливим, якщо ви шукаєте, я знаю, що цей потенційний іноземний приватний капітал в системі трансмісії  завжди таке чутливе політичне питання в Україні. Але ви шукаєте приватних інвестицій в підземні газові сховища. І як це пропонувалося одним із вас раніше, то у вас менше буде можливості знайти інвестора, який буде власником більшості акцій в такій величезній системі. І в той самий час треба, щоб він був зацікавлений тільки підземними сховищами газу. Це не технічне питання. Це правове питання. Але також і комерційне питання. Те, про що казала представник регулятора мене здивувало. Вчора я досить довго і 2 дні тому, і весь тиждень я в Києві, я дуже багато годин провів з пані Юлією Кобалєвою, з паном Вовком, з вашими босами, ми це обговорювали і ми все це прояснили. Я не знаю чому ви піднімаєте ці питання, які вже прояснені. Регулювання цін, як це передбачено Угодою з МВФ, з українською владою можливо за статтею 11 цього законопроекту, регулятор, який має технічну експертизу. А ми казали, що там є 10 людей, які є експертами, які можуть правильно розраховувати ціни, вони будуть продовжувати свою роботу в регуляторному органі. Але регулятор може пропонувати збільшення ціни Кабміну, який буде приймати рішення. Тобто тут немає якогось такого переривання.

Далі. Ідеї про оператора ринку -  це збалансовано. Так, справді, в деяких країнах-членах Євросоюзу можете знайти такого ринкового оператора, але оператор ринку зазвичай - це дочірня компанія оператора системи, трансмісія, тобто "Укртрансгазу". Можливо, "Укртрансгаз" організує підрозділ там, де будуть один-два співробітники, які будуть називатися оператором ринку, можливо. Що таке оператор ринку – це не інституція, яка буде розробляти, регулювати. Тобто не сприймайте це так -  регулятор ринку, оператор ринку – це ІТ, комп'ютер, програма, яка показує різницю в пропозиції та попиті щоденно, в основному використовується для балансування. Але в Україні там, де у вас  тільки один великий постачальник  "Нафтогаз", немає сенсу організовувати спеціального оператора ринку тепер. Можливо, буде потреба така  через декілька років – не  проблема  тоді, але тепер немає потреби в цьому. Якщо буде така потреба, то це можна організувати як невеличкий підрозділ "Укртрансгазу". Тобто оператора систем транспортування.

Я думаю, що це найважливіші мої коментарі. Дякую.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Я думаю, що ми досить детально провели дискусію з цього питання. Дякую пану Янезу Копачу, Коболєву Андрію Володимировичу,   Діденку Ігорю Миколайовичу і  всім присутнім експертам  і депутатам.

Більша частина тих, хто висловлювався, виступав з цього питання, пропонували його, як документ, приймати далі до розгляду і  з ним далі працювати уже відповідним чином корегувати і вносити відповідні зміни до  другого читання.

Тому я  буду абсолютно коректним, якщо сформулюю питання, щоб підтримати даний проект  за основу в першому читанні.  Вношу це,  як першу пропозицію і пропоную її проголосувати. Якщо є інші пропозиції, прошу  їх сформулювати. Немає.

Хто за озвучену пропозицію, прошу проголосувати.

Я просив би  врахувати голос Вікторії Михайлівни, вона мені передавала і просила  проголосувати – "за", і Ольги Валентинівни вона передала голос Олександру Георгійовичу.   Дякую.

 Проти? Немає. Утримались? Один утримався. Тому рішення  прийнято.  Скільки – "за"? 15 – "за".  Один   утримався. Приймається рішення для внесення на розгляд сесії і прийняття даного законопроекту за основу в першому читанні. Я дуже дякую за це питання. 

І далі, шановні колеги, у нас ще  декілька невеликих питань, які я просив би, щоб ми оперативно розглянули. У нас друге і третє питання – це законопроекти з минулого скликання. Чому там не стоять  коректно прізвища авторів?  Вони розглянуті і були прийняті за основу на минулій сесії, зараз вони розглядаються в другому читанні і я просив би по другому питанню – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення соціальних гарантій працівникам гірничих, вуглебудівних підприємств, державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості (в другому читанні) (реєстраційний номер 0928).

Доповідач – голова підкомітету Михайло Леонтійович Бондар. Будь ласка.

БОНДАР М.Л. Шановний Микола Володимирович, шановні депутати! Цей законопроект розглядався 10 лютого на підкомітеті. До цього законопроекту надійшло 9 поправок від народних депутатів: 3 – від Артура Мартовицького та 6 – від Сергія Дунаєва.

За результатами розгляду підкомітет вирішив рекомендувати Комітету прийняти рішення щодо необхідності зняти з розгляду даного законопроекту для подальшого його внесення у новій редакції, тому що законопроект тричі вносився до Верховної Ради, починаючи з 2011 року в одній і тій самій редакції без врахування критичних зауважень юридичного характеру. З моменту внесення законопроекту до Верховної Ради України станом на сьогодні до Гірничого закону були внесені чисельні зміни, останні з них прийняті 29 грудня 2014 року. І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деякі законодавчі акти України, якими було концептуально змінено порядок забезпечення деяких соціальних гарантій працівників пенсіонерів підприємств вугільної промисловості».

Прийняття у першому читанні редакції не містить юридичного коректного механізму забезпечення працівників державних воєнізованих  аварійних рятувальних служб вугіллям на побутові потреби, оскільки самі служби не займаються прямим видобутком цього вугілля. І от тому і рекомендується підкомітетом відхилити наразі і подати для подальшого внесення  в новій редакції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, питання до Михайла Леонтійовича? Немає. Бажаючі висловитися з цього питання? Немає.

Прозвучала пропозиція зняти з розгляду даний законопроект, тобто відхилити, при розгляді в другому читанні. Правильно? Так.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Дякую.

Проти? Утрималися? Приймається одноголосно з врахуванням трьох людей.

Третє питання: проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (щодо працівників калійно-магнієвих копалень) (друге читання) (0929 номер). Доповідач також Бондар Михайло Леонтійович. Будь ласка, Михайло Леонтійович.

БОНДАР М.Л. Дякую.

Не дивлячись на соціальне спрямування даного законопроекту, він був підтриманий Комітетом під час його розгляду у першому читанні та не дістав однозначного ставлення нашого підкомітету і цього разу. Причиною цього є не тільки брак фінансово-економічного обґрунтування розширеної сфери дії Закону "Про підвищення престижності шахтарської праці", але й принципові моменти, пов'язані із логікою самого закону.

Справа в тім, що цей закон висмикує тільки окремі, наприклад, корисні копалини. Завтра звернуться інші люди, які також будуть говорити, що мають право користуватися цим законом. Тому треба визначитися: або ми приймаємо практику внесення точкових змін по різних корисних копалинах і встановлюємо узагальнену норму щодо всіх гірничих підприємств, або зберігаємо діючу редакцію з мотивів, які існували на момент прийняття чинного закону, і дозволяємо Верховній Раді тоді визначитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ігор Степанович, це вас стосується.

НАСАЛИК І.С. Справа в тому, що цей законопроект, який ви  зачитували, він уже три скликання йде, якщо ви знаєте. Він був внесений в шостому, сьомому і зараз у восьмому розглядається.

У нас один тільки… калійно-магнієві шахти. Вони нічим не відрізняються від інших шахт .Подекуди вони більш складніші. Тому відділити тих шахтарів, які працюють в шахтах тих же самих глибинних і не дати їм можливості мати ті самі права - це несправедливо. Тому я би просив, щоб Комітет все-таки підтримав цей законопроект  в цьому плані.

І ще одне. Ви знаєте, ми приймали  закон про медчастини і запустили їх в дію. Так от як розв'язали  проблеми в бюджеті: взяли із усіх зменшили субвенції на медицину рівно пропорційно стільки, скільки треба було на медчастини. Ну от хотілося, щоби якось ну трошечки по-різному підходи були. А я би просив Комітет все-таки цей багатостраждальний закон підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Які ще є пропозиції з цього питання? 

Третє скликання слухаю суть цього законопроекту. Мені особисто нічого не треба пояснювати.

Михайло Леонтійович,  яку ми ставимо пропозицію на голосування: Вашу чи Ігоря Степановича? Ви пропонували поставити пропозицію визначитися сесійному залу, тобто конкретного формулювання від Комітету. Так?

БОНДАР М.Л.  Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Степанович  ставить питання –  підтримати.  Що ми ставимо  на голосування?

НАСАЛИК І.С.  Я хочу сказати. Що в бюджет нічого не потрібно вносити. Абсолютно. Ігор Миколайович, ну ви ж говорили по цьому проекту: підтримую чи не підтримую. Просто не знаєте, що дане підприємство находиться 15 років в банкротстві і жодних видатків   на це не потрібно. Але, оскільки зараз іде процес Урядом ініційований для того, щоб повністю  її розблокувати і дати можливість працювати в цих шахтах, і щоб люди в дійсності пішли там працювати, бо це тяжка праця, оце і є таке послання, що шановні друзі, ми ставимо вас в такі самі умови, як ставимо шахтарів.

А ніяких видатків немає! І вони не будуть передбачені ні в 2015, ні в 2016 році.

_______________. Це політичне рішення.

НАСАЛИК І.С. Так, це політичне рішення. Які ж там видатки? Нема там видатків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, поставимо на голосування пропозицію Ігоря Степановича?

БОНДАР М.Л. Я приймаю. Тільки хочу ще зазначити. Якщо приймаємо цей законопроект, то в Прикінцеві положення встановити дату 1 січня 2016 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, немає заперечень. Пропозиція Ігоря Степановича – підтримати даний законопроект в другому читанні як закон. Прошу голосувати.

Хто – "за"? Проти? Утримались? Рішення прийнято.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте ще трошки. Шановні колеги, у нас два питання залишилось.

Четверте питання. Проект Закону про внесення змін до Гірничого Закону України щодо уточнення порядку компенсацій за оплату комунальних послуг. Автори – Бондар, Васюник, Лапін, Гузь. Доповідач – Бондар Михайло Леонтійович. Будь ласка, номер законопроекту 1634.       

БОНДАР М.Л. Внесена нами законодавча ініціатива спрямована на забезпечення соціальної справедливості та надання однакового рівня соціального захисту для однієї і тієї ж самої категорії шахтарів, які проживають у будинках з різними видами теплозабезпечення. Центральне опалення або індивідуальне, в разі відсутності першого.

Це пропонується зробити шляхом уточнення видів опалення, при користуванні якими особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, отримують компенсації за оплату електроенергії, газу та центрального опалення.

Підкомітет на своєму засіданні 2 березня розглядав даний законопроект та підтримав його  прийняття у першому читанні за основу з метою подальшого доопрацювання і з врахуванням  пропозицій Міненерговугілля.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради  також підтримало  прийняття зазначеного законопроекту, тому пропоную підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є інші пропозиції по даному законопроекту?  Представтесь, будь ласка.

МУЗИЧЕНКО В.В. Міністерство соціальної політики, директор Департаменту соціальної допомоги Музиченко Віталій Володимирович.

Міністерство соціальної політики на  даному етапі не  підтримує цей законопроект з тієї причини, що у грудні-місяці Законом України №76 було внесено зміни до статті 43, 48 Гірничого закону і  відповідним чином було  припинено дію  відповідних норм щодо надання компенсації будь-яким категоріям  працівників вугільних підприємств. При цьому передбачено, що  відповідні категорії мають право на загальних підставах користуватися житловою субсидією. В тому числі  на оплату комунальних послуг або на придбання  твердого  палива чи скрапленого  газу.

Як уже було сказано, 28 лютого  цього року Кабінетом Міністрів  було  внесено суттєве спрощення щодо житлових субсидій та фактично знято будь-які  перепони  щодо можливості користуватися відповідним адресним видом соціальної підтримки. Тут хотілося б підкреслити, що раніше компенсація шахтарям, а також працівникам із числа бувших працівників шахтарської праці надавалися на  безадресних  засадах лише за категорійним принципом. В даному випадку, оскільки державна політика і  Програма діяльності уряду передбачають посилення соціальної адресності, надання соціальної підтримки в тому числі і пільг, Міністерство соціальної політики не підтримує відповідний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Хто  ще бажає висловитися?

МУЗИЧЕНКО В.В.  На сьогоднішній день відповідна категорія має право звернутися і отримати житлові субсидії, як інші категорії населення з урахуванням доходу, який вони отримують.

Ми говоримо про те, що 28 грудня 2014 року Верховною Радою вже прийнято зміни у відповідні статті Гірничого закону – і відповідно компенсацію скасовано. Якщо ми говоримо про компенсацію за комунальні послуги, яка надавалася шахтарям, а також пенсіонерам, то у 2014 році на ці цілі використано близько 95 мільйонів гривень, це якщо говорити тільки про центральне опалення. Даним законопроектом пропонується поширити відповідні компенсації і на індивідуальне, а також інші види опалення: десь близько до 200, 190 мільйонів гривень буде вартувати цей законопроект.

Це збільшить контингент отримувачів порівняно з минулим роком майже в два з половиною рази. Точної цифри на сьогоднішній день не знає ні Міністерство соціальної політики, ні Міністерство енергетики і вугільної промисловості, тому що статистики на сьогоднішній день немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми на сьогодні навіть не розуміємо, скільки у нас залишилося шахтарів. Це питання перше. Які працюють в дуже нелегких умовах праці. Тому я пропонував би таке рішення, досить компромісне: відповідно щоб автори відпрацювали, ті, хто має до цього безпосереднє відношення. Відпрацювати вже в цифрах з Мінсоцполітики, з Кабінетом Міністрів стосовно фінансів і того, як ми відносимося до раніше прийнятих рішень. Щоб до другого читання вийти вже з якоюсь узгодженою позицією.

Тому я пропонував би підтримати пропозицію, яку пропонує Михайло Леонтійович: в першому читанні прийняти за основу, а далі вже врахувати ті позиції, які каже Мінсоцполітики. Якщо навіть там якісь 150… Ну, якщо це 200 мільйонів, ви кажете, то це вже не 200 мільйонів, тому що у нас в кращому випадку половина від тих шахтарів залишилась.

Тому, хто за пропозицію, яку сформулював Михайло Леонтійович, прошу проголосувати.

Хто – "за"? Дякую. Проти? Утримались? Дякую, шановні колеги.

І Комітет неголовний. П'яте питання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" щодо збереження статусу державних спеціалізованих медико-санітарних частин. Автори – Шинькович, Бандуров (№ 2108).

Нам на двох засіданнях Володимир Володимирович вже розповідав про даний законопроект, так? Були зауваження певні, я пам'ятаю, Артура Володимировича по цьому питанню. Тому скажіть коротенько свою позицію, де ми знаходимось. Будь ласка, Володимир Володимирович.

БАНДУРОВ В.В. Дякую. Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги! З огляду на тривале сьогоднішнє засідання дуже коротко. Мова йде про спеціалізовані медико-санітарні частини. Вони створювались як частини єдиної системи радіаційної безпеки. І головний напрямок був не тільки на профілактику радіаційних захворювань і на профілактику захворювань працівників атомних станції, але і на першу допомогу у випадку надзвичайних ситуацій.

Тому там потенціал набагато ширший, ніж просто у комунальних підприємств, які забезпечують медичне обслуговування населення, міст, які є містами-супутниками атомних станцій. На сьогодні ми, попрацювавши разом з колегами, бо були долучені ще інші народні депутати до співавторства, визначили 11 таких спеціалізованих медико-санітарних частин, які ми рекомендуємо цим законопроектом перевести з Додатку 10, яким на сьогодні передбачена медична субвенція місцевим бюджетам на існування цих медико-санітарних частин, до Додатку 3, а саме до спеціалізованих медичних закладів Міністерства охорони здоров'я.

 Є різні думки стосовно того, чи доповнювати іншими спеціалізованими медико-санітарними частинами, які були вилучені державним бюджетом. Але мова йде саме про                                                                                                                                                                                                                                                  підприємства ядерної енергетики і мова йде про  ядерну безпеку. Тому ми наполягали саме  на виключенні цих 11 об'єктів.

Щодо фінансування. Були зауваження Міністерства фінансів про те, що не були надані нібито фінансово-економічні обґрунтування. А, насправді, це  трохи не так.  28 грудня, коли приймався Закон «Про державний бюджет», саме Міністерство фінансів   тоді не надало обґрунтування, за рахунок чого будуть фінансуватися  ці спеціалізовані медико-санітарні частини, які з-під опіки держави попадають до місцевих бюджетів.  На сьогодні джерелом наповнення цієї субвенції є вилучення коштів з місцевих бюджетів і міст-супутників. І на сьогодні  ці  суми значно перевищують, це так звана реверсна дотація,   ця сума значно перевищує суму надходження до місцевих бюджетів, передбачено чинним державним бюджетом.

Тому є прохання  і пропозиція до нас, як до людей, які опікуються паливно-енергетичним  комплексом, дбають про  ядерну безпеку, підтримати  цей законопроект. А далі вже будемо  працювати з бюджетним Комітетом, доводити, що це можливо, і це   необхідно, і для цього є достатнє фінансування.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Володимировичу.

Хто ще бажає висловитись? Інші точки зору.  Артур Володимирович, будь ласка.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Хороший законопроект, я согласен с  коллегой Владимиром Владимировичем.

Смотрите, все-таки здесь мы как говорили, был вот этот вопрос. Все-таки  есть тут перекос. Хотя и там и там  работают люди  в специфических сложных, опасных и вредных условиях.  Вот здесь мы выделяем 11 медсанчастей, в том числе  меня беспокоит и тот вопрос, что выделяются вот по Днепропетровской области – это Днепродзержинск и Желтые Воды, дай Бог, им всем здоровья. Но не учитывается, в том  числе там Павлограду, я говорил это боль и это тревоги, там сейчас есть некий конфликт. Поэтому вот 11 включено в этот законопроект.

Я предлагаю, где там группа соавторов по законопроекту номер 1897, туда включаются все  специализированные  медицинско-санитарные части. Вот если подходить уже так, по-государственному, то, наверное, не надо и так расшатывать расшатанную ситуацию в обществе у нас, а сделать это все, понимая, и включиться, и поддержать вот этот законопроект, там, где включены все. Это мое предложение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А він йде як альтернативний чи не як альтернативний?

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Нет, он идет как самостоятельный. Сейчас он  рассмотрен предварительно в Комитете по медицине и отдан в Главное научно-экспертное управление и в Минфин для получения заключения. То есть, надо еще две недели для того, чтобы получить заключение. Ну, мое предложение такое все-таки. Вот здесь понятно, хотя бы на этом не делить людей, которые работают во вредных, опасных условиях: и на атомщиков, и угольщиков, и химиков в том числе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще бажає висловитися?

Будь ласка, Олександр Георгійович.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги, ми не на першому засіданні Комітету розглядаємо ці питання. Я хочу сьогодні Володимиру Володимировичу зробити комплімент, тому що його напористість достойна того, щоб ми на неї, мені здається, відреагували, оскільки послідовно із засідання в засідання він піднімає це питання.

Що я запропонував би? Я підтримую в тому числі і Артура Володимировича. Тобто є соціальна проблема, яку ми повинні вирішити, знайти інструмент вирішення. Одне бачення більш широке, друге, можливо, трішки вужче, там, достатньо галузеве. Але багато тих, хто буде проти. І багато тих, з якими нам потрібно буде дискутувати, для того щоб знайти і ресурси, і інструменти вирішення цієї проблеми.

Тому я запропонував би підтримати позицію сьогодні Володимира Володимировича, проголосувати. Якщо до нашого Комітету дійде законопроект, про який Артур Володимирович говорить, ми б його теж підтримали, можливо, потім якось об'єднали б, чи на тому етапі, але далі життя покаже.  Тобто у нас більше тих, які будуть нам заперечувати, ніж тих, які  будуть допомагати вирішувати цю проблему.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо пропозицію Володимира Володимировича?

Хто – "за", прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримались? Один утримався.

Я з свого боку особисто гарантую, що буду підтримувати. Я думаю, колеги прислухаються до вас обов'язково.

Шановні колеги, традиційно "Різне" так? На минулому засіданні ми говорили про створення робочих комісій. Юрій Васильович Чижмарь висловлювався. Так?  Будь ласка,  озвучте свою пропозицію, щоб ми її формалізували в протоколі.

Мікрофон включіть, будь ласка.

ЧИЖМАРЬ Ю.В.

Перша робоча група пов'язана із  вивченням критичної ситуації, яка склалася з активами   західно-енергетичної компанії та "Укренерго". Це перша комісія.

І друга робоча комісія – це про вивчення дії Закону № 5021 щодо   сплати за приєднання  до  мереж суб'єктів природних монополій. Тому що за останній період, поки він був введений півтора року назад, майже 85 відсотків суб'єктів-ліцензіатів, які збанкрутували, тобто закрились робочі місця і зменшились інвестиції відповідно розбудови мереж. Тому хотілося б це питання вивчити, подивитися що змінилося для того, щоб зробити певні пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це одна чи дві робочі групи? Може їх об'єднаємо?

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Можна об'єднати. Це не проблема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Робоча група по проблемним питанням там з першого, з другого питання.

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не бачу змісту. Треба сформулювати правильно назву питання, так? Сформулюйте правильно назву цієї робочої групи. І треба визначитись з головою робочої групи, а немає сенсу обмежувати участь членів Комітету в цій робочій групі для роботи. Так чи ні? Ми склад не будемо голосувати.  Правильно?   

ЧИЖМАРЬ Ю.В.  Я думаю, кожен, хто хоче долучитись, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сформувати робочу групу з питань по  законопроекту номер 5021. І "Укренерго". І  головою робочої групи визначити Чижмаря Юрія Васильовича. А всім членам Комітету порекомендувати взяти участь у даній робочій групі. Немає заперечень?

Я розумію. Але нас не так багато, що ми будемо робити багато робочих груп. Давайте зробимо, розділимо на дві. Я можу голосувати і так, і так. Ми можемо підкомітету доручити ці питання. Отже інша, як альтернативна пропозиція - можна доручити підкомітету. Це, до речі, стосується одного підкомітету, який займається питаннями з енергетики. Давайте Головою робочої групи визначимо Чижмаря. І члени Комітету хай беруть участь. Немає заперечень?

Хто – "за", прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримались? Приймається.

Шановні колеги, порядок денний на наступне засідання, яке ми плануємо на 18 березня.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Передаю обращение профсоюзов по нашей сегодняшней встрече, которая была у спикера. Все-таки рассмотреть вопрос, но   необходимо провести Комитетские слушания. Для меня это новый формат. Но Турманов попросил, чтобы я задал этот вопрос на Комитете, вынес на обсуждение, Николай Владимирович,  Ваше и членов Комитета о рассмотрении проблемных вопросов ТЕЦ с приглашением специалистов Минэнергоугля, Минсоцполитики, НКРЭ, участников оптового рынка электроэнергии.

Я думаю, что сюда нужно тоже включить "Уголь Украины", потому что там были вопросы. Рассмотреть, какие вопросы там обсуждают профсоюзы,  подготовиться к ним. И провести Комитет по этим вопросам, Комитетские слушания.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме Комітетські слухання? Не Парламентські?

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, ширше поставимо? Теплової генерації, ТЕЦ включаючи. Тому що проблем стільки багато.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Да,  но они все связаны.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони зв'язані, ми не можемо їх розділити. Це і з вугіллям пов'язано, і з тарифною політикою, з усіма питаннями. Можливо, по тепловій генерації? Тому що це дійсно ключове питання. І нам треба сьогодні вже готуватись до того, як ми будемо зимувати наступну зиму.  Якщо ми зараз не почнемо готуватися, ми отримаємо проблеми. А це питання і вугілля, і тарифів, і газу й інших речей.

Тобто по тепловій генерації давайте заплануємо Комітетські слухання. У березні не встигнемо, а в першій половині квітня  можемо їх провести.

Шановні колеги, немає заперечень? Провести Комітетські слухання по тепловій енергогенерації. Немає?

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.  Ну, наверное, сюда нужно включить все вопросы, то, что вы говорили, кто находится в этой цепочке, да?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно так і буде, по-іншому не буде.

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.   Щоб тільки ж воно не сталося так, як ми Меморандум підписували, що так само включили майже всіх – і ніхто не ходить, тільки ходили депутати, і все фактично.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це дійсно у нас є проблема, особливо в міжсесійний тиждень - це у нас проблема для депутатів.

Тому прошу, хто підтримує пропозицію Артура Володимировича по Комітетських слуханнях з питань теплової генерації, прошу голосувати. Хто - "за"? На квітень місяць, дату поки не визначаємо. Дякую.

Проти? Утрималися? Рішення приймається.

Ще які питання в "Різному"? Олександр Георгійович, будь ласка.

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. У мене є невелике прохання до голів підкомітетів або, можливо, до роботи секретаріату нашого Комітету. Деякі народні депутати хочуть брати участь в засіданні підкомітетів тих, в які вони не входять. Тому нам або потрібно мати якийсь графік, або принаймні щоб ми якось обмінювалися інформацією і всі знали, що тоді-то, тоді-то, там-то і там-то буде засідання такого-то підкомітету, щоб можна було більш ефективно брати участь.

Я пропоную, можливо, Олегу Миколайовичу подумати, як це синхронізувати, але це буде набагато легше нам працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще питання які? Будь ласка.

_______________. У мене є пропозиція. Ви піднімали питання вже, що наступним законом після Закону «Про ринок газу» мають бути зміни до Закону "Про функціонування ринку електроенергетики". Можливо, нам треба зробити вже круглий стіл по тому закону. Я думаю, що і пан Копач може бути задіяний, щоб також пришвидшувати цей процес.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми можемо, я думаю, з цього питання попередні слухання підготувати, так? На одне з найближчих засідань. Тому що матеріали є по цьому питанню і в нас, і в Енергетичного Співтовариства.

_______________. Я би послухав два проекти закону. Ну, принаймні те, що є. З приводу електричної енергії і по НКРЕКП.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І по НКРЕКП, саме два важливих.

_______________. Щоб ми розуміли опорні конструкції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є  напрацювання, які ідеї закладаються в розробку цих двох законопроектів. Давайте заплануємо. Подивимось, можливо, на наступне засідання. У нас одне питання, я бачу, наступне засідання досить суттєве. І, Ігорю Миколайовичу, Міністерство повинно гарно попрацювати, бо законопроект №2214 в другому читанні буде важко прохідний, це я вам кажу точно. То над ним треба дуже гарно попрацювати.

Будь ласка.

_______________. Там ще мав пан ………. доповідати проект Закону від Фодну держмайна, я забув його номер. Там теж стосується питання зняття мораторію на заборону банкротувати державні підприємства, в яких є 25 плюс 1 акція в сторону "Нафтогазу". Тобто,  це теж зміна до закону, яка і є в маяках МВФа. І ми тоді б теж його в друге читання сюди разом вже презентували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не розумію, а тут вже номер по цьому законопроекту є 2214?

_______________. Так, тут є номер і в цього законопроекту, і в того законопроекту, який включили в порядок денний на позавчора на сесійному засіданні. Але в Кабінеті Міністрів вже говорили про те, щоб звернутися до Вас, щоб ці два законопроекти йшли разом. Чи так не можна по процедурі?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Ярославовичу, відпрацюйте, будь ласка. Це ваш підкомітет.

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.  Добре. Долучити його, так, №2214?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подивіться. Тому що немає сенсу голосувати за ці два законопроекти.

_______________. Там одна суть, зміна деяких законів. У нашому законопроекті зміна до  п'яти законів, а це  шостий закон.  Так і депутати в залі підходили до ложі Уряду і пропонували в робочому  порядку це зробити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже прошу, особливо "Державну генерацію", Володимире Володимировичу, зверніть увагу по "Енергоатому", щоб ми не скасували рішення і не пустили під банкрутство знову "Енергоатом" і інші  державні компанії.

Тобто  відповідним чином зреагуйте на зміни в табличці до  другого читання цього законопроекту.

Так-так. Знову таки, "Центренерго" не повинно попасти під банкрутство. Компанія в тяжкому стані, зараз всі будуть розривати, не треба допускати цього хоча б до кінця року, вона нормально в зиму повинна  ввійти. Державні компанії, другими словами.

Шановні колеги, ще які пропозиції до "Різного" і до проекту порядку денного на наступне засідання?  Якщо немає, порядок денний вичерпаний. Я всім дуже дякую за  сьогоднішню роботу.