Для участі в роботі круглого столу були запрошені депутати профільних комітетів Верховної Ради України, представники Мережі національних енергетичних омбудсменів, Посольства Великої Британії в Україні, НКРЕКП, НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Київенерго», профільних неурядових організацій та провідних ЗМІ.
Завданням круглого столу було обговорення можливостей та викликів щодо захисту вітчизняних споживачів в умовах реформування енергетичних ринків.
Зокрема, досвідом Великої Британії щодо захисту споживачів поділилася керівниця комерційного відділу, перший секретар Посольства Великої Британії в Україні Кеті Котрел: «Досвід компанії Ofgem незалежного регулятора ринку газу та електроенергії у Великобританії – є показовим. Як Ofgem захищає права існуючих та майбутніх споживачів? Є три основні напрямки – контроль за цінами, визначення основних проблем і занепокоєнь та контроль за виконанням».
Водночас, заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексій Хабатюк, розповів про те, що в Україні запроваджено багато механізмів захисту споживачів, однак чи всі з них є дієвими – залишається під питанням: «З одного боку законотворці, уряд та регулятор запровадили як де-юре, так і де-факто багато механізмів захисту побутових споживачів газу – знижена ціна на газ в порівнянні з ринковою, житлові субсидії та пільги, формування достатніх ресурсів газу на випадок кризових ситуацій, інститут постачальника “останньої надії”, типовий договір постачання газу тощо. З іншого, їх ефективність є низькою. Зокрема такий механізми як знижена ціна на газ дублює механізм житлових субсидій та одночасно знищує ключовий ринковий механізм – конкуренцію постачальників. Де-факто це позбавило споживача права вибору – того, заради чого проводилась реформа ринку газу. Чим довше зберігатиметься поточна ситуація, тим боліснішими для споживача та дорожчим для всього суспільства в майбутньому буде перехід до конкурентного ринку».
Світлана Голікова, член Стратегічної ради ГО "Київський інститут енергетичних досліджень", у свою чергу додала, що наразі однією з найголовніших проблем залишається перехресне субсидування: «В електроенергетиці в останні роки залишається високим рівень перехресного субсидування промисловими споживачами вартості електричної енергії, що відпускається окремим категоріям споживачів за фіксованими тарифами. Загальна сума компенсації втрат енергопостачальним компаніям від здійснення постачання електроенергії окремим категоріям споживачів у 2015 році склала 43,8 млрд грн., у 2016 – 45,5 млрд грн.»
За словами Світлани Голікової, однією з вимог запуску нового ринку електроенергії є саме мінімізація перехресного субсидування, але це не означає, що найменш захищені версти населення можуть залишити не тільки на межі енергетичної бідності, а й за нею: «Законом України “Про ринок електричної енергії” визначено, що “вразливі споживачі” це виключно частина побутових споживачів. До повноважень Кабінету Міністрів України віднесено встановлення порядку, яким буде реалізуватися право на передбачені законом підтримку для відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії та/або захист від відключення у певні періоди. Тобто, український закон увібрав в себе загальні європейські норми, коли споживачеві може надаватися як грошова підтримка (персональна субсидія), так і унеможливлюється його відключення від джерел електропостачання, як правило, у зимовий період».