СТЕНОГРАМА

комітетських  слухань  на  тему:   „Стан виконання зобов'язань України,   взятих   за Протоколом про   приєднання України до Енергетичного  Співтовариства,  ратифікованого  Законом України   від       15 грудня 2010 року №2787-VI"

від 15 жовтня 2013 року

Веде засідання Голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки М.В.МАРТИНЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати та гості, сьогодні ми проводимо комітетські слухання, які присвячені стану виконання зобов'язань України, взятих на себе Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства.

На заході планується обговорити стан гармонізації нормативно-правової бази України зі стандартами Європейського Союзу в енергетичній сфері, розглянути проблемні питання євроінтеграції та шляхи їх вирішення.

Присутність у цій залі народних депутатів України, зарубіжних гостей, представників дипломатичного корпусу, різних гілок української влади, науковців, громадськості, засобів масової інформації засвідчують, що питання, яке ми будемо розглядати, є надзвичайно актуальним, особливо з огляду на такі значимі події, як саміт у листопаді цього року у Вільнюсі, на якому заплановано підписання Договору про асоціацію з ЄС та  головування України в Енергетичному Співтоваристві у 2014 році.

В комітетських  слуханнях  також бере участь високий гість, директор  Секретаріату  Енергетичного Співтовариства пан Янез Копач, який вже  не  вперше відвідує Україну та є активним учасником заходів, на яких обговорюються  питання реформування національного законодавства в енергетичному секторі.

Шановні учасники  слухань, з набуттям  незалежності Україна стала на   європейський шлях розвитку. Так у 1998 році Указом  Президента України було  затверджено   Стратегію інтеграції  України до   Європейського  Союзу. Із прийняттям цієї Стратегії було започатковано імплементацію Угоди про партнерство і співробітництво. На виконання основних положень Стратегії в 1999 році  Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. А починаючи з  2002 року, цей напрям діяльності закріплюється  на найвищому законодавчому рівні. Верховна Рада приймає Закон про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до  законодавства Європейського Союзу, а у 2004 році  -  Закон  України про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до   законодавства Європейського Союзу. 

У 2006 році  Україна  набула  статусу спостерігача у Договорі про  Енергетичне  Співтовариство, який поєднує країни Євросоюзу та Балканського півострова, Україну та Молдову  для сприяння енергетичній безпеці, стабільності, розвитку та солідарності шляхом інтеграції  енергетичного ринку  України, взаємних зв'язків і гармонізації  правил та норм.  У 2009 році Україна приєдналася до  Договору  про Енергетичне Співтовариство, а у вересні 2010 року  було підписано  Протокол, який 15 грудня цього ж року було ратифіковано, після чого Україна стала повноправним членом Енергетичного Співтовариства.

Таким чином, Україна взяла на себе зобов'язання з лібералізації газового ринку, ринку електроенергії, рівного та гарантованого доступу до мереж, прозорого формування тарифів на енергоносії, стимулювання використання енергії виробленої з відновлюваних джерел енергії, посилення незалежності регулятора в сфері енергетики, поліпшення безпеки постачання тощо.

Приєднання України до Енергетичного Співтовариства створило потенціал для проведення в країні комплексних ринкових реформ в енергетиці, спрямованих на інтеграцію в Європейський енергетичний простір.  На жаль, Україна недостатньо використовує ці можливості, а ті заходи, що вже вживаються, часто не повністю відповідають європейським ринковим нормам.

У річному звіті про виконання зобов'язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства за 2013 рік, підготовленому секретаріатом Енергетичного Товариства, серед іншого, наголошується  на нагальній потребі прискорення процесу виконання зобов'язань, що стосується питань дерегуляції та лібералізації ринку енергетики, з метою синхронізації з енергосистемою Європейського Союзу, забезпечення незалежності регулятора, завершення юридичного та функціонального розділення діяльності вертикально-інтегрованих компаній з постачання і транспортування газу, розроблення механізмів, направлених на усунення перехресного субсидіювання, та впровадження справедливих тарифів на енергоносії. Детальніше на цих питаннях, я думаю, зупиниться у своєму виступі пан Янез Копач.

Маю також констатувати, що останнім часом ситуація щодо євроінтеграційних процесів змінюється на краще. Так, минулого року Верховною Радою було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Цим документом були внесені зміни, що врегульовують низку питань щодо забезпечення адаптації окремих норм національного законодавства до норм Європейського Союзу, зокрема в частині гарантії  походження електроенергії.

Кабінетом Міністрів  України  підготовлено та подано  до Верховної  Ради  України проект Закону про державне  регулювання  у сфері енергетики,  що закріплює правовий  статус  НКРЕ. Комітет на своєму засіданні  9 жовтня прийняв рішення  рекомендувати Верховній Раді  України прийняти даний  законопроект за основу в першому читанні.

У Верховній Раді України в серпні цього року зареєстровано  урядовий законопроект про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів. Необхідність  розроблення даного законопроекту пов'язана з  потребою подальшого наближення національного законодавства до європейських норм та положень, зокрема у відносинах, що виникають у відносинах енергоефективності.

Також  я хочу вас поінформувати, що сьогодні відбулось  засідання нашого Комітету, де був розглянутий  і прийнятий уже з  таблицею до другого читання законопроект, який  вже дуже довий час розглядається і в нашому Комітеті, і в стінах Верховної Ради, який стосується реформування ринку електроенергії.  Ми внесли його на розгляд до сесійної зали з рекомендацією прийняти в другому читанні  та в цілому. Я впевнений, що змістовна дискусія, доповіді та пропозиції фахівців і експертів  на цих слуханнях допоможуть нам в подальшій роботі щодо виконання  взятих зобов'язань  перед Енергетичним Співтовариством. 

А тепер,  шановні колеги, я пропоную перейти до  роботи по нашому регламенту, який вам всім розданий. Пропонується працювати нам до 18 години. Також звертаю увагу, що у нас задіяний синхронний переклад,  і для того, щоб він працював, я прошу виступаючих  включати свої мікрофони.

Якщо ви не заперечуєте,  я передам слово директору  секретаріату Енергетичного Співтовариства Янезу Копачу для доповіді по темі: "Український енергетичний сектор в інтеграційному процесі в Енергетичне Співтовариство". 

 Будь ласка, пане Янезу.               

 

ЯНЕЗ КОПАЧ. Шановний пане Мартиненко, шановні члени  парламенту, ваші високоповажносте посли і дорогі гості пані та панове! Для мене велика честь бути запрошеним, це вперше в історії за час членства  України в Енергетичному Співтоваристві, що нас запросили говорити перед Парламентом. Це не часто так трапляється в інших державах-членах  Енергетичного Співтовариства. Тому це, дійсно, для нас особлива подія, і це особливі моменти для мене.  Я хотів би подякувати за це.  І в той же час хотів би і сказати, що це історичний день не тільки  через мою появу тут, але і завдяки тому, що відбувся розгляд в другому читанні так довго очікуваного закону, що дає ринки для електроенергетики.

Я представлю досить таку  коротку доповідь, яка стосується нашого щорічного звіту про стан імплементації. Щорічно призначається доповідач, який готує звіт про те,  як члени Енергетичного Співтовариства  впроваджують законодавство прийняте згідно зі спільними зобов’язаннями зі створення загальної правової  бази Енергетичного Співтовариства.

І, можливо, для когось із вас тут буде дещо нове може, не всі знають детально про роботу Енергетичного Співтовариства, а може хтось знає багато, і це буде зайва інформація, але тим не менше, в Енергетичному Співтоваристві 9 членів, які об’єднують і представляють Європейський Союз в цілому. І  Єврокомісар  Еттінгер,  отримав делеговані функції представлення Європейського Енергетичного Співтовариства в Раді Європи. Він є генеральним директором з енергетики в Брюсселі, він є єдиним представником інтересів Європейського Енергетичного Співтовариства. Тепер також членами Енергетичного Співтовариства є Македонія, Молдова, Сербія, Хорватія, Албанія, а спостерігачами Туреччина, Грузія, Вірменія. Наступного року вони стануть вже повноправними членами Енергетичного Співтовариства. В Європейське Енергетичне Співтовариство ми також приймемо і Хорватію. Тому що країна, яка вступає до Європейського Союзу, одночасно перестає бути одноосібним, окремим членом Енергетичного Співтовариства, як окрема країна, а вже через Євросоюз до нього приєднується.

Ми представляємо єдиний спільний ринок і охоплюємо Україну,  Молдову і Кавказький регіон. І як секретаріат, який знаходиться у Відні, ми маємо законодавче зобов'язання робити огляд як країни, що приєдналися до Співтовариства, впроваджують свої зобов'язання юридичного характеру.

Ми маємо такі керівні органи. Це Рада Міністрів, яка проводить свої засідання щорічно. Наступного тижня відбудеться зустріч у Сербії, яка головує цього року. В наступному році це буде Україна, і Україна перебере на себе президентство в Енергетичному Співтоваристві. Звичайно, для України це буде своєрідним викликом. Тому що їй доведеться як працювати  у Відні в секретаріаті, так і приймати засідання у себе.

Також у нас є орган прямого представництва від міністерств енергетики країн-членів. Так, у нас є пані Олена Кучеренко, яка є представником міністра Ставицького, і представляє його на засіданні цього органу, яке відбувається зазвичай чотири рази на рік.

Також у нас є представницький орган для регуляторів в енергетичній сфері. Звичайно, це пан Тітенко. І він є керівником НКРЕ, і представляє Україну у нас. Ми як секретаріат перебуваємо у Відні. Ми намагаємось бути форумом, на якому можна піднімати різноманітні енергетичні і пов'язані з енергетикою соціальні питання. Секретаріат у Відні має 25 постійних посад для урядовців. Отже, ми такий невеличкий орган, але ми постійно співпрацюємо з Брюсселем, з Єврокомісією. І головним джерелом фінансування нашим є Євросоюз, який десь 95 відсотків коштів нашого бюджету сплачує, Україна сплачує приблизно 1,8 відсотка.

Наша головна турбота – це енергетичні мережі, електричні, газові. Наша головна турбота –  це забезпечення безпеки поставок, поліпшення ситуації з довкіллям, забезпечення рівного, конкурентного середовища  на регіональному рівні. І, на жаль, Україна в цьому ще не дуже в добрій позиції, тому що у відношенні електроенергетики Україна досить ізольована, і ще доведеться провести синхронізацію мереж. Західна частина України веде велику торгівлю з членами Євросоюзу, решта України поки що не на такому рівні це робить. Але через технічну неможливість безпосередньої синхронізації мереж треба забезпечити необхідні перехідні механізми, трансформатори тощо на кордоні Польщі-України.

І наступне питання – це газовий ринок, це реверсний рух газу. Минулого року це відбулося з Угорщиною, Польщею і Словаччиною. Газові, електричні інфраструктурні питання, питання відновлювальної енергетики, проблеми нафтопостачання, енергоефективності. Тут можливо не все так добре висвітлено, проте все це коло питань, все це наша парафія. Але в цьому відношенні головна наша турбота – це газове питання. І ми маємо там три директиви, також три директиви щодо довкілля, є певні положення щодо регіонального договору, який був підписаний Україною, коли вона вступала до Енергетичного Співтовариства. І також є напрям і директива щодо відновлювальних джерел енергії, не хочу вам надокучати, це лише короткий огляд.

Головне, що буде в наступній законодавчій роботі, що ще стоїть перед нами, так, це енергетична статистика. Також потрібно втілити одну з директив  в енергетичній статистиці в цьому ще році і ще одну до кінця цього року.

Третє. Багато зобов'язань, що пов'язані із так званим другим енергетичним пакетом, що стосується газу, який уже треба було ухвалити в минулому. Але не всі держави-члени це зробили. Україна – одна з таких держав. Але ми очікуємо, що це буде зроблено згодом.

Також досі не виконано зобов'язання щодо енергоефективності і деякі інші. Ми намагалися певним чином проілюструвати рівень перенесення і втілення нинішніх директив, які представляють частину зобов'язань усіх наших країн-членів.

Скажімо, Хорватія щойно вступила до Євросоюзу. І до того, як вона вступила, звісно ж, привела своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС. Без цього вони не могли б вступити до Євросоюзу. І вони на 100 відсотків виконали.

А от, в Україні, скажімо, що стосується електроенергетики, ви побачите, що вона на одному з найнижчих рівнів щодо виконання таких директив. Але, коли цей закон щодо ринку електроенергії, який сьогодні обговорювали у вашому Комітеті, пройде через Парламент, я вважаю, що відсоток України щодо виконання нею зобов’язань набагато збільшиться.

У випадку електроенергетики ми порівнювали, ми намагалися встановити деякі загальні питання щодо, скажімо, дозволу чи до доступу третіх сторін, які ефективно виконуються в Україні без цього нового закону. Йдеться також про те, що, в деяких випадках, в Україні це відбувається зовсім без жодних правил. На практиці дещо відбувається, але в Україні немає правил за якими б працювали виробники електроенергії.

Отже, якщо прийде новий інвестор, він не знатиме за яких умов зможе почати функціонувати і розпочинати нове інвестування в українську економіку. Скажімо, в демонополізації "Укренерго" і "Енергоринок" досягли такого стану. Також йдеться про відкриття деяких інших компаній і що це є необхідно, без цього другий пакет не буде вважатися виконаним.

Ми також вважаємо, що доступ будь-який користувачів до мереж в Україні не врегульовано як слід. Ну, в законі немає визначення, хто має право, а хто не має права доступу до мереж. Отже, кому, скажімо, заважає так званий режим зобов'язань громадського чи державного сектору. Тут правил наразі немає. Деякі учасники, в якийсь спосіб, отримують таке право і такий доступ.

Але біда  і недолік в тому, що немає чітких правил щодо відкритості ринку. В країні є система одного бар'єру, де усю електроенергію купує одна компанія, що не сприяє функціонуванню ринку електроенергії, коли так багато енергії закуповується за так званими ринковими цінами, а гідроелектростанції і ядерних атомних електростанцій – за субсидованими цінами. І, звичайно, тут відбувається, що збирається уся ця електрика в одну накопичувальну систему, а потім розподіляється по мережах уже під наглядом національного регулятора НКРЕ. Це дозволяється, навіть в Європейському Союзі. Але це має відбивати вартість і собівартість енергії.

В Україні це далеко від вартості і собівартості енергії. Звичайно, за таких умов система функціонує неправильно, недосконало. Ми побачили останніми роками, що доступ до мереж дозволяється лише одній компаній в Бурштинському острові, а це уже, звичайно ж,  забезпечує розкішну торгівлю із Заходом. І тому від інших потенційних постачальників торгівців ми отримали певні скарги, які б хотіли теж мати доступ до мережі для транскордонної торгівлі. Але вони не змогли увійти на цей ринок. А причина цього – не прозорі, не чіткі правила, які дуже сприяють лише одній компанії.

І є у нинішньому законі відповідне положення, але як результат, є також в другому законі подібне положення, що стосується регуляції роботи НКРЕ. І тому тут немає відповідності і узгодження із чинними зобов'язаннями України, що походять з директив.

Відповідно є аж два позови щодо України, яка не  забезпечує виконання зобов’язань стосовно доступу до ринку. Але я скажу вам, що у нас є насправді дуже гарна реакція і з НКРЕ, і з міністерства. Вони готують нові правила для транскордонного доступу і використання потужностей. І коли ми говоримо про баланс, нинішні механізми в Україні не забезпечують жодних цінових сигналів і це також не відповідає директивам, які потрібно виконувати, тому що питання балансу, якщо учасники електроенергетичного ринку не поважають правила балансування, то, їх і не карають. В такому разі виконання цих правил знов таки не відповідає вартості і затратам на виробництво і все таке інше, і в такий спосіб відбувається стимулювання порушення правил. Це проблема, яку потрібно розв’язати в майбутньому.

Коли ведемо мову про прозорість, є кілька проблем в Україні. Скажімо, щодо розподілу потужностей для передачі енергії, вони зазвичай не повні або взагалі відсутні, там вони всі під захистом так званої конфіденційності, також неадекватне ставлення до проблеми конфіденційності споживачів. І все це є невиконанням і неузгодженням із другим енергетичним пакетом.

Україна також ухвалила третій так званий енергетичний пакет. Він був ухвалений два року тому на Раді міністрів, а Україна наразі так проголосувала за третій енергетичний пакет із застереженням,  що його треба ратифікувати особливим чином в Україні. Ви проголосували за всі директиви, які ухвалила Рада міністрів, які стали міжнародними зобов'язаннями для всіх країн-членів. І тепер виходить так, що не потрібно спеціальної ратифікації цього пакету. Але Україна в той час, чи радше  представники України зробили таке застереження, що саме цей пакет потрібно конкретно, особливо ратифікувати в Україні. Ми вважаємо, що це українська внутрішня справа.

Але загалом так званий третій енергетичний проект для нас, ми  вважаємо, що в Україні він вже ухвалений. Для інших країн-членів третій енергетичний пакет має бути втілений до 1 січня 2015 року. Він, в основному, лише вдосконалює і піднімає рівень тих директив, що містяться в другому енергетичному пакеті, про який я щойно розповідав. І є три специфічні питання, відносно нові, одне з них це, так зване, ефективне роз'єднання, розосередження, що від України вимагатиме розподіл обов'язків між "Укренерго" та іншими компаніями. Всі вони мають бути роз'єднані законодавчо і функціонально, щоб не переплітатися одна з одною. Також енергетичне відомство пана Тітенка має бути навіть більш незалежним, ніж зараз, має бути також незалежний апеляційний орган. І захист споживачів має отримати особливу новелу –  це визначення вразливого споживача. Це вимога до всіх наших нових членів, щоб дуже чітко визначити вразливого споживача. Тому що ціни, тарифи на енергію відносно високі для всіх домогосподарств і звісно для багатьох людей, це буде високою ціною. Для того, щоб вони звертали увагу на ефективне використання енергії, потрібно відокремити вразливих споживачів від інших соціально вразливих. Потрібно до них і ставитися інакше: чи через бюджетні засоби, чи через щось інше, навіть коли ведемо мову про лібералізований ринок.

І це, до речі, значення має і для Європейського Союзу. Це було створено спеціально для Енергетичного Співтовариства. І коли ми ведемо мову про наш щорічний звіт про виконання, ми також намагаємося визначити пріоритети. Отже, це ухвалення закону про головні аспекти функціонування  ринку електроенергетики, це про те, що ви говорили сьогодні, - це покращення механізму захисту споживачів, це регуляція експорту та імпорту. Там мають бути нові ухвалені правила, що якомога швидше потрібне нове вторинне законодавство, потрібно також вести мову і ухвалювати відповідні закони щодо балансу.

І пан Рогозін мені щойно розповів, перед цим засіданням, що в новому законодавстві, в новому законі міститься положення про сотні нових документів вторинного законодавства, потім іде перенесення до директив третього енергетичного пакету. Ідеться також про розділення розподілу електроенергії від постачання електроенергії і деякі інші.

А  тепер я переходжу до газової секції. І це  ілюстрація перенесення газового законодавства на ґрунт України. Тут ситуація трошки краща, і не найгірша серед країн-членів. Це ілюструє різні аспекти газового ринку. Регуляторна влада тут досить незалежна і має повноваження необхідні для неї. І це ми позначили як 80-відсоткове перенесення європейського законодавства. Отже, це досить високий процент. Отже, і не говорить про те, що це абсолютно дуже добре.

На жаль, існують надто тісні стосунки між НАК "Нафтогазом" і "Укртрансгазом". І тут є ще що поліпшувати. І доступ для третіх сторін, він відносно можливий для України. Проте інфраструктура не всюди передбачена належна, як на рівні законодавства, і на ринку і досі існує дефіцит цієї інфраструктури. Проте правила дозволяють відкриття цього ринку.

Правила, які існують щодо безпеки поставок, дещо не узгоджуються із законодавством Європейського Союзу. І доступ тут для третіх сторін не завжди передбачений в існуючому законодавстві щодо особливо балансу інтересів. Знов-таки я тут говорю про законодавство щодо авторизації нового ліцензування. Тут недостатній рівень розмежування. Але юридично, наприклад, це ще не сталося для  "Чорноморнафтогазу". Наприклад, "Укртрансгаз" уже достатньо відокремлений, "Чорноморнафтогаз" ще  ні. Доступ тут для третіх сторін, як я вже казав, взагалі на належному рівні. Але це не стосується доходів від транзиту.  НАК "Нафтогаз" ще не отримує всі кошти, які  заплачені за транзит газу. Ми й досі ще не знаємо, скільки цих коштів надходить "Укртрансгазу", скільки НАК "Нафтогазу". Але НАК "Нафтогаз" потім   використовується  для субсидіювання тарифів для споживачів, що не відповідає договору про Енергетичне Співтовариство, де говориться, що тарифи на використання газопроводів повинні бути відповідними і відповідно забезпечуватися  всіма учасниками газового ринку.

Правила тут створюються міжнародним Енергетичним комітетом, які, на жаль, не завжди виконуються. Ціни на газовому ринку все ще встановлюються національним регулятором НКРЕ. Вони не завжди обґрунтовані, не завжди ґрунтуються на витратах і собівартості. Тобто ціни на ринку не відповідають реальним ринковим цінам.

І я не буду продовжувати, і не варто продовжувати цю практику. Ціни для домогосподарств передбачено  підвищувати тільки в 2015-2016 році, що ми вважаємо, буде  запізно.  І хочу тут  наголосити, що "Нафтогаз" зазнав втрат на рівні двох відсотків  ВВП завдяки оцим необґрунтованим тарифам.   

Це величезна цифра для України, яка певним чином і створює  нестабільність для  всієї країни.

Доступ для надання послуг для  третіх осіб,  на жаль, відсутній. І також   існує  тільки дуже загальне впровадження прав для різних третіх  сторін, для незалежності споживачів. І, нажаль, Україні доведеться дуже щільно   займатися впровадженнями положень  третього енергопакету, про який я говорив.  І треба буде забезпечити  незалежність регуляторного органу, забезпечити кращий захист споживачів, їх право вільно, безкоштовно змінювати  постачальників, і щоб оця можливість була  гарантована. Нині вона ще  не гарантована, але в практичному житті  таке все-таки трапляється.

Одним із головних пріоритетів ми вважаємо такі питання. Новий  закон, який би регулював  газовий сектор, має бути прийнятий. Потрібні такі спеціальні регуляторні ціни, регуляторний орган повинен займатися  розподілом функцій, розділенням функцій НАК "Нафтогазу", "Чорноморнафтогазу" і  подальшого відокремлення "Укртрансгазу" і втіленням  положень третього енергопакету.  Фактично за останній рік багато чого трапилось  в газовому секторі України, з'явились альтернативні постачальники, монополія "Нафтогазу" тут була порушена.

Далі ми також  звернули увагу на впровадження  директиви щодо відновлення джерел енергії.   Вона є обов'язковою. Зобов'язання прийняті такі, щоб 5,5 відсотків енергії кінцевого енергоспоживання надходило з відновлюваних джерел до 2020 року. І для досягнення цієї поставленої мети був передбачений Національний план дій щодо розвитку відновлюваної енергетики. Передбачалося, що він буде надісланий до червня цього року. Нажаль, він поки що не наданий нам. Але Україна  тут не єдина така країна. Він зараз готується енергетичним відомством України. І сподіваюся, що він дуже скоро буде прийнятий урядом.

В цьому Плані дій передбачена траєкторія перейти з сьогоднішнього дня до 2020 року. І ми сподіваємося, що ви продовжите розвивати існуючу систему. Отже, створювати спеціальні тарифи на електроенергію з відновлюваних джерел. Одночасно треба пам'ятати, що не треба перебільшувати, не треба надавати надто багато ваги місцевим чинникам. Але, з іншого боку, Енергетична Комісія на наступний рік затвердила такі спеціальні тарифи для електроенергії, отриманої з маленьких сонячних станцій на рівні 35 євроцентів за кіловат. А в той час, як в Австрії місцеві тарифи встановлені на рівні 18 євроцентів. Отже, Україні не треба перебільшувати, перегинати палицю, так би мовити, у певних моментах, тому що це може бути невиправдано. І Україна має вирішити, як підтримати вироблення палива з біомаси, електроенергії – з вітру тощо. Отже, Україна  тут має сама прийняти рішення, яку відновлювальну енергетику  розвивати. Але загалом  до  20-го року це споживання  з відновлювальних  джерел має досягнути 12 відсотків.  Директивах ще не перейнята Україною і Національний план дій ще не розроблений. І це така місцева складова, яка поки що під питанням, яка не узгоджується  з Договором  про Енергетичне Співтовариство. І це ще велике  завдання  для  України.

Я тут  не хочу вже  в надто такі  деталі входити, це коротка презентація. І ви можете побачити на слайді двокольорову діаграму. Ми  це приготували  в українських національних кольорах. І тут йдеться  про… синій – це первинне постачання  електроенергії, а жовте  -  це споживання електроенергії. Ви бачите, які тут є середні показники для  27 країн  Євросоюзу, а також показники для членів Енергетичного Співтовариства. Україна тут набагато вище за всі інші країни. Це означає, що дуже неефективне  у вас  споживання  електроенергії. Отже, для вас великим завданням є покращення ефективності. Щодо енергоспоживання в України, ви побачите, що вона трохи не досягає до  пересічного показника по Європі серед 27 членів Євросоюзу. Це не тому, що високий ВВП, а тому що високе споживання енергоносіїв.

Отже, йдеться про енергоефективність. Це складова нашої законодавчої системи. І перенесення, і втілення різноманітних складових директив щодо енергоефективності.. Є три директиви, які потрібно втілити Україні. Перша – це директива щодо енергоефективності будинків. Друга – щодо енергетичних послуг надання. І третя – це енергетичне маркування. І оце енергетичне маркування майже повністю уже втілено в українському законодавстві. І залишається лише менше одного місяця до повного її втілення. Україна  майже повністю виконує цю вимогу. Але дві інші директиви набагато важливіші. І щодо директив про енергоефективність. Вони ще не втілені в Україні, уряд майже два роки працює над цим. І це потрібно ухвалити якомога швидше.

Про законопроект. Його розробляли з допомогою секретаріату Енергетичного Співтовариства. І цей проект закону повністю відповідає директивам і європейському законодавству. Але я не знаю, де точка спотикання. Україна на нинішній час має застарілий закон з 1994 року, який нічому не відповідає  і завдає шкоди українському майбутньому. Тому що енергоефективність – це така річ, яка вигідна всім. Я не бачу жодного опонента, який би заперечував проти підвищення енергоефективності.

Наступне. Дуже стисло, тому що я вже перевищив ліміт часу. Частина  роботи полягає в оцінці стану великих спалювальних установок. Це, звичайно, велике завдання для України, тому що у вас дуже багато застарілих теплоенергетичних станцій, і там, звичайно, великі забруднення довкілля.  Я майже певен, що Україна тут не встигне виконати ці директиви.

Є також директива, яка зобов’язує країни-члени зменшувати сірчаний вміст у деяких видах пального, а Україна не виконує ці вимоги і цю директиву не втілюєте у себе. Україна вже набагато відстає, в цьому випадку ми розпочали процедуру проти України. Ми також зачіпаємо питання конкуренції, але зараз я не буду це докладно роз’яснювати, бо це не є відповідальністю Вашого Комітету. Ми також ведемо мову запаси нафти, де у нас достатньо добре співробітництво з Україною. Там остаточний термін 2023 рік, тобто часу у вас ще багато. Дякую за увагу. Я із задоволенням послухаю інших гостей і почую новини. Ще раз дякую вам за те, що дозволили мені виголосити промову перед цим поважним Комітетом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вам дуже дякуємо за змістовну доповідь і продовжуємо  нашу роботу.

До слова запрошується Кучеренко Олена Василівна з департаменту міжнародного співробітництва та інвестицій  Міністерства  енергетики та вугільної промисловості. Тема  доповіді: "Про хід виконання зобов'язань України  в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства".

Будь ласка, Олено Василівно.                                                                                                     

 

КУЧЕРЕНКО О.В.  Дякую, шановний Миколо Володимировичу. 

Перш за все я хотіла би  від імені міністерства також подякувати пану  Копачу за таку змістовну оцінку стану виконання наших зобов'язань в рамках Договору. Оскільки саме ця оцінка і пріоритети, які були визначені, дасть нам можливість в подальшому керуватися  спільними нашими баченнями щодо подальших дій.

Шановний Миколо Володимировичу, шановний пане Копачу,  шановні народні депутати та колеги! Договором про заснування Енергетичного   Співтовариства кожна договірна сторона зобов'язалася реалізувати  положення нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергетики згідно  з визначеним  графіком.

Ставши в 2010 році повноправним членом Енергетичного Співтовариства,  Україна послідовно  виконує зобов'язання   в рамках Договору, постійно імплементуючи  європейські директиви та регламенти в національне законодавство та поглиблюючи інтеграцію енергетичного ринку  України з ринками країн ЄС.

Протоколом, яким Україна приєдналася до Договору, наша держава зобов'язалася  імплементувати в національне законодавство 13 директив та регламентів. Для того,  щоб було спільне розуміння яких саме, я хотіла  би стисло нагадати:

В газовій сфері – це  загальні засади функціонування внутрішнього ринку  природного газу, умови доступу до систем транспортування та забезпечення безпеки постачання природного газу.

В сфері електроенергетики – це правила функціонування  внутрішнього  ринку, умови доступу  до мережі транскордонної  передачі електроенергії  та безпеки інвестування  до системи електропостачання та інфраструктури.

В сфері екології, сьогодні   було це дуже чітко показано: щодо оцінки впливу певних державних та приватних проектів на навколишнє середовище, щодо зменшення вмісту сірки у певних  видах рідкого палива, встановлення граничного  рівня викидів певних забруднювачів до атмосфери великими спалювальними установками і стосовно охорони диких птахів. І також в енергоефективності щодо використання електроенергії, виробленої за допомогою відновлюваних джерел енергії на внутрішньому ринку електроенергії, та стосовно сприяння виконанню біопалива та інших відновлюваних видів палива для транспорту.

Крім того, 18 жовтня 2012 року під час Десятого засідання Ради міністрів Україною було підтримано також ще чотири директиви. Це директива щодо сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел, щодо стратегічних запасів нафти, щодо вдосконалення прозорості встановлення цін на газ та електроенергію для підприємств і щодо ведення статистики в енергетиці.

Шановні колеги, з часу набуття членства в цій інституції ситуація на українському енергетичному ринку кардинально змінюється. Розвивається більша конкуренція на внутрішньому ринку, підвищуються технічні стандарти і вдосконалюються правила регулювання, покращується інвестиційний клімат, відкриваючи додаткові можливості для залучення міжнародних кредитів та інвестицій.

Тепер по зближенню ринків. Щодо зближення ринку газу з ринком Європейського Союзу. На сьогодні, як ви знаєте, вже здійснені певні кроки, про які було також сказано, щодо реформування ринку газу за європейськими принципами. Як ви знаєте, в 2010 році був прийнятий базовий, ключовий Закон щодо основних засад функціонування ринку природного газу, який відповідає принципам енергетичного співтовариства і за яким в цілому, ми так вважали, адаптовано законодавство до 55 директиви 2003 року. Було також прийнято цілу низку підзаконних актів, я на них зупинятися не буду. Прийняте законодавство, на наш погляд, на сьогодні дозволяє: здійснювати торгівельні операції на внутрішньому газовому ринку на принципах конкуренції, мати вільний доступ до існуючої системи газопроводів, а також газових сховищ. Ліквідовано, як було сьогодні також це відзначено, монополію компанії НАК "Нафтогаз України" на імпорт і експорт газу в Україну. Визначено порядок визначення гарантованих постачальників природного газу. НКРЕ затверджено  порядок доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, що дозволило встановити правила доступу до системи транспортування природного газу відповідно до вимог Регламенту від 2005 року №1775.

Розробляється  методика визначення  наявності чи відсутності вільної пропускної спроможності ГТС  України. Визначено правила користування  природним  газом для юридичних осіб. Прийняте рішення про надання статусу кваліфікованих споживачів. Встановлення граничний рівень ціни  на природний газ для  промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, який щомісячно затверджується НКРЕ. Забезпечується безпека постачання природного газу відповідно до вимог  Директиви 67 від 2004 року. Проведено  реорганізації дочірніх  компаній   НАК "Нафтогаз України".

І крім того зміни, які були  внесені Законом України Про трубопровідний транспорт, дозволяють  проводити реорганізацію: злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення дочірніх  підприємств  НАК "Нафтогаз України", що проводять діяльність транспортування магістральними трубопроводами і  зберігання у підземних сховищах  НАК "Нафтогаз України"  за рішенням  Кабінету Міністрів  виключно  з метою та на виконання  зобов'язань  в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Цей закон також  дозволяє здійснювати  за погодженням  з Кабінетом Міністрів  України  відчуження основних  фондів НАК "Нафтогаз  України",  їх дочірніх та  заснованих  нею підприємств, що  не  використовуються  у процесі провадження діяльності  і транспортування магістральними  трубопроводами  і  зберігання у підземних  газосховищах, непрофільні активи так звані.

Як  ви знаєте, реформування  компанії  НАК "Нафтогаз  України"   продовжується і продовжується формування конкурентного  ринку газу в Україні.

Наступними   заходами, які в подальшому  забезпечать   впровадження  українського внутрішнього ринку, входження українського  внутрішнього ринку  в європейську структуру газових ринків,  визначені  у Національному  плані дій Президента України: це затвердження та початок реалізації  програми реформування НАК "Нафтогаз України", покладення функцій оператора  Єдиної газотранспортної  системи  України  на "Укртрансгаз" з метою досягнення належної  діяльності з транспортування природного газу, незалежної  діяльності від діяльності з постачання природного газу; урегулювання діяльності гарантованих постачальників  природного  газу; впровадження методології  стимулювання тарифоутворення  з метою підвищення  ефективності  діяльності та оновлення основних фондів підприємств газотранспортної  інфраструктури, ну і модернізація газотранспортної системи.

Я думаю, що знаєте, для  того, щоб  забезпечити прозорість і дотримання принципів, ми домовилися з міжнародними  фінансовими інституціями, з Єврокомісією утворити  робочу групу, яка має розглядати проміжні звіти, які готуються консультантом, з яким  НАК "Нафтогаз"  уклав договір.

Зазначений прогрес у виконанні взятих зобов'язань, на нашу думку, створює передумови для лібералізації газового ринку країни та активізації інвестиційної діяльності. Я знаю і  впевнена у тому, що всі ви помічаєте ті  позитивні  газові ініціативи, які відбуваються на ринку, які дуже вітаються міжнародним співтовариством і саме які дозволяють  нам сьогодні  залучати відомих крупних інвесторів в Україну, що дає нам можливість розраховувати на  виконання тих завдань по диверсифікації, які  поставлені.

Щодо  інтеграції ринку  електроенергії в рамках  Договору про заснування Енергетичного  Співтовариства. Здійснюються заходи для лібералізації оптового ринку електроенергії України та створення ефективного конкурентного середовища для того, щоб забезпечити виконання вимог  Директиви 54 від  2003 року.  Ви знаєте, що  у 2012 році, вже сьогодні згадувалося,  були внесені певні зміни до Закону   "Про електроенергетику".  У той же час діючий на сьогодні Закон "Про електроенергетику"  лише частково  відповідає Директиві 54, яка встановлює загальні правила для генерації, передачі, розподілу та постачання  електроенергії. Але робота у цьому напрямі, ви сьогодні  уже декілька разів чули, ведеться. І ми вдячні, що сьогодні було прийняте рішення профільним    Комітетом про схвалення Закону "Про загальні засади функціонування ринку електричної енергії". Ми сподіваємося, що він буде найскоріше прийнятий у другому читанні, і це дасть  нам можливість, дійсно,  вже наблизитися до високого рівня виконання взятих зобов'язань в рамках цієї директиви.

Також ми очікуємо, що нова правова база, яка буде створена, дозволить поступово протягом 2012-2014 років перейти від діючої моделі оптового ринку електроенергії єдиного покупця до моделі ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку. Це відповідатиме моделі ринків країн ЄС і сприятиме забезпеченню оплати повних фактичних витрат на виробництво, передачу та постачання електроенергії, запровадження методики стимулюючого тарифоутворення та ліквідації механізму дотування всіх категорій промислових та комунальних споживачів.

Крім того, я хотіла би відзначити інші заходи, які виконані в рамках договору: у Верховній Раді  за процедурою другого читання опрацьовується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлюваних джерел енергії; затверджено план заходів щодо зменшення вмісту сірки в деяких видах рідкого палива відповідно до вимог директиви 32-ї 1999 року; підготовлено та передано до секретаріату Співтовариства заяви щодо безпеки постачання енергоносіїв та методологію застосування загальноприйнятих стандартів Європейського Союзу відповідно до вимог 22 статті договору. В в червні цього року Кабінетом Міністрів було схвалено план заходів з імплементації директиви 77-ї 2001 року щодо впровадження на внутрішньому ринку електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, і план заходів з імплементації 30-ї директиви  2003 року щодо впровадження біопалива чи інших видів палива з відновлюваних джерел енергії для транспорту.

Державним агентством з енергоефективності на сьогодні вже розроблено проекти рішень уряду щодо затвердження Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року та Національного плану дій з відновлюваної енергетики також до 2020 року, які наразі, як нам відомо, проходять процедуру узгодження в центральних органах і будуть виноситися на розгляд уряду.

Щодо імплементації директиви 80 про обмеження викидів  деяких забруднювачів повітря речовин від великих установок спалювання. Слід відзначити, що  ця директива вимагає, щоб  на всіх існуючих енергоблоках теплоелектростанції до 1 січня 2018 року і далі (там 2022, 2023 років) були зменшені викиди до певних граничних значень. Зараз до цієї директиви пропонується внести  зміни 75 директивою. І багато країн, в тому  числі Україна, веде конструктивний діалог з секретаріатом щодо реалістичностей тих планів, які поставлені в рамках цих директив.

 Ми не єдина країна, яка вважає, що такі терміни на сьогодні не можуть вважатися реалістичними, оскільки для того, щоб досягти таких показників потрібні дуже великі інвестиції.

За попередніми розрахунками експертів, якщо ми у встановлений термін могли би встановити всі необхідні сіркоочисні і азотоочисні установки, це потребуватиме  приблизно 12 мільярдів доларів. А якщо досягати  показників 75  директиви в установлений терміни, то це  приблизно 18 мільярдів доларів, що абсолютно є нереалістичним в такий короткий термін.

Можливо, це питання могло би розглядатися в рамках Європейського Союзу з метою визначення нових інструментів допомоги для таких країн, які готові імплементувати зазначену директиву, але потребують значних ресурсів.

Я би також хотіла зупинитися ще на основних  питаннях, які, з нашого погляду, також було б бажано вирішити разом з секретаріатом  Енергетичного Співтовариства.  Це, по-перше,  стосується директиви, про яку я зараз згадала.

І друге, ми вже дискутували в рамках секретаріату, ми хотіли би продовжувати діалог з секретаріатом щодо збільшення кількості українських проектів, які будуть визнані як проекти спільного інтересу в рамках Енергетичного Співтовариства.

На сьогодні існує два списки таких проектів. Один список буде затверджений як проекти, пріоритетні для Енергетичного Співтовариства  на наступному тижні і рамках засідання Ради Міністрів. З наших українських проектів будуть затверджені два проекти, ми сподіваємося –  це модернізація ГТС і нафтопровід "Броди-Адамово".

Це важливі для України проекти. І в той же час,  список запропонованих Україною проектів є значно ширшим. Так, наприклад, ми хотіли б привернути увагу, що Енергетичним Співтовариством за 2012 рік відзначено проект будівництва LNG-терміналу як важливий у контексті диверсифікації енергоносіїв до Європи.

В той же час, цей проект подавався українською стороною, але не попав до списку тих, що зараз будуть визнані пріоритетними для Енергетичного Співтовариства. Він попав до другого списку – списку національних інтересів, так само, як і декілька інших  проектів.

Нам, завдяки конструктивному діалогу з секретаріатом, вдалося домовитися, що цей перелік буде переглядатися періодично. І в цьому контексті якраз хотіла б і до секретаріату, і до української сторони звернутися, бути більш активними для того, щоб відповідно до вимог, відповідно до методик оцінки, які проводяться Енергетичним Співтовариством, оцінки вигод і затрат, ці проекти були подані і відповідали вимогам, могли бути прийняті як проекти спільного інтересу в рамках Енергетичного Співтовариства. Самі ці проекти, в першу чергу, могли б отримати фінансування. А в нас багато таких проектів в енергетичній сфері, які потребують першочергового фінансування.

Також я хотіла б привернути увагу секретаріату і до необхідності розширення інструментів підтримки України, оскільки Україна робить все можливе для того, щоб наблизити ринки електроенергії та газу до європейських ринків. Але ті виклики, які є в цьому процесі, потребують як інституційної підтримки, так і значних фінансових ресурсів для того, щоб процес йшов набагато швидше, як ми очікували на початку.

Ми також хотіли б  і до Європейської комісії звернутися з проханням якнайшвидше  відновити нам підтримку, інституційну підтримку, яка раніше надавалася в рамках бюджетної підтримки Європейського Союзу для того, щоб ми мали інструмент для аналізу відповідності законодавства, яке постійно адаптується до вимог європейського законодавства.

Дякую за увагу. Ще раз хотіла б подякувати секретаріату за конструктивний діалог, який у нас відбувається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олено Василівна.

Далі у нас має слово Павленко Олена Михайлівна, директор "DiXi Group". Тема доповіді: "Перешкоди в імплементації України вимогам Енергетичного Співтовариства".

Шановні колеги, з вашого дозволу,  я буду називати регламент, тому що ми трішки вибиваємося з часу:  20, точніше, до 20 хвилин.

Будь ласка, Олена Михайлівна.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Дякую Комітету за запрошення і за можливість виступити на слуханнях.

Шановні учасники слухань! Мене звати Олена Павленко, я представляю аналітичний  центр " DiXi Group". Будь ласка, наступний слайд.

Ми два  роки здійснюємо моніторинг виконання Україною імплементації вимог Енергетичного Співтовариства. Це два документи, які було видано протягом цього періоду моніторингу. Цього року моніторинг також був перекладений англійською мовою і презентований у Відні у секретаріаті Енергетичного Співтовариства і у Брюсселі у генеральному директораті. Будь ласка, наступний слайд.

Я дуже коротко зупинюсь. Це – наші висновки стосовно того, наскільки ефективно Україна імплементовує європейські директиви. Про них тут сказано уже багато і паном Янезом Копачом, і пані  Оленою. В принципі, наші висновки сильно не відрізняються. Україна рухається у газовій сфері,  більш-менш активно, фактично, за рахунок прийняття Закону "Про ринок газу" і за рахунок прийняття Національною комісією регулювання енергетики порядку  доступу до ГТС.

Питання з директивою щодо забезпечення постачань, було кілька законопроектів у Верховній Раді минулого скликання, які не були прийняті. І також питання до третього енергетичного пакету, але у нас є ще час до його  прийняття.

Що стосується електроенергетики, тут справи дещо гірші, оскільки не прийнято ще Закон про ринок електроенергії. А натомість є досить непоганий прогрес по іншому регламенту та директиві, оскільки було запроваджено аукціони щодо продажу електроенергії за кордон, хоча, в принципі, до них, як уже тут прозвучало, теж були питання, і були внесені зміни до певних законів щодо директиви 89/2005 з безпеки постачання, це теж тут уже звучало. Будь ласка, наступний слайд.

Навколишнє середовище, на нашу думку, більш-менш рухається. Імплементація тих директив, які мають дальній період імплементації, і пан Янез також сьогодні визначав, що директива щодо вмісту сірки, 1999, і директива щодо впливу державних і приватних підприємств на навколишнє середовище 337/85, практично, не імплементовуються. На думку екологічних організацій, власне, директива 337/85 навіть Україна зробила деякі кроки назад в цій сфері.

Відновлювальна енергетика, тут також вже прозвучало. Ті плани, які Україна повинна була видати, вони є, однак, є питання до місцевої  складової у сфері відновлювальної енергетики, і є деякі зауваження Секретаріату Енергетичного Співтовариства  до плану з використання біопалива,які стосуються директиви 30/2003.

По енергоефективності, коли ми подавали запит в  Міністерство економіки, ми отримали досить вичерпне пояснення щодо того, як імплементовуються ці директиви, тому ми їх позначили, як такі, що більш-меш, хоча так повільно реалізовуються.

Будь ласка, наступний слайд. За результатами нашого першого моніторингу ми помітили ситуацію, яка, в принципі, залишається і досі, це різні очікування обох сторін, України і європейської сторони, від того, що Україна отримає від Енергетичного Співтовариства: позиція української сторони, вона була озвучена паном Бойком неодноразово, це більше політичні  інструменти, це можливість модернізації української ГТС і це можливість захисту від російських проектів обхідних газопроводів; позиція європейської сторони – це, власне, шанс України реформувати свій ринок енергетики настільки, щоб отримати потужні інвестиції.

Як ми бачимо зараз, насправді, істина десь посередині, тому що і Україна реформує свій ринок енергетики, але з рештою, і  з деякими геополітичними ініціативами, як то реверс  з європейських країн до України та модернізація ГТС, в принципі, українська і європейська сторони домовилися. Будь ласка, наступний слайд.

В результаті нашого другого року моніторингу ми визначили ще кілька перешкод, які заважають імплементації європейських директив в Україні. Я буду по черзі  називати приклади. Перше, це на етапі розробки нормативно-правової бази деяка підміна понять. Як приклад, це проект Закону 2937, про реформування "Нафтогазу", коли, в принципі, було в пояснювальній записці зазначено, що це – вимога Енергетичного Співтовариства, хоча, на нашу думку, передача права Кабінету Міністрів реформувати "Нафтогаз"  це не є вимогою Енергетичного Співтовариства. Вимогою будуть, власне, базові речі, базова концепція такого реформування, закладена у проекті закону.

Інша перешкода на етапі розробки нормативно-правової бази – це відсутність  координації між урядовими інституціями. В процесі моніторингу  ми помітили, що дуже часто на горизонтальному рівні міністерства перекидають обов'язки до розробки нормативно-правових актів один до одного, навіть якщо відповідальним  є певне конкретне міністерство. Це затягує процес. Так сталося з цілою низкою проектів нормативно-правових актів, і, в принципі, ця річ мала би бути виправлена.

На етапі обговорення і прийняття проектів, може, певною перешкодою є відсутність належних консультацій із секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Як приклад, можемо навести проект Закону про ринок електроенергії. В принципі, якщо пропозиції Секретаріату Енергетичного Співтовариства були б враховані, то цей проект Закону довелося б суттєво змінити. Навряд чи його вдасться змінити до наступного  тижня, коли він буде винесений уже на голосування.

Ми можемо говорити про деяку неповну імплементацію. Як приклад, можна навести закон про ринок газу, коли попри те, що багато хороших норм вже імплементовано, але є питання з оператором. Відповідно до закону оператором має бути "Укртрансгаз" і залишається "Нафтогаз", і є питання, наприклад, до бюджетних організацій, які відповідно до Закону уже мають купувати газ вільно на ринку, але ще таких можливостей не отримали. Будь ласка. Наступний слайд.

Які у нас пропозиції конструктивні? По-перше, ми пропонуємо оновити план дій щодо виконання зобов'язань. У нас є стара постанова Кабінету Міністрів. Очевидно, треба видати нову, з новими термінами, з новими датами прийняття, і, відповідно, з новим переліком нормативно-правових актів, які мають бути прийняті протягом найближчого року-двох.

Також для того, щоб зменшити затягування на горизонтальному урядовому рівні з розробкою нормативно-правових актів, ми пропонуємо дати повноваження уповноваженого або координатора з імплементації Енергетичного Співтовариства у посаді одному з віце-прем'єрів або Прем'єру, який зможе на тих етапах, де  починає розробка нормативно-правового акту затягуватися, своїм рішенням пришвидшити цей процес.

Третя наша пропозиція. Це створення тристоронньої платформи: громадськість, компанії, уряд –  при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. Ми хочемо використати досвід ініціативи прозорості, який ми зараз також реалізовуємо.

17 жовтня, тобто через два дні, ми очікуємо рішення щодо того, чи Україна отримає статус кандидата. Що, мабуть, є хорошим показником, що компанії, уряд і громадськість можуть працювати і можуть видавати ефективний результат. Ми пропонуємо той самий досвід запровадити і в контексті Енергетичного Співтовариства. Тим більше, компанії зацікавлені в цьому, і громадськість, і, звичайно, уряд.

Будь ласка, наступний слайд. Ми пропонуємо звести всі нормативно-правові документи, аналітичні документи, дослідження і так далі на один якийсь ресурс, звідки можна було б отримувати інформацію і робити належну оцінку того, як реалізовується процес імплементації директив. Це буде, безумовно, легше і для парламентарів, і для урядовців, і для третього сектору, та і для самого Енергетичного Співтовариства.

Ми пропонуємо також використати інструмент імплементації, який використовується в Енергетичному Співтоваристві, коли разом з Енергетичним Співтовариством створюється група, яка працює над розробкою і запровадженням в нормативно-правові акти національного рівня європейських вимог. Це ми пропонуємо зробити при Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, це найбільш було б логічно. І були б дуже раді долучитися до думок і позицій, як можна це зробити на практиці.

Будь ласка, наступний слайд. На які ми пропонуємо звернути увагу проекти законів на найближчий  час у парламенті? Звичайно ж, це Закон про функціонування ринку електричної енергії, який сьогодні обговорювався на комітеті, і попри все, попри всі питання, які до нього стоять, зокрема в частині фонду вирівнювання вартісного дисбалансу, такий Закон про ринок електроенергії має бути прийнятий.

Друге. Ми пропонуємо прийняти Закон про державне регулювання у сфері енергетики. Це те, що має посилити національного регулятора. Але ми пропонуємо додати до цього проекту закону суттєво більше повноважень, ніж там зараз записано.

Третє. Прийняття Закону про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель. Його, наскільки я знаю, недавно не проголосували. Але очевидно це та річ, яка мала би бути також присутня серед імплементованих директив. І розробка проекту, законопроектів, які не потрібні для реформування НАК "Нафтогазу". Але наша рекомендація: не спиратися на той законопроект, який уже зареєстрований, а, власне, спробувати дочекатися базових концепцій, базової ідеї реформування "Нафтогазу", і голосувати уже за це. Дякую вам дуже. Наступний слайд.

Ще раз дякую за можливість виступити. Я бажаю удачі. До побачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Михайлівна за змістовну доповідь.

І далі слово надається Рогозіну Олександру Георгійовичу, члену Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. І тема доповіді: "Стан виконання плану заходів щодо виконання зобов'язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства".

Будь ласка, Олександре Георгійовичу.

 

РОГОЗІН О.Г. Дякую, Миколо Володимировичу.

Шановні народні депутати, шановні запрошені, колеги! Перш за все я зупинюся трішки на участі НКРЕ в інституціях Енергетичного Співтовариства.

Як уже було наведено в презентації пана Копача, основні інституції:   найвищий орган – це Рада Міністрів; далі – постійна група високого рівня і Рада регуляторів Енергетичної Співдружності, в якій представник НКРЕ бере участь на постійній основі.

Рада регуляторів проводить свої засідання раз на квартал. І цим засіданням передують засідання  якнайменше один раз на квартал робочих груп, яких є три: з питань електроенергетики, з питань природного газу і з питань споживачів.

На засіданнях ради регуляторів розглядаються як документи Енергетичного Співтовариства, що мають прийматися, так і результати  напрацювань робочих груп, зокрема, огляди по різних актуальних питаннях, квартальні звіти щодо імплементації і так далі.

Наголошу, що Рада регуляторів це є дорадчий орган в Енергетичному Співтоваристві. Крім, щодо тепер перейду до імплементації і щодо плану заходів імплементації законодавства Енергетичного Співтовариства. Я не буду зупинятися на тих питаннях про які було достатньо сказано. Зупинюся лише на тому, що взагалі майже будь-яка зараз регуляторна ініціатива, яку провадить НКРЕ, вона так чи інакше вона пов'язана з тими зобов'язаннями, які взяла на себе Україна, вступаючи до Енергетичного Співтовариства.

Так, наголошую на наступних ініціативах. В плані забезпечення доступу до мереж, ви знаєте, мабуть, що в минулому році було прийнято Закон про внесення змін до  Закону про електроенергетику та про природний газ (щодо запровадження приєднання до газових та електричних мереж). На виконання цього закону НКРЕ розроблено і в цьому році прийнято, декілька нормативних актів, зокрема, правила приєднання, методику розрахунку плати за приєднання тощо. Встановлені ставки стандартного приєднання.

Щодо реформування системи тарифоутворення. В минулому році теж був прийнятий закон, який запроваджує шляхом внесення змін в Закон про природні монополії можливість впровадження методології стимулюючого тарифоутворення в галузях природних монополій і в електроенергетиці. Електроенергетика – це перша галузь, в якій це практично почало вже впроваджуватися. Розроблена ціла низка нормативних актів. Основних вісім вже прийнято і ще п'ять додаткових нормативних актів зараз буде прийматися найближчим часом. І на наступний рік ми очікуємо, що перші енергетичні компанії, електророзподільчі компанії, перейдуть на нову методологію, яка має стимулювати  компанії не лише до зменшення втрат в мережах, у тому числі технічних, підвищення ефективності і зниження операційних витрат, але  і до підвищення якості обслуговування споживачів, що на зараз є основною, так сказати, з болючих тем, які НКРЕ має на увазі.

Стосовно захисту споживачів, про що, власне, ідеться мова в директивах ЄС, це спрямованість енергетичної галузі на споживача. Ще до впровадження закону, про який зараз йшла мова – про засади функціонування нового ринку, деякі важливі речі, які можна імплементувати на рівні вторинного законодавства, вони зараз імплементуються. Наприклад, в цьому році імплементована норма директиви 54 ЄС щодо зобов'язання енергокомпаній надавати інформацію споживачам щодо структури джерел енергії, що використовувалися при виробництві електричної енергії, що їм постачається щодо їх прав і обов'язків. Крім того, ми започаткували важливий процес, який, звичайно, теж займе не один місяць і, може, навіть не один рік.

Ми запровадили процес створення call-центрів в енергопостачальних компаніях, а на наступний рік плануємо також зробити це в газопостачальних компаніях для того, щоб покращити обслуговування споживачів, щоб зробити компанії ближче до споживачів, і таким чином,  захистити їх  інтереси.

Щодо незалежності НКРЕ. Вже було сказано, що розроблений був проект, це, мабуть, вже четвертий чи п'ятий законопроект, який бачила Верховна Рада, але остання його редакція, пройшла Кабінет Міністрів у цьому році, і зареєстрований цей законопроект був у серпні під номером 3095. Ми вважаємо, що, дійсно, це дуже важливий законопроект для того, щоб забезпечити подальше інституційне зміцнення комісії.

Багато теж робиться комісією в дусі директив щодо забезпечення підвищення інформованості споживачів та учасників ринку. Зокрема, ми запровадили у цьому році обов'язкове інформування дистриб'юційними електропередавальними компаніями щодо планів своїх інвестиційних програм  і щодо їх факту виконання для того, щоб зробити ринок послуг для енергетичних компаній більш відкритим, більш прозорим, і для того, щоб підвищити обізнаність споживачів з цих питань.

Ну, і безпосередньо, щодо плану, який, дійсно, я можу погодитися, що потребує певних змін. Серед цих заходів, які передбачені  розпорядженням Кабміну (733р), НКРЕ є відповідальним виконавцем одного заходу, який вже виконано, це вже згаданий порядок доступу до єдиної газотранспортної системи. Разом з тим, по всіх інших питаннях НКРЕ або безпосередньо брала участь не будучи  відповідальним виконавцем або участь у розробці відповідних нормативних документів, або приймала відповідні нормативні документи, так на впровадження Закону "Про функціонування ринку природного газу" нами було прийнято постанову щодо затвердження ступеню кваліфікації споживачів, який окреслив етапи відкриття ринку природного газу у країні.  І наприкінці ще скажу, що, звичайно, оцінюючи роботу України і, зокрема, органів державної влади України в частині  імплементації зобов'язань країни щодо Енергетичного Співтовариства, слід враховувати стартову позицію наших реформ. Всі, мабуть, знають, що досить довгий час суттєвих реформ ніяких майже не відбувалося, всі ці реформи започатковані за останні два роки. І треба зрозуміти, що вони є дуже амбіційними, і взагалі, такого  масштабу реформи, вони ніде не відбуваються швидко або безпроблемно. Але я згадаю от таку поговорку педагогическую, в основном: "Чтобы расти, надо тянуться".  И вот я должен сказать, что Договор Энергетического Содружества – это как раз та цель, которая очень хорошо заставляет тянуться, и, соответственно, расти, и становиться соответствующим требованиям времени, викликам всім, які перед нами постають. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре Георгійовичу.

І слово надається Ковальову Ігорю Олександровичу, директору Департаменту розвитку відновлювальної енергетики, держенергоефективності, і тема доповіді – про проект Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року.

Про проект Національного плану дій з відновлювальної енергетики до 2020 року. Ваш регламент до 10  хвилин. Будь ласка, Ігор Олександрович.

 

КОВАЛЬОВ  І.О. Дякую вам за запрошення. Я хочу декілька слів дуже коротко розказати про виконання зобов'язань перед Енергетичним Співтовариством у сфері відновлюваної енергетики.

Як вже було тут неодноразово сказано, Україна ухвалила рішення Ради міністрів щодо імплементації  28 директиви про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел. Одним із пунктів цієї директиви якраз і передбачалося розроблення Національного плану дій з відновлювання енергетики до 2020 року.

При агентстві була створена робоча група, в яку увійшли представники національного координатора, представники Інституту відновлювальної енергетики, Академії наук, представники Української вітроасоціації і Біоенергетичної асоціації України.

Ми за дуже короткий термін розробили цей Національний план дій. Паралельно йшла робота про план заходів з імплементації Двадцять восьмої директиви. Тому що ці документи, вони пов'язані між собою. В ході роботи ми 5 червня провели при Торгово-промисловій палаті України слухання на комітеті підприємців при енергоефективності, де представили концепцію Національного плану дій.

На цю зустріч були запрошені зацікавлені центральні органи виконавчої влади, громадські організації, наукові установи. То це була така спроба показати, як Україна буде рухатись далі в відновлювальній енергетиці.

На сьогоднішній день розроблено Національний план дій і план імплементації Двадцять восьмої директиви. Він зараз знаходиться на погодженні в Мінекономіки. І за моїми даними, вони сьогодні нам відправлять там з деякими несуттєвими зауваженнями.

Я думаю, що ми до кінця місяця його вже відправимо на погодження до інших центральних органів виконавчої влади.

Більш така ґрунтовна презентація Національного плану дій передбачається на форумі, який  буде проходити на виставці з енергоефективності та відновлювальних  джерел  енергії  з  5 по 9 листопада  2014 року у виставкому центрі, там будуть теж запрошені всі центральні органи виконавчої влади, де буде більш детально представлені всі основні положення Національного плану дій.

Щодо  Національного  плану дій з енергоефективності я  передам слово головному  розробнику, якщо ви дозволите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ТРОНЬ О.Я. Дякую. Я  директор Департаменту державного регулювання  Держенергоефективності  Олександр Тронь.

Хочу дещо зазначити про ситуацію, яка  склалася з проектом, з розробкою проекту Національного плану дій з енергоефективності, який агентством  розроблено на виконання  32 директиви  Енергетичного Співтовариства. На сьогоднішній день Національний план дій розроблено, погоджено його  офіційно з Секретаріатом  Енергетичного Співтовариства, підтримано Мінекономрозвитку. На сьогоднішній день закінчується погодження  з Мінрегіоном, Мінінфраструктури, а також  Мінпромполітики. Я думаю, що  найближчі тижні цей проект Національного плану дій з енергоефективності буде подано  Кабінету Міністрів  на затвердження. 

Я декілька слів  хочу сказати про те, яким чином розроблявся цей  проект, тому що агентством було вжито  низку заходів для того, щоб ті дані, ті показники, які закладалися в Національний план, вони мали місце бути насправді. І ми починаючи з 2008 року запровадили  щорічний моніторинг  показників енергоефективності по  270 видах економічної діяльності. Цей моніторинг направлений на відслідковування показників  щодо зменшення енергоємності  виробництва одиниці продукції.

І якраз  у проекті Національного плану дій, який включає чотири основні  розділи, це: "Транспорт", "Промисловість", "Сфера послуг" та  «Домогосподарства» ці показники були закладені.

Загальною метою на національному рівні було встановлено досягнення кількості збереженої енергії в 2020 році в розмірі 9 відсотків від середньої кількості кінцевого споживання, а саме 6 мільйонів 233 тисячі тонн нафтового еквіваленту.

Мені дуже приємно, що, коли ми погоджували цей проект з секретаріатом Енергетичного Співтовариства, він був в позитивну сторону відмічений і практично було акцентовано увагу, що національний план забезпечує дуже хорошу презентацію ринку кінцевого споживання енергії, надає опис всіх секторів кінцевого споживання. Він сприятиме інституційній структурній перебудові тих чотирьох секторів економіки, а також значні фінансові ресурси вже виділено для впровадження заходів з підвищення енергоефективності. І багато поточних проектів в Україні в сфері енергоефективності вже почали діяти за рахунок залучених коштів таких фінансових організацій як ЄБРР, Світового банку тощо.

В цей Національний план дій не будуть залучатись кошти державного бюджету. Він практично має на меті тільки залучення інвестицій. І я все-таки думаю, що найближчим часом ми його затвердимо і робота по імплементації  32-ої директиви в Україні буде завершена. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Яковичу.

Далі до слова у нас запрошується Олійник Наталія Іванівна, директор департаменту стратегії реформування та розвитку житлово-комунального господарства Мінрегіонбуду. Тема виступу: "Про стан забезпечення енергоефективності в житлово-комунальному господарстві". Ваш регламент – до 10 хвилин.

Будь ласка, Наталія Іванівна.

 

Її немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Її немає. Хто буде виступати з цієї тематики? Представтеся, будь ласка.

 

ТОКАРЕНКО В.В. Заступник директора департаменту Віктор Васильович Токаренко, Мінрегіон також.

Шановні учасники, присутні, якщо до цього часу мова йшла про те, що про ринок збуту енергії і таке інше, на сьогоднішній день перед Мінрегіоном поставлено завдання значно скоротити використання енергії, насамперед газу, який використовується для виробництва теплової енергії, а також забезпечити енергоефективність житлових будинків та соціальних споруд.

Що робиться в цьому напрямі? По-перше, Мінрегіоном підготовлена програма модернізації систем теплопостачання України, яка передана вже до уряду на затвердження, якою передбачається зменшення на 49 відсотків базового всього споживання природного газу, шляхом економії – це половина цих 50 відсотків, 24,5. А також заміщення альтернативними видами палива.

Серед конкретних заходів – мається на увазі технічне переоснащення всього практично котельного обладнання. І воно вже, до речі, відбувається під час цієї підготовки до опалювального сезону. В регіонах наші представники побачили що це дуже ефективно.

За нашими розрахунками близько 5-7 відсотків  економії газу вже повинно було дати цей результат створення нормативної бази. Нажаль, уже говорилося про те, що  Закон України "Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель" розглядався 10 жовтня та не був прийнятий.  Ми сподівалися, що все-таки правила будуть відпрацьовані. Механізми ефективності житлових будинків дуже прозорі.

Мінрегіон вніс зміни до державних будівельних норм, які вступили в силу з 1.07.2013 року. Це стосується теплової ізоляції будівель, згідно яких підвищуються вимоги до рівня теплоізоляції конструктивних та житлових громадських будівель. Що дають ці зміни до державних будівельних норм? Забезпечується економія до 20 кіловат-годин на кожен квадратний метр площі нових або реконструйованих житлових та громадських будівель.

Враховуючи включену в директиву 21031 необхідність стимулювання перетворення будівель з низьким вжитком енергії, також затверджено стандарт вимог щодо проектування будівництва та пусконалагодження систем теплопостачання будівель з використанням теплових насосів. Крім того, вступили в силу державні будівельні норми з 1 січня, які стосуються ергономіки теплового середовища і які стосуються енергоефективності будинків.

Мінрегіонів і надалі продовжує роботу з приводу збільшення енергоефективності будівель. Насамперед, оскільки з державного бюджету кошти на це не виділяються, на сьогоднішній день активно впроваджуються регіональні програми з енергоефективності будівель насамперед у Львівській області, де дуже активно впроваджується програма кредитування з погашенням частки кредиту за рахунок місцевих або обласного бюджету. Крім того, на сьогоднішній день планується під державні гарантії взяти кредити для реконструкції та термомодернізації житлових будинків, насамперед де створені ОСББ. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається   Фризоренку Анатолію Олександровичу, директору Департаменту статистики торгівлі  Державної служби статистики. Тема доповіді:"Про імплементацію регламенту  ЄС щодо статистики енергетики".

Будь ласка, регламент до 10 хвилин.

 

ФРИЗОРЕНКО А.О. Дякую.

Шановні учасники комітетських слухань, всі ми знаємо, що для підготовки та прийняття  рішень необхідна об'єктивна та якісна статистична інформація – це аксіома державного будівництва. А статистична інформація в секторі  енергетики в нинішніх  умовах – це ще й безпека країни.

Саме тому  роботи з приведення статистики  енергетики до європейських стандартів Держстат розпочав задовго до офіційного рішення уряду про імплементацію відповідних директив та регламентів щодо статистики енергетики. По-суті ці роботи розпочалися з 2000 року, коли було прийнято рішення щодо запровадження  європейського підходу у статистиці енергетики.  Але європейські стандарти – це не тільки методологія,  це й організація збору даних. Тому першими кроками у цьому напрямі було скорочення періодичності форм звітності для зменшення навантаження наших респондентів та запровадження нових показників у діючі форми зі статистики  споживання паливно-енергетичних ресурсів.

Для адаптації національної статистичної системи України до європейських стандартів  Державна  служба статистики у своїй практичній діяльності керується статистичним компендіумом ЄС. Що це?  Це збірник статистичних вимог  для всіх галузей статистики, які публікує "Євростат". Переважна більшість  напрацювань у частині вдосконалення методологічних та організаційних засад державних статистичних спостережень зі статистики  енергетики, розроблено на виконання стратегії розвитку державної статистики на період до 2012 року.  А подальша робота продовжується в рамках заходів  стратегії  і розвитку державної статистики на період  до 2017 року.

Не зважаючи на те, що серед директив та  регламентів ЄС, імплементацію яких  уряд зобов'язався здійснити при підписанні  угоди про вступ до Енергетичного Співтовариства у 2010 році, регламенту щодо статистики енергетики не було Держстат продовжував  проводити відповідну роботу щодо  адаптації методології  європейської статистики.

Так, наприклад, у 2011 році Держстат вперше підготував методичні положення щодо формування енергетичного балансу  за методологією міжнародного енергетичного агентства і розпочав роботу з його формуванням. У лютому 2012 року Держстат сформував та оприлюднив енергетичний баланс України за 2010 рік (це вперше за 20 років незалежної України), а в грудні 2012 року – енергетичний баланс за 2011 рік.

19 жовтня 2012 року на засіданні Ради міністрів країн-учасниць Енергетичного Співтовариства у місті Будва Уряд України підписав Угоду про дотацію регламенту 1099 від 22 жовтня 2008 року щодо статистики енергетики та директиви ЄС номер 92 від 22 жовтня 2008 року щодо прозорості цін на газ і електроенергію для промислових кінцевих користувачів. Згідно Регламенту 1099 в країні повинна збиратися статистика енергетики з місячною та річною періодичністю і формуватися щорічний енергетичний баланс.

Ми можемо на сьогодні констатувати, що місячна звітність у нас в Україні збирається за спрощеним переліком видів палива, як це і передбачено, а саме це вугілля, природний газ, бензин, паливо дизельне, електроенергія. Дані збираються за наступним переліком  сукупностей, це виробництво, імпорт, експорт, зміна запасів та постачання. Вся ця інформація надається міжнародним організаціям і публікується на сайтах Держстату. Річна статистика енергетики передбачає отримання даних з усіх видів палива та за усіма напрямами споживання і дозволяє заповнити п'ять запитань, як і міжнародного енергетичного агентства, на підставі яких і формується енергетичний баланс країни. З початком самостійного формування енергетичного балансу країни у 2012 році, статистика енергетики в Україні в цілому відповідає вимогам Регламенту 1099.

Інша ситуація склалася і навколо 92-ї директиви ЄС. Держстат України не збирає інформацію щодо цін на природний газ та електроенергію для промислових споживачів. Встановлення тарифів і цін та їх контроль – це функція національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Тому зараз для забезпечення виконання директиви, Держстатом вивчається методологія  складання звіту європейськими країнами, джерела інформації та існуючу адміністративну звітність, на підставі якої ми могли б сформувати загальний звіт.

Виконання взятих зобов’язань потребує спільних зусиль і Держстату, і НКРЕ. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Анатолію Олександровичу.

І слово надається Суходолі Олександру Михайловичу, заступнику завідувача відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інститут стратегічних досліджень. Тема доповіді: "Результати експертного обговорення проведеного в Національному інституті стратегічних досліджень щодо стану виконання взятих зобов’язань".

Будь ласка, Олександре Михайловичу.

 

СУХОДОЛЯ О.М. Дякую, Микола Володимирович. Дякую Комітету за організацію слухань і нагоду виступити перед зібранням.

Справа в тому, що Національний інститут стратегічних досліджень періодично проводить такі експертні обговорення різної проблематики і так щасливо склалося, що ми нещодавно обговорювали саме проблематику співпраці України з Енергетичним Співтовариством. Правда дещо в іншому аспекті, не тільки як виконання зобов’язань, а також як не використані можливості та подальші перспективи.

Рекомендації експертного обговорення цієї робочої групи ми надали також і в Комітет Верховної Ради України, і я так бачу по тексту  рішення проекту рішення вони перекликаються із тим проектом, який напрацьований в Комітеті. Тому я не буду детально зупинятися саме на частині виконання зобов’язань, скажу лише, що рекомендації нашої робочої групи на сайті статуту є і ви можете там ознайомитись.

Зокрема, лише добавлю, що ми пропонуємо державі Україна, загалом органам влади більш активно співпрацювати з секретаріатом Енергетичного Співтовариства не тільки стосовно виконання зобов’язань, а також щодо пошуку інструментів і механізмів, відстоювання інтересів України в міжнародній співпраці. Про це ми маємо право говорити як члени Співтовариства і будемо говорити. І навіть вносили пропозиції щодо  реформування та удосконалення роботи Енергетичного  Співтовариства в період після 2016 року, оскільки уже відбудеться якесь напрацювання досвіду і результатів роботи самого Енергетичного Співтовариства.

Стосовно результатів обговорення і рекомендацій я би  хотів відобразити два аспекти. Один – формальну сторону справи і другу – змістовну.  Тобто навіщо нам весь цей процес виконання зобов’язань Енергетичного Співтовариства і як він іде?

З точки зору формальної сторони,  ми досить оптимістично дивимось на виконання Україною зобов’язань Енергетичного Співтовариства. Я,  наприклад, не бачу проблем взагалі з досягненням належного темпу адаптації законодавства в сфері енергоефективності і стосовно будівель, і енергосервісних послуг, і іншого.   Ці законопроекти вже напрацьовані, вони можуть бути проголосовані досить легко, коли буде  необхідне рішення, політична воля політиків.

Досить не очікувано, на нашу оцінку, відбувся прогрес, значний прогрес в газовій сфері. І тут можна відзначити, ми відзначаємо  не тільки роботу органів влади, а ще також і те, що з'явився інтерес до  України  зі сторони потужних енергетичних компаній, які допомагають Україні  не робити помилок чи швидше вирішувати справи як в технічному аспекті, так і в політичному.

  Приклад реверсних поставок всі ми знаємо. А приклад, коли ви привели помилку НКРЕ іноземні компанії стосовно закачки газу в підземні сховища  газу і з зобов’язанням його забирати тільки тоді, коли дозволять і одночасного введення  чотирикратного збільшення ціни, я так зрозумів, що це помилка уже була виправлена, і НКРЕ уже  відмовилась від цього рішення. Ось таким чином прогрес в газовій сфері очевидний.

Але є інша частина, яка викликає занепокоєння. І всі законопроекти, і плани по енергоефективності вони не будуть реалізовані, на мій погляд, із-за двох причин. Якщо компанія чи споживач має можливість не робити енергоефективний проект, а отримати бюджетну допомогу, вони цим скористаються. Тому це зауваження, яке вказував Янез Копач стосовно програми державної підтримки в цій галузі,  тут справді є велика проблема, яка потребує політичного рішення. Сподіваюсь, що воно буде найближчим чином означено.

В цьому аспекті велике занепокоєння  викликає розвиток подій на ринку електроенергії. Зокрема, стосовно того законопроекту, який уже фактично Комітетом погоджений і буде рекомендований до голосування в Верховній Раді. Переваги від всіх положень законопроекту позитивні будуть невільовані, на мій погляд, недоліками існування такого  інструменту, такого механізму як фонду вартісного дисбалансу.

Адже на ринку електроенергії складається ситуація концентрації видів генеруючих потужностей. Під одним центром управління знаходиться один вид генерації атома, інша – гідроелектроенергетика, третя – концентрується поступово теплова електроенергетика і є також відновлювальна енергетика. Фонд вартісного дисбалансу фіксує збереження субсидування, перехресного субсидування на ринку і вводить  механізм субсидування. Незвичайним, напевно, випадково сталося так, що державні компанії будуть фінансувати через цей фонд дисбалансу приватні компанії. Я думаю, що цей недолік буде гальмувати розвиток конкурентних відносин на ринку. В компанії, фактично, виникає внутрішня потреба конкурувати, а через можливі форми державної підтримки всі неефективності дій компаній будуть покриватися суспільством.

Ну, я не знаю, вже як би пізно щось планувати і рекомендувати, але я сподіваюся, що при голосуванні щось таке станеться, що цей законопроект буде відправлений на доопрацювання, і його тоді можна запропонувати. Є й інші механізми, які дозволяють досягнути тих самих цілей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Михайловичу.

І слово надається директору "Енергетичних програм" Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Омельченку Володимиру Юрійовичу за доповіддю на тему: "Електроенергетичний комплекс України: шлях реформ в контексті євроінтеграції". Будь ласка, Володимир Юрійович.

 

ОМЕЛЬЧЕНКО В.Ю. Шановний Миколо Володимировичу, шановні учасники комітетських слухань, як відомо, у сьомому спільному звіті "ЄС – Україна" стосовно виконання Меморандуму про порозуміння в енергетиці відзначено певні позитивні дії української сторони, зокрема в ядерній енергетиці. Високу оцінку отримала Україна у питанні підвищення рівня безпеки експлуатації атомних станцій, що стало підґрунтям для виділення позики ЄБРР і Європейського інвестиційного банку на виконання заходів за цим важливим для країни напрямом.

Дорожня карта у сфері відновлюваних джерел енергії також реалізується достатньо ефективно. Закладені в останні роки в українське законодавство економічні стимули приносять свої плоди. У період 2010-2013 років встановлена потужність вітрових сонячних електростанцій зросла з 130 мегават до 960 мегават, тобто понад сім разів.

Водночас, на мій погляд, не все є бездоганним під час адаптації Україною законодавства Європейського Союзу. Це насамперед стосується реформування ринку електроенергетики, оскільки Україною під час приєднання до Договору про Енергетичне Співтовариство були взяті зобов'язання зі створення конкурентного прозорого ринку електроенергетики, які базуються на засадах Директиви 54. Однак положення цього ключового документа не були адаптовані у визначений термін, і це добре, що сьогодні Комітет прийняв цей важливий законопроект, хоча це не значить, що він є абсолютно бездоганним і що надалі він не потребуватиме певного  вдосконалення.

Треба сказати, що створений в 90-х роках оптовий ринок електроенергії України за моделлю єдиного пулу дозволив вирішити проблему неплатежів та бартеризації розрахунків та уберегти електроенергетику від повного  руйнування.  Проте, наразі ця модель вже вичерпала свій потенціал і неспроможна реагувати на виклики часу. Головна вада функціонування цієї моделі ринку електроенергії – неефективна система ціноутворення, яка обмежує залучення інвестицій в реконструкцію модернізації інфраструктурних об'єктів електроенергетичної галузі та сприяє необґрунтованому зростанню цін.

Ви знаєте, що перекладання цінового тягаря на українську промисловість зумовлює  зниження конкурентоспроможності її продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку, що є одним із вагомих факторів входження української економіки у полосу достатньо глибокої стагнації. На сьогодні  вартість електроенергії для підприємств України вже  перевищує середньоєвропейський рівень. За останні 20 років в  України вкрай мало було  введено нових потужностей. Так, якщо в 1980-1990-х роках було  здано в промислову   експлуатацію 14,9 гігават потужностей, то за останні 20 років – всього близько 5 гігават. На цей час в Україні понад 82 відсотки теплових електростанцій відпрацювали граничний термін експлуатації. Для першочергового оновлення теплоелектростанцій загальною потужністю 14 гігават  зі встановленням пилогазоочисного обладнання для очищення  газових викидів в атмосферу потрібно понад  12 мільярдів доларів.

Крім того, до 2019 року необхідно забезпечити виконання технологічних заходів з продовження термінів експлуатації  десяти блоків атомних станцій, а також вже найближчі три роки  виконати перелік заходів з безпеки атомних станцій в рамках комплексної програми підвищення безпеки атомних станцій України.

Тільки ці першочергові завдання електроенергетичного комплексу потребують багатомільярдних інвестицій. Загалом досягнення  цілей, які поставлені перед електроенергетикою у оновленій Енергетичній Стратегії до 2030 року вимагають залучення близько 100 мільярдів інвестицій. Зрозуміло,   що діюча модель ринку електроенергетики з таким завданням впоратися не здатна.

Реформування ринку електроенергетики у відповідності з прийнятими зобов’язаннями перед Енергетичним Співтовариством – єдиний можливий шлях для України зі створення ефективного ринку, що працює насамперед в інтересах споживачів, а не монополістичних утворень.

Розроблений законопроект (0916) про засади функціонування ринку електричної енергії України за формальними ознаками в цілому задовольняє вказаним вимогам. Проте, тут він створює і певні ризики, що пов’язані в першу чергу з фондом регулювання вартісного дисбалансу, що ці вади, які існували в діючій моделі,  вони можуть бути перенесені і в нову модель ринку електроенергетики.

Це може призвести до додаткового великого навантаження на державні фінанси, тому що, дійсно, якщо такі викривлені ціни зберігатимуться, то держава змушена буде покривати витрати компанії "Енергоатом". Це підвищить в кінцевому підсумку інвестиційні ризики економіки країни до рівня за якого енергетичний комплекс України буде переживати певні складнощі.

Українській владі та крупному бізнесу, нарешті, потрібно припинити лякатися конкуренції в електроенергетиці та створювати тепличні умови для обраних компаній за рахунок всього суспільства. Тому що, зрозуміло, що без повноцінного розвитку конкуренції в єдиному правовому полі з Європейським Союзом модернізація галузі не відбудеться, а улюблені компанії владою в кінцевому підсумку опиняться у розбитого корита теж.

Хочу сказати наприкінці своєї доповіді, що Угода про асоціацію з ЄС – це не тільки історичний шанс для проведення ефективних реформ в енергетиці України на засадах конкуренції, досягнення принципово  нового якісного рівня її функціонування. Ця угода також надає дієві, правові засоби щодо втілення в життя європейських принципів. Як скористається Україна цією можливістю, залежатиме лише від неї. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимире Юрійовичу.

До слова запрошується  Лір Вікторович Єріхович, представник державної установи "Інститут економіки та прогнозування" Національної академії наук України. Тема доповіді: "Проблеми та перспективи виконання зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства у контексті імплементації Угоди про асоціацію між ЄС та Україною".

Будь ласка, Віктор Єріхович.

 

ЛІР В.Є.  Дякую.

Шановний пане голово, шановні учасники комітетських слухань, наразі у своєму виступі я хотів би торкнутися проблеми, яка обговорюється у контексті можливої підписання та імплементації Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

Як зазначено в самій угоді, Угода між асоціацію між Україною та ЄС поглиблює та розширює рамки співробітництва в енергетичній сфері встановлених положеннями Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

У випадку конфлікту між положеннями Угоди про асоціацію та положеннями Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, положення договору будуть переважати.

Потрібно сказати, що питанням енергетики у самій угоді присвячено декілька глав, зокрема щодо регламенту запровадження торгівлі – це Глава 11, питання пов'язане з торгівлі енергоносіями у Розділі "Торгівля". Та безпосереднє співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику, тобто стосовно розвитку енергетичного сектору України.

Я хотів зауважити те, що стосується режиму торгівлі енергоносіями, то з моменту підписання і ратифікації, і набуття членства України  в Енергетичній хартії режим торгівлі відповідає режиму Світової організації торгівлі. Це було ще навіть за тих часів, коли Україна не набула членства у СОТ.

Враховуючи те, що енергетичні матеріали, як правило, виключаються з Угод про вільну торгівлю, розмір ввізного мита на них, зазвичай визначається додатковими двосторонніми контрактами. Мало ймовірним є те, на наш погляд, те, що укладання Угоди про асоціацію якимось радикальним чином вплине на умови торгівлі, зокрема щодо імпорту енергоресурсів    України .

Дещо позитивним може стати стимулюючий ефект від супроводження зони вільної торгівлі стосовно експорту електроенергії. Натомість вплив європейського вектора інтеграції на якісну трансформацію  інституційної структури ринків енергоресурсів видається більш комплексним, особливо в довгостроковій перспективі.

Саме зміст пунктів угоди, що стосується електроенергетичного сектору та ринку електроенергії в основному відповідає зобов'язанням України  перед Енергетичним Співтовариством. Зокрема, мова йде про необхідність проведення якісної інституційної трансформації ринку електроенергії, екологізацію об'єктів теплової генерації, активізацію і розробку відновлювальної електроенергетики, забезпечення достатньої надійності енергопостачання споживачів та безпеки інвестування в електроенергетику.

Потрібно зазначити, що наразі, у найближчі роки в ЄС плануються також великі інвестиції у будівництво та розбудову електричної мережі. Згідно сценарію, розробленому Міжнародним енергетичним агентством, ЄС планує інвестувати більше півтора трильйони євро до 2030 року для переобладнання електричних систем, починаючи від генерації – це дві третини інвестицій – і закінчуючи системами передачі та розподілу (одна третина).

Мова йде про формування нової технологічної платформи та побудову так званих інтелектуальних енергетичних систем. Така концепція реалізується в рамках відповідної Європейської технологічної платформи.

У той же час, проведення інтеграції та переведення на паралельну роботу Об'єднаної енергетичної системи України з енергосистемою Європи потребуватиме значних змін, які наразі, ну, не так вже й активізуються, по яких не так вже й активізована робота в Україні. Мається на увазі регулювання частоти і потужності, тобто якість електроенергії, регулювання напруги і управління саме реактивною потужністю, оперативно-технологічне керування, а також функціонування вимірювального обладнання та систем обліку електроенергії.

Загальна потреба, за оцінками експертів, відповідних робіт, була зроблена щодо потреби в інвестиційних ресурсах для модернізації об'єднаної енергосистеми України становить близько 11,4 мільярдів гривень. Тобто мають бути залучені дуже значні обсяги інвестицій.

Наразі ж в Україні, на наш погляд, в цьому контексті доцільно було б задекларувати вектор, відповідний вектор розвитку енергосистеми України. Мається на увазі, щодо переходу до нової архітектури енергосистеми та  розробки відповідної концепції, якої наразі немає. Це було би сигналом  також для Енергетичного Співтовариства для відповідних інвестицій.

Разом з тим, перехід, імплементація директив і регламентів ЄС в електроенергетиці створює й певні ризики для суб'єктів ринку електроенергії. Так, відповідно до норм пункту 1 статті 269 "Внутрішні врегульовані цілі Угоди", враховуючи на внутрішньому ринку істотні диспропорції рівня відпускної ціни на електроенергію виробників, що використовують різні типи електростанцій, можна очікувати значного зростання загального рівня цін на електроенергію на внутрішньому ринку для всіх категорій споживачів, а також випереджаюче зростання  цін на населення відносно інших категорій споживачів, пов'язаних з мінімізацією перехресного субсидування.

Окремо я хотів би звернути увагу на те, що в Угоді значно акцентується увага щодо прозорості та доступу до інформації на ринках електроенергії та природного газу. Прозорість ринку досягається завдяки створенню загальнодоступних інформаційних джерел та правил надання інформації щодо обсягів поставок, попиту, наявних вільних потужностей, цін тощо.

У статі  357 Угоди зазначено, що сторони приділятимуть особливу увагу щодо якості статистичних даних, зокрема у сфері енергетики, включаючи енергобаланс.

Це стосується не лише підвищення якості та достовірності інформації в Україні, але також  і країнах ЄС, також  запровадження нових заходів у цьому питанні. Наприклад, Німеччина, Федеральне агентство мереж залучає додаткові фінансові та кадрові ресурси для того, щоб перевірити та здійснювати збір та обробку інформації електроенергетичних та газових компаній, наприклад, на предмет потенційної інсайдерської інформації.

Натомість існуюча в Україні методологія розрахунків та практика нарахувань за нормами та тарифами не відповідає європейській практиці. Тому, також на законодавчому рівні треба приділити увагу щодо формування якісно нової системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування та оплати енергоресурсів на новітніх інформаційних технологіях.

Що стосується відновлюваних джерел енергії, що також є окремими позиціями виписано в угоді, то натомість викликає досить серйозну проблему, це норма щодо місцевої складової, яка є в Україні. Зокрема в ЄС такий механізм вважається політикою протекціонізму та порушує статтю 41 Договору про Енергетичне Співтовариство.

В цілому ж, щоб не перезавантажувати час, я хотів би сказати, що підписання та надання чинності Угоді про асоціацію між Україною та ЄС може призвести до переваг у сфері міжнародної торгівлі енергоносіями. Зокрема у сфері диверсифікації імпортних поставок природного газу з  ринків ЄС, де ціна газу нижча, ніж за контрактними цінами.

Однак, реалізації цього варіанту перешкоджатиме технічний стан енергетичної інфраструктури України.

У сфері торгівлі електроенергією, відкриття ринків ЄС не означатиме автоматичну реалізацію експортного потенціалу енергосистеми України навіть за існуючих наявних надлишкових потужностей. Але і через відсутність і невідповідність української енергосистеми стандартам показників надійності енергопостачання та якості електроенергії, а також щодо екологізації об'єктів енергосистеми. 

Для запобігання  існуючих  ризиків під час імплементації та подальшої  ратифікації для запобігання цим ризикам потребується  збільшення   термінів  імплементації директив та регламентів, а також посилення  гарантій інвестицій  та технічної допомоги з боку Європейського Союзу. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Княжницький В'ячеслав  Леонідович, незалежний експерт з енергетичних питань за темою: "Оцінка  імплементації законодавства України  до законодавства Європейського  Союзу".

Будь ласка,  В'ячеславе Леонідовичу.

 

КНЯЖНИЦЬКИЙ В.Л. Дякую, Миколо Володимировичу. Я  хотів  почати з  електроенергетики, як поважний директор Енергетичного Співтовариства. І я хотів би повернутися, власне, до того основного пункту, який турбує не тільки  експертів, а і компанії, це те, що у нас є, буде застосовуватися фонд цінового дисбалансу.

Дискусія навколо цього точиться вже не один місяць. І ми чудово розуміємо, що питання не просто у тому, як було сказано в останньому інтерв'ю з паном директором Копачем в "Дзеркалі тижня" було про те, що, в  принципі, Енергетичне Співтовариство  погоджує такий проект і буде миритися з наявністю фонду цінового дисбалансу. Але головне питання,  скільки років він буде діяти цей фонд. І  виявилося, що це  буде діяти до 2030 року. Якщо повернутися до  того, що ми очікуємо ближчим місяцем підписати Угоду про Асоціацію,  то там є додатки, де чітко зазначена, яким чином буде ця  Директива 54-а, яку ми адаптуємо, буде  готуватися  і імплементуватися.

Тому  моя пропозиція була би  у цьому  зв'язку   наступною, що діяльність цього фонду  в рамках цієї директиви або адаптації  законодавства не може перевищувати термін  від  тієї дати, коли  почне діяти директива. Там, здається, 3 чи 4 роки. Треба обмежити абсолютно неринковий механізм, який закладено зараз в проекті Закону про функціонування ринку електроенергії.

Далі я хотів би сказати, що принципове питання про те, що відбувається навколо України і в рамках особливо тих зобов'язань, які ми на себе взяли. Ми повинні завжди оцінювати з точки зору того, що відбудеться з 1 січня 2015 року. Відкривається об'єднаний ринок електроенергії та газу в Європейському Союзі.

Минулого тижня вже було повідомлення про те, що Європейський Союз відкриває в Північно-Західній Європі електричний ринок для компаній. Тобто починає узгоджуватися одна ціна. Власне, про те, що говорив Комісар Етінгер кілька місяців тому, нам потрібна одна ціна на електроенергію, одна ціна на газ. Власне, де буде Україна стояти на цей час, якщо ми будемо приймати антиринкові механізми регулювання ринку електроенергії або, не дай, Боже, ми не будемо впроваджувати, так як ми планували і брали зобов'язання, розвиток нашого ринку газу.

Ми повинні зрозуміти, що все навколо нас відбуваються події, які вже не можуть залишати нас стояти просто осторонь і спостерігати, як це відбувається. Тому в мене були би, і в тому числі я висловлю деякі пропозиції з цього приводу, але я хотів би ще раз наголосити, що для того, щоб відповідати тим завданням, які у нас залишилися, власне, у нас трошки більше одного року залишилося.

Звичайно, абсолютно нагальною проблемою є – це погодити, звичайно, проект Закону про ринок електроенергії і обов'язково зробити проект Закону про статус нашого регулятора. Незалежність регулятора – це основа створення об'єднаного ринку електроенергії і газу. Ми не можемо просто так стояти і думати, що можна щось зробити спочатку одне в газовій сфері, потім в електроенергетиці.

Ми повинні зрозуміти, що ми не можемо робити реформи, особливо прогресивні реформи, будучи  стояти по коліно в болоті старих законів. Їх треба міняти, тоді ми зможемо просуватися.

Ще я хотів би зазначити, що коли наше Міненерго говорить про те, що їм необхідна інституційна підтримка, то я дозволю собі процитувати останні два рядки всього Звіту за 2013 рік Енергетичного Співтовариства, англійською мовою, в якому говориться.

"Головна перешкода для Секретаріату Енергетичного Співтовариства є спілкування з українською владою. Жоден із законопроектів не надходить в Секретаріат для оцінки, і влада неспроможна отримати належну експертну допомогу для розробки цих законопроектів."

Ми просимо інституційну допомогу з боку Секретаріату, а як ми себе поводимо у цьому випадку? Ми повинні змінити своє ставлення до цього, тим більше, що ми починаємо головувати наступного року в цій поважній організації. Більше такого ми не повинні чути, тому що це просто неподобство.

З приводу третього пакету. Також у звіті Енергетичного Співтовариства говориться, що навіть в проекті Енергетичної стратегії  говориться про необхідність адаптації третього пакету і досі ми мовчимо. Я ще раз наголошую, з 26 листопада відкривається ринок електроенергії, це третій пакет, а ми досі не можемо погодити внесення змін. Власне ми не беремо на себе ще зобов’язання виконувати, ми просто не можемо погодити, як нормальна країна, повноправний член, внесення змін до Угоди, яку ми підписали, тобто договору Енергетичного Співтовариства. Як це може бути?

Я хотів би сказати, що для того, щоб нам дійсно досягти прогресу, ми повинні зробити наступні кроки, які можуть бути враховані, Миколо Володимировичу, у ваших висновках.

По-перше, ми повинні зрозуміти, де ми знаходимось,    з приводу того, що зветься "кваліфікований споживач",  термін – 1 січня  2012 року, який ми проспали, тому що у нас промислові споживачі,  там термін – з 2015  року.

Ми повинні зрозуміти, яким чином  буде після підписання,  а ця директива одна і друга, 55-а і 54-а, вони  є в Угоді про асоціацію. І тоді ми повинні  зрозуміти, яким чином, що нам подати, щоб ми виконали ці свої зобов'язання. Це перше.

Також я вважаю, що ми повинні менше говорити або припинити  розмови про те, що нам уже обридло це  питання  субсидій.  Оскільки неможливо говорити про реформування НАК "Нафтогазу"  при тих  боргах, які там існують. І тому  я хотів би  сказати, що якщо подивитись на веб-сайт  секретаріату Енергетичного Співтовариства, ви побачите там 6 країн, які подали План дій в соціальній сфері. Власне, це те, про що говорить секретаріат. Ми не використовуємо допомоги, яка б могла б допомогти нашому уряду зробити План дій  в соціальній сфері і розробити інструменти адресної допомоги, адресної допомоги найменш захищеним верствам населення.  І таким чином, ми могли б  хоча б перший крок зробити до того, що ми хочемо позбутися  субсидій і зробити реально ринкові умови і для ринку електроенергії, і ринку газу. 

Наступне. Звичайно, я вже говорив про це, але треба  прискорити прийняття Закону про незалежний статус нашого регулятора. Офіційно  підтвердити позицію  України щодо третього пакету.  Мені сподобався  один пункт в проекті рішень слухань про те, що  ми підтримуємо синхронізацію ОЕС України. Це зветься, на сьогодні, європейська мережа системних операторів  для  електроенергії.

Якщо ми тут говорили сьогодні і будемо ще, мабуть, продовжувати говорити про реверс, будемо говорити про розвиток  LNG, про підняття  все більше видобутку газу на території  України, то ми повинні зрозуміти важливість, яку буде набувати наша ГТС.

Можливо, нам і вдасться за допомогою цих механізмів позбутися того прокляття, яке зветься транзит. Якщо нам вдасться все це зробити, ми повинні синхронізувати технологічно нашу ГТС з європейською мережею. І таким чином, ми забезпечимо реально прозорий доступ до мереж всім споживачам, і буде у нас незалежний оператор.

Якщо ми говоримо про об'єднаний ринок, який формується в Європейському Союзі, ми повинні і в себе говорити, про синхронізацію електромереж і про синхронізацію газової мережі. Власне, такі кроки, вони створять привабливий інвестиційний клімат для модернізації ГТС і можливості закупівлі російського газу європейськими компаніями на східному кордоні України, поступового скасування де-факто, як я вже говорив, транзитного простору України. Це будуть поступові елементи впровадження, але ми їх маємо робити.

Ще я хотів би наголосити, що в Угоді про асоціацію декілька разів згадується, і сьогодні я дуже вдячний представнику Академії наук, що сьогодні згадали Енергетичну хартію, скоріше Договір до Енергетичної хартії від 1994 року. Це дуже важливий елемент нашого співробітництва, в тому числі і в рамках того, що ми очікуємо від співробітництва з Енергетичним Співтовариством, це захист інвестицій. Якщо наша участь у Договорі про заснування Енергетичного Співтовариства це ринкові механізми і просування ринкових умов, то Енергетична хартія для нас – це безпека постачання і захист інвестицій.

Ще я хотів би звернутися і до організаторів цих слухань, а також і до секретаріату Енергетичного Співтовариства з такою пропозицією, що Україна, будучи повноправним членом, повинна ставитися і розуміти свої права, і обов'язки в рамках цієї організації. Це наша організація і ми повинні активніше працювати із секретаріатом, який готовий нам допомагати, щоб не було так, як влітку  нам говорили наші очільники про те, що от не допомагає Енергетичне Співтовариство  в боротьбі з Південними потоком. 

Ми повинні розуміти, чим нам може допомогти. В мене є конкретні  пропозиції. Здається, якщо я можу помилитися в часі, але пан Копач мене поправить, з березня 2011 року секретаріат Енергетичного Співтовариства представлений в газовій координаційній групі ЄС з березня 2011 року. Це дуже важлива група, це тривожна група,  яка вирішує питання надзвичайних ситуацій і має допомагати. Оскільки ми не члени Європейського Союзу, ми завжди були осторонь, нас викликали, ми були на засіданнях цієї групи, але ми мали звітувати про ті події, особливо в 2006-2009  років, що відбувалося.

Тому, чому би нам не тісніше працювати з секретаріатом для того, щоб  мати якийсь вплив на  формування через секретаріат на порядок денний Газової координаційної групи, особливо тоді, коли це буде стосуватися, не дай Боже,  надзвичайної ситуації, яка може бути знову у нас тут через російське постачання газу. 

І наступний пункт, який, я теж думаю, що нам би мав допомогти секретаріат, якщо  наша українська частина буде активно з ним працювати, це  налагодити, сприяти в тісних відносинах нашому  регулятору з загальноєвропейським регулятором, а також налагодити партнерські стосунки з операторами управління мереж передач електроенергії і газу.

Це необхідно зробити тому, що в будь-якому разі  обмін  інформацією, а особливо те, що ми адаптуємо європейське законодавство до європейського, ми повинні, в тому числі, і узгоджувати такі питання з  фахівцями на тому рівні, який, дійсно, там один від одного чудово розуміють.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ячеславе Леонідовичу, регламент.

 

КНЯЖНИЦЬКИЙ В.Л.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

І до доповіді запрошується  доктор Фолькер Зассе, керівник проекту "Німецько-український агрополітичний діалог". Тема доповіді: "Німецький досвід щодо забезпечення сталого розвитку енергосектору".

Будь ласка, до доповіді.

 

ФОЛЬКЕР ЗАССЕ. Шановні пані і панове, поважні члени Парламенту! Перш за все дякую вам за запрошення. Я тут хочу представити німецьку організацію німецько-український агрополітичний  діалог. Ми тут для того, щоб сприяти зусиллям уряду і політики у галузі агрополітики.

Сьогодні я почну говорити  про біоенергетику. Зараз дещо розповім, що я зустрів у цій країні, коли приїхав 2009 року. Я їхав шляхами і бачив, що довкола є випалена земля, там, на полях. І ще один мій добрий друг, український фермер уже в той час зробив установку з виробництва біогазу. І він хотів тоді отримати доступ до мережі. Він і досі чекає на цей дослід.

І от з нашої німецької перспективи щодо біоенергетики з великим потенціалом для неї у вашій країні треба скористатися перевагами, особливо, коли йдеться про розвиток енергетики порівняно з вітровою енергетикою, гідроенергетикою, скажімо, сонячною, біоенергетика дуже і дуже великі перспективи має у вашій країні.

Я дуже радий бути тут, тому що я бачу, що ви використовуєте такий поважний підхід. І ми в Німеччині цим користалися, коли підходили до розвитку цих альтернативних джерел електроенергетики, і втягуючи, включаючи у цей процес і науковців, і урядовців, і фахівців. Все це необхідно, але для громадянського суспільства важливо також, згадайте 70-ті роки у Німеччині, важлива також участь громадських організацій, скажімо, Зеленої партії.

Я, наприклад, цілком певний, що ця партія через участь громадянського суспільства відіграє в цьому велику  роль і допоможе розвитку такої енергетики. Ми в нашій організації вітаємо кроки, щодо втілення договорів і угод Енергетичного Співтовариства. Ми бачимо, що біоенергетика у вас має великий потенціал і відіграватиме значну роль.

Ми вважаємо, що її потрібно підтримати, тут ідеться, звісно, і про "зелені" тарифи, із цього погляду, я гадаю, ваша країна на правильному шляху. В мене є одне зауваження щодо національних планів дії, якщо дозволите. На скільки я знаю, там нічого не сказано щодо відновлювальних джерел енергії, про які я веду мову і у пана Ковальова, і в інших доповідачів про це не було, там нічого не сказано про біоенергію. З нашого німецького погляду ми не можемо зрозуміти, чому в плані дій з відновлюваних джерел . енергії або нічого, або дуже мало сказано про біоенергію. Я вважаю, що потрібно або включити це до національного плану, або розробити  спеціальний національний план з біоенергії.

Ми проаналізували досить глибоко події, які відбуваються в законодавстві щодо біоенергетики, ми знайшли деякі перешкоди, деякі недоліки, поміж них це визначення біомаси. От, це не зрозуміло, чому, наприклад,  пелети або сінні пелети, або сілажні включають до визначення  біомаси. Тому що це дуже важливе  джерело в цій країні, в вашій країні,  є досить багато таких територій, які досі не використовуються для виробництва харчів. І тому ми просили б вас подумати над тим, щоб включити це у визначення біомаси.

Також є певні процедури у нинішньому законодавстві, які виглядають цілком прийнятними, але порівняно особливо із сонячною енергетикою вони достатньо низькі, а може, це сонячна занадто висока, ці тарифи чи ціни. "зелений тариф" в Україні дуже фіксований. Скажімо, у Німеччині є велика різниця між різними потужностями, де йдеться про вироблення біогазу. І ще, я про це загадав на початку своєї промови, є певна дискримінація підприємців, які уже почати використовувати, виробляти біогаз до, скажімо, 2013 року. Вони виключені із можливості користуватися "зеленим тарифом". Чому? От мій приятель – фермер із Білої Церкви, він набагато випередив використання, кажімо, у галузі біогазу. І, мені здається, буде лише справедливо включити цих людей-підприємців до тих, хто може скористатися "зеленим тарифом".

І от щодо місцевої складової. В квітні 2013 року Закон 2946 надійшов в Верховну Раду. Потім він під час різних його розглядів змінювався. Ми би рекомендували вам прийняти цей закон, тому що він дозволить вирішити проблеми. Нам здається, що законопроект дуже гарним, він дозволить прискорити запровадження біоенергетики в Україні. У мене є певні матеріали з цього приводу. І тих, хто зацікавиться, я можу ними забезпечити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Уніговський Леонід Михайлович, генеральний директор Товариства "Нафтогазбудінформатика". Тема доповіді: "Виконання зобов'язань України в нафтогазовому секторі в рамках договору про заснування Енергетичного Співтовариства". Будь ласка, Леоніде Михайловичу.

 

УНІГОВСЬКИЙ Л.М.  Дякую, Миколо Володимировичу.

Перш за все я хотів би подякувати організаторам слухань за можливість виступити на цих слуханнях. Ну, тепер до теми доповіді.

Я не буду повторюватися. Буквально тези мого виступу. Перша теза. Ви, напевно, всі знаєте, що лібералізація газового ринку Європи почалася в 1998 році. І тільки в 2014 році, як планує Європейська комісія, як планують європейські інституції, цей процес буде закінчений.

Хоча повинен сказати, що багато практиків, трейдерів, які працюють на газовому ринку Європи, вважають, що цей процес далеко ще не закінчений. Я нагадаю, в 2012 році Європейська комісія прийняла рішення, що дві достатньо великі країни Європейського Союзу ще не виконали 55 директиву, дедлайн по якій був у 2004 році.

І в тому ж 2012 році ця ж сама Європейська комісія погрозила судом, Європейським судом одинадцятьом країнам Європейського Союзу, членам Європейського Союзу, які не виконали вимоги Третього енергетичного пакету, дедлайн по якому був в березні 2011 року.

Навіть в такій лібералізованій країні, як Німеччина, виникла проблема з одним з газотранспортних операторів, який входить в систему компаній "Вінтерсхалла". Це рішення було в 2012 році. І зараз ще йдуть певні протидії, певні обговорення між німецьким регулятором і Європейською комісією стосовно цього питання. Цей регулятор, цей газотранспортний оператор здійснює транзит газу, качає газ по газопроводу "Pall", має 30 мільярдів кубічних метрів на рік і експлуатує магістральну систему протяжністю 2 тисячі 300 кілометрів. Це достатньо серйозні шляхи.

А тепер Україна. Практично ми почали лібералізацію газового ринку в 2010 році. От порівняйте 1998-2014  і 2010, зараз 2013 роки. Так, я згоден, треба йти швидко, тому що ми вже маємо досвід, ми маємо досвід європейських країн, ми маємо допомогу європейських країн, але все ж таки я повністю згоден з паном Рогозіним, що це  достатньо серйозні речі і дуже непрості для нас. Ми міняємо по суті мислення, ми міняємо структуру взаємовідносин. Тому, ну скажемо так, треба робити швидко, але обережно.

Тепер до ситуації, що треба робити. Те, що зроблено, я не буду про це казати. Якщо казати про газовий ринок, то ми всі починаємо з відокремлення. Я нагадаю, в третьому енергетичному пакеті є три варіанти відокремлення газотранспортного оператора. На наш погляд, третій варіант майже повністю виконаний в "Укртрансгазі". Це компанія, яка займається операційною діяльністю по транспорту, по магістральних газопроводах.

Ви знаєте напевне, що компанія "Ернст енд Янг" зараз готуємо пропозиції по реформування "Нафтогазу". Початок цієї роботи вже зроблений. Зроблено акціонерні товариства. Подивимося. До речі, і Світовий банк об'явив тендер, хоча, що далі по цьому тендеру, поки що невідомо.

Але я хотів би застерегти. В 2012 році фахівці Міжнародного енергетичного агентства провели дослідження "Україна-2012". Отам був дуже цікавий висновок, що без цінової реформи, без ліквідації диспропорції цін лібералізація ринку призведе до суттєвого погіршення фінансового стану "Нафтогазу України". А ми це, до речі, зараз і бачимо.

Далі. На мій погляд, хоча проблема відокремлення є суттєвою проблемою і, безумовно, я згоден з виступаючими і з паном Копачем про те, що тут є багато чого, що можна і треба зробити, але, на мій погляд, перше завдання, яке зараз стоїть перед нами, з точки зору, скажімо так, приєднання українського газового ринку до системи європейських регіональних газових ринків – це створення єдиної методологічної нормативної бази. Перш за все, це Регламент 1777 – це Регламент другого енергетичного пакету з розвитком на 715 Регламент, який є в третьому енергетичному пакеті.

Треба сказати, що є в нас, і про це згадувалося, порядок доступу. Він, це суттєвий крок вперед. До речі, він дуже довго напрацьовувався, кілька років. Але, безумовно, цей порядок повинен бути суттєво доопрацьований. Тому що певна кількість статей і вимог Регламенту 1775 в ньому не враховані.

Ну, скажімо так, нормативні база – це, безумовно, важливий  елемент. Законодавчі ініціативи – це також важливо, тому що ми взяли на себе ці зобов'язання. Але треба не, треба пам'ятати, що крім того, Енергетичне Співтовариство, і це записано в рішеннях Європейської комісії, воно повинно ще слугувати збільшенню і підвищенню ефективності енергетичного обміну між країнами Південної, Центральної та Східної Європи.

Так от в цьому плані я хотів би сказати, уже згадувалося, що два наших проекти є в переліку планів спільного інтересу. Але є ось така цікава річ. В 2000, на початку 2013 року Нідерландська компанія провела дослідження по побудові інтерконекторів для об'єднання Східноєвропейських газових ринків. Що вони запропонували, що вони показали в розрахунках? Що застосування спільних процедур між Україною, Угорщиною і Румунією зменшить, я підкреслюю, це не українське вже капіталовкладення, зменшить капіталовкладення у створення інтерконекторів між Угорщиною і Румунією на 22 мільйони євро. Це те, що може вже дати застосування і використання нашої української газотранспортної системи з точки зору забезпечення європейської енергетичної безпеки.

Також, що важливо. Є два важливих коридори, які зараз,  скажемо так, забезпечуються фінансовими коштами і які мають достатньо великий інтерес при розгляді питань  в Європейській комісії і в Енергетичному співтоваристві. Перший коридор – це "Північ-Південь", і другий – це "Південь-Схід". Це ті коридори, де наша газотранспортна система може бути врахована і може бути складовою цих коридорів. Це пропозиція до пана Копача – розглянути цю можливість.

Ну, і наостанок хотів би сказати, що проблема об'єднання ринків – це достатньо серйозна проблема, але ми повинні розуміти, що за рік, за два роки ми все не зробимо. Але цю роботу, по створенню єдиної нормативної бази для європейських регіональних ринків і для українського внутрішнього газового ринку, її треба починати вже зараз. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Михайловичу.

До слова запрошується Опімах Роман Євгенович, координатор Координаційного центру запровадження економічних реформ при Президентові України. Тема доповіді: "Ринок природного газу на шляху до конкурентного середовища".

Будь ласка, Романе Євгеновичу.

 

ОПІМАХ Р.Є. Дякую, шановний пане головуючий, за можливість виступити.

Прослухавши виступи шановних попередників, я ще раз переконуюсь, що ті реформи і зміни, прогрес, який відбувся протягом за останні 2-3 роки, мають більш революційний, ніж еволюційний характер. З моєї точки зору, це пов'язано як з присутністю певного природного супротиву, який має як внутрішні, так і зовнішні виміри.

З одного боку, або в певній мірі, цей супротив надходить від учасників ринку, великих учасників ринку, які хочуть захистити свою долю на ринку. У якійсь мірі такий супротив надходить з боку самої держави, яка власне не наважується торкатися соціальної сфери. І в якійсь мірі, безумовно, цей супротив надходить від самих безпосередніх виконавців, які дуже заклопотані операційною діяльністю, які відчувають брак кваліфікації і елементарно часу.

У своєму виступі спробую реалістично виокремити досягнення в реформуванні газової галузі протягом останніх років.

На початку швидко нагадаю про цільову модель ринку природного газу, а надалі окреслю основні результати реформи, а також виділю ключові несприятливі фактори, що, з моєї точки зору, мають об'єктивне забарвлення і стримували реалізацію деяких реформ.

Наступний слайд, будь ласка. Створення економічно стійкої та конкурентної  моделі ринку, яка здатна самостійно залучати інвестиції у розвиток галузі, визначена Програмою економічних реформ Президента України як пріоритетна на 2010-2014 роки.

Прийнятий в липні 2010 року базовий Закон "Про засади функціонування ринку природного газу" закладає цільову модель розвитку ринку, яка спирається на три постулати: монополію мають замінити конкурентні взаємовідносини, державне управління має бути замінено державним регулюванням, а центральне ціноутворення має трансформуватися у ринкове, де ціни визначатимуться на базі попиту і пропозицій.

З огляду на зазначене, до Основних засад реформування ринку природного газу на поточному етапі його розвитку слід віднести три загальноєвропейські принципи: по-перше, відкриття де дерегуляції ринку природного газу; по-друге, рівний доступ до газотранспортних мереж і по-третє, забезпечення функціонального розмежування газових бізнесів, вертикально інтегрованих монополій за основними  сферами виробничої діяльності.

Зупинюся більш детально на кожному  з цих принципів. Наступний слайд, будь ласка. Щодо першого напряму реформи відкриття ринку серед основних досягнень виокремлю наступне. Введено категорію "кваліфікований споживачів… споживач" та категорія "гарантований постачальник". В результаті на сьогоднішній день промислові та бюджетні установи мають змогу вільно обрати постачальника газу на ринку. Теплопостачальники мають отримати таке право, починаючи з 2014 року, а побутові споживачі – починаючи з 2015 року.

Було прийнято базовий закон про забезпечення комерційного обліку природного газу, на виконання  якого  впроваджується п'ятирічна програма забезпечення  газовими   лічильниками споживачів. Щороку  встановлюється 200 тисяч лічильників у квартирах та  приватних  будинках, які газ використовують для  підігріву води та приготування  їжі. Повне  виконання програми заплановане на  2018 рік. На початку  2013 року введено в дію Порядок розроблення  та погодження прогнозного балансу надходження та постачання природного газу в Україну. Даний акт чітко регламентує повноваження оператора  ГТС, які мають суворо виконуватися у повному обсязі та у встановлені терміни.

Відомо, що лібералізація ринку газу  є ефективною лише у випадку  збільшення пропозиції. У цьому напрямі минулоріч  була  ліквідована монополія "Нафтогазу" на здійснення імпортного природного газу, а також  було розпочато реверсні поставки газу з країн Європейського  Союзу. Також очевидно, що справжня лібералізація ринку газу можлива  лише  за умови  посилення ролі  незалежного регулюючого органу.  Як вже зазначалося, Закон про  державне регулювання  енергетики  в Україні пройшов  9 жовтня   схвалення та був рекомендований профільним Комітетом прийняти його Верховною Радою України у першому читанні.

Довгоочікованим актом має стати прийняття оновленого Кодексу про надра, який стане відчутним  прогресом на шляху до залучення інвестицій  в галузь розробки та видобутку  нафти  і газу на території України.

Серед несприятливих факторів, що заважають більш оперативній  реформі ринку у  напрямі його  відкриття, виокремлю три.

По-перше, все ще відсутні вузли обліку газу всіх споживачів, що  унеможливило їх швидкий перехід  до категорії кваліфікованих

По-друге, у споживанні країни домінує одне джерело постачання імпортного газу, приблизно 65 відсотків, що ускладнює конкуренцію між   постачальниками або персоніфікує її прояви на користь обраних контрагентів.

По-третє, Міненерго зіткнулося з серйозним спротивом  подальшому розширенню  реверсних   шляхів постачання  європейського газу в Україну, зокрема зі  сторони Словаччини.

Наступний слайд, будь ласка.

Щодо  другого напряму  реформи забезпечення  недискримінаційного доступу до газотранспортної інфраструктури, минулоріч був прийнятий базовий підзаконний регулюючий акт, а саме: порядок доступу до Єдиної газотранспортної системи.

Порядок підтверджує базові принципи рівного доступу до газових мереж, до об'єктів  підземних сховищ газу для споживачів, добувачів та постачальників, які отримують гарантії безперешкодного придбання або збуту продукції.

З метою виокремлення  діяльності у сфері транспортування природного газу від діяльності з його постачання наразі Міненерго визначає можливість для передачі функцій оператора ГТС від "Нафтогазу" до безпосередньо Укртрансгазу.

З метою підготовки розмежування функцій з розподілу і постачання газу, щороку регулятор проводить моніторинг планів заходів із реорганізації газотранспортних підприємств. Відповідно до цих планів процес юридичної та фінансової відокремлення має  завершитися у  2015 році з закінченням строків дій чинних ліцензій.

На сьогодні  усі газорозподільні мережі було надано у довгострокове користування із збереженням державою регулювання тарифів на їх послуги. Така гарантія є першим кроком  для стимулювання притоку приватних інвестицій в утримання і модернізацію газорозподільних мереж. Другим кроком є забезпечення рівня тарифу на транспортування газу, який би відшкодовував усі економічно обґрунтовані витрати, враховуючи  інвестиційну складову. У цьому контексті розпочато роботу в напрямі переходу газорозподільних компаній на стимулююче тарифне регулювання. Затверджено методику проведення оцінки тарифів активів суб'єктів, що здійснюють розподіл газу в роботі,  знаходиться порядок формування тарифів на основі регулювання та визначення регуляторної бази активів облгазів.

На наступний рік заплановано затвердження граничного рівня регуляторної норми доходу у сфері транспортування газу розподільними газопроводами.

Триває робота над розробкою методики визначення наявності або відсутності вільних пропускних потужностей об'єктів ГТС. До кінця року заплановано прийняття цього регулюючого акту в частині розподільних мереж. В наступному році методика буде поширена також на магістральні газопроводи і підземні сховища газу.

Також на 2014 рік передбачено приведення української регуляторної бази функціонування ГТС у відповідність до ключових принципів роботи європейського газового ринку, а саме: по-перше, введення в дію методики визначення бронювання пропускних потужностей усіх об'єктів ГТС; по-друге, затвердження тарифної системи диференціації оплати послуг нерезидентам України із закачування, зберігання та відбору природного газу із підземних сховищ; по-третє, початок поступового переходу на тарифну систему "вхід – вихід" при наданні послуг з транспортування природного газу газопроводами України.

Серед несприятливих факторів, що стримують процес у напрямі забезпечення вільного доступу третіх осіб до газотранспортної інфраструктури виокремлю три основні. По-перше, брак альтернативних транспортних потоків газу. З прокачаних минулоріч 134 мільярдів 84 припало на газ "Газпрому", 15 – на власний видобуток і лише 1 відсоток на інші джерела. По-друге, незважаючи на присутній на ринку профіцит газотранспортних потужностей діючий оператор позбавлений стимулу надавати вільний доступ, адже він одночасно виконує функції постачальника. Ця ситуація яскраво простежувалася влітку цього року, коли "Нафтогаз", діючи в якості оператора ГТС не доводив вчасно місячні ліміти з розподілу газу до незалежних газовидобувачів та постачальників. По-третє, відсутність офіційно затвердженої комплексної та прозорої програми реорганізації "Нафтогазу" позбавляє стратегічного бачення розвитку компанії у подальшому.

Наступний слайд, будь ласка. Щодо третього напряму реформи, реорганізації "Нафтогазу зазначу. Перший етап реорганізації держхолдингу був розпочатий. Так, була проведена ліквідація "Газу України" з передачею функції постачальника безпосередньо материнській компанії, пакети акцій газорозподільних компаній були передані Фонду державного майна для подальшої приватизації. Форма реєстрації дочірніх компаній "Укргазвидобування" та "Укртрансгаз" була змінена на більш прозору та відповідальну форму управління – пайове акціонерне товариство. Наразі, як вже зазначалося, триває активна робота над розробкою програми реорганізації "Нафтогазу" в цілому.

Водночас треба визначити і визнати, що, не зважаючи на деякі структурні зміни всередині "Нафтогазу", діяльність підприємств держхолдингу залишається непрозорою, із значною долею перехресного субсидування та обмеженою можливістю самостійного прийняття рішень щодо власних фінансових операцій.

Крім того, як вже було зазначено, "Нафтогаз" залишається оператором ГТС, що суперечить вимогам внутрішнього законодавства та міжнародним зобов'язанням та продовжує конфлікт інтересів, та породжує конфлікт інтересів між зацікавленими постачальниками та незалежним транспортером.

Серед основних причин зволікання з реформуванням компанії можна виокремити дві: по-перше, складні переговори з групою "Газпром" щодо потенційних інструментів зменшення цін на імпортний російський газ, які забрали багато часу та вносили певну невизначеність щодо майбутнього бачення структури компанії. По-друге, глибше розукрупнення холдингу за видами діяльності вимагає лібералізації ринку газу в цілому та встановлення цін для усіх споживачів на основі співвідношення попиту і пропозиції. Іншими словами, наслідками другого етапу реорганізації "Нафтогазу" має стати відмова від соціально-політичних зобов'язань держкомпанії та поступове підняття цін на газ для побутових споживачів.

Зазначу, що триваюче  стримування цін, росту цін на природний газ для побутових споживачів  дається державі дуже важко. Адже прогрес у цьому напрямі дозволив би суттєво скоротити споживання газу за рахунок стимулювання енергозбереження, прискорити темпи приросту видобутку власного газу, тим самим замістивши дорогий імпорт, та залучити необхідні інвестиції в модернізацію об'єктів ГТС та розподільчих мереж.

Відмова від чинного механізму диференціації цін, ліквідація дворівневої Тарифної структури та заміна соціально-несправедливої практики субсидування всіх споживачів на адресну допомогу тим, хто її, дійсно, потребує, матиме колосальний позитивний економічний ефект для розвитку галузі та  швидкого поступу конкуренції на ринку. 

Підсумовуючи, зазначу, що основним досягненням реформи газового ринку має стати створення економічно стійкої моделі, спроможної самостійно залучати ресурси на розвиток. Подальше реформування та приведення структури ринку у відповідність до міжнародних зобов’язань України та правил Євросоюзу створить умови для розвитку конкуренції на ринку природного газу, що сприятиме збільшенню об’ємів власного видобутку та зниженню цін на енергоносії у подальшому.

Переконаний, що підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС стане необхідною точкою неповернення, що сприятиме прискоренню переходу українського ринку газу до більш конкурентного та цивілізованого середовища. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Євгеновичу.

Це був останній із тих виступів, хто записався. Будемо підводити риску, якщо немає заперечень. Немає заперечень? Я вам дякую, шановні колеги.

І що я хотів би сказати на завершення нашого сьогоднішнього заходу. Подякувати всім нам і, в першу чергу, гостям. Пану Копачу, зокрема, за змістовну доповідь, всім вам, хто цікаво розповідав і змістовно з цієї проблеми, з якої ми зібрались на сьогодні для обговорення. Ми підготували від Комітету проект рекомендацій по нашому сьогоднішньому засіданню, як проект, хоча він також готувався на базі тих пропозицій, хто нам давав з експертного середовища, фахівців і тому подібне. Також  я вас дуже прошу подати в письмовому вигляді прогом тижня, максимум двох, ваші доповнення до рекомендацій, щоб ми розглянули це питання на Комітеті і прийняли відповідне рішення.

Питання актуальне, питання складне і в розрізі конкретних законопроектів, і загалом як ми виконуємо свої зобов’язання в рамках Енергетичного Співтовариства. З свого боку Комітет буде прикладати максимум зусиль для того, щоб ми рухались в цьому напрямі більш динамічно.

Звичайно, якщо хтось думає, що зокрема сьогодні було просте прийняття законопроекту і не було розуміння, що таке форд вартісних дисбалансів,  все це розуміння є, шановні колеги. Але що ми  зробили? По суті, ми нічого нового не придумали, ми стартуємо із сьогоднішнього дня. Сьогодні він існує, тільки він так не називається. По суті, дотації з тих же самих джерел і беруться сьогодні, що на відновлюваність джерела, що на перехресне субсидування, так воно є. І питання не вирішено. Питання не вирішення, зокрема, що нам робити з зеленою енергетикою, яка почне впливати на зріст тарифу? Звідкіля брати кошти на погашення? Що нам робити, в кінці кінців, а це більше політичне сьогодні рішення, з тарифами для населення? А треба щось робити, потрібен консенсус в залі, як це ми будемо вирішувати напередодні президентських виборів, вибачте, у мене немає розуміння. Якщо у вас є, будь ласка, підкажіть Комітету, ми будемо терміново це робити. І таких питань дуже багато. Але напрацювання є певні у всіх напрямах. І з вашою допомогою ми, звичайно, будемо рухатися більш динамічно.

І, на кінець, хотів ще раз подякувати за вашу роботу і подякувати тим, хто допомагав в організації нам сьогоднішнього заходу. Це, зокрема, Американська торгівельна палата, яка нам організувала синхронний переклад. Їм також дякуємо, що вони нам допомагали.

І якщо хтось бажає ще висловитися? Якщо немає більше бажаючих висловитись, я вам дуже дякую. І ми розглянемо обов'язково на Комітеті  протягом, максимум, двох-трьох тижнів підсумки нашого сьогоднішнього засідання, і вас також будемо запрошувати на засідання цього Комітету.

Дуже дякую всім за сьогоднішню роботу.