СТЕНОГРАМА

Засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

від 24 грудня 2014 року

 

Веде засідання Голова Комітету МАРТИНЕНКО М.В.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу всіх ознайомитися з порядком денним, з проектом порядку денного, вибачте. І, можливо, є якісь доповнення чи зауваження до проекту? Немає зауважень?

Михайло Леонтійович, ви не будете вносити ваше питання, ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1313, вони просилися перед засіданням, щоб ми їх розглянули першими. Є депутати Галасюк, Єфімов, Рябчин? Рябчин є, так, так.

Домбровський О.Г.  Просто в мене є, якщо можна, пропозиція. Я вніс, зареєстрував три взаємопов'язаних законопроекти, які стосуються цієї самої тематики. І ці три законопроекти були підготовлені експертним середовищем і Держенергоефективністю. Є тут заступник голови. І, можливо, ми тоді запропонували попередня зустріч уже була, обсудити поки що,  можливо внести спільний законопроект. Щоб не робити лишньої роботи. Сьогодні зняти, ми би попрацювали, а потім, можливо, внесли б узгоджений законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте дочекаємося авторів, потім… Я думаю, що ми приймемо саме таке рішення.

Колеги, давайте все-таки по порядку. У нас багато присутніх по першому питанню. Перше питання – це акредитація при Комітеті консалтингових компаній та громадських організацій. Це традиційне питання, яке ми розглядаємо на Комітеті  на початку чергової сесії, чергового скликання,   вибачте. Це робиться з метою залучення фахівців, експертів та громадськості до участі в законотворчій роботі. Вам роздані інформаційно-аналітичні матеріали щодо компаній та громадських організацій, які виявили бажання бути акредитованими при Комітеті. Всього у списку 18 організацій, більшість цих організацій з нами давно співпрацюють, але є нові організації, зокрема, це Асоціація інженерів-енергетиків України, Асоціація міст України, Експертна платформа з енергоефективності, тощо. Всі колеги прийшли на засідання Комітету, вони знаходяться перед вами, можливо ви з кимось хочете поспілкуватися, шановні члени Комітету.

Також хочу вас проінформувати, що цей перелік не є виключним і, при необхідності, ми можемо його доповнити і змінити.

Які є пропозиції, питання?

Кацер-Бучківська Н.В. Є пропозиція затвердити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інші пропозиції? "Проти" немає? Утрималися? Всі одноголосно підтримуємо, шановні колеги. Хочемо, щоб ми багато і плідно з вами працювали.

Тому всім дякую за участь в роботі Комітету.

Шановні колеги, хто не приймає участь в розгляді питань, прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати місця, продовжуємо роботу.

Друге питання порядку денного: про затвердження плану "Перспективної законотворчої роботи Комітету на 2015 рік". Ми почали розгляд цього питання на минулому засіданні і був складений орієнтовний план роботи, відповідно пропозицій від секретаріату Комітету, від деяких народних депутатів. Ви мали згоду попрацювати над цими питаннями тому, якщо є якісь доповнення, які не включені до переліку, прошу їх озвучити.

Хочу також вас проінформувати, що в лютому ми заплануємо проведення круглого столу разом з Американською торговою  палатою, робоча група, назва якої "План дій щодо реформування сектору енергетики". На цьому круглому столі ми будемо мати можливість більш детально викласти додаткові шляхи реалізації нашого плану перспективної роботи та заслухати представників як органів виконавчої влади, так і бізнесу, і громадськості.

Стосовно запропонованого документу, які є зауваження, точки зору, тощо? Будь ласка. За основу чи в цілому?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що?

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я хотів, щоб ми давали собі звіт, щоб ми розуміли тут роботи не те, що багато, надзвичайно багато. Чим відрізняються наші законопроекти? Якщо дивитись на всі законопроекти, які тут в основному записані – це законопроекти, які будуть передбачати дуже тяжку і тривалу роботу, але потрібну.  

Нам, зокрема – це для уваги, готові допомагати міжнародні інституції з  цих питань. У мене на цьому тижні вже була зустріч це, коли я в понеділок мав зустріч разом з Олександром Георгієвичем з Янушем Копачем – це  виконавчий директор Енергетичного Європейського Співтоваристава вони, зокрема, беруть активну участь в розробці з нами законопроектів.

Зараз, зокрема, за їхньою участю закінчується розробка законопроекту по ринку газу, доповнення до законопроекту про ринок електричної енергії. Їх дуже хвилює, вони готові разом з нами доопрацьовувати проект закону про НКРЄ і багато інших. Вони готові брати участь у такому непростому законопроекті про резерв нафтового палива. Питання дуже серйозне, воно не горить на часі, але законопроект дуже складний, над ним зараз треба почати працювати. І багато інших організацій готові з нами співпрацювати.

Що я б ще хотів. Я пропоную план затвердити, потім давайте ще більш детально подивимось, хто з членів Комітету візьметься за який шмат роботи з цього переліку, щоб ми розпланували, яким чином ми будемо ефективно над цим працювати.

По затвердженню немає пропозицій? Проти? Утримались? Підтримуємо? Я вам дуже дякую.  

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Складні питання розглянули. Тепер починаються прості питання.

Проект закону про Державний бюджет на 2015 рік. Від Мінфіну хто буде доповідати? Тільки, будь ласка, не читайте нам лекцію з цифрами. Скажіть коротенько ідеологію бюджету, щоб потім ми перейшли до обговорення.

НАВРАТА А.І. Доброго дня, шановні депутати, шановні присутні. Отже, щодо видатків по галузі.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Представтесь, будь ласка.

НАВРАТА А.І. Я Наврата Артем Ігорович, заступник директора департаменту, начальник управління фінансів промисловості Міністерства фінансів України.

Отже, у 2015 році проектом закону для Міністерства енергетики та вугільної промисловості передбачені видатки в обсязі 1 мільярд 820 мільйонів гривень, що приблизно на 11 мільярдів менше, ніж затверджено на 2014 рік. Зазначене зменшення, перш за все, основні чинники, чому так відбулося. По-перше, це оптимізація видатків по вугільній галузі. В проекті бюджету на 2015 рік, якщо ви ще не зазначили, відсутній  такий напрям як "Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткову компенсацію витрат і собівартості вугільної продукції". При цьому, видатки за програмою реструктуризації вугільної промисловості в частині передачі у підготовку до ліквідації вугільних підприємств збільшено до 1,2 мільярда гривень. Чому так?

 Ну, по-перше, існує певна динаміка. Щороку витрати держбюджету на підтримку собівартості вугільної продукції збільшуються. При цьому фінансові показники підприємств погіршуються. Чинний механізм надання державної підтримки не стимулює фактично підприємства до прибуткової рентабельної діяльності. Таким чином, занижуються ціни реалізації вугілля, завищують виробничі витрати, непродуктивна праця в державному секторі. Тому в 2015 році запропоновано відійти від такої практики. Ті державні видобувні підприємства, які, за умови переходу до ринкового ціноутворення та оптимізації витрат і собівартості, не зможуть здійснювати діяльність прибуткову, мають бути передані у закриття, у ліквідацію.

І хочу зауважити – саме це  є одним із напрямів, які визначені Коаліційною угодою. Він знайшов отаке от…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Ігорович, я попросив вас розказати про бюджет і не читати  нам лекцію, як видобувається вугілля. Добре?

НАВРАТА А.І.  Добре.

Щодо  нафтогазової галузі, то проектом на 2015 рік для НАК «Нафтогаз України» передбачена державна підтримка  в обсязі 31,5 мільярда гривень.

Тоді якщо у вас є питання, може, я краще відповім  на них.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

У нас також присутній на засіданні Зюков Юрій  Євгенійович -     перший заступник Міністра палива та енергетики. Будь ласка, Юрій Євгенійович,  що ви скажете по цьому питанню? Юрій Євгенійович якраз відповідає за вугільну галузь.

ЗЮКОВ Ю.Є.  Спасибо, Николай Владимирович.

Уважаемые депутаты! У нас был расчет, что нам нужно для того оставшегося сектора угольных предприятий для господдержки, то есть разницы между ценой и себестоимостью нужно было 3,3 миллиарда. В этой программе нет данной статьи, поэтому эта разница будет компенсироваться ценой угля.

Решение принято такое, что мы поднимаем где-то ориентировочно на следующий год с 1 января, при курсе 17 где-то ставим 85 долларов. Это 1450 гривен без НДС. Эта разница позволит нам уйти от господдержки и найти эти деньги порядка 2 миллиардов при нашем объеме реализации на господдержку, то есть компенсировать эту разницу.

Следующий момент. Здесь заложено 1,2 миллиарда на реструктуризацию. Но там сама формулировка такая, написана только реструктуризация закрывающихся шахт.  Её нужно изменить, потому что у нас есть шахты, которые в подготовке, их надо финансировать, у нас шахты есть, которые на сегодня поддерживают водоотливы, их тоже надо финансировать. То есть саму формулировку этой программы нужно изменить.

Следующая, появилась там программа, это субвенции из  местных бюджетов 50 процентов. Она законодательно не решена.  Поэтому эта программа сможет работать только где-то через  6-7 месяцев, когда законодательно будут все акты. А деньги заложены заведомо с 1 января. То есть предлагаем тоже часть этой суммы оставить там на второе полугодие, порядка 70 миллионов, остальную сумму, 280, перенести на закрытие шахт.

Шахты будут выглядеть таким образом, Николай Владимирович. 35 предприятий на сегодня будет одна проблемная – это новостройка на Волыне, подчеркиваю, потому что там на сегодня не заложено ни копейки. Там 600 человек, мы должны её тоже или отдельной строкой вписать вот сюда в программу реструктуризации, потому что нам все равно нужно эту шахту достраивать и содержать там этих людей. У неё источника нет никакого. То есть прошу обратить внимание.

И 9 шахт из 35 пойдет на закрытие. 17 уже осталось на нашей территории, которые закрываются – это будет на эту программу. 12 шахт нужно будет законсервировать – это шахты глубоко убыточные, но имеющие вместе полмиллиарда запасов угля. То есть просто бросить, утопить – это неправильно, наверное, не по государственному. Их тоже нужно будет содержать и тоже внести эту графу, потому что у нас не было никогда консервации, внести графу "консервация" вот в эту программу, где у нас реструктуризация. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам дякую. Шановні колеги, потім питання трошки пізніше будемо задавати до доповідачів. Слово надається Дяченко Олені Юріївні, раднику Міністра енергетики та вугільної промисловості. Будь ласка.

 

ДЯЧЕНКО О.Ю. Здравствуйте.  В принципе, Юрий Евгеньевич отобразил все вопросы. Мы работаем с Комитетом Верховной Ради, обсуждаем бюджет. Все расшифровки дадим до пятницы для того, чтобы четко понимать цифры и направление. То есть всё в работе у нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нам нема коли чекати до п'ятниці. Не виключаю, що ми завтра будемо голосувати бюджет. Ми повинні зараз до чогось домовитись, ви підете за двері, сядете і формалізуєте всі ці речі, щоб ми затвердили  його рішенням Комітету.

 

ДЯЧЕНКО О.Ю. Хорошо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не можемо чекати завтра, післязавтра і так далі.

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  Всі речі оті будуть надані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У членів Комітету стосовно цих питань до доповідачів є запитання? Будь ласка.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Добрий день, дякую за інформацію. Скажіть, будь ласка, чи є розбивка по конкретних сумах на кожну шахту на мільярд 200 гривень?

 

ЗЮКОВ Ю.Є. Разбивка есть. Есть паспорт полностью по реструктуризации, есть расчеты, мы все их предоставим по каждому предприятию, на которые будут спрямовані ці кошти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Євгенович, просять сьогодні. Сьогодні ви це передасте на Комітет?

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Разбивка по каждой шахте?

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  По каждой шахте сегодня именно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, да.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. …попадут 1 миллиард 200.

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  Смотрите, это родилось буквально позавчера, когда мы добавили эту программу, добавили к ней деньги. Поэтому нам хотя бы нужно…

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М.   Но как они считали 1 миллиард 200?

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  1 миллиард 200 откуда? Потому что программу по господдержке убрали. Мы думали, что шахты будут, которые в консервации, по ним вопрос был, и поэтому эта сумма - на консервацию, и она на господдержку. Но если мы вносим туда консервацию, то мы готовы сегодня вам предоставить шахты на консервацию, затраты и шахты, которые на закрытие. Эти документы есть, мы их вам можем предоставить.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М.  Чи можна буде отримати розбивку, хоча б глобальну, на консервацію відповідно? Тобто не "пошахтно", не по конкретним об'єктам, а по основним напрямам.

 

ЗЮКОВ Ю.Є.   "Пошахтно" получите.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М.  Дуже дякую.

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  Но с учетом консервации.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

РЯБЧИН О.М. Рябчин Алексей, "Батьківщина".

Я сам из Донецка, я вырос среди шахтеров, и я знаю, что это такое, когда закрывается шахта и шахтерский поселок просто вымирает, и эти люди выброшены и никому не нужны. Вот эти 1 миллиард 200 и остальные программы, я слышал, про саму шахту, про конструкцию, про уголь, про воду. А что с людьми? Есть у вас какие-то программы социальные именно для шахтеров и на поддержку этих территорий? Что будет с ними? Спасибо.

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  Эта программа рассчитана на три года. Всего на сегодня работает на территории, подконтрольной Украине, 52 тысячи трудящихся. Всего после того, как будет проведена… Шахты безубыточные – 12; шахты, которые у нас закрываются, - 9 и шахты, которые на консервацию, у нас получается, что нужно освободиться порядка 6,5 – где-то до 7 тысяч трудящихся. Это трудоспособного возраста, которых нужно будет трудоустроить. По ним есть варианты, но окончательно это не решено. Мы эту программу будет разрабатывать вместе с Минсоцполитики.       

Потому что как? То ли пятилетний заработок, то ли это будет переселение, но их нужно будет трудоустраивать, 7 тысяч человек.

 

РЯБЧИН О.М.  Деньги на это есть сегодня?

 

ЗЮКОВ Ю.Є.   Нет. Денег в этих программах, о которых мы сегодня говорим, нет. Это деньги, которые уже будут как социальный блок вопросов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Уточню. Заложена заработная плата по КЗОТу при увольнении трехмесячная – это все, что есть из социального пакета. Это есть в этой сумме к ликвидации.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Мартовицький.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Спасибо. У меня все-таки вопрос. Хотелось бы понимать. На мой взгляд, ситуация в угольной промышленности сейчас складывается так, и сложности, например, по формированию бюджета – это отсутствие государственной антикризисной программы в этом секторе экономики, ее нет. Поэтому, я думаю, что эти цифры, они неточные. Защищать что-то в бюджете надо и они, наверное, будут еще подлежать корректировке. Поэтому хотелось бы понимать, вы рассматриваете эти предприятия, которые находятся в Луганской, Донецкой областях, закладывается ли на них какой-то бюджет или нет?

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  На какие, которые в зоне АТО?

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Которые в зоне АТО, да.

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  Нет, ничего не закладывается.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я как раз имею в виду в зоне АТО, почему? Потому что контраст очень большой есть по ряду причин. Кто-то понимает это. Вот говорил Артем о том, что 14 миллиардов разница бюджета именно на эту отрасль между 14-м годом и 15-м годом. Все равно остаются люди. Поэтому программа сухой консервации, когда откачивается вода, поддерживается шахта, ее инфраструктура, проветривание, и не добывается уголь, тут нужно понимать, я почему говорю об антикризисной программе правительства? Потому что, не добывая уголь, мы несем прямые убытки. Хотя полностью проветриваем, тратим электроэнергию, платим персоналу и так далее. У меня тоже нет понимания этой статьи, как и у моих коллег. Хотя, я думаю, трудно им будет детализировать по шахтам, надо четко понимать состояние шахтного фонда.

То есть по АТО у нас есть непонятно, и по людям, и нужно давать эти ответы. Или эта проблема будет оставаться.  То есть нужно возвращаться к антикризисной программе, был такой законопроект, он не прошел, по-моему, в прошлом созыве, и такой программы я не вижу.

Я бы все-таки обратился к правительству, профильному министерству, чтобы предоставили нам программу антикризисных мер детальную. Там должны быть ответы на все пункты и по затратной части, и по тому, сколько мы в итоге будем иметь угля.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрію Євгенійовичу, прийміть зауваження, і після розгляду бюджету на вихід з цієї ситуації.

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  Могу ответить, что по оставшимся шахтам, которых на сегодня мы считаем перспективными, они в этом году добудут 7,7 миллиона тонн угля, все марка "Г". Те, которые 12, которые  остаются при правильном хозяйствовании и инвестициям, они будут добывать в 2018 году 12,5 милионов тонн угля. То есть понимаете, да? Они будут добывать практически в 2 раза больше.

 

МАРАТОВИЦЬКИЙ А.В. Мы все знаем, что будет в 2018 году, но еще не знаем, что будет завтра. К сожалению, это наша проблема. Я о чем все-таки, если коротко. Я считаю и уверен в том, что повышение цены, когда уже регуляторами будут выступать или принимать решения сами предприятия, повышение цены не даст того, чтобы содержать угольную промышленность. У вас есть только один инструмент: повышение оптовой цены – все, другого нет.

 

ЗЮКОВ Ю.Є.   Оптимизация расходов.

 

МАРАТОВИЦЬКИЙ А.В. Опять же, тогда возвращаемся, за счет людей, другого, там долгая полемика, я хочу, чтобы мы просто с этим разобрались,  но один инструмент, одно предложение – только увеличение стоимости угля вызовет цепную реакцию. Так, и в энергетике стоимость одного киловатта и пошло-поехало. То есть мы будем бежать опять, как в цирке, по кругу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артуре Володимировичу, це все зрозуміло, гроші десь беруться, або з бюджету, або з ринку, або кредити будемо брати – щось будемо робити. На сьогоднішній день стан державних фінансів не дозволяє, на превеликий жаль, робити більший маневр. Будь ласка, Олександре Георгійовичу. Потім Вікторія Михайлівна.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. У мене два запитання. Я, чесно кажучи, зрозумів, що Міненерго влаштовує той проект державного бюджету, який на сьогоднішній день є. Тобто у вас якихось там зауважень, критичних моментів немає, ми не почули. І можемо це констатувати.

Але у зв'язку з цим у мене є одне питання. Скажіть, будь ласка, а чи ми розуміємо, як в 15-му році ми будемо вирішувати проблему з групою "Антрацит" по вугіллю, враховуючи катастрофічну ситуацію, яку ми сьогодні маємо на теплових електричних станціях? Можливо, якісь речі треба було б передбачити в  бюджеті з точки зору там розконсервування, інтенсифікації, я не знаю…

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  Все шахты, которые добывают антрациты, они находятся на временно занятой террористами территории, все. То есть расконсервировать на нашей территории нечего. Здесь только газовая группа, которая на сегодня у нас в достаточном объеме, чтобы поддерживать блоки, которые работают на газовой группе. Антрацита здесь нет.

Антрацит может быть куплен только или с России. Россия не продает. Это самый как бы близкий вариант. Или из-за океана. Есть там порядка пяти-шести стран, которые добывают данную марку углей. Или этот уголь должен быть путем договоренностей и политических забран вот с этих территорий, где были наши государственные шахты. Перечень этих шахт есть. Объемы этого угля мы понимаем и добычу месячную, и сколько там было на складах. Других вариантов нет.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Я прошу прощения. Вы как заместитель министра, который отвечаете за угольную отрасль, я так правильно понимаю.

 

ЗЮКОВ Ю.Є.   Да, абсолютно правильно.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Мы видим как бы как решать эту задачу в 15-м году? Вот ваше мнение личное?

 

ЗЮКОВ Ю.Є. Мое личное мнение. Это самый близкий, самый правильный и самый быстрый – это все-таки решать и забирать уголь, который есть на Украине, именно  на оккупированных территориях. Потому что другие варианты они будут или полумеры, или…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це вже питання не до нас – з ким рішать і як. Є політичне керівництво держави, яке повинно вирішувати.

Вікторія Михайлівна, будь ласка.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. У мене питання до Артема Ігоровича щодо зазначеної суми дефіциту "Нафтогазу" закладено в бюджет 2015 року. Ми прекрасно всі усвідомлюємо, що до кінця 2014 року сума дефіциту по "Нафтогазу" може перевищити 120 мільярдів гривень за попередніми розрахунками. Ви закладаєте суму на наступний рік 31,5 мільярдів. Ви можете, будь ласка, пояснити, яким чином і виходячи з яких параметрів, і з яких "предположений" ви вийшли на цю суму? Дякую.

 

НАВРАТА А.І.   Дякую за запитання.

По-перше. В цей розрахунок, що було закладено? Це Постанова Кабінету Міністрів № 81 щодо цін та тарифів, згідно з якою з 1 травня 2015 року підвищення тарифів на 40 відсотків на тепло та газ для населення, перше.

Друге. Це те, що компенсація різниці в цінах на газ для ТКЄ буде здійснюватися. Бо ще, я так розумію, було питання щодо компенсації різниці в цінах для населення. Проте, за нашими даними, "Нафтогаз" має такий ресурс газу, це щодо договорів про спільну діяльність, там є достатньо газу для того, щоб утримати населення. І також керувалися макропрогнозами, які надало Мінекономрозвитку щодо ціни та курсу.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М.  А саме?

 

НАВРАТА А.І.  Саме зараз я вам скажу. Середня ціна імпортованого газу 337 доларів, курс середньорічний - 16,5. Той прогноз, який надало Мінекономрозвитку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З вашого дозволу я добавлю це питання. Ви попали в десятку, я вважаю, що цієї ціни на компенсацію, щоб нам пережити зиму, в кращому випадку, вистачить на перший квартал. Тому ми змушені будемо не пізніше 1 березня, тире, 1 квітня підняти ціну на газ власного видобутку, в тому числі на газ, для населення на ціну не менше 150-200 доларів, це дуже значне підняття.

З другої половини січня по цьому питанню почне НАК "Нафтогаз" робити відповідну інформаційну компанію. Вимога до Мінсоцполітики буде тільки одна. Насправді підняти тарифи – це дуже просто, це одне рішення, там НКРЕ і уряду, чи разом, чи окремо, чи тільки НКРЕ. А саме основне питання, щоб Мінсоцполітики зміг адмініструвати адресну допомогу – це саме складне питання. Тому, якщо ми не доб'ємося хоча б охвату 80-90 відсотків населення, яке потребує цієї допомоги, ми отримаємо дуже серйозні політичні, соціальні неприємності.

Я можу назвати одну тільки цікаву цифру, я не знаю, знаєте ви її чи ні, от коли було підняття в травні місяці загалом на соціальні дотації було заплановано 2,5 мільйони сімей, звернулося мільйон 300, теж цікава цифра. Це говорить про те, що на чому, дійсно, якщо ми це зробимо, у нас хватить політичної волі, то ми виживемо, цієї суми буде достатньо.

Ще одна позитивна річ, я вчора з фахівцями НАК "Нафтогаз" займались прогнозом ціноутворення, якщо ціна на нафту залишиться на рівні 60 доларів. Все одно і по контракту, який діє між Україною і РАО "Газпром", так і спотовий ринок, вони все-одно корелюються відповідно до ціни нафтової корзини. Якщо буде 60 доларів ми приблизно будемо мати наступну динаміку. Зараз, наприклад, НАК "Нафтогаз" спеціально не відбирає більше газу заплаченого мільярду, вибирають приблизно 20 мільйонів на добу, тому що у нас ціна 375, мені здається? Чи 385? 375. Уже  по формулі  з першого кварталу вона буде не більше ніж 350. З другого кварталу, ми вважаємо, що вона буде 300-320, а третій квартал ми будемо мати ціну 250 доларів плюс-мінус, якщо Росія не поверне надбавку в 100 доларів. Але не дивлячись на це, по крайній мірі на спотовому європейському ринку ми передбачаємо, що ціна буде не вище ніж 250 доларів за тисячу кубометрів.

Розрахунок може бути тільки один: перше, таку суму поставили, тому що немає більше грошей, можна всі інші пояснення шукати, і, щоб пережити як не будь зиму. А саме основне питання, те, що ми змушені будемо піднімати ціну на газ, робити одну ціну і це абсолютно правильне рішення з точки зору економіки, з точки зору корупції, і багатьох інших речей. Це тільки така може бути відповідь на це питання, я думаю. 

У кого ще є питання? Ігор Степанович, будь ласка.

 

НАСАЛИК І.С. (Не чути) Незначительная цифра, миллиард 176. Там 2 миллиарда 200 стоит. Тобто подивіться, будь ласка, що ви будете мати кошти на папері, а в результаті їх фактично не реалізувати.

Ще одне. Це якраз вас стосується. В бюджеті закладене повернення вугільній промисловості коштів по кредитах 2005 року. Вони не пишуть, який це обсяг коштів.

 

НАВРАТА А.І.  Вот 300 тысяч.

 

НАСАЛИК І.С.  Миллионов.

 

НАВРАТА А.І.   У нас подтверждение было из налоговой на 300 тысяч на следующий год. И это есть.

 

НАСАЛИК І.С.  В таблице можно посмотреть. Там есть. Ну якщо 300 мільйонів, то…

 

НАВРАТА А.І.   300  тысяч "повернення позик". Это тысяча гривен. 300 тысяч – это спецфонд. Всего 1 миллиард 200.

 

НАСАЛИК І.С. Так вы в бюджет тысячу гривен не запишете. Просто подивіться. Або спишіть цю статтю в бюджеті, скажемо, щоб воно на вас не накладалося, або просто перегляньте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ольго Валентинівно, будь ласка.

 

БЕЛЬКОВА О.В. У мене питання по надходженнях до колеги з Мінфіну. Все ж таки  рентну плату на газ ви рахували, виходячи з показників добичі збільшеної на наступний рік чи зменшеної? Я не говорю про рентну плату. Я говорю про обсяг газу, який планується видобувати на території України: збільшений чи зменшений?

 

НАВРАТА А.І. Вас цікавить обсяг газу на 2015 рік, який запланований?

 

БЕЛЬКОВА О.В. Так. Рентні платежі. По "строчці" 13030800.

 

 НАВРАТА А.І. Я перепрошую, це не зовсім у моїй компетенції питання.

 

БЕЛЬКОВА О.В. А хто рахував надходження по ренті за газ?

 

НАВРАТА А.І. Надходження – це вже блок податковий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція перейти до наступного питання. Бо це серйозна і довга дискусія.

Будь ласка, Вікторіє Михайлівно.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Так, продовжуючи тему "Нафтогазу"  і відповідно збільшення ціни, що вже було  вами зазначено, я хотіла б просто задати питання. Ви можете дати відповідь щодо закладених відповідно 11,4 мільярда субсидій якраз у зв'язку  із збільшенням ціни на газ? Яким чином вони рахувалися, яка закладалася ціна?

 

НАВРАТА А.І. Ви маєте на увазі субсидії для населення?

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Так, по газу і ЖКГ.

 

НАВРАТА А.І. Ну, перепрошую, це теж не зовсім мій блок. Це соціальний блок питань.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Добре.

 

НАВРАТА А.І. Проте, наскільки мені відомо, в розрахунки по пільгах і субсидіях враховувався  все ж таки підвищення ці і тарифів, які  є на даний час.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по черзі. Володимир Володимирович Бандуров, будь ласка.

 

БАНДУРОВ В.В.  Шановний Микола Володимирович,  шановні колеги, присутні.

Є дві дуже конкретні  пропозиції щодо  державного бюджету, зокрема стаття  14-а, яка передбачає розпорядження коштами спеціального фонду державного бюджету. В пункті четвертому мова йде про  те, що ці кошти  спрямовуються на придбання Міністерством палива та енергетики цінних паперів, імітованих державою.  Про що мова йде.  Мова йде про те, що ті  кошти, які відраховуються НАЕК «Енергоатом» на зняття блоків з експлуатації, це приблизно 200 мільйонів щорічно, вони сьогодні потрапляють на казначейські  рахунки. Мова йде про те, що   Міністерство палива та енергетики зможе на ці кошти придбати цінні папери.

Але є дуже конкретна пропозиція – замінити  Міністерство палива та енергетики словами «експлуатуючі організації-оператори ядерних установок», оскільки Міністерство палива та енергетики  не є  прибутковою організацією, і мали вже неодноразово цю колізію, коли в бюджеті з'являвся  саме розпорядник Міненерговугілля , а потім з'ясовувалось, що за Бюджетним кодексом він не може  цю функцію здійснити. У нас сьогодні зареєстрований закон, який дозволить  НАЕК «Енергоатому» придбавати цінні папери Міністерства фінансів. І тому саме з метою того, щоб цей закон працював і щоб ця норма, закладена в бюджеті, була  робочою, пропонуємо замінити один суб'єкт на інший.

І друге. У додатку 3 до проекту державного бюджету мова йде про економічну субвенцію  на розвиток територій зони спостереження.  От в цьому році там закладено  всього 112 мільйонів гривень.

Динаміка, яку ми мали до цього,  2011 рік – 136 мільйонів,  в 2012 рік - 152 мільйони, в 2013 - 178,183 в 2014 році. І за нашими підрахунками, за підрахунками експертів зокрема, якщо там діючий навіть тариф помножити на прогнозний обсяг, скільки буде вироблено електроенергії, то виходить 188 мільйонів. Тому або поясніть, чому 112 саме закладено в якості компенсації, або давайте відпрацюємо іншу цифру, аби ми не поверталися до цієї цифри протягом року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яка відповідь?

 

НАВРАТА А.І. Я вибачаюся, а це не до моєї компетенції питання відноситься. Я не зможу відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не отримаємо відповіді на це питання. Хоча я здогадуюсь про неї. Олексій Михайлович, будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М. Рябчин Олексій, "Батьківщина".

Правильно ли я понял, что те средства, которые были заложены ранее на развитие там инфраструктуры в Донецкой области, шахт и строительства газопроводов, не важно, энергетический инфраструктуры на временно оккупированных территориях, они абсолютно все ликвидированы, то есть мы в ту территорию не заложим ничего. Фактически на 2015 год в случае, если, дай бог, мирный план Президента, Минские договоренности будут соблюдены, то средств на ту инфраструктуру не существует.

И тогда вопрос, я понимаю, какие средства идут, какие изъяты. Куда они перераспределены? И почему министерство не борется именно за эти средства, чтобы они не уходили на другие министерства, а чтобы они оставались на развитие, допустим, другой инфраструктуры на территории подконтрольной Украине?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Михайловичу, хто вам повинен відповідати, до кого звернено питання?

 

РЯБЧИН О.М.  Минфин должен отвечать.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ще які питання є?

 

ЗЮКОВ Ю.Є. В связи с тем, что банкротство, денег нет, поэтому эти деньги, конечно, идут на другие цели: социальные, здоровье, оборону и так далее, как я понимаю. Мы боремся за то, чтобы оставшиеся шахтеры остались с заработной платой, чтобы они могли эти шахты развивать. Вот какую программу мы строим. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Якщо нема питань, шановні колеги, давайте формулювати пропозиції. Юрій Євгенович, ще раз по пунктам, що в межах цієї суми ми повинні переформулювати, зміни терміни, щоб перекинути по статтям і так далі?

 

ЗЮКОВ Ю.Є. Спасибо.  По программе 1101070 "Реструктуризація вугільної та торфовидобувної промисловості у частині видатків на підготовку вуглевидобувних підприємств до ліквідації" – неправильна формулировка Минфина. Она оставит шахты, которые в закрытии, без финансирования. В консервации не предусмотрено. Предлагаю изменить эту формулировку, добавив сюда финансирование шахт, которые будут на консервации. І утримання водовідливних комплексів. Вот это все в одной программе должно быть. Эта формулировка была не согласована с нами, это чисто творение Минфина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

 

ЗЮКОВ Ю.Є. Следующее, что прошу. Новая программа 1111020 "Субвенции". То, о чем говорил: выделено 350 (сейчас скажу точно), 353 миллиона. Законодательно не урегулирован вопрос, здесь 50 відсотків должно быть співфінансування местных бюджетов. Закон не прописан. В лучшем случае программа может начать работать во втором полугодии. Прошу эту сумму оставить тут – 70 миллионов, а 283 добавить в программу "Реструктуризация и консервация" для содержания шахт. Вот это два момента, которые просил бы учесть.

И нигде не учтена шахта-новостройка для Волынской области, да и в целом для нас, она строилась, понятно, что больше 20 лет, вы знаете. Но сейчас она осталась на выходе. Как бы там до пуска первой очереди,  там порядка 500 миллионов, большая сумма, но там где-то 30 миллионов запасов. То есть эта шахта может заменить дорабатывающиеся шахты в Волынской области, там 3 шахты. Соответственно это сохранило бы рабочие места, ну и, конечно, это давало бы добычу угля. Ее нигде нет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може з останньої суми 283 мільйони, хоча б 50 мільйонів перекинути на цю шахту, щоб вона була хоча б як строчка в бюджеті?

 

ЗЮКОВ Ю.Є. Очень правильно! Чтобы она была хотя бы как строка в бюджете. Вы помните прошлый год, когда мы с вами начали этим заниматься, и только в сентябре получили на нее финансирование. Люди выходили, перекрывали дороги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Потім, якщо що, то добавити можна.

 

ЗЮКОВ Ю.Є. Вот эти 50 миллионов отсюда, они там не спасут, но она будет в строке. И мы сможем с января платить зарплату. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще які є пропозиції, запитання? Вікторіє Михайлівно.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Дозвольте ще до того?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Я тільки хочу доповнити. Якщо ми забираємо ці 353 мільйони, а вони передбачають 50-процентне співфінансування включно з місцевими бюджетами, то ми маємо передбачити: а що буде з тими коштами місцевого бюджету, бо також передбачені між бюджетами трансферти. Розумієте, якщо ми тут зменшуємо на 280 мільйонів, то там також на 280 мільйонів зменшується. Оце ж і є 50-процентне співфінансування.

 

НАВРАТА А.І. По местным бюджетам, согласно проекта Бюджетного кодекса им увеличивается часть по экологическому налогу до 80 процентов. Там идет дополнительный ресурс еще по местным бюджетам.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре, дивіться, ми зараз змушені приймати рішення, які допоможуть нам вижити, хоча б у найближчі півроку. У нас питання виживання у найближчі півроку.

Ця програма тільки запускається, вона поки відлагодиться, фінансування піде значно пізніше, у всякому випадку, після зими. Потім будемо розбиратись з цим питанням. Я вам гарантую, що ми ще будемо переглядати бюджет, я думаю, в кінці січня. Знаєте чому? Тому що Міжнародний валютний фонд нам не виставив маяків по бюджету вперше за дуже багато років. Ми не маємо орієнтирів. Прийде Місія Міжнародного валютного фонду у січні і скаже, що це все не годиться, давайте переробляти – я цього не виключаю. У нас немає жодних маяків. Місія приїхала, сказала: "Шановні колеги, ми дамо 11, ви знайдіть 15. Коли знайдете 15, ми дамо 11," – і поїхала собі. Зараз вони приїдуть у січні, все одно змушені вести дискусію будуть, і те, що ми будемо міняти, це 100 відсотків, але зараз ми повинні прийняти рішення, яке дозволить нам пережити хоча б зиму і ранню весну.

Питання зрозумілі. Тут питань стільки у нас, що це просто катастрофа, тому давайте їх самі будемо приймати, щоб якось виживати в цій ситуації.

Таким чином сформульовано було 3 пропозиції. Це доповнення, які сформулював Юрій Євгенович, це доповнення на фінансування шахт на консервацію, по першій пропозиції. Друге питання, це по дискусійному питанню по новій програмі залишити 70 мільйонів, 233, а не 283, перекинути на першу програму. І друге питання, виписати строчку в бюджеті по Волинській недобудованій шахті, де залишити 50 мільйонів гривень.

Будь ласка.

 

Рябчин О.М. Такой вопрос. Я не увидел в программе ничего, связанного с энергосбережением, сокращением потребления ресурсов. Министр был на предыдущем заседании и тоже ничего не сказал. У нас  есть предложение от Комитета по экологии передать им ведения энергосбережения, то есть мы должны отдавать это на экологию или  на ЖКХ, или Министерство энергетики будет заниматься сокращением природного ресурса. А это фактически у нас сокращение потребления топливных ресурсом. Это фактически у нас единственный такой резерв конкурентоспособности экономики. Будете вы этим заниматься или нет? Возможно и на это какая-то строчка должна быть предусмотрена?

 

МАРТОВТЦЬКИЙ А.В.  Там есть 10 миллионов на науку, посмотрите.

 

Рябчин О.М.  Наука – это одно, а мероприятия…

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам скажу, по енергоефективності у нас проблема не в грошах, а проблема в проектах. Це треба розглядати, в першу чергу, як бізнес. При такій вартості енергоресурсів воно працює. І особлива увага повинна бути житлово-комунальному господарству, де поки що немає ніяких, вибачте мене, я зрозумілих проектів не бачу. Тобто немає проектів, які треба фінансувати. Можна закласти, можна ці гроші вкрасти з бюджету. Але в нас, повірте, сама велика проблема – з проектами. У нас дуже багато програм європейських і тому подібне, які ми просто не можемо освоювати. Тому що немає під що давати кошти.

Шановні колеги, які ще питання є?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як скажете. "Нафтогаз" повинен бути Юрій Вітренко, я його не бачу. Ми можемо без них не приймати їхні пропозиції, можемо розглянути – як скажете. Шановні колеги, пропозиції ми озвучили. Інші пропозиції є? Так.

 

 (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто в цій ситуації гроші, за винятком інфляції, залишаться цілі, а в тій формі, в якій воно зараз існує, грошей немає. Давайте, я готовий підтримати вашу пропозицію. Якщо члени Комітету готові, давайте. Давайте її сформулюємо.

 

БАНДУРОВ В.В. У пункті 4, статті 14 слова "Міністерством енергетики та вугільної промисловості України" замінити словами "експлуатуючу організацію операторам ядерних установок". Щодо пояснення, може виникнути правова колізія, саме наділення центральних органів виконавчої влади, Міненерговугілля, функціями щодо розміщення коштів фінансового резерву у цінні папери, які імітуються державою. Міністерство енергетики та вугільної промисловості є не прибутковою бюджетною установою і не є суб'єктом фондового ринку, тому не може здійснювати операції з купівлі-продажу цінних паперів та отримувати доходи від операцій з цінними паперами, не може здійснювати оплату послуг уповноваженого банку щодо операцій з цінними паперами та інші операції з цінними паперами. Це щодо обґрунтування. Тобто якщо ми думаємо про майбутнє, то треба закладати основу цього майбутнього вже зараз в тому ж самому бюджеті. На формулювання "експлуатуючу організацію операторам ядерних установок". Це сьогодні на НАЕК "Енергоатом". Ви знаєте, в історії НАЕК "Енергоатом" назва може змінюватися, а функція ця сама, експлуатуюча організація, вона притаманна саме НАЕК "Енергоатом", тобто від зміни назви не зміниться ця стаття в бюджеті. Не дивлячись на майбутнє, корпоратизацію чи ще якісь.

 

БАНДУРОВ В.В.  Давайте секретаріату доручимо сформулювати це  юридично. Тобто я пропоную експлуатуючу організацію операторам ядерних установок, якщо коректно, юридично буде доповнювати НАЕК "Енергоатом", вона сьогодні одна, іншої нема.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Вона завжди буде одна. Якщо поміняється назва, але експлуатуюча організація може бути одна

 

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги! Ще, які є пропозиції? Пропозицій немає.

Вносять три пропозиції …. (Не чути)  … в галузі …. Це у ядерній галузі … (Не чути) зміни власника … (Не чути)

 

БАНДУРОВ В.В.  Микола Володимирович, і щодо того, яка субвенція має саме бути на зони спостереження? Справді, немає ніде розрахунків, підтверджень, що 112 – це саме та цифра і Мінфін з "Енергоатом" попав в десятку. Тому тут присутні інші депутати від міст супутників біля яких є зони спостереження. Нам буде важко пояснити жителям, чому в минулому році було 183, які, до речі, також  і залишились не розподіленими,  їх треба було передбачити в цьому році. А в цьому році ми закладаємо 112 мільйонів, при тому, що Прем'єр-міністр говорить про те, що НАЕК "Енергоатом" повинен збільшити вироблення електроенергії.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

БАНДУРОВ В.В.  Тут мова про що йде? Там же один відсоток від виробленої електроенергії. Тобто немає логіки в тому, що ми зменшуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Питання про підвищення видатків… чітко формулюйте… Ваша пропозиція буде підтримана в залі про збільшення видатків… Шановні колеги! Більше пропозицій немає? Проти? Хто може утримався по цих пропозиціях, є?

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Утримався один.

 

РОЗЕНБЛАТ Б.С.  Я извиняюсь. Николай Владимирович, вопрос по проекту закона 1313, поданого от Минпрома. Соавторы, да, Ефимов и Розенблат. Если можно, то пригласить экспертов и представителей ЕБРР.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас є пропозиція дуже коротка. Ми мали певну дискусію на початку нашого засідання. В чому вона полягає? Є два законопроекти, по яким ми головний Комітет і  по цьому законопроекту, що ми не головний Комітет. Потрібно напрацювати один законопроект на основі цих трьох. Це було б розумно і тоді була б гарантія, що законопроект мав би ефективне голосування в залі.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Я так розумію, що вчора у вас була зустріч з Держенергоефективності. Ви зблизили там свої позиції, і є загальне бачення того, що у нас може бути загальний концептуальний підхід до вирішення цієї проблеми.

Тому, якщо ви не заперечуєте, ми сьогодні знімаємо, не розглядаємо. Зустрічаємось разом на майданчику Держенергоефективності, разом з вашими і нашими експертами, узгоджуємо спільне рішення і потім ті відкликаємо і вносимо один законопроект, який має підстави бути проголосований, разом з усіма бажаючими. Мова іде про ЕСКО, енергосервісні контракти. Дуже важливий інструмент, який дасть можливість залучити інвестиції до   модернізації. Це якраз те питання, яке ми тут  обговорювали.

 

РЯБЧИН О.М.  Я теж хотів ви долучитись до розробки цього законопроекту.  Є експертні зауваження, з представниками громадськості, з фахівцями  давайте зробимо дуже гарну справу. ЕСКО як робочий інструмент  для залучення інвестицій у галузь.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Якщо не заперечуєте, я тоді візьму  на себе координацію, і ми з вами погодимо, де, коли і в який зручний час, не відкладаючи в довгий ящик, щоб ми зустрілись і попрацювали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги!  Далі. Проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України  та деяких законів України щодо податкової реформи». Доповідачі. Хто від Мінфіну?

 

ЧМЕРУК М.О. Микола Чмерук – Директор Департаменту податкової та митної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже приємно.  Скільки вам треба часу?   

 

ЧМЕРУК М.О.   Якщо коротко,  3 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дуже дякую.  Починайте.

 

ЧМЕРУК М.О.  Дякую. Але перед цим я хотів  дати відповідь на запитання, які обсяги газу  враховані при розрахунку доходів від рентної плати.  Ми не збільшували обсяги газу при розрахунках, вони не більші, ніж ті, що планувалось добути в 2014 році. Обсяги газу при розрахунках не збільшувались на 2015 рік. В запропонованому урядом законопроекті  пропонується зменшити кількість податків з 22 до 9, зокрема пропонується скасувати 6 малофіскальних  податків, а саме фактично патенти, цільову надбавку, рентну плату за транспортування нафти, нафтопродуктів і аміаку, паркування транспортних   засобів, туристичний збір і збір на розвиток виноградарства, хмелярства і садівництва. Також пропонується трансформувати 13 податків у 5. Перелік я не буду наводити. Суттєві зміни пропонуються стосовно оподаткування прибутку підприємств. Зокрема, для визначення бази для оподаткуванням податку на прибуток, пропонується базу визначати виходячи із фінансової звітності. Для бази береться фінансовий результат підприємств і корегувати на три групи різниць, а саме на амортизацію, на резерви і на фінансові операції.

Слід зазначити, що для підприємств з обсягом операцій до 20 мільйонів фінансовий результат до оподаткування корегуватись на різниці за їх бажанням не буде. Тобто база для оподаткування податком на прибуток – це буде фінансовий результат, визначений методами бухгалтерського обліку. І така норма буде стосуватися близько 95 відсотків підприємств. Тобто лише 5 відсотків підприємств від тих, які сплачують податок на прибуток, будуть корегувати свій фінансовий результат для оподаткування на податкові різниці.

Також урядом пропонується суттєво зменшити тиск на спрощенців. Зокрема пропонується об'єднати шість груп спрощенців до трьох. І також зменшити для тих платників, які сплачують податок у відсотковій ставці, знизити ставку податку у два рази. На сьогодні це є 5-7%, в залежно  від того, чи є платник ПДВ чи ні. Пропонується 2-4 %.

Що стосується податку на доходи з фізичних осіб. Збільшується прогресія. Сьогодні у нас прогресія 15-17 % в залежності від суми отриманого доходу. Пропонується верхню межу 17% підняти до 20% і також збільшити відсоток оподаткування пасивних доходів. Сьогодні оподатковується 15 %, пропонується збільшити до 20%, тобто по верхній межі – так, як оподатковується заробітна плата, трудові доходи.

Запроваджується для балансування місцевих бюджетів акцизний податок з роздрібних продажів підакцизної групи податку: ставка від 2% до 5%. Місцеві ради самостійно встановлюють в цих межах ставку податку. Для місцевих бюджетів це дасть додатково близько 6 мільярдів гривень.

Запроваджується також оподаткування комерційної нерухомості: ставка податку встановлюється – 2% від мінімальної заробітної плати на квадратний метр. І також надано право органам місцевого самоврядування встановлювати таку ставку. Що стосується оподаткування ренти, то ми пропонуємо залишити, крім договорів спільної діяльності, ті ставки, які діють на сьогодні. Для договорів спільної діяльності встановити ставку – 70 % по газу. Крім того, є норма в законі стосовно того, щоб доручити Кабінету Міністрів до 1 липня розробити нові підходи до оподаткування рентними платежами видобутку газу і нафти. Крім того, внесено зміни до електронного адміністрування ПДВ. Запропоновані суттєві удосконалення для того, щоб система запрацювала в тому вигляді, який буде також влаштовувати і бізнес. Перенесено термін запровадження електронного адміністрування з 1 квітня. До 1 квітня буде система працювати в тестовому режимі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Хтось із виконавчої влади ще має бажання висловитися? Якщо немає бажаючих, то, будь ласка, спочатку запитання членів Комітету, а потім виступи.

 

КУЛІЧ В.П. У мене запитання до вас. У чому полягає логіка, ви кажете, "спрощенцям" зменшуєте 4 % і при всьому цьому ви збільшуєте дивіденти роялті, фактично 15-20 % ставите, якщо на сьогоднішній день ставки збалансовані, СПД - 5 %, дивіденди – 5, то відповідно кінцева мета будь-якого бізнесу – це отримання коштів, і отримання коштів, воно є збалансованим, скажіть мені, хто в державі буде платити 20 %, коли є можливість під 4 заплатити на СПД, в чому логіка ваша?

 

ЧМЕРУК М.О. Поясню. На сьогодні, якщо рахувати навантаження  сплати податків до обороту в цілому по економіці в Україні, у нас близько 2,5 відсотки. "Спрощенці" сплачують на сьогодні 5,7.

 

КУЛІЧ В.П. Є ставки, які сьогодні всіх задовольняють, їх платять. Збільшуйте, поставте 7 відсотків дивіденди, поставте 7 відсотків СПД, і це буде абсолютно нормальна норма, яка буде давати людям нормально, чесно нараховувати прибутки. Йде мова про відкритість, ми в Європу рухаємося. Сьогодні простіше в Австрії сплачувати податки, ніж у нас в країні. Воно не збалансовано.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. А можна запитання? Скільки дивідендів виплачено в 2013 році? Є якась оціночна цифра?  Із якої цифри ви рахували доходи, наприклад, на 2015 рік.

 

ЧМЕРУК М.О. По доходах від дивідендів я можу сказати лише по тій сумі, яка врахована  бюджетом, це близько півтора мільярда гривень. це податок на доходи…

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.  Отримані?

 

ЧМЕРУК М.О.  Так, звичайно.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.. Чи розрахункові?

 

ЧМЕРУК М.О.   Ні, це реальні, які отримали.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.  То ми можемо констатувати, що у вигляді дивідендів  отримали в Україні півтора мільярда гривень. Так?

 

ЧМЕРУК М.О.  Так, податку від доходів фізичних осіб. Саме про це говорю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, а, може, ми перейдемо до проблем, які стосуються галузі? Тому що якщо ми будемо аналізувати весь Податковий кодекс, то це буде дуже багато часу і це не буде ефективно, тому що до нас не будуть прислуховуватись по іншим питанням. Будь ласка, Ігорю Степановичу.

 

НАСАЛИК І.С. Я зразу хочу запитати: чи влаштовує орендна плата на газ і нафту саме державні підприємства, що мається на увазі, Укргазвидобування, скажімо, цих структур.  І запитання до Міністерства фінансів. Підняли у спільних підприємств орендну плату. Але я розумію, є спільні підприємства, які взяли свердловини, переоформили і видобувають, але це стосується і тих величезних договорів, які … спільну діяльність "Шеврон" по сланцевому газу, який зараз діє. І тому дуже весело буде, коли скільки добивались, скільки розглядали, а це стосується Харківської області, Івано-Франківської області, Львівської області, щоб просто ми не переглядали правило в ході заключення цих договорів. Це буде дуже така неприємна складова в цьому ракурсі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Степанович, можна я трошки передісторію надам, тому що вона тягнеться з минулого скликання. В чому полягає ситуація  Коли переглядався бюджет у минулому році, в першій половині минулого року, ми підняли рентні ставки по енергоресурсах. Значно підняли з тим, що треба нам виживати. Ми обіцяли їх вирівняти з 1 січня наступного року. В цьому році. Це я вже живу в наступному році. Зараз ми залишаємо по суті ставки, які ми прийняли, тобто ми трішки обманули всіх, так. І друге питання – ми підняли ціну, точніше – ренту на спільну діяльність.

 Я хотів би, можливо, щоб якщо хтось є з тих, хто фахівці, не з членів Комітету, щоб буквально два фахівця бажаючих, які знають цю тематику, щоб вони висловились.

Будь ласка. Представтесь, будь ласка.

 

ОПІМАХ Р. Економічний центр реформ при Президенті України. Спасибо за предоставленное слово. Мы с представителями Минфина и Минэкономики  уже общались две недели назад.  Мы слышали уже эту позицию, слышали их аргументы. Поэтому решили их изучить объективно, с независимой стороны. Смотрите, в чем заключается проблема с нашей точки зрения, с точки зрения Администрации Президента. Те предпосылки, на которые опирается Минфин, они в корне некорректны. То есть, предпосылка, что вся себестоимость для частной компании, она приравнивается к себестоимости добычи для "Укргаздобычи". Расчеты происходят абсолютно неправильно. В первом случае, с "Укргаздобычей", мы говорим про бухгалтерскую себестоимость, которая, в принципе, привязана к регуляторной цене для населения и является искусственно заниженной. Если мы говорим про себестоимость, полную экономическую себестоимость, которая включает в себя и себестоимость капитала, и другие нюансы, которые необходимы, скажем, для бурения современных скважин, для получения хорошего дебета, для прохождения больших глубин, более 5 тысяч километров, эта себестоимость значительно выше. При этом по этому первому аргументу, откровенно говоря, что является… Я не знаю, почему мы не примем. То есть представитель "Укргаздобычи" на этой встрече поднял руку и сказал, что у нас себестоимость не 356 грн. И это факт. В подтверждение этого у нас есть официальное письмо от "Нефтегаза", который рассчитывает себестоимость, полную экономическую себестоимость добычи для "Укргаздобычи". Она составляет порядка от 280-и долларов приблизительно опять же.

Второй аргумент, который использует Минфин в своих расчетах: это международная практика, что Украина должна платить столько же налогов, сколько Норвегия. И тут сразу два таких важных нюанса, которые не возможно ни учитывать. И если их не учитывать, то, наверное, смотрят однобоко. Первое: Норвегия является экспортером, все-таки, углеводородов, одним из самых больших в Европе. Второе: в Норвегии налогообложение привязывается к финансовому результату, то есть к прибыли компании. 75 процентов они платят от прибыли, а не от доходов.

 

ІЗ ЗАЛУ. От валового дохода.

 

ОПІМАХ Р. От валового дохода, который облагается у нас там. Это в корне неправильно. То есть если мы говорим про энергетическую независимость, то про такие ставки вообще нельзя вести речь. Поэтому я бы указал, что изучили отдельно, дали опыт… Есть такое хорошее исследование, ежегодно публикуется "Эрст енд янг", где идет промежуток налогообложения, просмотрено налогообложение по более чем 80 странам. И это сравнение есть. Украина. Давайте так, по регионам: максимальная ставка рентных платежей в Польше – 2 %, максимальная ставка. Это при том, что есть дифференциация, есть привязка к цене на нефть. Максимальная ставка в Венгрии – 26 %. Максимальная ставка в Румынии (это те страны, которые борются за привлечение инвестиций в добычу) – 28,5 %. У нас она почему-то – 55%. Почему она 55, никто объяснить не может.

Ну, и следующий аргумент, который представитель Минфина сегодня тоже озвучил. В бюджете закладывается размер добычи на том же уровне, на котором он фактически состоялся в этом году, - 3 миллиарда кубов для частных добытчиков. Ну, простите, эти частные добытчики откровенно говорят, что мы добычу в следующем году понизим. И минимальное падение составит 0,5 миллиарда кубометров. А если учесть потенциальный прирост, мы не дополучим в объеме 1 миллиарда на который нужно будет найти валюту Ну, вот что мы в итоге получаем? В итоге мы получаем дефицит "Нефтегаза", был так и остается.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша пропозиція, будь ласка.

 

ОПІМАХ Р. Пересмотреть ……… ставку, вернуть на тот уровень, на котором она была.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую.

 

ОПІМАХ Р.  Извините, еще один нюанс, опять же по поставкам. Запросил Минфин, специально запросил, независимую точку зрения и рекомендации Приехала специальная комиссия, которая изучила опыт многих стран, посмотрела как это в Украине. Первая рекомендация в отчете …….. это снизить ставку до уровня июля 2014 года. Почему про это молчим?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую.

Шановні колеги, хто ще бажає з не членів Комітету висловитись? Ще один чоловік.

 

ХРУЛЕНКО В.  Если можно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ХРУЛЕНКО В. Добрый день! Представитель полтавской нефтяной  компании. (Не чути)…… более 20 лет, и что хотелось бы отметить, с июля, когда ставки нам подняли, мы работаем, посчитали свою себестоимость реальную, у нас есть возможность сравнивать, за всю историю нашей деятельности, ……… в долларах. То есть на данный момент ……… 150 до 200 долларов у нас себестоимость ……… Добавить сюда аренду текущую ……… долларов, мы работаем ……… Что это означает? Нам придется выяснить ………, который может вернутся не раннее чем через год для возобновления ……… сократить не менее 150 может быть работников, соответственно и уменьшить ………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Скажіть, будь ласка, яка у вас була максимальна капіталізація на лондонській біржі ………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Біля мільярда доларів була точно. Останні котування, я дивився, вони жахливі. Вони складають десь близько 30 мільйонів доларів. Якщо я не помиляюся. Близько 30 мільйонів доларів. З мільярда, так? Це от завдяки нашим діям, по рентам і так далі, і так далі. Щоб ви розуміли, як воно все зв'язано, як потім інвестори дивляться на нас.

 

ХРУЛЕНКО В.  Хотел бы еще добавить. После введения новой рентной ставки у нас акции упали в течение недели на………. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам дякую.

Два слова, буквально.

 

МАЙДАНИК В.С.. (Не чути) ……..альянс, компанія. Дуже вам дякую за те, що ви сказали, що ціна на газ в наступному році буде падати. Вона буде близько 250-300 доларів. Хочу зауважити, що собівартість видобутку газу в Україні  знаходиться десь на рівні від 100 до 200 доларів, різні оцінки. От і порахуйте, якщо 300 доларів, 55 процентів – рента, це 165 доларів. І ми вже добувати нижче собівартості нашого виробництва продукції. Це неможливо. Ми просто не зможемо платити ренту. Це проста математика. Якщо 250 доларів або нижче 300, компанії всі зупиняться і не будуть бурити і не будуть добувати газ. Проста математика.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. Юрій Євгенійович, ви хотіли щось сказати.

 

ЗЮКОВ Ю.Є.  Позиция министерства. Это оставить ставку, которая была до принятия закона, до июля месяца. Это 28% – до глубины 5 километров и 15% – от 5 и выше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам дякую.

Шановні колеги, тепер одне питання, жаль, що "Укргазвидобування" немає на засіданні. Є ще одна у нас така тема надто політизована, яка називається "спільна діяльність". Вона працює в двох компаніях. В основному в двох компаніях в газовому нафтовому секторі. Це "Укргазвидобування" і "Укрнафта". "Укрнафту" не берусь аналізувати, це окреме явище в нашому бізнесі.

Що стосується "Укргазвидобування". Чому вона виникла? Тобто її природа економічно абсолютно обґрунтована. З-за того, що газ викуповується "Укргазвидобування", зокрема в 10 разів дешевше і дешевше ніж сама собівартість газу, "Укргазвидобування" треба якісь додаткові ресурси для того, щоб хоча б тримати видобуток, не говорячи про те, що далі йти в розвідку, в розбурювання відкритих родовищ і тому подібне.

Я можу сказати тільки по цьому року, якби не були закуплені завдяки спільній діяльності "доживні" компресорні станції, я думаю, видобуток на місяць впав би від 50 до 100 мільйонів кубів, на місяць!

Тепер далі. Беремо пропозицію 70 %, дехто хоче ще більше. Краще відмінить. 70 % не працює. Треба закривати спільну діяльність, але нести юридичну відповідальність по цим діям. Тому що там є, в тому числі, публічні західні компанії, які працюють, які, до речі, мають найбільше договорів по спільній діяльності. Що таке 70 %? Беремо з вами 7 тисяч кубометрів за газ комерційну ціну. 70 % – це скільки? 4 900, майже 5 тисяч. Для того щоб пройти, проплатити інфраструктурний рух газу, включаючи підземку, підняття з підземного сховища (тому що, якщо ви знаєте, на сьогодні є постанова уряду, яка забороняє піднімати газ з підземки для продажу великим споживачам, знову-таки, змушене рішення для того, щоб ми пройшли зиму) – це кошти до півтори тисяч гривень цей платіж. І того маємо 5 плюс 1,5 виходить 6,5. Скажіть, що за 500 гривень? 500 гривень – це зарплати немає. Да? Я не кажу вже про інші речі. Це зарплати немає. Тоді треба це всього-на-всього це закривати. Але з відповідними юридичними і судовими позовами. Щоб ми розуміли, да? Тут немає лобістів. Я знаю, хто власники цих компаній. Серед присутніх за цим столом я не бачу жодного, хто має до цього відношення. То можемо відверто  говорити, з державної точки зору, з точки зору нашої галузі. Це не працює! 55% рента – це було на грані, що можна було щось із них  вижимати.

Коли спільну діяльність можна знищити "на корню"? Коли ми піднімемо ціну газу на внутрішньому ринку для Укргазвидобування до 200 доларів. Вона не потрібна. І тоді викреслюємо, знищуємо. Вона сама по собі зникне, тому що вона буде непотрібна і ці договори розсиплеться самі по собі. Оце і вся історія.

Тому ми маємо завищені ставки, які ми прийняли до змінах до бюджету цього року. ми маємо, до речі, точки зору у мене дуже багато листів я з собою взяв лист Американської торгівельної палати в Україні, яка, зокрема, просить те ж саме повернутися до ставок, які були раніше 28 %, це до скважин до 5 тисяч і 15% з покладів на глибині понад 5 тисяч метрів. Чому пишуть понад 5 тисяч метрів? Це теж колеги, які трохи сидять тут являються фахівцями з газовидобутку. Я можу сказати, що скважина, якою ви йдете на 5,5-5,700 – це 10 мільйонів американських доларів, щоб було зрозуміло порядок цін з якими приходиться працювати. А якщо ми будемо йти на нове обладнання, на прискорене буріння – це ще значно більше, так чи  ні?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно правильно. І ніхто до нас в чергу стояти не буде, родовища у нас або виснажені, або невеликі самі по своїй суті. Про те, що ми говоримо про сланцевий газ, вибачте – це фейк. Ми сюди навпаки повинні затягувати компанію, щоб вони працювали, а ми самі написали "Шеврону" про те, що ми не будемо 50 років змінювати умови  роботи. Що вони зробили? На фоні падіння цін на енергоносії, вони розвернулись і пішли. Тому що у них і так бюджети не б'ють, їм не до України на сьогодні. Це наслідки. І тому, панове із Мінфіну, ми повинні зрозуміти, що за цих дій ви отримаєте недоотримання цих платежів, якраз із-за падіння. Приватники працювати не будуть, в Укргазвидобування буде падати видобуток, і в кінці-кінців, якщо ви порахуєте в кінцевому варіанті – це буде мінус. Мало того – це погіршення нашого платіжного балансу, до того ж не блискучого на сьогодні, про те, що ми знаємо.

Давайте, шановні колеги, рішення приймати. Мені дуже важко дискутувати з Урядом по цьому питанню, крім Мінпаливенерго, яке вже живе в цьому питанню. Тому що уряд займає пропозиції, які записані в проекті бюджету. Чому, до речі, в проекті рішення – це хочу вам сказати, пропозиції розбили таким чином на три складові? До трьох тисяч, до п'яти і більше п'яти тисяч – це так у нас записано, шановні колеги,  в коаліційній угоді. Це, по-моєму, до речі, "Самопоміч" запропонувала, диференціювати по трьом, так, по трьом видам, да.

 

БНДУРОВ В.В. Скажіть, будь ласка, от ціна питання для того, щоб рентні платежі повернути станом на липень. От ціна питання чи втрати для бюджету? Тут я бачу мільярд 600 загальна сума в бюджеті, да?

 

ЧМЕРУК М.О.  Я говорю в цілому по надрах.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Різниця, по суті ділити пополам, якщо у нас було 28, а зараз 55.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. А в структурі 22 мільярда скільки було СД прораховано, і скільки приватний видобуток?

 

ЧМЕРУК М.О.   По структурі це половина, половина СД, половина…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Неправда. Що ви таке кажете? Це спільна діяльність, я вам розказую, вона має загальний обсяг Укрнафти, Укргазвидобування, якщо я не помиляюсь по року, півтора мільярда кубів.

Це приватний видобуток, це різні речі.

 

ЧМЕРУК М.О.    За тими даними, які ми маємо, то 6 мільярдів кубів… 3,5 – це спільна діяльність, все решта це інші підприємства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не 3,5.

 

……..(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Я пам'ятаю, у мене непогана зорова пам'ять, близько 2 мільярдів можна брати в розрахунок. Я вам гарантую, що з цих 2 мільярдів, якщо не буде фінансуватися спільна діяльність, ми загубимо мінімум мільярд. Мінімум мільярд у нас вилетить, це я вам просто гарантую. Якщо 3 мільярди – півтора вилетить.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Якщо зрегулювати ціну "Украгазвидобування", щоб вона продавала по реальній ціні, і воно тоді повернеться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. Я ж і кажу, спільна діяльність не компенсується і так далі.  Але, шановні колеги, коли ми дійдемо до прийняття рішення кінцевого підняти ціну на газ, зараз же розпочнеться публічна кампанія, але коли прийде рішення, ми вже проходили це, подивимось, коли буде це підняття. Хоча я вважаю, що його треба робити з 1 березня. Ми не маємо права відтягувати. Але подивитеся, яким чином ми будемо виходити з цієї ситуації, в яких дискусіях, хто буде на кого кивати: чи це повинен робити Президент, чи РНБО, чи Кабмін, чи НКРЕ, чи, можливо, Верховна Рада.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Я хочу зазначити, що і під час виступу Прем'єр-міністра, і під час роботи над Коаліційною угодою було чітко зазначено, що пріоритетом для України є перехід від договорів спільної діяльності на договори по розподілу продукції. І, знову ж таки, сам Прем'єр зазначив, що це  є одним із пріоритетів і це треба робити негайно. Тому, я думаю, що питання по спільній діяльності у будь-якому випадку має терміново вирішуватися. Саме тому, коли минулого разу у нас тут був міністр, я ставила йому це питання, але, на жаль, не отримала відповіді. Коли ми перейдемо на договори по розподілу продукції, то питання щодо рентної плати, вони знімуться автоматично. Тому що це є світова практика, яка забезпечує найбільш ефективне використання в тому числі ресурсів та інвестицій, залучення найбільш ефективне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання.

 

НАСАЛИК І.С. Пані Вікторія, запитання до вас.

Договір про розподіл  продукції існує давно і у нас в державі. І перші договори, якій йшли в 1997-1998 роках,  по Укрнафті, теж йшли по договорах про розподіл продукції, потім входили в спільні підприємства.

Скажіть, будь ласка,  договір про розподіл  продукції говорить про те, як від кількості інвестицій розподіляється продукція.  Якщо ви отримали цю продукцію, ви що, не будете платити  ренту за неї? Ви будете платити ренту в тому об'ємі, який  визначить.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М.  Так а в чому  суперечність? Суперечності ніякої тут немає абсолютно. Ми не говоримо про ренті платежі, ми говоримо про прозорість процесу залучення інвестицій за структурою, яка   в усьому  світі – договори по розподілу продукції. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги!  Ми повинні розуміти наступне.  Чим більше ми робимо різких кроків в бізнесі, швидко міняємо правила гри, тим гірше  до нас ставляться в світі.  Крапка.  Це аксіома. Це можна не дискутувати.  Я пропоную не дискутувати з цього питання.

Неможливо, коли ви втягуєте компанію  на якихось правилах гри  в гру, а бізнес – це гра,  ви втягнули на одних правилах, люди вклали якісь гроші, почали працювати, а ми кажемо: «Ні. Це не годиться».

Це називається рекет, бандитизм. Це моє бачення цих процесів. Треба переходити, треба щось шукати і тому подібне. Це безумовно.  Треба краще щось  придумувати. Але не таким чином. Наслідки, кажу, ми почнемо отримувати найближчим часом. Ми додатково будемо закуповувати або російський газ,  або норвезький  газ. Іншого у нас немає. Будь ласка.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Тоді може бути пропозиція, що  те, як на сьогоднішній день  є 55 % для всіх,  і у нас є приватні інвестори, які  там видобували 3 мільярди  кубів і можуть  зменшити, і ДСД, які видобували 2 мільярди. Тому, можливо, ми зробимо, вирівняємо цю ситуацію,  відповідно для приватних інвесторів,   де передбачено  в  Податковому  кодексі      55 % опустити до запропонованих 18%, можливо, 20-25 %. А для ДСД підняти до 70, і воно вирівняє ситуацію повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що вирівняє?

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Вирівняє бюджетні надходження – раз, за рахунок збільшення видобутку приватними інвесторами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми повинні розуміти технологію, куди ідуть інвестиції, що таке приватний інвестор. Приватний інвестор взяв площу, взяв на неї ліцензію – і він розбурює цю площу. Що таке спільна діяльність? Вона бере або старі скважини газовидобування, на яких робить інтенсифікаційні роботи, які збільшують видобуток, це речі, які не перетинаються. Це різні зовсім бізнеси. Якщо ви зробите зниження ціни рентної ставки по приватних компаніях, це покращить ситуацію для сектору приватних компаній. В газовидобуванні буде мінус мільярд - півтора протягом року. Все.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Це нас змусить просто швидше прийти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це нас ні до чого не змусить. Це те, що ми отримаємо. Але якщо ми розумні, це треба не отримати. Дати хоча б якийсь термін переходу (правильно чи ні?) з  одного стану в інший стан. Тоді ми грамотно поступаємо. От у нас, в свідомості нашій національній, ще є таке – зробити погано комусь. От у мене таке враження, що ми постійно намагаємось зробити погане. Підняли ренту – всі радіємо: "Падлюки, платили 28%, а зараз 55%". Радіємо. Але в кінці кінців наслідки для держави від таких дій дуже погані. Будь ласка, Ольго Валентинівно.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Шановний Голово! Я, дійсно, погоджуюсь, що те рішення, яке приймалося Урядом в серпні, воно було, скільки ми не дискутували, скільки ми не виступали проти, всі наші аргументи були проігноровані. Так само, на жаль, були проігноровані всі аргументи протягом останніх двох тижнів. Я мала честь особисто спілкуватися з Мінфіном, з іншими представниками Кабміну, і…

Я цілком схвалюю ваше рішення, але я хвилююсь про те, щоб одних не зв’язало з іншими. І на випадок, якщо «найдет коса на камень», щоб не було такого, що потім залишать те, як є на сьогодні у Податковому кодексі.

Тому пропозиція колеги, мені здається, що можна розділити два питання і звичайно рекомендувати як пріоритетне залишення статус-кво як до серпня. Але на випадок, якщо не буде знайдено згоди, то тоді пріоритетом є саме розвиток видобутку приватними інвесторами, які за останній рік показали змогу збільшити видобуток газу і зробити все те про що ви говорили раніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ігор Степанович, будь ласка.

 

НАСАЛИК І.С. Шановний Микола Володимирович, ви правильно сказали, що на деякі глибини від 4600, 5200 15-17 мільйонів доларів на сьогоднішній день. Ніхто не сказав, що можна пробурити і вкласти 17 мільйонів доларів і отримати пшик звідти. Це також величезна імовірність отримання, особливо якщо роботи тільки ведуть і по картах дуже нестабільно. Таких прикладів в Україні є дуже багато. Тому тут подвійне накладання на скважини. Якщо там є 8, 10, 12 свердловин і вони пробурюють далі, то воно може  розподілятись, збитки на ці скважини є. А коли при таких рентних платах, які їм дають, вони в дійсності можуть увійти в систему, коли легше буде законсервувати свердловину, дешевше законсервувати свердловину,  чим працювати при таких рентних платах. Якби не було, то я би дуже просив, щоб і Комітет з цим погоджувався,  я не знаю,  яку рентну плату Комітет погодить, але щоб вона була для всіх однакова, щоб були однакові правила. Не можна одним 70, другим 80, третім 55.  Якщо вже зробили, то однакові правила. Тим більше, що це є вимогою Євросоюзу по останнім зустрічам, які відбулись.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М.   У мене також була зустріч з декількома послами, в тому числі і з Північної Америки. Я вам можу сказати, що вони дуже схвально віднеслись якраз до самої ідеї збільшення ставки ренти для договорів  спільної дії спільної діяльності.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. І, до речі, ви абсолютно правильно сказали, що можна взяти території і зробити свердловини, і потім нічого не дістати, і це не стосується прикладів до спільної діяльності, оскільки це не є нова розвідка, це вже є існуючи свердловини, просто додаткове фінансування неіснуючих свердловин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто ще бажає висловитись?

 

НАСАЛИК І.С.  Можна задати колезі запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

НАСАЛИК І.С. Приблизно знає колега, скільки треба коштів вкласти на реконструкцію свердловин? От коли говорять такі речі: можна приблизно сказати, скільки коштів треба вкласти на реконструкцію свердловин? Скажімо, на глибині 4 600 ви реконструюєте. Скільки треба вкласти коштів, не говорячи, якщо на базі цієї свердловини роблять горизонтальне буріння. Скільки воно буде коштувати при цьому? Чи роблять гідророзриви в цій свердловині? Скільки це приблизно коштує?

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Звичайно, я не скажу, скільки це коштує, але я однозначно розумію, що ризики вкладання в цьому випадку є значно менші, ніж ризики вкладання в геологорозвідку на абсолютно чистих територіях, ще нерозвіданих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Формули розрахунків ризиків дайте нам, будь ласка. Шановні колеги, я пропоную підводити підсумки, у кожного є своя точка зору, ми провели відверту дискусію, відверто обмінялись по цьому питанню. Я дозволю собі сформулювати пропозицію, це невдячна робота в цій ситуації, але все-таки візьму на себе цю відповідальність.

Я пропонував би затвердити проект рішення по цифрам, які закладені відповідно в тих паперах, які у вас знаходяться на руках. Мені не дуже подобається ділити на 3 категорії, але оскільки записали в Коаліційній угоді, то давайте хоч щось витримувати, бути якимось послідовними. Це несуттєво. Можна спокійно працювати з градацією на 5 тисяч метрів до  і 5 тисяч після, але поставили 3 тисячі, 5 тисяч, понад 5 тисяч – нехай буде. І відповідно виписати ті цифри, які є по цьому питанню.

Стосовно спільної діяльності, з цим я можу погодитися, що її можна допустити дещо вищою. І з розумінням того, що протягом півроку ми перейдемо на взагалі інші правила гри, якщо не протягом 3 місяців, то протягом півроку, і щоб не допустити обвалу видобутку газу, поставити ставку хоча б 55%. Це моя пропозиція. Будь ласка, які є інші пропозиції? Будь ласка.

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В. Хотіла б звернути увагу, що у тій версії Податкового кодексу, яку нам роздавали, там сама назва спільної діяльності так некоректно виписана, що не зрозуміло, яка це спільна діяльність. Фактично та, яка могла б бути між двома приватними компаніями, вона також підпадає під це визначення. У мене є конкретна правка, як її сформулювати,  щоб було зрозуміло, що це саме ті компанії,  про які йшлося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передасте правку, щоб ми юридично правильно виписали.

Які інші є пропозиції, шановні колеги? Будь ласка.

 

(говорить без мікрофону) Я хотів би запропонувати додати правку щодо оподаткування розподілу продукції. Тому що у вересні її прирівняли до традиційної ставки. Наприклад, 55 %, але ж треба розуміти, щодо угоди про розподіл продукції, компанія-інвестор, вона ділиться ресурсом, тобто вона віддає частку видобутої продукції державі. І була ставка 1,5 і 2 відсотки: 1,5 – для газу і 2 відсотки – для нафти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно правильно. Виходить, ми двічі платимо. Це неможливо. Ще які є пропозиції?

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще які пропозиції? Шановні колеги, я прошу уваги!

 

ІЗ ЗАЛУ. Є пропозиція – підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прозвучало дві пропозиції. Ви маєте табличку. Я сформулював пропозицію: спільна діяльність - 55 відсотків. І є пропозиція, Лев Теофілович нам сформулював, що за природний газ, видобутий понад 5 тисяч метрів, – від 15-и до 20-и відсотків, спільна діяльність – 70. В порядку надходження. Хто за пропозицію, яку я запропонував, прошу голосувати. Дякую.

Хто за  - десять

Проти - два

Утримались - один.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, наступне питання: проект Закону про технічні регламенти та оцінку відповідності, номер 1065. Доповідає Андрій Ярославович.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Дякую.

Ну, цей Закон 1065, він відноситься до питань відання Комітету (щодо трубопровідного транспорту). Зміни, що вносяться до Закону про трубопровідний транспорт стосуються вилучення із статті 13 обов'язкової сертифікації на проектування, роботи, будівництво та експлуатацію об'єктів трубопровідного транспорту. Це все проходило формально фактично і діяло на руку корупції. Тому я вважаю: якщо ці компанії отримують ліцензію на отримання будівництва, вони відповідають ліцензійним умовам, то сертифікацію можна вилучити. Я вважаю, що треба підтримати і взяти за основу.

У мене все, Миколо Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам дякую. Хто у нас буде співдоповідачем? Є бажаючі виступити з цього питання?

 

НАСАЛИК І.С. Я розмовляв, якщо дозволите, з Оксаною Продан буквально перед цим. Вона говорила, що це вимоги також Євросоюзу до цього закону. І вони появились після цієї вимог Євросоюзу. І просила Комітет підтримати в цьому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Можна питання? Чи буде ще цей проект закону переглядатися і вноситися зміни до нього?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон приймається в першому читанні.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ні. Справ в тому що тут є трошки такі питання, які треба відкоректувати, бо вони недостатньо виражені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є для цього друге читання після першого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запитання? Бажаючі виступити по цьому питанню? Немає. Які пропозиції?

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Прийняти за основу. Підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийняти в першому читанні за основу даний законопроект. Хто "за"? "Проти"? "Утримався"?

 Приймається.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Миколо Володимировичу, можна ще одне питання? Що стосується спільної діяльності. Чи ми ведемо 55, чи ми ведемо 30, чи 70 – воно мало що дасть, на мою думку. Треба, можливо, підняти питання на Комітеті щодо кількості виданих ліцензій про спільну діяльність і чому вони не здійснюють спільну діяльність. Може на майбутнє розглянути питання якоїсь лінійки, тому що. Бо зараз, дійсно, спільну діяльність і ти не зробиш, бо вже роздані, а там не видобувається газу – нуль.  Це в 180, якщо він не видобуває – нуль буде ж мати. А треба дати такі умови інвестору, про які ви говорили, щоб він чим більше, він видобуває газу, тим він платить меншу орендну, або 50 якусь ротацію так як на глибині. І нехай він платить менше, коли більше добуває, тоді більший буде мати бюджет. Ревізію зробити може вони скажуть віддайте нам такі умови і ми тоді будемо інвестувати, нам цікаво, можливо ми … приймемо.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що ви пропонуєте…

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Я пропоную… хто укладав договори? НАК? Правильно? То нехай вони скажуть на Комітеті, як діють ці договори спільної діяльності. Наскільки вони ефективні…Тому що багато хто хотів взяти свердловини, а вони вже зайняті і не робляться роками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … (Не чути)  ми чули їхню точку зору… можемо ще раз запросити, яка проблема?

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.  Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Далі у нас  іде питання шосте і сьоме … автори просять перенести (Не чути)

Восьме питання ми розглянули, дев'яте питання …

 

(Загальна дискусія)

 

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В.  Оці правки, чи ляже наше рішення  в основу офіційних правок, чи треба подавати окремо правки? Бо я якраз сьогодні збиралась  подавати правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Подивимось на рішення податкового Комітету.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М.  Я хотіла би ще звернути увагу  колег  на відповідні зміни, які запропонував Кабінет міністрів щодо ПДВ з операцій із ввезення на митну територію України природного газу іншими суб'єктами підприємницької діяльності, крім Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Тобто я хотіла б почути думку, знову ж таки, експертів, своїх колег щодо цього питання. Вони хочуть оподатковувати ПДВ, запропонували газ, який буде імпортований іншими гравцями на ринку, окрім "Нафтогазу". Тобто "Нафтогаз" не платить, а всі інші фактично стають у нерівних умовах. Тоді немає ринку.

 Наприклад, моя позиція категорично проти запропонованого підходу. Я вважаю, що ми маємо як Комітет висловити свою думку з цього приводу. І з моєї точки зору, це, знову ж таки, протирічить третьому енергопакету, під яким ми підписалися, де створюються всім рівні умови. І ми ще говоримо  про те, що ми хочемо мати диверсифікованість. Є газотрейдери, які готові вввозити - просто-напросто "Нафтогаз" поки що їм, на жаль, не дає такі можливості. Є можливості такі, є гравці, які можуть це робити, але ми відразу їх ставимо в нерівні умови із "Нафтогазом".

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я вам дуже дякую. До побачення.