Ключові акценти обговорення

Відкриваючи нараду, Олексій Кучеренко наголосив, що законопроєкт входить до плану Ukraine Facility та розглядається європейськими партнерами як один із кроків до модернізації сектору теплопостачання. Водночас він зауважив, що зведення всієї проблематики галузі лише до питань приєднання до мереж централізованого теплопостачання та встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) є надто спрощеним підходом. Серед невирішених системних питань — борги підприємств, тарифна політика, джерела фінансування модернізації та інституційна спроможність учасників ринку.

Заступник Міністра розвитку громад та територій Костянтин Ковальчук повідомив, що законопроєкт визначає централізоване теплопостачання сферою державного інтересу. Документ розроблявся спільно з Офісом підтримки реформ та обговорювався з європейськими партнерами. Передбачається розробка двох методик — щодо технічної можливості та економічної доцільності встановлення ІТП. При цьому, за його словами, у разі відсутності технічної можливості встановлення ІТП не буде обов’язковим. Очікуваний потенціал економії газу може становити 15–30% залежно від умов.

Водночас низка учасників звернули увагу на ризики. Ексголова Держенергоефективності Валерій Безус наголосив на декларативності окремих положень та недостатньому використанні інструментів регуляторного впливу. ІТП, за його словами, не є універсальним рішенням для всієї системи.

Голова ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков акцентував на стратегічних проблемах: неврегульованості майнових прав у багатоквартирних будинках, розмитій відповідальності за внутрішньобудинкові мережі та моделі визначення тепла як послуги, а не товару.

Науковці, зокрема представник Інституту технічної теплофізики НАН України, звернули увагу на гідравлічні аспекти: встановлення ІТП лише в частині будинків однієї гілки може впливати на роботу всієї системи. Було висловлено позицію щодо доцільності перебування ІТП на балансі оператора мережі для забезпечення системності управління.

Представники теплокомуненерго відзначили економічні аспекти. Директор КП «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась наголосив на принциповій різниці між ІТП із функцією виробництва гарячої води та без неї. За його словами, у Черкасах будинки з ІТП у середньому сплачують приблизно на 20% менше, ніж без них, за умови належного утеплення. Також було запропоновано передбачити відповідальність за неефективну експлуатацію та чіткі індикатори роботи систем.

Представники органів місцевого самоврядування підкреслили, що без вирішення питання тарифоутворення, різниці в тарифах та арештів рахунків підприємств реалізація нових інструментів може бути ускладнена. Зокрема, зазначалося, що у разі включення витрат на ІТП до тарифу існує ризик перерозподілу коштів на погашення інших зобов’язань.

Окремо обговорювалися альтернативні моделі фінансування. Експерти запропонували застосування енергосервісних контрактів, коли повернення інвестицій відбувається за рахунок підтвердженої економії. Такий підхід, за оцінками учасників, міг би скоротити строк окупності з 8 до 3 років та мінімізувати конфлікт інтересів.

Представники ОСББ та асоціацій управителів наголосили на необхідності збереження права співвласників самостійно приймати рішення щодо встановлення та обслуговування ІТП, а також на доцільності розмежування витрат на утримання внутрішньобудинкових мереж і тарифу на транспортування тепла.

Підсумки

Підсумовуючи обговорення, Олексій Кучеренко зазначив, що остаточна модель впровадження ІТП та модернізації централізованого теплопостачання потребує подальшого опрацювання. Серед ключових викликів — неврегульовані майнові відносини, фінансовий стан підприємств теплокомуненерго, різниця в тарифах, зношеність мереж та недостатня інституційна спроможність житлового фонду.

Учасники наради домовилися підготувати та надати Комітету свої письмові пропозиції до законопроєкту № 14067 для їх врахування під час підготовки документа до другого читання.