Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки 

20 квітня 2016 року

Веде засідання перший заступник голови Комітету    ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є народні депутати, зараз ще декілька народних депутатів попередили, що вони запізнюються. Ми можемо розпочинати нашу роботу. Я прошу  членів комітету ознайомитись,  якщо немає зауважень, то  ми розпочинаємо тоді  відповідно до порядку  денного, який у нас на сьогоднішній день сформований. 

Але перш ніж  перейти до порядку денного, я думаю, буде абсолютно правильно, я хочу  представити людину, яку по великому рахунку не потрібно представляти, нашого  нового міністра  палива і енергетики Ігоря Степановича Насалика, за якого ми голосували. (Оплески) І який був, і залишається членом комітету. І я переконаний,  його присутність буде тут ще більш така фундаментальна і інтегрована. І ми з Ігорем Степановичем так  домовились, що може коротку інформацію міністра про поточний стан справ.

Завершилось засідання уряду, у нас є необхідність обговорити тут декілька деяких законодавчих актів, які були відкликані і зараз повинні повернутися.

Ігор Степанович,  будь ласка.

 

НАСАЛИК І.С.  Я буквально  5 хвилин заберу у вас.

Перше,  хочу подякувати  всім депутатам Верховної Ради, які все-таки підтримали уряд, і навіть тим, що не підтримали. Це немає абсолютно ніякого значення, бо в комітеті ми якось все-таки працювали дружно, розглядали і державні задачі у нас стояли на першому   місці.  І це, хвалити Бога, це робота всіх без виключення депутатів, членів паливно-енергетичного  комітету.

Ще хотів би просто повідомити про те, що кожен день з 7 до 7.30, графік достатньо щільний, повністю, якщо є якісь є питання в депутатського  корпусу,  я буду приймати, вислуховувати, звичайно, і модерувати  щодо і тих рішень, якщо вони мають відповідний вплив, безпосередньо в Міністерстві палива і енергетики.  Крім того, ми там зробили кімнату для того, щоби   в міністерстві безпосередньо,  щоб мали спільні  дії і спільну роботу як міністерство, так і  паливно-енергетичний комітет.

Якщо коротко, який в нас стан в Міністерстві палива і енергетики. Я би їх трьома ключовими  речами окреслив.

Перше.  НАЕК "Енергоатом" заблоковані рахунки.  Сьогодні йдуть суди по "Центренерго" як центральної генерації по заблокуванню  рахунків. Міністерство як таке заблоковане все повністю…  рахунками. У вугільній галузі більш, чим достатні проблеми. Тобто перспективи такі у нас  на сьогоднішній день незначні. Але, я думаю, що спільно з  комітетами і спільно із  новими кадровими  назначеними, які будуть в Міністерстві палива і енергетики  ми вже на протязі року, я думаю, зможемо сказати про те, що у нас одна із самих потужних галузей, яка не тільки буде як основа економіки, а й буде витягувати економіку.

Тому, шановні друзі, я хочу вам всім подякувати. Завжди можете на мене розраховувати, якщо  державні інтереси будуть стояти  в центрі тих дій і тих рішень, які ми приймаємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Степанович, дякую.

Так, шановні колеги, ми йдемо тоді по порядку денному. Так?

Перше питання. Проект  Закону  про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо обов'язків енергопостачальників, електропередавальних організацій та споживачів (2944).  Автор – Курячий.

Я так розумію,  що автора немає, да? І він просив перенести цей законопроект. Якщо немає заперечень,  то ми його переносимо тоді на наступне засідання  комітету. Немає заперечень?

Наскільки я розумію, у нас друге питання – проект Закону  про внесення змін до Гірничого  закону України щодо соціальних гарантій працівникам гірничих підприємств під час ліквідації або консервації (4170). Автор – Мусій.

Слово Михайлу Леонтійовичу.

 

БОНДАР М.Л. Ми поспілкувалися якраз з  Олегом Степановичем, і тут також вирішили, що  цей законопроект  перенести на наступний  раз. І сьогодні не розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень? Добре.  

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Надо включить, это вопрос вообще по исполнению Горного закона.

Он касается вообще включения,  изменения в бюджет внести. Потому что Горный закон, как таковой, не работает сейчас. Это первое.

И туда необходимо  дополнить и еще категориями людей не  только тех, которые будут в период реструктуризации шахт, которые находятся, но и тех,   которые  сейчас не получают этот уголь и социалку, это пенсионеры, бывшие работники шахтостроительных предприятий. Они не попали в этот Горный закон. Это тема давняя. Я  предлагаю, чтобы  мы, рассматривая, включили  и эту категорию людей. Есть  определенные обращения. Они просто не попали туда, строили шахты и не попали в этот. И причем эта категория людей может резко расшириться, потому что  из  35 шахт государственных, которые остались на украинской территории,  где-то   31  закроется до конца года. Я пытался объяснить это   прошлому министру, и надеюсь, что новый  министр это понимает, и как бы будет решен вопрос как-то, хотя  сейчас уже   несколько поздновато,   но еще что-то можно сделать. Это отдельный вопрос по  угольной промышленности. Потому что в той ситуации,  которая сегодня с подготовкой  нового ……,  там остановятся и все будут  35 шахт, все будут требовать  уголь и все остальное,  они будут остановлены до конца года. Во всяком случае. 31 из 35. Я бы просил  это как-то занести в  протокол.

И второе. И у нас в Украине столько угля не будет добыто,  чтобы закрыть эти вопросы и обеспечить наших пенсионеров.  Значит,    фактически угля не будет, его надо будет в Польше покупать. Поэтому бросьте баловаться.  Друзья мои, бросьте баловаться, а надо державу беречь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Дякую.

В мене є, я би дозволив собі внести таку пропозицію.    Ми попередньо з Ігорем Степановичем говорили і нам би потрібно було мати скоординований  спільний план з законодавчого забезпечення енергетичних реформ в  Україні,   спільний,  разом  комітет і  Мінпаливенерго по всім напрямкам. Я думаю, що ми повинні  зробити апгрейд  тих  законопроектів, які були   в парламенті і які є сьогодні в парламенті, вони у нас складаються   з двох частин. Це урядові законопроекти і ті, які були подані народними депутатами України. Я думаю… Ігор Степанович, можливо б ми тоді зробили якусь схематизацію цього всього?

 

НАСАЛИК І.С.  … я презентую буквально через день.  Вчора на раді реформ європейці розписали необхідне законодавство для розвитку. Звичайно там треба де що міняти. Але за основу його взяти можна було би. Я передам вам, щоб ознайомити комітет і тоді вибрати технологію. Ми розпишим по датах, як ми швидко повинні прийняти, враховуючи всі галузі паливно-енергетичного комплексу, і запустим їх спільно в дію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, принаймні, щоб у нас був блок законопроектів, де у нас точка зору і міністерства, і комітету, ну, практично буде співпадати. Зрозуміло…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, зрозуміло, що будуть дискусійні моменти пов'язані, можливо, з бюджетами, з державним бюджетом, там з соціальними програмами, да, тому що в уряду не буде грошей, там, або не завжди для того, щоб вирішувати ті чи інші питання. Але принаймні отаку скоординовану програму ми би зробили.

Я думаю, ми тоді запропонуємо всім членам комітету до неї підключитися. Добре? Щоб у нас не було якогось тут избирательного процесу такого.

 Добре. Тоді ми переходимо, 3, 4, 5 питання. Дуже важливо. Це три законопроекти, які у нас пов'язані з вирішенням проблеми приєднання до електричних мереж. Я попередньо хочу сказати, що в свій час ініціатором такого базового законопроекту у нас виступив попередній уряд, це дало дуже,  на мій погляд, і от ми з Львов Теофіловичем вчора обговорювали, позитивний момент, що появились три альтернативних законопроекти, для того, щоб проблема серйозна така, яка стримує розвиток серйозний інвестиційного процесу.

І вчора відбулося засідання підкомітету, де була, ну, з моєї точки зору те, що мені там розказали дуже фахово, глибока професійна дискусія. Я просто хочу проінформувати членів комітету. Але разом з тим, буквально вчора з ранку на моє ім'я прийшов лист від пана Копача. Я декілька… І тут є представник секретаріату. Тому що уже  офіс секретаріату  відкритий у Києві, і нам в певні   мірі буде легше  працювати, тому що кращий зв'язок буде чисто фізичний.

І пан Копач звертається до нас з проханням не голосувати поки що жоден із  трьох запропонованих законопроектів в зв'язку з тим, що – він пише – "основним  джерелом нашого занепокоєння є невідповідність  їх положень положенням проекту Закону про ринок електроенергії, який відповідає стандартам Третього енергетичного пакету, проте був повернутий 14 квітня суб'єкту законодавчої ініціативи, але має можливість повторно  повернення до парламенту. Даним законопроектом були  врегульовані основні положення і принципи технологічного  приєднання до мереж, зокрема…" Іде перелік.

Тобто пан   Копач пропонує, щоб ці питання, які піднімаються в цих трьох законопроектах, були врегульовані в рамках базового законопроекту про ринок електричної  енергії і в технічних нормативах в мережевих кодах які повинні  бути відповідно до цього допрацьовані.

Це от така загальна ситуація. Я надаю слово, Лев Теофілович, вам.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре, дякую.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Дякую. Дякую за той вступ. Насправді, дуже важливий. Дійсно, ми цей випадок, що можем подякувати попередникам, що вони написали правильний закон, який стимул…… всіх подавати альтернативні, власне 4310 відповідно був там таким… тою провокацією, яка спровокувала подачу добрих законопроектів, які у вигляді альтернативних 4310-1, 4310-2, 4310-3.

Я дякую всім, хто долучився до процесу написання і зокрема також і особливо тим, хто вчора приєднався до дискусії. Дійсно, у нас було засідання підкомітету, хоча ну це не можна сказати, що було засідання підкомітету, бо не було кворуму, щоби підкомітет відбувався, але була в рамках  підкомітету дуже добра дискусія, обговорювали три законопроекти. Урядовий не обговорювали, оскільки він вже втратив чинність, його відкликано, відповідно ми його не обговорювали.

Хотів би в двох словах поінформувати про суть трьох законопроектів. Я би хотів зразу виокремити законопроект, який поданий паном Чижмарем, оскільки він має іншу філософію, ніж той, ніж ті два, які є в якійсь мірі подібні. Власне, законопроект нашого колеги Чижмаря стоїть як би за межами сьогоднішньої філософії приєднання, де в ньому не визначені ні терміни, в ньому не визначені ні якісь певні плати за приєднання. Це в ньому передбачається абсолютно така відкрита, я б сказав, навіть ультравідкрита і конкурентна система приєднання до мереж, де насправді обленерго повинен чи електропередавальна організація повинна забезпечити беззастережне право приєднуватися. А відповідно замовник вже сам на ринкових умовах може виконати самостійно всі функції і всі дії щодо приєднання, залучивши субпідрядні організації на ринкових умовах. Це, звичайно, має-має здоровий глузд щодо як би довіри замовників до правильності оцінки, і не створюючи якихось певних суб'єктивних дискретних норм, які, можливо, там будуть оспорюватись. Ну, сам собі знайшов підрядника, сам собі зробив.

Тобто є позитивні речі, але, на жаль, не зовсім реалістичні до виконання. Я в рамках вчорашньої дискусії запропонував оцю філософію чи логіку застосування ринкових механізмів максимально застосувати в законопроект, який би ми могли підтримати до другого читання. І, власне, передбачити ринкові підходи до визначення, визначення підрядників як до проектування, так до виконання робіт з підключення, так і до виконання робіт збільшення потужності.

Тому фактично де-факто ми дійшли до думки, що законопроект по суті треба відхилити, залучивши ідею ринкових таких, ультра ринкових відносин в інші законопроекти і в Закон про ринок електроенергії.

Тепер перейдемо до двох інших законопроектів, які по суті є в якійсь мірі подібними, як і до законопроекту 4310, який був урядовим, але вони старалися, ну, покращувати, скажем там, один якісь свої механізми вводив, другий механізми, інший ще інші механізми вводив, які на думку авторів відповідно є кращими.

Основними принципами чим воно відрізняється я хотів би назвати… Тобто ми говоримо про закон 4310-1 і 4310-3. Основними відмінностями, я би хотів сказати, це є, в самому визначеннях термінів. З'являється, в законі 4310-1 визначено поняття стандартне приєднання, який має три ступені до 16 кіловат, від 16 до 50 і від 50 до 160. З'являється ще поняття комплексне стандартне підключення, це є підключення до 5 тисяч кіловат. І не стандартне підключення, це ці, які є більше 5 тисяч кіловат.

В законопроекті 4310 передбачено два поняття, це є стандартне підключення і не стандартне підключення. Причому стандартне підключення значно розширене і розуміння стандартного підключення це все, що не передбачає відведення, додатковий викоп землі, відведення для будівництва, власне, підключення, яке не передбачає, власне, викоп, оренду чи відведення земельних ділянок для забезпечення такого приєднання. Тобто все, що не підпадає відповідно це є стандартне приєднання.

Для цілей визначення вартості послуг стандартного приєднання, відповідно в законі 4310 передбачена методика, яка є насправді дуже така революційна, добра, правильна, яка би мала бути, фактично бути основою для створення такого калькулятора, онлайн калькулятора для визначення вартості приєднання. Можливо, це там мегапроривний підхід, мабуть, правильний, де може для кожного РЕМ-у, для кожного району електромереж буде визначена вартість і точки приєднання, де може замовник зайти, подивитися і побачити, побачити оцю вартість. Відповідно нестандартне приєднання вже вимагає проектування і визначення інших речей.

Щодо Закону 4310, передбачена необхідність встановлення регулятором вартості приєднання 1 кіловата, 1 кіловата. І також передбачено застосування різних коефіцієнтів ускладнюючих. Зокрема там на тип приєднання: чи це кабельне, чи це повітряне, на інші там інші складності, перешкоди. Також в тому законопроекті передбачений коефіцієнт щодо збільшення вартості приєднання в силу необхідності вирішення земельних питань. І це достатньо така дискусійна норма, оскільки, як на мій погляд, вирішити земельні питання, обленерго чи електропередавальна організація сама не зможе ефективно це вирішити. І це рано чи пізно прийдеться замовнику ходити, вирішити своє земельне питання, але він буде змушений уплатити, власне, цей підвищуючий коефіцієнт за приєднання у силу того, що немає землі. Тому я би вважав, що це треба було б викидати, але це вже, ну… Наразі ми про це не говоримо.

Щодо важливих моментів, які… В чому є різниця між двома законопроектами? Це є вартість, чи не вартість, а способи фінансування, збільшення потужності в точці приєднання. Законопроектом 4310 передбачається механізм використання безвідсоткової фінансової допомоги, зворотної безвідсоткової фінансової допомоги, яка визначається на умовах договору. Тобто іншими словами, спрощено: видається техумови. До речі, техумови в 2 законопроектах, передбачається, що видається або на рік, або на 3, в залежності від обставин. Тут також є дискусія. Я вважаю, що всі техумови мають мати строго визначений один термін дії, це 3 роки, наприклад, протягом яких ти маєш їх виконати. І видається техумови, і на основі техумов необхідно зробити роботи по збільшенню потужності.

Питання в законопроекті 4310, що ці роботи здійснюються електропередавальною організацією чи господарським способом, чи способом залучення підрядника –  немає значення. Але кошти, оплата і фінансування відбувається замовником на основі безвідсоткової фінансової допомоги, яка в майбутньому буде повертатися. Не визначено, не зовсім визначений процедура повернення, оскільки враховуючи сьогоднішнє фактичні норми, що тарифи на послуги встановлюються НКРЕ, відповідно це повернення безвідсоткової фінансової допомоги мала би десь враховуватись в тарифах, що є не прописано і достатньо складне, складним. І це може створити можливості не повернення фінансової допомоги і пізніше якісь там судові процеси, тобто це можливість втрати стопроцентної суми вартості збільшення потужності.

Законопроект 4310-3 передбачає співфінансування в розмірі 50 на 50. Що я вважаю абсолютно правильним з двох моментів. По-перше, ми, замовник буде чітко знати, що це коштує 50 процентів вже і негайно і тобі не треба платити сьогодні якусь невідому суму, а потім буде, можливо, повернеш або не повернеш. Тобто 50 на 50, повернеш чи не повернеш. Другий момент, що дуже важливий. Коли техумова на збільшення потужності видається передавальною організацією з розумінням того, що 50 процентів виконання тих умов ти сам мусиш профінансувати тоді вже передавальна організація буде думати чи видавати нереалістичні, чи не до кінця необхідні техумови за які треба все одно 50 процентів профінансувати, чи видавати дійсно ці техумови, які дійсно необхідні і які їм не буде шкода самостійно заплатити тих 50 процентів. Я вважаю, що це є правильна процедура. Оскільки ми знаємо, що, власне, проблема яку ми хочем вирішити це, власне, необґрунтовані, видача необґрунтованих техумов при нестандартних підключеннях, коли Обленерго за рахунок замовника хоче вирішити половину всіх своїх проблем і заставляє через все місто  будувати… будувати підстанцію  і лінію через все місто для вирішення нібито потреб замовника.  Тому ця процедура  є набагато краща.

Щодо вирішення земельних, власне в 4310 передбачається, що замовник сам вирішує земельні питання, і це, як на мене, є правильно. Тому в принципі ці  найкращі норми з тих законопроект, я вважаю, є… якщо їх об'єднати і вибрати кращий і сформулювати якийсь один підхід, я думаю,  що можна  би було дістати абсолютно якісний, добрий законопроект, який вирішить всі питання.

Але враховуючи то, що ці законопроекти вносять зміни до Закону "Про електроенергетику" – раз, вносять зміни до Закону "Про функціонування ринку електроенергії" – два, які згідно закону, який сьогодні був перепідтверджений  Кабінетом Міністрів  цей Закон 4196, який був відкликаний і зараз знов буде, згідно Закону "Про ринок   електроенергії" вони будуть…  втрачають чинності  в момент прийняття Закону "Про ринок   електроенергії". Тому… і це є чітка норма в Прикінцевих положеннях в статті… в статті 22, да? Прикінцеві положення, в статті 1 написано, що вступає в силу з моменту прийняття, за виключенням деяких статей, які не стосуються  приєднання. А в Законі "Про ринок   електроенергії"   є стаття 21, яка вступає власне в дію з моменту прийняття… ну з моменту голосування набуття чинності зразу там після підписання. І статті 21, власне, має… називається "Приєднання до електроустановок і мереж", фактично тому я вважаю, що нам необхідно долучити всі напрацювання двох законопроектів  чи навіть трьох законопроектів, доопрацювати статтю 21. Визначити чітко, що ми закладаємо в основний рамковий Закон "Про ринок   електроенергії", що ми закладаємо, переносимо вже механістичні речі в кодекс мережевий. Відповідно підготуватися, власне, у вигляді правок до другого читання і внести зміни в цей закон, і попрацювати над кодексом. Я думаю, це буде абсолютно правильна річ. Також, що є дуже важливо… Я, до речі, не сказав про особливості, про що ще говориться в законах про… 4310, це поняття субспоживачів і можливості залучення субспоживачів до вже виконаних робіт по приєднанню. Власне, використання лінії, тої останньої милі, яку замовник вже профінансував і цей…

Тобто ці, ці норми, до речі, я також закликав би розробників законопроектів звернути уваги на статтю 25 Закону про ринок електроенергії, в якому передбачені можливості і поняття "пряма лінія". Я взагалі вважав би це, що необхідно розширити функції і розуміння "прямої лінії". І дати можливість для появи, можливо, якоїсь певної навіть конкуренції природній монополії мережам. Тобто зробити можливість заходження на ринок якихось конкурентів природним монополіям, які би створили, можливо, альтернативні мережі. Можливо, кабельні в якихось містах, можливо якісь повітряні. І запропонували свої, свої послуги. Тобто це можна обговорювати.

Тому моя пропозиція є: відхилити всі законопроекти, які… (Оплески) …відхилити законопроекти 4310-1, -2, -3, запросити, запросити активно долучитися усіх розробників даних законопроектів до роботи над Законом про ринок електроенергії. Я як там голова робочої групи буду запрошувати і надавати відповідно можливості пропонувати всі свої пропозиції і просувати.

Тому я ще одну річ хотів би. Враховуючи те, що ми сьогодні розглядали, ну, не розглядали, а піднімали… Тут є в нас в порядку денному 2944, який ми на прохання Курячого перенесли. Він стосується тих самих питань. Я би хотів все-таки вернутися до того законопроекту, його не переносити сьогоднішнім… сьогодні також проголосувати і додати їх до  пакету 4310 і також відхилити з пропозицією долучатися до  роботи над Законом "Про ринок електроенергії". (Шум у залі)

Про що?

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Закону "Про ринок електроенергії". (Шум у залі)  Ні, ні. (Шум у залі)

Закон "Про ринок електроенергії" має статтю  21, яка називається "Приєднання електроустанов до електричних мереж", це раз.

Законом "Про ринок електроенергії" передбачено необхідність прийняття Кодексу мереж, в якому, відповідно, передбачаються усі норми щодо  під'єднання, механізми під'єднання   до мереж. І, власне, оці всі  напрацювання законопроекту по підключеннях необхідно розділити на дві частини: ці, які є  фундаментальні і філософські,  які мають бути безпосередньо в базовому законі і ці чисто вже технічні речі, які треба підзаконними актами  регулювати в Кодексі… в мережевому кодексі, який буде затверджуватися вже безпосередньо регулятором, який, до речі, вже на той момент мав би бути незалежним у відповідності  до нашого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович, дякую за такий ґрунтовний аналіз такий.  Ігор Степанович, будь ласка.

 

НАСАЛИК І.С. Я зразу хочу сказати Леву Теофіловичу про те,  що прийняття Закону про незалежний регулятор європейці дуже… надзвичайно за ним слідкують, і він повинен вийти максимально швидко і переписали в датах, він має практично завершуватися… ну скажем так, за 3-4 місяці. Щоб він вийшов в дію.

Щодо закону, який  зараз вноситься, 4196, ми його  розглядували. Як би зауважень до нього загально не було, до цього закону. Але я вам повинен сказати, що десь зваження… коли він вийде повністю як закон, то  оцінкам європейців, якщо ми так будемо працювати, плюс-мінус це порядку двох років, по оціненню НКРЕКП  - десь один рік і 8 місяців. Якщо ми попрацюємо активно,  то можемо його запустимо і раніше. Я так думаю, якщо будем активно працювати. Десь була переслана всім депутатам і зацікавленим сторонам модель, тобто технологічна модель підзаконних актів, які необхідно групувати під неї. Я по електронній пошті на комітет вислав.

Тому є пропозиція, якщо ви може з нею погодитеся, що все-таки дати рух цьому законопроекту 4196, який ми розглядали і дали на перше читання, про ринок електроенергії я маю на увазі. А в опрацюванні ми просто розробимо все необхідне для того, щоби…

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Ви не зрозуміли, мабуть.

 

НАСАЛИК І.С. Чи ви про кодекс говорите?

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Ні. Дивіться. Ми говорим зараз…  4196, такого вже закону не існує. Це той Закон про ринок електроенергії, який був відкликаний, поданий…

 

НАСАЛИК І.С. Я ще  не знаю навіть, який номер був присвоєний.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Поданий Яценюком.

То, що ви сьогодні Кабміном перезатвердили його в цій же редакції ми вже до нього готові до опрацювання в другому читанні. \

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В першому.

(Загальна дискусія)

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Ми вже готуємся, щоб ми працювали потім в другому читанні.

 

НАСАЛИК І.С.  Можна спочатку в першому читанні його прийняти.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Але ми ще його ні номера не маєм. Він ще до нас в Верховну…

 

НАСАЛИК І.С. Ні, є. Ми вже дали моментально номера уже повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, це уряд дуже швидко працює, ми так не встигаємо.

(Загальна дискусія)

 

 ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Тому, дивіться. Я зараз просто поясню. Ми зараз обговорюємо законопроекти 4310, про підключення до електромереж. І, власне, ідея є та, що ці законопроекти 4310, що стосується підключення електромереж треба імплементувати в закон 4196 або інший номер, який в нього буде. Всі ці норми.

Що стосується введення його в дію. Ви абсолютно…

Пан Ігор. Ви абсолютно праві, що повна імплементація Закону про ринок електроенергії і повна імплементація принципів і моделі ринку, вона не коротка, і я сумніваюся, що вона буде в 17-му році. Навіть законом передбачено повна імплементація закінчення в 19-му році. Але це є, там в прикінцевих положеннях визначено, що вступає з моменту введення в дію зразу після підписання, що вступає пізніше, що вступає ще пізніше. Відповідно всі основні принципи і, зокрема, стаття 21, яка, власне, регламентує приєднання електроустановок до електричних мереж, він вступає в дію з моменту прийняття того закону. Тому, якщо ми зараз на момент вже роботи над першим читанням і роботи над другим читанням, ми імплементуємо добрі норми 4310 в цей закон новий, плюс ми імплементуємо добрі норми в кодекс мереж. Відповідно ми будемо мати всі позитиви тих законопроектів 4310, от про це йдеться.

 

НАСАЛИК І.С.  Але було б добре прийняти його в першому читанні.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Приймемо його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Юлій Якович, будь ласка.

 

ІОФФЕ Ю.Я. Ну, вообще, конечно, поражает вот этот состав парламента. У меня есть небольшой опыт парламентской деятельности в смысле игнорирования Регламента. Как бы даже Иван Степанович Плющ в первом чтении, когда микрофоны стояли в проходах, и говорил же, хай ему земля будет пухом, как говорится, светлый человек был, "Депутат у піджаку, відійдіть від мікрофону". Все были в пиджаках, но тот депутат, кто надо, отходил от того, от какого надо микрофона. Сейчас придумали, значит, сигнальное голосование, такого не было все предыдущие созывы. И сейчас еще нет закона, а мы… я абсолютно согласен с главой подкомитета, что это надо убрать и куда-то присоединить, но присоединять пока не к чему. Это первое, это тоже с вами абсолютно согласен. И не надо тут это, подайте закон, зарегистрирован будет номер, пусть оно пройдет секретариат, и тогда будем рассматривать.

Второе, я обращаю внимание опять к Закону про рынок электроэнергии. Нет вопроса, и вот к этим ко всем делам я с вами, кстати, с анализом согласен и вас поддерживаю… Нет вопроса о том, что надо реформировать рынок электроэнергии, нужен закон. Тот закон, который подали нам, и мы его приняли и проголосовали, отправили в зал, в первом чтении его отозвали, абсолютно не содержит экономических последствий принятия этого закона. И мы его приняли, говорят: "Да не, во втором чтении мы тут все наладим, ребята, вперед, кому-то надо". Копач, экономическое сообщество, и вообще мы впереди планеты всей. Впереди планеты всей, это надо посчитать. Да, закон с точки зрения рынка нормальный, к которому мы хотим присоединять вот это все, что вы сказали, абсолютно не возражаю. Значит, мы должны подсчитать, что вот такие преференции экономические, которые даст закон, 80 тысяч рабочих мест теряем. Куда присоединятся тепло потребители от ТЭЦ – куда? Сколько потеряем налогов, сколько  рабочих мест, сколько… Кабмин не дал. И если они опять  то же самое    утвердили, они опять нам это самое втюхивают сюда.

Я считаю, ну давайте проявим  государственную позицию, и давайте  мы отправим его опять,  и не будем  принимать. Пусть подсчитают. Ну, нельзя же так вот это делать все. Нужно это делать? Нужно. Но желательно  место, на котором сидишь, использовать для    этого дела, а голову, чтобы думать. Вот это и есть такая рекомендация.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ольга Валентинівна,  будь ласка.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Дуже дякую.

Шановні колеги!  У мене є  ремарка і пропозиція конкретна. Насправді,  мені здається, що ми доволі багато часу витрачаємо на ті три законопроекти, які голова підкомітету  пропонує відхилити. Навіщо ми тоді їх обговорюємо так уже в деталях. Крім того, мені здається, цей комітет  на сьогодні був дуже конструктивний  і у нас  не було такого розмаїття ідей. Ну як це може бути так, що  з одного питання три законопроекти і ще…

Я, в принципі, думаю, нам  з Наталкою, якось ми пропустили цю можливість, а треба було ще  й нам зареєструвати,  щоб додати ще більшої  "пєстроти". Але тут, якщо чесно, я жартую, але моя конкретна пропозиція заклечається в наступному. Абсолютно точно, на мій погляд, що всі очкують подібних рішень від уряду, але уряд зараз тільки починає працювати і йому треба  допомогти.

Чому б, Лев Теофілович, ви от півгодини розказували уже в деталях і це ваші "діти" вже, всі ці три  законопроекти. Зробіть,  будь ласка, пропозицію, що міністр обов’язково повинен  включити. Якщо він все зробив, то що ми знову обговорюємо?

Якщо отримаємо  цей законопроект сьогодні, всі його проаналізуємо, можливо, ви всі будете задоволені, але, давайте переходити до інших питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович, я  думаю, що всім достатньо і всім зрозуміло.

Дмитро  Володимирович, ви наполягаєте? Давайте одну хвилину, щоб ми просто підвели риску.

 

ВОВК Д.В. Дякую за ідею по спрощенню мереж. Ми неодноразово ділилися своїми пропозиціями до Міністерства енергетики і до Кабміну. Давайте ще раз швидко розглянемо весь ланцюг і де виникають проблеми. Перша провалина у нас виникає із, так званої, договірної потужності і реального навантаження на мережі. І відсутність інформації будь-якого потенційного, хто хоче підключитися, інформація про завантаження і починаються перші маніпуляції. Якщо у нас є підстанція, якою реально завантажені пікові 70 відсотків, середньозважена по піковому місяцю 40, але у неї договірна 250 відсотків, а ще виданих ще 100 відсотків, то ми ніколи не зможемо знайти правди. Для того, щоб відсікти ту договірну потужність, яка не використовується і багато відмовляються від неї відмовитися, а насправді для "Обленерго" вони мають її підтримати, треба робити якісь економічні стимули, щоб від надмірної потужності люди відмовлялися, тоді буде ринок вільної потужності, тоді буде видно які, дійсно, заходи необхідно зробити по конкретній підстанції. Це перше.

Друге питання. Завжди кажуть про те, що ексклюзив "Обленерго" призводить до проблем. І є інша сторона медалі, що ексклюзивна конкуренція призводить також до проблем, тому що підрядники намагаються здешевіти максимальне підключення.

Я хотів би запропонувати наступну річ. У нас є Міністерство енергетики, яке в ідеалі має створювати якусь технічну політику. Чи хочемо ми, так само, як і 50 років назад, ставити масляні вимикачі або ставимо газові вимикачі, це перша технічна сторона. Друга сторона це адекватна ціна. Адекватну ціну можна вирівняти вже за допомогою "PrоZоrо", будь-якого тендеру, але технічна сторона не має бути викреслена.

І остання ремарка, це звернути також увагу на питання по землі. Тому що це дуже часто є слабким місцем у всьому процесі.

Останнє. У нас зараз до 50 кіловат є стандартне підключення, з 1 січня 2017 року – до 160 кіловат. Ці два рівні – це 90 і  97 відсотків всіх підключень. Підключення  називати стандартні  5 мегават, а це торгівельний центр і рахувати його по якійсь середній ціні, це призведе до того, що у нас будуть весь час відхилення   або в більшу, або в меншу сторону.  І краще це вирішувати через  проект, на мою точку зору.

Якщо є питання, як прицінитися, скільки це буде коштувати, для цього треба два питання знати: чи є вільна потужність; друге, скільки  коштують об'єкти  будівництва.  А об'єкти будівництва… вже є методики міністерства, які  затверджені скільки  коштує кожний. Там, наприклад, для підстанції все по компонентах можна розібрати.

Тому я думаю, що ми все це в мережевих кодексах або в законах разом з депутатами  вирішимо і Douing Business у нас буде легкий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, давайте, щоб у нас  було… щоб було чесно, у нас Вікторія Михайлівна просить  декілька слів сказати, і у нас є ще автор одного законопроекту Юрій Васильович, якщо у нього є  бажання, теж сказати.  І потім попробуємо підвести риску.  Добре?

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М.  Дуже дякую за  можливість дати свої коментарі.

Перш за все, звертаюся до своєї колеги Ольги Валентинівни.  В чому полягає насправді зараз питання загальне?  Загальне питання полягає в тому, чи ми ті законопроекти, які стосуються  підключення (4310-1, -2, -3) їх повністю відхиляємо, і  їх взагалі потім ніяк ніде не враховуємо. Або ми беремо за основу законопроект  про ринок електроенергії і потім  через поправки, робочі групи намагаємося знайти найбільш  оптимальний варіант.

Я пропоную підтримати пропозицію Лева  Теофіловича. Дійсно, включити всі напрацювання, які у нас є в законопроекті 4310-1, -2, -3 в підготовці до другого читання законопроекту   про ринок електроенергії.

Але, другого боку, хотіла би зазначити, що  те, що було сьогодні …….. паном Вовком, коментарі, я думаю,  нам треба мати, ми сподіваємося, що наступного разу ви будете, коли ми будемо    обговорювати це питання дискусію відкриту разом з вами, і ми  будемо готові вам привести в тому числі такі мережі як "Макдональдс", який вам розкаже скільки вони, наприклад,  споживають. Це не 160  насправді, про 90, 97 відсотків ми маємо також проаналізувати тут, в ту групу входить, який ефект це економічний має. А ProZorro в приватному бізнесі ви не введете. Тому говорити про те, що ми забезпечуємо прозорість в закупівлях на даному етапі, ну, це не зовсім доречно.

Тому іще раз повертаюсь, законопроект про ринок електроенергії ми, думаю, пройдемо перше читання доволі оперативно і швидко. А до другого читання будемо разом працювати по питанням, в тому числі які стосуються підключень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І в технічних нормативах там.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В кодексах і так далі.

Юрій Васильович, будь ласка.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Шановні колеги, шановні присутні, законопроектом 4310-2, тире 2, да, я підняв дві проблеми, які, на мою думку, є важливими. Перше питання те, що сьогодні, скажімо, при підключенні тих техумовах, потужностях, можливостях при підключенні завжди виникає одне просте питання. Воно може коштувати по техумовах одну ціну, може – іншу. І на сьогоднішній день насправді обленерго цим спекулює для того, щоби отримувати певні наддоходи. І ми це знаємо, тому що інакше, якщо ти не оплачуєш, не погоджуєшся на умови, то технічних можливостей взагалі немає. І нам би це треба уникнути, тому що ми хочемо дати можливість бізнесу вільно розвиватися.

Друге питання, це все ж таки стоїть в корумпованості саме процедури відбору підрядних організацій, які здійснюють потім роботи по підключенню і тої плати, яка вона визначається із змін. Сьогодні ми знаємо, що замовник цих робіт, він погоджується на тих умовах, які надасть йому обленерго, проводячи там певні свої тендери серед компаній. Як правило, вони пов'язані, і через це ціни аж ніяк не відповідають ринковим. Тому я пропоную, щоб все ж таки вернутись до схеми, що і ліцензовані структури, які можуть здійснювати цю діяльність, здійснюють. І, скажімо, підбір цих підрядних організацій здійснював замовник напряму, але мережі, зрозуміло, що передавалися у власність обленерго чи відповідної структури для того, щоб це була єдина мережа. Таким чином, ми дамо можливість на цьому ринку створити конкурентне середовище, дамо можливість розвиватися і бізнесу, який вкладає гроші у такий вид діяльності як розбудова мереж. З третьої сторони ми даємо можливість зменшити бізнесу навантаження на його обігові, ну, на його інвестиції, пов'язані з підключенням до існуючих мереж і прокладенням нових там потужностей. Ну, як на мене, я, мені здається, що лібералізувати цей ринок, це на часі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тоді я спробую сформулювати кінцевий варіант нашого рішення. У нас получається, що три законопроекти, які ми тільки що обговорювали, вони у нас не включені до порядку денного. Да, Олег Миколайович? Тобто ми можемо звернутися до авторів з проханням відкликати зазначені законопроекти при умові, що ті позиції, які у них сформульовані в цих законопроектах, ми включимо в законопроект про ринок електричної енергії між першим і другим читанням і в ті технічні норми, і в перехідні положення законопроекту, які ми з вами будемо обговорювати.

Що стосується, поступила пропозиція, я її також підтримую, першого законопроекту, який ми, народного депутата Курячого, 2944, який також стосується цієї теми, але якого немає, то тоді б ми могли проголосувати, відмовити, да. Відмовити і врахувати також ті конструктивні позиції, які є в  цьому законопроекті, як би в базовому Законі про ринок електричної енергії.

Немає заперечень?

 

Бєлькова О.В. Проблема в тому, що технічно ми не можемо прийняти такого рішення. Єдине рішення… (Шум у залі) Ні, ми можемо, чому, ми можемо прийняти рішення відхилити, але доручити комусь із комітету провести узгоджувальну роботу, бо вона велика доволі. Там чотири законопроекти. Якщо ви розібралися, я хочу, щоб хтось доповів… Тому я і сказала, шановний пан Лев Теофілович, будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я півгодини розказував всі переваги і всі красоти кожного законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович, я думаю, що ми чітко розуміємо рішення, на яке ми виходимо. Ми звертаємося по трьох законопроектах до співавторів з проханням відкликати. Ми врахуємо в майбутньому в доопрацюванні законопроекту  про ринок електричної енергії. А законопроект народного депутата Курячого ми відмовляємо, і також врахуємо його позиції в законопроекті, коли він буде у Верховній Раді, коли ми будемо над ним працювати.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. А він що, включений в порядок денний?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Його, да.

Немає заперечень? Тоді хто за це рішення, прошу проголосувати. Хто проти? Хто утримався? Два утрималося. Дякую.

Шановні колеги, тоді ми переходимо. Ігор Степанович, ви про який законопроект просили?

 

НАСАЛИК І.С.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так ми його сьогодні не можемо розглянути, його фізично нема сьогодні в парламенті.

 

НАСАЛИК І.С. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякуємо, Ігор Степанович. Реєструйте, отримуйте номер, і ми потім його на комітеті розглянемо. Добре?

 

Іоффе Ю.Я. По бажанню закону, економічне обґрунтування наслідків прийняття цього закону, якого в минулому не було. Ваші попередники його не було обґрунтувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні! Юлій Якович, ми почули цю позицію, вона сприймається.

Наступне питання порядку денного проект Закону про внесення змін до Закону України про теплопостачання щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії 4334, автори Домбровський, Рябчин, Кацер-Бучковська, Чижмарь, Лівік, Підлісецький та інші.

Коротка моя інформація, по великому рахунку ми не один раз на цю тему говорили, що стосується цього законопроекту. Суть його заключається в слідуючих ключових моментах, що пропонується передати, встановити, передати право встановлення органам місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, що виробляється з альтернативних джерел, на рівні 0,9, 0,9 з коефіцієнтом або 90 відсотків від діючого тарифу на тепло з газу для бюджетних установ та для населення.

Друга позиція. Надання компенсації різниці в тарифах на теплову енергію, що виробляється з альтернативних джерел для потреб населення, та тарифу, що виробляється з альтернативних джерел для бюджетних установ згідно порядку, який встановлено, затверджений Кабінетом Міністрів України.

І третя позиція принципова: ліцензування органами місцевого самоврядування господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, що виробляється з використанням альтернативних джерел. Якщо по суті сказати, то у нас получається гігакалорія тепла, яку ми виробляємо з імпортного газу, як правило, вона ущемляє права, чи у нас нерівні права української гігакалорії, яку ми виробляємо з українського біопалива. Тому що формула для встановлення тарифу – затрати плюс, вона не дає можливість нам розвивати цю галузь. І потрібно спрощувати цю процедуру і робити її більш прозорою.

Я тоді попрошу ще декілька слів сказати голову Держенергоефективності Савчука Сергія Дмитровича.

 

САВЧУК С.Д. Дякую. Шановний головуючий, шановні члени комітету, шановні колеги, дійсно цей законопроект агентство абсолютно підтримує, і галузь давно його чекає. Я поясню кілька тез, чому так відбувається. Ви знаєте, що проблема по газу в нас виникла на початку 14 року надзвичайно серйозна. І в той момент і уряд, і парламент разом думали, де нам шукати резерви для того, щоб не лише по реверсу газ отримати, але і замістити його.

Історія питання полягає в тому, що була підготовлена урядом 453 постанова, яка прирівняла вироблення теплової енергії не з газу до газового тарифу на теплоенергію. І вона в свій час досить непогано працювала. І НКРЕ, треба віддати їм належне, вони виконували цю 453 постанову.

Що в нас відбулося на виході? По трьом категоріям споживачів такі, як бюджетні установи,  "Теплокомуненерго" і населення ми скоротили за два роки, 2014 і 2015 роки, на 5,8 мільярдів кубічних метрів газу, це дійсно скорочення. Тут немає промисловості, тобто спекуляцій навколо промисловості немає, ми спеціально не брали її статистику, і немає спірних територій, теж не включали в статистику. Але нам сьогодні дійсно потрібно далі скорочувати, оскільки, якщо подивитися на графік, то у 2014 році "Теплокомуненерго" спожили 7,2 мільярдів кубічних метрів газу у 2014 році, у 2015 році 6,6 мінус 9 відсотків це набагато менше ніж, наприклад, населення скоротило, населення впало на 20 відсотків і бюджетна сфера теж на 20 відсотків впала. Чому населення впало на 20 відсотків? Ну, люди почали економити звичайно, плюс ми замінюємо котли по нашій програмі "Енергозбереження", плюс утеплюються зараз більше ніж 1 мільярд, на 300 мільйонів взяли кредитів, де утоплення зараз знову поширили, а бюджетна сфера, бо туди пішов інвестор.

По статистиці за 2014 рік 452 мегавата нових потужностей наші інвестори встановили по виробництву тепла з інших видів палива, в основному це бюджетна сфера. За 2015 рік ця статистика з регіонів ще додатково 752 мегавата виробництво тепла з інших видів палива. 2,2 мільярди інвестицій, приватних інвестицій, це малий і середній бізнес. Сьогодні нам треба відкрити цей краник, будемо говорити.

Далі. Для того, щоб інвестор, який вже сьогодні закріпився, інший вітчизняний і зарубіжний інвестиційний інвестор, я, до речі, недавно приїхав з Великобританії, мав можливість спілкуватися з ..…, який займається лише зеленими інвестиціями, бажають зайти на український ринок і, звичайно, цей закон ми з ними обговорювали.  Вони тільки за те, щоб була така гарантія, яка дає можливість прирівняти тариф для виробництва тепла з інших видів палива до газового тарифу. Якщо це буде законодавчо закріплено, а не на рівні 453 постанови, як це було раніше, то звичайно це більше гарантій, які про стимулюють цей ринок. І тому в нас вже будуть підстави і у інвесторів заходити в цей ринок, і сподіватися, що у наступному році буде спожито "Теплокомуненерго" не 6,6 мільярдів кубічних метрів газу, а 5,6, а через 2-3 роки там буде споживати 3 мільярди. Тобто з любої сторони, як ми не розглядаємо цей законопроект, він правильний, прозорий, амбітний. Це додаткові робочі місця, це надходження до центральних і місцевих бюджетів, це економічний мультиплікатор, це інвестиції, це малий і середній бізнес. Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Дмитрович, дякую.

Позиція Мінрегіонбуду. Хто у нас є? Максим Анатолійович, да? Будь ласка.

 

МАЛАШКІН М. Заступник міністра Малашкін Максим.

Дійсно, ідея ця підтримується, тому що урядом вже вживалися і намагання запустити ринок альтернативи. Єдине, на сьогоднішній день ми маємо розуміти, що в цьому законопроекті дещо змінилося у порівнянні з 2014 роком. Зокрема, ми прийняли, Верховна Рада прийняла 626 закон, який вніс зміни до Закону про житлово-комунальні послуги. Цим законом були позбавлені фактично, окрім місцевих бюджетів, державний бюджет можливості визначати тарифи на рівні нижче економічно обґрунтованих і відповідно компенсувати ці різниці. Це право залишилося на сьогоднішній день тільки з органами місцевого самоврядування. Разом з тим, закон зберігає за Кабміном порядок визначення компенсації, при чому досить, ну от є проблема також в розумінні того, яка саме компенсація і між чим буде відбуватися. Тому що урядова ідеологія, на той час прийняття 293 і 453 постанов передбачало різницю між собівартістю виробництва по альтернативці і вартістю газу, вартість, яка буде установлена на рівні газу, тобто в даному випадку було зрозуміло. Законопроекту, на жаль, досить чітко зрозуміти, що саме буде компенсуватися в даному випадку невідомо. При цьому також надається право так само НКРЕ КП встановлювати такі тарифи, а це вже іде в колізію з Законом про ЖКП.

І чисто технічне питання для того, щоб дійсно це було прозоро і зрозуміло, потрібно розуміти яким чином все-таки визначати тариф, якщо немає у виробника на альтернативному паливі тарифу на газ. У нас в законі це передбачено як найближче, територіально наближено теплопостачальне підприємство. Але враховуючи, що і обсяги виробництва, і решта затрат, вони можуть бути різними, тому просто прирівнювати на цій основі. Урядом тоді пропонувався середньозважений тариф, який на рівні визначав середню. Тобто можливо змінити підхід або визначити на рівні регіону, або якимось іншим чином. Тобто, якщо врахувати от такі питання, то, в принципі, звичайно, ми підтримуємо цей законопроект. Але ці питання, все-таки вони важливі, я думаю, їх треба вирішити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Тобто я зрозумів, що Мінрегіонбуд підтримує цей законопроект і вважає, що потрібно деякі нюанси відкоректувати між першим і другим читанням. Правильно, да? Дякую. Так, в кого які запитання? Хто бажає щось сказати?

Дмитро Володимирович, будь ласка.

 

ВОВК Д.В. Дякую, за надане слово. У нас позиція збігається. Треба його більш деталізувати, і тоді ми будемо його підтримувати. Є питання, що робити, якщо у нас нове тарифне транспортування на передачу. Якщо це все деталізувати, то він має право на життя і дозволить дійсно збільшити частку біопалива. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ольга Валентина, будь ласка.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Шановні колеги, у мене є ряд таких застережень. І дуже добре, що є пан Дмитро. Скажіть мені, будь ласка, як ви оцінюєте… Це більше питання на пояснення. …яким чином, як ви оцінюєте от два законопроекти: цей законопроект і Закон про енергорегулятор? Чи не бачите ви колізії нині між тією версією, над якою ми працюємо, і над зміною обсягу повноважень НКРЕКП в частині передачі органам місцевої влади повноважень з ліцензування. От як ви?... Я, ну, мої експерти от мені дають застереження, що є суттєва, ну, різниця у поглядах між тим, як ми планували і як написано тут.

Далі, якщо можна, я зразу всі питання задам, а щоб відповідні люди дали мені відповідь. От визначена сума 90 відсотків, а хто її визначав і хто її прорахував, і чому саме така сума? Мені було б цікаво, яким чином вирішується це питання за кордоном. Тому що я от, наприклад, повернулася із доволі такої тривалої поїздки, де обговорювали в тому числі підходи, Світовий банк мені давав аналіз. І я бачу очевидну тенденцію до переходу там, скажімо, на аукціони для подібних джерел.

Але я хочу почути аргументацію, звідки 90 відсотків. І чому ми, з одного боку даємо повноваження органам місцевого самоврядування. А з другого боку, самі ж визначаємо цифру і для мене незрозуміла ця логіка.  Але все ж...

 

ВОВК Д.В. Дякую.

Якщо   взяти  довідку, яку готував мені юридичний департамент, то вона  каже не підтримувати цей законопроект тому що багато технічних  огріхів. Якщо по суті розглядати, то я його підтримую.  Ми вже дискутували  з вами на комітеті приблизно півроку  тому, чи давати органам місцевої влади повноваження. І я тоді  пояснив, що є плюси і є мінуси: з одного боку плюси і багатьом здається, що це легко, а з іншого  боку, місцеві органи влади     часто зловживають, завищуючи сам тариф або вимагаючись щось зробити паралельно для своїх об’єднаних гарних громад.

Другий підхід, це коли НКРЕ там більш строго підходило. Варіант встановити  на незначний порядок нижче, ніж газовий тариф повний, мені здається такою, чи стимулює більш дешеву гігакалорію  в системі. При цьому, я вважаю, що більш прогресивним може бути ринок тепла і як в ринку  разу, доступ до мереж  і проведення   після цього  органами місцевої влади якогось конкурсу  для виробників. І там можуть бути різні: хтось запропонує 70, а хтось  60, це залежить від  технології і від місця,  і так далі. Тобто можуть бути місця в   України, де 90 відсотків,   це дуже цікавий бізнес,  а можуть бути місця, де нічого  не буде.

В мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наталіє,  будь ласка.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Доброго дня,  шановні колеги! Наталія Кацер-Бучковська,  "Народний фронт".

Я підписала цей законопроект і також одна із   співавторів, і  також хочу  виступити в його підтримку. Насамперед, цей законопроект дає можливість стимулювати       розвиток відновлювальних джерел енергії в  Україні і  тут немає, не йдеться мова про надання їм якихось додаткових привілеїв і пільг, а  ми лише  робимо систему такою, що  вони можуть отримати 90 відсотків вартості тарифу, якого отримують виробники тепла з газу. Тобто, фактично, ми навпаки  і на 10 відсотків вони  будуть отримувати менше.   Н даний  момент, їхній тариф є інвестиційно непривабливим і фактично  дискримінаційний порівняно з тим, які отримують виробники  тепла з газу.

Тому фактично, я вважаю, що цей законопроект дасть можливість, по-перше, це є певною мірою децентралізація, тобто передача повноважень на місцях щодо встановлення тарифу, а з іншої сторони це дасть можливість розвиватися саме місцевим бізнесам і також можливість це газозаміщення, власне, на місцях. Тому я прошу колег підтримати, якщо будуть там якісь зауваження, ми можемо внести їх до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще? Будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Коротенько. Я насправді також є співавтором, хотів би підтримати даний законопроект, запропонувати проголосувати за основу і доопрацювати ці зауваження до другого читання.

Щодо, власне, слів підтримки, я вважаю, що встановлення цих рамок 90 процентів, воно дає два ефекти. Перше, по-перше, 90 процентів це не 100, тобто це є 10 процентів економії дешевше для якоїсь комунальної організації чи школи, він відповідно буде заощаджувати 10 процентів на опалення, це раз. Другий стимул це все ж таки буде відмова від газу, перехід на альтернативний, відповідно економія для держави, це два. А третє, насправді тут ця норма не забороняє конкуренції, може з'явитися, паралельно збудуватися котельня, яка буде продавати, запропонує тому ж замовнику за 70 процентів вартості, тобто ще дешевше. І тоді замовник може купувати не в того, що за 90 процентів, а в іншого за 70 або той, у якого було передбачено тариф у розмірі 90 відсотків від вартості тарифу газу, він запропонує, добре, я тобі буду пропонувати за 85 чи за 80 процентів. Тобто тут з'являється, є можливість конкуренції і тут вона не вбивається. Тому я вважаю, що даний законопроект дає можливість все-таки вирішувати кілька питань і його можна приймати, доопрацьовувати далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді буквально декілька слів, тому що я також є співавтором цього законопроекту, і як би в підсумку я просив би також його підтримати. Але в чому, з моєї точки зору, головна квінтесенція цього законопроекту? Ми повертаємо на конкурентний ринок або створюємо умови для конкуренції  української гігакалорії. Яка сьогодні не конкурентна з газовою гігакалорією, яка, як правило, в нас іде з імпортованого газу. Ми чи на європейський, чи на російський газ даємо субсидії, субвенції,  перехресне субсидіювання там і так далі. Але коли ми виробляємо ту ж саму гігакалорію з української біомаси з відходів, наприклад, аграрного сектору чи з української пелети чи з української соломи, у нас держава взагалі цей напрямок не підтримує. А це ціла економіка, це цілий мультиплікативний ефект, тому що це треба виростити, це треба перевести, це треба обробити, це технології, це котельні, це інновації, інвестиції, наука і так далі і тому подібне.

Тому ми просто цим законопроектом  створюємо умови для того, щоби українська гігакалорія з відновлювальної енергетики вона була конкурентна хоч би на 90 відсотків з газовою гігакалорією. Це перша позиція.

Друга позиція. Я би просив би все-таки звернути дуже уважено увагу і співавторів і Держенергоефективності, з яким ми працюємо поряд, на позицію НКРЕ, на позицію Мінрегіонбуду, тому що між першим і другим читанням, якщо нам вдасться проголосувати в парламенті, нам потрібно реально вдосконалити законопроект, щоб він почав ефективно працювати.

Якщо в такій версії немає заперечень, я можу поставити на голосування за основу в першому читанні. Так? Хто за це рішення, прошу проголосувати. Хто проти? Утримався? 12. Дякую.

Так переходимо до слідуючого законопроекту – про внесення змін до Закону України "Про  Державний бюджет України на 16 рік" щодо погашення заборгованості за електричну енергію. Автор – Бондар Михайло Леонтійович, голова підкомітет, і він же у нас доповідач. Будь ласка.

 

БОНДАР М.Л. Дякую. Шановні колеги, проектом цього закону  пропонується заборгованість за електричну енергію державних вугледобувних...

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

 

БОНДАР М.Л. Заборгованість на електричну енергію державних вугледобувних підприємств, які знаходяться на території, де органи державної влади в повному обсязі виконують свої функції, сягає 4 мільярди гривень. За 2 місяці 16 року приріст такої заборгованості складає більше 250 мільйонів гривень. Отже, заборгованість підприємств вугільної галузі за спожиту електричну енергію продовжує ланцюг неплатежів. Зокрема заборгованість енергопостачальних компаній перед державним підприємством "Енергоринок" становить на 1 березня 16 року 26 з половиною мільярди гривень. Заборгованість ДП "Енергоринок" перед генеруючими компаніями становить на 1 березня 16 року 26,3 мільярди гривень. З них ТЕС та ТЕЦи – 13,1 мільярда гривень. Відсутність коштів у енергогенеруючих підприємств призводить до несвоєчасних розрахунків за вугілля. Відсутність коштів у шахт призводить до виникнення заборгованості за електричну енергію, заборгованості із виплати заробітної плати, (податкових) податкової заборгованості перед бюджетом. Тобто одна проблема породжує наступну. В результаті може, врешті-решт обернутися фінансовим колапсом.

Механізм, що запропоновано законопроектом, вже використовувався в 11, 13, 14 роках. Законом пропонується забезпечити джерела фінансування розрахунків за електричну енергію державних вугледобувних підприємств у сумі 3 мільярди гривень за рахунок сплати податкової заборгованості та податкових зобов'язань вугледобувних підприємств та підприємств електроенергетичної галузі з податку на прибуток 880 мільйонів, з ПДВ – мільярд 600 мільйонів, з рентної плати, яку сплачують шахти за користування надрами, – 270 мільйонів, з екологічного податку енергетичних підприємств – 250 мільйонів. Податкова заборгованість, в тому числі реструктуризаційні зобов'язання вугледобувних та електроенергетичних підприємств, а також зобов'язання з ресорних платежів, рента за користування надрами для видобування корисних копалин, екологічний податок вугледобувних та енергетичних підприємств станом на 1 березня 2016 року складає більше 3 мільярдів.

Прийняття та реалізація законопроекту забезпечить погашення заборгованості державних шахт за електричну енергію перед ДП "Регіональні електричні мережі" в обсязі 3 мільярдів гривень. Зокрема, "Львіввугілля" – 300 і 1 мільйон, "Волиньвугілля" –  52 мільйони, "Красноармійськвугілля" –  631 мільйон, Краснолиманськ – 231 мільйон, "……вугілля" –  319 мільйонів, "Дзержинськвугілля" – 1 мільярд 466 мільйонів. ДП "Регіональні електричні мережі" перед ДП "Енергоринок" в обсязі 3 мільярдів гривень. Всього станом на 01.03.2016 року заборгованість 8,3 мільярда. ДП "Енергоринок" перед генеруючими компаніями ТЕС в обсязі 3 мільярдів гривень. Генеруючі компанії ТЕС та ТЕЦ перед бюджетом в обсязі близько 1 мільярда гривень. Генеруючих компаній ТЕС та вугілля перед українськими шахтами в обсязі близько 2 мільярдів гривень з подальшим  спрямуванням цих коштів на погашення вугледобувних компаній, податкових зобов'язань перед бюджетом. Прошу підтримати за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А яка позиція Міністерства фінансів? Я тільки попрошу, представтеся, будь ласка.

 

КУКЛА В.В. Звичайно. Я – начальник відділу фінансів енергетики Міністерства фінансів Кукла Василь Вікторович.

Міністерство фінансів надало свій висновок експертний на адресу Комітету з питань бюджету 12 квітня цього року, в якому зокрема зазначили, що прийняття законопроекту може привезти до розбалансування держбюджету, оскільки при розрахунку доходів бюджету на 2016 рік була врахована динаміка надходжень за попередні роки, яка включає зокрема погашення податкового боргу. Також враховуючи, що низька платоспроможність вугільних підприємств, а також, значна їх частина розташована на  тимчасово непідконтрольній території  України і існує значний ризик    недонадходжень до Держбюджету, визначених у законопроекті доходів. При таких значних ризиках недонадходжень, наявні як написано, зобов’язання Загального фонду державного бюджету потребуватимуть їх безумовного  виконання без забезпечення доходами, що  Міністерством фінансів не підтримується, ну принаймні, у поданій  редакції, законопроект не підтримується. Така позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запитання? Так,  будь ласка.

 

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Скажите,  пожалуйста, а тот перечень объединений, которые  не заплатили за электроэнергию? Там же  есть ряд объединений, которые  не знали, куда деньги девать и топтались ногами по деньгам, а мы электроэнергию не платили. Почему это?  Государство…  Это все ж  из   бюджета деньги,   это народные теперь деньги. Там недоплатить и  забрать, и там…

А вот "Красноармейская", там денег тьма. "Селидово" – денег тьма. И почему это государство должно ……….… Почему, на каком основании? Для чего? Надо ……,  я так понимаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по черзі, добре?

Леонід Михайлович,  будь ласка. Михайло Леонтійович,  будь ласка.

 

БОНДАР М.Л. Я хочу, по-перше, відповісти  перед тим доповідаючому, що якраз зачитуючи закон, я тут зазначав, що заборгованість за електричну енергію державних підприємств, які знаходяться на  території, де органи державної влади  в повному  обсязі виконують свої функції. І це не ведеться мова про тимчасово окуповані     території, а тільки про території, які в повному обсязі підконтрольні.

А ваше питання, я думаю, що,  дійсно і я підтримую колегу, що все-таки все це державні підприємства  і треба   якось назустріч йти, і практика якраз таких взаємозаліків вже неодноразово була, і я думаю, це, напевно,  погіршить стан, якщо воно зараз в такому,  як воно є, останеться. (Шум у залі)

 

______________.  (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте…  Артур Володимирович, будь ласка. Потім –  Юлій Якович.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. відбувається, дійсно… висновків нема, і шкода, що немає висновків і позиції заінтересованих органів. Наприклад, не погоджено з Міністерством фінансів, ми тільки зараз почули  негативні висновки, Міністерством економічного розвитку та торгівлі і Міністерством юстиції. Але зараз відбувається… не захищені державні підприємства вугледобувної галузі, а  туди входять і підприємства збагачувальні і всі підприємства, які  є в Міністерстві енергетики та  вугілля.

Ну і даючи  той негативний відгук, ви не пропонуєте, як далі працювати цим підприємствам.

Законом про бюджет України не виділені кошти на програму реструктуризацію вугільної галузі, нема коштів на соціальний захист  працівників вугільної галузі, нема… вони не можуть… нема коштів на  компенсацію, тобто на підтримку вугільної галузі там на собівартість. Що робити шахтарям? І зараз ви кажете: "Так нельзя".

На мій погляд, ці автори проекту, а там є  і автором проекту  Насалик Ігор Степанович, коли він був народним депутатом України, є депутат  Шкварилюк Володимир, член бюджетного комітету, тому вони  пропонують… там нема впливу негативного,  тобто ні на бюджет, ні на що. Я не бачу, де ви там… розбалансуємо, і так розбалансований бюджет. Але це дасть змогу провести заліки і забезпечити не відключення, аварійне відключення, підприємств вугільної галузі державного сектора. Це дасть змогу. А так зараз їх відключають на рівень аварійної броні. Тобто це тільки провітрювання шахт і водоотлив. Все. Больше они не смогут добывать угля и не смогу вообще ничего делать. То есть это будет еще в минус экономии. Вы будете платить людям заработную плату, изыскивать опять вот как опять Михаил Леонтьевич переносит там с одной статьи затрат в Министерство энергетики и палыва на зарплату шахтерам. А так они ее вообще не будут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артур Володимирович, дякую.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Поэтому я все-таки скажу свое мнение. Я би підтримав цей проект закону. Ми тут не головні.

І я хотів би звернутися до міністра енергетики і палива, щоб він посприяв отримати позитивний висновок цих міністерств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юлій Якович, будь ласка.

 

ІОФФЕ Ю.Я.  Я тоже хочу поддержать. Потому что абсолютно ни одно из министерств не думает, что вообще дальше будет. Точно так же как этот закон про энергорынок сейчас толкают нам абсолютно, не считая последствия. Но коллапс же ж, вы ж наверное как работник Министерства финансов знаете, что коллапс энергорынка, сумасшедшие неплатежи генерации. Соответственно идет там дальше неуплата водоканалов и так далее. Никто это не разруливает и не принимает на уровне правительства никаких решений. Абсолютно. Куда…

Теперь хотел бы ответить своему уважаемому коллеги Ефиму Леонидовичу. Почему они платят, а те не платят. Почему частные предприятия …… платят.  Потому что в свое время были приватизированы те угольные предприятия, которые в системе дотаций являлись донорами. И для этого был создан "Уголь Украины". Для внутренней дотации в угольной промышленности. А остались те в виду своих этих самых, структуры месторождений, которые сами не могли в рамках цены, которая регулировалась, себя как бы содержать без дотаций. Сейчас осталось 35 шахт, и эти 35 шахт остановятся, потому что дотацию убрали. Никто ничего не готовят, к концу года все 35 шахт или 31, это точно, стану.

Поэтому я поддерживаю своего коллегу. И как бы ответил на ваш вопрос.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

А у нас Мінпаливенерго є представник? Будь ласка, до мікрофону, ваша позиція.

 

УГРЮМОВА С.С. Добрый день! Зам. директора финансов и экономики Угрюмова София Сергеевна. Мы поддержали этот законопроект и дали свой высновок, только не в ваш комитет, а в Комитет социальной политики. К нам обращался Комитет по социальной политике.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто Мінпаливенерго підтримує.

 

УГРЮМОВА С.С. Мы поддерживаем этот закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримує цей законопроект. Добре. Дякую.

Мінфін, ви хотіли сказати слово.

 

КУКЛА В.В. Я буквально кілька слів. Я, на жаль, спеціаліст в іншій галузі, але якщо шановні народні депутати говорили про минулі роки, можливо, там йдеться про розрахунки через спеціальний фонд бюджету. Тобто скільки надійшло стільки і потрачено, можливо такі були схеми, зараз іде загальний фонд, який доходів немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Тоді, наскільки я розумію, в нас є одна пропозиція прийняти за основу в першому читанні, потім доопрацювати з Міністерством палива і енергетики з Мінфіном, і  потім уже для того, щоб не просто там  завалити, а для того, щоб  відпрацювати і вирішити проблему. Правильно?

Тому, хто за те, щоб прийняти  за основу в першому читанні, прошу проголосувати. Хто утримався? Троє. Проти? Немає.  Дякую.  

Переходимо до наступних двох питань. Це затвердження рекомендацій слухань, які проводив комітет. Затвердження рекомендацій виїзних комітетських слухань 28 березня на тему: "Про стан та перспективи енергозабезпечення столиці. Тарифна політика у сфері  енергетики та комунальних послуг".   У мене Лев Теофілович Підлісецький доповідає.   По суті.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Я буду коротенько, бо колеги,  хочуть, щоб я швиденько.

Я проінформую,  що 28 березня  комітет проводив виїзне засідання і виїзні комітетські слухання. І на ТЕЦ-5 в "Київенерго" обговорювали, було представництво і керівництво "Київенерго", були представники комітету нашого, комітету з ЖКГ. Відповідно,    обговорили проблеми тепло забезпечення і енергозабезпечення міста Києва, і відповідно, винесли рекомендації, які представляються вам як проект з рекомендацій для затвердження.

В даних рекомендаціях ми  передбачили певні надання доручень і комітету  Верховної Ради, нашому власне комітету. І зокрема, передбачається, звертається увага на необхідності прийняття,  швидшого   прийняття закону про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання в сфері теплопостачання централізованого та водовідведення. І також Законом про житлово-комунальні  послуги, Кабінету Міністрів ми надаємо  доручення  щодо роботи, пришвидшення роботи  щодо погашення заборгованості  з різниці тарифів  на теплову енергію, опалення та водопостачання. А також щодо роботи  над законом, необхідності роботи над Законом про природні монополії в частині стимулювання регулювання  при  виробництві, стимулюючого регулювання при виробництві теплової енергії. До речі, обговорювалося питання, власне, стимулюючого регулювання і на теплопостачання. На жаль, Вовка тут немає, могли би подискутувати.

Відповідно передбачено, рекомендації передбачені скасування нових підзаконних актів. Я думаю, що кожен може продивитися. Є також звернення до "Київенерго", "Нафтогазу". І "Нафтогазу". Тому я пропоную підтримати дані рекомендації і направити всім до виконання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

Хто за це рішення, прошу проголосувати. Дякую, одноголосно.

Шановні колеги, у нас в минулу п'ятницю відбулися також комітетські слухання, дуже серйозні, і я вважаю, глибокі стосовно стратегії розвитку і проблем атомної енергетики України. Всі вам роздані ці рекомендації. Володимир Володимирович Бандуров, голова підкомітету, ми разом з ним проводили, з колегами нашими. Наталія Кацер-Бучковська була, Лев Підлісецький.

Якщо короткий коментар, можливо, чи якщо є які зауваження? Будь ласка, будь ласка.

 

БАНДУРОВ В.В. Шановні колеги, я дуже дякую за те, що, за витримку, що дочекалися, і тих колег, які долучилися до цієї роботи. Насправді, давно це вже чекає. У 13-му році ми проводили аналогічні слухання. Не були вони, на жаль, затверджені комітетом.

Є невеликі правки, редакційного в першу чергу характеру, але і трохи суттєві. По-перше, нам треба прибрати трохи  лірики, тому що другий абзац: "Ядерна енергетика була, є і буде запорукою енергетичної стабільності національної економіки". Крапку поставити тут. "Які  виклики не готувало б нам сьогодення", це убрати. Просто крапку поставити. Я пропоную, а ви там можете погодитися, а можете ні.

Далі. Раз, два, три, четвертий абзац. "Потребують вирішення питання тарифоутворення" не в ядерній, мабуть, а в атомній. Ми завжди скрізь використовуємо цей термін. Тому в "атомній енергетиці". Оскільки не ціна, а тариф у нас, для коректності. Тарифної електроенергії, що виробляється на АЕС. "Основою для подальшого розвитку" замінити словами "має бути економічно обґрунтованим". Це теза, яка є доцільною і коректною в цьому сенсі.

Далі. Там, де є рекомендації комітету Верховної Ради, комітет Верховної Ради до Верховної Ради там, де ми звертаємося, пункт 3-ій: внести пропозиції щодо включення до порядку денного. Більшість законопроектів, які тут перераховані, вони вже включені до порядку денного. Тому щодо них можна пропонувати Верховній Раді терміново розглянути ці законопроекти. А щодо включення до порядку денного, то прохання включити ще один Закон про покращення умова соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає в зонах спостереження, 1395. Про що мова йде? Мова йде про те, що ми постійно говоримо про те, що необхідно продовжити термін експлуатації атомних блоків, про те, що потрібен соціальний діалог з населенням, яке проживає в зоні спостереження. Причому механізмів законодавчих, які б налагоджували цей соціальний діалог, ми не пропонуємо. Тому прохання включити в цей законопроект також, ми розглядали на комітетських слуханнях.

Далі, щодо Кабінету Міністрів, там, де ми рекомендуємо. Пункт 10-ий, він виписаний трохи некоректно, ми не можемо прохати Кабінет Міністрів прискорити погодженість, сприяти внесенню змін. Ми можемо звернутися до Кабінету Міністрів розробити зміни до Постанови Кабінет Міністрів України, і далі по тексту.

Далі, також до Кабінету Міністрів України логічно було б звернутися з тим самим пунктом, з яким ми звертаємося до Верховної Ради. Дивіться пункт 4-ий: врахувати при підготовці проекту Закону України про ринок електричної енергії пропозиції до ДП НАЕК "Енергоатом". Оскільки офіційно ще до нас цей закон від Кабінету Міністрів не зайшов, то доцільно було б звернутися спочатку до Кабінету Міністрів з питанням про врахування пропозиції НАЕК "Енергоатом", а далі вже розглядати самим у разі не врахування чи часткового врахування у Верховній Раді.

Далі, ми постійно проговорюємо про необхідність покращення умова роботи атомників і таке інше. На жаль, ці тези випали з рішення, яке ми підготували. Тому є прохання включити також звернення до Кабінету Міністрів. Я ще раз нагадую, це рекомендації, це наша політична воля щодо майбутньої стратегії розвитку атомної галузі. Так от передбачити у фінплані "Енергоатому" кошти на покращення соціальної інфраструктури міст супутників атомних електростанцій та збільшення заробітної платні працівникам АЕС. Я думаю, що колеги підтримають цей законопроект  ми це аргументували  на комітетських слуханнях, тому що ми постійно порівнюємо зарплатню атомників середню по регіону, тоді як треба порівнювати з середньою в цій галузі у країнах сусідах, які мають ці ж самі технології, оскільки буде просто перетік людського ресурсу в ці країни.

Далі. Пункт 8. Оскільки ми пунктом 7 передбачаємо необхідність прийняття державної цільової економічної програми розвитку атомного промислового комплексу, бо в нас нема ще цієї програми. Саме тільки після її розгляду та затвердження доцільно розглядати вже, який варіант ми вибираємо управління цією галуззю. Тому пункт 8 рекомендую викласти в наступній редакції. Невідкладно внести на розгляд комітету стратегію розвитку державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії.

Далі, щодо НКРЕ. На жаль, тут немає пана Вовка. Але хотілося б, щоб національна комісія прислухалася до тих тез, які постійно піднімаються, і НАЕК "Енергоатомом", зокрема на комітетських слуханнях. Редакційна правка. Передбачити в структурі тарифу на електроенергію, вироблену на АЕС у 2016 році, виділення коштів і далі по тексту. Реалізація проекту ЦХОЯТу. Далі, заходів з підвищення безпеки і продовження терміну експлуатації енергоблоків, це  є пункт. А також тут передбачити, тому що постійний є діалог такий, м'яко кажучи, між оператором і комісією щодо заробітних плат керівних працівників та інженерно-технічних працівників атомних станцій. Так от пропонуємо довключити пунктом "умов оплати праці керівників та інженерно-технічних працівників атомних станцій на рівні аналогічних категорій країн-операторів АЕС". Це наш політичний намір, тобто це не значить, що вже з цього року ми повинні підняти всім керівникам чи головним інженерам атомних станцій зарплати дорівнюють тих, які існують хоча б…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, колеги народні депутати, які є запитання, зауваження чи…

 

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Уважаемый председатель, можно задать. Вот мы рассматривали вопрос по электроэнергии, платить государству, погашать это, значит, штрафные санкции, там, или что там… задолженность была. А кто несет ответственность, что НКРЭ каждый месяц, вот я за год беру, каждый месяц поднимают цены на электроэнергию. Порядка до 30 процентов. Кто за это несет ответственность? На каком основании? Кто, с кого спросить можно? Официально я вам представлю в течение суток справку за подписью, на сколько  по месяцам, сколько было, сколько и на сколько подняли. Ну с кого спрашивать? Это что? Надо же какие-то порядки наводить тоже ж у нас. Так же ж не бывает. Это разбой буквально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ефим Леонидович, мы готовы обсудить эту тему. Давайте официальную справку. Да, и обсуждаем. Я просто по ходу, Артур Володимирович, будь ласка. Олексій Рябчин.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я в принципе в рекомендациях и хотел поддержать там это… Ну, вы в корне, если это включить то, что вы сказали, в корне поменять рекомендации. В большинстве своем поменять. Та ну полностью изменить вот эти рекомендации.

Поэтому здесь, наверное, это правильно все. Но мы опять атомную галузь или отрасль выделяем в разряд уникальной. Конечно, она сложная. Она ответственная, но  она и наиболее  опасная. Но и уровень  безопасности там должен быть. Мы все время возвращаемся к теме про зони спостереження. Я когда-то, еще полтора года назад, да и год назад говорил, мы  вносим вот там то, что примыкает к зоне спостереження, 30-киллометровой атомной станции, а остальные  за этой    зоной?

Вот сегодня рассматривали вопрос по Чернобылю, там есть много в зале. А те, которые были, они не попали туда, или почему их нет там? Точно так и здесь, почему нет  вот, например, того же Павлограда, где утилизируют твердое ракетное  топливо единственное на Украине, и почему оно не в зоне спостереження. И почему не имеют  таких  преференций  зони спостереження, которые примыкают к тепловым станциям. Ну, и  так далее можно  говорить. Почему уровень  оплаты труда  на электростанциях должен расти и приравниваться к уровню станций соседей, а уровень  у шахтеров   заработной платы, не должен приравниваться туда, или другие, и так далее.

Поэтому, вот в целом, я то, что на эти рекомендации,  я бы  их поддержал. Но если  вот они добавятся, вот тем и вот  этот, их надо тогда подумать и уже отдельно тогда вернуться к этому вопросу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Олексій Рябчин,  будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М. Так, ми всі  підтримуємо атомну генерацію тому що це  основа зараз  енергетичної безпеки.

Але питання навіть стратегічне і зараз пишеться стратегія до  2035 року. І наскільки я знаю,  там є три варіанти, скажемо так, більш преференції,  ну не преференції, а більш даємо там на атом, більш ставку      робимо на атомну генерацію, можливо, на вугільну. А третій варіант – це ми скорочуємо енергоспоживання і застосовуємо передові технології, відновлюємо джерела  енергії. І сьогодні, Кабмін затвердив підписання Паризької угоди зі зміни    клімату,  де нам буде виділятись дуже багато  фінансів для того, щоб ми відмовлятися від викопного палива.

І тут тоді стає питання,  а чи треба нам добудовувати наприклад  третій та четвертий  енергоблоки, чи нетреба. Тобто, це питання, я б сказав, стратегічного розвитку галузі   і от це треба обговорювати, а не просто якісь там точкові, і просто підтримувати одну галузь, а  тут треба всю енергетику дивитись.

І до речі, мені дуже цікаво, і я навіть своїх помічників просив надати розрахунки, або  запити якісь взяти про доцільність  добудування всіх блоків, скільки це буде коштувати та інші речі, тому що мені, дійсно, це цікавить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачаюсь, ми цю тему якраз в п'ятницю обговорювали. Так що… Ну, тема обговорювалася. Скільки буде коштувати…

У нас є президент "Енергоатому" Юрій Олександрович Недашковський. Будь ласка, Юрій Олександрович, ваша точка зору.

Я вибачаюся, я потім дам…

 

НЕДАШКОВСЬКИЙ Ю.О. Шановний Олександр Георгійович, шановні колеги народні депутати, учасники сьогоднішнього засідання комітету! Перш за все я хотів подякувати за те, що ті проблеми, які, дійсно, об'єктивно, не надумано накопичились за останні там два роки, вони нарешті були розглянуті і розглянуті в першу чергу на засіданні профільного комітету Верховної Ради. І навіть моя пропозиція була така, вона не увійшла, звичайно, в рекомендації, про те, що взяти під парламентський контроль, під комітетський контроль все те, що повинен робити уряд, повинен робити профільне міністерство і інші органи державної влади, державного управління в галузі.

І всі ці питання, в тому числі які зараз прозвучали в залі, ми там обговорили, і було позначено. І перше, з чого я починав свій виступ, це якраз з того, що, на жаль, в державі не спромоглися за останні роки затвердити ту саму стратегію розвитку. Я приводив приклади, як, значить, розробили один проект стратегії, вона там відвисілася на сайті Міненерговугілля. Потім, значить, розробили альтернативну, потім за рекомендаціями Кабінету Міністрів, за дорученням їх об'єднали в одну. Потім вона теж відвисілася на сайті. Потім сказали цього не треба, розробили концепцію розвитку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олександрович, я перепрошую…

 

НЕДАШКОВСЬКИЙ Ю.О. Да, да, я перепрошую. Я просто хочу сказати, що це питання якраз і порушено. Немає на сьогодні актуалізованої стратегії, звідси витікають  і всі інші проблеми. І тому те, що увійшло сюди у проект рекомендацій, це вже не точкові проблеми, це ті проблеми, які виплили саме з цього.

Крім того, додаткові не створені необхідні законодавчі умови функціонування галузі, вони також були розглянуті на тих слуханнях, і вони також увійшли сюди.

Я дуже прошу, шановні колеги, підтримайте це рішення. Тим більше, коли воно було озвучено, то відразу всі сказали, що давайте ми проголосуємо і підтримаємо. А тепер ми зразу знову втягнемося в ту дискусію, яка вже відбулася професійно, професійно відбулася на протязі тривалого часу в минулу п'ятницю. Я прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Юрій Олександрович, дякую.

Наталія Володимирівна, будь ласка.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. В мене також є декілька питань. От я приймала участь в комітетських слуханнях стосовно даного питання. І багато питань обговорювалося, але багато питань все ж таки ми не змогли обговорити, і в мене не було можливості задати питання Юрію Олександровичу. Оце скористаюся цією нагодою.

Також мене цікавить от питання, ви говорили про те, що зараз є в планах добудова 3, 4 енергоблоку. От якщо можна надати нам економічне обґрунтування доцільності там по затратному методу і інвестиційної доцільності добудови цих енергоблоків. І також інформацію, який стан реалізації цього проекту на даний момент. Тому що ми денонсували угоду з Російською Федерацією, і дуже б хотілось бути проінформованим стосовно того, чи проводився відповідний конкурс, які плани. Тобто кого ви розглядаєте як можливого потенційного генпідрядника?

Друге питання у мене стосовно енергомоста. Ви також піднімали це питання на слуханнях, от. І є також експертна думка, що будівництво енергомоста, воно може мати потенційні ризики, технічні ризики. От дуже хотілося б від вас як від такого провідного спеціаліста почути зважену, зважений підхід до того, які є ризики, які є плюси даного проекту. І також деякі експерти говорять, що можна цей проект замінити проектом ставки постійного струму.

І третє питання. От порівняльну характеристику. І третє питання, це щодо будівництва сховищ. Ми абсолютно підтримуємо тут комітетом і як народні депутати забезпечення ядерної безпеки в Україні. Хотілося б знати, що перешкоджає зараз добудові сховищ, і чим ми можемо як комітет в цьому випадку допомогти? Дякую.

 

НЕДАШКОВСЬКИЙ Ю.О.  Я можу відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

НЕДАШКОВСЬКИЙ Ю.О.  Дякую за ці запитання. Значить, в порядку так, як ви їх порушили. Значить, що стосується добудови Хмельницького 3, 4. В тих роздаточних матеріалах, які ми готували, там є вся додаткова інформація. За необхідності ми дамо значно більше з усією аналітикою. Але кілька цифр я просто назову, щоб звучало.

Справа в тому, що вона вже оцінена ця добудова. Є техніко-економічне обґрунтування, пройшло державну інвестиційну експертизу, затверджено урядом. Зараз іде актуалізація цих цифр, але станом на 12 рік ці цифри складають: два енергоблоки добудувати – це 4, це 3,7, перепрошую, мільярди євро разом з двома завантаженнями ядерного палива. 3,7 мільярди євро, а будівництво одного нового енергоблоку з нуля – 7 мільярдів. Зразу економічний ефект видно.

Значить, строки будівництва теж, все це є в тих матеріалах і так далі. Тому економічно це дуже доцільно, це унікальна можливість нам дуже швидко добудувати ті енергоблоки за зрозумілою технологією, з урахуванням всіх заходів з підвищення безпеки, з вирішення транспортних проблем доставки тежеловесов  і всього іншого.

Що стосується енергетичного моста? Це питання іде в комплексі разом, спільно з добудовою цих енергоблоків як фінансовий інструмент і необхідні попередні оцінки, попередні оцінки були виконані і ті технічні питання, дякую, що ви їх порушуєте там, стосовно безпечно, не безпечно, в першу чергу ми порушували атомники для того, щоб дати для себе відповідну оцінку. Це надійне забезпечення власних потреб, власне, того енергоблоку, який буде відділятися від енергосистеми України. Це надійність і стійкість енергосистеми вже, власне, ….… європейської у разі відключення нашого блоку. Або що відбудеться, якщо відключиться дві лінії, скажемо, і ми від'єднаємося від тієї системи, які будуть збурення і так далі. Так от перші проробки були технічно всі виконані, і вони показали, що це можливо, тепер розробляється техніко-економічне обґрунтування, куди вже проектні інститути залучені, українські через ……… нашою у взаємодії з європейською системою операторів ………, тепер це вже розробляється на технічному рівні. І, звичайно, експертиза буде проходити, як це встановлено державними будівельними нормами для державного інвестиційного проекту. І там будуть вже дані остаточні висновки на ті питання, які порушені, попередній аналіз показав, що це можливо.

Що стосується вставки постійного струму? Значить, цей проект її не передбачає, вставка постійного струму це буде надмірно і надлишково потрачені кошти нікому не потрібні. Тому що по мірі інтеграції української об'єднаної енергосистеми до європейської системи операторів …….…, ці вставки, потім виникне питання що з ними робити. А оцей проект енергетичного моста, всі затрати, я це наголошував тоді на слуханнях, всі затрати, які будуть зараз по ньому реалізовуватися, це ті самі необхідні затрати в рамках всього масштабного проекту інтеграції української об'єднаної енергосистеми до ………

І що стосується питання будівництва централізованого сховища. На сьогодні не вирішеними являється два питання, це питання взаємовідведення, хоча є спеціальний закон України, прийнятий у 2012 році і підписаний Президентом, він діє. Є розпорядження уряду про виконання землевпорядкувальної експертизи Енергоатому її виконав і пройшов державну експертизу. Не вирішено питання одне, колізія між законодавством, який встановлює спеціальний статус, це зони, що зазнали забруднення, це зони відчуження Чорнобильської АЕС і загальне законодавство, це Земельний кодекс, там, де потрібно, перепрошую, один тільки підпис архітектора. І спор на сьогодні йде довкола цього: архітектор Іванківського району підпише, завізує цей проект землевпорядкування  чи не завізує.

Я вважаю, що це питання можна було б вирішити  на засіданні Кабінет Міністрів, тим більше, що Київська обласна адміністрація завізувала цей  проект, наше міністерство завізувало, ми підтримали. Були всі рішення. все уперлося, я перепрошую, значить у візу одного архітектора. Державна установа ядерного значення і немає зараз подальшого розвитку.

І друге питання. Це те, що  теж ввійшло сюди в рекомендацію  комітетських слухань, і це питання фінансування. На сьогодні "Енергоатом" фінансує не має відповідних… не маючи відповідних джерел у………….. Ці два питання, які потрібно вирішити, вони ввійшли в проект рішення.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  давайте повернемось до  прийняття рішення. Давайте повернемося до прийняття рішення.

Що би я запропонував, Володимир Володимирович. Я би запропонував,  відчуваючи от дискусію, яка от у нас є на засіданні комітету зараз, підтримати і проголосувати той   документ, який розданий.

 

БАНДУРОВ В.В. З редакційними правками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   З технічними правками проголосувати.

А ключові моменти, які ви пропонували і які потребують  серйозної дискусії, і можливо, дискусії з Мінпаливенерго,  з народними депутатами і  додатково     з комітетом. Ми потім проведемо  цю дискусію і додатково, якщо потрібно, винесемо на   засідання комітету, і проголосуємо додатково  за   включення. Просто, щоб ми зараз, не получилось так, що ми заразне проголосуємо і відверта така, серйозна і фундаментальна робота, яка   була проведена, вона знову залишиться в підвішеному  стані.

 

БАНДУРОВ В.В. Так сейчас что, не голосуем?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуем за тот документ, который у нас розданный, за рекомендацію прошу проголосувати. Хто – "за"?

 

БАНДУРОВ В.В.. Александр Георгиевич, можно одно слово?

Одно слово. О том, что комітетські слухання занепокоєні питаннями покращення умов проживання та умов праці. И все, больше мы не будем к этому вопросу возвращаться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухайте, я можу документ, який нам розданий, рекомендації, поставити на голосування? Можна поставити?

 

_______________. Давайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за це рішення, прошу проголосувати. Дякую. Одноголосно.

Але я просив би, Володимир  Володимирович, якщо є якісь пропозиції, давайте ми їх сформулюємо, давайте ми їх обсудимо, давайте винесемо на засідання комітету і додатково включимо. Домовились. (Шум у залі)

Так, шановні друзі, ми дойшли до "Різного". В мене є, в мене є декілька дуже коротких інформацій для того, щоб…

Інформація перша. Ми в першому читанні проголосували законопроект про НКРЕ. У нас продовжує працювати робоча група, яку очолює Ольга Бєлькова. Я би просив всіх, хто хоче долучитися до доопрацювання законопроекту про незалежного регулятора, прийняти активну участь.

Друга інформація. У нас 25 квітня в конференц-залі на Грушевського відбудеться круглий стіл дуже важливий: енергетичні субсидії в Україні та перші результати реформи. Початок о 9.30. Проводить комітет за ініціативою Олексія Рябчина. Я б просив також підключатися і в цьому напрямі попрацювати.

І 20 травня спільно з Центром Разумкова ми проводимо дискусію на тему: "Інтеграція електроенергетичної системи України з НТСУ як фактор енергетичної безпеки країн Східної та Центральної Європи". Готель "Київ", пленарний день п'ятниця, як би друга половина дня, тут поряд. От як би три дуже ключових важливих заходи, я вас всіх запрошую прийняти участь.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. …тиждень роботи з виборцями…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви розумієте, Артур Володимирович, тут же получається так, якщо ми проводимо якісь кругли столі, коли у нас пленарне засідання, ми не можемо бути, тому що у нас пленарні засідання. Хто може, хто хоче приймає участь.

20 травня спільно комітет з Центром Разумкова проводимо дискусію на тему: "Інтеграція електроенергетичної системи України з НТСУ як фактор енергетичної безпеки країни". Ну, по великому рахунку, Наталія Володимирівна задала запитання по інтеграції атомних блоків, це в більш широкому сенсі.

Олексій, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М.  Стосовно 25-го, в понеділок, буде дуже цікавий круглий стіл, і вже запрошений міністр, і сьогодні я на Кабмін спеціально ходив. І Розенко, і Данилюк, і Зубко погодилися прийти зі своїми доповідями, прозвітувати про субсидії.  Насалик  вже пішов, ми, я думаю, його також запрошуємо, він як профільний міністр, буде також звітувати з цього питання. Буде наш колега Янош Копач приїжджати та висока делегація, це те, що ми дивилися, один з перших круглих столів із субсидій, коли OECD  зробила за своєю методологією, розрахунок всіх субсидій, в мене вже є дуже такий короткий звіт. І дуже цікаво подивитися, скільки у нас субсидується викопна енергетика, скільки у нас субсидується енергозбереження, відновлювальна енергетика, скільки держава тратить на енергетику субсидій і на населення за світовою методологією. І ми будемо дивитися, як у нас уряд працює або буде працювати за світовими критеріями.

І останнє. До мене звертається вже деякий раз ЛЕО, Луганське енергетичне об'єднання, в яких там дуже великі проблеми, вони зараз там повідключалися. Давайте з Левом Теофіловичем зустрінемося, тому що є звернення такі.

 

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.  Я хочу понять, если… Субсидии когда… (Не чути)

 

РЯБЧИН О.М. Это инвестиция.

 

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. А о чем ты сейчас говоришь?

 

РЯБЧИН О.М. А мы о субсидиях. Это когда мы субсидируем угольную…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доплачиваем. Когда государство доплачивает. 

 

РЯБЧИН О.М. Доплачивает, но не хватает. Но не всем. "Нафтогаз", увеличили им……..

 

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Подожди, это же программа правительства.  Они ж дают. У кого деньги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так мы вместе с правительством и обсуждаем.

 

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.  У него же деньги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ефим Леонидович.

 

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Оно ж дает. На каком основании оно дает, мы ж голосуем потом. Чего же мы сейчас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає більше ніяких?

Будь ласка, Михайло Леонтійович.

 

БОНДАР М.Л.  Буквально секундочку. Я хочу нагадати, що рік назад були перечисленні 240 мільйонів для шахтарів. ДТЕК перечислив на "Вугілля України", на тоді вже заблокований "Київська Русь" банк, і от цілий рік ніяких поступків в тому напрямку немає, скільки я вже пишу. Тому хотів би якоїсь, щоб комітет якось теж допоміг, долучився, і Нацбанк, Фонд гарантування вкладів, щоб повернути ці кошти. Тому що ви бачите, що у вугільній галузі робиться. Ми перекидаємо з реструктуризації на держпідтримку, і ці 240 мільйонів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сформулюйте пропозицію для комітету.

 

БОНДАР М.Л. Щоб комітет звернувся в Нацбанк, в Фонд гарантування вкладів якраз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Готуйте на слідуюче засідання комітету ваш текст, і  ми його розглянемо і підтримаємо.

 

БОНДАР М.Л. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре?

Все. Я дякую всім за роботу.