Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки 21 березня 2018 року провів  Комітетські слухання на тему «ГТС: ключові виклики та критерії залучення стратегічного партнера. Роль парламенту в законодавчому забезпеченні процесу».

Участі у Комітетських слуханнях взяли близько ста запрошених, а саме: народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, провідні науковці, експерти неурядових організацій та іноземні фахівці,.

Комітетські слухання відкрив перший заступник Голови Комітету Домбровський О.Г. який наголосив, що питання залучення стратегічного партнера української ГТС Комітет розглядає публічно, прозоро з залученням журналістів і партнерів. Необхідно уникнути кулуарного вибору стратегічного партнера для ГТС.

Було звернено увагу на те, що Верховна Рада України разом з урядом провели велику роботу для того, щоб Україна стала членом Європейського Енергетичного Співтовариства. Україна взяла відповідальність що буде виконувати  вимоги Третього енергетичного пакету зокрема щодо запровадження конкурентного, прозорого ринок природного газу.

Верховною Радою за підтримки більшості фракцій прийнято Закон України «Про ринок природного газу» в якому чітко прописано, що потрібно робити з питань модернізації ГТС. Відповідно до цього Закону тільки український парламент має право прийняти рішення для залучення стратегічного партнера, але уряд повинен це рішення підготувати.

В ході Комітетських слухань була надана можливість виступити та висловити свою позицію, щодо української ГТС, значній частині доповідачів.

Секретар Комітету Войціцька В.М. відмітила, що українська ГТС працюючи наполовину своїх потужностей генерує в рік більше 2 млрд дол. прибутку для України. Сам факт транзиту природного газу через українську ГТС  є чи не найголовнішим  стримуючим фактором від повномасштабної військової агресії з боку Росії. В той же час не може бути мови про приватизацію ГТС яка повинна залишатися під повним контролем держави. Транзитні контракти з РФ діють до кінця 2019 року, тому обмаль часу спонукає Україну терміново вирішувати питання партнера ГТС.

 Одночасно державі потрібен механізм контролю над партнером ГТС. Партнери повинні гарантувати максимальну завантаженість потужності ГТС. Точки прийому газу необхідно перенести з західного на східний кордон України. Потрібне залучення інвестицій в модернізацію та розвиток ГТС. Мають бути мінімізовані можливості негативного впливу РФ на роботу ГТС.

В свою чергу заступник голови Комітету Бєлькова О.В. сформулювала основні питання  які потрібно вирішити на рівні парламенту:

-         чи потрібен взагалі партнер українській  ГТС;

-                який тип партнерства ми можемо сьогодні запропонувати і на який ми можемо очікувати.

Також народний депутат зауважила, що Україна залишається надійним партнером транзиту газу своєю територією. Ми очікуємо від партнерів збереження транзиту, встановлення нового рівня довіри до України та української ГТС у нових умовах Європейського ринку газу, оновлення самої бізнес моделі. У нас мають бути створені можливості. В першу чергу це можливість створення в Україні одного з хабів, перенесення точки укладення угод з заходу на схід. Саме для цього потрібен партнер ГТС. На моє переконання партнер не може бути обраний кулуарно.

Віце-прем’єр-міністр України Кістіон В.Є. зазначив, що Уряд виконує усі "домашні завдання". Рішення ухвалюються відкрито й прозоро. А завдання робочої групи під його головуванням – це розроблення критеріїв залучення іноземного партнера й надання рекомендацій Кабінету Міністрів України.

На думку віце-прем’єр-міністра, РФ намагається нав'язати Україні власний сценарій розвитку подій і дискредитувати нашу державу, поширюючи міфи про неефективну роботу української ГТС, несанкціонований відбір газу й нездатність забезпечити надійний транзит після 2020 року.

З огляду на це, стратегічними завданнями Уряду є:

– відновлення довіри до української ГТС, зокрема шляхом залучення до управління нею іноземного партнера;
– забезпечення завантаженості ГТС, яка гарантуватиме її ефективну роботу (70-90 млрд куб. м на рік);
– перенесення точки продажу природного газу на східний кордон України;
– створення власного газового хабу;
– інтеграція з газовою системою континентальної Європи.

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Насалик І.С. підкреслив, що ефективну роботу ГТС можна забезпечити за мінімальних обсягів транзиту близько 40 млрд куб. м.

Таким чином, проведення Комітетських слухань в Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки стало основою дискусійного майданчика для прийняття найоптимальніших рішень стосовно української ГТС.