СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

03 лютого 2016 року

Веде засідання Перший заступник голови Комітету

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні члени комітету, шановні народні депутати, запрошені, експерти! У нас є необхідний кворум для того, щоб ми могли розпочати свою роботу. Порядок денний, шановні колеги, розданий. До порядку денного по погодженню з народними депутатами є пропозиція доповнити двома законопроектами чи двома пунктами. Перше, це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії ( 3447), автори – Підлісецький, Войціцька, Рябчин і Чижмарь.

Я так розумію, що вчора було засідання двох підкомітетів, було обговорення, і сьогодні вже автори і підкомітети готові доповісти хоч позицію.

І друга позиція – це проект Закону про внесення змін до Додатку №3 Закон України "Про Державний бюджет України на 2016 рік (щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств, 3813, автор Бондар Михайло Леонтійович. Комітет не головний, але законопроект на  прохання автора є пропозиція включити в порядок денний.

Немає заперечень? Тоді почнемо працювати.

Я єдине, хотів би перед розглядом першого питання порядку денного наголосити, що цей тиждень в роботі комітету палива та енергетики є достатньо напруженим, і сьогоднішнє засідання комітету, тому що ми поставили, на мій погляд, декілька  ключових і важливих законопроектів, які стосуються сфери реформування ринку і електричної енергії в плані контролю, а де ж сьогодні знаходиться в якому стані знаходиться Закон "Про ринок електричної енергії", який ми  повинні були б уже давно, ну, принаймні, дискутувати у парламентському залі.

У нас, ви знаєте, що ми розблокували політичний такий процес, повернули назад на доопрацювання Закон про незалежного регулятора. І сьогодні після двох засідань робочої групи ми також хотіли б дуже скрупульозно і прозоро розглянути цю позицію. І разом з тим, я хотів би нагадати і сказати, що у нас у п'ятницю буде ще одне засідання нашого комітету, де буде звіт міністра палива і енергетики, не тільки звіт, але, ми так розуміємо, що ми б хотіли почути, що зроблено і що планується зробити в 2016 році.

І я також хочу надати інформацію, яку попросили оголосити з Мінпаливенерго, що 18 лютого об11 годині в приміщенні Міненерговугілля на Хрещатику, 30 відбудеться засідання колегії міністерства. Також будуть розглядатися результати роботи за 2015 рік та пріоритетні завдання на 2016-ий. Запрошуються народні депутати України – члени профільного комітету. Так що прошу взяти цю інформацію до уваги.

Якісь доповнення будуть щодо порядку денного? Є? Михайло Леонтійович, будь ласка.

 

БОНДАР М.Л. Дякую.

Пане Олександре, я би попросив у зв'язку з тим, що 2966 – буде більш така, довга дискусія по цьому законопроекту, 3813 поставити в першу чергу і розглянути якнайшвидше. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень? Тільки ви не покинете залу.

 

БОНДАР М.Л. Ні, ні, я не буду….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До останнього патрону?

 

БОНДАР М.Л. До останнього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, домовились.

Тоді, будь ласка, Михайло Леонтійович, вам слово.

 

БОНДАР М.Л. Дякую. 9 числа будуть комітетські слухання якраз по проблемах вугільної галузі. Тому всіх запрошених сьогодні я також запрошую на 9 число.

А по Закону 3813, у зв'язку з тим, що в бюджеті 2016 року не було статті по держпідтримці вугільної галузі, цим законопроектом пропонується в межах видатків, встановлених Міненерговугілля, зробити перекидку з реструктуризації. Це на 10-у Нововолинську 100 мільйонів перекинути, з реструктуризації дає 655 мільйонів і 250, відновивши статтю держпідтримки, 250 мільйонів перекинуто на цю статтю. От так коротенько. Тобто видатків додаткових не треба, тільки всередині міністерства. Дякую. Прошу підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, які є запитання?

Якщо запитань немає до… Є запитання? Будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. В мене є запитання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. В нас передбачено 500 мільйонів в бюджеті на заборгованість по зарплаті. Чому, власне, вже зараз виникає потреба перекидки таких коштів, невже 500 мільйонів вже використано?

 

БОНДАР М.Л. 500 мільйонів, це якраз на покриття заборгованості, яка виникла в 15-му році. Це фактично навіть не покриває цієї заборгованості, тому що міністр озвучував 600 мільйонів. І відповідно до проблем, які будуть виникати в 16-му році. Якраз цю проблематику ми будемо піднімати 9-го числа і тоді будуть виникати статті на держпідтримку вугільної галузі.Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Позиція міністерства, Олександр Дмитрович.

 

СВЕТЕЛІК О.Д. Ми цілком підтримуємо, тому що це для нас часткове покриття витрат із собівартості готової товарної продукції по нашим планам і будівництво шахти Нововолинська. То ми також просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Артур Володимирович.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Да, спасибо, Александр Григорьевич. Уважаемые коллеги, присутствующие.

Александр Григорьевич, с большим уважение к вам и к министерству, которому принадлежала 30 лет работа угольной промышлености. Но конечно вы не можете по-другому не поддержать этот законопроект, это вам удобно, потому что у вас нету никакой программы развития угольной отрасли. И благодаря тетаническим усилиям команды Демчишина, такая отрасль, как государственный сектор углепрома, она буквально в течении нескольких лет, если вы еще там добавите и министр будет, этот министр будет занимать эту посаду, она вообще такая, мы можем забыть в Украине про этот украинский ….. что в общем-то и делается, на фоне этого еще нету реального понимания цены на уголь и как будет  развиваться, но уже не развивается, не идут  инвестиции в приватну, в приватный сектор в угольной отрасли.

Поэтому, конечно, можно говорить ну,  от мы все говорили, сколько будем, я    поддержу этот законопроект, потому что я знаю, нельзя… шахтер не должен быть голодным, ехать в шахту от, он должен работать, и физически и умственно, вот и быть нормально подготовлен и ориентирован.

Но, сейчас мы дадим 500 миллионов да, дотации там, на  заработную плату. Потом нам надо будет еще 500 миллионов и еще 500 миллионов, а где ж  решение вопроса по тому, как человек… когда вы дадите человеку возможность там самостоятельно зарабатывать себе.

Я поддержу этот законопроект, я как шахтер, как угольщик не  могу поступить иначе. Хотя я понимаю, что это не правильно, ваша бездеятельность, отсутствие позиции и программы уничтожает угольный сегмент  экономики.

Поэтому вот у меня вопрос к  вам, все-таки пока дайте ответ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це запитання до  Олександра Дмитровича.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Александра Дмитриевича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Дмитрович, будь ласка.

 

СВЕТЕЛІК О.Д. Да, ну сегодня объявили, уже 9 февраля мы слушаемся здесь по угольной отрасли. Мы представим программу, естественно, программа готовится. Но вы знаете, что  у нас проблема по рынку угля, наверное, самая большая. Мы  приняли Закон про рынок газу, вот сейчас будем говорить о рынке электрической энергии уже новом  законе, и готовим так же Закон по рынку угля. Программа готовится ну, конечно,  мы отстаем. 9-го мы будем докладывать подробно. Спасибо, что  поддержали этот проект.      

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка.

 

ІОФФЕ Ю.Я. Спасибо. Я поддерживаю этот закон, это какой-то дает выход в этой ситуации. Но  и поддерживать хочу своего  колегу. Александр Дмитриевич,  конечно, не отвечает за угольную отрасль, он очень грамотный энергетик, я его знаю. Но то, что происходит с угольной промышленностью, то мы должны все понимать, что до конца года ее не будет, во всяком случае – государственной части.

На подконтрольной Украине территории 35 шахт, не одна. Они сегодня  "доедают" те запасы, которые есть. Вот на шахте, которая находится на моем округе. Это "Шахта "Горская", где я был директором с 1980-го по 1989 год. Сегодня они доедят еще где-то полгода то, что подготовлено, и нету ни метра проходки, потому что не за что ее проходить. Никто ничего не думает. То есть взять курс на то, что эти 35 шахт тоже не будет.

Тоже самое в Волыни, мы знаем. Там по объективным причинам большинство шахт закроется, потому что выработаны запасы. Там на 90 процентов построенная шахта, в этом году не выделено ни копейки на ее достройку. А? Что, неправильно?

Поэтому как бы за закон этот надо голосовать, но 9 числа – я абсолютно с коллегами согласен, - что надо как-то думать: если мы согласны с такой, профильный комитет, позицией, что все 35 шахт до единой закроются до конца года, тогда все правильно, тогда флаг в руки Демчишину, ему присвоить звание почетного горняка, все, каску выдать, отбойный молоток - все, как положено. А если нет, тогда давайте что-то, как говорила Верка Сердючка: "Или закройте ноги, или что-то будем решать". Давайте что-то делать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлій Якович, дякую. Шановні колеги, я би буквально невелику ремарку хотів зробити. Ми спеціально запланували перший комітет, який запланував звіт профільного міністра, достатньо серйозний, принциповий, в п'ятницю о 14.30 в конференц-залі, для того щоб серйозно поговорити на цю тему. Ну, щоб ми не тратили час сьогодні, не тратили час в п'ятницю.

Ми розуміємо всю проблематику, ми всі з вами розуміємо всю проблематику галузі: безсистемність, відсутність, ну, глибокого, комплексного підходу до реформування, до модернізації. Через комітет згенерував круглий стіл парламентських слухань, які будуть проводитися 9 числа. Тобто ми можемо підштовхувати Мінпаливенерго в тому стані, в якому є, до прийняття тих рішень, які потрібні сьогодні для енергетики, для держави.

Крім того, в порядку парламентського контролю, ви ж також розумієте, ми сьогодні розглядаємо проект Закону про ринок електричної енергії, щоб зрозуміти, де він, в якому стані, як розробляється вторинне законодавство і коли ми нарешті вийдемо вже на якусь дискусію у парламентському залі, або, принаймні, у комітеті для того, щоб можна було б проголосувати.

Тому у нас є якась сепаративна програма. Ми сьогодні розглядаємо, у п'ятницю звіт міністра, дев'ятого працюємо по реформуванню і по ситуації у вугільній галузі, і так будемо рухатися далі. Я думаю, що  ми домовилися. Так?

По законопроекту  є ще якісь …? Олексій Рябчин, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М. Дякую.

Олексій Рябчин, "Батьківщина". Ми у "Батьківщині" будемо підтримувати цей законопроект.

Якщо стосовно законопроекту, а не просто про вугільну галузь, яка сьогодні… ще є скандали з тим, що  легалізують вугілля з окупованих територій, видаючи його за південноафриканське. Проблем у вугільній галузі дуже багато.

У мене питання, чи  не дано фінансово-економічне обґрунтування щодо можливості зменшення цих видатків за програмою реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості. Та в мене питання, які наслідки зменшення фінансування і нема висновку Мінфіну.

Тобто хотілось би більш фахово проглянути це питання. Але ми  будемо підтримувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Леонтійович, будь ласка.

 

БОНДАР М.Л. Я добивався, щоб висновок Мінфіну був сьогодні, вони зобов'язалися, але, на жаль, не дали вчасно. І бюджетний комітет, який мас сьогодні також розглядати цей законопроект, на жаль, вони не збираються, тому що немає кворуму, вони поїхали в Америку.

Тому законопроект… наскільки були великі перемовини, там все погоджено, і я би все-таки просив би підтримати, проголосувати за основу і в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, голосуємо?

Хто за те, щоб прийняти за основу і в цілому законопроект 3813, прошу проголосувати. Хто проти? Утримався? Один.

Дякую.

Шановні друзі, шановні колеги, ми переходимо до законопроекту дуже важливого, про  Національну комісію.

Я слово надаю заступнику голови комітету, керівнику робочої групи, Ользі Валентинівні Бєльковій.

Будь ласка, Ольга.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Дякую.

Шановні колеги, всіх вітаю на засіданні. І хотіла б розпочати з подяки, яка дещо пояснить по суті того питання, яке ми розглядаємо.

Я хотіла би подякувати працівникам секретаріату і пані Євгенії, які працювали над версією робочої групи, і закінчили вони свою роботу в 12 ночі через подібне вчора вночі. Відповідно ми працювали дуже стислий термін і я завчасно хочу перепросити, що якщо ви побачите походу, ті депутати, які працювали в робочій групі, побачать якусь неузгодженість чи щось було не враховано, давайте спишемо це на ніч і обговоримо тут, але жодних ніяких намірів щось там загубити не було.

Значить у вас перед очима є цільний документ, який ми, як комітет, могли би сьогодні прийняти за основу і пропонувати Верховній Раді прийняти відповідне також у першому читанні.

Метою роботи робочої групи було зосередитися на всіх ключових питаннях, пройти постатейно і навіть по кожному реченню для того, щоб ……. на стільки, на скільки можливо, зняти всі питання і ми, як комітет, під яке могли би підписатися.

Завчасно було відомо, що є кілька питань, які є так названо політичного спрямування, які не врегульовані жодними директивами, по яким немає усталеної практики, але є певні рекомендації і має бути знайдено політичне рішення тих сил, які сьогодні представлені у парламенті. Таких питань є 4 і я пропоную сьогодні побудувати роботу таким чином, що після моєї доповіді, що є в цьому документі приблизно, основні його моменти, ми підійдемо постатейно до тих чотирьох питань, які будемо обговорювати уже в більш широкому полі.

Я окремо також хотіла подякувати пані Альоні Бабак, яка, незважаючи на те, що не є членом нашого комітету, вона приділила час чи не більше, ніж кожен із нас, членів комітету, для дуже детальної проробки цього законопроекту. Чому? Тому що цей законопроект і ця комісія за узгодженим рішенням між всіма буде мати регуляторний вплив на дві галузі – це енергоринки і ринок комунальних послуг. Тому ми вдячні за ці поправки. Взагалі я вдячна за активну участь всіх депутатів, які дали поправки.

Ітак, колеги, у вас є законопроект, який має виглядати ось таким чином, і в ньому сірим позначено ніби як результат роботи групи. Це ті правки, які були узгоджені між членами робочої групи.

Поки ви будете передивлятися, я поясню суть цього… цієї комісії. Перше, такого регулятора поки що не існує в Україні, ну, аналогів його не існує в Україні. Орієнтуючись на його майбутній статус, ми дивилися директиви, наші зобов'язання по третьому енергопакету і відповідним директивам. Ми провели попередні консультації з  євросекретаріатом, і по завершенню цієї роботи, якщо буде проголосована ця версія, ми направимо переклад цієї версії, і, очевидно, до першого читання отримаємо також їх схвальний відгук.

Значить, я хотіла би звернути вашу увагу, що статус цієї комісії визначається як  постійно діючий незалежний державний колегіальний орган. Це одне із принципових питань, яке буде зустрічалися по ходу документу, і я поясню: ми намагалися унеможливити політичний вплив на членів цієї комісії, щоб вони працювали професійно, бездоганно і в інтересах народу.

Як було  зазначено, є дві сфери, які вони будуть регулювати, це  енергетики та окремо комунальних послуг. Ми мали також окремі пропозиції від Антимонопольного комітету України, і за їх наполяганням робоча група прийняла рішення про те, що Національна комісія НКРЕКП не буде узгоджувати ні з ким свої рішення. Таким чином, ми надаємо велику інституціональну незалежність цього органу. Разом з тим, ми розуміємо що їх діяльність буде певним чином пересікатися з роботою Антимонопольного комітету. І ми внесли відповідну правку за погодженням між двома органами, що відповідно деякі рішення комісії підлягають погодженню органами державної влади у випадках законодавства про захист економічної конкуренції.

Ми детально описали відносини з Верховною Радою України, Кабміном та іншими органами державної влади і намагалися випрацювати баланс, у якому фактично комісія звітує, наприклад, перед Верховною Радою, співпрацює зі всіма органами, але приймає рішення самостійно і несе за них відповідну відповідальність, рішення не юстуються. Повномощність членів комісії визначається, як обрання, чекайте… Ось ми підходимо до статті 8, я би хотіла наголосити, відкрийте, будь ласка. Перша стаття, в якій є …

 

_______________. (Не чути)

 

БЄЛЬКОВА О.В. Фактично от у своїй вступній цій частині на цей момент на покрила перші 7 статей. Якщо у членів комітету або у інших є застереження чи заперечення саме до цих статей, то, будь ласка, підніміть руку. Але я би все ж таки пропонувала, Ігор Степанович, якщо ви не заперечуєте, проголосувати ці 4 ключові питання і підійти, якщо є застереження по кожній статті, але це на вибір членів комітету. Як ви вважаєте? Прошу вас.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. У мене є дійсно пропозиція, щоб ми були достатньо оперативні, все ж таки на робочій групі ми, в нас було дуже багато депутатів, нас, здається, 6, ще 7 депутатів було з різних фракцій, ми пропрацювали, багато обговорили, багато речей і дійсно є кілька ключових моментів, які треба прийняти. Ми прийняли рішення, що приймемо це комітетом.

Тому я би закликав все-таки, щоб ми пішли тим простішим варіантом, обговорили ці дискутовані не вирішені статті, а у будь-якому випадку у нас навіть після прийняття першого читання буде доопрацювання додаткового читання і ми можемо до другого читання обговорити і зробити деякі ці правки, які вимагають, які люди, колеги бачать.

Якщо ж є якесь таке принципове якесь заперечення до якоїсь статті, яку ми не зможемо змінити до другого читання, то давайте ми це також обговоримо.

Але все ж таки те, як Ольга Бєлькова казала, що давайте ми все-таки зупинимося на тих дискусійних моментах…

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Так, дуже добре.

Крім того, я також обіцяю, що, ну я розумію, що всі сторінки зараз не передивимося, да, але якщо в ході, сьогодні, завтра, підготовки до винесення в зал ми також знайдемо як група якісь технічні неузгодження. Я переконана, що  ми зможемо їх підготувати у відкритий спосіб.

І так, колеги, стаття 8, яка називається "Особливості призначення припинення повноважень та правового статусу членів комісії". Я нагадаю, що  саме через цю  статтю, прошу…

 

_______________. (Не чути)

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ми пройшли їх.

 

НАСАЛИК І. С. Дозвольте. Тоді, якщо ми це все пройшли, то я все-таки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Ігор Степанович, я так  зрозумів, що все-таки ми дамо можливість Ользі Валентинівні сказати до кінця, а потім – по ключовим моментам.

 

НАСАЛИК І. С. Справа в тому, що Ольга Валентинівна вже вісім  статей пройшла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, ми  потім повернемося.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Пане Ігоре, дивіться, по першим семи статтям немає варіативності. У вас можуть бути  застереження. Ми до них повернемося, ви повідомите, і ми  або зразу їх врахуємо. Є варіативність, по якій треба членам комітету проголосувати.

 

НАСАЛИК І.С. У нас є варіативність і по третій статті, то єсть по восьмій статті.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так, я і кажу, до восьмої статті.

Зараз перше спірне питання, по якому робоча група не знайшла згоди. Потрібна згода комітету більшості голосів, це стаття номер вісім. Стаття визначає особливості призначення, припинення повноважень та правового статусу членів комісії.

Обрання до  комісії ведеться  через номінаційну комісію. Приблизний  підхід як був у Національному антикорупционному бюро.  Так, за пропозиціями від різних фракцій, від  Прем'єра, від Президента минулих обговорень ну всіх, всіх включаючи пропозицію члена комітету пана Насалика. У нас на сьогодні  вам представлено на вибір три варіанти.

Перший варіант. До складу конкурсної комісії, а саме комісії, яка буде обирати подальших членів Комісії НКРЕКП входять: одна особа, яку призначає Президент України, три особи яких визначає Верховна Рада, одна особа, яка визначається Кабінетом Міністрів.

Другий варіант. Дієві особи ті ж самі, але розподіл за цифрами інший:  дві особи від  Президента, дві особи від  Верховної Ради, і одна особа  від Кабінету Міністрів.

І третій варіант, запропонований паном Ігорем, це склад конкурсної комісії визначається Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради, до предмету відання якого належить житлово-комунальне господарство, дві особи, і комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належить розвиток паливно-енергетичного комплексу, тобто нашого комітету 3 особи.

Таким чином маємо варіанти: 1 – 3 – 1; 2 –2 –1 і все від Ради – 5 осіб. Це ті варіанти, які були офіційно подані, десь зазначені в якихось проектах і обговорювались.

Прошу колег членів комітету висловити свої позиції. Буде ж обговорення, правильно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мабуть.

Іван Степанович, будь ласка.

 

НАСАЛИК І.С. Якщо ви дозволите. Оскільки я вніс 3 поправку, то я повинен пояснити чому вона входить.

По-перше, закон про регулятор, він якби не стосується жодної гілки влади, якщо ви побачите, воно не стосується ні виконавчої гілки влади, ні президентської, ні представницької гілки влади, ми маємо якийсь особливий документ і входимо в нього.

Крім того, і в першому, і в другому варіанті є присутнє, скажімо, подання Президента, Конституційний Суд України дав чітке трактування, що в статтях Конституції немає можливості подавати Президенту своїх представників саме до таких комісій.

Тому варіант третій, який пропонує це, він якраз і погоджується з рішенням Конституційного Суду, він відображає, скажімо, весь спектр представницький громади, і в крайньому разі, я вважаю, що буде повністю незаангажований. В крайньому разі – це моя позиція.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Степанович, дякую.

Так, будь ласка, міністр, міністерство. Міністр, НКРЕ, а потім – народні депутати, щоб ви позицію свою висловили.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Предметно по цьому пункту.

Яка логіка була під варіантом два, просто хочу повернути вас всіх до цього варіанту. В тому, що дійсно є 3 різні гілки влади, які представляють своїх представників, більше того, ні в одної немає більшості, тут немає, тобто при, якщо одна організація вносить 3 кандидати, вона в принципі має вже більшість, і таким чином може, або не сформувати кворум взагалі як такий і орган не буде діяти, і відповідно не будуть, номінаційний не працює, члени не відбираються і не вноситься на затвердження, тобто повний колапс буває в такій ситуації.

А в даному випадку 2-2-1 як мінімум дві вітки можуть формувати більшість, кворум сформувати і забезпечити життєдіяльність органу, який повністю згідний з нами, і з пані Ольгою, і з паном Насаликом, що він вкрай важливий, і тому будь-яка затримка його діяльності, вона буде мати негативний вплив на функціонування ринку електричної енергії і газу. Тому мені здавалося, що перший був збалансований не тільки політично, але й технологічно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую.

Дмитро Володимирович, будь ласка, НКРЕ.

 

ВОВК Д.В. Другий варіант відповідає тому, що був погоджений Кабінетом Міністрів  та наданий на розгляд народних депутатів.

Я не буду агітувати за жоден з них, мене турбує як поточного голову комісії прийняття закону в цілому і забезпечення фінансової незалежності та функціональної незалежності.

Кожен з варіантів має свої переваги. А так як був учасником робочої групи, ми вирішили ще на робочій  групі, що це буде за рішенням комітету, а потім за рішенням Верховної Ради, який варіант буде найсильнішим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую.

Лев Теофілович, будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Так як у нас у першій статті цього закону зазначено, що орган має бути постійно діючим і незалежним державним колегіальним, незалежність органу може  бути тільки забезпечена варіантом №1 і ніяк не може бути забезпечена варіантом 2.

Ну, звичайно, що ми цей закон приймаємо, і концепцію діяльності комісії приймаємо не на рік, не на два, а, сподіваюсь, на довгий період, але все одного, можемо розглядати з точки зору сьогоднішнього дня.

Якщо проаналізувати варіант перший в тих розкладах, які є на сьогоднішній день, то ми маємо одну людину від Президента, ну, вважаємо, для простоти, це є БПП, три особи, які призначає Верховна Рада – це один БПП, один "Народний фронт" і один мала фракція; і третя особа… і третя – це одна людина від Кабінету Міністрів, нехай вважаємо це "Народний фронт".

Таким чином ми маємо дві особи від БПП, дві від  "Народного  фронту"  і одна там від якоїсь малої фракції – чи опозиційної, чи "Батьківщина", чи "Самопоміч", чи хтось інший. Так? Тобто ми маємо  якусь… приблизно баланс  влади і, відповідно, якусь… можна говорити про незалежність.

Якщо розглянути варіант другий, про який говорив пан Демчишин, то дві особи від Президента, це вважаємо БПП на сьогоднішній день, дві особи від Верховної Ради – одна БПП, один – "Народний фронт", і одна особа від Кабінету Міністрів, нехай вважаємо "Народний фронт". Ну, так на пальцях прикидаємо і бачимо, що тут є повна залежність від вертикалі Президента, оскільки три особи від БПП, дві особи від "Народного фронту", ні про яке залучення туди  третьої особи від малої фракції або якоїсь опозиційної немає. І навіть в, скажемо так, в конфлікті  і інтересів уряд-Президент, ми маємо перевагу Президента, що я вважаю абсолютно недопустимим.

Тому я би все-таки хотів звернутися до комітету зупинитися на першому варіанті, тим більше, на засіданні робочої групи більшість схилялась до першого варіанту. Єдине, що ми прийняли рішення – це винести на обговорення комітету і прийняття загального комітетом. Тому пропоную винести на голосування і підтримати варіант номер 1.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я перед тим, як надати слово хочу зробити короткий коментар. Друзі,  ми не приймаємо Закон про незалежного регулятора для цього  складу парламенту. Ні-ні. Тому будь-які формули, які ми маємо на сьогоднішній день, вони завтра можуть змінитися. Завтра будуть, умовно кажучи, дострокові парламентські вибори, прийде одна політична партія, яка буде мати 230 голосів в українському парламенті. І ми повинні враховувати, що такі тенденції, які сьогодні є у польському парламенті, можуть бути в українському парламенті. І тоді  ми теж  повинні забезпечити незалежність регулятора. І в даному випадку, у варіанті один, у нас не буде незалежності регулятора. Тому що одна політична партія буде повністю управляти всім політичним  процесом.

Будь ласка, Юлій Якович, потім Наталія Кацер-Бучковська.

 

ІОФФЕ Ю.Я. Спасибо.

Ну, вот я сейчас послушал предыдущего уважаемого коллегу, я понял, что в голове у представителей правящей коалиции таки существует квотный принцин. И вот я надеялся, что в новом правительстве они собираются, вы собираетесь его менять, этого не будет, будут профессионалы, однако квотный принцип, который завел уже  экономику Украины в тупик, полный.

Поэтому я хочу поддержать третий вариант, потому что действительно правительство утверждает большинство, это исполнительный орган. А Президент и парламент – это они как бы абсолютно делегированы полномочия им народом. Поэтому я предложил, чтобы мы поддержали, хочу поддержать  Игоря, значит,  и поддержать третий вариант. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наталія Кацер-Бучковська, будь ласка.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Доброго дня, шановні колеги і всі  присутні! В першу чергу ми повинні ставити для  себе завдання зробити  комісію найбільш політично-збалансованою. І проаналізувавши три варіанти, на мою думку, що  перший варіант дає на даний момент і в принципі в перспективі найбільш ймовірний захист політичного балансу при призначенні номінаційної комісії. Оскільки  три депута… три члени номінаційної комісії від коаліції це можуть бути різні політичні варіанти. Але тим не менше, це є найбільш збалансований і політично правильний варіант можливого призначення номінаційної комісії. Тому будемо підтримувати цей  варіант і відповідно голосувати  за нього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.     

Лопушанський Андрій Ярославович, будь ласка. Потім – Рябчин.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Ну, сам проект закону говорить про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у  сфері  енергетики та  комунальних послуг. Ми бачимо, що перший, другий варіант присутня виконавча влада.

Комісія по регулюванню є незалежним органом. Якщо ми хочемо, щоб орган був незалежним, то має бути третій  варіант. У кожному комітеті як і ЖКХ, так  і в нас енергетиці є депутати різних фракцій. І одна фракція не буде  давати тільки своїх кандидатів, а  відповідно різні партії, які є у комітеті будуть направляти, згідно рішення комітету,  своїх представників, що не уможливлює цю  узурпацію, яка може бути  в першому і другому варіанті. Так що я за  варіант номер три.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олексій Рябчин, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М.  Дякую.

Олексій Рябчин, "Батьківщина". Мені також як і моїм  колегам: Льву Теофіловичу та Наталії Кацер-Бучковській до вподоби перший варіант. Я бачу він найбільш збалансований і є там, як англійською кажуть: "…………………." це вони більш узгоджені.

Щодо варіанту другого ми  повинні не забувати, що  варіант був такий, що дві особи, які  визначає Президент, дві особи, які  визначає Верховна Рада за поданням Спікера і одна особа, яка  визначається Кабінетом Міністрів України, там також на  Міністерство енергетики, уповноважені. Тобто там наскільки я пам'ятаю ну, дуже така  залежність, тому другий варіант ніяк  не влаштовує, я не думаю, що він буде  консолідувати  зал. Варіант третій також є прийнятним. Тобто для мене перший варіант – на першому місці, тертій варіант – на другому місці, варіант номер два я не проголосую ні в якому разі.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Александр Георгиевич, буквально минуту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Вот я, Алексей чуть раньше сказал, да действительно  у нас с третьим вариантом  возникает конфликт. Вот он, я бы поддержал, я говорил Степановичу, и вы  слышали мою позицию на рабочих группах. Я бы поддержал, конечно, третий вариант. Почему? У нас парламентско-президентская Республика, вот полномочия парламента. Поэтому нужно принимать решения вот между, кто поддерживает,  кто не поддерживает.

Второй вариант, нужно принимать сейчас решение для того, чтобы не растянулись  голоса. Вот сейчас нужно  принять такое решение, потому что  будет поставлен на  голосование первый вариант, от него уже оттянули голоса, третий вариант и в итоге победит второй.

Поэтому хоть даже ты за него Алексей  не будешь голосовать. Поэтому надо  очень хорошо подумать и может это предложение Льва Теофиловича, да, первый вариант там и Алены. Вот…Я прошу прощенья, но нужно принять, может быть и кто-то и снимет это первый вариант как таковой. Но опять же будет ли найден компромисс в зале. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Я прошу, Олена Бабак.  Нічого страшного. Ну…

Наш колега народний депутата України …

 

БАБАК А.В. Альна Бабак, заступник голови Комітету будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Шановні колеги, ми маємо вже досвід, коли от за принципом, що лише, наприклад, двох кандидатів, чи трьох кандидатів мала запропонувати Верховна Рада, ну наприклад, до Антикорупційного бюро чи по прокурорах. Ви бачили, як рейтингове голосування не давало можливості взагалі суспільству відчути конкурсність цих процесів. А якщо ми виберемо третій варіант, але трішки вдосконалений, де ми напишемо, що буде пропонувати комітет кандидатур, але що кандидатів до комітету будуть пропонувати усі фракції парламенту і групи… Тому що, наприклад, в нашому комітеті сьогодні не представлена фракція "Батьківщина". Але щоб бути відвертими і справедливими, ми могли би сказати, що пропонують комітети своїм рішенням, але перед цим, ми розуміємо, щоб комітет прийняв рішення за поданням кандидатур від фракцій і груп, то має пройти обговорення, це буде процес публічний, цих кандидатів можна заслухати на комітеті – і потім запропонувати. А якщо ми почнемо висувати просто дві кандидатури від парламенту, то почнеться рейтингове голосування, яке спотворить весь процес. Тому я, наприклад, не приймаю участь у цьому голосуванні, але, враховуючи вже досвід Верховної Ради, бачу, що було би добре, якщо би третій варіант, удосконалений, в якому було би написано, що комітети подають, а їм кандидатів пропонують усі фракції і групи, то те було би, можливо, більш прийнятним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бандуров Володимир, будь ласка. Потім – Чижмарь.

 

БАНДУРОВ В.В. Шановні колеги, ну, ми всі трохи при обговоренні, мабуть суб'єктивні і виходимо із завдань сьогодення, із вузькопартійних або якихось інших. А насправді ми законотворці, ми творимо історію на майбутнє.

Тому в мене перше питання до шановних авторів, які працювали, членів робочої групи: чи покладено в основу цих норм якийсь закордонний досвід, як насправді відбувається це в інших країнах? Насправді теорії існування регулятора незалежного вже давно існує, і практика є.

І друге. Якщо це не було зроблено, дозволю запропонувати. В світі завжди існує система противаг, і це насправді на майбутнє забезпечує від перекосів. І якщо… дозвольте запропонувати такий, четвертий варіант для обговорення. У нас насправді парламентсько-президентська республіка. Якщо ми запропонуємо три члени комісії – від парламенту і два – від Президента, я думаю, це завдовольнить сьогодні всіх, хто сьогодні сидить за столом. Дякую.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Я зразу відповім на це питання, перед тим як колега скаже свою думку.

Перше. Ми проводили цей аналіз, дуже глибокий. Але, на жаль, не можна знайти ідеальну країну-модель, тому що залежить від того, яка це республіка: чи президентська, чи парламентсько-президентська. Ця сама колізія виникає у наших колег, які сьогодні є членами Енергетичного Співтовариства, ми у цьому переконалися. Це одне з найбільш розділяючих питань в усіх країнах, які входять сьогодні. Одного, унікального рецепта, який би ми взяли, немає. У деяких країнах це взагалі призначає Міністерство енергетики своїм якимось рішенням, у деяких – виключно кабмін, у деяких – виключно рада, ну, або аналог – парламент. Тобто практика дуже різна. Я вам можу прислати її окремо, вона була проведена.

Ваша пропозиція також розглядалася на нашій групі неформально. Мені особисто вона сподобалася, і теж думала, що вона є компромісною. Є лише одна проблема, яка в ній виникає: є парна кількість членів. Тоді виходить, що в цій комісії буде 6 членів.

 

БАНДУРОВ В.В. П'ять: два – від Президента і три - від Верховної Ради.

 

БЄЛЬКОВА О.В. А Кабміну немає?

 

БАНДУРОВ В.В. Немає. А навіщо? Кабмін утворений Верховною Радою. Верховна Рада здатна забезпечити представництво…

 

БЄЛЬКОВА О.В. Два – від Президента, три – від Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Юрій Чижмарь, будь ласка.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Ну, ми зараз уже четвертий, п'ятий варіант, зараз ми будемо варіанти видавати, що від кожної області по одній особі обласні ради подають. Ну, ми зайдемо в далекий кут. Якщо не знаємо, як робити, треба діяти по Конституції, по закону.

Як на мене, дуже принципове одне питання: яке відношення взагалі має Президент до НКРЕКП чи інших регуляторів, якщо в Конституції чітко прописані функції – і  він ніяким чином не має повноважень у сфері державного управління економічними та іншими процесами? Тому давайте діяти по Конституції. Президент тут ні до чого, в принципі.

Я пам'ятаю цю історію в 2007 році, коли я прийшов в Адміністрацію Президента, і ми вводили цей порядок призначення членів НКРЕКП указами президентів тільки тому, що була прогалина в законодавстві, не було чіткого закону прописано, хто має призначати, і тоді Ющенко впровадив цю процедуру. Тому давайте не повторювати цих помилок, а зробимо чітко по Конституції: Верховна Рада єдиний орган, який може здійснювати функції згідно Конституції в цій галузі. Тому я залишаюсь на позиції три як такій, яку обирає… Ну, позиція закону для мене краща, ніж оця філософія, хто і як має обирати, який там буде паритет. І ми сьогодні, дійсно, договорилися до того, що ми розглядаємо не з точки зору створення незалежного регулятора, а дивимося так: ага, Петро Порошенко Президент, у нього є фракція БПП, значить, у них уже буде три голоси, а там один голос, треба підсилити Кабінетом Міністрів, бо це – "Фронт змін".

Тобто давайте ми не розглядати під поточні події. Ми створюємо закон на роки. Я надіюсь, що він переживе нас з вами. Тому не робити під приводом сьогодення, хто, де, при якій партії, у якій фракції, а давайте дивитися у Конституції. Це не позиція… це не повноваження Президента. У Президента чітко прописано: зовнішньополітична діяльність, оборонна тема і корупція, боротьба з корупцією. Це три, в принципі, коні, на яких стоїть сьогодні влада Президента. А то ми загралися, що всюди ми переходимо ті повноваження, які, на жаль, оці останні історії, які відбуваються у парламенті, показують, що для парламенту Конституція – це, в принципі, не закон. То давайте  хоча би в нас у комітеті покажемо приклад, що ми можемо дотримуватися Конституції. І варіант три, коли буде визначати парламент там, чи буде в парламенті рейтинговим голосуванням, чи буде це професійно, скажімо, професійний комітет буде розглядати там, ну, по напрямкам там, ЖКХ і наш. Це вже інше питання, але моя позиція, і я думав, буду переконувати всіх колег Радикальної фракції про те, що ми повинні діяти по Конституції, за третій варіант.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Ігор Степанович.

 

НАСАЛИК І. С. Як автор цієї поправки… Альона Бабак! Як автор цієї погоджуюсь повністю з вами про те, що це не тільки повинні комітети, от ми розглянули три з паливно-енергетичного, два із житлово-комунального, поскільки там органи КП, а що це будуть кандидатури, які будуть подаватися на комітет, а будуть прийматися Верховною Радою України.

Тому повністю погоджуюсь із вами. Ми її у другому читанні доопрацюємо цю поправку у повній мірі.

 

БАБАК А.В. … одне зауваження ще на користь третього варіанту. Якщо  говорити, двоє йдуть від комітету житлово-комунального, то це означає, за сферами діяльності: сфера водопостачання і сфера теплопостачання. Якщо говорити, троє від комітету ПЕК, то це значить електроенергетика, нафтогазова, і можна говорити третю, узагальнену, як сфера альтернативної енергетики, ну, наприклад… (Шум у залі) Ну, чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що це…

 

БАБАК А.В. Ну, чому? Тому що у вас  сьогодні окремо йдуть всі повноваження, прописані по ліцензування на альтернативну енергетику і на встановлення тарифів. Чому ви смієтеся? Ну, може бути третя… Добре, третя кандидатура просто в сфері - чого: відносин, регулювання…?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є ще бажаючі? Я бачу, Яна Бугрімова? Да? Будь ласка. І потім – Ольга Бєлькова. І будемо по цій позиції підводити риску.

 

БУГРІМОВА Я. Одна ремарка перед тем, как депутаты примут решение.

Этот закон, как известно, проходил уже не одну итерацию обсуждений с Энергетическим Сообществом. Это правда, что в мире нет единой модели конфигурации конкурсной комиссии. Но я бы хотела обратить внимание, я просто прочту цитату письма Янеша Копача, который является главой Энергетического секретариата, который комментировал один из предложенных вариантов. И в этом письме, высказывая свои пожелания к тому, как должна формироваться конкурсная комиссия, он сказал, я скажу на английском, это одно предложение, и переведу: "……………………………" То есть, я хочу просто обратить внимание, когда мы обсуждаем третий, вы обсуждаете третий вариант, он обеспечивает политический баланс – это правда, – но он не обеспечивает институциональный баланс. То есть пожелание секретариата было обеспечить институциональный и политический баланс.

Поэтому мне все-таки кажется – это ваше, конечно, принимать, - но третий вариант не обеспечивает институциональный баланс в отношении принятия. Первый, второй вариант обеспечивает в разны конфигурациях.

В отношении аргументов по Конституции. То есть формально все, кто высказывает этот аргумент, правы. Только если идти формально по Конституции, то такого органа, как комиссия, вообще быть не может, потому что он не вписывается ни в одну ветвь власти. Формально по Конституции наше Антикоррупционное бюро, Национальное антикоррупционное бюро полностью неконституционно, потому что там есть полномочия Президента.

Поэтому, наверное, юридический аргумент звучит хорошо, а если по справедливости, то, наверное, нужно смотреть на конституционный процесс, который сейчас идет: что Конституция действующая не отвечает реалиям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Ольга, будь ласка.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Дуже дякую.

Я спеціально не говорила одною з перших, щоб не нав'язувати, скажімо, певну свою думку, яка у мене випрацювалася під впливом всіх-всіх дискусій. Ну, перше, я хочу зазначити, що жоден із цих варіантів не є ідеальним, у  кожному із них є свій дефект.

Друге. Хочу підсилити ту тезу, яку тільки, що сказала пані Яна. Я нагадаю, колегам депутатам, як ми голосуємо за прийняття або звільнення  суддів…

 

 _______________. (Не чути)

 

БЄЛЬКОВА О.В. Прямо по серед моєї розмови. Добре.

Я вам нагадаю, як ми проводимо голосування включаючи рейтингові, включаючи голосування за суддів. От я переконана, що мої колеги ну, це не те, що  ми такі погані, але, напевно, точно не знають за кого віддають голос. Я особисто категорично завжди не хочу голосувати ні за призначення, ні за  звільнення суддів.

Я вважаю, що в тому числі, от ви розумієте, винести в зал Ради, там депутатів є одиниці, які є спеціалісти. Вони, як правило, сидять у цих комітетах. Але, я нагадаю, коли ми голосуємо рейтингово, то це думка політичних сил. Це керівництво фракцій розіслало SMSки ну, десь  є менші фракції вони там трошки  обговорили кандидатури, можливо. А, можливо, й  просто прийняли це як політичний  компроміс.

Тому те, про що говорила пані Яна, інституціональна незалежність цих людей, і раніше, коли  обговорювали судову реформу, я нагадаю вам,  кожний суддя потім дивився, хто  за нього проголосував – не проголосував. От цього треба уникати.

Тому між першим і другим  варіантом можна знайти якийсь  баланс. Але зважаючи на те, я хочу повернути всіх нас до  реалей сьогодення. Цей закон  не приймався багато років, в тому числі,  тому що  використовувалася от ця частина, як предмет торгів.

З точки зору,  з чистоти Конституції  на сьогодні було  зазначено, жодна з  гілок влади не має таких відповідних повноважень. Але ми  знаходимось в процесі зміни  Конституції, і робоча група зазначала завжди, що коли ми  приймемо в першому читанні навіть цей закон або інші Закони про регулятори зараз паралельно ведеться  робота по іншим регуляторам вони всі будуть запропоновані до змін у Конституції, щоб раз і назавжди зняти це питання.

Я особисто сьогодні буду голосувати за варіант номер два, Мені подобається,  ну ваша пропозиція, але я не вважаю правильним у такій дискусії зараз вилучати Кабмін, наприклад. Мені здається, що цей  орган у нього є деякі повноваження, які у подальшому будуть  вони  співпрацювати з Кабміном. Не оден одного контролювати, а у них має бути співпраця.

Тому мені би хотілось відповідальної…  включення всіх гілок влади. Я голосую за другий варіант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую.

Коментар – Юрій Васильович, і…

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. У мене одне спочатку запитання. Я не знаю, правда, прізвища, тому я не фамільярнічаю, до пані Яни: ви громадянка України чи ні? Да. Так от, у нас дуже багато розвелося іноземних консультантів, я їх дуже поважаю з їхнім досвідом, але до громадян України у парламенті, коли говориться про те, що Конституція ніяка і її можна переступити громадянину України, то я вам пропоную запропонувати Янешу Копачу, як він віднесеться до того, щоб в його країні хтось, а він тим паче, сказав, що Конституцію можна переступити і можна її не виконувати.

Тут сидять парламентарі, це – парламент, який приймав цю Конституція. І такі фрази, які ви говорите, якщо ви хочете бути консультантом, я вважаю, це ви можете говорити на базарі. Перепрошую, що, можливо зараз сфамільярнічав, але це насправді, не в парламенті країни так говориться. То можна наводити різні аргументи, але тільки не такий, що Конституцію не потрібно виконувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую.

Шановні колеги, я дозволю собі висловити свою точну зору, тому що хотів би сконцентрувати увагу на трьох дуже принципових речах, які, на мій погляд, є ключовими. Перше, я вважаю, що закон про незалежний регулятор в будь-якій варіації – перша, друге, третя – проголосований, підписаний Президентом запущений в роботу, це набагато краще у будь-якому варіанті, ніж те, що ми маємо на сьогоднішній день взагалі, фактично, роботу без правил. Це перше.

Друге, ми повинні чітко усвідомлювати, що комітет може проголосувати будь-яке рішення – перше, друге чи третє – але нам потрібно в залі знайти 226 голосів, і це залежить від політичних партій і фракції, які представлені у парламенті. Крім того, закон повинен бути підписаний Президентом для того, щоб він вступив у законну силу.

І третя позиція, ну, закон "з бородою". І дискусії, ви всі добре знаєте, розумієте, були на різних рівнях, і по великому рахунку, по великому рахунку, варіант другий, який є це якась формула компромісу, яка може дійти до логічного завершення  свого.

І я просто перед тим як поставити на голосування абсолютно прозоро, чесно, демократично, я хотів би, щоб ми враховували те, що ми як комітет повинні бачити фінішний флажок, до чого ми повинні добігти з точки зору результату, а не просто тут проголосувати і потім забути. Тому що цей законопроект він надзвичайно важливий з точки зору виконання наших зобов'язань.

Ставимо я так розумію… Голосуємо так по цій позиції.

 

_______________. Можна питання процедурне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

_______________. У нас рейтингове голосування, тобто голосуємо спочатку перше, рахуємо скільки людей. Потім – друге, рахуємо скільки  людей. Потім – третє рахуємо скільки людей, і той, який переміг той і є. Чи як? Чи в порядку  перший, якщо є  більш… як процедурно, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, нам Олег Миколайович повинен пояснити, як тут. Ну, у нас більшість  повинна бути по будь-якому варіанту. Більшість чи рейтингове? 

(Загальна дискусія)

 

_______________. Завжди так було…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більшість. Тобто нам потрібно від членів комітету набрати скільки? Від присутніх…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  вісім… Для того, щоб ми  з вами прийняли рішення, нам потрібно  вісім голосів.

 

_______________. Давайте рейтингове.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рейтингове ставимо? 

 

_______________.  Рейтингове.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте… Давайте тоді я поставлю на голосування так, хто за те, щоб провести рейтингове голосування по цій поправці, прошу проголосувати.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. А  можна пропозиції ще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна раніше.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ні-ні, пропозиція, щоб ми проголосували рейтингово з  трьох вибрали два…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так я на голосування  ставлю цю поправку.

Хто за те, щоб  провести рейтингове голосування по цій позиції, яку  ми тільки що обговорювали.  По статті восьмій прошу проголосувати.

Проти? Утрималися? Прийнято.

Тоді у нас рейтингове голосування. Тому в порядку один, два, три, так, як було.

Хто за перший варіант, прошу проголосувати. Ще раз, хто за перший варіант, прошу підняти. (Шум у залі) Шість. Шість голосів.

Послухайте, друзі! (Сміх у залі) Я вас дуже хочу попросити вчасно підняти і потримати руки. Хто за перший варіант, прошу проголосувати. Шість голосів, я бачу шість голосів. Дякую… А, є? Сім!

А хто за другий варіант, прошу проголосувати.

Хто за третій варіант, прошу проголосувати. Вісім. Третій варіант – 8 голосів.

Поїхали далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Дякую, шановні колеги.

Наступне питання, яке потребує нашої уваги, це стаття 12… (Шум у залі) Це стаття 12…

Ой! Перед тим, як я перейду до цієї стаття, пані Альона має… (Шум у залі) Альона, ви готові, да? Будь ласка, пані Альона мусить піти, тому вона хотіла би сказати кілька слів. І повернемося, пан Андрій, до…

 

БАБАК А.В. Шановні колеги, я дуже дякую за можливість  висловити деякі позиції, коментарі, тому що мушу йти на комітет. В нас зараз там обговорення буде деяких законопроектів. Я мушу доповідати по них як заступник голови.

Тому по статті 12 серед… я зараз зупинюсь просто коротко на тих акцентах, які б хотілося б сказати, варіант у 12 статті стосовно розміру посадового окладу.

Ми вже з вами у законодавстві багато часу намагаємось окремими законами, встановити якісь умови для окремих органів влади розмірами посадових окладів, тобто сказати скільки мінімумів і так далі, і так далі.

Була пропозиція… Я запропонувала варіант, коли  оплата праці, членів  комісії,  працівників  буде прив'язана до  рівня оплати праці в секторах яких регулюють вони. І зокрема, до керівників  у цих секторах.

І в принципі національний регулятор сьогодні на регулярній основі збирає звітність по суб'єктах регулювання, бачить, який  рівень оплати праці. І фактично може своєю методикою, що я тут і запропонувала, дати методику по  визначенню середнього рівня заробітної плати керівників і мати трошки більше ніж середній рівень зарплати керівників у відповідних галузях, а не прив'язувати до  рівня  мінімальної заробітної плати.

В принципі варіант Ольги Бєлькової каже, що у нас у голови  комісії, в нинішніх умовах буде зарплата щось 38 тисяч з чимось – не високий в принципі рівень заробітної плати.

Хоча наприклад, галузі, які регулюються, наприклад, водопостачання, водовідведення, я не знаю, щоб  були такі заробітні плати в цій галузі.

Тому думаю, що середній рівень, зважений  рівень заробітної плати буде  нормальним індикаторам.

Далі у мене було дуже  велике прохання в секретаріат,  статтю 15…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, увага!

 

БАБАК А.В. …все ж таки включити ту пропозицію, яку я надала, але через те, що вночі готувалось і просто  фізично не встигли, щоб все ж таки в статті  15 в пункті  третьому. Ой, в пункті четвертому було додано, що комісія, яка буде оприлюднювати результати розгляду зауважень і пропозицій від  суб'єктів зацікавлених сторін стосовно регуляторних актів просто оприлюднювала у простий спосіб шляхом сканування всі зауваження і пропозиції, які надходили. Тобто не аналізуючи їх, а просто давала їх… просто їх висвітлювала, щоб всі мали можливість за бажання ознайомитися.

 І останнє питання, яке ви… я розумію, що  ви  будете голосувати по питанню ротації і це надзвичайно важливо я пропонувала той свій  варіант, щоби з  2006 року перші двоє людей були… підтягались ротації. Але, на жаль, в жодному з наших варіантів, які сьогодні запропоновані, не один, не два, не три по ротації –  це в кінці, в "Прикінцевих положеннях" –  ми не сказали, за якими принципами це буде відбуватися. І, на, жаль, я сьогодні не готова сказати, запропонувати варіант, тому у будь-якому разі якась вибірковість буде сприяти порушенню трудового законодавства. І тому дуже прошу шановних депутатів комітету все ж таки подумати над питанням дотримання трудового законодавства при звільненні і при ротації. Тому що навіть запропонувавши, як я запропонувала, що двоє людей, наприклад, змінюються, питання за яким принципом вони повинні будуть, хто саме.

Я вам дякую і прошу деякі аргументи, можливо, врахувати при ваших голосуваннях.

Дякую.

А я мушу іти на комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Давайте так, ми ідемо по тексту, просто у нас наш колега народний депутат іде на засідання, тому ми дали можливість Олені висловитись якби по всьому комплексу питань.

Я далі передаю Ользі Бєльковій слово і працюємо по нашому алгоритму.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Колеги, наступне питання, яке потребує обговорення і голосування окремого, це питання статті 12, а саме оплати праці членів комісії, працівників центрального апарату та територіальних органів комісії.

До речі, хочу зазначити, що нещодавно вступив в силу, в дію Закон "Про державну службу в Україні", він змінив принцип формування персоналу і з одного боку зняв певні обмеження, які сьогодні стоять стосовно зарплати, а з другого боку наклав на нас обов'язок продумати це питання вже в цьому законопроекті.

На ваш розгляд пропонується три варіанти, два з яких є подібними, це варіант номер 1 і варіант номер 2, який запропонований один комісією і другий мною, і варіант 3, який принципово інакший.

У перших двох варіантах ми визначаємо зарплату відповідних працівників у, скажімо так, у співвідношенні до діючого розміру мінімальної заробітної плати, яка є в Україні. В моєму варіанті, це більш скромний такий варіант, скажімо, економ варіант, а варіант НКРЕКП більш наближений до дійсних ринкових зарплат і фактично просто цифри інші. Крім того, він також передбачає певні надбавки за вислугу років і преміям.

В варіанті пані Олени, вона пояснила свою логіку, вона орієнтується на середньозважені ціни, але звертаю увагу, що ціни, вибачте, зарплати, по індустрії, але звертаю увагу, що саме комісія в подальшому буде встановлювати сама собі зарплати. (Шум у залі)

Ну, я пропоную, я описую всі три варіанти.

Тепер, будь ласка, колеги, перед вами документи. Будь ласка, висловіть свою позицію.

 

ВОВК Д.В. Дозвольте прокоментувати. На комітеті, на робочій групі ще попередні рази ми обговорювали кілька принципів. Перший принцип – це певна свобода і можливість отримувати ринкові зарплати, друге – це нормування відносно країни, відносно посадових окладів тощо.

Ми зупинилися на компромісному варіанті, тому що наш початковий варіант був – це, взагалі, за дискрецію голови та членів комісії визначати рівні зарплати. Ми пішли на компроміс, прив'язали це до мінімальних заробітних плат і встановили їх на рівні 50 та 40 для членів… для голови та членів комісії  відповідно. Якщо перерахувати це в конкретні гривні, виходить це 75 орієнтовно і трошки більше 60 для члена комісії.

На мою думку, промоніторивши ринок, які зарплати є в галузі у керівників, це є нижча така планка їх заробітних плат. Варіант, запропонований вами, він майже у два рази менше, варіант, запропонований Альоною Бабак, якщо його читати, як він написаний, він означає, що 5 тисяч гривень плюс 25 відсотків, і це є зарплата, яка для голови комісії. Вона сьогодні вже вища, і вона не призводить до фінансової незалежності ні для керівного складу, ні для апарату.

Тому моя пропозиція – підтримати адекватний ринковий рівень. Він не завищений, не захмарний. Це – варіант номер один.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую.

Пане міністре, будь ласка.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Дивіться, насправді, коротко по  тих запропонованих варіантах. Третій варіант, ну, все-таки, напевно, брати середньо по всій індустрії. І до речі, не зрозуміло, з якими… ну, треба ж із чимось зважувати: з кількістю людей чи важливістю індустрії. Ну, тобто в середньому по палаті буде порахувати вкрай складно, враховуючи, що є різні сегменти.

Більше того, зрівнювати середню зарплату із… середньостатистичного працівника із керівним складом комісії, яка несе відповідальність і розпоряджається сотнями мільярдів, ну… (Шум у залі) керівників яких рівнів? Тобто тільки директорів? Ну, наприклад, ми візьмемо, ми знаємо рівні зарплат в деяких приватних компаніях, які розраховуються як фіксована плюс бонусна частина. І це досить великі суми. Вони готові вскрити? Вони готові показати, скільки вони заробляють в офшорах і так дальше? Складна концепція.

Дивіться, тепер друга сторона: поставити в законі прив'язку до якоїсь кількості мінімальних зарплат. Це, ну, розумієте, мені здається, незалежно, яка буде мінімальна зарплат, ми, з одної сторони, соціально показуємо те, що є конкретний суб'єкт, який заробляє багато, ну, в 50 разів більше. А чому в 50? В 27? Дискусія ніколи не закінчиться.

Тому оригінальна версія цього закону була без прив'язки до зарплати. А чим збалансовується ситуація? Ситуація збалансовується тим, що бюджетний комітет потім повинен затвердити бюджет комісії. І в рамках цієї дискусії… Крім того, голова в кінці року повинен буде прозвітувати… (Не чути)

…конкретних значень величини зарплати було найбільш правильно. Тому що, дійсно, є закон, наприклад…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би, давайте, щоб ми дуже коротко формували.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Ситуація міняється. Якщо ми говоримо, що Мінекономіки пробує реалізувати політику ринкових цін, ринкових зарплат, то ця ситуація буде змінюватися. І мені здається, що не потрібно в законі прописувати конкретні цифри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартовицький Артур Володимирович, будь ласка.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Спасибо, Александр Георгиевич.

Мне вот кажется интересным предложение в варианте Алены Бабак, да, чтобы "керівники незалежного органу знали, що відбувається у суб'єктів господарювання". Тут так є: "рівень оплати праці керівника, суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Мне кажется, такое, интересное предложение. Но я бы, наверное, воздержусь и по голосованию, воздержусь от этого голосования.

И хотелось бы все-таки задать вопрос. Вот в пункте 13, я пока, я думаю, чтобы они связанно было, вот к руководителю комиссии. Нам обещают уже третий раз дать расчеты по 0,1.

 

БЄЛЬКОВА О.В. А там у вас в материалах есть.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. В материалах есть, да? А просто я их увидел сегодня. Хорошо, я посмотрю, спасибо.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Шановні колеги, чи є інші думки.

Ліза, якщо можна, я спочатку поясню, відреагую на ці кілька, які звучали.

Шановний пане міністр, я звертаю вашу увагу, що фактично в цьому законі ми намагаємося випрацювати фабулу, яка буде прозора і зрозуміла для всіх. Якщо ми напишемо, що встановлює бюджетний комітет Верховної Ради, то це теж є фінансова залежність в тому числі від ради, це призведе також до певної неспроможності цього органу себе планувати. Але дякую пану Артуру за те, що він підняв питання наступне, тому що я би особисто, якщо би була я бізнесом і якщо би я погодилась на те, що фактично парафіскальний внесок через регуляторний внесок збирається з бізнесу, то і бізнес повинен знати, що зарплати мають бути чимось обмежені, але вони мають бути достойні, що туди не підуть корумповані люди. Тому ми і шукали баланс і подібна фабула була виписана в законодавстві про антикорупційне бюро, про НАБУ. І сьогодні ми обговорюємо, або підходи, або конкретні цифри.

Тоді, ну ми вже дуже довго говорили, мені все ж таки здається, що для того, щоб пройшов цей закон в залі в тому числі, треба якась стримана позиція, яка співпадає з досвідом інших країн. Знову ж таки наголошу, по досвіду інших країн регуляторів в подібних, скажімо так, прибалтійських країнах отримують, наприклад, сьогодні тисячу–дві євро, члени комісій отримують подібну зарплату. Ну це от нам Михайло може сказати, ми були спільно на круглому столі і …

 

ВОВК Д.В. Я можу дати приклад в розвиненій країни, можливо, в Прибалтиці, так, маленьких країнах це можливо. Приклад великої країни, це Сполучені Штати Америки, щорічно президент затверджує рівність для бендів  державних службовців і для прикладу для керівника ……. Сполучених Штатів, базова зарплата без жодних надбавок 120 тисяч доларів, її можна порівняти з рівнем доходів в Штатах, але це майже відповідає в 50 разів мінімальних зарплат.

 

БЄЛЬКОВА О.В.Пане Дмитро, ми можемо, знаєте…

 

ВОВК Д.В. Такий же принцип закладений і тут, в нашій пропозиції.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Чудово! Нагадаю вам зарплату депутата, і тоді все стане зрозуміло. На Сполучені Штати Америки ми теж дивимося з заздрістю. Тому я і даю вам приклад країни, яка знаходиться поруч з нами. тобто більш є співставною і за рівнем ВВП, і за рівнем взагалі розвитку. Ну, ми би всі мріяли… Як не співставні?

Прошу, Ліза, ви включіть мікрофон.

 

БАДАНОВА Л. Шановні депутати, я так розумію, що тут, справді, ще більше дискусій, ніж по першому варіанту, тому що тут більше модифікацій. Особисто я б хотіла сказати, що, можливо, потрібен компроміс, і компроміс, можливо, можна знайти і на тому, щоб не встановлювати обмеження щодо зарплат штату. Тому що якщо є обмеження щодо зарплат членів комісії, в тому числі голові, - це одне. Тому що по Закону по державній службі це політична, по суті, посада, і там можна обмеження. А щодо штату, встановлення обмеження зарплати штату буде створювати мотивацію до завищення штату. Тобто члени комісії можуть набрати штат в кількості 5 людей, просити їм нормальну зарплату, і все, але тільки з цього штату. Якщо ви будете її нормувати, відповідно вони будуть набирати 40 людей, щоб вони працювали.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Дуже слушна думка. У попередній версії у мене особисто не було застережень щодо зарплат робітників, але була пропозиція її внести. Вашу пропозицію можна відкоригувати між першим і другим читанням. Але, будь ласка, колеги, давайте висловимося по обраному варіанту, бо у нас немає інших варіантів: перший, другий і третій на сьогодні, які пропрацьовані.

 

ІОФФЕ Ю.Я. У мене є пропозиція… (Не чути) Давайте працювати по регламенту комітету. Если это слухання якісь, давайте як слухання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви маєте на увазі?

 

ІОФФЕ Ю.Я. Я маю на увазі, що є пропозиції, робоча група напрацювала, і повинні висказатися члени комітету – і давайте голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми даємо можливість висловитись членам комітету.

 

ІОФФЕ Ю.Я. ...не тільки ж, і гості…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?

 

ІОФФЕ Ю.Я. От для чого була робоча група?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлій Якович, ви хочете висловитися? Будь ласка.

 

ІОФФЕ Ю.Я. Я думаю, що надо, дійсно, платити як Антикорупционному комітету достойну зарплату. Бо, значить, там це правда, тому що коли вони будуть призначати, який тариф такі і потоки будуть там. І будуть заінтересовані приватні, а у нас капіталізм, приватні компанії, то безумовно, це великий соблазн для  корупції.  І надо, щоб якось вони могли хоч мінімально жити, так, щоб не було, щоб не дивилися, якийсь сверток, що ногою двері відкривають, і що принесли.

Тому я думаю, що давайте там  поки кажуть, що там 5 тисяч, то ясно, що воно буде. В  Антикорупционном комитете зробили правильно, я думаю, и тут надо так же зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Кацер-Бучковська, будь ласка.

Так, шановні колеги, я  прошу сконцентруватися.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Колеги, безумовно, ми повинні розуміти, що для того, щоб комісія, крім політичної незалежності, повинна бути ще й фінансово незалежною і забезпечити належний рівень оплати праці комісіонерам і голові комісії.

У цьому випадку я навіть погоджуюсь з міністром енергетики, який каже, що  не  повинні ми прив'язуватися до  мінімальних заробітних плат, от.

Але з цих трьох варіантів, якщо вибирати я думаю, що найбільш прийнятним для  нас є перший варіант, який я буду підтримувати, і який дає найбільш можливість забезпечити  працівників комісії достойною ринковою заробітною платою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ще хто?

Лев Теофілович і голосуємо.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я хотів тільки  уточнити, може, в керівника комісії, який  пропонував варіант один, оскільки тут є багато доплат, чи ви рахували  загальну суму скільки можна дістати доплат до тих окладів, які передбачені в цьому варіанті? Заробітна плата складається з посадового, потім – доплата за вислугу років, за науковий ступінь, за державну таємницю, за спеціальне звання. Тобто всі оці проценти, які  скільки ще  додатково воно до окладу додається. Оскільки  пропозиція Бєлькової  – 50 процентів максимально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, шановні колеги, значить у нас є, у нас з вами є 3 варіанти. Ми проводимо рейтингове голосування перший варіант, другий варіант, третій варіант, так.

Хто за те, щоб підтримати перший варіант, прошу проголосувати. Прошу порахувати. Сім.

Хто за другий варіант, прошу проголосувати.

Хто за третій варіант? Немає, так? Тобто у нас приймається другий варіант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 7-7.

Насалик передав мені слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще раз тоді. Два варіанти, перший, другий.

Так, шановні колеги, хто за перший варіант, прошу проголосувати. Прошу порахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 7.

Хто за другий варіант, прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, поїхали дальше тоді.

(Загальна дискусія)

 Давайте пропозиції.

(Загальна дискусія)

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. А що, якщо би ми першому варіанту додали просто обмеження другого варіанту, яке пропонувала Бєлькова, що загальний рівень доплат  і премій не може перевищувати 50 відсотків фонду посадового окладу. І все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Влаштує такий варіант?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ну,  шановні колеги,  я буду відвертою. Якщо чесно, я просто боюся, що внесення оцих високих цифр для першого читання стане однією з підстав для популістів його критикувати.

Тому відповідно я  і волію до якогось компромісного варіанту. Але якщо ви всі переконані, що зможете переконати  свої політичні сили, то  ми  оцим застереженням можемо дійти такого компромісу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Рябчин, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М. У мене питання, наскільки я знаю, що ми  приймемо Закон про держслужбу і там голова та члени комісії вони не можуть бути держслужбовцями, якщо я  правильно…

 

БЄЛЬКОВА О.В. Вони не є держслужбовцями…

 

РЯБЧИН О.М. І не можуть бути.

Тому доплата за ранг, звання та ранг державного службовця та пункт дев'ятий він повинен скасуватися, наскільки я розумію. А це тільки  працівникам.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так, там є працівники, які будуть державними  службовцями.

 

РЯБЧИН О.М.  Зрозумів-зрозумів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, що?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Колеги, приймається рішення із застереженнями, і знову пропозиція, яка звучить таким чином, "загальний розмір премії, який може отримувати голова, члени комісії не може перевищувати  50 відсотків  фонду посадового окладу за рік голови, члена комісії". Якщо такі застереження….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Тоді давайте.

Хто за цю пропозицію, я прошу проголосувати, ну тільки що, яка   прозвучала.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Вам  сподобалась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гібридний: перший-другий.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Гібридний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, рішення я так розумію прийнято фактично однозначно. Так. Дякую.

Пішли далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так, наступний розділяючий пункт це розділ V Прикінцеві положення. Йдеться "про принципи ротації", який вважається  також дуже  важливим. Це сторінка  25 розділ V "Прикінцеві положення" стаття 2, яка… ми також вам пропонуємо три різні варіанти. Також, я хочу перепросити, є ще четвертий варіант, який робоча група відхилила, але з поваги до члена нашого комітету, до двох членів комітету, це Підлісецького і Войціцької, він вам був розданий окремо. Зверніть увагу, ось на такому листочку. І таким чином звертаю вашу увагу.

Варіант номер один: діючий склад комісії, ротація членів комісії відбувається поступово, починаючи, тут написано 2017 року, але це до обговорення може бути 2016 року. Здається мені, не виправили просто у версії.

Принцип такий, що кожний рік вивільнюється по два члени із нині діючого складу комісії і паралельно набирається у цьому році – 4, у наступному – 2, вірніше у цьому році – 2, у наступному – 2 і ще раз через рік – 2.

Варіант номер два. Передбачає, що весь склад звільняється протягом найближчих 6 місяців і далі проводиться повний набір у новий склад з дозволом всім діючим членам комісії брати участь у цьому конкурсі.

І варіант номер три. Пані Бабак, вона його пояснювала нам сама, але, якщо чесно…

 

_______________. (Не чути)

 

БЄЛЬКОВА О.В. Да, це є фактично той, який я озвучила як перший.

 

_______________. (Не чути)

 

БЄЛЬКОВА О.В. Це помилка, насправді ми мали на увазі 16-й. Тобто він перший і другий, і третій відрізняється від себе корегуванням того терміну, коли починається ротація, мається на увазі 16-й рік. Цього року, з вступом в дію закону через певний період, ну до кінця року мають бути змінені 2 члени комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, які є думки з цього приводу?

Будь ласка, Артур Володимирович.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. У меня есть как предложение компромиссное. Я готов поддержать вариант Ольги и Алены Бабак, но если… Да, если ротацию произвести за 3 года, в 16-м году три человека и потом по два человека, как компромиссный. Предлагаю рассмотреть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лев Теофілович.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я взагалі підтримую варіант номер два, оскільки він передбачає повну ротацію, і відповідно всі члени комісії будуть працювати у відповідності до нового закону. А всі члени комісії, які вважають… які є висококваліфікованими спеціалістами, приймуть участь і однозначно переможуть в конкурсі, і будуть далі працювати, але вже в новій комісії. Тому я за варіант 2. Але все ж таки Ольга назвала про мій варіант, який я тут пропонував разом з колегою Войціцькою. Ми передбачали компромісний варіант – я думаю, пану Мартовицькому він сподобається, - компромісний варіант, щоб, якщо все-таки не підтримається другий варіант (повна ротація), тоді давайте зробимо: в 2016 році поміняємо чотирьох комісії, а в 2017 році поміняємо три члени комісії. Причому я передбачив, що зміна ротація тих членів комісії, вибори членів комісії, які підлягають ротації, будуть здійснюватися, власне, тою конкурсною комісією, а не іншим органом, а саме – Президентом, який призначав членів комісії.

Тому мені здається, що оцей варіант номер 4, який на окремому листочку, він є компромісний, але найкращий варіант – номер 2.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хотів би в нашу дискусію добавити нотку реалізму, от хочу, щоб ви мене всі почули.

Коли ми говоримо про рік, як би це там не звучало, ми повинні розуміти шанси проходження цього законопроекту через зал і підписання Президентом. І я абсолютно не виключаю, що при таких політичних підходах, які ми сьогодні з вами тут декларуємо і голосуємо, цей законопроект почне працювати в 2016 році.

Тому я хотів би ще раз повернутися до своєї базової тези6 що законопроект в будь-якому вигляді набагато кращий, ніж те, що ми маємо. Якщо ми з вами будемо будувати ідеальні конструкції політичні, то цей законопроект не вступить в силу, ми будемо жити в тих умовах, в яких ми на сьогоднішній день живемо, на жаль. Тому, можливо, тоді в формулу закладати, не прив'язуватися до 2016 року, а до наступного року після введення, підписання, чи в дію цього законопроекту.

Ну, 6 місяців після, там, чи 3 місяці після. Ну, розумієте, да?

Будь ласка, Володимир Васильович. Потім – Олексій Рябчин.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Буквально пару слів, можна?

Дивіться, протягом останнього року відбулися досить суттєві зміни вже, ну, двічі в комісії. І ви прекрасно розумієте, що будь-які зміни приводять до змін в апараті, ну і відповідно в роботі самої комісії. Я переконаний, що це не є добре.

Є другий аргумент. Ця комісія вже започаткувала певні складні рішення. Тобто по тарифах на газ, тарифах на електричну енергію. І хочу нагадати, що на етапі домовленостей із МВФ йшла мова про те, що ці домовленості, які досягнуті, чи ті, скажімо, перспективи, які визначено комісією, їх потрібно реалізувати.

Тому будь-яка швидка зміна ключової кількості членів комісії – вона знову ж таки призведе до ще одного етапу зміни роботи, підходів і так дальше. Три, чи чотири… ну, тобто при семи членах поміняти більш ніж трьох протягом короткого періоду – це, по суті, поміняти всю програму чи роботу цієї комісії.

Тому Меморандум з МВФ, який повинен бути виконаний до 1 квітня 2017 року, мені видається, що до цього етапу, до цього, по крайній мірі, до цієї дати змінювати основну кількість членів цієї комісії недоречно. Дякую.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Якщо можна, я повернуся до початку: чому ми не взяли до уваги вашу поправку. В процесі обговорення ми прийшли до висновку, що номінаційна комісія не може нести відповідальність і давати аналіз роботі діючих членів. Як тільки вона буде складена, її основною роботою буде – працювати над пошуком нових кандидатів на заміну старих. Тому вона ніяк не може дати пропозиції, вона не є ніяким органом, перед яким звітує НКРЕ КП. Відповідно вона сама не може визначити із тих нині діючих семи членів, кого їм звільнити. Це було би дивно. Тому що призначав їх інший керівник – Президент. Це була перша невідповідність.

В усьому решті із того, що я почула.

Дійсно це може бути компромісом такий же, як і зазначили інший колега. Але я хотіла би звернути увагу чому так багато точиться дискусій саме коло цього питання.

Знову ж таки міжнародний досвід свідчить, що у всіх країнах саме це питання також є питанням роздору. Переважна частина країн визначається жеребкуванням, справа в тому, не питання хто звільнить сьогодні цих нині діючих, це може зробити, до речі, наголошую, тільки одна людина, Президент, на сьогодні, бо інакшого органу немає. Коли ми їх звільнимо, починається новий конкурс, в якому одна з людей буде обрана на 2 роки, двоє людей на 2 роки, двоє людей на 4 роки і двоє людей на 6 років, відповідно на повний термін для того, щоб запустити механізм ротації. Так от відповідно у нас конституція і трудове законодавство таке, яке сьогодні захищає всіх працівників і вони можуть оскаржувати, є прецедент того, що вони можуть оскаржувати чого одного вибрали на 2 роки, а другого – на 4.

І тому єдиний механізм цьому завадити, це звільняти поступово, а не звільняти всіх одночасно. На жаль, от така от правова колізія.

Тому…

 

РЯБЧИН О.М. Дякую.

Олексій Рябчин, "Батьківщина". Насправді ми всі розуміємо чому є бажання змінити поточний склад комісії, тобто, і коли кажуть про те, що нами там керує МВФ чи щось там ми повинні якісь меморандуми. Питання в одному, ми повинні новими правилами, новим законопроектом, новим законом дати довіру тим новим людям, які будуть його виконувати. Ну неможливо міняти двох людей, це як таке прислів'я, як кажуть, якщо 2 огурца кинути в банку з маринованими огурцами – вони за рік стануть такими ж самими маринованими.

Саме тому, якомога швидше змінити, зробити ротацію, нові правила, нова довіра, як до нової поліції, як до антикорупційних установ. А ці якісні фахівці, які зможуть перемогти на конкурсі з поточною комісією, вони перейдуть і будуть працювати, зроблять цю інституційну пам'ять, або ті члени, ну не члени комісії, а ті працівники комісії, які там працюють, вони зможуть передати відповідний досвід. Тому я б не боявся так от різко змінити склад  комісії. У нас і міністри працюють іноземці, які були іноземцями, і це новий досить для країни… Дуже багато новацій в нашій країні  проходять, тому я не боявся би змінити різко склад комісії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую.

Лев Теофілович, і давайте будемо  виходити на голосування. Добре?

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Тут уже  два рази виступаючі сказали, згадували МВФ, я хотів би сказати, що МВФ, до речі, поставив вимогу прийняти закон про незалежного регулятора. Не з-за того, що… Якщо би в нього не було питань до діяльності  незалежного регулятора НКРЕ, то він  би таких вимог не ставив. Власне з-за того, що є питання і не тільки у МВФ, є й бажання зробити, прийняти закон і призначити незалежного регулятора, який буде  незалежно працювати  в користь усіх ліцензіатів і в користь, власне, України.

Якщо говорити про цю мою пропозицію про заміну чотирьох у 16-у і трьох у 17-у році, насправді, воно є абсолютно таке саме, як варіант один і варіант три. Єдине, що ротація відбувається не по два в рік, а по чотири і по три. Тобто  ми в 16-у році поміняли би чотирьох членів і в 17-у поміняли би трьох. Тому, відповідно, це і є абсолютно той компроміс, про який я говорив. Або давайте міняємо одночасно всіх, або давайте  за два роки.

Причому, прийнявши пропозицію мою – це чотирьох в поточному році і три  в наступному році – ми зможемо якісно оновити членів комісії, і причому, ввівши чотирьох нових членів, а це означає перегрупувати баланс сил і баланс впливів. Я думаю, що це найбільш адекватна і правильна пропозиція.

І я би все-таки хотів пана Домбровського, при всій повазі, не говорити, що нам треба приймати той закон, який  Президент підпише. Ну, бо якщо ми будемо так думати, то можна взагалі… Президент може будь-що не підписувати. Тому це таке трошки, як би політично, мені здається, некоректно, бо він… Ну, як? Він має підписати те, що прийняв законодавчий орган  влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Теофілович, я так і сказав. Я сказав: той законопроект, який пройде зал і підпише Президент. Для того, щоб закон вступив у законну силу. Без підпису Президента або без голосування в залі, що б ми з вами не голосували на комітеті, ми далеко не зайдемо. Правильно чи ні?

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т Президента функція – підписати закон, який прийняв зал. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або наложити вето.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Коллеги, я бы все-таки попросил мой вариант поставить на голосование. Я из того, что слушаю из обсуждения, за три года: первый год – три человека …… по два человека.

 

БЄЛЬКОВА О.В. От, фактично, варіант… Вибачте.

 

ВОВК Д.В. Ну, я би таки підтримав все-таки варіант номер два, тому що в подальшому, навіть виходячи з цього, що не буде зрозуміло, яких членів звільняти в перший, потім на другий. Тобто, як це може проходити. Тому, напевно, що варіант  два.

Дякую.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ви самі собі заперечують, тому що не зрозуміло, як тоді звільнити тих, яких найняли нових: одного на два роки, другого на чотири роки, а третього на  шість років. Їх  обирають в один день.

 

ВОВК Д.В.   Всіх…

 

БЄЛЬКОВА О.В. Правильно, всіх звільнили, оголошується конкурс. Ще раз наголошую: подали люди всі заявки, кого взяти на два роки, кого – на чотири, а кого – на  шість. (Шум у залі, загальна дискусія)

 

БЄЛЬКОВА О.В. У них Конституція України і законодавство трудове України?

Мова йде про те, що вони можуть оскаржувати, зважаючи на те, що  процедура жеребкування. Ми розглядали цю ситуацію і прийшли до  висновку, що можуть бути потенційно оскаржені, якщо на один… в один день оберуть  шість людей за одними й тими ж самими критеріями і принципами. Але хтось за жеребкуванням буде мати контракт на два роки на чотири і на шість. Різні умови роботи для одних і тих самих членів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Наталія Кацер-Бучковська.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Колеги, стосовно звільнення і можливості оскарження кожний із варіантів має свій ризик щодо потенційного оскарження, звільнення  і призначення. Так це не означає, що ми не повинні нічого робити, по-перше.

По-друге. Цей закон буде мати таку ж силу закону як і Трудовий кодекс. Тому  відповідно, немає  ніякої вищої там і іншої юридичної сили. Тому це питання досить спірливе ми просто повинні прийняти рішення  і виходу  іншого немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте тоді Ольга Бєлькова сформулює, сформулює варіанти для голосування…

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я тільки одну репліку, так само можна говорити про звільнення по дві людини з іншого  складу.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Да.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Це ж також буде  предметом для ускладнення.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Стопудово, але є людина, яка їх призначала і може звільнити.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.  Ну, чекайте, якщо людина…

 

БЄЛЬКОВА О.В. Є, хто може звільнити, їх призначили за цим  принципом.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Тому давайте на це не звертаємо, взагалі, увагу. Давайте  приймаємо рішення не звертаючи на це увагу і не корегуючи своє рішення тими аргументами, що можуть бути оскарження.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Я вважаю, це своїм обов'язком поінформувати про ті дискусії, які чинилася. Як сказала пані Наталія, жодного ідеального варіанту  немає, саме тому  ми не дійшли згоди вже кілька місяців. Тому сьогодні робоча група напрацювала  кілька варіантів, перший і третій майже однаковий ми в нього вносимо правку, пане Артуре, будь  ласка, дослухайтесь, правильно я вас зрозуміла чи ні. Візьмемо за основу варіант пані Бабак і в ньому ви лише міняєте…

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так зачитайте, ви ж його не дали.

 

_______________. До  голови та членів комісії, які перебувають на посаді  станом на дату набуття чинності цим законом Президентом України застосовується ротація згідно з якою  у 2016 році підлягають звільненню три члени комісії, у 2017 році 2 члена комісії, у 2018 році два члена комісії. Крапка.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це може бути формулою компромісу?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ні, поправкою пані Бабак… (Шум у залі) Вас влаштує 6 місяців після прийняття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шість місяців після прийняття закону. Да?

 

_______________.  Ні, ну, підтримую це.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Добре?

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. А хто буде визначати, кого звільняти, кого …

 

БЄЛЬКОВА О.В. Президент. В цьому варіанті виключно Президент

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, може бути це як компромісний варіант, який я можу поставити на голосування? (Шум у залі) Я кажу як компромісний, який би влаштував всіх?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Через 6 місяців після вступу в законну силу. Да? Три в тому році, в наступному році два, і ще два через рік. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я можу поставити на голосування пропозицію Мартовицького? (Шум у залі) Ні, послухайте, ну, нам для закону краще виходити з однієї узгодженої якоїсь пропозиції. В принципі, вона, наскільки я розумію, влаштовує  робочу групу, влаштовує народних депутатів, і, в принципі, влаштовує НКРЕ. Тоді у нас получається три-два-два. Правильно?

А тоді я ставлю… Давайте… (Шум у залі) Олексію… Ну, давайте.

 

РЯБЧИН О.М.  Я так  розумію, у нас зараз є три варіанти. Перший – 3-2-2, другий варіант – відразу всіх, і третій варіант, який запропонували Войціцька та Підлісецький – 4-3. Є три варіанти, за які ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу… Я запитую, чи може бути пропозиція Артура Володимировича як компромісна для всіх?

 

_______________.  Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні. Ну, добре.

Тоді я ставлю на голосування. Я можу спершу поставити пропозицію Артура Володимировича? Рейтингове голосування. Хто за пропозицію, яку сформував Артур Володимирович Мартовицький, прошу проголосувати. 3.2.2. Прошу проголосувати. Сім.

Хто… Яка у нас друга пропозиція, Ольга Валентинівна?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Друга пропозиція, колеги, - це друга, як вона написана, варіант номер 2.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати. Хто - "за"?

 

БЄЛЬКОВА О.В. …шість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, третю пропозицію, будь ласка, сформулюйте.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Вона така сама, як і перша, лишень два роки: 3 і 4.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як 4 і 3? Так у нас всього 6… Скільки у нас у членів сьогодні? А, 7.

За третю пропозицію, яку сформулював Лев Теофілович, прошу проголосувати. Хто - "за"?

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Протягом 6 місяців після прийняття закон звільняються 4 члени комісії діючої і протягом наступних 18 місяців – ще 3 члени комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція? Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Три. Дякую.

Тоді приймається варіант перший, Артура Володимировича: 7 голосів. Дякую.

Шановні колеги, ми повинні враховувати, що о 17 годині ми повинні завершити, тому що тут… звільнити зал, тому що тут зустріч з Коксом. І у нас ще є достатньо насичений графік роботи. Я просив би, щоб ми швидше рухалися вперед.

Ольга Валентинівна, ще є у нас проблемні якісь…

(Загальна дискусія)

 

БЄЛЬКОВА О.В. А як ви пропонуєте?

 

_______________. Я пропоную, у мене є ще зауваження. І для мене вони такі, вагомі.

Стаття 17, абзац 2 пункту 3 статті 17 стосовно: "Ліцензійні умови проведення господарської діяльності". І "Прикінцеві положення". Це пункт 19 "Прикінцевих положень", теж стосовно ліцензування і видів господарської діяльності. Я вважаю, що НКРЕ, тобто тут що відбувається, НКРЕ буде розробляти умови ліцензування і затверджувати ці умови, тобто сконцентровано буде все незалежно регулятора. Я пропоную виключити це і залишити, як зараз є стосовно чинного, згідно чинного законодавства, тобто регулятор має розробляти умови ліцензування, а затверджувати їх повинен Кабінет Міністрів України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, які є міркування з цього приводу? Да, Дмитро Володимирович, будь ласка.

 

ВОВК Д.В. Пропозиція не погана, але вона суперечить принципам незалежності функціональної і енергоспівтовариство звертало на кожний раз, коли було погодження, чи то з АМК, чи будь-яким іншим органом, що це неприпустимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, які ще у нас є… Ольга Валентинівна.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Насправді ця правка не є тривіальною і вона доволі фундаментальна, вона змінює принципи підходів між трьома законами, на скільки я розумію, якщо я правильно зрозуміла суть вашої правки, між Законом "Про ринок природного газу" наприклад і НКРЕПК, і Закон про ліцензування. Тому, якщо чесно, я, от так от просто з голосу ми повинні, напевно, додаткові консультації провести з цього приводу. Я просто,  я не думаю, що ми готові, ми це питання не обговорювали на робочій групі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте ми з вами порадимося по одному питанню.

Дивіться, ми проголосували рейтинговим голосуванням декілька ключових моментів. Є деякі моменти, які потребують додаткових там консультацій, дискусій і так далі. Можливо ми, можливо, у нас є 2 варіанти, або сьогодні проголосувати, там прийняти за основу і винести в зал, або, можливо, провести додаткові дискусії в рамках комітету, на слідуючому засіданні комітету проголосувати за основу. Як ви вважаєте за необхідне, сьогодні чи на слідуючому засіданні комітету?

Наталія Кацер-Бучковська, будь ласка.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Колеги, ми вже неодноразово обговорювали цей законопроект. Давайте приймаємо за основу і даємо в зал. У нас буде між першим і другим читанням і час, і натхнення, в кого є там якісь свої бачення,  подавати правки в рамках цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Я не бачу змісту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Олексій Рябчин, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М. Так, я хочу для стенограми сказати, що у нас, у "Батьківщини", є зауваження стосовно, ну, дотично до тих, які озвучив колега Мартовицький стосовно Закону про ліцензування, є дві тотожні позиції, дослуховуватися до рекомендацій там Еененергетичного співтовариства. І така позиція, щоб законопроекти передав поточному Закону про ліцензування. Тому можуть бути проблеми з голосуванням саме в "Батьківщини", саме з цього пункту. У нас є Олександра Кужель, яка зараз, на жаль, хворіє і не змогла прийти для неї це принципові моменти. Тому прошу враховувати, що це може не сконсолідувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Така пропозиція сьогодні голосувати чи перенести на слідуючу…

 

РЯБЧИН О.М. Ми проголосуємо сьогодні. Але я просто для стенограми, щоб ми врахували ці пропозиції або до другого читання, це суттєві пропозиції, які можуть стати бар'єром для голосування цієї фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ті, про які сказав Мартовицький.

 

РЯБЧИН О.М. Приблизно такі ж… такі ж самі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо їх регулювати між першим і другим читанням, так.

 

РЯБЧИН О.М. Я сподіваюсь, що ми знайдемо компроміс між двома пропозиціями, якщо він є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я, наскільки…

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я хотел сказать Алексею, я на том подымал совещании о том, что как раз вот Александра Кужель она и отстаивала, это была ее позиция. Но вот смотрите, логика какая, давайте по другой логике пойдем, давайте  не включим вот эти вот, выключим эти про ліцензування, а если это будет нужно,  тогда внесите как  поправку, что их надо включить. Почему мы все время там, потом же борьба с ветряными мельницами начинается доказывать эти, наполягаєш ти чи не наполягаєш на тих поправках. Давайте не включать, а потом если надо  будет включим.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Справа в тому, що є процедурне питання, пане Артуре, а є  контентне питання, з процедури ваша правка  тут не включена і колеги не можуть зрозуміти, за що їм голосувати. Це перше.

Друга частина контентна. Нагадаю вам, рішення комітету по  законопроекту 3325 підтримати в  першому читанні, там концепція  змінюється щодо діючого законодавства. Це була одна із основних умов, в тому числі  співпраця з Європейським секретаріатом. Вони наполягали на тому, що  буде ліцензування постачальників, в той момент конкретно вони визначались, що  цим буде займатися відповідно до директив саме нібито НКРЕКП. Але вони наполягали на ліцензії і на тому, що цим буде займатися регулятор.

Ми повинні проконсультуватися з ними. Можливо, ви праві і можна передати. Наскільки я вас розумію, ви хочете передати ці повноваження, наприклад, в Кабмін.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я говорил о том, что нельзя те полномочия по лицензированию, по выдаче условий проведения взять передать все в одни руки. Мы складываем все в одну корзину.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ну, але у нас є такі приклади, є НБУ, нагадаю вам, вони встановлюють ліцензійні умови…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я наскільки розумію, нам виключати між першим-другим читанням легше, ніж включати. Я правильно розумію?

Тому я пропоную все-таки в цій версії залишити, тоді прийняти за основу, проголосувати. А якщо в процесі дискусії, обговорення між першим і другим буде прийнято рішення виключити, ми тоді цю норму продискутуємо – і виключимо, проголосуємо.

Я можу ставити на голосування, що в цій версії, яка проголосована в ключових моментах рейтинговим голосуванням - повторюватись не буду, ми пам'ятаємо всі, да? – прийняти за основу в першому читанні? Хто за цю пропозицію, прошу членів комітету проголосувати.

Одноголосно. Дякую. Складно, напружено, але ми пройшли ще один етап. Тепер потрібно сконцентрувати всі можливості для того, щоб набрати 226 голосів.

Шановні колеги, йдемо далі по порядку денному. У нас з вами є законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (Підлісецький, Войціцька, Рябчин, Чижмарь).

Лев Теофілович, голова підкомітету, доповідає. Будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ми вже повторно виносимо на комітет. Учора ми проводили засідання двох підкомітетів, обговорювали питання цього законопроекту. Були представники різних асоціацій, які, в принципі, підтвердили збалансованість даного законопроекту.

Ще раз повторюю, що даний законопроект був насправді вже готовий до… це зміни, які тут передбачаються, це готувалося як зміни до другого читання законопроекту 2010, який ми прийняли в першому читанні і в цілому, і тому не вдалося і тоді внести ці технічні зміни здебільшого. Тому я би не хотів зупинятися зараз на цих технічних змінах, оскільки в принципі їх можна, якщо і проробляти, поправляти до другого читання. Найбільша дискусія, яка відбувалася у нас вчора на засіданні підкомітету, це що стосується продовження терміну, продовження термінів дій, скажімо так, пониженого коефіцієнту. пониженого тарифу для сонячних електростанцій потужністю до 10 кВт. Були різні версії, в тому числі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, 10 і більше.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ну, до 10 МВт і більше МВт. Відповідно до тих, до 10 МВт, відповідно там тариф зафіксований на тому рівні, який є на сьогоднішній день до 1 січня 17-го року.

Якщо… були різні варіанти, озвучувалися, в тому числі пропозиції щодо розділення даного законопроекту на дві частини, виділити цю дискусійну річ, так би мовити, в окреме русло. Я би все-таки хотів, щоби ми прийняли даний законопроект, просували даний законопроект в цілому, оскільки… мається на увазі не в цілому, в першому читанні в цілому, а в цілому, не розділяючи його на дві частини, і пояснюю чому. 

Так, дійсно, з моменту прийняття закону 2010 у нас відбулися деякі зміни у структурі власності основних власників тих потужностей до 10 МВт, але, як на мене, ми маємо звертати… дивитися на це більш глобально. Якщо говорити об'єктивно, якщо власність відбулася на генерацію, зміна власності відбулася на генерацію, не відбувалася зміна власності на виробництво, виробництво тих потужностей, виробництво панелей, які фактично породили величезні борги перед державними установами, перед державними банками.

Тому я вважаю, що нам не треба звертати увагу на цей фактор, а можливість збереження для бюджету України порядку майже двох мільярдів гривень в рік, мені здається, це є абсолютно правильно і справедливо, тим більше, розрахунки доказують, що вже ці всі потужності, які були введені більше, порядку 10 років тому, вже окупилися і вони і так приносять прибутки власникам чи новим власникам.

Тому я би пропонував все-таки підтримати даний законопроект до першого читання і допрацювати до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Олександр Петрович Лівік, голова підкомітету, будь ласка.

 

ЛІВІК О.П. Лев Теофилович очень подробно рассказал как происходило заседание подкомитетом, единственное что я хочу добавить, было действительно два мнения. Первое мнение, разделить, відхилити законопроект, разделить его на два, создать рабочую группу и то, что выше 10 мегаватт, вынести решение рабочей группы на работать. Подошел ко мне Бандуров Владимир Владимирович, попросил озвучить его решение, предложение снять с рассмотрения и отправить на доопрацювання. Вчера звучало мнение Насалыка Игоря Степановича, оно звучало и на комитете, и вчера, его мнение – відхилити цей законопроект. И так же я поддерживаю это решение тоже его відхилити и створити робочу группу по вот этим 10 мегаваттам и отдельно наработать решение.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги народні депутати члени комітету, в кого є яка позиція?

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я ще хотів би додати щодо варіанту відхилити. Ну все-таки не треба підміняти те поняття і функції різних органів влади. Якщо ми є законодавчий орган влади, відповідно ми маємо вирішувати питання, що стосується законів України. Ці моменти, про які говорилося на робочій групі, що якесь виробляти комплексне рішення…

 

_______________. (Не чути)

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ну, да, на підкомітеті. Це йшлося, ну давайте будемо прямо говорити, є генерація і є виробництво сонячних панелей, які були в одних руках. На сьогоднішній день компанія, яка генерує електроенергію, ніби отримала нових власників китайських інвесторів. Компанія, яка, група компаній, яка виробляла сонячні панелі, вона має заборгованості перед державними банками в сумі понад 300 мільйонів доларів. Це насправді величезні кошти і борги перед державою.

Тому, якщо ми будемо ще далі продовжувати з державного бюджету витрачати порядка 2 мільярди гривень в рік на цю ж саму, колись об'єднану, групу компаній, я вважаю, що це злочин перед державою. І я вважаю, що ми маємо приймати це рішення. А вже виконавча влада хай собі шукає якісь компроміси, і думати, чи стягувати, чи не стягувати цю заборгованість у розмірі більше ніж 300 мільйонів доларів від цих інвесторів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр  Петрович, будь ласка.

 

ЛІВІК О.П. Я не хотел бы вдаваться в дискуссию, я просто хочу под стенограмму сказать, что я озвучил мнение своих коллег, какие были высказаны вчера на рабочей группе и какие меня сегодня попросили озвучить здесь. Вот все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я дякую.

В кого є які зауваження, пропозиції? Олексій Рябчин, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М. Я підтримую цей законопроект, тому там, дійсно, є технічні речі, і для того щоб галузь альтернативної енергетики розвивалася.

У мене є одне застереження стосовно статті 1: визначення термінів. Тобто тут викреслюється "несучі конструкції готової продукції мають бути вироблені в Україні з набуття статусу походження в Україні". Я пропоную це залишити, я не знаю, чи ми це зробимо до другого читання або можемо рекомендувати як комітет, аби проголосувати у Верховній Раді з нашим висновком.

Я пропоную визначатися6 виносити цей законопроект в зал чи ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Позиція міністерства, позиція НКРЕ – коротко.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Міністерство принципово підтримує запропоновані зміни. Переконаний, що потрібно, дійсно, переходити до ринкових умов. І речі, про які ви говорите: про відміну локальної складової і в частині несучих конструкцій. В принципі, ця ідея зрозуміла. Але я розумію, чому ви таку позицію захищаєте. Я не проти. Я розумію, що на даний момент ми балансуємо на грані: чи буде підтриманий цей закон в залі, чи ні.

Тому насправді матеріальність питання по несучим конструкціям дійсно дуже невелика. Тому, якщо складеться враження, що є частина локальних виробників, які так чи інакше хотіли би, щоб їх підтримував цей закон, то я думаю, що таку зміну варто внести.

 

_______________. (Не чути)

 

ДЕМЧИШИН В.В. Правильно.

Але я насправді розумію чому Лев Теофілович і група депутатів запропонували внести зміни, тому що дійсно наявність такого пункту, вона вводила додаткові обмеження на проведення будівельних робіт і в принципі в певній мірі збільшувала вартість цієї інвестиції, тому що по якійсь незрозумілій причині локальна складова була дорощою, чим, можливо, іноземна, але скажу, тут іде дискусія між власним виробництвом і зовнішнім. Тому мені здається, що це питання треба просто проаналізувати з точки зору підтримки в самому залі і підтримати ту версію, яка буде кращою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро Володимирович, потім – Олексій Рябчин.

 

ДЕМЧИШИН В.В. … я ще буквально коротко.

Продовження, ще другий важливий пункт, на який я хотів закцентувати увагу, це продовження, власне, до 30-го року змін стосовно тарифу на сонячну енергію. Це, звичайно, правильна ідея, і вона, більше того, підтримується і відображається в самому Законі про електричну енергію, ми розуміємо для чого це робиться. Але підозрюю, я пам'ятаю як велась дискусія на попередньому етапі, коли ми продовжили тільки до 01.01.17 року, розумієте. І тому я думаю, що треба бути готовим робити поетапні якісь кроки тільки для того, щоб все-таки цей період продовжити. Правила ідея, повністю підтримуємо, але мені здається, що дуже важливо, щоб цей закон, ці зміни були проголосовані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Дмитро Володимирович.

 

ВОВК Д.В. Я був присутній вчора на підкомітеті і перед початком комітету з паном Лівіком та пані Ольгою Бєльковою також обговорювали те, як зробити процес, щоб він не загубився і був інтенсивним.

У мене прохання підтримати комітетом цей закон і робочу групу створити, як запропонував пан Лівік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо підтримати, то навіщо нам група?

 

ВОВК Д.В. Зберігати тонус.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Так, є ще якісь пропозиції? Ольга Валентинівна, будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Політично правильно підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій, вибач.

 

РЯБЧИН О.М. Я просто хотів відповісти пану міністру, що я за локальне становище, за локальну складову у цій частині і я ніколи не повірю, що несучі конструкції, які вироблені в Україні,  метал та бетон,  будуть дорожчі, ніж завезені відкуди. Тому я не маю, я не розумію, як воно може здорожчувати цей проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Михайлович, дякую. 

Ольга Валентинівна, будь ласка.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Дякую.

Шановні пане автори цього законопроекту, я багато в чому підтримую своїх колег, які вже виступили, і пропоную такий варіант. Я особисто буду підтримувати сьогодні, зважаючи на підняті питання і наполегливо рекомендую подати окремий законопроект, який має тільки політичну складову. Може так статися, що до моменту розгляду цього законопроекту те питання буде знято. Але таким чином, ви не втратите гарні напрацювання, які  стосуються в цілому галузі із-за цього політичного  питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я би позицію підтримав Ольги Валентинівни. І я хотів би, якщо чесно говорити, друзі, на одну річ звернути увагу, вона дуже складна з точки зору ситуації в якій ми опинились. Ми в країні  говоримо  з вами про інвестиційний клімат. Не важливо чиї це інвестори і з якої вони країни. Але ми повинні усвідомлювати і розуміти, що приймаючи це рішення ми змінюємо правила  гри заднім числом.

І мені б дуже… я не є прихильником цієї концепції, тому що якщо люди зайшли і проінвестували, то вони повинні по цим правилам працювати принаймні до того періоду по якому, до якого гарантувала їм держава повернення інвестицій. Не важливо, це буде Китай, це будуть Сполучені Штати, Іванов, Петров чи Сидоров, але якщо ми будемо змінювати правила  гри в країні, у нас ніколи не буде  інвесторів, ніколи не буде інвестицій. Я просто хотів би, щоб ми цю річ розуміли. Так, у нас є якісь політичні нюанси, політичні моменти, але в майбутньому  давайте це враховувати.

Я так розумію, у нас є дві позиції, першу оприлюднив Лев Теофілович, як    голова підкомітету – підтримати, прийняти за основу, так в першому  читання. А другу позицію, Олександр  Петрович – відхилити.

Я ставлю на голосування, хто в порядку озвучення, надходження за позицію, яку озвучив  Лев Теофілович, прийняти за основу в першому читанні. Прийняти за основу, прошу проголосувати.

 

ДУДКІН О.М. Сім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Із?

 

ДУДКІН О.М. Одинадцяти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто рішення прийнято, так. (Шум у залі)

Рішення – сім  голосів. Рішення  прийнято прийняти за основу в першому читанні.

Немає заперечень? Так, Лев Теофілович.  Дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прийняти, а робочу групу з якого питання? Послухайте: давайте сформулюйте питання, а потім будемо створювати робочу групу.  У нас є підкомітет, є голова підкомітету, давайте в рамках підкомітету будемо  працювати.

Так, шановні колеги, у нас залишилося одне питання, яке стосується дуже важливого ключового моменту, це Закон "Про ринок електричної енергії. Враховуючи дефіцит часу – да? – я думаю, що у нас було не один раз там і презентація, ми там обговорювали і входили, хтось входить в робочу групу.

Що я би хотів… запропонував би? Я хочу зрозуміти, в якому стані проект Закону про ринок електричної енергії – раз; які ключові моменти туди вносяться, зміни, чи він залишається в тому вигляді, в якому він є, і коли нарешті він попаде в уряд і коли він нарешті буде зареєстрований у парламенті? Це одне запитання.

І друге запитання. Вторинне законодавство, яке йде за базовим законопроектом, в якому воно стані, хто за нього відповідає? Які терміни? І щоб ми не доганяли так, як по Закону по ринку газу. По ринку газу прийняли, а тепер не можемо внести зміни для того, щоб там… Хто у нас доповідає?

 

ДЕМЧИШИН В.В. Якщо можна, я почну. Справді, ми… буквально коротко… Я пам'ятаю, 15 хвилин…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я єдине, дуже прошу, зараз без 20-ти, у нас з вами регламент на все про все – 15 хвилин. Крім того, у нас тут є представники енергетичних компаній, експертного середовища. У нас є дуже важливе питання, яке я хотів би, щоб ми сьогодні декілька слів обговорили,  це питання підключення. Дуже  гаряче.

 

_______________.  Добре! (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо, так вони скажуть, а потім Юлій Якович, вам першому дам слово. Ідет? Дякую.

Будь ласка. Міністр палива і енергетики, будь ласка.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Дуже дякую за слово.

Ми заготовили, ми підготували презентацію, я хотів провести вас по закону, по основних ключових статтях і основних цілях, які ми переслідували в рамках цього закону. Але, враховуючи, що часу мало, хотів би зразу перейти до самої проблематики.

Ситуація виглядає слідуючим чином. Почну майже з кінця. На даний момент закон доопрацьовано з врахуванням коментарів і громадськості, і учасників ринку, і донорів, тобто і Енергетичне співтовариство, і Світового банку, і їхніх консультантів, і він на даний момент знаходиться вже в Кабінеті Міністрів, в секретаріаті, тобто це вже якась чергова ротація, після якої там виникають запитання, ми виносимо їх на обговорення. І на сьогодні іде мова про те, що найближчим часом, ми надіялись, я надіявся персонально, що це відбудеться завтра, але поки що нам не вдалося на завтра організувати таку зустріч, зустрітись із Прем'єр-міністром та його консультантами, і пройти по всіх критичних пунктах, про які йшла мова і в цьому залі, і в публічній площині. На жаль, цієї зустрічі не відбулося,значить на Кабінет Міністрів, на слідуючу середу, як ми планували, ми поки що не вносимо, відповідно говорити про те, що він буде переданий чи доопрацьований і переданий на розгляд в комітет, поки що, на жаль, рано говорити. Але закон вкрай важливий, підтриманий, кажу, широкими верствами учасників, і я переконаний, що найближчим часом його так чи інакше нам прийдеться вносити і голосувати в тому числі у вас на комітеті, на комітеті він вже розглядався.

Буквально декілька, не буду говорити, кажу знову про цілі, декілька ключових пунктів, які обговорювалися вже в останній ротації, це перехідні і прикінцеві положення. Тобто сама суть закону не мінялась, йшла мова про те, що потрібно зробити певний недовгий перехідний період, протягом якого буде все-таки додаткова, будуть надані додаткові повноваження гарантованому покупцю, який зможе для того, щоб збалансовувати ціноутворення в цілому по ринку, а також компенсувати тих суб'єктів, які собівартість виробництва енергії яких є вищою, чим середньоринкова, в нього на цей період перехідний будуть, тобто сформовані додаткові умови, і гарантований покупець, протягом періоду до першого, що не довше, ніж до 1 січня 19-го року буде мати можливість пакетувати чи змішувати енергію вироблену ТЕЦами, ми розуміємо їх собівартість відновлювальною енергетикою, а також збалансовувати її  пропорцією чи частиною атомної енергії і гідроенергії, атомної не більше, чим 25 відсотків, у випадку це із гідро – це не більше 60 відсотків всієї енергії виробленої цими суб'єктами.

І таким  чином збалансовувати… чи додатково  мати вплив на ринок, на ціноутворення на ринку. Чому? Тому що дуже багато було критики  стосовно того, що   після  переходу до прямих договорів, до ринку на добу наперед і балансуючого ринку, тобто до самої структури нового ринку відбудеться  суттєве і досить швидке зростання вартості електричної енергії. Тільки для цього, щоб цей процес контролювати і як максимально можливо згладити було запропоновано таке рішення.

Рішення по своїй суті  було підтримано, і Європейським співтовариством і  тими ж самими донорами і складається враження…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Васильович, ми б хотіли бачити останню версію закону, проекту закону.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Остання версія закону…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …просто це наше бажання.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Зрозуміло. Бажання зрозуміле, дивіться, остання версія я кажу, офіційно нами заслано в Секретаріат Кабінет Міністрів копію з цього пакету…

 

СВЕТЕЛІК О.Д. На сайте на нашем висит.

 

ДЕМЧИШИН В.В. А?! Ми її вивісили публічно, тобто вона  опублікована, тому в любому випадку  можемо передати  вам для  аналізу. Але в любому випадку публічний документ існує, тобто всі учасники, яких цікавить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, я дякую, я почув. 

Дмитро Володимирович, будь ласка.

 

ВОВК Д.В. По второнниму законодавству, ми не хочемо повторювати  наші помилки, коли в стислі  терміни дивилися, готувати багато документів ще  до прийняття Закону про ринок  електроенергії ми почали підготовку концепції як буде  вторинне  законодавство. Тому що можна довго виписувати технічну частину, але  саме головне описати  концепцію.

На цьому тижні одна зустріч вже відбулась сьогодні вранці з Енергетичним співтовариством, і в п'ятницю буде повторно, де буде розглядатися спільно з Енергетичним співтовариством концепція. Цю концепцію ми також розмістимо в себе на сайті, щоб всі гравці на ринку розуміли, куди ми збираємось рухатися. Як тільки закон  буде прийнятий ми ті терміни, які вказані будемо максимально сприяти технічному переоснащенню, програмне забезпечення і прийняття вторинного законодавства правила ринку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Які є запитання до міністра і до голови НКРЕ?

Наталя, потім – Юрій Якович. Правильно?

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Дякую.

У мене запитання до міністра енергетики.

Скажіть, будь ласка, в одному із дискусійних питань було те, яким чином буде вирішуватись питання небалансів для джерел відновлювальної енергетики. І була пропозиція консолідована міжнародних донорів, а також асоціацій з пропозиціями вирішення цього питання. Оскільки ми останньої версії закону ще не бачили, проінформуйте, будь ласка, нас стосовно цього питання.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Обов'язково.

Дуже дякую за запитання.

Цей пункт насправді був другим, який я повинен був доповісти, але це питання враховано. Сформований перехідний період з 20-го по 25-й рік, протягом якого для виробників, для альтернативних виробників буде надаватись можливість, не баланс, в рамках 10 відсотків від планової величини по вітру, по вітровій енергії і 5 відсотків відхилення від планового показника по сонячній енергії не штрафувати.

Крім того, понад цей коридор толеранції так званої, штрафні заходи будуть вживатися в залежності, тобто поступово, вони будуть наростати поступово, в 20-му році штрафні санкції будуть 0, складати 0, в 21-му році, в 2021 році – це 10 відсотків, ні, в 21-му це, а, в 20-му – 10 відсотків, в 21-му – 20 відсотків, в 22-му – 40, в 23-му – 60, в 24-му – 70 і в 25-му році ми переходимо вже на повну, скажімо, відповідальність генерації за будь-які небаланси, які вони будуть формувати для енергетичної системи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Васильович, дякую.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Це 5 років перехідного періоду, це достатньо довго для того, щоб навчитись прогнозувати, всього-на-всього, прогноз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули, дякую.

Юлій Якович, будь ласка.

 

ІОФФЕ Ю.Я. Ну у меня вопрос собственно риторический, потому что какбы он сам на себя отвечает. Вот закон, с точки зрения рыночной экономики, он замечательный, но он живет отдельно от реальной картины генерирующих компаний, атомной, гидро-, ТЭЦы, ТЭЦы, уголь, газ, мазут и так далее и нашего реального сектора экономики. Без чего нельзя не то что о нем говорить, а вообще рассматривать и вести разговор об этом законе? Не хватает всего одной страницы. Какой?

Первое: расчертить лист на две части. С левой части мы получаем прибыль от внедрения этого закона. Вот у нас тут прекращаются такие-то, такие-то дела, убираем регулируемый тариф и так далее, вот получаем миллиард, к примеру. А во второй стороне надо написать: затраты на организацию где-то 200 тысяч рабочих мест, которые люди потеряют работу; затраты на организацию теплоснабжения мест, где станут там определенные теплопостачающие и  гидро… и генерации, ТЭЦы то есть.

И если вы это сравните, я так прикидывал, то эти цифры будут не сопоставимы. Поэтому как бы он такой… его, этот закон, без этого, не разложив на две части, этого делать вообще нельзя, его рассматривать. Я обязательно об этом скажу в зале.

Вот когда… вот смотрите, что делается. У нас, к примеру, альтернативный: 35 шахт государственных на нашей территории, на украинской. Практически все станут, я могу дать гарантию как шахтер, до конца года, нигде не готовятся новые валы, нигде, я знаю у себя на округе, знаю. И "Нововолынская" не строится – нигде. (Я закончу, подождите, я же вас не перебивал).

Поэтому… и так везде. Вот Маргарет Тэтчер, когда закрывала шахты, там все посчитали, и знали, откуда брать уголь, чтобы в Австралию он там… и это в Содружество наций входит их. А здесь мы вот это так делаем… И здесь, я считаю, что никакой речи не может идти об этом – это абсолютное дилетантство, - без того, чтобы не понять: мы вводим этот закон, да, есть прибыль, безусловно, есть положительная сторона. Но сколько надо, чтобы компенсировать негативные последствия, об этом никто не говорит. Давайте хоть раз скажем, потому что завтра оно выстрелит: потеря рабочих мест, разрушение инфраструктур, на судьбах… И где будет государство брать? И посчитайте, сколько надо на создание этих рабочих мест только, не говорю о других потерях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Юлий Яковлевич.

 

ІОФФЕ Ю.Я. Поэтому замечательный закон, но давайте посчитаем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Одна хвилина, можна? Тому що в нас дуже жорстко регламентований час.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Насправді всі ми з вами також обговорювали ваші ризики, які ви бачили стосовно ТЕЦ, і вони в цьому законі відображені. На період реконструкції вам будуть… ваші підприємства… чи такі… ну, не ваші принципово, а підприємства, в яких є собівартість вищою, ніж середньоринкова, вони будуть отримувати підтримку зі сторони гарантованого покупця.

 

ІОФФЕ Ю.Я. (Мікрофон вимкнено) ...вы же министр, вы – главный менеджер энергетики на Украине. Посчитайте вместе с министром экономики, если он еще не убежал …………. подал в отставку, посчитайте прибыль ……….. вот вы миллиард зарабатываете, сколько, может, там меньше… миллион. Но я думаю, что там будут потери намного больше. Поэтому нужно переходить, но ………. желательно думать головой….

 

ДЕМЧИШИН В.В. Однозначно. А стосовно вугільних шахт я пропоную 9 числа, ми ж плануємо зустріч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми 9 числа на цю тему переговоримо.

Шановні колеги, зараз тут серйозна міжнародна зустріч. Ми просто зобов'язані завершити.

Я буквально два слова хочу сказати, звертаючись до міністра, до робочої групи, до голови НКРЕ, до народних депутатів. Нам потрібно дуже швидко рухатись в напрямку розробки цього законопроекту. Ми всі терміни прострочили, і я просто хочу зробити, ну, таке, публічне, спокійне попередження. Якщо ви дуже довго будете затягувати з реєстрацією цього законопроекту, у нас є група народних депутатів України, які представляють різні групи, різні фракції, появиться перший законопроект, підписаний, зареєстрований народними депутатами України, який так само буде відповідати третьому… я знаю, ні, я крім того маю на увазі.

Тому я дуже прошу звернути на це увагу, і на вторинне законодавство також звернути увагу, щоб ми потім не доганяли.

І ще одна позиція. Враховуючи, що у нас тут цейтнот по часу, у нас тут є представники і генеруючих компаній, і розподільчих мереж обленерго, і є у нас представники експертного середовища і у нас є кричуща проблема по підключенню. Кричуща проблема. Я хочу… не буду давати нікому слова, тут є Олексій Оржель – Олексій, піднімись, будь ласка, – тут є у нас представники обленерго, я теж пообіцяв, що я їм надам слово, от вони… Я би просив, пане міністр, і Володимир Васильович, і Олександр Дмитрович, я би просив цих людей, які представляють прозоро, ну, включити в робочу групу для того, щоби ми  зрозуміли і зняли раз і назавжди цим законом проблему підключення. Тому що це удавка на горлі будь-якої економіки і будь-якого інвестиційного процесу.

Я так розумію, у кожної із сторін там є свої якісь пропозиції, щоб ми знайшли тут золоту середину. Домовились?

 

(?) ДЕМЧИШИН В.В. Готові вислухати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є міністр, є заступник міністра, є голова НКРЕ. Будь ласка, входьте в робочу групу і відпрацьовуйте якийсь спільний підхід у рамках підготовки законопроекту. Я всім: і членам комітету, і запрошеним – дякую сьогодні за роботу і за той результат, який ми отримали.

Дякую.