29 жовтня 2016 року Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки провів широку дискусію на тему: «Держбюджет 2019: політика енергоефективності і енергетичної модернізації, чи високих тарифів і бюджетних субсидій».

У заході взяли участь народні депутати України Віктор Галасюк, Сергій Мельник, Дмитро Андрієвський, Олексій Рябчин, віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко, Голова НКРЕКП Оксана Кривенко, голова Держенергоефективності Сергій Савчук, заступник Міністра фінансів України  Юрій Джигир та інші представники виконавчої влади України, міжнародних та громадських організацій, експертного середовища.

Захід відбувся під головуванням Першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – Олександра Домбровського, який наголосив на необхідності підвищення енергоефективності економіки країни в цілому.

«Одиниця товарної продукції українського виробництва є надто енергоємною, що загальмовує наш поступ вперед, робить нашу економіку неконкурентною. Безумовно Парламент та Уряд, спільно, зробили дуже багато з впровадження політики енергоефективності, але цієї швидкості критично недостатньо. Отже, не зважаючи на прийняті рішення і певні результати, які ми вже маємо, все ще існує чимало проблем: як приклад, всім відомо, що «теплих кредитів», які є дуже популярними серед населення, в бюджеті цього року не вистачило», - відзначив головуючий.  

Особливо Олександр Домбровський підкреслив, що ратифікована Україною «Паризька угода» має стати стратегічним вектором політики розвитку промислового сектору країни.

Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк закликав колег-народних депутатів, підтримати законопроект про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України щодо забезпечення гарантованого фінансування масштабної енергомодернізації (реєстр. № 7234 від 24.10.2017), який покликаний сприяти підвищенню ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, посилення конкурентоспроможності національної економіки України, досягнення енергонезалежності та забезпечення гарантованого і достатнього фінансування масштабної енергомодернізації.   

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський звернув увагу присутніх на гострі проблеми у житлово-комунальному господарстві.

«Для житлово-комунального господарства питання енергоефективності залишаються одними з найболючіших. Це набуває додаткового змісту в умовах, коли ми змушені вести розмови про збільшення тарифів. В Комітеті ми провели аналіз ефективності окремих заходів у цій галузі. Завдяки йому можна побачити, що комплексний підхід до термомодернізації (це і встановлення лічильників, і утеплення будинку), можуть дати до 50% економії у платіжках громадян. Тому я впевнений, що альтернативи проведенню заходів із термомодернізації нема. І це, я думаю, дуже чітко розуміє Уряд, а тому у нас є всі підстави побачити збільшення фінансування програм, які проводить Держенергоефективності, і в першу чергу програми “теплих кредитів”».

Сергій Мельник, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, виділив серед пріоритетних питання розширення джерел фінансування, які можна спрямовувати на енергоефективність, незахищеність населення від високих тарифів, і, як наслідок, стрімке збільшення боргу населення за спожиті житлово-комунальні послуги.

Віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко наголосив на необхідності пошуку комплексних рішень, які б мали збалансований ефект та враховували інтереси і потреби усіх учасників.

«Ми маємо не стільки дивитись на ціну на газ, а й на те, як зменшити комунальні рахунки. А це питання енергоефективності», - наголосив Геннадій Зубко.

Крім того, віце-прем’єр-міністр пропонує, як певну новацію, ввести житлово-комунальну інспекцію на місцях, яка відстежуватиме якість теплопостачання.

«Ми будемо говорити з народними депутатами про введення житлово-комунальної інспекції. Тому що сьогодні громадяни працюють тільки з Держспоживстандартом. Ми вважаємо, що такого інституту недостатньо. Потрібно ще на рівні муніципалітетів давати можливість, щоб люди мали конкретний орган, куди вони будуть звертатися і перевіряти, чи дійсно є теплова енергія та вона надається в тій кількості, як зазначено в рахунках, а також по відповідному температурному режиму».

Щодо питання запуску роботи Фонду енергоефективності Г. Зубко зазначив наступне: «Зараз йде конкурсний відбір членів наглядової ради Фонду енергоефективності, яка буде повноважна приймати всі важливі рішення. У І кварталі 2019 року фонд буде запущений». За його словами, до статутного капіталу Фонду з держбюджету буде направлено 1,5 млрд грн, ще 3 млрд грн готові надати міжнародні партнери.

Поряд з цим, народний депутат України, Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Олексій Рябчин наголосив, що прийняті Парламентом закони, навіть ті, що визначаються «невідкладними», мають дуже складну історію імплементації у реальне життя країни.

«Держава конче потребує активних дій в трьох напрямках: збільшення видобутку власного газу, зменшення споживання енергії й енергоефективності та збільшення зеленої генерації. Держава має почати з самої себе, показуючи приклад людям.», - відзначив О.Рябчин.

За словами голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергія Савчука, спільно з депутатським корпусом запроваджено ринок енергосервісу. Завдяки виваженій законодавчій базі у різних бюджетних закладах вже реалізується близько 200 ЕСКО-договорів на суму понад 200 млн грн: «При цьому, ми разом із зацікавленими сторонами працюємо над удосконаленням механізму енергосервісу. Актуальні для гравців ринку питання вже ідентифіковано та розробляються відповідні законодавчі зміни».

За підсумками дискусії учасники зустрічі дійшли згоди, що питання енергоефективності це питання енергетичної безпеки держави. Енергетична політика потребує чесних, прозорих та водночас прагматичних рішень. Саме такі кроки дозволять зберегти не лише енергетичний потенціал, а і соціальний, людський потенціал країни.