СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

від 18 березня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету М.В.МАРТИНЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Прошу займати робочі місця. Ми починаємо роботу, кворум у нас є, присутні 14 членів Комітету з 22, ще депутати підійдуть і я хочу розпочати з проекту порядку денного.

Шановні колеги, я все таки хотів би скоротити порядок денний, тому що, мені здається, ми повинні концентруватися на першочергових завданнях, які стоять перед нами на цей пленарний тиждень і на наступний тиждень - це робота в комітетах. Ми можемо зібратися і розглянути без виключення всі інші питання, які є і в цьому порядку денному й інші питання, які є на опрацювання в Комітеті.

Я пропоную залишити з проекту порядку денного, перше питання – це законопроект «Про ринок природного газу» -  №2250, друге питання - №2214, восьме питання -  «Про особливості регулювання відносин у сфері енергетики на територіях проведення антитерористичної операції» і питання «Про зміни в держбюджеті на 2015 рік», дев’яте питання - Комітет не головний, там, де є проблема оплати шахтарям зарплати, питання, яке дуже актуальне на сьогодні.

Я провів консультації, в тому числі з деякими авторами тих законопроектів, які є в проекті порядку денного. В принципі, ніхто особливо не заперечував і не настоював, щоб ми сьогодні розглядали всі інші питання і, звичайно, залишаємо різне. Те, що не встигнемо розглянути,  розглянемо в різному. Які є інші точки зору?

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які по енергетиці?

 

ГОЛОС ДЕПУТАТА. Третій пункт,  четвертий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На наступному засіданні розглянемо.

 

ГОЛОС ДЕПУТАТА. Тобто переносимо на наступне засідання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, на наступне засідання. Бачите, яка таблиця по законопроекту №2250, скільки ми будемо ії розглядати і які там проблеми  існують, ми з вами, поки що не розуміємо.

Шановні колеги, немає заперечень? Хто за дану пропозицію, прошу проголосувати. Порахуйте будь-ласка, дякую.  Проти? Утрималось?  Рішення прийнято, я дуже дякую.

Ольга Валентинівна, починаємо з першого питання, чи мені можна починати з другого питання?

 

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Валентинівна просить, щоб ми спочатку розглянули друге питання – проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної Акціонерної Компанії «Нафтогаз України»  №2214, друге читання.

Шановні колеги, це непростий законопроект, ви пам’ятаєте, які були дискусії, категоричні висловлювання. При прийнятті в першому читанні за основу звучало досить багато цікавих пропозицій, їх можна було поділити на наступні блоки – це питання, які стосувалися дисконту на продаж боргів. По цих питаннях, зокрема, виступала Вікторія Михайлівна Войціцька, Питання в  враховані, зокрема 93 правка, де залучається незалежний аудит. Питання також звучали стосовно передоплати - зняти це питання з проекту закону, який розглядався, це також питання враховано і замінено на формулювання, що це повинно бути відображено в договорах постачальника і споживача. Питання, яке є актуальне -  це відміна законопроекту №2711. По цьому є додатковий лист від Міжнародного Валютного Фонду, але все таки законопроект стосується НАК «Нафтогаз України» і такі організації, як «Енергоатом» ми не чіпаємо. Ті правки відповідним чином внесені, тим більше, що представник  НАК «Нафтогаз України» присутній тут, він скаже про те, що Енергоатом не має боргів перед НАКом «Нафтогаз» і це зараз не актуально, тому, що дія законопроекту № 2711 все одно закінчується в кінці цього року.

Є деякі правки, які не встигли розглянути на робочій групі за участю відповідних структур -  Міненерговугілля та НКРЕКП. Цих правок, які є в табличці – чотири, я хотів би звернути на них увагу. Це правка номер 20. Ми зараз повинні по цьому питанню прийняти рішення. Попросимо прокоментувати авторів, інших членів Комітету і фахівців з Міненерговугілля та НАКу «Нафтогаз України». Я попередньо розмовляв з представником НАК «Нафтогаз України» і особливих заперечень щодо її прийняття немає. Тому, будемо голосуати.

Хто за двадцяту правку, прошу проголосувати. За? Проти? Утрималися? Рішення прийнято, дякую.

Правка двадцять перша -  Ксенжука Олександра Степановича. Його немає і не було в залі сьогодні, не знаю де він. Ця правка дещо виходить за межі законопроекту, тому що вона розповсюджується не на поточні борги НАКу а на борги ДК «Газ України». Ми розуміємо, що ми тим самим  провокуємо збільшення поточної заборгованості і виходимо за межі врегулювання тих відносин, які безпосередньо вкладаємо в цей закон. Тож є пропозиція її відхилити, так чи ні?  Хто за те, щоб відхилити цю правку прошу проголосувати. За?  Проти? Утрималися?  Дякую.

Правка 46. Вона  стосується однієї і тієї ж тематики, що і правка 21. Немає заперечень, що ми її знімаємо?. Немає, я дуже дякую.

І правка 47. Це правка, яка входить в протиріччя з 54 правкою народного депутата Лопушанського. Теж є пропозиція її відхилити. Інші точки зору є? Немає. Хто за те, щоб відхилити дану поправку, прошу голосувати. За?  Проти?  Утрималися?  Рішення прийнято, дякую.

Шановні колеги, все інше, що відображено в таблиці, відповідає пропозиціям, які звучали.  Давайте зараз у кого є питання, безпосередньо по яких правках, давайте по черзі пройдемо.

По першому десятку правок, є у когось зауваження, неузгодження з пропозиціями, які відповідно рекомендуються для прийняття закону в другому читанні, чи в цілому? Немає.

Другий десяток правок починається з 11 і до 20. Можливо, є інші точки зору, де ми ще щось неправильно врахували? Можу іти далі?  Дякую.

Третій десяток правок 21-30, є зміни чи пропозиції? Немає, можу іти далі?  Дякую.

31-40,  немає зауважень?  Дякую.

41-50, будь-ласка, Ольга Валентинівна.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Шановні колеги, одне з питань, яке хвилювало багатьох депутатів  -  це процедура можливого продажу НАК «Нафтогаз України» боргів, які інші компанії мають перед НАКом. Просила би вас підтримати правку №45, за моїм авторством, яка перш за все поновлює інший порядок настання моменту, коли можна продавати борги, а саме: після набрання чинності судовим рішенням у справі про банкрутство і крім того, змінює процедуру, яка вже виписана в законі. Я вважаю, що по-перше, повинно бути проведено аудит і друге -  у кожному конкретному випадку процеюдура може бути змінена відповідно до суті та характеристик цих боргів, а саме така процедура, яка встановлена єдина для всіх, як не дивно, може спровокувати маніпуляції і зловживання з боку тих хто буде займатися продажем боргів, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, від НАКу «Нафтогаз України», будь-ласка Перелома Сергій Віталійович.

 

ПЕРЕЛОМА С.В. (Не чути) … не зрозуміло, коли саме можна буде починати процедуру про відчуження боргових зобов’язань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Валентинівна, погоджуєтесь?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Зважаючи на ваше авторство, скажімо так, я би погодилася з вашою першою частиною, але мені здається, якщо у цьому законі буде встановлено якийсь унікальний порядок продажу боргів саме для НАК «Нафтогазу», це ніби як руйнує принцип єдності  застосування тих принципів закону до інших боржників. Це ж не тільки питання дисконту і кількості днів, є величезна кількість компаній, у яких є борги перед державними компаніями, у них якийсь інший підхід, чому ж тут саме пропонується – перші торги, другі, треті, не оголошується…прошу?

 

ПЕРЕЛОМА С.В.. (Не чути)…

 

БЄЛЬКОВА О.В. Тому я звертаюся до секретаріату, тоді виправте будь-ласка, я реагую лише на те що процедура залишилась би.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання знято, Ольга Валентинівна?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 51-60 поправка, немає зауважень? Дякую. 61-70, ідемо далі 71-80, є зауваження до цієї десятки поправок? Немає. 81-90 і 91-93 на цьому правки завершуються.

Шановні колеги, таким чином, ми з вами пройшли всі поправки, погодилися з певною частиною робочої групи, проголосували за ті правки, які робоча група не розглядала. Все це відображено в тій таблиці, що є перед вами і є пропозиція ставити на голосування. Немає заперечень?

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги, шановний Микола Володимирович, в мене є побажання до «Нафтогазу», тому що у нас довга дискусія і складна робота, але крім правок нам хотілось би, як народним депутатам, бачити цифри. Я маю на увазі, коли ми говоримо про фінансовий стан, як проект закону, ми би хотіли бачити фінансовий стан в цифрах: хто заборгував, які підприємства, яка дебеторка, яка кредиторка, яка ситуація з «Теплокомуненерго», тому що, ми зараз обговорюємо, я хотів би зараз зафіксувати, що, на жаль, з Міністерства регіонального розвитку  нікого немає і ми їх позицію не знаємо. Я можу  прогнозувати, що вони завтра скажуть, що проти цього закону, тому що він вирішує проблеми «Нафтогазу», але створює проблеми для Мінрегіону. Але все ж таки, це побажання, ну таке націлене побажання, ми хотіли би бачити цифри, добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович, будь-ласка.

 

ПЕРЕЛОМА С.В. (Не чути)… на сайті офіційному НАК «Нафтогаз України» можна вже в он-лайн режимі знайти перелік найбільших боржників, зокрема ТКЕ.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Сергій Віталійович, вибачте, але ви ж на засідання профільного Комітету прийшли?

 

ПЕРЕЛОМА С.В.  Так

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Ми тоді можемо вам відповісти, що на сайті Комітету будете шукати правки до своїх законів.

 

КОРОТКА ДИСКУСІЯ.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.Я хочу щоб ви просто мене  і народних депутатів почули. Ми дуже компромісні партнери, ми розуміємо проблеми, але хочемо щоб чули нас. Коли нам дають зміни, чи проект закону про фінансовий стан, мова йде про цифри і ми би хотіли їх побачити. Будьте добрі нам підготувати ці цифри, якщо це буде потрібно, дякую.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. В мене ще питання щодо заборгованості по розрахунках за нафту, як НАК «Нафтогаз» сьогодні це бачить? Неодноразово звертаються до нас працівники «Теплокомуненерго» щодо заборгованості за поставлений газ перед НАКом. Держава не дала фінансування, після цього гроші пішли, так проплатили за ціну газу, а НАК нараховує штрафні санкції за невчасний розрахунок за газ, і сьогодні це є така ситуація в багатьох «Теплокомунерго», що вони мають заборгованість і, відповідно, ми даємо виставити цю заборгованість на аукціон, за те, що держава не заплатила вчасно їм за газ. Я вважаю, що це питання треба врегулювати, тому що це не є відповідальність «Теплокомуненерго». Як «Нафтогаз» на це дивиться?

 

ПЕРЕЛОМА С.В. «Нафтогаз» розуміє, що сьогодні «Теплокомуненерго» позбавлено, з одного боку, джерела для погашення цих штрафів, з іншого боку  - НАК «Нафтогаз», як суб’єкт господарювання, не має права не виставляти і не звертатися до суду для захисту власних майнових інтересів, це питання неодноразово обговорювалося в Мінрегіоні. Позиція НАКу -  це врегулювання на законодавчому рівні.

 

 ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. То що будемо робити додатковий закон, чи поправки до цього? Тому що всі «Теплокомуненерго» попадуть зараз не за те, що вони вчасно не розрахувалися, вони попадуть всі на продаж, розумієте? Це питання буде в залі обговорюватись, тому його краще вирішити тут, бо цей закон і так буде тяжко проходити, ми це розуміємо.

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Я вважаю, що має бути окремий закон, бо взагалі-то не можна так брати, держава дає «Теплокомуненерго» лише по субсидіям, які має на увазі…це населення по 20 постанові, чи кілька в тарифах по 30 постанові.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Є проблема, ви зіштовхуєтесь з нею, але у вас є договір, ви мусите використовувати ті штрафні санкції, нащо я питаю вас чому, треба це питання врегулювати(Не чути)…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Ярославович, давайте окремо опрацюємо це питання?

 

КОРОТКА ДИСКУСИЯ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Михайлівна, будь-ласка.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Шановний Голово, шановні колеги, хочу звернути вашу увагу, якраз продовжуючи вашу дискусію. Запропонована поправка №93, яку ми обговорювали безпосередньо якраз у залі з Прем‘єр-міністром. В ній іде мова про те,  що дебіторська заборгованість теплогенеруючих та теплопостачальних організацій не може бути продана, згідно цієї частини, якщо відповідно теплогенеруючі та теплопостачальні організації володіють дебіторською заборгованістю державних або комунальних підприємств, установ, організацій. Насправді, ми будемо наполягати зараз, якщо вона не врахована, поставити на голосування дану поправку. Будемо наполягати на тому, щоб вона була врахована в даному законопроекті, дякую.

 

ПЕРЕБОЇ У ЗАПИСІ.

 

НАСАЛИК І.С. Шановні друзі, шановний Микола Володимирович! Взагалі, за цей законопроект НАК «Нафтогазу» треба аплодувати,  бо, звичайно, він відстоює свої інтереси і хоче максимально забрати кошти, яких у нього не вистачає для загальної діяльності. Однак, і це саме важливе, я хочу нагадати, що на сьогоднішній день, НАК «Нафтогаз» з усіх теплогенеруючих компаній забирає 100% всіх надходжень. Якщо забираєш 100% всіх надходжень, блокуючи рахунки, то скажіть як ще можна покращити фінансовий стан даного підприємства? Взагалі, цей закон не пройде до тих пір, я надіюся, бо я виступав сьогодні з цього приводу, поки не буде збалансовано фінансові складові. От ми розмовляли з НАК «Нафтогазом» із Ігорем Миколаевичем, і задали питання: бюджет винен міськім бюджетам 8,2 мільярда різниці в тарифах, на кого їх покласти? А що таке різниця в тарифах – це кошти комунальних підприємств, які задіяні в процесі і які не повернені державою, це перша частина питання. І друга частина питання, я наведу дані про недофінансування міських бюджетів, а недофінансування міських бюджетів - це по Україні, як правило, проходило не по зарплаті, бо зарплата закривалась, а в основному проходило недофінансування по енергоносіям. Які саме, про які саме суми йде мова, якщо на 2008 рік - це було 3,5 мільярда, 2010 рік -  це було 6 мільярдів, то в 2011-2013 році сума склала більше 15 мільярдів. На кого поставити всі ці загальні видатки? Тому, не треба якусь специфічну зону, яка би визначала специфіку фінансування.  Підходьте до цих підприємств так само, як і до всіх підприємств, які працюють, але, будь-ласка, розшийте бюджетні заборгованості. Оскільки НАК «Нафтогаз» не цікавить розрахувалася держава чи ні, то і комунальні підприємства не повинно цікавити, як же тоді розраховуватися з НАК «Нафтогазом». Якщо ви розшиєте оцю загальну фінансову складову, то питання проходження законопроекту абсолютно не матиме ніякої проблеми. Добре, що ми ще провалили законопроект, який ще хотів 100% закрити комунальні підприємства, які займаються водою та водовідведенням. От тоді потрібно було розпустити всіх директорів комунальних підприємств і сказати, що такої структури забезпечення міст, як водоканал і теплопостачання просто немає.

Тому, в мене є пропозиція: сьогодні провалили законопроект, хоча і у фракції «Народного Фронту» і у фракції «Блоку Петра Порошенка» стояли плюси і він мав би проходити. Але ми звертаємося і до НАК «Нафтогазу», щоб збалансували загальну фінансову складову, ввели різницю в тарифах, подивилися, що недофінансовано в цьому і підходили до всіх підприємств комунального підприємства так, як і до інших підприємств. А на сьогоднішній день в такому вигляді, як діє законопроект, який запропонований – це є прихована приватизація і НАК «Нафтогаз» виступає інструментом цієї приватизації комунальних і генеруючих компаній, дякую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У меня еще есть дополнение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можна по черзі?  Ігор Степанович, я не думаю що тут стоїть питання приватизації «Теплокомуненерго», я не думаю що вони комусь дуже потрібні на сьогоднішній день. Сергію Віталійовичу, будь-ласка прокоментуйте 93 поправку і пропозицію Ігоря Степановича.

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Я, по-перше, хотів би зазначити деякі цифри та факти. Сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів було прийнято зміни до 217 постанови. На жаль, для НАКу вже не буде 100% алгоритму. По-друге, я вважаю, що не зовсім коректно порівнювати борги бюджету перед місцевими бюджетами, які сьогодні становлять 2,5 мільйони, в той же час борги ТКЕ перед НАКом за всі періоди становить 20 мільярдів за 5 років. Тобто це дуже серйозна, суттєва різниця. Якщо ми будемо казати про те, що бюджет недофінансувався, то є потреба балансувати, хоча б до різниці між цими сумами. І якщо ми кажемо, що не можна відчужувати заборгованості підприємств, які мають борги, то треба казати лише про борги бюджету. Приведу дуже яскравий приклад: є енергоринок, який постійно боргує за електроенергію і, маючи кожний тепловик, який виробляє електроенергію і який паралельно надає послуги з теплозабезпечення, майже кожен з них автоматично недоотримує кошти на більш-менш постійній основі. Так що, якщо ми на поправку 93 погоджуємося, то це буде означати, що ніяка заборгованість тепловиків, яка становить «левову частку» в загальному дебіторському проекті НАКу  не буде продана. Тобто, закон в дуже великій своїй частині втрачає смисл.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь-ласка, Артур Володимирович.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. У мене запитання по цифрам до НАК «Нафтогазу». Так все-таки, ви можете сказати, яка сума заборгованості у вас по «Теплокомуненерго» перед «Нафтогазом», яка загальна сума, яка є обтяжуючою для цього проекту закону і скільки в цій сумі заборгованості становлять штрафні санкції і пеня, які нараховані?

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Можу сказати, що загальна заборгованість близько 20 мільярдів, з яких 17,8 – це пряма заборгованість підприємств перед НАК «Нафтогазом», решта 2,2, це - заборгованість ДК «Газ України» у загальному обсязі боргу.  Лише трохи більше одного мільярда - це штрафні пені, та санкції та інші платежі, які визначені рішенням відповідного суду за невиконання зобов’язань.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Тобто, я правильно розумію, що з прийняттям цього закону 20 мільярдів боргових зобов’язань зразу лягають на «Теплокомуненерго», і «Нафтогаз» починає процедуру стягнення з них цих боргів?

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Сьогодні вже «Нафтогаз» і так розпочав цю процедуру і в судах, і через виконавчі провадження. Тобто, ця

процедура вже триває і сьогодні на виконавчому провадженні більш ніж 7,5 мільярдів, це вже за рішенням судів, які відбулися.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз хочу акцентувати увагу, що закон буде стосуватися тільки поточної заборгованості з першого квітня. Тож не стосується тих, що були раніше.

         Шановні колеги, ми добре пам‘ятаємо, як ми виходили із ситуації на енергоринку, це був кінець дев’яностих років, так? Або 2000-ий рік, коли у нас збори на енергоринку були по 6, 5, 7, 8%, потім було прийнято рішення аналогічне тому, яке ми зараз намагаємося розглядати і чомусь почали платити, ну треба з чогось починати шановні колеги, не треба нікого жаліти. Ми зараз не можемо збалансувати, сидячі в цьому кабінеті, всі бюджети місцевого рівня, центрального бюджету і тому подібне, але шановні колеги, велике прохання, давайте з чогось починати, це питання перше. Питання друге, хочу акцентувати питання на тому, що так вийшло, що ми без зовнішніх запозичень не могли збалансувати свій бюджет на поточний рік і на найближче майбутнє, не буду входити в політику. Це наші поточні зобов’язання по даному закону. Ви це дуже добре знаєте і в меморандумах, які підписані, ми зобов’язувалися його прийняти до першого квітня. Сесія у нас закінчується в п’ятницю, сьогодні у нас середа, два тижні у нас не буде сесійних засідань. Чітко, прагматично кажу, де ми знаходимося, але не треба боятися, ми вже проходили, я дуже ціную тоді поступок Юлії Володимирівни Тимошенко, яка зробила тоді перехід на такі розрахунки на ринку, які вона зробила в той час, все дуже просто було і дуже ефективно, тому, так, будь-ласка.

 

         НАСАЛИК І.С. Я хотів вас підтримати по енергоринку, але ви зробили тоді дуже сильну позицію, що назвали електроенергію товаром і дали можливість відключати споживача, який не платить кошти. В сьогоднішніх умовах по теплоринку ви законом заборонили відключати тих, хто має заборгованості з однієї сторони.  Тобто, є закон, що ви не маєте права відключити, платить споживач чи не платить, якщо це відноситься до населення. От вам НАК «Нафтогаз» не сказав, я хочу щоб озвучили, сьогодні на нараді цифру, яка заборгованість населення України, за спожиті теплоносії, озвучте будь-ласка.

 

         ПЕРЕЛОМА С.В. Ну НАК «Нафтогаз»  не володіє цією інформацією.

 

         НАСАЛИК І.С.  Не володіє? Це дуже погано, що ви не володієте, так я вам скажу скільки заборгованість, якщо ви не володієте. Це більше 13,5 мільярдів заборгованість населення за спожите тепло. Скажіть будь-ласка, в комунальних підприємствах є механізм, що відключати не можна, а постачити зобов’язані законом України, який ви даєте механізм, щоб ці кошти зібрати. Якщо ви не даєте механізм, то як ви їх банкрутуєте, дайте механізм відбору, так як дали по електроенергетиці, сказали, що не платить за електроенергію, раз відключили і все - почались платежі. Дайте інструмент тоді, або відключати від цього тепла, чи зніміть цей закон, який є по теплозабезпеченню населення, або не вимагайте того, чого не можемо зробити, дякую.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Степанович, абсолютно зрозуміло, що у нас існує проблема, коли споживач по суті споживає нерегульовану послугу, він змушений платити, немає можливості регулювати, тому що немає теплових лічильників, відповідних пристроїв, які це будуть робити. Але цим також потрібно займатися і це треба стимулювати, робити це. Шановні колеги, треба рухатися, давайте не будемо цього робити, все буде залишатися так як є. Тарифи змушені підіймати, виходячи с того питання, що за такий товар, як енергоносії платили більш-менш реальні кошти.

         Шановні колеги, я дуже вас прошу перейти до зафіксованої таблиці і проголосувати для внесення в зал, інші пропозиції є?  Будь-ласка, Вікторія Михайлівна.

 

         ВОЙЦІЦЬКА В.М. Я хочу ще раз попросити колег  розглянути 93 поправку і проголосувати за неї.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вікторія Михайлівна настоює на тому, щоб врахувати 93 поправку, вона частково врахована наскільки я розумію, потрібно врахувати в повному обсязі. Хто за дану пропозицію прошу голосувати. 8 «За» з 15, рішення прийнято.

         Шановні колеги, ще пропозиції є? Немає. Є пропозиція в цілому поставити таблицю на голосування. Хто за запропоновану таблицю до другого читання, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримались? Рішення прийнято?

 

         ДУДКІН О.М. Так, 11 «за», 3 «утрималось», 3 «проти».

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, рішення прийнято, вносимо таблицю з усіма зауваженнями, які прозвучали в сесійний зал для прийняття у другому читанні і в цілому.

         Законопроект №2250 «Про ринок природного газу», друге читання. Доповідає  Бєлькова Ольга Валентинівна -  заступник Голови Комітету. Будь-ласка, Ольга Валентинівна.

 

         БЄЛЬКОВА О.В. Шановні колеги, на ваш розгляд пропонується порівняльна таблиця до проекту закону України «Про ринок природного газу», №2250. Нагадаю, що метою законопроекту є створення конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням вимог Третього енергетичного пакету, зокрема директив 200973ЕС регламенту 7152009. До законопроекту на сьогодні подані пропозиції народних депутатів Агафонової, Бєлькової, Войціцькой, Дунаєва, Домбровського, Звягільського, Кужель, Ленського, Ксенжука, Лопушанського, Мартовицького, Мартиненка.

Пропозиції до законопроекту продовжують ще надходити, в таблицю вже внесено 254 правки. Біля деяких правок є помітка - для прийняття рішення на засіданні Комітету – це означає, що робоча група правки не розглядала, оскільки вони були подані після засідання робочої групи, або були такі ситуації,  коли ми не могли дійти згоди. Правки народного депутата Агафонової надійшли сьогодні зранку, тому, за браком часу, не внесенні в таблицю, але роздані усім учасникам засідання окремим матеріалом. Правки Дунаєва надійшли у формі зауважень до законопроекту, а не конкретних пропозицій до статей законопроекту, тому вони не розглядалися. Я би запропонувала перейти зараз до розгляду таблиці і пропоную такий підхід – я буду оголошувати ті правки, які вимагають обговорення і за загальним правилом будемо питати, чи є заперечення, чи немає. Якщо ні в кого немає заперечень, то ми перейдемо до голосування і будемо її підтримувати з поваги до автора законопроекту.

Перша така поправка, яка вимагає обговорення – це поправка №4 у таблиці від пана Домбровського. Чи є заперечення у членів Комітету, чи у представників організацій, інтереси яких зачіпаються цим законопроектом, щодо цієї поправки №4, ви підтримуєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є заперечення по поправці №4? Немає заперечень. Вікторія Михайлівна, будь-ласка.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Можна уточнення? По переліку у нас іде транспортування, розподіл, зберігання природного газу і не йде мова про видобуток. Чи не буде доречно сюди ще додати  і видобуток?

 

ПРЕДСТАВНИЦЯ НАК «Нафтогаз України». Можна сказати, що взагалі треба зазначити, що…(погано чути)…не є вимогою Третього енергопакету, є суттєве рішення, яке держава повинна прийняти.  Тобто, якщо вона приймає такі рішення, то це добре, відповідно на рівні транспортних організацій це і так буде відбуватися, але тут обов’язково зазначити, що ця дезінтеграція про застосування цієї статті почнеться з 1 червня 2016 року, як  передбачено директивою №200973. Щодо розподільчих організацій, в принципі, якщо інтереси розподільчих організації не зачіпаються, то НАК не заперечує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Михайлівна.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Можна тоді будь-ласка відповідно до директив 200973ЕС…production, transportation, distribution і так далі, production – це є безпосередньо видобуток.

 

ПРЕДСТАВНИК НАК «Нафтогаз України». Так, якщо брати визначення вертикально-інтегрованої організації, то буде вважатися такою, якщо видобуток здійснюється, а також здійснюється діяльність з розподілу, транспортування або зберігання, тобто, якщо видобувник просто займається видобувною діяльністю, або постачанням - то це не є вертикально-інтегрованою організацією,  проблем не буде.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Я би хотіла тоді запитати у вас, як у автора цієї поправки. А яким чином планується її врахувати, якщо у першій частині іде визначення вертикально-інтегрованої організації, на яку йде посилання у тексті закону, а далі ми говоримо, що вона забороняється?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є вимога Третього енергетичного пакету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не вимога Третього енергетичного пакету.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Саме там забороняється існування…(погано чути)…організації тільки для операторів газотранспортних систем, а вони в нас в 21-25 статті…(погано чути)…щодо розподільчих систем там тільки обов’язок щодо…(погано чути)…тобто що вони не зазнають…, щоб господарська діяльність не впливала на постачання.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Можна також, будь-ласка, дати коментар?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання – зняти поправку, щоб ми вийшли з цієї ситуації.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Чому?

 

ПРЕДСТАВНИЦЯ НАК «Нафтогаз України». Давайте ми поки що знімемо, ми ще допрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Ні, додає спочатку визначення, а потім додає, що заборонено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас ще дуже багато поправок, автор пропонує зняти, йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Поправка № 7 народного депутата Кужель, чи є заперечення щодо цієї поправки? Але мені тут підказують, що насправді ця поправка була редакційно врахована, за рахунок моєї поправки № 8.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо вона врахована, значить підтримуємо.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Ми напишемо, що вона врахована редакційно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховано редакційно, абсолютно правильно.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Наступна поправка № 11. Справа в тому, що по цій поправці була дискусія на підкомітеті і ми всюди залишили як «постачальник останньої надії», саме з поваги і до версії директив і для того щоб відділити попереднє законодавство, не враховуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не враховуємо.

 

         БЄЛЬКОВА О.В. Наступна поправка № 12 пана Мартовицького.

 

         МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Я пропоную…(Не чути)…цим законом у складі державного резерву створюється необхідний запас паливно-енергетичних ресурсів.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Артур Володимирович, хто може прокоментувати дану правку з фахівців Міненерговугілля, НАК «Нафтогаз»?

 

         ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна, будь-ласка? Що до самої ідеї, звичайно навіть секретаріат Енергетичного Співтовариства підтримує таку ідею, проте існує побоювання, що такі  включання  в закон «Про ринок природного газу» призведуть до більших проблем. Для такого питання все ж таки треба розглядати окремий закон і в статті 6 цього ж закону визначено, що як захід для забезпечення безпеки постачання, може бути використання стратегічних запасів палива, які створюються і підтримуються відповідно до закону, тобто якщо Верховна Рада прийме закон про створення цього резерву, то це відповідно буде в ньому  прописано всі правила. Нагадаю, щодо нафти, нафтопродуктів закон буде прийматися, тому що це є вимогою директив так само в рамках Енергетичного Співтовариства.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, приймається не враховувати поправки, а врахувати при доопрацюванні інших законопроектів, які будуть врегульовувати питання стратегічних резервів?

 

         МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Приймається.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, далі Ольга Валентинівна, будь-ласка.

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  Наступна поправка № 13, Олександр Георгійович Домбровський - це ваша, стосується єдиної газотранспортної системи України.  Скажіть у мікрофон.

 

         ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Виходить європейське законодавство все-таки із відокремлення кожного об’єкту, тобто газотранспортна система, газорозподільна система, газосховище і LNG, тобто єдина газотранспортна система – це як інструмент колективної безвідповідальності, тому краще, щоб у кожного була своя відповідальність.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуємося? Дякую йдемо далі.

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  № 16, пані Кужель. Тут мені було повідомлено, що є заперечення у Європейського секретаріату. Пан Копач, чи могли б ви прокоментувати?

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. 16 правка…(довга пауза)… Може далі підемо, поки з 16 розбираємося і залишаємо в умі?

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  Наступна поправка № 25, пан Мартовицький, чи є заперечення?

 

         МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.. Не наполягаємо.

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  Насправді, ми вас підтримуємо, я вам так скажу, тут зміна редакційного характеру. Тут план дій в надзвичайних ситуаціях і національний план дій -  зміна редакційна, тому, якщо не має заперечень я би пропонувала підтримати, немає?         ГОЛОВУЮЧИЙ. Мінус, так?

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  Так, наступна № 26, Олександр Георгійович -  ваша, тут знову оператор єдиної газотранспортної системи України, мінус, так?

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімаємо.

 

         БЄЛЬКОВА О.В. Відхилено, наступна у нас № 32, пані Кужіль. Стосується того самого питання, що і попередня № 16. Ліза, ви готові коментувати вже? Вони ще готуються прокоментувати, а тим часом ми перейдемо до № 39. Це як раз моя поправка і я би просила її врахувати, тому що мені було повідомлено, що споживачі можуть використовувати газ у якості сировини, з метою подальшого продажу нової продукції LPJ, і тому, якщо немає заперечень, я прошу поставити на голосування і підтримати.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Заперечень немає по 39 поправці? Хто за, прошу проголосувати, дякую. Проти? Утримались? Приймається.

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  Наступна поправка, пані Вікторії Войціцької, № 40, чи є заперечення?

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Заперечення є по 40 поправці?

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  Ну на скільки я знаю, заперечення були на підставі того що…

 

         ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна? Поправка 40, газовидобувні підприємства, законопроект виходить із того, що газовидобувне підприємство вже має статус в рамках закону «Про ринок природного газу», як постачальник, або як оптовий продавець. Тобто, якщо починає діяти закон «Про ринок природного газу», то тільки в той момент, коли газовидобувне підприємство здійснює оптовий продаж природного газу, або постачання. Відповідно це буде зайвий додаток. Тобто, в даному плані  щодо, саме, газовидобувного підприємства  використовується закон «Про нафту и газ», така концепція.

 

         ВОЙЦІЦЬКА В.М. Так, але в мене тоді питання, саме, в директиві 200973ЕС є чітке визначення «Production, transmition, distribution, natural gas undertaking…(Не чути)», тобто, якщо ми діємо на відповідності до директиви, тоді ми маємо враховувати ті визначення та дефініції, які є в цій директиві і вони дають тут чітке визначення «Production».

 

         ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дивіться, там трішечки відрізняється, тому що в нас використання саме терміну «суб’єкт ринку природного газу», а не «natural gas undertaking», тобто не газові підприємства, а підприємства, які здійснюють вид діяльності на ринку природного газу, а саме, як учасник цих відносин. В принципі ця правка не виключає всіх відносин, які стосуються застосування норм…, газовидобувне підприємство буде або замовником, там є замовник через суб'єкт, або постачальником, або продавцем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімаємо, ідемо далі, дякую. 

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так, наступна поправка № 42, пані Кужель і стосується знову приєднання.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить знімаємо і йдемо далі.

 

         БЄЛЬКОВА О.В.. Так, далі наступна № 48, пані Вікторія, щодо принципів, чи є заперечення? Якщо немає заперечень, то я би пропонувала підтримати.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Доопрацювати редакційно, так? Приймаємо і доопрацьовуємо редакційно, дякую, йдемо далі.

 

         БЄЛЬКОВА О.В. Наступна № 70, також пані Войціцькой і так само пропонується підтримати, якщо немає заперечень, з редакційним доопрацюванням.

         Так, наступна № 75, моя і я би просила врахувати наступне, що у відповідності до договору про заснування Енергетичного Співтовариства, сторони втілюють призначені їм рішення до їхніх національних законодавчих систем протягом періоду, визначеного в рішенні, а тому застосування санкцій за невиконання рішень Енергетичного Співтовариства можливе виключно після імплементації цих рішень у законодавство України, рішеннями відповідних державних органів. Таким чином рішення самого Енергетичного Співтовариства є недостатнім для того, щоб застосувати санкції до наших учасників ринку, тому пропонується редакція, яка виключить слова «рішень Енергетичного Співтовариства», але залишить у відповідності до статті 55 цього закону, які і є обгрунтовуючими санкціями, якщо заперечень немає, прошу підтримки.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається?...приймається.

        

         БЄЛЬКОВА О.В.  Наступна, знову моя 77, оригінальна версія - проводити виїзні, ну регулятор має право проводити виїзні перевірки, в тому числі без попереднього попередження. Це вважається не актуальним в наш час, тому попереджати потрібно. Будь-ласка, тоді пропоную підтримати, добре? Дякую, чому ми її не врахували раніше.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Так підтримується 77, далі будь-ласка.

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  87, пані Войціцької, прошу прочитати по ній були різні думки.

 

         ВОЙЦІЦЬКА В.М. Там питання не в тому, що Кабінет Міністрів може покладати обов’язки чи повноваження на Міністерства. Просто в загальне формулювання, ці повноваження визначаються законами, але покладаються Кабінетом Міністрів, тобто Кабінет Міністрів має право прийняти положення про Міністерство, яке звичайно не має суперечити закону.  Це просто з Міністерством юстиції ми відпрацьовували стандартне формулювання.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхиляємо 87, по пропозиції автора, йдемо далі, будь-ласка.

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  93, пані Войціцька, чи є заперечення?

 

         БАДАНОВА Є.В. Можна мені просто загальний коментар?  Загалом, будь які правові акти, вони підпадають під дію закону «Про Державну регуляторну політику у сфері господарської діяльності», тобто будь який орган державної влади має подавати інформацію на сайт, просто щоб зрозуміло було. Якщо ми хочемо складати от таке положення, то треба тоді це до кожного, чи може зміни якісь?

 

         ВОЙЦІЦЬКА В.М.  Ми розуміємо що це має бути начебто до кожного, але все ж таки просимо врахувати це у даному законопроекті.

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  Підтримую пані Вікторію, чи є заперечення?

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо, йдемо далі.

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  Наступна 104, пані Войціцька, чи є заперечення?...немає заперечень.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментарі по статті 104, є чи ні?

 

         БЄЛЬКОВА О.В. Да публічність, підтримуємо.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримується, далі.

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  109, пані Войціцька, щодо врегульованого тарифу.

 

         БАДАНОВА Є.В. Тут, я так розумію, питання,  не з регульованим тарифом, а більше щодо виключення інвесторів, учасників угод про розподіл продукції. Мені здається, що якщо це питання ліцензування, то має вирішуватися законом «Про ліцензування». Тому,  якщо навіть даним законом не передбачається ліцензування, все одно  все має бути в законі «Про ліцензування», якщо його там немає, воно просто не буде працювати. І загалом, щодо регульованого тарифу, законопроект не передбачає виділення на регульований і нерегульований тариф. Це питання було обговорено і секретаріатом Енергетичного Співтовариства і всі думки були враховані. Прийшли до висновку, що на певний час Україні потрібно зберегти ліцензування постачання всіх видів з урахуванням того що Верховна Рада прийме відповідний закон «Про дерегуляцію», в якому передбачить заміну інституту ліцензування на більш адекватний механізм, тому що в Європі, наприклад, замість ліцензування використовується механізм нотифікацій, але в нас, на сьогоднішній день, відсутні технічні здатності, яким чином цей механізм нотифікацій зробити хоча б легшим ніж механізм ліцензування.

 

         ВОЙЦІЦЬКА В.М. Ну ми з вами розуміємо, що насправді відповідні договори, які тут зазначені не підлягають ліцензуванню, саме тому вони виключаються з переліку.

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Михайлівна, знімаємо?

 

         БЄЛЬКОВА О.В.  Чи наполягаєте? 

 

         ВОЙЦІЦЬКА В.М. Ну я б залишала насправді, ну просто за діючим законодавством, воно не підлягає ліцензуванню…

Там просто одна особливість, що в даному формулюванні, воно дуже широке, через те що написано, що не підлягає ліцензуванню діяльність інвесторів, учасників угод про розподіл продукції, на яких вимога щодо отримання таких ліцензії не поширюється. Я б запропонувала хоча б трошки сфокусувати, що які саме ліцензії, тобто це ліцензії всі, чи ліцензії саме на здійснення діяльності, просто трішечки його б підкорегувати.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ну це питання було, Вікторія, дискусійне і треба взяти у Копача пояснення. Це саме вони наполягали на тому, щоб були оці ліцензії.

Наступна поправка,  ми поки що знімаємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доопрацьовуємо.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Доопрацьовуємо, тоді будь-ласка № 111, пані Вікторії, це щодо регульованих тарифів?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімається.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Знімається, наступна 114, те саме. 115 -  це досить велика поправка від пана Мартовицького.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Ця правка, я так коротко, вона визначає складові ринку природного газу і визначає базові засади цього ринку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментарі по 115 поправці, пропозиції.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дивіться, загалом, позиція полягає в тому,  що ринок сам формує ці сегменти, які є необхідними в даний момент. Тому ринок двосторонніх договорів прописує, чого в законі він не починає існувати і не скасовується, тобто він існує завжди, незалежно від того що робить закон, тому що закон має бути спрямований на забезпечення існування ринку, а не на його обмеження. Балансуючий ринок, так само буде існувати, коли до цього будуть відповідні економічні передумови, тому що балансуючий ринок - це ринок не балансів, тобто це дуже складний ринок - роздрібний ринок. Так само він існує зараз і без положення про роздрібний ринок. Ще коментарі щодо самого наповнення, використовується термін «Системні оператори», він в законі ніде не використовується, так само щодо структури балансуючого ринку, виникають питання чи справді так він буде працювати з урахуванням на  специфіку газового ринку, тому просто для того, щоб не надмірно регулювати цей закон, пропонується просто зняти, через те що ці ринки так існують, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович?

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. А ми редакційно врахувати можемо?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо дозволите, ще один коментар з цього приводу. На нашу думку є ринок,  він існує об’єктивно і закон цей покликаний просто врегулювати, яким чином газ просто обертається на цьому ринку, я думаю не логічно розділяти чи створювати сегменти цього ринку, тому що розуміємо, це зараз нам так здається що є саме такі сегменти, але можуть появитися нові сегменти цього ринку. Покликання цього закону -  просто врегулювати яким чином споживачі можуть здійснювати закупівлю газу, для тих чи інших потреб, або яким чином постачальники газу, чи там оптові покупці, можуть відповідно також купувати чи продавати газ. На нашу думку, є абсолютно нелогічним розділяти цей ринок штучно, тому ми б пропонували все таки відхилити цю поправку з розумінням того, що, на нашу думку, цей закон досить чітко регулює, яким чином ті чи інші категорії споживачів, покупців чи оптових покупців можуть відповідно купувати або продавати газ, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімаємо, так?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні, є зауваження.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Справа в тому колеги, зверніть увагу, що є дві правки, які є альтернативними, що до цих двох статей, 115 і 124, від різних авторів. Це -  пан Мартовицький і пан Домбровський і представники НКРЕКП бажають висловитись.

 

ПРЕДСТАВНИК НКРЕКП. Ми хочемо сказати, що закон дійсно дуже прогресивний, але в ньому не визначаються головні складові. Ми думали, що варто внести їх в закон, написати про те що буде ринок двосторонніх договорів, що буде ринок на добу на перед, що буде балансуючий ринок. Такі ринки на цей час функціонують у країнах Енергетичного співтовариства і також в законі затвердити, що регулятор буде затверджувати правила роботи цих ринків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь-ласка пан Копач.

 

КОПАЧ Я. (Через перекладача). Шановні делегати, щодо цієї поправки, я вже висловлювався минулого разу, я вважаю що це набагато краще  - не включати ці положення в закон, тому що будуть існувати й інші аспекти ринку, які не прописані в законі, звичайно ця правка буде зрозуміла, якщо вона йде від регулятора енергетики і ми її чули минулого разу.   Ця правка полягає в тому, що буде відбуватися якесь регулювання, але ринок є ринком і,  як я минулого разу вже зазначав, не має правил щодо ринку, наприклад, автомобілів. Балансуючий ринок знаходиться і здійснюється на рівні оператора газотранспортної системи, і на самому початку, діяльність ринку балансуючого буде концентруватися в рамках невеликого підрозділу в операторах газотранспортної системи, що по суті буде здійснювати діяльність комунікацій IT. Можливо в майбутньому це колись буде окрема компанія, і на цьому етапі вважаємо, що є контрпродуктивним встановлення інституцій, загалом регулювання цього сегменту, тож я дуже раджу відхилити цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, ми вислухали аргументи, давайте ставити на голосування. Хто за те щоб підтримати дану поправку прошу проголосувати, хто за? Дякую, проти? Утримались?

Дякую шановні колеги, йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Поправка 117, пані Войціцька, якщо немає заперечень, пропоную підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень по 117? Враховуємо.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Наступна 118.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Георгійович, ваша.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Ми пропонуємо, тільки доповнити фразою «Та забезпечення та постачання природного газу вразливим споживачам», далі по тексту.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Справа в тому Олександр Георгійович, що якщо подивитися і замінити всюди за текстом, то редакційно виходить, ніби як, тавтологія. Ми подивилися разом, не змінюючи суті, тому якщо ви не наполягаєте, було би бажано не враховувати.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Це просто зараз  називається: «Спеціальні обов’язки для забезпечення, загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку природного газу», а стане: «Спеціальні обов’язки із забезпечення, загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку природного газу, та забезпечення постачання природного газу…», просто «забезпечення постачання вразливим споживачам» - це і є «загальносуспільний інтерес», тому що це є та категорія, яку ринок не може забезпечити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімаємо, йдемо далі, дякую.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Наступна 119 -  пані Войціцька.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Ну 119, це чисто текстова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховуємо.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 120.

 

БЄЛЬКОВА О.В.120 те саме, якщо немає заперечень, підтримуємо. 121 -  пан Лопушанський.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А його немає.

 

БЄЛЬКОВА О.В. В принципі, якщо немає ні у кого заперечень, я би просила підтримати, тому що додається ще один із критеріїв, що саме Кабінет Міністрів має визначати.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Можна єдине що, редакційно, просто оскільки тут написано категорії споживачів, яким надаються послуги суб’єктами ринку, просто щоб не було потім питань, якщо наприклад суб’єкти не будуть надавати послуги, а будуть продавати товари, чи не буде це обмеженням взагалі можливостей Уряду. Текстуально просто його підправити, там категорії споживачів щодо яких суб’єкти ринку природного газу виконують обов’язки покладені Кабміном, якусь більш нейтральну редакцію?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Я думаю, що тут автор мав на увазі, що треба додати саме категорії споживачів. Це основа його правки, тому якщо можна секретаріат…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховуємо, працюємо редакційно, так?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так, наступна 122, якщо немає заперечень, пропонується підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховуємо, доопрацьовуємо редакційно. 123 - Артур Володимирович.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. (Не чути)…постачання газу малозабезпеченим верствам населення…(не чути)…постачальника, який буде змушений продавати газ, за ціною нижче ринкової а комплектація ринкової ціни, може лягти мільйонними навантаженнями на держбюджет…(Перебій у запису)…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна коментар? По суті, ця сама стаття є в основі статті 11 діючого законопроекту, якщо є якісь конкретно технічні правки, що стосуються посилення цієї статті, але в даній редакції це, по суті, трішечки інше. Це так само як законопроект секретаріату, який був поданий в квітні місяці до України. Тобто, прохання відхилити, тому що в нас аналогічна стаття вже є і інтереси будуть забезпечуватися так само, буде враховуватися компенсація і Кабінет Міністрів буде визначатися в конкретному порядку відповідно суб'єкта.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те щоб проголосувати за 123 поправку…підтримати? Перша пропозиція була підтримати від автора.  Проти? Утримались? Дякуємо, йдемо далі – 124 поправка, Олександр Георгійович будь-ласка.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Ми тут вносимо ряд принципових змін, які попередньо були узгоджені в тому числі і з НКРЕКП, і я хотів би, чесно кажучи, тут знати позицію НКРЕКП , секретаріату і робочої групи, тому-що тут компромісу ми не знайшли.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Сформулюйте НКРЕКП своє бачення цієї поправки!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь-ласка, Дмитро Вовк.

 

ВОВК Д.В. НКРЕКП підтримує цю позиція, я її озвучував раніше, в законі вказати, що існує ринок…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це те про що говорив містер Копач.

 

ВОВК Д.В. Так, має бути вказано в законі – що є ринок «На добу на перед», є ринок «Двосторонніх договорі», є «Балансуючий» ринок, але пан Копач вже зазначив, що це потребує обговорення, ви запропонували залишити на доопрацювання, так як це дуже схожі поправки, пропоную залишити на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, знімаємо.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо пан Копач не заперечує, ми попробуємо ще, щось допрацювати, так?

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Я знімаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімаємо, ідемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В.127, пані Войціцька.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Михайлівна.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Що до публічності договорів…

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Там є питання по спец. рахунках, давайте ще до нього повернемося, це в цій самій статті.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Щодо спец. рахунків, ми розуміємо, що це є необхідно включити цю статтю, але ми сьогодні не змогли доопрацювати з НКРЕКП, але ми допрацюємо сьогодні до вечора, не спец. рахунки включимо в статтю 11, але допрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Під цим номером допрацюєте статтю 111-ої поправки, домовилися?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Тільки в частині спеціальних рахунків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В частині спеціальних рахунків.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Наступна буде 127, Вікторія Войціцька.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Стосовно договору у нас були дискусії на підкомітеті стосовно того, яке саме значення ви надаєте слову «Публічний», як «Публічна оферта» чи…

 

БАДАНОВА Є.В. Ні, вони є, просто в публічному доступі  Інформація по цим договорам є публічна, для того, щоб у тому числі і споживачі у будь яких регіонах могли перевірити, які умови постачання і порівняти з тими умовами, які є в їх регіонах.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Тобто, мається на увазі – підлягають публікуванню, тому що термін «публічний» має  інше значення також, так що, якщо ви не заперечуєте, ми змінимо редакційно і запропоную «підлягають опублікуванню».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається з доопрацюванням, далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Наступна 131,  пані Вікторія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Михайлівна, 131.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Тут не було заперечень, а якщо немає заперечень, пропонується підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримується, допрацьовується редакційно.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Наступна, 136, щодо створення страхового запасу газу, якщо немає заперечень, пропонується підтримати.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Хочу звернути увагу регулятора на дану поправку 136.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте заслухаємо спочатку  представників НАК «Нафтогазу».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович, будь-ласка.

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Дякую, позиція «Нафтогазу» така, що треба врахувати, що має бути створений страховий запас, але зараз «Нафтогаз» працює над тим, і є розроблений НАК «Нафтогазом», який зараз на погодженні, зацікавленими міністерствами та відомствами проект постанови Кабміну, де ми саме Кабміну, а не регулятору пропонували делегувати функції і, звичайно, вони обмежені - щонайбільше 10%. Ми вважаємо, що це буде замало. Тобто, зараз ми відпрацьовуємо. Пропонується прийняти і доопрацювати редакційно, відійти від чітких обмежень, стосовно розміру.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо НАК «Нафтогаз» хоче отримати підтримку регулятора, то це має бути в законі.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Це буде закон, це буде в рамках статті №11. Ще раз, можна будь-ласка, озвучити позицію регулятора, я її не зовсім зрозуміла.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми за, те щоб встановлювалися страхові запаси, пропонуємо зробити більший діапазон і залишити це право за регулятором.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А для чого, якщо відверто, це вам, як регулятору потрібно? Насправді, це не питання регулятора з - віддати Кабінету Міністрів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, я думаю це правильно буде.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Обмеження тоді, не десять відсотків зробити а більше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А не треба обмеження, шановні колеги, нехай вони працюють, ну вони ж мають щось в голові там, писати нормальні цифри…

Переробити, зняти обмеження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

 

КОРОТКА ДИСКУСІЯ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не питання регулятора…Дмитро Вовк, будь-ласка.

 

 ВОВК Д.В. Кабмін, але без розміру, не вказуйте в законі розмір.

 

БЄЛЬКОВА О.В. А я, як раз прихильниця  того, щоб показати розмір в даному випадку, щоб не були накладені додаткові вимоги щодо усіх учасників ринку, які не визначені законом, незалежно від того, хто їх визначає. Тому, я би пропонувала підтримати. Перше – поставити на голосування саме правку пані Войціцької, мені підказують, що планується написання законопроекту «Про страховий резерв». От коли він буде підписаний, тоді ви відкоригуєте цю норму, а нині усім учасникам ринку, потрібно розуміти, які є правила щодо страхового резерву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь-ласка, коментарі.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я хотів би прокоментувати, навіщо потрібен страховий запас і яка є логіка? Він потрібен для нормально функціонування, сталого функціонування, газотранспортної системи і підземних газосховищ так? Сьогодні ці функції виконує виключно НАК «Нафтогаз України». Треба зробити механізм, який НАК «Нафтогаз» робив разом з іншими учасниками ринку, і так далі. Зараз ми разом з міністерствами рахуємо, який має бути розмір, але вже сьогодні ми бачимо, що він буде набагато більший, ніж 10%, як було запропоновані тут, тобто, якщо ми зафіксуємо в законі, він потім буде не ринковим призведе до того, що хтось з учасників ринку, буде, завдяки цієї норми – дискримінований, чи то буде трейдер, чи то буде НАК «Нафтогаз», чи то буде добувник. Це не розрахункова величина і ми всі свідомі з того, як важко потім змінювати норми законів, який це довгий процес, тому ми і пропонуємо ці повноваження надати Кабінету Міністрів, який має змогу більш оперативно змінювати в залежності від поточної ситуації, ринкової необхідності, та технічної можливості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімемо, міняємо формулювання, приймаємо в такій редакції, будь-ласка, коментар ваш?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо виходити з європейської практики, у більшості країн Європейського Союзу існують ці запаси, саме страхові запаси, не резервний фонд, а страховий запас. Чим відрізняється страховий запас від резервного фонду? Резервний фонд – тільки держава може контролювати, тобто, вона за нього платить, комерційні (Commercial Stoke, так звані) забезпечують постачальники. В більшості країн є і, звертаємо увагу на те, що є в країнах, таких як Угорщина, Румунія, Польща, тобто по суті всі країни які межують з Україною і бояться кризи, а в нас, якщо ми зафіксуємо якусь конкретну цифру, то відповідно може виникнути така ситуація, коли треба буде змінювати закон і розраховувати, мені здається з точки зору того, що стаття 11 передбачає чітко, що обов’язки не мають бути більшими ніж це є необхідно, для досягнення мети, тоді ми просто вийдемо в цивілізоване поле і в суді будемо доказувати, що саме є пропорційним, а що ні, просто ця сама ідея.

 

 ВОЙЦІЦЬКА В.М. Є пропозиція, від регулятора забрати і перенести відповідно на Кабмін, але залишити все ж таки норму, щодо розміру, поясню чому: тому що, ті ж самі видобувні компанії повинні мати можливість робити відповідні розрахунки і прогнози щодо тих потребі і об’ємі, які вони будуть направляти відповідно в страховий запас, це прогнозованість, якщо ми приберемо цю норму, стосовно 10%, то тоді прогнозованість у нас абсолютно зникає, наполягаю на цьому.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Я також підтримую пані Вікторію, у тому сенсі, що я нагадаю, що сформульовано таким чином: «Постачальники можуть бути зобов’язані», ми фіксуємо обов’язок їх - зробити певну дію, тому повинна бути визначеність, інакше не зрозуміло, про що ця норма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович?

 

ПЕРЕЛОМА СЕРГІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ. З вашого дозволу, я б тоді хотів запропонувати обмеження дати, не більше, ніж 10, а не більш ніж 100%, що найменш… не регулятор як Кабмін, але розрахунки показують сьогодні  100% місячного обсягу, квартального, ну це 30, тобто треба хоча б 50 від квартального ставити, бо в зимовий період для підтримання нормального запасу ПГ, необхідно, щоб не лише держава надавала гроші НАКу на закупівлю газу і тримала буферний газ, а цим займалися й інші учасники ринку, бо в нас жоден трейдер, який ні копійки не вклав, а купив газ на вторинному ринку, не створюючи страхового запасу, користується безоплатно послугами держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що робимо? 

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Я би все ж таки просила поставити на голосування дану версію, якщо ми за ніч знайдемо беззаперечні, вірніше дуже сильні заперечення щодо цього розміру і проаналізуємо міжнародну практику, яка свідчіть про щось інше, тоді вже в залі буде обговорений інший варіант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хочу вам нагадати практику, як приймається законопроект у другому читанні – нічого вночі ми шукати не будемо і завтра в залі нічого голосувати не будемо, це питання перше. Питання друге – такої версії яка записана вже не існує, тому що автор правки, запропонував вже поміняти на Кабмін, так? Фахівці з НАКу «Нафтогаз» пропонують зняти обмеження, шановні колеги, ми не розуміємо – це повинно 10 бути %, 5, 1, 3, 20, 30 і тому подібне, нехай визначиться Кабінет Міністрів, який ми самі обираємо, якщо ні, добре тоді.

Є пропозиція 10% від автора дати з пропозицією змінити на повноваження Кабінету Міністрів і від НАКу «Нафтогаз», яка є пропозиція? 

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Змінити на Кабінет Міністрів і поставте до 200%.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович, я ж просив би відноситись до цього більш-менш нормально, у нас же не клуб жартів вибачте.

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Микола Володимирович, прорахунки, які зробили ми, які зараз є на розгляді у зацікавлених міністерствах, що базувалися б не від квартальної норми реалізації, як пропонується автором правки, а від місячного обсягу реалізації, влітку треба тримати 100% місячного обсягу, взимку 200, тобто, якщо ми перерахуємо це на квартали то це буде влітку відповідно - 35, а взимку відповідно  - 70 – це обґрунтовані прорахунки, які включають 5 останніх років наявності газу в ПСГ по власниках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Міністру енергетики Демчишину Володимиру Васильовичу.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Колеги доброго дня, враховуючи що це питання на сьогодні буде вирішуватися Кабміном і він може взяти на себе таку відповідальність і функцію, і розуміє, яким чином він достатньо інформації отримує для того, щоб прийняти виважене рішення у відповідності до сезонності, у відповідності до різних інших факторів. Мені здається, що не варто в законі фіксувати таку величину, залишити на розгляд Кабміну, і так достатньо багато пунктів у цьому законі залишається на його розгляд, тому зараз приймати 10% чи 200% – не варто, просто залишити на розгляд Кабміну, який візьме на себе відповідальність в залежності від специфічних умов на той момент, коли він буде таке рішення приймати, от і все, дякую.

 

КОРОТКИЙ ПЕРЕБІЙ У ЗАПИСІ.

 

КОПАЧ Я. (Через Перекладача). Дякую за те, що ви дали мені висловитися. По перше, я б хотів сказати, що я погоджуюсь з Міністром енергетики, щодо того, що дане питання, відповідно розмір страхового запасу не має визначатися Парламентом, через те, що в Парламенті на жаль немає необхідної експертизи. Я не знаю, чи справді 10% є необхідною сумою, можливо необхідним обсягом є 12,5% або 16,3%. І звичайно коментар щодо 100% або 200%, ми вважаємо просто сміхотворним. І звичайно це правда, що таке положення можуть використовуватися для того щоб позбавлятися конкурентів на ринку. І на нашу думку, саме ця функція має бути в операційному Уряді, а не в Парламенті. І я б сказав, що є гарантії того, що це положення не буде погано використано. Спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку природного газу відповідно до статті 11, передбачає, що ці обов’язки, мають бути погоджені, проконсультовані з секретаріатом Енергетичного Співтовариства і ми протестували проти постанови №647 Уряду перед Премьер-міністром Арсенієм Яценюком, про те що ця постанова є не пропорційною, тому що основний принцип для спеціальних обов’язків це є пропорційність. І наша позиція полягала в тому, що не можна робити закон настільки суровим, встановлюючи конкретну цифру, яка може потім зіграти проти інтересів держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Михайлівна, що робимо?

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Давайте проголосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пропонуєте голосувати «10% повноваження Кабінету Міністрів», так? Іншу точку зору мають НАК «Нафтогаз», Міністерство і Енергетичне Співтовариство – точку зору, яку висловив, пан Копач.

Хто за пропозицію автора, щоб повноваження єдиною  правкою надати Кабінету Міністрів, % 10 залишається, хто за, прошу голосувати?...рішення прийнято, йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Наступна № 137, яка стосується також плати за приєднання, пані Кужіль. Ліза ви готові коментувати всі правки по приєднанню?

 

КОПАЧ Я. (Через Перекладача). Народний депутат пані Кужіль, надала перелік правок щодо питання приєднання. Деякі елементи цих правок є нормальними, споживач має право вибору постачальника послуг, але приєднання - це є функцією оператора Газотранспортної системи, або газорозподільної системи і плата за ці послуги має регулюватися регулятором. І звичайно фізичне приєднання, тобто роботи із приєднання не мають обов’язково здійснюватися газорозподільним чи газотранспортним підприємством, але відповідальність за приєднання має бути, саме, за оператором і цей принцип чітко визначений в директиві. Якщо би була можливість вибрати якісь окремі положення, то деякі з них були б адекватними, але, якщо дивитися в цілому, то дуже багато з них є такими, що не відповідають зобов’язанням, і тому я пропоную в цілому не ухвалювати саме ці поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймаємо пропозиції пана Копача?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ, Що саме частково, шановні колеги?

 

КОРОТКА ДИСКУСІЯ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, або приймаємо, або не приймаємо… ну це неможливо, шановні колеги, у нас завтра стоїть у порядку денному законопроект, як ми будемо його доопрацьовувати? Може він зніме свою пропозицію, знімаємо, можливо?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Пане Копач, я хотіла з’ясувати, це стосується і попередніх поправок, які були подані пані Кужіль, щоб всі зрозуміли?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми потім приймали рішення, коли проходили.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Ми відклали їх,  не враховується.

Наступна 141, пані Войціцька, пропонується, якщо немає заперечень підтримати, вона є редакційною, приймається?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заперечення по 141 є? Немає, далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  156 те саме, якщо не має заперечень, пропонується підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Немає заперечень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо, далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Так, далі моя 157. Пропонується чітко встановити обов’язок відповідного оператора, письмово повідомляти суб’єктів ринку природного газу, яким було відмовлено у доступі для цілей оскарження такої відмови в суді у випадку прийняття неправомірного та невмотивованого рішення, яке не відповідає критеріям, встановленим частиною третьою статті 18 закону. Окрім цього, на практиці рішення про доступ до ГТС потребує прийняття рішення у стиснуті строки, у зв’язку з цим 10 робочих днів не може бути ефективним строком.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Пропонується зменшити до 5 робочих днів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується 3 дні.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Там ще друга частина є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович, будь-ласка.

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Дякую, я погоджуюся з пропозицією автора, але правка складається з двох частин. Перша була озвучена зараз, є ще друга, що навіть якщо немає відмови, а є погодження, то також письмово треба повідомити кожного, я пропоную врахувати частково. Тобто другу частину відхилити, якщо не повідомлено протягом зазначеного строку про відхилення, тобто є прийнятим автоматично, це перше, друге – 3 дні замало, я би просив 3 дні замінити на 5, я поясню чому.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Погоджуємося, знімається.

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається доповнення, так? Знімаємо?...158 Вікторія Михайлівна.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Це те саме, якось вирішимо і обидві напишіть частково. 160, пан Домбровський, чи є заперечення?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція секретаріату по 160 поправці, Олександра Георгійовича?

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Там, просто ця правка, по суті вона дублює статтю 19 чинну і змінює термінологію. Ми використовуємо термінологію оператора газотранспортних систем для того щоб, не було плутанини із Європейським законодавством ДІЕСО – це просто стандартні формулювання, і для полегшення, скажімо так, входу на наш ринок партнерів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімаємо, йдемо далі, 163 - Вікторія Михайлівна.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Тут іде мова про те, щоб оператор газотранспортної системи мав право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок всіх форм власності, на яких розташовані об’єкти такого оператора, для того щоб здійснювати свої обов’язки і функції, якщо би за це не було ніяких відповідно плат. Підтримується?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Підтримується. Наступна -  164.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Михайлівна?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Аналогічна, якщо не має заперечень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо, йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Наступна – 165.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Може 165, якщо є можливість, трішечки допрацювати з точки зору того, що просто встановити, як принцип діяльності і відповідно від будь яких інтересів пов’язаних з видобуванням.

 

БЄЛЬКОВА О.В. А вас не влаштовує запропоноване формулювання? Так давайте розберемся, що вас тут не влаштовує?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чесно кажучи, не зрозуміло, що саме мається на увазі під «пов’язані комерційні інтереси»?

 

БЄЛЬКОВА О.В. «пов‘язаних комерційних інтересів».

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я зрозуміла, що газотранспортна система  має бути незалежна від видобування, постачання…

 

БЄЛЬКОВА О.В. Не наполягаєте? Йдемо далі.

Наступні дві правки майже ідентичні за суттю -  166, 167, пан Лопушанський, пані Войціцька, якщо немає заперечень, пропонується підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є заперечення? Приймається і шоста і сьома правка?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони однакові.

 

БЄЛЬКОВА О.В. 170 -  пан Мартовицький, щодо балансу газу.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. …(Не чути)…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Коментар будь-ласка, стаття щодо моніторингу безпеки постачання центральним органам виконавчої влади передбачає те, що суб’єкти ринку природного газу будуть подавати йому звіти.  В цих звітах буде вказана інформація щодо безпеки постачання, яка стосується узагальнених показників щодо надходження, розподілу. Тобто, ідея цього закону була така: відмовитися від балансів, тому що зараз це, все-таки інструмент, який в меншій мірі виконує роль забезпечення безпеки постачання, а в більшій мірі впливає на доступ до інфраструктури і замість балансів використовується механізм просто розподілу потужностей відповідно до правил, які закріплені в Кодексі. Тобто, було обговорено це питання з секретаріатом Енергетичного Співтовариства і все-таки, на їх думку, це – такий баланс, якщо для моніторингових функцій, то він же закріплений, якщо для інших функцій - він може не стимулювати ринок до розвитку.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо дозволите, ще короткий коментар.  Баланс у тому вигляді, який він є на сьогоднішній день, мається на увазі що, є газ, який прийшов і який вийшов.

У випадку, якщо є розбаланс, хтось його має закривати цей розбаланс, такою структурою на сьогоднішній день є – «Нафтогаз». Ми розуміємо, що після набрання чинності цим законом, «Нафтогаз» має втратити ту функцію, яку він зараз виконує.  Тобто, є статистика,  яку може Міністерство формувати на підставі звітів постачальників, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхиляємо? Голосуємо? Хто за підтримку даної поправки, прошу проголосувати, дякую. Проти? Утримались? Дякую, рішення не прийнято, йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Наступна - 175, якщо не має заперечень, пропонується підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заперечення є по 175 правці?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає, йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. 192, ще один заклик до прозорості від пані Войціцькой, пропонується підтримати, якщо немає ні у кого заперечень. Підтримується. 212, пан Ксенжук щодо газорозподільних систем, власником яких є держава, є заперечення? НАК «Нафтогаз»?

 

ПЕРЕЛОМА С.В. У НАК «Нафтогазу» немає заперечень.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Чи ви підтримуєте цю правку?

 

ПЕРЕЛОМА С.В. «Нафтогаз» підтримує.

 

БЄЛЬКОВА О.В. НКРЕКП? Мінтопенерго?...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень по 212 правці?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає, підтримується, йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так, 213 - пропонується підтримати, 214 -  так само.

219 -  щодо порядку балансування газорозподільної системи

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь-ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Щодо цього питання ми проконсультувалися с секретаріатом Енергетичного Співтовариства і в них існують суттєві побоювання, через те, що стаття 32 передбачає дуже серйозні правила балансування, які мають передбачати наявність необхідних IT-систем, тобто треба повністю знати моніторинг і всі інші інформаційні технології. Тому, на їх думку, балансування на рівні газорозподільчих систем не може відбуватися і вони кажуть, наприклад, що єдина країна в Європі, де є балансування по розподільчим системах, це - Німеччина.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо це неможливо технічно виконати, значить знімаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімаємо правку, йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Знімається, ? Наступна - 231 щодо прозорості роботи регулятора, пропонується підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У регулятора немає заперечень?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ви ж відкриті?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуюсь.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так, 233 -  пана Домбровського щодо прав та обов’язків споживача природного газу.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По суті – це стаття, яка є дзеркальним відображенням статті про постачальника. Просто те, що має обов’язок постачальник і має право споживач…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це просто так, з точки зору захисту прав споживача.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Просто можна, єдине що з редакційним, тому що тут газотранспортні, а у нас розподільчі підприємства…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ну давайте, редакційно, я не заперечую, просто права споживача теж повинні бути захищені.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Там, до речі, 2 статті 49-1 і 49-2 -  споживання природного газу.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це дуже серйозно, тому що тут вимоги до договору, а договір не обов’язково є із споживачем, який, скажімо так, є в невигідній позиції.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Можна? Давайте відносно захисту прав споживача. Чи є принципові заперечення у 49-1, крім редакційних правок? Якщо немає, то ми тоді приймаємо, а якщо є принципові заперечення по позиції 49-2, по споживанню, по договорах і так далі, то ми можемо цю частину  тоді зняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахувати частково з доопрацюванням.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так, з доопрацюванням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ми вже майже дійшли до фінішу. 242 -  моя, щодо особливостей обліку та звітності суб’єктів ринку природного газу.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Слід зазначити, що за директивою, вимогами щодо обліку є - по-перше обов’язковість аудиту для всіх компаній, які здійснюють діяльність на ринку природного газу, по-друге - забезпечення внутрішнього обліку, який може показати доходи, витрати та фінансовий результат по кожному виду діяльності на ринку природного газу, відповідно все-таки діюча редакція цієї статті більше відображає саме ці принципи.  Якщо частина друга -  річна звітність, розміщена на вебсайті суб’єкту, встановленого в законному порядку, то можна задати питання щодо аудиту, чи є вимоги щодо аудиту за міжнародними стандартами, або іншими стандартами…

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ну я би просила її залишити, я додатково вивчу питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ну до ранку, чи буду наполягати, чи не буду, якщо немає тих хто мене підтримує.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Я підтримую!

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ось Вікторія мене підтримує.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Так, однозначно, в цьому питанні я точно підтримую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Рішення до ранку?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я пропоную оформити, покласти на тебе відповідальність.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Ні, хороша правка, вона насправді доречна. 

 

БЄЛЬКОВА О.В. Пропонується залишити з редакційним доопрацюванням секретаріату Комітету, врахуйте мені цю правку .

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба доопрацювати до вимог Третього енергопакету, йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. 243, знову моя, пропонується підтримати, якщо немає заперечень. Немає? Наступна -  244.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Там просто додається перелік.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна ще туди додати – оператор установки LNG.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Ну давайте, це редакційна правка, яку треба врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається, йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Пані Кужіль – 245, щодо порушення прав споживачів.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо «приєднання»  ми прибирали і не враховували, то почати враховувати зараз було б нелогічно.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Пропонується відхилити, чи є наполягання включити? Немає. Наступна 246, така сама. 250 - ми її знімаємо, це моя, я її знімаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімається.

 

БЄЛЬКОВА О.В. 251 - пан Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Прошу підтримати, тому що у нас немає часу до першого квітня прийняти, як регуляторний акт, тому ми просимо врахувати, що 60 днів є у регулятора від моменту набуття чинності цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?  Приймається.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо дозволите, ми б пропонували все ж таки більш короткий строк.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Насправді, ми ж не знаємо яким чином буде прийнято закон і коли він буде підписаний, коли він вступить в силу, тому, 60 днів, напевно, є нормальним для юстування і так далі.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я думаю, що це все-таки багато, попросили би все таки більш короткий строк.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція підтримати, немає заперечень?   Йдемо далі.

 

БЄЛЬКОВА О.В. 254 - пані Кужіль щодо державної архітектурно-будівельної інспекції, пов’язано також с приєднанням. Чи є бажаючі виступити на підтримку цієї правки? Немає, таким чином вона відхиляється.

Це була остання правка, яка вимагала обговорення на засіданні Комітету, чи є пропозиції щодо будь яких інших правок, які були не враховані?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окремий перелік, ще десь був…

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так, є перелік правок від Агафонової, такий вигляд мають ці матеріали. Ми провели тут консультації до початку засідання Комітету і НАК «Нафтогаз» визначив ті правки, які пропонується підтримати. Їх можна озвучити, але на слух їх мало хто сприйме, тому я пропоную Комітету узгодити їх разом з НКРЕКП, якщо вони не будуть заперечувати, то ми їх візьмемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки правок враховується?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Дев’ять правок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви дивилися їх по змісту?

 

БЄЛЬКОВА О.В. НАК «Нафтогаз» подивився. Отже, ми роботу завершили над таблицею, Микола Володимирович, далі пропонується ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович, два слова.

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Так, в мене є дуже велике прохання, я розумію що питання стосовно «страхового запасу» вже було проголосоване і була така дискусія, але я просив би, якщо є така можливість – повернутися, щодо збільшення від 10%, трьох і більше. Шановні, що буде, якщо буде 10%, не буде витримуватися норма по дискримінації. Держава, як учасник ринку в особі «Нафтогазу», буде дискримінована, у порівнянні з іншими учасниками ринку, бо саме за рахунок держави, кошти НАКу необхідно буде підтримувати необхідний рівень буферного газу. Сьогодні дійсно важко сказати, який відсоток є справедливим від квартального обсягу, чи місячного, але 100% кажу, що 10% від кварталу буде недостатньо для того щоб усі учасники ринку знаходилися в однакових конкурентних умовах. Якщо можливо, чи прибрати взагалі, чи збільшити цю норму, я був би дуже вдячний за розуміння. Це буде державницьке рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Васильович?

 

ДЕМЧИШИН В.В. Я  по цьому питанню вже сьогодні говорив. Мені здається, що немає змісту брати на себе відповідальність, виходячи із стратегічних умов сьогодні і закладати цю величину в закон. Є Кабмін, який у відповідності до певних умов, у кожному конкретному сезоні буде цю величину змінювати і на сьогодні Кабмін протягом наступних двох тижнів прийме це рішення. Там є великий діапазон таких величин. Тому, розумієте і він залежить суттєво від наявності фінансування в самому «Нафтогазі» - від росту попиту, маси інших факторів, чому законодавчо, зараз  брати  цю величину – 10%, ніхто не аналізував. Може пані Вікторія пояснити, чому 10%?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми штовхаємо своїми діями виконавчу владу на те, щоб вона приймала знову таке рішення, яке приймала цієї зими, що не давала приватному сектору взагалі працювати на ринку газу, куди ми штовхаємо? Це тим же самим закінчиться, тому що ми ставимо штучні обмеження і потім приймаються рішення, на які потім ми ставимо, виступаємо, програємо в судах і тому подібне, для чого ми це робимо?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо дозволите, ще коментар один.

На сьогоднішній день, це стосується і цієї зими, ми досить комфортно могли пройти цю зиму, тому що був створений запас газу в підземних газосховищах. Цей запас газу був створений за кошти держави НАК «Нафтогазом України». Ми розуміємо, що після набрання чинності цим законом, якщо він нормально почне працювати, то «Нафтогаз України» має втратити ту свою функцію. Таким чином,  ми бачимо, що запасу газу в підземці більше не буде, тому що його туди ніхто не буде закачувати, нікому не буде цікаво. І я думаю, що це питання, насправді, енергетичної безпеки країни, яким чином країна зможе пройти наступний зимовий період, за умови блокування поставок газу з Росії і так далі.

Тому просимо підійти ще раз до цього, дійсно як Сергій Віталійович сказав державницької позиції і переглянути своє рішення, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з одного боку ми проголосували, з іншого боку я, наприклад, вважаю, що це не раціонально ставити відсотки, тому дивіться, як скажете, так і буде. Ми приймаємо рішення, які завідомо ірраціональні.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Кабмин, Николай Владимирович, своим законом отрегулирует ситуацию.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кабмин все равно, если будет плохая ситуация, примет какое-то решение, которое будет сделано через другое ухо, извините, да?  Вот так,  как этой зимой было, тоже самое будет.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Так саме для цього ми і робимо, щоб внести в ринок сталість, прозорість і зрозумілість, і головне -  прогнозованість, якщо будуть дійсно ситуації, які будуть вимагати ручного керування, я думаю, що ми зможемо тоді мати можливість знову сісти за стіл переговорів і обговорити нові правила, але ж сьогодні ринок вимагає  прозорості, сталості і прогнозованості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можна я декілька слів скажу? От сидить представник НАКу «Нафтогаз», він не дасть мені обманути вас, так?

Скільки споживання у нас, Сергій Віталійович, близько 40 мільярдів було в минулому році, газу? Трошки більше 40 мільярдів? Скільки треба в підземному сховищі, щоб пройти нам зиму? До 20 мільярдів, тобто до 50%. Зараз ми у НАКа забираємо монополію, з бюджету прибираємо гроші у НАКу «Нафтогаз», за рахунок чого ми будемо проходити зимовий період, скажіть будь-ласка?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В бюджеті закладено 1 мільярд доларів, еквівалентний тому, щоб сформувати цей запас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки коштують 20 мільярдів газу, назвіть будь-ласка, ну 20 мінус 7, якщо коректно, у нас 7 залишилось на кінець опалювального сезону, 13 мільярдів, скільки при нинішніх цінах коштує?

 

ПЕРЕЛОМА С.В. Також, можна ще запитання? Те, що в бюджет не закладено, ми апелюємо до вас офіційну відповідь від Мінфіну. У нас є баланс газу на 2015 рік і фінансовий план НАКу. Нам сказано, що ще не відомо на які саме носії ці кошти будуть витрачені – чи то буде для Енергоатома уран, чи то буде мазут для ТЕЦу, чи то вугілля, чи то нафта та нафтопродукти, чи природний газ, тобто те, що закладено в бюджет не визначено на який саме енергоносій ці кошти буде спрямовано, не можна сьогодні казати, що це буде газ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер далі, шановні колеги, щоб ми розуміли в якому періоді ми входимо технологічно на сьогодні. Через місяці   ринку газу взагалі не буде, ми на сьогодні власного видобутку маємо 50-55 мільйонів на добу, так чи ні?  55 мільйонів, у нас споживання на добу, після опалювального сезону буде - 45, я думаю, не більше. Таким чином, ми взагалі не будемо мати ринку для того, щоб закачувати газ, якщо ми не будемо ставити якісь обмеження для зберігання, у нас не буде ресурсу і ніхто кредитуватись не буде, немає стимулу кредитувати і ми відбираємо таку можливість - регулювати якимось чином Кабінет Міністрів. А як держава буде жити, як ми будемо до зими готуватись, тобто не існує механізмів, будь-ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дозвольте слово від Американської Торгівельної Палати?

На сьогоднішній момент існує в нас «вимога 60%» і були розрахунки, щоб ці вимоги збільшити. Багато компаній, газопостачальних компаній вийдуть з бізнесу. Тому здається, що більш розумніше було б сконцентруватися на моніторингові дотримання існуючих вже вимог щодо 10%, щоби всі компанії дотримувалися, таким чином ми зможемо покращити енергетичний баланс країни, все, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми зараз не можемо займатися математикою. Я розумію відстоювання бізнесу. Ми говоримо про безпеку держави, ми про це повинні з вами думати - це в першу чергу. У нас іншого варіанту, як відпустити, будемо це переробляти, будемо страдати від цього і тому подібне. Зараз для бізнесу основна проблема -  це не те що 10% не будуть зберігати, те що ренту встановили, вибачте, ми встановили 55% в кращому випадку, в гіршому випадку 70%, а це «мінус» для тих хто займається видобутком – от це основна проблема, а не проблема, що ми боїмось поставити більші відсотки до цього.

Тому, я пропонував би сконцентруватися на змінах по ренті. По тому прекрасному, чудовому закону, який внесли наші колеги, чомусь наші колеги з податкового Комітету не хочуть його розглядати, а зараз все-таки відпустити цю цифру на те, щоб цим займався Кабінет Міністрів, все я більше не говорю, дякую.

Ольга Валентинівна, будемо  ставити крапку і приймати якесь рішення.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Микола Володимирович, при всій повазі до ваших аргументів і саме користуючись вашими аргументами, я вважаю, що сьогодні недоцільно при ренті, про яку ви зазначили, покласти ще один обов’язок на приватних видобувників. Уже отримала цифри за січень, за лютий – знижується видобування і говорити про якусь, розбудову стратегічного запасу, я вважаю, сьогодні не на часі. Саме тому і пропонується обмежити на яку кількість відсотків може бути накладено обов’язок, якщо компанія буде вважати за потрібне, вона сама створить цей резервний запас.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо дозволите, ще один дуже короткий коментар. Коли ми говоримо про страховий запас газу, що стосується в першу чергу не добувників а трейдерів, тому, це трохи інша категорія.  Трейдери не завжди можуть існувати окремо від видобувників, то вони купують і продають, все.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Якщо суть цієї правки полягає в тому, що необхідно забезпечити прозорість, можливо можна внести в дане положення якусь вимогу про забезпечення цієї прозорості або повідомлення, розміщення, консультації або півмісячний період. Там розміщення на вебсайті Кабміну, або будь які інші засоби, які були б повідомлені до суб’єктів ринку і я б наголосила на тому щоб в оригінальній редакції була прив’язка до статті 11. Стаття 11 закріплює принцип пропорційності, про який казав Янош, якщо немає принципу пропорційності, тоді 10% - це просто цифра, яка не має ніякого відношення і ніколи не буде менше ніж 10%, тому що принцип пропорційності не діє.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Шановні колеги, можливо, сама складна дискусія про те, яку формулу нам прийняти, але після аргументів Миколи Володимировича, дивіться, що у нас виходить. Ми обговорюємо закон «Про ринок газу» і ніхто не дискутує про те, що ці повноваження потрібно передати до Кабінету Міністрів. І ми, або передаємо ці повноваження в рамках закону «Про ринок газу» і самого ринку газу, або я погоджуюсь з Головою Комітету, що тоді Кабінет Міністрів змушений буде в певних ситуаціях діяти попри той закон, який ми з вами сьогодні приймаємо. Тому, давайте можливо переступимо через якусь межу, зробимо крок, з точки зору довіри до Уряду, враховуючи, що це є позиція, яка узгоджена із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і все-таки знімемо ці відсотки для того, щоб мати більш ринкові, прозорі і правильні, що? Можливо ще раз повернутися до статті 11, тому я підтримую, пропоную поставити на голосування, Микола Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …повернутися до розгляду цієї правки, ми повинні проголосувати за повернення до цього питання, хто «за», прошу голосувати, по регламенту будемо діяти, дякую, повернулися.

Хто за те щоб зняти питання обмеження цифри в 10% в даній правці, хто за це, прошу голосувати, (дев’ять). Дякую, більше зауважень до правок немає?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дуже дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, врахована частково.

Шановні колеги, ми пройшли з вами всі правки, залишилися редакційні зауваження, які допрацьовує секретаріат Комітету разом з депутатами, секретаріатом Енергетичного Співтовариства і так далі.

Хто за те, щоб проголосувати в цілому табличку, для розгляду в сесійній залі в другому читанні, ту, яку ми з вами пройшли. Хто «за» прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримались? Рішення прийнято, з чим вас вітаю!

Шановні колеги, у нас ще два питання і різне. Законопроект №2375 про зміни до закону України «Про електроенергетику, щодо особливостей регулювання відносин у сфері енергетики на території проведення антитерористичної операції». Шановні колеги, це те, що ми з вами розглядали вже, знову вноситься. Ми це питання провалили, щоб дати можливість розробити окремий порядок розрахунків за електричну енергію  на територій, яку ми не контролюємо. Ви знаєте, яка у нас патова ситуація в енергетиці. У нас більше 20%, немає розрахунків. Сьогодні на енергетичному ринку та по діючому законодавству ми повинні через оптовий ринок розподіляти все пропорційно і всі переліки, інші рішення, які приймає НКРЕКП на сьогодні по цьому питанню, вони будуть оскаржені, якщо ми законодавчо не врегулюємо, так чи ні?  Немає заперечень стосовно підтримки даного закону? Ігор Степанович, будь-ласка.

 

НАСАЛИК І.С. Немає заперечення, більше чим переконаний, що вона пройшла би сьогодні у залі, якщо б деякі депутати не пішли їсти сосиски та пити каву. Маленьке прохання – ми представляємо усі фракції, практично, у Комітеті, щоб все-таки до прийняття цього закону згрупували своїх колег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не голосувала повністю фракція Ляшка і не голосувала більша частина фракції «Батьківщина»,я дивився в залі. Будь-ласка, Юрій Васильович.

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Значить, «Радикальна» фракція має ряд питань по цьому законопроекту, чому?  Ми хотіли би, все ж таки знати, на яких засадах буде все це регулюватися, тому що сьогодні є рішення РНБО і Указом Президента воно введене в дію, згідно якого з першого грудня минулого року, всі споживачі окупованої території повинні були перейти на попередню оплату. Воно на сьогоднішній день не виконано, борги наростають і в мене тоді питання, які основні принципи будуть закладатись, тому-що сьогодні ми, якби при цій корупційній системі яка є стосовно поставок у зону АТО, так? Ми не розуміємо, що будуть регулювати. Перше -  де лічильники, хто тими лічильниками керцує, як буде аналізуватися скільки вироблено електроенергії, хто спожив, як спожито, тобто, для нас дуже багато є питань, що ми хочемо відрегулювати, коли ми ще навіть не виконали рішення РНБО щодо переведення на авансову оплату. Це було нормальне рішення. Є авансова проплата і є поставка, ми так само отримуємо газ від Російської Федерації, чому тут ми авансуємо? І з другої сторони все ж таки є сама технологія поставки, розрахунків, аналізу, я би хотів почути сьогодні всю цю математику, для того щоб «Радикальна» фракція могла прийняти рішення – як діяти в цій ситуації. Тому що сьогодні, на жаль, довіри до Міністерства енергетики в нашій фракції дуже мало і до енергоринку і до відповідних структур НКРЕКП і так далі.  Коли немає довіри, приймати закон, не розуміючи, як воно буде далі йти. Це зрозуміло, що в якійсь мірі для нас це не належним чином. Тому, користуючись нагодою, тим що є сьогодні міністр, правда він ні кого не слухає, говорить сам по собі, то хотілося б все ж таки почути його думку, думку Вовка, так, як вони всю цю історію бачать. Тоді ми можемо визначатись з приводу голосування за цей законопроект, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрії Васильович, минула дискусія, два тижні тому у залі. Я вам запропонував за ящик дуже гарного коньяку розробити кращий законопроект, так було чи ні? В присутності свідків, який не корупційний буде…

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Чекайте, для початку покажіть ящик коньяку, я його чогось не побачив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає проблем, зараз через пів години буде…

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Слухайте, у кожного щось стоїть, але коньяку я не бачу поки що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання перше, так?

Друге питання – як працює ринок на сьогодні - це визначено законодавчо. Кошти, які зібралися на ринку, розділились пропорційно, все дуже просто. На сьогодні Донбас юридично наша територія, чи не наша? Наша. І ми змушені платити за все, от вам відповідь на ваше питання і там уже робиться корупція, там збирають гроші, а ми туди платимо, за всі ті речі, за генерацію, яка там працює… І для того, щоб від цього відійти, треба прийняти закон, що би змінити порядок, відповідні розрахунки, все.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Давайте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про яку довіру ми кажемо?

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. При всій повазі, рішення РНБО сьогодні не виконано, я хотів би почути висновок – чому, це перше. Тому-що, ну все завжди входить у виконання закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому-що закон стоїть вище ніж рішення РНБО.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Я вчора вже казав представнику НКРЕКП, що коли мова йшла про зниження на 50% тарифу на зелену енергетику, там закон теж мав би бути вище, але приймається зовсім інше рішення, тому що ні в якому законі про надзвичайну ситуацію немає…

 

КОРОТКА ДИСКУСІЯ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я - автор закону, тому що на сьогодні є рішення НКРЕКП і гроші не платяться, але в судовому порядку це відміниться і будуть проблеми, те саме і по зеленому тарифу. Якщо ми законодавчо не врегулюємо всі питання, якими займається НКРЕКП, то це погано закінчаться. Тому, треба законодавчо врегульовувати і перше питання, і друге питання, іншого варіанту немає.

І далі у нас є чудовий законопроект, який розроблено на чолі з паном Домбровськимю. Ми будемо зараз розглядати, робити робочу групу і врегульовувати законодавчо.  Це питання теж потрібно законодавчо врегульовувати. Тому давайте будемо відверті… На сьогоднішній день, я мушу констатувати, коли мене звинувачують в корупції, що це корупційний закон, так я повинен сказати, що я знаю що є пропозиції корупційні, за те, щоб не приймався цей закон,  це я теж дуже добре знаю. Тому, треба це розуміти, коли голосувати чи не голосувати у залі. Є пропозиція подумати, як далі голосувати у залі по цьому питанню, все-таки є пропозиція прийняти, ну ще раз проголосувати за цей законопроект, внести його у сесійний зал.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. … навіть те що ми вже працюємо с поставкою електроенергії у Крим довгій час і є дуже багато питань. Від Міністерства ми навіть не можемо добитися копії цих контрактів, цінова політика, транзити враховуються, для того щоб ми мали якусь уяву, тобто сьогодні це -  темниця під сімома замками, тому в цій ситуації величезної недовіри, не маючи відповідь на це питання, дуже важко приймати голосування, а щоб поставити крапки над «І» я ж по корупції не до вас мав питання, а до міністерства, до вас лише питання по коньяку.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А в чому претензія по корупції, я прошу повторити. Крім того, я зразу хочу сказати, що насправді повністю підтримую Миколу Володимировича, стосовно того що будь-які ініціативи НКРЕКП, які дійсно в ручному режимі, але виходячи із поточних обставин приймаються, потребують підтримки зі сторони законодавчої ініціативи. Тому такий закон, дуже важливий, для того щоб по-перше, відійти від якогось там емоційного рішення, а передати це на рівень Кабміну, де є кілька рівнів прийняття рішення, є більш широкий круг учасників, які приймають це рішення, мені здається оптимальний орган, який може такі, дійсно складні рішення приймати. А стосовно імпортних, стосовно договорів по поставках електроенергії в Україну із Росії і також в Крим, я не пам’ятаю щоб ви зверталися…

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Пане Вікторе, я давав вам звернення Усина, на сесії Верховної Ради і воно було запротокольоване, ви були присутні і давали відповідь, ви пообіцяли що цю справу дасте, тому цього ви не зробили, пройшло вже більше місяця, це перше питання…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Договір був вилучений Генпрокуратурою…

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Я думаю, що копія договору у вас є, якщо б ви хотіли бути відкритим до депутатів і Парламенту, ви б надали. А з другої сторони, коли ви говорите про особистісний фактор і про якісь там корупції, я хочу нагадати, що коли в судовому порядку, було нібито знято обмеження для про плати «Донбасенерго», «Східенерго». Чомусь НКРЕКП не подала навіть апеляцій і в той же день, буквально, з ранку було прийнято рішення, в обід було перераховано на казначейство, так там потім було «Фінмоніторингом» заблоковано майже 380 мільйонів гривень, ні -  200, потім 180 на другу генерацію, тому 380 мільйонів гривень, навіть апеляцію не подали в інтересах країни…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви маєте документ, який підтверджує що вони не подали?

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Ну якщо б ви подали, ви би не проплачували гроші…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це не ми проплачували, це проплачував «Енергоринок»…

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. «Енергоринок», правильно, а ви не контролюєте цю ситуацію?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми докладали максимальних зусиль, для того щоб…

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Давайте не говорити, що ви не знаєте що робить ліва і права рука, ви ж Міністр…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В мене є пропозиція, Миколо Володимировичу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь-ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна дискусії, ще продовжувати дуже довго…

Шановні колеги, шановні друзі, ми повинні чітко усвідомлювати, що простих рішень, по зоні АТО, сьогодні не існує. Їх просто не може бути і проект закону, автором якого є  Мартиненко Микола Володимирович, де-факто, юридично просто підтверджує дуже непрості, політико-економічні рішення, які нам потрібно приймати, щоб ми чітко і однозначно розуміли чому ми повинні підтримати його у Комітеті, чому ми повинні його підтримати завтра в залі. Він не ідеальний, цей закон не вирішує на 100% проблем, які накопичились, але він дає можливість легітимізації певних рішень, для того щоб упорядкувати систему взаємостосунків.

Що стосується, мені чесно кажучи, теж багато речей не подобається в діяльності чи міністерства, чи НКРЕКП, чи когось іншого, але я не хотів би, щоб ми на цей закон якось суб’єктивно переносили  оцінку НКРЕКП або Міністерства енергетики. І просто пропозиція – я якось і пану Міністру казав в кулуарах Верховної Ради і до членів НКРЕКП хочу звернутися. Мені здається тут немає засобів масової інформації. Мені здається, Микола Володимирович, що нам потрібно було б запросити Міністра, нам потрібно було б запросити членів НКРЕКП і щиро, відкрито за закритими дверима поговорити про реальну ситуацію, яка складається сьогодні в енергетиці, яка складається в кадровій політиці, яка складається з точки зору тактичних, стратегічних рішень, тому-що питання є, вони накопичуються, вони крутяться у пресі, вони починають вже розігрівати засоби масової інформації а виходу і рішень немає. Тому. я думаю що нам буде краще, якщо в нас буде щира, відверта розмова без витоку інформації. Можливо, хочете в присутності преси, але, тоді в нас не буде таких перепалок як сьогодні, тому-що все це ненормально, дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Степанович, будемо голосувати.

 

НАСАЛИК І.С. При всій повазі, але знаєте коли ви доповідали з цього приводу, ви самі собі суперечите, з однієї сторони ви хочете, щоб цей закон не приймали, з другої сторони розчеплення по «Енергоринку» як раз зупиняє ось цей законопроект і це як раз не дає можливості, бо в дійсності я не дуже люблю Міністра палива і енергетики в силу певних обставин, але він тут не впливає на процес самого розчеплення яке йде, тому прийняття цього закону як раз і не дасть оці 200 мільйонів чи 180 мільйонів просто проплачувати, бо люди би звернулися через закон, довели.

І друге що я хотів сказати. Микола Володимирович сказав про формування тарифу НКРЕКП, то я думаю що питання в‘язниці для Голови НКРЕКП, це тільки питання часу, я думаю що він с часом це просто зрозуміє. І на завершення, це стосується Міністра палива і енергетики, якщо хтось думає, якщо хтось думає, що можна нанести шкоду «Центренерго» тільки за два місяця на 420 мільйонів гривень і потім людина просто напише заяву і піде собі, то такого не буде, людина буде відповідати по кримінальному кодексу, у тому числі. Мені дуже сподобалося, Президент України вніс і ми всі дружно підтримали те, що власники банку будуть відповідати за банкрутство банків, то зараз готується законопроект, що деякі урядовці будуть в тому числі нести відповідальність, за те що вони зруйнували цілу галузь, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, повертаємося до нашого закону, Олексій Михайлович Рябчин, давайте голосувати.

 

РЯБЧИН О.М. Так, в мене питання, я розумію що є проблеми із збором коштів на цій територій, ну я знаю що люди платять там, вони якійсь свій банк собі створили, щось там намагаються зібрати і ці кошти ідуть до держави України, але в мене питання, коли ми приймемо, якщо ми приймемо цей закон, прості люди, прості українці які живуть на цих територіях, чи постраждають вони, чи будуть вони отримувати цю генерацію, чи будуть там вони електрику отримувати і потім вони скажуть: «Так, Україна нас відрізала, а ми там щось намагаємося, у нас нема можливості платити, можливо ми хочемо платити якось дистанційно, платіжними картками, по Інтернету», я не знаю може якийсь механізм оплати ми також спробуємо розробити, тобто, це питання до Міністра – чи цей закон не буде сприяти тому, що просто люди на тій територій не будуть отримувати електроенергію, за яку вони не платять, я розумію це проблема…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так, я насправді не розумію чому по цьому абзацу, на базі якого ми сформуємо цей закон виробити висновок, що там, ми протидіємо оплаті…

 

РЯБЧИН О.М. Питання про людей, чи в результаті прийняття цього закону представляти українців, які там живуть, вимушені жити на окупованій території, чи будуть вони продовжувати отримувати електроенергію…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так, а в рамках цього закону щось сказано про це?

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Пане Міністре, а ви можете нам пояснити, от як людям, які не розуміють, як от на вулицю вийти і пояснити – які будуть наслідки даного закону, ну тобто як він вплине і на що?

 

ДЕМЧИШИН В.В. Він дасть можливість приймати рішення і по оплаті генеруючим станціям і по встановленню цін для споживачів, будь це промисловість чи населення. Якщо генеруючі організації, які находяться на території, будуть оплачувати їм, відповідно будуть або надаватися аванси, алгоритм, буде, може, формуватися відповідний по повній оплаті чи по пропорційній оплаті, наприклад. Наприклад, об’єм який, об’єм коштів, який збирається на певній території може направлятися на оплату генерацій, яка цю територію забезпечує. Наприклад, я кажу, і це як раз буде механізмом для підтримання цієї генерації, яка на тій територій находиться і відповідно забезпечення територій електроенергією, але це складні рішення і якщо вони не будуть прийматися, то відповідно, ми територією взагалі не займаємося. Якщо буде приймати НКРЕКП і його будуть рішення оспорювати, вони знову ж таки не будуть діяти і знову не буде результату, тому ми говоримо, що повинен бути законодавчо врегульована ця проблема, тобто закон, який дає права в цьому випадку Кабміну приймати ті рішення колегіально і визначати і оплату, і алгоритми, і ціноутворення, і будь-які інші питання, які будуть виникати операційні.

 

РЯБЧИН О.М. Шановний пане Міністре, я дуже багато разів почув слово «територія», а моє питання було про людей, які там живуть, про тих українців, там всі з українськими паспортами і моє питання було, чи, в разі прийняття цього закону, не зупиниться там промисловість, чи будуть вони далі отримувати електроенергію, питання про людей а не про територію…

 

ПЕРЕБІЙ У ЗАПИСУ

 

НАСАЛИК І.С. Як ми можемо контролювати, ми взагалі не маємо доступу ні до лічильників підприємств-споживачів, ні, якщо ви хочете контролювати… я взагалі не розумію, поки нас не допустять до управління територією, у нас немає можливості будь що регулювати. У нас є рішення РНБО, яке чітко говорить – без авансової оплати нема чого поставляти

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тобто ваша пропозиція виділити територію як…

 

НАСАЛИК І.С. Моя пропозиція - викинути на сьогоднішній день, хоча б рішення РНБО, яке затверджене Указом Президента, хоча би для початку…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Про 10 листопада ви говорите, так я розумію?

 

НАСАЛИК І.С. Так.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А в якій саме частині?

 

НАСАЛИК І.С. Там - з першого грудня перевести на авансову систему споживачів цієї території. У нас в Україні всі промислові споживачі платять авансом, в Україні - тут, а на окупованій території ми їм даємо без оплати взагалі, це вже є спец режим. Рішення РНБО приводить до відповідності рівності споживачів, як на окупованій, так і на неокупованій території. Іншого контролю я не бачу. Чим ви можете інакше контролювати – хто споживає, хто не споживає, хто сплачує, хто не сплачує, кому давати, кому відключати рубильник, ви не можете це робити з Києва. Ввзагалі, що ви хочете регулювати, має бути якась чітка і зрозуміла норма, а ви хочете отримати якийсь ручний порядок, чого? Кому платить, кому не платить? Я розумію для чого ви хочете тоді, одним платить, а другим ні,  на якій підставі, зрозуміло всім. У мене питання, як ви будете контролювати будь- яке споживання на тій територій, те що зараз мені говорите?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дивіться, ніколи не йшла мова про вибірковий підхід…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По-перше в цілому треба голосувати…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. …підхід однаковий для всіх…

 

ВОЙЦІЦЬКА ВІКТОРІЯ МИХАЙЛІВНА. Ще у мене є одне питання.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. …підхід завжди однаковий, тобто однозначно, ні один із суб’єктів, який знаходиться на визначеній території, не дискримінувався ніколи і тому рішення НКРЕКП стосується  всіх в однаковій мірі.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Останнє питання, можна? Який об’єм імпортованої електроенергії з Росії іде через територію, як ми тепер її будемо називати – тимчасово окупованою?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дивіться, між Україною та Росією є 22 лінії електропередач, які формують єдину об’єднану енергетичну систему…

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. За договором, який ми підписали?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно, і в договорі, який ми підписали, в якому є той самий перелік, що у договорі, підписаному у 2007 році між «Енергоринком» та системним оператором російським, всі лінії – ті самі, виключно, немає ні більшого переліку, ні меншого…

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Який об’єм електроенергії, який ми імпортуємо із Росії за відповідним договором  споживається на території АТО?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. На території АТО споживається приблизно півтора тисячі мегават електричної енергії в плані потужності, а в плані об’єму -  це десь, приблизно, три мільярди…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Зона АТО споживає десь приблизно 3 мільярди кіловат в місяць, в січні імпортували 500 з чимось мільйонів кіловат, в лютому ми імпортували десь приблизно 360-380, в цьому місяці ми плануємо імпортувати менше 300, тобто ще менше…

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Я правильно розумію, що той об’єм, який ми імпортуємо повністю використовується у зоні АТО?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не правильно ви розумієте…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. …(Не чути)…покажу деякі документи…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Покажіть…

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Мікрофон включіть будь-ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. …бо рано чи пізно ті документи все одно спливуть, де ви отримуєте по 0,31 копійці і входите по 0,80 копійок і саме питання, де оці 0,50 копійок діваються, а я вам потім покажу деякі документи, де вони і як .

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є пропозиція поговорити про це в закритому режимі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вибачаюся, давайте приймемо рішення по цьому законопроекту, а по іншим питанням – в «різному», можемо поговорити потім з міністрами, які тут знаходяться.

Хто за те, щоб запропонувати для прийняття даний законопроект за основу і в цілому, там немає чого розглядати в другому читанні, там півтори стрічки по ньому і ми за нього таке рішення приймали. Хто за, прошу голосувати. Дякую, проти? Утримались? Дякую.

Шановні колеги, Комітет не головний - про внесення змін до додатку №3 до Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік щодо державної підтримки вугільної галузі» №2376. Шановні колеги, про що мова йде, про перекидання коштів у розмірі 400 мільйонів гривень. Всі знають, тим  більше бюджетний Комітет, як головний – рішення вже прийняв позитивне, Артур Володимирович, будь-ласка.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. С большим уважением к вам, вы знаете… (Перебій у записі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович будь-ласка.

 

БАТЕНКО Т.І. Шановний Миколо Володимирович, шановний пане Міністр, у нас була дискусія десь тижня півтора тому назад з вами, гаряча достатньо дискусія депутатської групи «Львівщина» з приводу цієї соціальної напруги шахтарів і їхніх сімей. Дякуючи вам, ми погасили заборгованість за грудень, частково за січень, але фактично зараз заборгованість за січень ще залишається плюс лютий і зараз ще місяць березень. Це ще кілька сотень мільйонів, тому йдеться про те, що фактично за прямим дорученням Президента до Прем‘єр-міністра і вас, відповідно з’явилася ця поправка до Закону, до Державного бюджету, але тут є один момент не зовсім, так би мовити врахований. Це така позиція депутатської групи Львівщини міжфракційного утворення, яке очолює пан Мусій, як депутат мажоритарник. Я теж мажоритарник Львівщини, позаяк дві проблеми. Перша проблема, що немає тих депутатів в тому законопроекті,  який Микола Володимирович підписав із Михайлом Валентиновичем, а друга проблема все ж таки, що 400 мільйонів гривень недостатня буде сума і цей альтернативний законопроект №2376-1  стосується того, щоб додати ще 250 мільйонів, із них плюс 50 до тих 400, що передбачені плюс 50 із цієї  державної програми реструктуризації воєнної промисловості, плюс 200 із фонду регіонального розвитку. Фактично більше ніяких змін там немає, я думаю, що все-таки ми би мали врахувати таку пропозицію, тому що ситуація достатньо гостра соціальна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в межах однієї галузі воно пройде дуже просто в залі, давайте робити те, що можливо робити, ніхто ж не заперечує, мало того, я вважаю, що ми повинні підняти питання, щоб збалансувати вугільну галузь, у нас немає на покриття собівартості взагалі коштів у бюджеті на сьогодні, це - проблема. Враховуючи те, як працює вуглегірка, яка працює на газовій групі вугілля, як вона надалі буде працювати, ми знаємо чи ні?  Не знаємо як воно буде, життя дуже складне, вона стоїть, по суті, на лінії фронту. Якщо вона буде працювати погано, у нас буде профіцит марки «Г», а це всі, вибачте, державні шахти, що ми з вами будемо робити? Тому нам зараз треба займатися питанням, тим щоб збільшити фінансування вугільної галузі, у нас виходу іншого немає, 50 тисяч шахтарів, скільки працює, я не пам’ятаю, Артур Володимирович? Так, 52 тисячі ми повинні забезпечити, тому давайте поки приймати те, що ми можемо приймати і думати над тим, як виходити далі із ситуації, будь-ласка.

Чому так терміново готували? Тому що разом з Міненерговугілля дивились цей законопроект в неділю і треба в понеділок до Погоджувальної  Ради підписати, зареєструвати, щоб оголосити номер і просити включити до порядку денного.

 

БАТЕНКО Т.І. Об’єднання альтернативного і головного закону, єдине боюсь коаліція не зможе набрати голосів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і ми на інше точно не наберемо голосів, на це ми маємо шанс набрати, Тарас Іванович, повірте, от на це ми маємо шанс набрати, на інше ми точно не наберемо. Тому, давайте діяти все- таки таким чином, а далі вже будемо думати, як виходити з тієї ситуації.

 

БАТЕНКО Т.І. Я думаю, що все-таки можна додати додаткові програми державної реструктуризації вугільної промисловості до цієї суми 400, щоб випередити соціальний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумійте, це ми можемо проголосувати завтра, а все інше завтра ми проголосувати не можемо, це треба робити документ, робити процедуру і так далі. Це ми можемо проголосувати завтра, діяти відповідним чином післязавтра,  так давайте вирішимо 400, потім ще там 400 чи мільярд і так далі.

Є пропозиція підтримати за основу і в цілому, хто за? Дякую, Проти? Утрималися? Рішення прийнято.

Шановні колеги, в різному одне із питань - ми сьогодні перенесли законопроект №2010, стосовно альтернативної електроенергетики, на наступне засідання. В принципі правильно зробили, тому що законопроект теж не простий. Є пропозиція, ми говорили з авторами цього законопроекту, ми говорили з НКРЕКП про те, щоб зробити спільну групу і не мати полюсних пропозицій на засіданні Комітету, потім, як результат - не голосування в залі, тому є пропозиція, щоб на чолі з Олександром Георгіевичем Домбровським зробити робочу групу, щоб сюди ввійшли представники НКРЕКП, хто від вас буде? Буде виконуючий обов’язки Голови НКРЕКП Дмитро Вовк. Від Міненерговугілля?...Светелік - заступник Міністра енергетики, нормально, хто ще?  Депутати, я думаю не має сенсу писати список, всі бажаючі, що брали участь. Прошу, щоб через секретаріат Комітету прохання ви повідомляли, коли буде йти засідання відповідної групи, щоб ми збалансували законопроект і вийшли на рішення. Законопроект непростий, він був дискредитований лобіюванням, зокрема сонця і вітру, і це ми маємо наслідки на сьогодні  - те, що відбувається, але все ж таки рішення відповідні треба находити, є проблеми серйозні, є претензії міжнародних інвесторів і є розуміння, що юридично ми можемо програти в цій ситуації і тому необхідно все одно рішення знаходити, щоб це залишалося бізнесом, а не збитком, немає заперечень, рішення приймаємо, Артур Володимирович, будь-ласка.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. …(Не чути)…Дайте пожалуйста «доручення», что бы мы, если это возможно, на следующем пленарном заседании, а это пленарная неделя, это через неделю, мы рассмотрим…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У нас два тижні не пленарні.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. А, ну значит тогда через два.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У мене пропозиція Микола Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь-ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Повертаючись до №2010, шановні колеги, ну на жаль так склалося політично, що по зеленій енергетиці, по філософії, у нас іде така давня війна ненормальна, неправильна, незрозуміла і я би дуже хотів, щоб по результатам нашої робочої групи, про яку ми домовились, у нас була узгоджена стратегія і узгоджений проект закону, який би ми внесли як коаліція, як за підтримки НКРЕКП і за підтримки Міністерства енергетики, тобто, ми мусимо знайти державну форму компромісу, тому що позаду нас стоять з юридичними гвинтівками інвестори, які вклали і в яких є дуже багато запитань. Це - перша позиція і друга позиція – давайте домовимося, що з сьогоднішнього дня, от ми зараз прийняли рішення про робочу групу, і до засідання Комітету наступного, ніхто не дає ніяких коментарів, ні Міністр, ні члени НКРЕКП, ні члени, наприклад, профільного комітету і у нас формула така: ми працюємо сьогодні над узгодженим варіантом рішення, тому що журналісти висмикують якісь моменти і їм дуже цікаво, ну знаєте, що сказав Міністр, що сказав член НКРЕКП, що Геруш вчора написав у фейсбуці. Коли у нас засідання підкомітету буде, ми мусимо знайти правильне державне рішення, крапка. От над цим я пропоную два чи три тижні попрацювати фундаментально і потім його оприлюднити.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Повністю погоджуюсь, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще декілька, декілька об’яв. На минулому засіданні була пропозиція про проведення Комітетських слухань, щодо «Проблем функціонування теплової генерації». Це всі ті питання, що каже Артур Володимирович, вугільники, як ми будемо готуватися до наступної зими і тому подібне. Є пропозиція 22 квітня, це в середу, після засідання Комітету - це сесійний тиждень, робити не в сесійний тиждень, не має сенсу, тому 22 квітня,  можна ще зробити -14 днів. Це -  8 квітня, у нас є якісь плани на 8 квітня? А це не №2010, це - теплова генерація, це -  інше питання, ні -  це Комітетські слухання, це не тільки засідання Комітету.

Порядок денний буде дуже важкий на 8 квітня, ми переносили питання, ще інше, ну давайте пробуємо робити на 8 квітня, поширимо тоді до сьомої-восьмої вечора, нічого страшного, 8 квітня.

Також інформую, що 16 квітня заплановано проведення разом з Комітетом ЖКГ та Департаментом Енергетики США семінару щодо «Енергетичної ефективності як стратегічного підходу до покращення енергетичної безпеки України», де проведення?

 

ДУДКІН О.М. На Грушевського, 5 у Конференц- залі.

 ДУДКІН О.М. З 10.00 ранку і до 5 години вечора. Цілий день ми плануємо проводити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 16 квітня, так, з 10 ранку.

Також, шановні колеги, є ще є прохання. Це прохання до Міністерства та НКРЕКП. На минулому засіданні голова підкомітету Лев Теофілович Підлисецький, просив щоб ви зробили нам презентацію двох законопроектів, які ми вважаємо дуже важливими, це -  про НКРЕКП і зміни до закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії», ви готові робити його найближчим часом, чи не готові, якщо готові то коли? На наступний раз ми не встигнемо все зробити, давайте це тоді планувати вже на 22 квітня. По НКРЕКП є вже законопроект, так? Давайте тоді наступного разу  розглянемо…

 

ДИСКУСІЯ.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна ще короткий коментар по закону про електроенергетику?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, слухаємо.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Власне з паном Копачем і Енергетичним Співтовариством погоджено спільну робочу групу, яка буде працювати з 31 березня по 6 квітня, тобто це буде такий робочий процес, протягом якого вони повинні напрацювати ключові зміни до цього законопроекту, я  думаю, що якраз до 22 -го ми сформуємо…

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Шановні колеги, пане Міністре, не забувайте що нам до першого травня треба прийняти цей законопроект, щоб в нас не було…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це про ринок електроенергії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Плануємо найближчим часом, я думаю, якщо вже урядовий комітет пройшов законопроект…

 

ПЕРЕБІЙ У ЗАПИСІ.

 

НАСАЛИК І.С. І на завершення ще, Микола Володимирович, якщо ви дозволите, у зв’язку з тим, що буде подаватися дуже багато позовів, саме юридичних позовів по формуванню тарифів, які зв’язані з першим квітня, це дуже багато різних організацій робить, якщо б ми не сиділи, я би дуже попросив, якщо можна, НКРЕКП  подало би нам формулу формування тарифів, щоб хоча б Комітет розумів, що до чого і як формувалися тарифи на газ і на тепло.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. На виконання коаліційної угоди.

 

НАСАЛИК І.С. Якщо можна, це ви зможете до п’ятниці нам зробити? 

 

КОРОТКА ДИСКУСІЯ.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Шановний Миколо Володимирович, прохання особисто до вас. Завтра буде засідання ЦК Пленуму «Атомпрофспілки», ви запрошені, я знаю, на це засідання, не знаю чи будете ви там, я запрошений. В них розглядається питання захисту працівників атомних станцій, зокрема питання стоїть дуже жорстко, про передачу спеціалізованих медікосанітарних частин на баланс міст-супутників, механізм вже запущений, відповідно до діючого законодавства, ми з вами прийняли минулого разу законопроект №2108, прохання наступного разу на узгоджувальній нараді, оскільки це питання професійне наше, підняти це питання на узгоджувальній нараді, фракцій і комітетів в понеділок, передуючи сесійному тижню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у вас лежить проект порядку денного на наступне засідання, у вас він є представлений плюс ми дописуємо все те, що ми не розглянули, це питання перше і ще одне питання. Шановні колеги, минулого разу Юрій Васильович запропонував, в принципі ідея здалась нормальною абсолютно, але коли мені потім показали, що я повинен підписати, які листи і повноваження, то я думаю, що цього робити не треба, ми говоримо про те, щоб створити спеціальну робочу групу по двох питаннях. Перше питання - це про приєднання до мереж природних монополій, які стосуються нашої галузі і стосовно діяльності «Укренерго», але шановні колеги, у нас є підкомітети і ми не будемо все робити, по суті перетворюючи це на свою слідчу комісію, це не функція Комітету. Якщо в нас є питання щось перевіряти, щось робити і так далі, давайте ініціювати слідчу комісію у Верховній Раді, голосувати, залучати всіх депутатів, давайте робити офіційно, а так виходить підпільна слідча комісія, а це неправильно. Якщо треба перевірити, у нас є підкомітет, якщо це електроенергетики стосується -  Лев Теофілович Підлісецький, він займається цим питанням, хтось -  зеленою енергетикою, хтось - газовою галуззю і так далі, це в нашій компетенції, тому давайте, якщо є бажання, Юрій Васильович, стосовно спеціальної комісії, подавайте, будемо розглядати і так далі, а робити напівпідпільну слідчу комісію, я думаю що це - неправильно, якщо ви мене підтримуєте, так чи ні?

Все дякую, порядок денний вичерпано.