Комітет Верховної Ради України

10 лютого у Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбувся круглий стіл на тему: “Яка модель управління державними активами потрібна Україні”.

Тематика круглого столу була присвячена ефективним моделям управління енергетичними активами, а також обговоренню успіхів та викликів перших реформ в управлінні державними активами в енергетиці.

У заході взяли участь народні депутати України, представники державних органів, громадських організацій, експерти та представники міжнародних фінансових установ.

Це третій захід з тематики обговорень питань приватизації в енергетичному секторі України. Першим таким обговоренням були комітетські слухання на тему: «Шляхи вдосконалення процесу приватизації та залучення приватного капіталу до об’єктів паливно-енергетичного комплексу України», які відбулися 11 жовтня 2016 року, другим – круглий стіл на тему «Передумови для приватизації: реалії та очікування інвесторів», який відбувся 9 грудня 2016 року.

Відкрив круглий стіл в.о. Голови Комі

тету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, який окреслив світовий і вітчизняний досвід корпоративного управління енергетичних компаній. Зокрема, О. Домбровський зазначив, що у світовій практиці, саме в енергетиці найбільша частка державних компаній, що пов’язано з національними надрами, з транспортними енергетични­­ми мережами та з енергетичною безпекою, яка має високі техногенні ризики. Через це навіть розвинуті країни не змогли відмовитись від впливової участі держави в сфері енергетики. В Україні державні енергетичні компанії також відіграють ключову роль. Зокрема це і сектор  газовидобування, атомної та гідроелектрогенерації, а також компанії, які управляють магістральними газопроводами та електромережами. Загалом в Україні нараховується близько 3500 державних підприємств. В середньому, це в 10 разів більше, ніж в більшості великих країн Європи. Для порівняння в Швеції – 49 держкомпаній, а у Норвегії – 70. Це призвело до того, що в окремих міністерствах в управлінні зараз знаходиться 100, 200 й більше підприємств, причому зовсім різних за профілем. Як результат, на сьогодні з 3500 понад 1700 підприємств не працюють, оскільки перебувають в банкрутстві чи ліквідації». Також О. Домбровський висловив своє занепокоєння фінансовим станом державних підприємств через їх неефективне управління: в 2015 р. збитки ТОП-100 держкомпаній (а це 94% всіх активів) склали майже 65 млрд. грн., у 2014 – 119 млрд. грн. І справа не у війні. У 2013 р. збитки держпідприємств – 14 млрд. грн. У 2012 р. – 10 млрд. грн.

Ольга Бєлькова, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки зазначила, що держава є неефективними власником. Це не є особливістю виключно України. У всьому світі, як у традиційних капіталістичних країнах, так і в країнах соціалістичного спрямування (наприклад Китаї), визнано, що приватний капітал та неупереджене, незалежне від політики і професійне управління активами є значно прогресивнішим і ефективнішим, ніж перебування таких активів у державній власності. Однак, звичайно, як підтверджується і світовою практикою, деякі активи доцільно залишити у держави на певний час або навіть назавжди.

Олена Гордієнко, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, розповіла про досвід корпоративного управління в НАК «Нафтогаз», завдання наглядових рад та їх відповідальність, необхідність чіткого розмежування функцій між акціонерами, правлінням, наглядовою радою.

У свою чергу, Даріуш Мажец, віце-президент Правління PGE Polska Grupa Energetyzacna S.A., презентував міжнародний досвід ефективних моделей управління державними активами. Він також зупинився на досвіді Польщі в управлінні державними активами та додав, що Польща готова поділитися знаннями та досвідом, отриманими в ході переведення економіки на західноєвропейську модель.

Позицію ЄБРР висвітлила Марина Петров та розповіла про “рецепти успіху” корпоративного управління для України та поради від донорів.

На заході була презентована Першим заступником міністра економічного розвитку та торгівлі Максимом Нефьодовим урядова модель з управління державними активами. Зокрема, він зазначив, що наразі дуже обмежені можливості реформування енергетичних підприємств. Рівень професіоналізму низький, бюджетна підтримка недостатня, і у цим умовах найкращий вихід – дати компаніям можливість самостійно функціонувати в таких реальних умовах.

В рамках заходу про успіхи та виклики перших реформ в управлінні державними компаніями розповіли Юлія Ковалів, голова наглядової ради НАК «Нафтогаз», Андрій Коболєв, Голова правління НАК «Нафтогаз» та в.о. директора НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Юрій Соловей наголосив на тому, що на його глибоке переконання, вся державна власність, крім стратегічних підприємств має бути приватизована, і таким чином корупція буде подолана. Таку ж думку висловив голова підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності рейтингових агентств та електронної комерції Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Павло Різаненко: «Все що можливо приватизувати – потрібно приватизувати».

Голова підкомітету з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Н.Кацер-Бучковська зазначила, що питання приватизації енергетичних підприємств є стратегічним і повинно бути відображене в Енергетичній стратегії. Зокрема, в ній повинно бути визначено які саме  підприємства необхідно приватизовувати, терміни проведення приватизації та їх умови. Приватизація державного майна повинна проходити за конкурентними умовами, виважено та прозоро, із ґрунтовним вибором інвесторів і відповідальним підходом до приватизації майна, що має стратегічне, соціальне, екологічне значення.