10 липня 2018 року у Європейському Парламенті було представлено доповідь про стан реформ у енергетичному секторі України. У зустрічі взяли участь депутати Європарламенту та представники енергетичного сектора, експерти галузі, а також представники Європейської комісії та Європейської асоціації операторів енергетичних систем.
В.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський представив стан реалізації законодавства Європейського Союзу в правовій системі України та стратегічні напрямки реформування енергетичного сектору. «Український енергетичний сектор має найбільший енергетичний потенціал у Центральній Європі - це 55,4 тис. МВт встановленої потужності. Найбільша європейська електростанція знаходиться в Україні. Майже 56 відсотків виробництва енергії в Україні відбувається за рахунок ядерної енергетики. Україна також може зберігати близько до 31 млрд. куб. м газу. Тому ми, звертаємося із закликом почати спільну роботу щодо створення енергетичного хабу в Центральній Європі», - підкреслив у своєму виступі Олександр Домбровський. Він продовжив: «Енергетичний сектор України відіграє центральну роль в енергетичній безпеці Центральної Європи і в співробітництві з Польщею та країнами Балтії, ми можемо побудувати енергетичний хаб, який буде противагою диктатові російської енергетичної монополії».
Ось чому Україна протягом трьох років здійснює програму повної синхронізації. Першим етапом цього процесу буде проект «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз». «Суть проекту полягає в тому, що між Польщею та Україною знаходиться лінія 750 кВ. Транскордонна лінія, яка не працює вже протягом 24 років. Експлуатація цієї лінії була зупинена, коли Польща синхронізувала свою систему з Європейським Союзом, а Україна залишалася в російській системі. Лінія 750 кВ (Хмельницька АЕС - Жешув) є енергетичним активом вартісного та стратегічного значення для енергетичної безпеки регіону Центральної Європи. Сьогодні лінія електропередачі 750 кВ є символом ізоляції України у доступі до енергетичного ринку Європейського Союзу. Давайте змінимо цей стан речей і зробимо цю лінію символом енергетичної співпраці, до якої Україна закликає вже кілька років», - закликав Олександр Домбровський.
У свою чергу, президент Енергоатома Юрій Недашковський, розповідаючи про технічні та економічні деталі проекту, наголосив: «Використовуючи експортне електричне з'єднання Польщі, що фінансується за рахунок ЄС, та гібридну електричну систему Литви, Росія має всі шанси, починаючи з 2019 року, стати ключовим гравцем у регіоні. Своєчасна реалізація пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна - ЄС» - єдина можливість Євросоюзу протистояти амбітним планам РФ та дати можливість Україні використати свій енергетичний потенціал».
«Україна - перша країна, що пережила те, що означає гібридна війна, в тому числі і в енергетичному секторі. Цей досвід є болісним уроком для всіх членів європейської спільноти. Досвід, з якого ми повинні отримувати знання та формулювати напрямки європейської енергетичної політики. "Північний потік 2" є проектом проти ідеї енергетичної солідарності, яка є основою європейської політики енергетичної безпеки», - резюмував польський європейський депутат Михайло Боні